Гіпотеза - Історія редагувань

Higher edu в 04:38, 30 червня 2025

2025-06-30T04:38:53Z

← Попередня версія		Версія за 07:38, 30 червня 2025
Рядок 22:		Рядок 22:
	3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).		3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).

	Автор: Мєлков Ю. О.		'''Автор:'''

			[[Мєлков Ю. О.]]

Higher edu в 02:44, 26 червня 2025

2025-06-26T02:44:02Z

← Попередня версія		Версія за 05:44, 26 червня 2025
Рядок 22:		Рядок 22:
	3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).		3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).

	Автор: ~~Мєлков_Ю~~._О.		Автор: Мєлков Ю. О.

Higher edu в 02:43, 26 червня 2025

2025-06-26T02:43:24Z

← Попередня версія		Версія за 05:43, 26 червня 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Потребує редагування}}~~
	[[Категорія:Blog]]		[[Категорія:Blog]]
	[[Категорія:Наука]]		[[Категорія:Наука]]

Higher edu в 05:47, 19 червня 2025

2025-06-19T05:47:50Z

← Попередня версія		Версія за 08:47, 19 червня 2025
Рядок 22:		Рядок 22:

	3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).		3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).

	Автор: Мєлков_Ю._О.		Автор: Мєлков_Ю._О.

Higher edu в 05:46, 19 червня 2025

2025-06-19T05:46:57Z

← Попередня версія		Версія за 08:46, 19 червня 2025
Рядок 22:		Рядок 22:

	3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).		3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).
	Автор		Автор: Мєлков_Ю._О.
	~~[[Мєлков Ю. О.\|https~~:~~//eduglos.iitta.gov.ua/index.php/~~Мєлков_Ю._О.]]

Higher edu в 05:45, 19 червня 2025

2025-06-19T05:45:37Z

← Попередня версія		Версія за 08:45, 19 червня 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Потребує редагування}}		{{Потребує редагування}}
	~~{{Стаття-дефініція}}~~
	[[Категорія:Blog]]		[[Категорія:Blog]]
	[[Категорія:Наука]]		[[Категорія:Наука]]
Рядок 8:		Рядок 7:
	'''Характеристика'''		'''Характеристика'''

	Гіпотеза висувається в ''науковому дослідженні'' на етапі пошуку можливих шляхів розв’язання наукової проблеми, як момент у прагненні до істини, що допомагає суттєво зекономити час і сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти. Гіпотеза має допускати перевірку та вимагає обґрунтування: у випадку після підтвердження ймовірного гіпотетичного знання в ході наукового дослідження воно визнається достовірним, а гіпотеза перетворюється на [[теорію~~\|https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Теорія]];~~ якщо ж гіпотетичне припущення не підтвердилося, гіпотеза або доповнюється та уточнюється, або повністю відкидається як хибна, після чого висувається інша гіпотеза. Але й гіпотеза, що виявилася хибною, виконує значну евристичну функцію: зокрема, певні гіпотези існували в історії науки тривалий час в якості визнаних припущень і мали суттєвий вплив на розвиток теоретичного знання, проте були врешті-решт спростовані завдяки виникненню нових експериментальних засобів і методів (наприклад, гіпотеза ефіру в фізиці).		Гіпотеза висувається в ''науковому дослідженні'' на етапі пошуку можливих шляхів розв’язання наукової проблеми, як момент у прагненні до істини, що допомагає суттєво зекономити час і сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти. Гіпотеза має допускати перевірку та вимагає обґрунтування: у випадку після підтвердження ймовірного гіпотетичного знання в ході наукового дослідження воно визнається достовірним, а гіпотеза перетворюється на ''теорію'' якщо ж гіпотетичне припущення не підтвердилося, гіпотеза або доповнюється та уточнюється, або повністю відкидається як хибна, після чого висувається інша гіпотеза. Але й гіпотеза, що виявилася хибною, виконує значну евристичну функцію: зокрема, певні гіпотези існували в історії науки тривалий час в якості визнаних припущень і мали суттєвий вплив на розвиток теоретичного знання, проте були врешті-решт спростовані завдяки виникненню нових експериментальних засобів і методів (наприклад, гіпотеза ефіру в фізиці).
	За ступенем обґрунтованості вирізняють робочі та наукові гіпотези, за рівнем їх узагальненості – часткові та загальні. Вимоги до наукових гіпотез подібні до вимог до наукових теорій: здатність бути перевіреною чи спростованою, простота, несуперечливість, відповідність фактичному матеріалу та здатність пояснювати проблемні явища.		За ступенем обґрунтованості вирізняють робочі та наукові гіпотези, за рівнем їх узагальненості – часткові та загальні. Вимоги до наукових гіпотез подібні до вимог до наукових теорій: здатність бути перевіреною чи спростованою, простота, несуперечливість, відповідність фактичному матеріалу та здатність пояснювати проблемні явища.
	За Імре Лакатосом, гіпотеза може існувати також у формі ad hoc гіпотези у межах окремої науково-дослідної програми, яка базується на певній засадничій теорії: така гіпотеза виконує функцію «захисту» теорії від спростування фактами, які їй суперечать, і висувається для пояснення аномальних явищ на ґрунті даної теорії, а не в якості альтернативи щодо неї.		За Імре Лакатосом, гіпотеза може існувати також у формі ad hoc гіпотези у межах окремої науково-дослідної програми, яка базується на певній засадничій теорії: така гіпотеза виконує функцію «захисту» теорії від спростування фактами, які їй суперечать, і висувається для пояснення аномальних явищ на ґрунті даної теорії, а не в якості альтернативи щодо неї.

Higher edu в 04:49, 19 червня 2025

2025-06-19T04:49:45Z

← Попередня версія		Версія за 07:49, 19 червня 2025
Рядок 4:		Рядок 4:
	[[Категорія:Наука]]		[[Категорія:Наука]]

	'''ГІПОТЕЗА''' (від давньогр. ὑπόθεσις – припущення, підвалина) – наукове знання у формі гадки, допущення; ймовірне, але ще не доведене знання, яке служить для пояснення явищ чи процесів дійсності.		'''ГІПОТЕЗА''' (''від давньогр. ὑπόθεσις – припущення, підвалина'') – наукове знання у формі гадки, допущення; ймовірне, але ще не доведене знання, яке служить для пояснення явищ чи процесів дійсності.

	'''Характеристика'''		'''Характеристика'''

	Гіпотеза висувається в науковому дослідженні на етапі пошуку можливих шляхів розв’язання наукової проблеми, як момент у прагненні до істини, що допомагає суттєво зекономити час і сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти. Гіпотеза має допускати перевірку та вимагає обґрунтування: у випадку після підтвердження ймовірного гіпотетичного знання в ході наукового дослідження воно визнається достовірним, а гіпотеза перетворюється на [[теорію\|https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Теорія]]; якщо ж гіпотетичне припущення не підтвердилося, гіпотеза або доповнюється та уточнюється, або повністю відкидається як хибна, після чого висувається інша гіпотеза. Але й гіпотеза, що виявилася хибною, виконує значну евристичну функцію: зокрема, певні гіпотези існували в історії науки тривалий час в якості визнаних припущень і мали суттєвий вплив на розвиток теоретичного знання, проте були врешті-решт спростовані завдяки виникненню нових експериментальних засобів і методів (наприклад, гіпотеза ефіру в фізиці).		Гіпотеза висувається в ''науковому дослідженні'' на етапі пошуку можливих шляхів розв’язання наукової проблеми, як момент у прагненні до істини, що допомагає суттєво зекономити час і сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти. Гіпотеза має допускати перевірку та вимагає обґрунтування: у випадку після підтвердження ймовірного гіпотетичного знання в ході наукового дослідження воно визнається достовірним, а гіпотеза перетворюється на [[теорію\|https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Теорія]]; якщо ж гіпотетичне припущення не підтвердилося, гіпотеза або доповнюється та уточнюється, або повністю відкидається як хибна, після чого висувається інша гіпотеза. Але й гіпотеза, що виявилася хибною, виконує значну евристичну функцію: зокрема, певні гіпотези існували в історії науки тривалий час в якості визнаних припущень і мали суттєвий вплив на розвиток теоретичного знання, проте були врешті-решт спростовані завдяки виникненню нових експериментальних засобів і методів (наприклад, гіпотеза ефіру в фізиці).
	За ступенем обґрунтованості вирізняють робочі та наукові гіпотези, за рівнем їх узагальненості – часткові та загальні. Вимоги до наукових гіпотез подібні до вимог до наукових теорій: здатність бути перевіреною чи спростованою, простота, несуперечливість, відповідність фактичному матеріалу та здатність пояснювати проблемні явища.		За ступенем обґрунтованості вирізняють робочі та наукові гіпотези, за рівнем їх узагальненості – часткові та загальні. Вимоги до наукових гіпотез подібні до вимог до наукових теорій: здатність бути перевіреною чи спростованою, простота, несуперечливість, відповідність фактичному матеріалу та здатність пояснювати проблемні явища.
	За Імре Лакатосом, гіпотеза може існувати також у формі ad hoc гіпотези у межах окремої науково-дослідної програми, яка базується на певній засадничій теорії: така гіпотеза виконує функцію «захисту» теорії від спростування фактами, які їй суперечать, і висувається для пояснення аномальних явищ на ґрунті даної теорії, а не в якості альтернативи щодо неї.		За Імре Лакатосом, гіпотеза може існувати також у формі ad hoc гіпотези у межах окремої науково-дослідної програми, яка базується на певній засадничій теорії: така гіпотеза виконує функцію «захисту» теорії від спростування фактами, які їй суперечать, і висувається для пояснення аномальних явищ на ґрунті даної теорії, а не в якості альтернативи щодо неї.
Рядок 19:		Рядок 19:

	1. ''Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб.'' / За ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. С. 12–16.		1. ''Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб.'' / За ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. С. 12–16.

	2. ''Lakatos I. The Methodology of Scientific Research Programmes.'' Cambridge: Cambridge University Press, 1999. 250 p.		2. ''Lakatos I. The Methodology of Scientific Research Programmes.'' Cambridge: Cambridge University Press, 1999. 250 p.

	3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).		3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).
	Автор		Автор
	[[Мєлков Ю. О.\|https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Мєлков_Ю._О.]]		[[Мєлков Ю. О.\|https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Мєлков_Ю._О.]]

Higher edu в 04:46, 19 червня 2025

2025-06-19T04:46:26Z

← Попередня версія		Версія за 07:46, 19 червня 2025
Рядок 18:		Рядок 18:
	'''Джерела'''		'''Джерела'''

	1. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. / За ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. С. 12–16.		1. ''Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб.'' / За ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. С. 12–16.
	2. Lakatos I. The Methodology of Scientific Research Programmes. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. 250 p.		2. ''Lakatos I. The Methodology of Scientific Research Programmes.'' Cambridge: Cambridge University Press, 1999. 250 p.
	3. Колесников О. В. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).		3. Колесников О. В. ''Основи наукових досліджень: Навч. посіб.'' Харків: УкрДАЗТ, 2008. С. 13–19. URL: [http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/8522/1/Навчальний%20посібник.pdf] (дата звернення: 06.08.2024).
	Автор		Автор
	[[Мєлков Ю. О.\|https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Мєлков_Ю._О.]]		[[Мєлков Ю. О.\|https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Мєлков_Ю._О.]]

Higher edu в 04:13, 19 червня 2025

2025-06-19T04:13:12Z

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Потребує редагування}}
-{{Стаття довідка}}
+{{Стаття-дефініція}}
 [[Категорія:Blog]]
 [[Категорія:Наука]]

Admin: Створена сторінка: {{Потребує редагування}} {{Стаття довідка}} Категорія:Blog Категорія:Наука

2023-03-18T17:52:39Z

Створена сторінка: {{Потребує редагування}} {{Стаття довідка}} Категорія:Blog Категорія:Наука

Нова сторінка

{{Потребує редагування}}
{{Стаття довідка}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Наука]]