https://eduglos.iitta.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Radkevych+IFDOE Українська електронна енциклопедія освіти - Внесок користувача [uk] 2026-04-22T15:27:35Z Внесок користувача MediaWiki 1.40.0 https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14817 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-27T10:34:29Z <p>Radkevych IFDOE: /* Джерела */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> '''Інформаційно-комунікаційні технології навчання''' – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Як наукова спеціальність в Україні''', інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2025 року провела захисти 14 докторських і 50 кандидатських дисертацій. У разових спеціалізованих вчених радах Інституту цифровізації освіти НАПН України за освітньо-науковою програмою &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot; захищено 6 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (спеціальність 011 - Освітні, педагогічні науки).<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2025 роках в Україні захищено 88 докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю 13.00.10 - Інформаційно-комунікаційні технології в освіті.<br /> <br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427.<br /> # Національний репозитарій академічних текстів. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdb/?tab=big&amp;typeSearch2=okd&amp;specialnistSearch=13.00.10&amp;sortOrder=registration_date&amp;sortDir=asc&amp;pa=9<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14816 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-27T10:31:57Z <p>Radkevych IFDOE: /* Цікаві факти і висловлювання */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> '''Інформаційно-комунікаційні технології навчання''' – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Як наукова спеціальність в Україні''', інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2025 року провела захисти 14 докторських і 50 кандидатських дисертацій. У разових спеціалізованих вчених радах Інституту цифровізації освіти НАПН України за освітньо-науковою програмою &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot; захищено 6 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (спеціальність 011 - Освітні, педагогічні науки).<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2025 роках в Україні захищено 88 докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю 13.00.10 - Інформаційно-комунікаційні технології в освіті.<br /> <br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14815 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-27T10:31:43Z <p>Radkevych IFDOE: /* Цікаві факти і висловлювання */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> '''Інформаційно-комунікаційні технології навчання''' – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Як наукова спеціальність в Україні''', інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2025 року провела захисти 14 докторських і 50 кандидатських дисертацій. У разових спеціалізованих вчених радах Інституту цифровізації освіти НАПН України за освітньо-науковою програмою &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot; захищено 6 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (спеціальність 011 - Освітні, педагогічні науки).<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2025 роках в Україні захищено 88 докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю 13.00.10 - Інформаційно-комунікаційні технології в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14814 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-27T10:29:38Z <p>Radkevych IFDOE: /* Еволюція формування, становлення */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> '''Інформаційно-комунікаційні технології навчання''' – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Як наукова спеціальність в Україні''', інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2025 року провела захисти 14 докторських і 50 кандидатських дисертацій. У разових спеціалізованих вчених радах Інституту цифровізації освіти НАПН України за освітньо-науковою програмою &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot; захищено 6 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (спеціальність 011 - Освітні, педагогічні науки).<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:int_net.jpg&diff=14768 Файл:int net.jpg 2025-06-22T17:45:19Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div></div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82&diff=14767 Інтернет 2025-06-22T17:44:41Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Internet<br /> |Абревіатура=Іnt<br /> |Дефініція=глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує в єдине ціле десятки тисяч локальних і регіональних комп’ютерних мереж та окремих комп’ютерів через різноманітні лінії зв’язку<br /> |Ілюстрація=int_net.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Інтернет як глобальна комп’ютерна мережа почав формуватися у другій половині XX століття завдяки розвитку комп’ютерних технологій і телекомунікацій. У 1982 році було створено протокол обміну даними між глобальними мережами Transfer Control Protocol/Internet Protocol (TCP/IP), який став основою функціонування Інтернету, і введено сам термін &quot;Інтернет&quot;. Цей протокол розроблено в рамках проєктів, підтриманих Міністерством оборони США, зокрема через мережу ARPANET, що вважається прототипом сучасного Інтернету. В Україні початком створення національного сегмента Інтернету вважається 1 грудня 1992 року – дата офіційного делегування домену верхнього рівня &quot;.ua&quot;.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція Інтернету в Україні пов’язана з поступовим розширенням доступу до глобальної мережі у 1990-х роках та інтеграцією до світового інформаційного простору у 2000-х. Значний поштовх розвитку дало визнання Організацією Об’єднаних Націй у 2011 році вільного доступу до Інтернету фундаментальним правом людини – цифровим правом. Ця подія підкреслила роль Інтернету як ключового інструменту в усіх сферах суспільного життя. В Україні важливим етапом стало впровадження широкосмугового Інтернету у 2010-х роках, хоча доступність і якість зв’язку залишалися нерівномірними через географічні та соціально-економічні чинники.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує в єдине ціле десятки тисяч локальних і регіональних комп’ютерних мереж та окремих комп’ютерів через різноманітні лінії зв’язку. Найпоширеніші сервіси Інтернету містять:<br /> <br /> * перегляд гіпертекстових документів World Wide Web (www);<br /> * пошукові системи;<br /> * комунікаційні служби, такі як електронна пошта, сервіси інтерактивного спілкування, форуми, соціальні мережі;<br /> * сервіси Веб 2.0, що дають змогу користувачам створювати та обмінюватися контентом.<br /> &lt;br&gt;<br /> Інтернет відіграє ключову роль у сучасному суспільстві, забезпечуючи доступ до інформації, комунікацію та інноваційні технології.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Сервіси Інтернету можна класифікувати за їхньою функціональністю:<br /> <br /> * ''інформаційні'' – перегляд вебсайтів, робота з пошуковими системами;<br /> * ''комунікаційні'' – електронна пошта, соціальні мережі, месенджери;<br /> * ''інтерактивні'' – форуми, сервіси Веб 2.0, платформи для спільної роботи.<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> За типом доступу розрізняють:<br /> <br /> * широкосмуговий Інтернет;<br /> * мобільний Інтернет;<br /> * супутниковий Інтернет.<br /> <br /> ==== Стан в Україні ====<br /> Для України показники доступності Інтернету є відносно високими: у 2017 році країна посіла 52-е місце серед 177 держав за вартістю широкосмугового Інтернету. Проте загальне проникнення Інтернету в суспільство та його використання залишаються низькими через:<br /> <br /> * відсутність конкурентності в наданні послуг Інтернету;<br /> * наявність віддалених і важкодоступних місцевостей, таких як гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також віддалені території Житомирської, Рівненської і північної частини Київської областей;<br /> * низький рівень забезпеченості Інтернетом у сільській місцевості;<br /> * несприятливе середовище через політичні чинники та регуляторну політику.<br /> &lt;br&gt;<br /> Станом на кінець 2024 року показники доступності покращені: за вартістю широкосмугового Інтернету Україна посідає 43-є місце серед 209 країн (держав та територій) і 65-е місце серед 217 таких країн за вартістю мобільного широкосмугового зв'язку передачі даних. <br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інтернет у закладах освіти ====<br /> За даними Міністерства освіти і науки України (2019 рік), стан під’єднання шкіл до Інтернету незадовільний:<br /> <br /> * 41% закладів мають швидкість під’єднання менш як 10 мегабіт за секунду;<br /> * 19% – від 10 до 30 мегабіт за секунду;<br /> * 26% – від 30 до 100 мегабіт за секунду;<br /> * 6% – понад 100 мегабіт за секунду;<br /> * 8% шкіл не мають під’єднання до Інтернету взагалі.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> У регіональному розрізі найбільше закладів без Інтернету розташовані у Житомирській (28%), Волинській (19%) та Закарпатській (15%) областях. Із 8% закладів без під’єднання 90% припадає на сільську місцевість, а 10% – на міську. Міністерство освіти і науки України планувало до кінця 2019 року забезпечити всі школи широкосмуговим Інтернетом зі швидкістю не менш як 30 мегабіт за секунду, а для опорних та великих шкіл – до 100 мегабіт за секунду.<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011 році ООН визнала доступ до Інтернету цифровим правом людини.<br /> «Інтернет – це не просто технологія, а нова форма суспільної взаємодії» – сучасний погляд на роль мережі.<br /> === Джерела ===<br /> <br /> #Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. Київ, 2005.<br /> #Задорожна Н., Малицька І., Кузнецова Т. Інтернет // Енциклопедія освіти. Київ, 2008.<br /> #Measuring the Information Society Report 2018. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/publications/misr2018.aspx.<br /> #Спірін О. М. Інтернет // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 418-419.<br /> #Measuring digital development: The affordability of ICT services 2024. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Dashboards/Pages/IPB.aspx<br /> <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82&diff=14766 Інтернет 2025-06-22T17:44:03Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Internet<br /> |Абревіатура=Іnt<br /> |Дефініція=глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує в єдине ціле десятки тисяч локальних і регіональних комп’ютерних мереж та окремих комп’ютерів через різноманітні лінії зв’язку<br /> |Ілюстрація=internet.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Інтернет як глобальна комп’ютерна мережа почав формуватися у другій половині XX століття завдяки розвитку комп’ютерних технологій і телекомунікацій. У 1982 році було створено протокол обміну даними між глобальними мережами Transfer Control Protocol/Internet Protocol (TCP/IP), який став основою функціонування Інтернету, і введено сам термін &quot;Інтернет&quot;. Цей протокол розроблено в рамках проєктів, підтриманих Міністерством оборони США, зокрема через мережу ARPANET, що вважається прототипом сучасного Інтернету. В Україні початком створення національного сегмента Інтернету вважається 1 грудня 1992 року – дата офіційного делегування домену верхнього рівня &quot;.ua&quot;.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція Інтернету в Україні пов’язана з поступовим розширенням доступу до глобальної мережі у 1990-х роках та інтеграцією до світового інформаційного простору у 2000-х. Значний поштовх розвитку дало визнання Організацією Об’єднаних Націй у 2011 році вільного доступу до Інтернету фундаментальним правом людини – цифровим правом. Ця подія підкреслила роль Інтернету як ключового інструменту в усіх сферах суспільного життя. В Україні важливим етапом стало впровадження широкосмугового Інтернету у 2010-х роках, хоча доступність і якість зв’язку залишалися нерівномірними через географічні та соціально-економічні чинники.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує в єдине ціле десятки тисяч локальних і регіональних комп’ютерних мереж та окремих комп’ютерів через різноманітні лінії зв’язку. Найпоширеніші сервіси Інтернету містять:<br /> <br /> * перегляд гіпертекстових документів World Wide Web (www);<br /> * пошукові системи;<br /> * комунікаційні служби, такі як електронна пошта, сервіси інтерактивного спілкування, форуми, соціальні мережі;<br /> * сервіси Веб 2.0, що дають змогу користувачам створювати та обмінюватися контентом.<br /> &lt;br&gt;<br /> Інтернет відіграє ключову роль у сучасному суспільстві, забезпечуючи доступ до інформації, комунікацію та інноваційні технології.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Сервіси Інтернету можна класифікувати за їхньою функціональністю:<br /> <br /> * ''інформаційні'' – перегляд вебсайтів, робота з пошуковими системами;<br /> * ''комунікаційні'' – електронна пошта, соціальні мережі, месенджери;<br /> * ''інтерактивні'' – форуми, сервіси Веб 2.0, платформи для спільної роботи.<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> За типом доступу розрізняють:<br /> <br /> * широкосмуговий Інтернет;<br /> * мобільний Інтернет;<br /> * супутниковий Інтернет.<br /> <br /> ==== Стан в Україні ====<br /> Для України показники доступності Інтернету є відносно високими: у 2017 році країна посіла 52-е місце серед 177 держав за вартістю широкосмугового Інтернету. Проте загальне проникнення Інтернету в суспільство та його використання залишаються низькими через:<br /> <br /> * відсутність конкурентності в наданні послуг Інтернету;<br /> * наявність віддалених і важкодоступних місцевостей, таких як гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також віддалені території Житомирської, Рівненської і північної частини Київської областей;<br /> * низький рівень забезпеченості Інтернетом у сільській місцевості;<br /> * несприятливе середовище через політичні чинники та регуляторну політику.<br /> &lt;br&gt;<br /> Станом на кінець 2024 року показники доступності покращені: за вартістю широкосмугового Інтернету Україна посідає 43-є місце серед 209 країн (держав та територій) і 65-е місце серед 217 таких країн за вартістю мобільного широкосмугового зв'язку передачі даних. <br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інтернет у закладах освіти ====<br /> За даними Міністерства освіти і науки України (2019 рік), стан під’єднання шкіл до Інтернету незадовільний:<br /> <br /> * 41% закладів мають швидкість під’єднання менш як 10 мегабіт за секунду;<br /> * 19% – від 10 до 30 мегабіт за секунду;<br /> * 26% – від 30 до 100 мегабіт за секунду;<br /> * 6% – понад 100 мегабіт за секунду;<br /> * 8% шкіл не мають під’єднання до Інтернету взагалі.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> У регіональному розрізі найбільше закладів без Інтернету розташовані у Житомирській (28%), Волинській (19%) та Закарпатській (15%) областях. Із 8% закладів без під’єднання 90% припадає на сільську місцевість, а 10% – на міську. Міністерство освіти і науки України планувало до кінця 2019 року забезпечити всі школи широкосмуговим Інтернетом зі швидкістю не менш як 30 мегабіт за секунду, а для опорних та великих шкіл – до 100 мегабіт за секунду.<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011 році ООН визнала доступ до Інтернету цифровим правом людини.<br /> «Інтернет – це не просто технологія, а нова форма суспільної взаємодії» – сучасний погляд на роль мережі.<br /> === Джерела ===<br /> <br /> #Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. Київ, 2005.<br /> #Задорожна Н., Малицька І., Кузнецова Т. Інтернет // Енциклопедія освіти. Київ, 2008.<br /> #Measuring the Information Society Report 2018. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/publications/misr2018.aspx.<br /> #Спірін О. М. Інтернет // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 418-419.<br /> #Measuring digital development: The affordability of ICT services 2024. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Dashboards/Pages/IPB.aspx<br /> <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82&diff=14765 Інтернет 2025-06-22T17:40:21Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Internet<br /> |Абревіатура=Іnt<br /> |Дефініція=глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує в єдине ціле десятки тисяч локальних і регіональних комп’ютерних мереж та окремих комп’ютерів через різноманітні лінії зв’язку<br /> |Ілюстрація=int.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Інтернет як глобальна комп’ютерна мережа почав формуватися у другій половині XX століття завдяки розвитку комп’ютерних технологій і телекомунікацій. У 1982 році було створено протокол обміну даними між глобальними мережами Transfer Control Protocol/Internet Protocol (TCP/IP), який став основою функціонування Інтернету, і введено сам термін &quot;Інтернет&quot;. Цей протокол розроблено в рамках проєктів, підтриманих Міністерством оборони США, зокрема через мережу ARPANET, що вважається прототипом сучасного Інтернету. В Україні початком створення національного сегмента Інтернету вважається 1 грудня 1992 року – дата офіційного делегування домену верхнього рівня &quot;.ua&quot;.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція Інтернету в Україні пов’язана з поступовим розширенням доступу до глобальної мережі у 1990-х роках та інтеграцією до світового інформаційного простору у 2000-х. Значний поштовх розвитку дало визнання Організацією Об’єднаних Націй у 2011 році вільного доступу до Інтернету фундаментальним правом людини – цифровим правом. Ця подія підкреслила роль Інтернету як ключового інструменту в усіх сферах суспільного життя. В Україні важливим етапом стало впровадження широкосмугового Інтернету у 2010-х роках, хоча доступність і якість зв’язку залишалися нерівномірними через географічні та соціально-економічні чинники.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує в єдине ціле десятки тисяч локальних і регіональних комп’ютерних мереж та окремих комп’ютерів через різноманітні лінії зв’язку. Найпоширеніші сервіси Інтернету містять:<br /> <br /> * перегляд гіпертекстових документів World Wide Web (www);<br /> * пошукові системи;<br /> * комунікаційні служби, такі як електронна пошта, сервіси інтерактивного спілкування, форуми, соціальні мережі;<br /> * сервіси Веб 2.0, що дають змогу користувачам створювати та обмінюватися контентом.<br /> &lt;br&gt;<br /> Інтернет відіграє ключову роль у сучасному суспільстві, забезпечуючи доступ до інформації, комунікацію та інноваційні технології.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Сервіси Інтернету можна класифікувати за їхньою функціональністю:<br /> <br /> * ''інформаційні'' – перегляд вебсайтів, робота з пошуковими системами;<br /> * ''комунікаційні'' – електронна пошта, соціальні мережі, месенджери;<br /> * ''інтерактивні'' – форуми, сервіси Веб 2.0, платформи для спільної роботи.<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> За типом доступу розрізняють:<br /> <br /> * широкосмуговий Інтернет;<br /> * мобільний Інтернет;<br /> * супутниковий Інтернет.<br /> <br /> ==== Стан в Україні ====<br /> Для України показники доступності Інтернету є відносно високими: у 2017 році країна посіла 52-е місце серед 177 держав за вартістю широкосмугового Інтернету. Проте загальне проникнення Інтернету в суспільство та його використання залишаються низькими через:<br /> <br /> * відсутність конкурентності в наданні послуг Інтернету;<br /> * наявність віддалених і важкодоступних місцевостей, таких як гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також віддалені території Житомирської, Рівненської і північної частини Київської областей;<br /> * низький рівень забезпеченості Інтернетом у сільській місцевості;<br /> * несприятливе середовище через політичні чинники та регуляторну політику.<br /> &lt;br&gt;<br /> Станом на кінець 2024 року показники доступності покращені: за вартістю широкосмугового Інтернету Україна посідає 43-є місце серед 209 країн (держав та територій) і 65-е місце серед 217 таких країн за вартістю мобільного широкосмугового зв'язку передачі даних. <br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інтернет у закладах освіти ====<br /> За даними Міністерства освіти і науки України (2019 рік), стан під’єднання шкіл до Інтернету незадовільний:<br /> <br /> * 41% закладів мають швидкість під’єднання менш як 10 мегабіт за секунду;<br /> * 19% – від 10 до 30 мегабіт за секунду;<br /> * 26% – від 30 до 100 мегабіт за секунду;<br /> * 6% – понад 100 мегабіт за секунду;<br /> * 8% шкіл не мають під’єднання до Інтернету взагалі.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> У регіональному розрізі найбільше закладів без Інтернету розташовані у Житомирській (28%), Волинській (19%) та Закарпатській (15%) областях. Із 8% закладів без під’єднання 90% припадає на сільську місцевість, а 10% – на міську. Міністерство освіти і науки України планувало до кінця 2019 року забезпечити всі школи широкосмуговим Інтернетом зі швидкістю не менш як 30 мегабіт за секунду, а для опорних та великих шкіл – до 100 мегабіт за секунду.<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011 році ООН визнала доступ до Інтернету цифровим правом людини.<br /> «Інтернет – це не просто технологія, а нова форма суспільної взаємодії» – сучасний погляд на роль мережі.<br /> === Джерела ===<br /> <br /> #Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. Київ, 2005.<br /> #Задорожна Н., Малицька І., Кузнецова Т. Інтернет // Енциклопедія освіти. Київ, 2008.<br /> #Measuring the Information Society Report 2018. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/publications/misr2018.aspx.<br /> #Спірін О. М. Інтернет // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 418-419.<br /> #Measuring digital development: The affordability of ICT services 2024. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Dashboards/Pages/IPB.aspx<br /> <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14764 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:35:57Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> '''Інформаційно-комунікаційні технології навчання''' – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> '''Як наукова спеціальність в Україні''', інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14763 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:35:28Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> Як наукова спеціальність в Україні, інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14762 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:35:07Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> &lt;br&gt;<br /> Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> Як наукова спеціальність в Україні, інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14761 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:34:22Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> &lt;br&gt;<br /> Інформаційно-комунікаційні технології в освіті – це сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> Як наукова спеціальність в Україні, інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14760 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:33:40Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> <br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> Інформаційно-комунікаційні технології в освіті – це сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. &lt;/br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> Як наукова спеціальність в Україні, інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем. &lt;/br&gt;<br /> <br /> <br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14759 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:27:13Z <p>Radkevych IFDOE: /* Інформаційно-комунікаційні технології навчання */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж.<br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> ==== Наукова спеціальність ====<br /> Як наукова спеціальність в Україні інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем.<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14758 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:26:13Z <p>Radkevych IFDOE: /* Основні відомості */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж.<br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. Вона є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> ==== Наукова спеціальність ====<br /> Як наукова спеціальність в Україні інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем.<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14757 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:26:03Z <p>Radkevych IFDOE: /* Основні відомості */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж.<br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. Вона є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> ==== Наукова спеціальність ====<br /> Як наукова спеціальність в Україні інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем.<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_(%D0%86%D0%9A%D0%A2)_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96&diff=14756 Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті 2025-06-22T17:21:08Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Information and communication technologies in education<br /> |Абревіатура= ІКТ<br /> |Дефініція=сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж.<br /> |Ілюстрація=ICT2925.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Поява інформаційно-комунікаційних технологій в освіті пов’язана з розвитком комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж у другій половині двадцятого століття. Перші спроби інтеграції комп’ютерів в освіту датуються шістдесятими роками двадцятого століття, коли американський учений Патрік Саппес розробив перші програми комп’ютерного навчання для школярів. У вісімдесятих роках двадцятого століття, із поширенням персональних комп’ютерів, почалося активне використання інформаційно-комунікаційних технологій для автоматизації освітніх процесів. В Україні передумови для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті сформувалися у дев’яностих роках двадцятого століття із розбудовою інформаційного суспільства та впровадженням глобальної мережі Інтернет у закладах освіти.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція інформаційно комунікаційних технологій в освіті в Україні набула нового поштовху у 2000-х роках завдяки роботам учених [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]], [[Автор ідеї::Мирослав Жалдак|Жалдак М. І.]] та [[Автор ідеї::Спірін О. М.]], які обґрунтували необхідність системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту. У 2009 році за їхньої ініціативи в Україні було створено нову наукову спеціальність &quot;Інформаційно-комунікаційні технології в освіті&quot;. У 2011 році в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України відкрилася спеціалізована вчена рада, яка до 2019 року провела захисти 9 докторських і 47 кандидатських дисертацій.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Інформаційно-комунікаційні технології в освіті – це сукупність методів, прийомів, виробничих процесів і програмно-апаратних засобів, інтегрованих з метою розроблення інформаційно-цифрових освітніх систем, електронних освітніх ресурсів та побудови комунікаційних мереж, а також технології розв’язування задач в галузі освіти з використанням таких систем, ресурсів і мереж. <br /> &lt;br&gt;<br /> До засобів інформаційно-комунікаційних технологій належать:<br /> * комп’ютери;<br /> * мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;<br /> * супутникові навігаційні системи;<br /> * накопичувальні й аудіовізуальні системи;<br /> * комп’ютерні та інші телекомунікаційні мережі;<br /> * супутниковий зв’язок.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці засоби охоплюють як технічне обладнання, так і програмне забезпечення, що допомагає збирати, опрацьовувати, зберігати й передавати відомості та дані в електронному вигляді.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> З огляду на предметну галузь, інформаційно-комунікаційні технології в освіті поділяються на:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування навчання'' – сприяють оптимізації освітнього процесу;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування управління'' – застосовуються для адміністрування освітніх систем;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології підтримування освітніх досліджень'' – використовуються у наукових дослідженнях.<br /> &lt;br&gt;<br /> Якщо цілі діяльності досягаються лише за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуються терміни:<br /> <br /> ''інформаційно-комунікаційні технології навчання'' – дидактична технологія з обов’язковим використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;<br /> ''інформаційно-комунікаційні технології управління'' – технологія управління з обов’язковим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.<br /> <br /> ==== Інформаційно-комунікаційні технології навчання ====<br /> Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це дидактична технологія, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. Вона є компонентом педагогічної технології, яка може входити до професійної освітньої технології. Якщо цілі навчання досягаються без використання інформаційно-комунікаційних технологій або їхнє використання лише сприяє підвищенню ефективності чи результативності процесу, то йдеться про технологію навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерно орієнтовану, веб-орієнтовану чи мобільно орієнтовану технологію), а не цілісну інформаційно-комунікаційну технологію навчання. <br /> &lt;br&gt;<br /> Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології навчання є складником педагогічної технології, що відображає формалізовану модель змісту навчання та методики його подання через електронні освітні ресурси з обов’язковим використанням інформаційно-комунікаційних технологій для виконання дидактичних завдань.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті має бути інноваційним і враховувати:<br /> * стрімкий розвиток відкритих інформаційно-цифрових систем;<br /> * затребуваність цифрових освітніх ресурсів;<br /> * популярність електронних соціальних мереж, мобільних технологій, Інтернету речей;<br /> * технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності;<br /> * обробку великих даних і системи програмування;<br /> * проблеми мережевої етики та захисту конфіденційності;<br /> * формування інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів освіти;<br /> * подолання цифрової нерівності населення.<br /> <br /> ==== Наукова спеціальність ====<br /> Як наукова спеціальність в Україні інформаційно-комунікаційні технології в освіті передбачають дослідження за двадцятьма науковими напрямами, що охоплюють теоретичні та методичні проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також психолого-педагогічне обґрунтування їх розроблення для забезпечення функціонування та розвитку освітніх систем.<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> У 2011–2019 роках в Україні захищено 56 дисертацій з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.<br /> «Технології не замінюють учителя, але підсилюють його можливості» – сучасний принцип ІКТ в освіті.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> #ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> #Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> #Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 426-427. <br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=10<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=14755 Електронне видання 2025-06-22T17:19:12Z <p>Radkevych IFDOE: /* Джерела */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Електронне видання<br /> |Абревіатура=Epub<br /> |Дефініція=електронний документ або група електронних документів, що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, для використання якого потрібні цифрові пристрої.<br /> |Ілюстрація=Electronic_publication.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====<br /> Електронне видання як форма публікації з’явилося у другій половині XX століття з розвитком комп’ютерних технологій. До 1980-х років комп’ютери використовувалися переважно для підготовки та редагування паперових публікацій. Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років почали з’являтися видання на оптичних компакт-дисках, що стало першим кроком до цифрового розповсюдження інформації. Передумови виникнення пов’язані з поширенням персональних комп’ютерів та цифрових носіїв інформації.<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Еволюція електронних видань набула нового поштовху від середини 1990-х років, коли з’явився доступ до мережі Інтернет, що дозволило публікувати копії друкованих видань онлайн. Починаючи з 2000-х років, активно розвиваються самостійні електронні видання без друкованих аналогів, зокрема в освітній і науковій сферах. У 2010 році в Україні було затверджено ДСТУ 7157:2010, який систематизував класифікацію та вимоги до електронних видань.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Електронне видання – це електронний документ або група електронних документів, що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, для використання якого потрібні цифрові пристрої.&lt;br&gt;<br /> <br /> Згідно з ДСТУ 7157:2010, електронні видання класифікуються: &lt;br&gt;<br /> * ''за природою основної інформації:'' текстові (символьні), образотворчі (графіка та відео), звукові, програмні, мультимедійні продукти або їх комбінування; &lt;br&gt;<br /> * ''за цільовим призначенням:'' офіційні, суспільно-політичні, наукові, науково-популярні, популярні, виробничо-практичні, навчальні, літературно-художні, релігійні, довідкові, видання для дозвілля, рекламні;&lt;br&gt;<br /> * ''за структурою:'' одночастинні, багаточастинні, серійні;<br /> * ''за технологією використання:'' локальні (на носіях – оптичні компакт-диски CD/DVD-ROM, USB-флеш-накопичувачі тощо), мережеві (доступні в мережах Інтернет/Інтранет), комбінованого способу подання;<br /> * ''за наявністю друкованого еквівалента:'' електронний аналог друкованого видання, самостійне електронне видання;<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> ГОСТ 7.83-2001 додатково виокремлює комбіноване (інтегроване) видання, яке доповнює друкований аналог через додатки.<br /> <br /> ==== Застосування в освіті ====<br /> Електронні видання навчального призначення використовуються для:<br /> <br /> * надання навчальних відомостей із мультимедійними засобами;<br /> * забезпечення зворотного зв’язку на основі інтерактивної взаємодії;<br /> * контролю результатів навчання;<br /> * автоматизації інформаційно-методичного забезпечення та управління закладом освіти.<br /> &lt;br&gt; <br /> Прикладом є електронні (мультимедійні) підручники.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Застосування в науковій сфері ====<br /> У науковій діяльності електронні видання представлені:<br /> * електронними монографіями;<br /> * збірниками наукових праць;<br /> * матеріалами і тезами конференцій;<br /> * дисертаціями та авторефератами;<br /> * електронними словниками, енциклопедіями, довідниками.<br /> &lt;br&gt;<br /> Публікація здійснюється через депонування в електронних бібліотеках, наприклад, [[Має відношення::Електронна бібліотека НАПН України]] (URL: http://lib.iitta.gov.ua), інституційних веб-сайтах або архівах.<br /> <br /> ==== Сучасні тенденції ====<br /> Сучасною тенденцією є створення суто електронних наукових журналів, наприклад, [[Має відношення::Інформаційні технології і засоби навчання]] (URL: https://journal.iitta.gov.ua), які підтримуються платформами, такими як [[Має відношення::Open Journal Systems]] (URL: https://pkp.sfu.ca/ojs/).<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> Перші електронні видання на компакт-дисках з’явилися у 1980-х роках.<br /> «Цифрові видання – це знання без меж» – сучасний принцип їх поширення.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», 2010.<br /> # Антоненко І., Баркова О. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення // БВ. 2004.<br /> # Лупаренко Л. А. Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник / за науковою редакцією професора О. М. Спіріна. Київ, 2019.<br /> # Спірін О. М., Лупаренко Л. А. Електронне видання // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 291-292.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=10<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=11<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Спірін О. М., Лупаренко Л. А. <br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Освіта]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8&diff=14421 Дуальна форма здобуття освіти 2025-06-09T20:00:32Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Dual Form of Education<br /> |Абревіатура=DFE<br /> |Дефініція=спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору<br /> |Ілюстрація=Dual_education.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Термін «дуальна» походить від латинського слова «dualis», що означає «подвійний». Він був введений у педагогічну термінологію в середині 60-х років XX століття у Федеративній Республіці Німеччина як нова і більш гнучка форма організації професійного навчання. Методологічна основа дуальної освіти полягає в узгодженій взаємодії освітньої та виробничої сфер у підготовці фахівців різного галузевого спрямування.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання теоретичного навчання у закладах освіти з практичним навчанням на робочих місцях. Основним завданням дуальної форми здобуття освіти є подолання розриву між теорією і практикою, освітою і виробництвом, а також підвищення якості підготовки фахівців з урахуванням сучасних вимог роботодавців. Зміна співвідношення навчального часу на практичне і теоретичне навчання залежить від особливостей спеціальності чи професії. Наприклад, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти співвідношення навчального часу становить: теоретичне навчання – 30%, практичне навчання – 70%. Дуальна форма здобуття освіти обирається здобувачами освіти, які навчаються за денною формою або іншими формами здобуття освіти, виявили особисте бажання та пройшли відбір у роботодавців.<br /> &lt;br&gt;<br /> Згідно з Концепцією підготовки фахівців (здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти) за дуальною формою здобуття освіти, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 660-р, передбачається: <br /> *● встановлення рівноправного партнерства закладів освіти, роботодавців та здобувачів освіти з метою набуття досвіду практичного застосування компетентностей та їх адаптації в умовах професійної діяльності; <br /> *● здійснення навчання на робочому місці з виконанням посадових обов’язків відповідно до трудового договору; <br /> *● створення умов для адаптації здобувача освіти до першого робочого місяця, що відповідає його новій спеціальності та кваліфікації.<br /> &lt;br&gt;<br /> Заклад освіти спільно з роботодавцем приймає рішення про впровадження дуальної форми здобуття освіти, здійснює моніторинг потенціалу ринку праці, визначає перелік спеціальностей (професій), для яких розроблятимуться освітні програми дуальної форми здобуття освіти, затверджує їх перелік, приймає відповідні внутрішні документи, призначає осіб або підрозділ, що відповідатимуть за впровадження дуальної форми здобуття освіти. Здобувач освіти укладає тристоронній договір із закладом освіти та роботодавцем щодо навчання за дуальною формою здобуття освіти і має виконувати такі зобов’язання: <br /> *● відповідально ставитися до виконання навчального плану відповідно до цілей та завдань навчання на робочому місці; <br /> *● дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підприємства, установи чи організації; <br /> *● підтримувати контакт з відповідальною особою за виконання освітньої програми дуальної форми здобуття освіти; <br /> *● нести матеріальну відповідальність за обладнання та майно відповідно до укладеного договору; <br /> *● своєчасно на належному рівні виконувати завдання, покладені на нього під час навчання на робочому місці, та індивідуальні завдання згідно з навчальним планом.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> План заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти упродовж 2019–2023 років, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 214-р, передбачає:<br /> *● формування нормативно-правового забезпечення здобуття освіти за дуальною формою;<br /> *● організаційне та методичне забезпечення підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, включаючи розроблення типових моделей дуальної форми здобуття освіти в закладах освіти, реалізацію пілотних проєктів моделей дуальної форми здобуття освіти, проведення оцінювання їх ефективності;<br /> *● створення кластерів дуальної освіти на базі конкурентоспроможних закладів освіти та заінтересованих роботодавців – підприємств, установ, організацій, у тому числі тих, що належать до сфери управління органів державної влади.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти (від 19.09.2018 № 660-р). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-%D1%80 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=28<br /> |Місяць оприлюднення=04<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=28<br /> |Місяць змін=04<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кулалаєва Н. В.<br /> |Модератор=Радкевич О.П.<br /> }}</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13994 Відкритий освітній простір 2025-05-16T18:10:31Z <p>Radkevych IFDOE: /* Джерела */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> нелінійність освітніх процесів;<br /> свобода вибору термінів, темпів і місця навчання;<br /> доступність ресурсів через мережу Інтернет;<br /> перехід до [[Використовує::Навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій: [[Використовує::Заклад дошкільної освіти]], [[Використовує::Заклад вищої освіти]] тощо з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.<br /> # Спірін О. М. Відкритий освітній простір // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 122-123<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13993 Відкритий освітній простір 2025-05-16T18:05:31Z <p>Radkevych IFDOE: /* Завдання та проблеми створення */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> нелінійність освітніх процесів;<br /> свобода вибору термінів, темпів і місця навчання;<br /> доступність ресурсів через мережу Інтернет;<br /> перехід до [[Використовує::Навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій: [[Використовує::Заклад дошкільної освіти]], [[Використовує::Заклад вищої освіти]] тощо з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13992 Відкритий освітній простір 2025-05-16T18:04:30Z <p>Radkevych IFDOE: /* Завдання та проблеми створення */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> нелінійність освітніх процесів;<br /> свобода вибору термінів, темпів і місця навчання;<br /> доступність ресурсів через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій: [[Використовує::Заклад дошкільної освіти]], [[Використовує::Заклад вищої освіти]] тощо з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13991 Відкритий освітній простір 2025-05-16T18:03:53Z <p>Radkevych IFDOE: /* Завдання та проблеми створення */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> нелінійність освітніх процесів;<br /> свобода вибору термінів, темпів і місця навчання;<br /> доступність ресурсів через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій: [[Використовує::заклад дошкільної освіти]], [[Використовує::заклад вищої освіти]] тощо з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13990 Відкритий освітній простір 2025-05-16T17:58:37Z <p>Radkevych IFDOE: /* Завдання та проблеми створення */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> [[Використовує::нелінійність]] освітніх процесів;<br /> [[Використовує::свобода вибору]] термінів, темпів і місця навчання;<br /> [[Використовує::доступність ресурсів]] через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій: дошкільні заклади, заклади вищої освіти тощо з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13989 Відкритий освітній простір 2025-05-16T17:55:43Z <p>Radkevych IFDOE: /* Джерела */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> [[Використовує::нелінійність]] освітніх процесів;<br /> [[Використовує::свобода вибору]] термінів, темпів і місця навчання;<br /> [[Використовує::доступність ресурсів]] через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій ([[Співпраця::дошкільні заклади]], [[Співпраця::заклади вищої освіти]]) з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13988 Відкритий освітній простір 2025-05-16T17:54:45Z <p>Radkevych IFDOE: /* Приклади */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> [[Використовує::нелінійність]] освітніх процесів;<br /> [[Використовує::свобода вибору]] термінів, темпів і місця навчання;<br /> [[Використовує::доступність ресурсів]] через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій ([[Співпраця::дошкільні заклади]], [[Співпраця::заклади вищої освіти]]) з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017. URL: https://cyberleninka.ru/article.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13987 Відкритий освітній простір 2025-05-16T17:54:08Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> &lt;br&gt;<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> [[Використовує::нелінійність]] освітніх процесів;<br /> [[Використовує::свобода вибору]] термінів, темпів і місця навчання;<br /> [[Використовує::доступність ресурсів]] через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій ([[Співпраця::дошкільні заклади]], [[Співпраця::заклади вищої освіти]]) з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> У світі: [[Має відношення::Erasmus+]], [[Має відношення::Coursera]];<br /> В Україні: [[Співпраця::Національна платформа відкритої освіти]], [[Співпраця::Простір дистанційного навчання ЗВО]].<br /> Додаткову інформацію можна знайти у зовнішніх джерелах: [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Відкрита_освіта|Відкрита освіта у Вікіпедії]].<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017. URL: https://cyberleninka.ru/article.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13986 Відкритий освітній простір 2025-05-16T17:53:37Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> [[Використовує::нелінійність]] освітніх процесів;<br /> [[Використовує::свобода вибору]] термінів, темпів і місця навчання;<br /> [[Використовує::доступність ресурсів]] через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій ([[Співпраця::дошкільні заклади]], [[Співпраця::заклади вищої освіти]]) з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> У світі: [[Має відношення::Erasmus+]], [[Має відношення::Coursera]];<br /> В Україні: [[Співпраця::Національна платформа відкритої освіти]], [[Співпраця::Простір дистанційного навчання ЗВО]].<br /> Додаткову інформацію можна знайти у зовнішніх джерелах: [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Відкрита_освіта|Відкрита освіта у Вікіпедії]].<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017. URL: https://cyberleninka.ru/article.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&diff=13985 Відкритий освітній простір 2025-05-16T17:53:04Z <p>Radkevych IFDOE: /* Класифікація */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Open Educational Space<br /> |Абревіатура=ВОП<br /> |Дефініція=освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування<br /> |Ілюстрація=OpenEdu2.jpg<br /> |Аудіо=https://example.com/audio/open_edu_space.mp3<br /> }}<br /> <br /> === Історична довідка ===<br /> Одним із перших, хто заклав теоретичні основи для ідеї відкритої освіти, був американський педагог і філософ [[Автор ідеї::Джон Дьюї|John Dewey]], який на початку XX століття наголошував на необхідності індивідуалізації навчання та залучення учнів до активного процесу пізнання. Пізніше, у 1960-х роках, британський педагог [[Автор ідеї::Майкл Янг|Michael Young]] запропонував ідею доступності освіти для всіх, що стало поштовхом до розвитку відкритих освітніх систем. Виникнення Інтернету наприкінці XX століття, зокрема його масове поширення у 1990-х роках, створило технологічні передумови для реалізації відкритого освітнього простору, забезпечивши доступ до інформаційно-освітніх ресурсів у глобальному масштабі.<br /> <br /> ==== Передумови виникнення ====<br /> Концепція відкритого освітнього простору сформувалася в умовах розвитку інформаційного суспільства та зростання доступності відкритих інформаційно-освітніх ресурсів. Вона ґрунтується на принципах відкритої освіти, що передбачають свободу вибору суб’єктами навчання шляхів і темпів опанування знань, а також перехід від традиційного підходу «освіта на все життя» до сучасного «освіта впродовж усього життя».<br /> <br /> ==== Еволюція формування, становлення ====<br /> Розвиток відкритого освітнього простору пов’язаний із поширенням комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання та вдосконаленням інформаційно-освітнього середовища. Важливим етапом стало усвідомлення необхідності реформування закритого освітнього простору для адаптації до потреб сучасного суспільства, що сприяло появі відкритих систем із нелінійними характеристиками.<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Відкритий освітній простір – це система, що забезпечує суб’єктам освіти доступність відкритих інформаційно-освітніх ресурсів світової спільноти в будь-який час і з будь-якого місця за наявності підключення до мережі Інтернет. Відкритий освітній простір реалізує принципи відкритої освіти, зокрема:<br /> <br /> * свободу самовизначення власного образу;<br /> * можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії;<br /> * доступ до глобальних освітніх ресурсів.<br /> На відміну від відкритого освітнього простору, у закритому освітньому просторі усі освітні траєкторії та образ суб’єкта заздалегідь визначені. У закритому освітньому просторі суб’єкт змушений розвивати самодисципліну та волю для опанування обов’язкової програми, а зміна чи поява нових траєкторій неможлива. <br /> <br /> <br /> <br /> У сучасних умовах закритий освітній простір потребує реформування шляхом:<br /> <br /> * цілеспрямованого формування інформаційно-освітнього середовища;<br /> * педагогічно виваженого проєктування комп’ютерно орієнтованих методичних систем;<br /> * удосконалення підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівних кадрів освіти та ІТ-спеціалістів.<br /> <br /> ==== Класифікація ====<br /> Відкритий освітній простір розглядається як ієрархія підпросторів із розподілом за чотирма рівнями:<br /> <br /> * відкритий глобальний (міжнародний) освітній простір – охоплює ресурси світової спільноти;<br /> * відкритий регіональний освітній простір – наприклад, європейський чи національний;<br /> * відкритий інституціональний освітній простір – наприклад, простір закладу освіти;<br /> * відкритий індивідуальний освітній простір – персональна траєкторія навчання суб’єкта.<br /> &lt;br&gt;<br /> Усі ці рівні взаємозумовлені та мають властивості синергетичних систем.<br /> <br /> ==== Завдання та проблеми створення ====<br /> Проєктування відкритого освітнього простору як відкритої системи передбачає врахування таких завдань:<br /> <br /> [[Використовує::нелінійність]] освітніх процесів;<br /> [[Використовує::свобода вибору]] термінів, темпів і місця навчання;<br /> [[Використовує::доступність ресурсів]] через мережу Інтернет;<br /> [[Використовує::перехід до навчання впродовж життя]];<br /> інтеграція традиційних освітніх інституцій ([[Співпраця::дошкільні заклади]], [[Співпраця::заклади вищої освіти]]) з іншими елементами соціального, культурного та інформаційного середовища.<br /> &lt;br&gt;<br /> Проблеми включають недостатню розробленість теорії та практики відкритого освітнього простору у порівнянні з закритим освітнім простором, а також потребу в дидактичних і методичних переходах між цими типами просторів.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Особливості функціонування ====<br /> У відкритому освітньому просторі освітні функції можуть виконувати не лише традиційні інституції, а й будь-які елементи середовища (музеї, бібліотеки, онлайн-платформи), якщо вони використовуються з освітніми, розвиваючими та виховними цілями. Взаємодоповнюваність відкритого освітнього простору і закритого освітнього простору зумовлює потребу в гнучких підходах до організації навчання.<br /> <br /> ==== Приклади ====<br /> <br /> У світі: [[Має відношення::Erasmus+]], [[Має відношення::Coursera]];<br /> В Україні: [[Співпраця::Національна платформа відкритої освіти]], [[Співпраця::Простір дистанційного навчання ЗВО]].<br /> Додаткову інформацію можна знайти у зовнішніх джерелах: [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Відкрита_освіта|Відкрита освіта у Вікіпедії]].<br /> <br /> ==== Цікаві факти і висловлювання ====<br /> <br /> Відкритий освітній простір уможливлює навчання впродовж усього життя, що є ключовою тенденцією XXI століття.<br /> «Освіта перестає бути обмеженою стінами класної кімнати» – принцип відкритої освіти.<br /> <br /> <br /> === Джерела ===<br /> <br /> # Биков В., Кремень В. Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування // Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188. <br /> # Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Київ, 2019. <br /> # Коробкова П. Сущность понятия открытого образовательного пространства в контексте развития воспитательного потенциала семьи // Вестник ПГГПУ. Серия No 1 Психологические и педагогические науки, 2017. URL: https://cyberleninka.ru/article.<br /> <br /> ==== Довідка ====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt; '''[[Назва::Відкритий освітній простір]]''' (''англ. - [[Name::Open Educational Space]]'') - [[Дефініція::освітній простір, що надає суб’єктам можливості самовизначення власного образу та вибору шляхів побудови індивідуальної освітньої траєкторії для його формування]]. &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Автори===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=06<br /> |Рік змін=2024<br /> |Автор=Спірін О. М.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Content_of_professional_education.jpg&diff=13912 Файл:Content of professional education.jpg 2025-05-09T10:27:27Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div></div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97)_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8&diff=13911 Зміст професійної (професійно-технічної) освіти 2025-05-09T10:27:16Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Content of Professional (Vocational-Technical) Education<br /> |Абревіатура=Зміст П(ПТ)О <br /> |Дефініція=інтегративна науково обґрунтована система знань, умінь, навичок, компетентностей, способів мислення, поглядів, цінностей, особистісних і професійно важливих якостей, що реалізується у процесі професійної підготовки на основі освітніх програм та забезпечує здобуття особою освітніх і професійних кваліфікацій<br /> |Ілюстрація=Content_of_professional_education.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Зміст професійної (професійно-технічної) освіти становить інтегративна науково обґрунтована система знань, умінь, навичок, компетентностей, способів мислення, поглядів, цінностей, особистісних і професійно важливих якостей. Ця система реалізується у процесі професійної підготовки на основі освітніх програм і забезпечує здобуття особою освітніх і професійних кваліфікацій. Зміст професійної (професійно-технічної) освіти орієнтований на формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для трудової діяльності у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності та мобільності на ринку праці, а також перспектив кар’єрного зростання.<br /> <br /> Проєктування змісту професійної (професійно-технічної) освіти ґрунтується на таких підходах: cистемний; культурологічний; гуманістичний; компетентнісний; суб’єктний; особистісно-розвивальний; діяльнісний. <br /> Основними принципами проєктування змісту професійної (професійно-технічної) освіти є: наступність; поєднання теорії з продуктивною діяльністю; навчання упродовж життя.<br /> Вимоги до змісту професійної (професійно-технічної) освіти визначаються Державним стандартом професійної (професійно-технічної) освіти. Зміст формується описом професійних і ключових компетентностей, що визначає необхідні знання та вміння для їх набуття.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Особливості формування змісту ====<br /> Обов’язкові професійні компетентності формуються відповідно до професійного стандарту, а в разі його відсутності – за результатами проведення функціонального аналізу кваліфікаційної характеристики. Обов’язкові ключові компетентності формуються з урахуванням їх значущості для подальшої трудової діяльності особи за певною професією. У формуванні змісту професійної (професійно-технічної) освіти застосовується міждисциплінарний підхід, який забезпечує оптимальне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців на основі інтеграції їх змісту. Це сприяє ефективному формуванню інтегральної компетентності фахівців із конкретної сфери професійної діяльності.<br /> <br /> Особливістю компетентнісного підходу у професійній освіті є створення моделі професійної підготовки, інструментами реалізації якої є: <br /> # Професійні стандарти; <br /> # Освітні стандарти; <br /> # Трудові функції; #. Результати навчання, що базуються на професійних і ключових компетентностях. <br /> <br /> Професійні та освітні стандарти забезпечують ефективні зміни у: <br /> # Змісті професійної (професійно-технічної) освіти; <br /> # Організації процесу навчання; <br /> # Оцінюванні результатів навчання; <br /> # Інституційному устрої та управлінні системами кваліфікацій; <br /> # Професійному розвитку фахівців.<br /> <br /> ==== Інноваційні аспекти ====<br /> В умовах формування інноваційного типу економіки, розвитку промисловості 4.0 та підвищення вимог ринку праці до рівня кваліфікації робітничих кадрів зміст професійної (професійно-технічної) освіти має випереджувально оновлюватися інноваційним контентом. Це забезпечує формування у здобувачів освіти додаткових компетентностей, зокрема:<br /> #Соціокультурної;<br /> #Психологічної;<br /> #Підприємницької;<br /> #Цифрової;<br /> #Правової.<br /> <br /> Розроблення професійних та освітніх стандартів, освітніх програм та оновлення їх змісту відповідно до динамічних техніко-технологічних змін ґрунтується на спільній діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти і представників ринку праці. Така співпраця сприяє адаптації змісту освіти до сучасних вимог економіки та технологічного прогресу, а також підвищує конкурентоздатність випускників на ринку праці.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 419-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2019-%D1%80.<br /> # Про затвердження Державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти, 2021. Постанова Кабінету Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1077-2021-%D0%BF#Text.<br /> # Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page.<br /> # Радкевич В. О., Лузан П. Г., Кравець С. Г. Стандартизація професійної освіти в контексті євроінтеграційних процесів // Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України). Збірник наукових праць. – Київ: Видавничий дім «Сам», 2017. – С. 259-267.<br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13910 Професійна кваліфікація 2025-05-09T10:15:31Z <p>Radkevych IFDOE: /* Класифікація кваліфікацій */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Проф. квал.<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: <br /> # Соціальним потребам; <br /> # Особистісним потребам; <br /> # Культурним потребам; <br /> # Потребам ринку праці.<br /> &lt;br&gt;<br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: <br /> # Самодостатніми; <br /> # Поєднуваними в більші кваліфікації.<br /> &lt;br&gt;<br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> <br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> &lt;br&gt;<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти: інституційна; індивідуальна; на робочому місці (на виробництві); дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13909 Професійна кваліфікація 2025-05-09T10:14:51Z <p>Radkevych IFDOE: /* Класифікація кваліфікацій */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Проф. квал.<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: <br /> # Соціальним потребам; <br /> # Особистісним потребам; <br /> # Культурним потребам; <br /> # Потребам ринку праці.<br /> &lt;br&gt;<br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> <br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> &lt;br&gt;<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти: інституційна; індивідуальна; на робочому місці (на виробництві); дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13908 Професійна кваліфікація 2025-05-09T10:14:25Z <p>Radkevych IFDOE: /* Класифікація кваліфікацій */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Проф. квал.<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: <br /> # Соціальним потребам; <br /> Особистісним потребам; <br /> Культурним потребам; <br /> Потребам ринку праці.<br /> &lt;br&gt;<br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> <br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> &lt;br&gt;<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти: інституційна; індивідуальна; на робочому місці (на виробництві); дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13907 Професійна кваліфікація 2025-05-09T10:13:10Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Проф. квал.<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: 1. Соціальним потребам; 2. Особистісним потребам; 3. Культурним потребам; 4. Потребам ринку праці. <br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> &lt;br&gt;<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти: інституційна; індивідуальна; на робочому місці (на виробництві); дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Professional_qualification.jpg&diff=13906 Файл:Professional qualification.jpg 2025-05-09T10:12:28Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div></div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13905 Професійна кваліфікація 2025-05-09T10:12:10Z <p>Radkevych IFDOE: /* Джерела */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Професійна кваліфікація<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: 1. Соціальним потребам; 2. Особистісним потребам; 3. Культурним потребам; 4. Потребам ринку праці. <br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> &lt;br&gt;<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти: інституційна; індивідуальна; на робочому місці (на виробництві); дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13904 Професійна кваліфікація 2025-05-09T10:11:44Z <p>Radkevych IFDOE: /* Форми здобуття кваліфікацій */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Професійна кваліфікація<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: 1. Соціальним потребам; 2. Особистісним потребам; 3. Культурним потребам; 4. Потребам ринку праці. <br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> &lt;br&gt;<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти: інституційна; індивідуальна; на робочому місці (на виробництві); дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13903 Професійна кваліфікація 2025-05-09T09:18:39Z <p>Radkevych IFDOE: /* Форми здобуття кваліфікацій */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Професійна кваліфікація<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: 1. Соціальним потребам; 2. Особистісним потребам; 3. Культурним потребам; 4. Потребам ринку праці. <br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> &lt;br&gt;<br /> &lt;nowiki&gt;<br /> - * У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> - * Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> - * За такими формами освіти:<br /> &lt;/nowiki&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> * * Інституційна;<br /> * * Індивідуальна;<br /> * * На робочому місці (на виробництві);<br /> * * Дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13902 Професійна кваліфікація 2025-05-09T09:16:05Z <p>Radkevych IFDOE: /* Форми здобуття кваліфікацій */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Професійна кваліфікація<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: 1. Соціальним потребам; 2. Особистісним потребам; 3. Культурним потребам; 4. Потребам ринку праці. <br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> - * У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> - * Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> - * За такими формами освіти:<br /> * * Інституційна;<br /> * * Індивідуальна;<br /> * * На робочому місці (на виробництві);<br /> * * Дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13901 Професійна кваліфікація 2025-05-09T09:15:16Z <p>Radkevych IFDOE: /* Форми здобуття кваліфікацій */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Професійна кваліфікація<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: 1. Соціальним потребам; 2. Особистісним потребам; 3. Культурним потребам; 4. Потребам ринку праці. <br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти:<br /> * * Інституційна;<br /> * * Індивідуальна;<br /> * * На робочому місці (на виробництві);<br /> * * Дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=13900 Професійна кваліфікація 2025-05-09T09:13:04Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Qualification<br /> |Абревіатура=Професійна кваліфікація<br /> |Дефініція=визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом<br /> |Ілюстрація=Professional_qualification.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом. Зміст професійних кваліфікацій визначається професійними стандартами, які в межах професійної діяльності встановлюють трудові функції, кваліфікації відповідно до рівнів Національної рамки кваліфікацій, умови праці, професійно важливі якості, вимоги до професійної освіти і навчання, а також можливі місця роботи.<br /> <br /> Професійні кваліфікації для працедавців засвідчують кваліфікаційний рівень та якість знань і вмінь працівників, а у сфері освіти – відповідність сформованих компетентностей вимогам стандартів, що веде до отримання особою диплома, свідоцтва або сертифіката. Процедури присудження (присвоєння), підтвердження кваліфікацій, а також порядок утворення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність з оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Класифікація кваліфікацій ====<br /> Кваліфікації за змістом класифікуються на:<br /> # Освітні;<br /> # Професійні.<br /> <br /> За обсягом кваліфікації поділяються на: 1. Повні; 2. Часткові; 3. Мікрокваліфікації. <br /> Кваліфікація вважається повною в разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом. Часткова професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом. <br /> Мікрокваліфікація, відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу щодо європейського підходу до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та підвищення здатності до працевлаштування, – це запис результатів навчання, які особа, що навчається, отримала після короткострокового навчання. Такі результати навчання оцінюються на основі прозорих і чітко визначених критеріїв. Мікрокваліфікації розробляються з метою надання особам, які навчаються, конкретних знань, умінь, навичок та компетентностей, що відповідають: 1. Соціальним потребам; 2. Особистісним потребам; 3. Культурним потребам; 4. Потребам ринку праці. <br /> Мікрокваліфікації є здобутком особи, яка навчається, можуть широко використовуватися, є портабельними (переносними) і можуть бути: 1. Самодостатніми; 2. Поєднуваними в більші кваліфікації. <br /> Вони повинні бути підкріплені гарантією якості відповідно до узгоджених стандартів у певній галузі або сфері діяльності.<br /> ==== Форми здобуття кваліфікацій ====<br /> Результати навчання та компетентності, необхідні для присудження освітніх та/або присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися:<br /> # У закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;<br /> # Шляхом формальної, неформальної чи інформальної освіти;<br /> # За такими формами освіти:<br /> * Інституційна;<br /> * Індивідуальна;<br /> * На робочому місці (на виробництві);<br /> * Дуальна, що поєднує навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях для здобуття певної кваліфікації.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 13.09.2019).<br /> # Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій: Закон України від 01.04.2022 № 2179-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Council of the EU (2022). Council Recommendation on a European approach to micro-credentials for lifelong learning and employability. URL: https://bit.ly/3SaYFrJ.<br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82&diff=13899 Професійний стандарт 2025-05-09T09:05:42Z <p>Radkevych IFDOE: /* Використання професійних стандартів */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Standard<br /> |Абревіатура=Проф. станд.<br /> |Дефініція=затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій<br /> |Ілюстрація=Professional_standard.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійний стандарт являє собою затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, які слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій та галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками. Їх розроблення зумовлюється потребами ринку праці, суспільства і держави у кваліфікованих спеціалістах.<br /> <br /> Концепція розроблення професійного стандарту ґрунтується на функціонально-компетентнісному підході, в основі якого лежить функціональний аналіз трудової діяльності. Цей аналіз структурно складається з основних трудових функцій і дій, необхідних для виконання професійних завдань. Компетентнісна основа професійного стандарту відповідає на виклики, пов’язані з виникненням нових професій і спеціалізацій, а також змінами у змісті праці кваліфікованих спеціалістів в умовах високотехнологічного виробництва та сфери обслуговування. <br /> Роль професійних стандартів набуває особливої актуальності в контексті глобалізаційних викликів економічної діяльності, зокрема пов’язаних з розвитком економік провідних країн світу на основі аутсорсингу, що передбачає виконання окремих технологічних операцій у різних країнах світу. Професійні стандарти відіграють ключову роль у розвитку Національної системи кваліфікацій, забезпечуючи ефективну взаємодію між сферою праці та сферою освіти. Вони сприяють поступовому переходу від розрядної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих спеціалістів до підготовки за рівнями Національної рамки кваліфікацій, адаптованої до європейських стандартів. <br /> Принципи розроблення професійних стандартів включають: 1. Оцінювання вимог до професійних компетентностей та використання єдиних критеріїв їх формування; 2. Об’єктивність визначення назв, змісту та обсягу трудових функцій за видами трудової діяльності; 3. Урахування міжнародного досвіду. <br /> Професійні стандарти розробляються відповідно до вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1453, а також Методичних рекомендацій щодо розроблення професійних стандартів, схвалених Рішенням Національного агентства кваліфікацій № 1 (протокол № 3 (103) від 25.01.2023).<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Суб’єкти розроблення професійних стандартів ====<br /> Професійні стандарти можуть розроблятися різними суб’єктами, зокрема:<br /> # Роботодавцями;<br /> # Організаціями та об’єднаннями роботодавців;<br /> # Органами державної влади;<br /> # Науковими установами;<br /> # Галузевими радами;<br /> # Громадськими об’єднаннями;<br /> # Іншими заінтересованими суб’єктами.<br /> <br /> Професійні стандарти затверджуються їх розробниками. У разі якщо розробником не є галузева рада з питань розроблення професійних стандартів, професійний стандарт затверджується після погодження з репрезентативним всеукраїнським об’єднанням професійних спілок на галузевому рівні. Професійний стандарт розробляється для окремої професії (виду занять), за якою присвоюється повна або часткова кваліфікація, або для групи споріднених професій (видів занять) у певній професійній діяльності.<br /> ==== Використання професійних стандартів ====<br /> Професійні стандарти використовуються у різних сферах, зокрема:<br /> <br /> - У сфері освіти для:<br /> * розроблення стандартів освіти, освітніх та навчальних програм, навчально-методичних матеріалів для всіх видів і форм освіти та навчання впродовж життя;<br /> * розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти та освітніх інноваційних технологій.<br /> - У сфері управління людським капіталом та безперервним професійним розвитком працівників для:<br /> * розроблення стандартів підприємства, організації, установи;<br /> * формування вимог до продуктивності праці та виробництва продукції (надання послуг);<br /> * визначення робочих (посадових) завдань та обов’язків працівників при розробленні робочих (посадових) інструкцій (за потреби);<br /> * професійного навчання та розвитку працівників;<br /> * визначення вимог до результатів навчання, компетентностей, обов’язків та кваліфікацій працівників;<br /> * віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам;<br /> * обґрунтування рішень, що ухвалюються за результатами атестації, сертифікації працівників;<br /> * підбору та укомплектування штату працівників;<br /> * формування систем оплати праці та мотивації;<br /> * вирішення інших питань у сфері управління персоналом.<br /> - У сфері присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій для:<br /> * формування єдиних критеріїв для встановлення відповідності обсягу компетентностей здобувачів професійних кваліфікацій відповідному професійному стандарту, незалежно від шляхів їх отримання (формальна, неформальна чи інформальна освіта);<br /> * підготовки/розроблення засобів, приладів, інструментів, контрольно-оцінювальних матеріалів для оцінювання результатів навчання;<br /> * проведення процедури оцінювання результатів навчання;<br /> * зіставлення і визнання професійних кваліфікацій, здобутих у інших країнах.<br /> - У сфері професійної орієнтації для:<br /> * розроблення концепцій, стратегій, програм та форм профорієнтаційної роботи;<br /> * оновлення змісту та форм проведення профорієнтації.<br /> <br /> ==== Етапи розроблення та затвердження професійних стандартів ====<br /> Етапи розроблення та затвердження професійних стандартів включають:<br /> # Прийняття рішення про розроблення проєкту професійного стандарту;<br /> # Подання заявки на розроблення проєкту професійного стандарту до Національного агентства кваліфікацій;<br /> # Реєстрація заявки;<br /> # Формування робочої групи;<br /> # Підготовка проєкту професійного стандарту;<br /> # Проведення публічного громадського обговорення проєкту професійного стандарту;<br /> # Погодження проєкту професійного стандарту розробниками з репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок на галузевому рівні (у разі, коли розробниками не є галузеві ради з питань розроблення професійних стандартів);<br /> # Проведення перевірки щодо дотримання вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів під час підготовки проєкту професійного стандарту;<br /> # Затвердження професійного стандарту.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» (№ 2179-IX), 01.04.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів» (№ 373), 31.05.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2017-%D0%BF#Text.<br /> # Методичні рекомендації щодо розроблення професійних стандартів. Рішення Національного агентства кваліфікацій № 1 (протокол № 3 (103) від 25.01.2023). URL: https://nqa.gov.ua/resource-center/metodicni-rekomendacii-sodo-rozroblenna-profesijnih-standartiv/.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82&diff=13898 Професійний стандарт 2025-05-09T09:05:14Z <p>Radkevych IFDOE: /* Етапи розроблення та затвердження професійних стандартів */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Standard<br /> |Абревіатура=Проф. станд.<br /> |Дефініція=затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій<br /> |Ілюстрація=Professional_standard.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійний стандарт являє собою затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, які слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій та галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками. Їх розроблення зумовлюється потребами ринку праці, суспільства і держави у кваліфікованих спеціалістах.<br /> <br /> Концепція розроблення професійного стандарту ґрунтується на функціонально-компетентнісному підході, в основі якого лежить функціональний аналіз трудової діяльності. Цей аналіз структурно складається з основних трудових функцій і дій, необхідних для виконання професійних завдань. Компетентнісна основа професійного стандарту відповідає на виклики, пов’язані з виникненням нових професій і спеціалізацій, а також змінами у змісті праці кваліфікованих спеціалістів в умовах високотехнологічного виробництва та сфери обслуговування. <br /> Роль професійних стандартів набуває особливої актуальності в контексті глобалізаційних викликів економічної діяльності, зокрема пов’язаних з розвитком економік провідних країн світу на основі аутсорсингу, що передбачає виконання окремих технологічних операцій у різних країнах світу. Професійні стандарти відіграють ключову роль у розвитку Національної системи кваліфікацій, забезпечуючи ефективну взаємодію між сферою праці та сферою освіти. Вони сприяють поступовому переходу від розрядної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих спеціалістів до підготовки за рівнями Національної рамки кваліфікацій, адаптованої до європейських стандартів. <br /> Принципи розроблення професійних стандартів включають: 1. Оцінювання вимог до професійних компетентностей та використання єдиних критеріїв їх формування; 2. Об’єктивність визначення назв, змісту та обсягу трудових функцій за видами трудової діяльності; 3. Урахування міжнародного досвіду. <br /> Професійні стандарти розробляються відповідно до вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1453, а також Методичних рекомендацій щодо розроблення професійних стандартів, схвалених Рішенням Національного агентства кваліфікацій № 1 (протокол № 3 (103) від 25.01.2023).<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Суб’єкти розроблення професійних стандартів ====<br /> Професійні стандарти можуть розроблятися різними суб’єктами, зокрема:<br /> # Роботодавцями;<br /> # Організаціями та об’єднаннями роботодавців;<br /> # Органами державної влади;<br /> # Науковими установами;<br /> # Галузевими радами;<br /> # Громадськими об’єднаннями;<br /> # Іншими заінтересованими суб’єктами.<br /> <br /> Професійні стандарти затверджуються їх розробниками. У разі якщо розробником не є галузева рада з питань розроблення професійних стандартів, професійний стандарт затверджується після погодження з репрезентативним всеукраїнським об’єднанням професійних спілок на галузевому рівні. Професійний стандарт розробляється для окремої професії (виду занять), за якою присвоюється повна або часткова кваліфікація, або для групи споріднених професій (видів занять) у певній професійній діяльності.<br /> ==== Використання професійних стандартів ====<br /> Професійні стандарти використовуються у різних сферах, зокрема:<br /> <br /> # У сфері освіти для:<br /> * розроблення стандартів освіти, освітніх та навчальних програм, навчально-методичних матеріалів для всіх видів і форм освіти та навчання впродовж життя;<br /> * розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти та освітніх інноваційних технологій.<br /> # У сфері управління людським капіталом та безперервним професійним розвитком працівників для:<br /> * розроблення стандартів підприємства, організації, установи;<br /> * формування вимог до продуктивності праці та виробництва продукції (надання послуг);<br /> * визначення робочих (посадових) завдань та обов’язків працівників при розробленні робочих (посадових) інструкцій (за потреби);<br /> * професійного навчання та розвитку працівників;<br /> * визначення вимог до результатів навчання, компетентностей, обов’язків та кваліфікацій працівників;<br /> * віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам;<br /> * обґрунтування рішень, що ухвалюються за результатами атестації, сертифікації працівників;<br /> * підбору та укомплектування штату працівників;<br /> * формування систем оплати праці та мотивації;<br /> * вирішення інших питань у сфері управління персоналом.<br /> # У сфері присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій для:<br /> * формування єдиних критеріїв для встановлення відповідності обсягу компетентностей здобувачів професійних кваліфікацій відповідному професійному стандарту, незалежно від шляхів їх отримання (формальна, неформальна чи інформальна освіта);<br /> * підготовки/розроблення засобів, приладів, інструментів, контрольно-оцінювальних матеріалів для оцінювання результатів навчання;<br /> * проведення процедури оцінювання результатів навчання;<br /> * зіставлення і визнання професійних кваліфікацій, здобутих у інших країнах.<br /> # У сфері професійної орієнтації для:<br /> * розроблення концепцій, стратегій, програм та форм профорієнтаційної роботи;<br /> * оновлення змісту та форм проведення профорієнтації.<br /> <br /> ==== Етапи розроблення та затвердження професійних стандартів ====<br /> Етапи розроблення та затвердження професійних стандартів включають:<br /> # Прийняття рішення про розроблення проєкту професійного стандарту;<br /> # Подання заявки на розроблення проєкту професійного стандарту до Національного агентства кваліфікацій;<br /> # Реєстрація заявки;<br /> # Формування робочої групи;<br /> # Підготовка проєкту професійного стандарту;<br /> # Проведення публічного громадського обговорення проєкту професійного стандарту;<br /> # Погодження проєкту професійного стандарту розробниками з репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок на галузевому рівні (у разі, коли розробниками не є галузеві ради з питань розроблення професійних стандартів);<br /> # Проведення перевірки щодо дотримання вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів під час підготовки проєкту професійного стандарту;<br /> # Затвердження професійного стандарту.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» (№ 2179-IX), 01.04.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів» (№ 373), 31.05.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2017-%D0%BF#Text.<br /> # Методичні рекомендації щодо розроблення професійних стандартів. Рішення Національного агентства кваліфікацій № 1 (протокол № 3 (103) від 25.01.2023). URL: https://nqa.gov.ua/resource-center/metodicni-rekomendacii-sodo-rozroblenna-profesijnih-standartiv/.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Professional_standard.jpg&diff=13897 Файл:Professional standard.jpg 2025-05-09T09:04:56Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div></div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82&diff=13896 Професійний стандарт 2025-05-09T09:04:44Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Professional Standard<br /> |Абревіатура=Проф. станд.<br /> |Дефініція=затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій<br /> |Ілюстрація=Professional_standard.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> === Основні відомості ===<br /> Професійний стандарт являє собою затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, які слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій та галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками. Їх розроблення зумовлюється потребами ринку праці, суспільства і держави у кваліфікованих спеціалістах.<br /> <br /> Концепція розроблення професійного стандарту ґрунтується на функціонально-компетентнісному підході, в основі якого лежить функціональний аналіз трудової діяльності. Цей аналіз структурно складається з основних трудових функцій і дій, необхідних для виконання професійних завдань. Компетентнісна основа професійного стандарту відповідає на виклики, пов’язані з виникненням нових професій і спеціалізацій, а також змінами у змісті праці кваліфікованих спеціалістів в умовах високотехнологічного виробництва та сфери обслуговування. <br /> Роль професійних стандартів набуває особливої актуальності в контексті глобалізаційних викликів економічної діяльності, зокрема пов’язаних з розвитком економік провідних країн світу на основі аутсорсингу, що передбачає виконання окремих технологічних операцій у різних країнах світу. Професійні стандарти відіграють ключову роль у розвитку Національної системи кваліфікацій, забезпечуючи ефективну взаємодію між сферою праці та сферою освіти. Вони сприяють поступовому переходу від розрядної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих спеціалістів до підготовки за рівнями Національної рамки кваліфікацій, адаптованої до європейських стандартів. <br /> Принципи розроблення професійних стандартів включають: 1. Оцінювання вимог до професійних компетентностей та використання єдиних критеріїв їх формування; 2. Об’єктивність визначення назв, змісту та обсягу трудових функцій за видами трудової діяльності; 3. Урахування міжнародного досвіду. <br /> Професійні стандарти розробляються відповідно до вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1453, а також Методичних рекомендацій щодо розроблення професійних стандартів, схвалених Рішенням Національного агентства кваліфікацій № 1 (протокол № 3 (103) від 25.01.2023).<br /> === Додаткові відомості ===<br /> ==== Суб’єкти розроблення професійних стандартів ====<br /> Професійні стандарти можуть розроблятися різними суб’єктами, зокрема:<br /> # Роботодавцями;<br /> # Організаціями та об’єднаннями роботодавців;<br /> # Органами державної влади;<br /> # Науковими установами;<br /> # Галузевими радами;<br /> # Громадськими об’єднаннями;<br /> # Іншими заінтересованими суб’єктами.<br /> <br /> Професійні стандарти затверджуються їх розробниками. У разі якщо розробником не є галузева рада з питань розроблення професійних стандартів, професійний стандарт затверджується після погодження з репрезентативним всеукраїнським об’єднанням професійних спілок на галузевому рівні. Професійний стандарт розробляється для окремої професії (виду занять), за якою присвоюється повна або часткова кваліфікація, або для групи споріднених професій (видів занять) у певній професійній діяльності.<br /> ==== Використання професійних стандартів ====<br /> Професійні стандарти використовуються у різних сферах, зокрема:<br /> <br /> # У сфері освіти для:<br /> * розроблення стандартів освіти, освітніх та навчальних програм, навчально-методичних матеріалів для всіх видів і форм освіти та навчання впродовж життя;<br /> * розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти та освітніх інноваційних технологій.<br /> # У сфері управління людським капіталом та безперервним професійним розвитком працівників для:<br /> * розроблення стандартів підприємства, організації, установи;<br /> * формування вимог до продуктивності праці та виробництва продукції (надання послуг);<br /> * визначення робочих (посадових) завдань та обов’язків працівників при розробленні робочих (посадових) інструкцій (за потреби);<br /> * професійного навчання та розвитку працівників;<br /> * визначення вимог до результатів навчання, компетентностей, обов’язків та кваліфікацій працівників;<br /> * віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам;<br /> * обґрунтування рішень, що ухвалюються за результатами атестації, сертифікації працівників;<br /> * підбору та укомплектування штату працівників;<br /> * формування систем оплати праці та мотивації;<br /> * вирішення інших питань у сфері управління персоналом.<br /> # У сфері присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій для:<br /> * формування єдиних критеріїв для встановлення відповідності обсягу компетентностей здобувачів професійних кваліфікацій відповідному професійному стандарту, незалежно від шляхів їх отримання (формальна, неформальна чи інформальна освіта);<br /> * підготовки/розроблення засобів, приладів, інструментів, контрольно-оцінювальних матеріалів для оцінювання результатів навчання;<br /> * проведення процедури оцінювання результатів навчання;<br /> * зіставлення і визнання професійних кваліфікацій, здобутих у інших країнах.<br /> # У сфері професійної орієнтації для:<br /> * розроблення концепцій, стратегій, програм та форм профорієнтаційної роботи;<br /> * оновлення змісту та форм проведення профорієнтації.<br /> <br /> ==== Етапи розроблення та затвердження професійних стандартів ====<br /> Етапи розроблення та затвердження професійних стандартів включають:<br /> # Прийняття рішення про розроблення проєкту професійного стандарту;<br /> # Подання заявки на розроблення проєкту професійного стандарту до Національного агентства кваліфікацій;<br /> # Реєстрація заявки;<br /> # Формування робочої групи;<br /> # Підготовка проєкту професійного стандарту;<br /> # Проведення публічного громадського обговорення проєкту професійного стандарту;<br /> # Погодження проєкту професійного стандарту розробниками з репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок на галузевому рівні (у разі, коли розробниками не є галузеві ради з питань розроблення професійних стандартів);<br /> # Проведення перевірки щодо дотримання вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів під час підготовки проєкту професійного стандарту;<br /> # Затвердження професійного стандарту.<br /> # <br /> === Джерела ===<br /> # Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» (№ 2179-IX), 01.04.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2179-20#Text.<br /> # Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів» (№ 373), 31.05.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2017-%D0%BF#Text.<br /> # Методичні рекомендації щодо розроблення професійних стандартів. Рішення Національного агентства кваліфікацій № 1 (протокол № 3 (103) від 25.01.2023). URL: https://nqa.gov.ua/resource-center/metodicni-rekomendacii-sodo-rozroblenna-profesijnih-standartiv/.<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=13895 Кваліфікаційний рівень 2025-05-09T08:55:28Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Qualification Level<br /> |Абревіатура=Кваліф. р.<br /> |Дефініція=рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня<br /> |Ілюстрація=Qualification_level.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Кваліфікаційний рівень – це рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня. Відповідно до Національної рамки кваліфікацій існує 8 кваліфікаційних рівнів. Кожен кваліфікаційний рівень визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також передбачає готовність особи до навчання упродовж життя.<br /> <br /> <br /> Кваліфікаційний рівень характеризується такими компонентами: 1. Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (знання фактів та уявлення) і теоретичні (концептуальні, методологічні). 2. Уміння/навички – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання проблем. Уміння/навички поділяються на когнітивні (що включають логічне, інтуїтивне та творче мислення) і практичні (що включають ручну вправність, застосування практичних способів (методів), матеріалів, знарядь та інструментів, комунікацію). 3. Комунікація – взаємодія осіб з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності. 4. Відповідальність і автономія – здатність особи застосовувати знання та навички самостійно та відповідально.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі професійної (професійно-технічної) освіти ====<br /> У системі професійної (професійно-технічної) освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> <br /> * 2 рівню Національної рамки кваліфікацій – перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій – другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * 4 або 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці рівні забезпечують підготовку кваліфікованих робітників, здатних виконувати завдання різної складності в професійній діяльності.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі фахової передвищої освіти ====<br /> Система фахової передвищої освіти забезпечує здобуття кваліфікацій, що відповідають 5 кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Заклади фахової передвищої освіти також мають право здійснювати підготовку фахівців, компетентності яких відповідають:<br /> * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій;<br /> * 4 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> &lt;br&gt;<br /> Кваліфікація фахового молодшого бакалавра відповідає 5 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі вищої освіти ====<br /> У системі вищої освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> * 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – молодший бакалавр, що відповідає короткому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 6 рівню Національної рамки кваліфікацій – бакалавр, що відповідає першому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 7 рівню Національної рамки кваліфікацій – магістр, що відповідає другому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 8 рівню Національної рамки кваліфікацій – доктор філософії, доктор мистецтва, доктор наук, що відповідає третьому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.<br /> <br /> Ці рівні забезпечують підготовку фахівців для виконання складних професійних завдань, включаючи наукову та управлінську діяльність.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 30.10.2019).<br /> Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 30.10.2019).<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=13894 Кваліфікаційний рівень 2025-05-09T08:51:28Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Qualification Level<br /> |Абревіатура=Кваліфікаційний рівень<br /> |Дефініція=рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня<br /> |Ілюстрація=Qualification_level.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Кваліфікаційний рівень – це рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня. Відповідно до Національної рамки кваліфікацій існує 8 кваліфікаційних рівнів. Кожен кваліфікаційний рівень визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також передбачає готовність особи до навчання упродовж життя.<br /> <br /> <br /> Кваліфікаційний рівень характеризується такими компонентами: 1. Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (знання фактів та уявлення) і теоретичні (концептуальні, методологічні). 2. Уміння/навички – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання проблем. Уміння/навички поділяються на когнітивні (що включають логічне, інтуїтивне та творче мислення) і практичні (що включають ручну вправність, застосування практичних способів (методів), матеріалів, знарядь та інструментів, комунікацію). 3. Комунікація – взаємодія осіб з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності. 4. Відповідальність і автономія – здатність особи застосовувати знання та навички самостійно та відповідально.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі професійної (професійно-технічної) освіти ====<br /> У системі професійної (професійно-технічної) освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> <br /> * 2 рівню Національної рамки кваліфікацій – перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій – другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * 4 або 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.<br /> &lt;br&gt;<br /> Ці рівні забезпечують підготовку кваліфікованих робітників, здатних виконувати завдання різної складності в професійній діяльності.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі фахової передвищої освіти ====<br /> Система фахової передвищої освіти забезпечує здобуття кваліфікацій, що відповідають 5 кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Заклади фахової передвищої освіти також мають право здійснювати підготовку фахівців, компетентності яких відповідають:<br /> * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій;<br /> * 4 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> &lt;br&gt;<br /> Кваліфікація фахового молодшого бакалавра відповідає 5 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі вищої освіти ====<br /> У системі вищої освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> * 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – молодший бакалавр, що відповідає короткому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 6 рівню Національної рамки кваліфікацій – бакалавр, що відповідає першому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 7 рівню Національної рамки кваліфікацій – магістр, що відповідає другому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 8 рівню Національної рамки кваліфікацій – доктор філософії, доктор мистецтва, доктор наук, що відповідає третьому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.<br /> <br /> Ці рівні забезпечують підготовку фахівців для виконання складних професійних завдань, включаючи наукову та управлінську діяльність.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 30.10.2019).<br /> Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 30.10.2019).<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=13893 Кваліфікаційний рівень 2025-05-09T08:50:56Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Qualification Level<br /> |Абревіатура=Кваліфікаційний рівень<br /> |Дефініція=рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня<br /> |Ілюстрація=Qualification_level.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Кваліфікаційний рівень – це рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня. Відповідно до Національної рамки кваліфікацій існує 8 кваліфікаційних рівнів. Кожен кваліфікаційний рівень визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також передбачає готовність особи до навчання упродовж життя.<br /> <br /> <br /> Кваліфікаційний рівень характеризується такими компонентами: 1. Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (знання фактів та уявлення) і теоретичні (концептуальні, методологічні). 2. Уміння/навички – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання проблем. Уміння/навички поділяються на когнітивні (що включають логічне, інтуїтивне та творче мислення) і практичні (що включають ручну вправність, застосування практичних способів (методів), матеріалів, знарядь та інструментів, комунікацію). 3. Комунікація – взаємодія осіб з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності. 4. Відповідальність і автономія – здатність особи застосовувати знання та навички самостійно та відповідально.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі професійної (професійно-технічної) освіти ====<br /> У системі професійної (професійно-технічної) освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> <br /> * 2 рівню Національної рамки кваліфікацій – перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій – другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * 4 або 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.<br /> <br /> Ці рівні забезпечують підготовку кваліфікованих робітників, здатних виконувати завдання різної складності в професійній діяльності.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі фахової передвищої освіти ====<br /> Система фахової передвищої освіти забезпечує здобуття кваліфікацій, що відповідають 5 кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Заклади фахової передвищої освіти також мають право здійснювати підготовку фахівців, компетентності яких відповідають:<br /> * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій;<br /> * 4 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> &lt;br&gt;<br /> Кваліфікація фахового молодшого бакалавра відповідає 5 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі вищої освіти ====<br /> У системі вищої освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> * 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – молодший бакалавр, що відповідає короткому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 6 рівню Національної рамки кваліфікацій – бакалавр, що відповідає першому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 7 рівню Національної рамки кваліфікацій – магістр, що відповідає другому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * 8 рівню Національної рамки кваліфікацій – доктор філософії, доктор мистецтва, доктор наук, що відповідає третьому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.<br /> <br /> Ці рівні забезпечують підготовку фахівців для виконання складних професійних завдань, включаючи наукову та управлінську діяльність.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 30.10.2019).<br /> Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 30.10.2019).<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=13892 Кваліфікаційний рівень 2025-05-09T08:50:19Z <p>Radkevych IFDOE: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Qualification Level<br /> |Абревіатура=Кваліфікаційний рівень<br /> |Дефініція=рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня<br /> |Ілюстрація=Qualification_level.jpg<br /> |Аудіо=<br /> }}<br /> <br /> === Основні відомості ===<br /> <br /> Кваліфікаційний рівень – це рівень Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю результатів навчання, які є характерними для кваліфікацій відповідного рівня. Відповідно до Національної рамки кваліфікацій існує 8 кваліфікаційних рівнів. Кожен кваліфікаційний рівень визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також передбачає готовність особи до навчання упродовж життя.<br /> <br /> <br /> Кваліфікаційний рівень характеризується такими компонентами: 1. Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (знання фактів та уявлення) і теоретичні (концептуальні, методологічні). 2. Уміння/навички – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання проблем. Уміння/навички поділяються на когнітивні (що включають логічне, інтуїтивне та творче мислення) і практичні (що включають ручну вправність, застосування практичних способів (методів), матеріалів, знарядь та інструментів, комунікацію). 3. Комунікація – взаємодія осіб з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності. 4. Відповідальність і автономія – здатність особи застосовувати знання та навички самостійно та відповідально.<br /> <br /> === Додаткові відомості ===<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі професійної (професійно-технічної) освіти ====<br /> У системі професійної (професійно-технічної) освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> <br /> * * 2 рівню Національної рамки кваліфікацій – перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій – другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;<br /> * * 4 або 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.<br /> <br /> Ці рівні забезпечують підготовку кваліфікованих робітників, здатних виконувати завдання різної складності в професійній діяльності.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі фахової передвищої освіти ====<br /> Система фахової передвищої освіти забезпечує здобуття кваліфікацій, що відповідають 5 кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Заклади фахової передвищої освіти також мають право здійснювати підготовку фахівців, компетентності яких відповідають:<br /> * * 3 рівню Національної рамки кваліфікацій;<br /> * * 4 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> &lt;br&gt;<br /> Кваліфікація фахового молодшого бакалавра відповідає 5 рівню Національної рамки кваліфікацій.<br /> <br /> ==== Кваліфікаційні рівні в системі вищої освіти ====<br /> У системі вищої освіти особа може здобути кваліфікації, що відповідають:<br /> * * 5 рівню Національної рамки кваліфікацій – молодший бакалавр, що відповідає короткому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * * 6 рівню Національної рамки кваліфікацій – бакалавр, що відповідає першому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * * 7 рівню Національної рамки кваліфікацій – магістр, що відповідає другому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;<br /> * * 8 рівню Національної рамки кваліфікацій – доктор філософії, доктор мистецтва, доктор наук, що відповідає третьому циклу вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.<br /> <br /> Ці рівні забезпечують підготовку фахівців для виконання складних професійних завдань, включаючи наукову та управлінську діяльність.<br /> <br /> === Джерела ===<br /> Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 30.10.2019).<br /> Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 30.10.2019).<br /> <br /> === Автори ===<br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=09<br /> |Місяць оприлюднення=05<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=09<br /> |Місяць змін=05<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Радкевич В. О., Кравець С. Г.<br /> |Модератор=Радкевич О. П.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div> Radkevych IFDOE