Грінченко Борис Дмитрович - Історія редагувань

Sukhomllib: /* Джерела */

2026-02-05T15:45:32Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 18:45, 5 лютого 2026
Рядок 539:		Рядок 539:
	#Антонець Н. Б. Грінченко Борис Дмитрович. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студ. ВНЗ: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 1. ХХ століття. С. 437–449.		#Антонець Н. Б. Грінченко Борис Дмитрович. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб. для студ. ВНЗ: у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 1. ХХ століття. С. 437–449.
	#Антонець Н. Б. Грінченко Борис Дмитрович. ''Енциклопедія освіти'' / Акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; ред. кол.: І. Д. Бех, О. В. Сухомлинська П. І. Рогова [та ін.]. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 144–145.		#Антонець Н. Б. Грінченко Борис Дмитрович. ''Енциклопедія освіти'' / Акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; ред. кол.: І. Д. Бех, О. В. Сухомлинська П. І. Рогова [та ін.]. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 144–145.
			#Антонець Н. Б. Грінченко Борис Дмитрович. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 166–167.
	#Богданець-Білоскаленко Н. І. Віддав себе я праці без вагання… (до 100-річчя вшанування пам’яті Бориса Грінченка). Київ: НВФ Славутич-Дельфін, 2010. 94 с.		#Богданець-Білоскаленко Н. І. Віддав себе я праці без вагання… (до 100-річчя вшанування пам’яті Бориса Грінченка). Київ: НВФ Славутич-Дельфін, 2010. 94 с.
	#Богданець-Білоскаленко Н. І. Діяльність Б. Д. Грінченка у Київській «Просвіті». ''Пед. освіта: теорія і практика'': зб. наук. пр. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. Кам’янець-Подільський: Зволейко Д. Г., 2010. Вип. 4. С. 30–34.		#Богданець-Білоскаленко Н. І. Діяльність Б. Д. Грінченка у Київській «Просвіті». ''Пед. освіта: теорія і практика'': зб. наук. пр. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. Кам’янець-Подільський: Зволейко Д. Г., 2010. Вип. 4. С. 30–34.

Sukhomllib: /* Джерела */

2026-01-15T16:02:43Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 19:02, 15 січня 2026
Рядок 542:		Рядок 542:
	#Богданець-Білоскаленко Н. І. Діяльність Б. Д. Грінченка у Київській «Просвіті». ''Пед. освіта: теорія і практика'': зб. наук. пр. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. Кам’янець-Подільський: Зволейко Д. Г., 2010. Вип. 4. С. 30–34.		#Богданець-Білоскаленко Н. І. Діяльність Б. Д. Грінченка у Київській «Просвіті». ''Пед. освіта: теорія і практика'': зб. наук. пр. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. Кам’янець-Подільський: Зволейко Д. Г., 2010. Вип. 4. С. 30–34.
	#Богданець-Білоскаленко Н. І. Не велике поле я зорав… (до 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка). Київ: НВФ Славутич-Дельфін, 2013. 112 с.		#Богданець-Білоскаленко Н. І. Не велике поле я зорав… (до 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка). Київ: НВФ Славутич-Дельфін, 2013. 112 с.
	#Грінченко Борис Дмитрович ~~/ Педагоги~~ України та ~~світу /~~/ Державна науково-педагогічна бібліотека України ~~ім.~~ В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/]].		#Грінченко Борис Дмитрович (27.03.1863 - 23.04.1910): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Кирій С. В.; оновл. Н. О. Якобчук; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/]] (дата звернення: 30.07.2025).
	#Захарова Л. В. Український народолюбець-педагог Б. Д. Грінченко в історіографічному ракурсі. ''Проблеми політичної історії України.'' 2020. Вип. 15. С. 62–69. URL: [[Сем_посилання::https://grani-print.dp.ua/index.php/pphu/article/view/313/245]].		#Захарова Л. В. Український народолюбець-педагог Б. Д. Грінченко в історіографічному ракурсі. ''Проблеми політичної історії України.'' 2020. Вип. 15. С. 62–69. URL: [[Сем_посилання::https://grani-print.dp.ua/index.php/pphu/article/view/313/245]].
	#Клименко Н. Борис Грінченко і Настя Грінченко: до питання про патріотичне виховання. ''Історія і суспільствознавство в шк. України: теорія і методика навчання''. 2013. № 11. С. 6–9. URL: [[Сем_посилання::https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8968/]].		#Клименко Н. Борис Грінченко і Настя Грінченко: до питання про патріотичне виховання. ''Історія і суспільствознавство в шк. України: теорія і методика навчання''. 2013. № 11. С. 6–9. URL: [[Сем_посилання::https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8968/]].

Sukhomllib: /* Джерела */

2025-12-25T10:44:37Z

Джерела

← Попередня версія		Версія за 13:44, 25 грудня 2025
Рядок 542:		Рядок 542:
	#Богданець-Білоскаленко Н. І. Діяльність Б. Д. Грінченка у Київській «Просвіті». ''Пед. освіта: теорія і практика'': зб. наук. пр. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. Кам’янець-Подільський: Зволейко Д. Г., 2010. Вип. 4. С. 30–34.		#Богданець-Білоскаленко Н. І. Діяльність Б. Д. Грінченка у Київській «Просвіті». ''Пед. освіта: теорія і практика'': зб. наук. пр. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. Кам’янець-Подільський: Зволейко Д. Г., 2010. Вип. 4. С. 30–34.
	#Богданець-Білоскаленко Н. І. Не велике поле я зорав… (до 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка). Київ: НВФ Славутич-Дельфін, 2013. 112 с.		#Богданець-Білоскаленко Н. І. Не велике поле я зорав… (до 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка). Київ: НВФ Славутич-Дельфін, 2013. 112 с.
			#Грінченко Борис Дмитрович / Педагоги України та світу // Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського: [вебпортал]. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/]].
	#Захарова Л. В. Український народолюбець-педагог Б. Д. Грінченко в історіографічному ракурсі. ''Проблеми політичної історії України.'' 2020. Вип. 15. С. 62–69. URL: [[Сем_посилання::https://grani-print.dp.ua/index.php/pphu/article/view/313/245]].		#Захарова Л. В. Український народолюбець-педагог Б. Д. Грінченко в історіографічному ракурсі. ''Проблеми політичної історії України.'' 2020. Вип. 15. С. 62–69. URL: [[Сем_посилання::https://grani-print.dp.ua/index.php/pphu/article/view/313/245]].
	#Клименко Н. Борис Грінченко і Настя Грінченко: до питання про патріотичне виховання. ''Історія і суспільствознавство в шк. України: теорія і методика навчання''. 2013. № 11. С. 6–9. URL: [[Сем_посилання::https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8968/]].		#Клименко Н. Борис Грінченко і Настя Грінченко: до питання про патріотичне виховання. ''Історія і суспільствознавство в шк. України: теорія і методика навчання''. 2013. № 11. С. 6–9. URL: [[Сем_посилання::https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8968/]].
	#Кобижча Н. І. Культурницька діяльність Бориса Грінченка:світоглядний аспект: монографія. Київ: Вид-во Ліра – К, 2017. 204 с.		#Кобижча Н. І. Культурницька діяльність Бориса Грінченка:світоглядний аспект: монографія. Київ: Вид-во Ліра – Київ, 2017. 204 с.
	#Коляденко О. В. Ідеї Бориса Грінченка про мету і завдання національної школи. ''Освітологічний дискурс''. 2016. № 3(15). С. 1–12.[[Сем_посилання::https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/395]].		#Коляденко О. В. Ідеї Бориса Грінченка про мету і завдання національної школи. ''Освітологічний дискурс''. 2016. № 3(15). С. 1–12.[[Сем_посилання::https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/395]].
	#Левчик Н. Творчий шлях Бориса Грінченка. ''Слово і час.'' 2018. № 12. С. 54–65.		#Левчик Н. Творчий шлях Бориса Грінченка. ''Слово і час.'' 2018. № 12. С. 54–65.

Sukhomllib: /* Довідка */

2025-12-01T09:38:44Z

Довідка

← Попередня версія		Версія за 12:38, 1 грудня 2025
Рядок 524:		Рядок 524:
	Місце роботи - [[Місце діяльності::Харків]], [[Місце діяльності::Херсон]], [[Місце діяльності::Чернігів]], [[Місце діяльності::Донбас]], [[Місце діяльності::Україна]].		Місце роботи - [[Місце діяльності::Харків]], [[Місце діяльності::Херсон]], [[Місце діяльності::Чернігів]], [[Місце діяльності::Донбас]], [[Місце діяльності::Україна]].

	Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності:: літературознавство]], [[Напрями діяльності::лексикографія]], [[Напрями діяльності::етнографія]].		Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності:: літературознавство]], [[Напрями діяльності::лексикографія]], [[Напрями діяльності::етнографія]].

	Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Словник української мови]].		Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Словник української мови]].
Рядок 530:		Рядок 530:
	Основні нагороди - [[Відзнаки::]].		Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

	Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка, літературознавство]].		Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка]], [[Наукова школа::літературознавство]].
	</blockquote>		</blockquote>

Sukhomllib: /* {{PAGENAME}} */

2025-11-30T23:14:12Z

← Попередня версія		Версія за 02:14, 1 грудня 2025
Рядок 23:		Рядок 23:
	\|Magnum opus=Словник української мови		\|Magnum opus=Словник української мови
	\|Місце діяльності=Харків, Херсон, Чернігів, Донбас, Україна		\|Місце діяльності=Харків, Херсон, Чернігів, Донбас, Україна
	\|Напрями діяльності=~~письменник~~, ~~публіцист~~, ~~педагог~~, ~~літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець~~		\|Напрями діяльності=педагогіка, літературознавство, лексикографія, етнографія
	\|Наукова школа=~~освіта~~, ~~література~~		\|Наукова школа=педагогіка, літературознавство
	\|Відзнаки=-		\|Відзнаки=-
	\|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/		\|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrinchenko-b-d/
Рядок 524:		Рядок 524:
	Місце роботи - [[Місце діяльності::Харків]], [[Місце діяльності::Херсон]], [[Місце діяльності::Чернігів]], [[Місце діяльності::Донбас]], [[Місце діяльності::Україна]].		Місце роботи - [[Місце діяльності::Харків]], [[Місце діяльності::Херсон]], [[Місце діяльності::Чернігів]], [[Місце діяльності::Донбас]], [[Місце діяльності::Україна]].

	Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::~~педагог~~]], [[Напрями діяльності::~~письменник~~]], [[Напрями діяльності::~~літературознавець~~]], [[Напрями діяльності::лексикограф]], [[Напрями діяльності::етнограф]], [[Напрями діяльності::перекладач]], [[Напрями діяльності::видавець]].		Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності:: літературознавство]], [[Напрями діяльності::лексикографія]], [[Напрями діяльності::етнографія]].

	Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Словник української мови]].		Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Словник української мови]].
Рядок 530:		Рядок 530:
	Основні нагороди - [[Відзнаки::]].		Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

	Науковий напрям - [[Наукова школа::~~освіта~~, ~~література~~]].		Науковий напрям - [[Наукова школа::педагогіка, літературознавство]].
	</blockquote>		</blockquote>

Sukhomllib: /* Автор */

2025-07-29T22:47:02Z

Автор

← Попередня версія		Версія за 01:47, 30 липня 2025
Рядок 557:		Рядок 557:

	[[Автор::Антонець Н. Б., Якобчук Н. О.\| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.\| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.\| ]]		[[Автор::Антонець Н. Б., Якобчук Н. О.\| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.\| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.\| ]]
	[[День оприлюднення::28\| ]] [[Місяць оприлюднення::07\| ]] [[Рік оприлюднення::2025\| ]]		[[День оприлюднення::30\| ]] [[Місяць оприлюднення::07\| ]] [[Рік оприлюднення::2025\| ]]
	[[День змін::25\| ]] [[Місяць змін::07\| ]] [[Рік змін::2025\| ]]		[[День змін::28\| ]] [[Місяць змін::07\| ]] [[Рік змін::2025\| ]]

	{{Статус гасла		{{Статус гасла
	\|Статус=Редагування		\|Статус=Редагування
	\|День оприлюднення=28		\|День оприлюднення=30
	\|Місяць оприлюднення=07		\|Місяць оприлюднення=07
	\|Рік оприлюднення=2025		\|Рік оприлюднення=2025
	\|День змін=25		\|День змін=28
	\|Місяць змін=07		\|Місяць змін=07
	\|Рік змін=2025		\|Рік змін=2025

Sukhomllib: /* Родинні зв’язки */

2025-07-29T22:46:04Z

Родинні зв’язки

← Попередня версія		Версія за 01:46, 30 липня 2025
Рядок 399:		Рядок 399:
	У подружжя була лише одна дитина — донька [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Анастасія_Борисівна\|Настя]]. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Грінченко Настя вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.		У подружжя була лише одна дитина — донька [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Анастасія_Борисівна\|Настя]]. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Грінченко Настя вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.

	Архівні документи засвідчують пряму причетність Грінченко Анастасії до збройних виступів протягом революції 1905—1907 рр., в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 р. в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 р. Грінченко Анастасія померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.		Архівні документи засвідчують пряму причетність [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Анастасія_Борисівна\|Грінченко Анастасії]] до збройних виступів протягом революції 1905—1907 рр., в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 р. в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 р. Грінченко Анастасія померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.

	<gallery mode="packed" widths="200" heights="200">		<gallery mode="packed" widths="200" heights="200">

Sukhomllib: /* {{PAGENAME}} */

2025-07-29T22:44:04Z

← Попередня версія		Версія за 01:44, 30 липня 2025
Рядок 22:		Рядок 22:
	\|Alma mater=Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна		\|Alma mater=Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
	\|Magnum opus=Словник української мови		\|Magnum opus=Словник української мови
	\|Місце діяльності=Харків, Херсон, Чернігів		\|Місце діяльності=Харків, Херсон, Чернігів, Донбас, Україна
	\|Напрями діяльності=письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець		\|Напрями діяльності=письменник, публіцист, педагог, літературознавець, лексикограф, етнограф, перекладач, видавець
	\|Наукова школа=освіта, література		\|Наукова школа=освіта, література

Sukhomllib: /* Довідка */

2025-07-29T22:43:40Z

Довідка

← Попередня версія		Версія за 01:43, 30 липня 2025
Рядок 522:		Рядок 522:
	Місце навчання - [[Alma mater::Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна ]].		Місце навчання - [[Alma mater::Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна ]].

	Місце роботи - [[Місце діяльності::Харків]], [[Місце діяльності::Херсон]], [[Місце діяльності::Чернігів]], [[Місце діяльності::Україна]].		Місце роботи - [[Місце діяльності::Харків]], [[Місце діяльності::Херсон]], [[Місце діяльності::Чернігів]], [[Місце діяльності::Донбас]], [[Місце діяльності::Україна]].

	Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагог]], [[Напрями діяльності::письменник]], [[Напрями діяльності::літературознавець]], [[Напрями діяльності::лексикограф]], [[Напрями діяльності::етнограф]], [[Напрями діяльності::перекладач]], [[Напрями діяльності::видавець]].		Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагог]], [[Напрями діяльності::письменник]], [[Напрями діяльності::літературознавець]], [[Напрями діяльності::лексикограф]], [[Напрями діяльності::етнограф]], [[Напрями діяльності::перекладач]], [[Напрями діяльності::видавець]].

Sukhomllib: /* Родинні зв’язки */

2025-07-29T22:41:04Z

Родинні зв’язки

← Попередня версія		Версія за 01:41, 30 липня 2025
Рядок 391:		Рядок 391:
	===Родинні зв’язки===		===Родинні зв’язки===
	[[Файл:Грінченко дружина 1.jpg\|ліворуч\|250x350пкс\|Грінченко Б. з дружиною та донькою]]		[[Файл:Грінченко дружина 1.jpg\|ліворуч\|250x350пкс\|Грінченко Б. з дружиною та донькою]]
	Грінченко Б. був одружений з Грінченко Марією Миколаївною (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій.		Грінченко Б. був одружений з [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/hrynchenko-m-m/biohrafiya/\|Грінченко Марією Миколаївною]] (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 р. в приміщенні школи в селі [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Нижня_Сироватка\|Нижня Сироватка]] (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій.

	Грінченко-Загірня Марія Миколаївна (1863 – 1928) – українська письменниця, перекладач, видавець, відома широкому загалу як дружина і соратниця, вірна помічниця і послідовна продовжувачка справи свого чоловіка – відомого українського письменника і громадського діяча Грінченка Бориса Дмитровича.		[[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Марія_Миколаївна\|Грінченко-Загірня Марія Миколаївна]] (1863 – 1928) – українська письменниця, перекладач, видавець, відома широкому загалу як дружина і соратниця, вірна помічниця і послідовна продовжувачка справи свого чоловіка – відомого українського письменника і громадського діяча Грінченка Бориса Дмитровича.

	Вона стала не тільки вірною помічницею в усіх громадських, літературних і просвітянських справах свого чоловіка, а й сама завдяки йому долучилася до літературної діяльності. Політичні реалії та погляди обивателів (адже письменство вважалося не дуже пристойним заняттям для жінки) змушували приховувати своє авторство за псевдонімами. У Марії Грінченко їх було кілька – М. Чайченко, М. Доленко, П. 3. Р-ой, але в історії письменства вона найбільш знана як Марія Загірня.		Вона стала не тільки вірною помічницею в усіх громадських, літературних і просвітянських справах свого чоловіка, а й сама завдяки йому долучилася до літературної діяльності. Політичні реалії та погляди обивателів (адже письменство вважалося не дуже пристойним заняттям для жінки) змушували приховувати своє авторство за псевдонімами. У Марії Грінченко їх було кілька – М. Чайченко, М. Доленко, П. 3. Р-ой, але в історії письменства вона найбільш знана як Марія Загірня.

	У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Грінченко Настя вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.		У подружжя була лише одна дитина — донька [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Анастасія_Борисівна\|Настя]]. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Грінченко Настя вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.

	Архівні документи засвідчують пряму причетність Грінченко Анастасії до збройних виступів протягом революції 1905—1907 рр., в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 р. в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 р. Грінченко Анастасія померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.		Архівні документи засвідчують пряму причетність Грінченко Анастасії до збройних виступів протягом революції 1905—1907 рр., в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 р. в Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко й 1 жовтня 1908 р. Грінченко Анастасія померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки.