Коефіцієнт інтелекту - Історія редагувань

Redactor в 16:20, 5 липня 2025

2025-07-05T16:20:46Z

← Попередня версія		Версія за 19:20, 5 липня 2025
Рядок 21:		Рядок 21:


	====Довідка====		===Довідка===
	<blockquote>		<blockquote>
	'''[[Назва::Коефіцієнт інтелекту]] ''' (''англ. - [[Name::Intelligence quotient]]'') - [[Дефініція::кількісна міра рівня розвитку інтелекту індивіда, зокрема його інтелектуальних здібностей]].		'''[[Назва::Коефіцієнт інтелекту]] ''' (''англ. - [[Name::Intelligence quotient]]'') - [[Дефініція::кількісна міра рівня розвитку інтелекту індивіда, зокрема його інтелектуальних здібностей]].

Redactor в 16:20, 5 липня 2025

2025-07-05T16:20:33Z

← Попередня версія		Версія за 19:20, 5 липня 2025
Рядок 3:		Рядок 3:
	\|Name=Intelligence quotient		\|Name=Intelligence quotient
	\|Дефініція=кількісна міра рівня розвитку інтелекту індивіда, зокрема його інтелектуальних здібностей.		\|Дефініція=кількісна міра рівня розвитку інтелекту індивіда, зокрема його інтелектуальних здібностей.
	~~__TOC__~~		}}

	Термін «коефіцієнт інтелекту» є перекладом англійського терміну “intelligence quotient” і умовно позначається символом “IQ”. У науковий обіг зазначену міру інтелекту ввів у 1912 році В.Штерн. Вперше його було використано у процесі стандартизації тесту інтелекту Stanford-Binet у 1916 році.		Термін «коефіцієнт інтелекту» є перекладом англійського терміну “intelligence quotient” і умовно позначається символом “IQ”. У науковий обіг зазначену міру інтелекту ввів у 1912 році В.Штерн. Вперше його було використано у процесі стандартизації тесту інтелекту Stanford-Binet у 1916 році.

Рядок 13:		Рядок 14:

	Як бачимо, за наявності у такий спосіб сконструйованого тесту інтелекту у будь-якого індивіда можна обстежити рівень інтелекту і приписати йому певне значення IQ. Проте при цьому не можна залишити поза увагою декілька застережень. По-перше, IQ є не абсолютною, а відносною мірою рівня інтелекту, тобто дозволяє лише порівняти рівень інтелекту індивіда з середнім статистичним для осіб певного віку. Оскільки розробники тестів інтелекту суттєво обмежені в утворенні репрезентативних вибірок, то рівень інтелекту середнього статистичного індивіда є зміщеною оцінкою, що створює непереборні труднощі при використанні тестів інтелекту в умовах, більш чи менш істотно віддалених від стандартних. Проблема валідності окремих завдань і тесту інтелекту в цілому була, є і буде ахіллесовою п’ятою такого роду методик обстеження інтелекту і визначення його кількісної міри у вигляді IQ.		Як бачимо, за наявності у такий спосіб сконструйованого тесту інтелекту у будь-якого індивіда можна обстежити рівень інтелекту і приписати йому певне значення IQ. Проте при цьому не можна залишити поза увагою декілька застережень. По-перше, IQ є не абсолютною, а відносною мірою рівня інтелекту, тобто дозволяє лише порівняти рівень інтелекту індивіда з середнім статистичним для осіб певного віку. Оскільки розробники тестів інтелекту суттєво обмежені в утворенні репрезентативних вибірок, то рівень інтелекту середнього статистичного індивіда є зміщеною оцінкою, що створює непереборні труднощі при використанні тестів інтелекту в умовах, більш чи менш істотно віддалених від стандартних. Проблема валідності окремих завдань і тесту інтелекту в цілому була, є і буде ахіллесовою п’ятою такого роду методик обстеження інтелекту і визначення його кількісної міри у вигляді IQ.
	}}

	===Джерела===		===Джерела===

Admin в 09:07, 5 липня 2025

2025-07-05T09:07:12Z

← Попередня версія		Версія за 12:07, 5 липня 2025
Рядок 24:		Рядок 24:
	'''[[Назва::Коефіцієнт інтелекту]] ''' (''англ. - [[Name::Intelligence quotient]]'') - [[Дефініція::кількісна міра рівня розвитку інтелекту індивіда, зокрема його інтелектуальних здібностей]].		'''[[Назва::Коефіцієнт інтелекту]] ''' (''англ. - [[Name::Intelligence quotient]]'') - [[Дефініція::кількісна міра рівня розвитку інтелекту індивіда, зокрема його інтелектуальних здібностей]].
	</blockquote>		</blockquote>

			[[Автор::Волощук І. С.\| ]] [[Модератор::УЕЕО\| ]] [[Редактор::Шуленок О. С.\| ]]
			[[День оприлюднення::05\| ]] [[Місяць оприлюднення::07\| ]] [[Рік оприлюднення::2025\| ]]
			[[День змін::05\| ]] [[Місяць змін::07\| ]] [[Рік змін::2025\| ]] [[Статус::Оприлюднено\| ]]

	===Автор===		===Автор===
	{{Статус гасла		{{Статус гасла
	\|Статус=Оприлюднено		\|Статус=Оприлюднено
	\|День оприлюднення=31		\|День оприлюднення=05
	\|Місяць оприлюднення=12		\|Місяць оприлюднення=07
	\|Рік оприлюднення=~~2024~~		\|Рік оприлюднення=2025
	\|День змін=16		\|День змін=05
	\|Місяць змін=03		\|Місяць змін=07
	\|Рік змін=2025		\|Рік змін=2025
	\|Автор=Волощук І. С.		\|Автор=Волощук І. С.

Gifted child в 16:09, 18 березня 2025

2025-03-18T16:09:50Z

← Попередня версія		Версія за 19:09, 18 березня 2025
Рядок 9:		Рядок 9:

	Описана вище методика є не більшим, ніж методологічним підгрунтям для визначення рівня інтелекту індивіда, оскільки для її практичного використання необхідно вирішити низку чисто технічних проблем. По-перше, необхідно обгрунтувати критерій 75%. По-друге, яким вимогам щодо складності повинні відповідати поміщені у тест завдання, адже надто легкі і надто складні завдання призводять до значної систематичної похибки, що вказує на те, що вони повинні бути нормальними, тобто відповідати певній нормі.		Описана вище методика є не більшим, ніж методологічним підгрунтям для визначення рівня інтелекту індивіда, оскільки для її практичного використання необхідно вирішити низку чисто технічних проблем. По-перше, необхідно обгрунтувати критерій 75%. По-друге, яким вимогам щодо складності повинні відповідати поміщені у тест завдання, адже надто легкі і надто складні завдання призводять до значної систематичної похибки, що вказує на те, що вони повинні бути нормальними, тобто відповідати певній нормі.

	Щоб вирішити зазначену проблему, утворюють репрезентативну вибірку з осіб певного віку і відбирають з усієї сукупності завдання, з якими справилися 75% респондентів, 50% обстежуваних і 25% учасників групи. Завдання першої групи найлегші, завдання другої групи – середнього рівня складності, завдання третьої групи найважчі. З усіх цих відібраних завдань утворюють тест інтелекту, за розв’язання кожного з них обстежуваний отримує певну кількість балів, скажімо, 1. Бальну шкалу трансформують в інтелектуальну таким чином, щоб середнє значення кількості розв’язаних завдань (набраних балів) членами репрезентативної вибірки відповідало значенню IQ = 100, тоді бали зі значенням, нижчим за середнє арифметичне, відповідають нижчим значенням на інтелектуальній шкалі, а бали з вищим за середнє арифметичне значеннями відповідають більшим значенням на інтелектуальній шкалі. Зрозуміло, що індивіди з низьким рівнем інтелекту розв’язують малу кількість завдань (необов’язково найлегші), індивіди з середнім рівнем інтелекту – середню кількість завдань, індивіди з високим рівнем інтелекту – велику, набираючи при цьому певну кількість балів і отримуючи певне значення IQ на шкалі інтелекту. При цьому на зазначеній шкалі вибираються дві критичні точки з IQ = 90 і IQ = 110. За результатами такого умовного вибору індивідів з меншим IQ, ніж 90, вважають інтелектуально відсталими, з IQ між 90 і 110 – нормальними, а індивідів з IQ, більшим за 110, - інтелектуально обдарованими. У цілому до завдань висувається ще одна вимога, а саме: учасники репрезентативної групи мають нормально розподілятися за кількістю завдань, ними розв’язаних. Цей факт є доказом природної відповідності відібраних завдань і необхідною умовою утворення інтелектуальної шкали, зручної для різного роду статистичних підрахунків та узагальнень.		Щоб вирішити зазначену проблему, утворюють репрезентативну вибірку з осіб певного віку і відбирають з усієї сукупності завдання, з якими справилися 75% респондентів, 50% обстежуваних і 25% учасників групи. Завдання першої групи найлегші, завдання другої групи – середнього рівня складності, завдання третьої групи найважчі. З усіх цих відібраних завдань утворюють тест інтелекту, за розв’язання кожного з них обстежуваний отримує певну кількість балів, скажімо, 1. Бальну шкалу трансформують в інтелектуальну таким чином, щоб середнє значення кількості розв’язаних завдань (набраних балів) членами репрезентативної вибірки відповідало значенню IQ = 100, тоді бали зі значенням, нижчим за середнє арифметичне, відповідають нижчим значенням на інтелектуальній шкалі, а бали з вищим за середнє арифметичне значеннями відповідають більшим значенням на інтелектуальній шкалі. Зрозуміло, що індивіди з низьким рівнем інтелекту розв’язують малу кількість завдань (необов’язково найлегші), індивіди з середнім рівнем інтелекту – середню кількість завдань, індивіди з високим рівнем інтелекту – велику, набираючи при цьому певну кількість балів і отримуючи певне значення IQ на шкалі інтелекту. При цьому на зазначеній шкалі вибираються дві критичні точки з IQ = 90 і IQ = 110. За результатами такого умовного вибору індивідів з меншим IQ, ніж 90, вважають інтелектуально відсталими, з IQ між 90 і 110 – нормальними, а індивідів з IQ, більшим за 110, - інтелектуально обдарованими. У цілому до завдань висувається ще одна вимога, а саме: учасники репрезентативної групи мають нормально розподілятися за кількістю завдань, ними розв’язаних. Цей факт є доказом природної відповідності відібраних завдань і необхідною умовою утворення інтелектуальної шкали, зручної для різного роду статистичних підрахунків та узагальнень.

Gifted child в 16:08, 18 березня 2025

2025-03-18T16:08:02Z

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Потребує редагування}}
+=={{PAGENAME}}==
-{{Стаття довідка}}
+{{Дефініція
 [[Категорія:Blog]]
 [[Категорія:Психологія]]

Redactor: Створена сторінка: {{Потребує редагування}} {{Стаття довідка}} Категорія:Blog Категорія:Психологія

2023-03-31T17:14:57Z

Створена сторінка: {{Потребує редагування}} {{Стаття довідка}} Категорія:Blog Категорія:Психологія

Нова сторінка

{{Потребує редагування}}
{{Стаття довідка}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Психологія]]