https://eduglos.iitta.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Psychol+kost 2026-04-22T16:10:19Z Внесок користувача MediaWiki 1.40.0 https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16341 2025-10-02T13:22:17Z

<p>Psychol kost: /* Основні праці */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Котирло ВК2.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК3.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК4.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК5.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК6.jpg|Котирло В. К. <br /> Файл:Котирло ВК7.jpg|Котирло В. К. в лабораторії<br /> Файл:Котирло ВК8.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК9.jpg|Котирло В. К. з дітьми<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16340 2025-10-02T13:21:35Z

<p>Psychol kost: /* Відеоматеріали */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Котирло ВК2.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК3.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК4.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК5.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК6.jpg|Котирло В. К. <br /> Файл:Котирло ВК7.jpg|Котирло В. К. в лабораторії<br /> Файл:Котирло ВК8.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК9.jpg|Котирло В. К. з дітьми<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16284 2025-09-25T19:20:04Z

<p>Psychol kost: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Котирло ВК2.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК3.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК4.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК5.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК6.jpg|Котирло В. К. <br /> Файл:Котирло ВК7.jpg|Котирло В. К. в лабораторії<br /> Файл:Котирло ВК8.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК9.jpg|Котирло В. К. з дітьми<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16283 2025-09-25T19:19:11Z

<p>Psychol kost: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Котирло ВК2.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК3.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК4.jpg|Котирло В. К. з колегами<br /> Файл:Котирло ВК5.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК6.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК7.jpg|Котирло В. К. <br /> Файл:Котирло ВК8.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК9.jpg|Котирло В. К.<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16282 2025-09-25T19:18:34Z

<p>Psychol kost: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Котирло ВК2.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК3.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК4.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК5.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК6.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК7.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК8.jpg|Котирло В. К.<br /> Файл:Котирло ВК9.jpg|Котирло В. К.<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A9.jpg&diff=16281 2025-09-25T19:16:35Z

<p>Psychol kost: Котирло Віра Кіндратівна з дітьми</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Котирло Віра Кіндратівна з дітьми</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A8.jpg&diff=16280 2025-09-25T19:15:20Z

<p>Psychol kost: Віра Кіндратівна Котирло з колегами</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Віра Кіндратівна Котирло з колегами</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A7.jpg&diff=16279 2025-09-25T19:14:07Z

<p>Psychol kost: Лабораторія психології дошкільника</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Лабораторія психології дошкільника</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A6.jpg&diff=16278 2025-09-25T19:13:06Z

<p>Psychol kost: Котирло Віра Кіндратівна 6</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Котирло Віра Кіндратівна 6</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A5.jpg&diff=16277 2025-09-25T19:12:19Z

<p>Psychol kost: Котирло Віра Кіндратівна з колегами 2</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Котирло Віра Кіндратівна з колегами 2</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A4.jpg&diff=16276 2025-09-25T19:11:27Z

<p>Psychol kost: Котирло Віра Кіндратівна з колегами</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Котирло Віра Кіндратівна з колегами</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A3.jpg&diff=16275 2025-09-25T19:10:16Z

<p>Psychol kost: Котирло Віра Кіндратівна 3</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Котирло Віра Кіндратівна 3</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A2.jpg&diff=16274 2025-09-25T19:09:31Z

<p>Psychol kost: Котирло Віра Кіндратівна 2</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Котирло Віра Кіндратівна 2</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%9A_%D0%B3%D0%BE%D0%BB.jpg&diff=16273 2025-09-25T19:06:15Z

<p>Psychol kost: Котирло Віра Кіндратівна, головна</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Котирло Віра Кіндратівна, головна</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16272 2025-09-25T19:04:33Z

<p>Psychol kost: /* Пов’язані статті УЕЕО */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)<br /> Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)<br /> Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)<br /> Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16271 2025-09-25T19:03:59Z

<p>Psychol kost: /* Довідка */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)<br /> Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)<br /> Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)<br /> Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].<br /> <br /> Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16270 2025-09-25T19:01:55Z

<p>Psychol kost: /* Автор */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)<br /> Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)<br /> Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)<br /> Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Наукові основи, методи і аналіз систем&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»]], [[Відзнаки::медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»]], [[Відзнаки::звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»]]. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::Системний аналіз]].&lt;/blockquote&gt;<br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].<br /> <br /> Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::Соловйова Л. І.|Авторка - Соловйова Л. І.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.|редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Соловйова Л. І.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16269 2025-09-25T18:58:57Z

<p>Psychol kost: /* Джерела */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)<br /> Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)<br /> Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)<br /> Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Наукові основи, методи і аналіз систем&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»]], [[Відзнаки::медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»]], [[Відзнаки::звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»]]. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::Системний аналіз]].&lt;/blockquote&gt;<br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].<br /> <br /> Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ: Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::УЕЕО| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=УЕЕО<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=УЕЕО<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16268 2025-09-25T18:58:15Z

<p>Psychol kost: /* Джерела */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)<br /> Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)<br /> Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)<br /> Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Наукові основи, методи і аналіз систем&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»]], [[Відзнаки::медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»]], [[Відзнаки::звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»]]. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::Системний аналіз]].&lt;/blockquote&gt;<br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].<br /> <br /> Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Котирло Віра Кіндратівна. Особова справа. Архів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.<br /> # Кулачківська С. Є., Тищенко С. П. В. К. Котирло – вчений-гуманіст (До 70-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології. Том IV. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: зб. наук. статей / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. Київ, 2001. С. 5–7.<br /> # Приходько Ю. О., Юрченко В. I. Психологічний словник-довідник: навч. посіб., 4-те вид., випр. і доп. Київ : Каравела, 2016. С. 308–311. <br /> # Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дитинство як цінність: минуле та сучасне» з нагоди 65-ти річчя заснування лабораторії психології дошкільника, 3 листопада 2017 року. Київ, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2017. С. 12.<br /> # Соловйова Л. І. Наукова спадщина В. Котирло (До 80-річчя з дня народження). Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир, 2011. Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 7 С. 284–291. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5355<br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::УЕЕО| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=УЕЕО<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=УЕЕО<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16267 2025-09-25T18:56:42Z

<p>Psychol kost: /* Нагороди */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено орденом «Знак пошани», значком «Відмінник освіти СРСР», медаллю «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаллю А. С. Макаренка Міністерства освіти УРСР, медаллю «Ветеран праці», дипломом Президії АПН СРСР, двома срібними медалями ВДНГ СРСР, грамотами Міністерства освіти УРСР&lt;/p&gt;<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)<br /> Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)<br /> Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)<br /> Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Наукові основи, методи і аналіз систем&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»]], [[Відзнаки::медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»]], [[Відзнаки::звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»]]. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::Системний аналіз]].&lt;/blockquote&gt;<br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].<br /> <br /> Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Джерело 1. Джерела оформлюються за ДСТУ 8302:2015.<br /> # Джерело 2. Не рекомендовано використовувати посилання на російські та білоруські джерела.<br /> # Джерела 3. Назви країн-агресорів, їхніх населених пунктів та прізвища лідерів рекомендовано зазначати з малої літери.<br /> <br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::УЕЕО| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=УЕЕО<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=УЕЕО<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=16266 2025-09-25T18:53:10Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Персоналія<br /> |Прізвище=Котирло<br /> |Ім’я=Віра<br /> |По батькові=Кіндратівна<br /> |Name=Vira Kotyrlo<br /> |Інші прізвища=<br /> |Дефініція=українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології<br /> |День народження=16<br /> |Місяць народження=09<br /> |Рік народження=1931<br /> |День смерті=29(?)<br /> |Місяць смерті=09<br /> |Рік смерті=1991<br /> |Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук<br /> |Вчене звання=старший науковий співробітник<br /> |Місце діяльності=Київ<br /> |Напрями діяльності=наука<br /> |Наукова школа=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Місце народження=Київ, УРСР, СРСР <br /> |Місце смерті=Київ, Україна<br /> |Поховання=Байкове кладовище<br /> |Alma mater=Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка <br /> |Magnum opus=&quot;Розвиток вольової поведінки у дошкільників&quot;<br /> |Відзнаки=орден «Знак пошани», значок «Відмінник освіти СРСР», медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва», медаль А. С. Макаренка, медаль «Ветеран праці», дві срібні медалі ВДНГ СРСР<br /> |Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua<br /> |Стать=ж<br /> |Портрет=Котирло ВК гол.jpg<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }} <br /> __TOC__<br /> <br /> ===Життєпис===<br /> Народилася 16 вересня 1931 року в місті Києві.<br /> <br /> Батько працював на посаді інженера, спочатку в лабораторії різання металів Київського заводу «Арсенал», а потім в Інституті теплоенергетики Академії наук УРСР. Мати була домогосподаркою. Вона померла в 1955 році, коли Віра навчалася на першому курсі аспірантури. Після цього до них переїхала жити сестра матері Марія Михайлівна, яка допомагала вести домогосподарство й підтримувала членів родини: батька, Віру та її молодшого брата Юрія. <br /> <br /> ===Освіта===<br /> У 1939 році пішла до першого класу київської школи № 75. Після закінчення другого класу, на початку війни у 1941 році виїхала із сім’єю в евакуацію із заводом «Арсенал», де працював батько, у місто Воткінськ, що в Удмуртії. Там відвідувала місцеву школу. Після повернення до Києва в 1944 році продовжила навчатися в середній школі № 145 до закінчення десятого класу. У 1949 році вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на відділення логіки, психології, української мови та літератури філологічного факультету. Під час навчання в університеті вела активне студентське життя, була членом лекторської групи, виконувала обов’язки групорга курсу. У 1954 році з відзнакою закінчила університет й отримала рекомендацію до аспірантури.<br /> <br /> З 1954 по 1957 рік навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології УРСР. Під час навчання особливо яскраво виявила свої творчі здібності та спрямованість на науковий пошук в галузі психології.<br /> <br /> У 1960 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості усвідомлення величини предметів дітьми дошкільного віку» (науковий керівник – професор О. М. Раєвський).<br /> <br /> Має вчене звання – старший науковий співробітник з фаху «Психологія» (1962).<br /> <br /> ===Діяльність===<br /> ====Педагогічна діяльність====<br /> У 1959 році за призначенням Міністерства освіти УРСР розпочала працювати в Науково-дослідному інституті психології УРСР, де обіймала спочатку посаду молодшого, а з травня 1960 року – старшого наукового співробітника відділу дитячої психології. Інститут був першим і єдиним місцем трудової діяльності Віри Кіндратівни.<br /> <br /> З 4 лютого 1967 року Віру Кіндратівну призначено на посаду завідувачки відділу психології дітей дошкільного віку інституту. Протягом наступних 22 років вона незмінно очолювала цей структурний підрозділ, який згодом став називатися лабораторією психології дошкільного виховання. <br /> <br /> Активно працювала з молодими науковцями, які навчалися в аспірантурі Інституту психології, дотримувалася у взаємодії з ними гуманного стилю керівництва, який перейняла від Г. С. Костюка. Під науковим керівництвом В. К. Котирло 15 аспірантів інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Серед них такі відомі сьогодні українські психологи, як С. Є. Кулачківська, О. Л. Кононко, Т. М. Титаренко, Ю. О. Приходько, О. О. Вовчик-Блакитна, М. М. Марусинець, Т. В. Дуткевич, В. У. Кузьменко та ін.<br /> <br /> <br /> ==== Наукова діяльність ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]<br /> За тридцять років роботи в Інституті психології В. К. Котирло залишила після себе багату наукову спадщину. Її ім’я по праву міститься серед засновників української психологічної науки, зважаючи на вагомий внесок у розвиток вітчизняної дитячої психології. <br /> <br /> Широка наукова тематика теоретико-експериментальних досліджень В. К. Котирло включала вивчення питань становлення вольової поведінки дітей дошкільного віку та визначення умов її повноцінного розвитку; розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільників та формування пізнавального ставлення дітей до навколишньої дійсності; виховання гуманних почуттів у дітей в умовах суспільного та сімейного виховання; розкриття умов формування взаємин дошкільників з дорослими й однолітками в дитячому садку та сім’ї; з’ясування змісту та структури готовності дитини до школи; висвітлення новоутворень у ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми розвитку особистості. <br /> <br /> Різнобічні за своїм науковим змістом, праці В. К. Котирло водночас були тісно пов’язані між собою. Адже усі дослідження вченої базувалися на спільних методолого-теоретичних принципах, зокрема, системному підході щодо розуміння розвитку психіки, положенні про системоутворювальну роль емоційних переживань в онтогенезі, що «відкривають» для дитини безпосередньо сенс певних ситуацій і регулюють її поведінку, а також такій організації дослідження (в основному природного психолого-педагогічного експерименту), завдяки якій досягається актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних, зокрема альтруїстичних мотивів поведінки, та підвищується рівень її самоповаги.<br /> <br /> Найбільш вагомою працею з-поміж тих, що належать перу В. К. Котирло, є монографія «Розвиток вольової поведінки у дошкільників». Саме в цій праці науковиця заявила про себе як оригінальний вчений, винахідливий експериментатор. У дослідженні було розкрито особливості становлення довільності в онтогенезі як здатності до свідомої цілеспрямованої поведінки й діяльності, а також визначено умови її розвитку. Відомо, що прояви волі, навіть у своїх найпростіших формах, свідчать про надзвичайну складність цієї людської властивості. Одним з найефективніших засобів формування в дітей стійкої цілеспрямовваності, за словами В. К. Котирло, є правильний добір цілей. Потрібні емоційно привабливі цілі, підкреслювала вона, такі, що збуджують справжній інтерес дитини, стають особисто значущими для неї. Ця вимога є універсальною в організації дитячих цілей на різних вікових етапах. <br /> <br /> Особливу увагу в монографії приділено вивченню вольової поведінки як активної, діяльної цілеспрямованості, пов’язаної з подоланням труднощів. Остання є різновидом і вищою формою прояву довільності та, за переконанням дослідниці, бере свій початок саме в дошкільному віці. Особливостями волі дітей вже на ранніх її етапах В. К. Котирло називає «нерозривну єдність операційної і мотиваційної сторін: у способах, за допомогою яких дитина досягає мети, виявляються не лише конкретні вміння, а й певні спонукання». Вольові вміння характеризуються застосуванням деяких засобів організації своїх дій за умов подолання перешкод. Мотивація передбачає розвиток потреби у вольових способах поведінки – стійкої тенденції поводити себе так, як необхідно. Автор наголошувала на важливості озброєння дітей засобами подолання різних перешкод. Отже, від того, як складається взаємозв’язок мотивів і вмінь здійснювати цілеспрямовану діяльність, на думку В. К. Котирло, по суті залежать особливості вольової поведінки дітей дошкільного віку.<br /> <br /> Дотепер це фундаментальне дослідження, що його провела В. К. Котирло, залишається найвизначнішою роботою у вітчизняній психології з проблеми волі дитини. На його основі науковиця підготувала перший варіант докторської дисертації (1971–1975). На жаль, ця праця так і не побачила світ. Бувши надзвичайно принциповою і вимогливою до себе у науковій роботі, авторка вважала її все ще недосконалою і неготовою до захисту.<br /> <br /> Осягнення В. К. Котирло психологічних особливостей, які вона виявила, досліджуючи природу довільності, дало їй змогу глибше проникати в інші сфери особистості, що зростає, – пізнавальну, мотиваційну та емоційну, плідно застосовуючи при цьому суб’єктний підхід до дитини та актуалізуючи її здатність самостійно ставити перед собою цілі. Адже було доведено, що успіх будь-якої специфічно дитячої діяльності залежить від активного прагнення дитини до суб’єктивно значущої мети та рівня розвитку її вольових зусиль, спрямованих на подолання певних перешкод.<br /> <br /> Визначений тісний взаємозв’язок довільної поведінки дитини із пізнавальними можливостями та якостями її пізнавальної діяльності вплинув на розроблення концепції пізнавальної діяльності дошкільника. Науковиця послідовно обстоювала думку про виключно важливу провідну роль гри у розвитку пізнавальної діяльності дитини, адже набуваючи навичок постановки цілей, ініціативного цілепокладання й організації дій на її досягнення в грі, вона згодом переносить їх у контекст пізнавальної діяльності. Серед факторів, що сприяють зростанню пізнавальної активності дошкільника, появі у дитини творчого ставлення до розв’язання пропонованих завдань, було визначено характер спілкування та взаємодії між дитиною і дорослим та організація педагогом співпраці дошкільників у постановці та розв’язанні пізнавальних завдань (зокрема, налагоджування емоційно теплих контактів з дітьми, партнерська взаємодія, характер запитань, що стимулюють пошукову діяльність тощо). <br /> <br /> Вивчаючи становлення вольової й пізнавальної сфер особистості дитини, В. К. Котирло підкреслювала їх тісний взаємозв’язок зі сферою емоційних переживань дошкільника. Низку досліджень, здійснених під її керівництвом, було присвячено вивченню емоційного розвитку дітей. Висвітлюючи особливості формування гуманних почуттів у дітей у сім’ї та дитячому садку, вчена завважує, що їх становлення відбувається «в процесі реальної взаємодії дитини з дорослими й ровесниками, … коли вони під впливом доброзичливого ставлення педагога і близьких дорослих переживають позитивні емоції… Їх розвиток тісно пов’язаний з формуванням морально-етичних уявлень дітей, становленням досвіду власної поведінки». Підкреслюється значення у спілкуванні орієнтації на іншу людину, показано важливість його забезпечення експресивною виразністю, що дає змогу дитині опанувати мову почуттів як засіб взаємодії з дорослими й однолітками. Актуалізація емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе як до суб’єкта гуманних мотивів поведінки, підвищення її самоповаги відбувається, за словами В. К. Котирло, за умов такого стилю керівництва з боку дорослого, коли дитина стає повноцінним учасником спільної діяльності й отримує можливість виявити ініціативу та самостійність у досягненні спільної мети. На основі есперименту та тривалих спостережень було доведено, що прояви позитивного емоційного ставлення дітей один до одного зумовлені такою формою організації спільної діяльності, якій за якої досягнення мети стає можливим лише за умови об’єднання зусиль усіх її учасників, що сприяє виникненню спільних переживань і водночас активізує прояви дружньої взаємодії. Вчена зазначає роль сюжетно-рольової гри в розвитку гуманних почуттів дошкільнят. Зміна позицій дитини в грі, взаємини з ровесниками з приводу гри створюють сприятливі умови для розуміння іншого, «вчування» у його стан, настрій, бажання. <br /> <br /> Дослідження, спрямовані на покращення форм організації дитячої діяльності з метою підвищення їх дієвості у формуванні особистості дошкільника, переконливо довели роль індивідуального підходу до дитини в системі виховних впливів педагога. Стрижнем індивідуального підходу до дошкільника, як зазначала В. К. Котирло, мають стати увага й любов дорослих – вихователя, батьків, дотримання діалогу у спілкуванні з дитиною. Педагог-майстер для встановлення контактів з нею має враховувати не лише вікові, а й індивідуальні особливості, її настрій та почуття. Якщо в дитини складаються теплі, щирі взаємини з людьми, вона стає більш урівноваженою, піддається виховному впливові.<br /> <br /> Не оминула своєю увагою науковиця і проблему готовності дитини до школи. Неодмінною передумовою успішного навчання у школі, за словами В. К. Котирло, є сформована психологічна готовність старшого дошкільника до шкільного навчання, що разом з фізичною готовністю визначають здатність дитини включитися у навчання і бути на рівні вимог сучасної школи. Вчена виділяє такі складники психологічної готовності: мотиваційну, розумову, вольову та емоційну. Основними компонентами мотиваційної готовності є правильні уявлення дитини про навчання як важливу й відповідальну діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього, а також бажання зайняти нову позицію школяра. Розумова готовність містить опанування знань про навколишній світ засобами мисленнєвої діяльності (діями й операціями аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.), певним рівнем розвитку пізнавальної діяльності (якості й довільності пізнавальних процесів). Зміст вольової готовності становлять: довільні дії (передусім дії за попередньою словесною інструкцією), довільні психічні процеси (сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення та ін.), а також така за структурою діяльність і поведінка, у якій усвідомлюються мотиви й мета, мобілізуються зусилля. Емоційну готовність дитини до школи визначають переживання, пов’язані з процесом і результатами дитячої діяльності (радість пізнання нового, позитивне ставлення до завдання, впевненість у можливості його виконання, переживання успіхів та невдач у виконанні завдання, вміння володіти своїми переживаннями в процесі діяльності), а також емоційні властивості, що полегшують взаємини дитини з дорослими й ровесниками, уміння знайти своє місце в дитячому колективі (приязне ставлення, готовність спілкуватися з іншими, сприйнятливість до порад і зауважень дорослих, прояви соціальної спрямованості почуттів, здатність до співпереживання та вміння виразити своє дружнє ставлення до товаришів у будь-якій, в тому числі й у конфліктній ситуації).<br /> <br /> Уміння вчитися, як необхідний і важливий компонент навчальної діяльності, за словами В. К. Котирло, формуються тільки в навчанні, тому «основний фонд цих умінь складається в школі». Проте дослідниця не погоджується з тим, що «діти, приходячи до школи, нічого не вміють». На спеціально організованих заняттях у дитячому садку діти привчаються уважно слухати педагога, дотримуватися певної послідовності дій у виконанні завдання, вчасно його виконувати, підтримувати порядок на робочому місці тощо, набуваючи «перших найзагальніших вмінь» організації своєї діяльності, необхідних для майбутнього шкільного життя. Набуті дитиною вміння, знання з відповідним розвитком емоційно-вольової та пізнавальної сфери визначають її психологічну готовність до навчання. Визначальним періодом для формування психологічної готовності дитини до навчання вчена називає старший дошкільний вік.<br /> <br /> В. К. Котирло наголошує, що оптимальні умови для задоволення потреб особистості дошкільняти, а відтак для його повноцінного розвитку створюються лише в сукупності виховних впливів на нього з боку оточення в дитячому садку та в сім’ї. Водночас науковиця закликає до підвищення виховного потенціалу родини та налагодження співпраці дитячого садка з батьками, пропонує різні форми роботи з сім’єю, розглядає особливості спілкування педагогів з рідними вихованців, які б допомагали досягати взаєморозуміння з ними. <br /> <br /> Дослідження різноманітних аспектів психічного життя дитини дошкільного віку, ініційованих та здійснених В. К. Котирло разом з науковцями її лабораторії, вирізнялися своєю гуманістичною спрямованістю і сприяли розвиткові гуманістичних ідей у психології, випереджаючи час. Науковий доробок Віри Кіндратівни – «дослідниці дитячої душі» – і до сьогодні залишається цінною скарбницею теоретичних напрацювань для науковців та джерелом дієвих рекомендацій для практиків дошкільної освіти та батьків.<br /> <br /> ====Науково-експертна діяльність====<br /> Як вчений секретар спеціалізованої ради Інституту психології із захисту кандидатських дисертацій, В. К. Котирло проводила значну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів (1976–1989). <br /> <br /> Відповідальний секретар науково-методичної ради з пропаганди психолого-педагогічних знань республіканського товариства «Знання» УРСР, член редколегії журналу «Дошкільне виховання», «Радянська жінка», збірника «Дошкільна педагогіка і психологія», заступник голови науково-проблемної ради з координації досліджень в УРСР в галузі дошкільного виховання і науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки і психології при Міністерстві освіти УРСР, член науково-методичної комісії з дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР, член спеціалізованої ради в Київському державному педагогічному університеті ім. О. М. Горького (1976–1980).<br /> <br /> ====Міжнародне співробітництво ====<br /> [[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]<br /> Користувалася авторитетом серед науковців іноземних психологічних шкіл. Часто оприлюднювала результати своїх досліджень в галузі дитячої психології на міжнародних конгресах, симпозіумах, форумах, семінарах із питань дошкільного виховання і захисту прав дитини. Вони відбувалися в різних країнах світу – у Німеччині (1965, 1967), колишній Югославії (1969), Польщі (1972), Чехії (1977), Португалії, Швеції, Італії (1980), Франції, Болгарії (1966, 1986), Угорщині. <br /> <br /> Була організатором і керівником радянсько-японського симпозіуму з дошкільного виховання «Моральне виховання дошкільників засобами гри і спільної діяльності» (Київ, 1978). <br /> <br /> Здійснювала наукове співробітництво з науковцями у галузі дитячої психології з Угорщини. <br /> <br /> Праці В. К. Котирло було опубліковано за кордоном, зокрема, монографію «Виховання волі в материнській школі» (1977) у Чехії, наукові статті в Угорщині, а також виступи у матеріалах міжнародних наукових заходів, у яких вона брала участь.<br /> <br /> Експерт від України на міжнародних консультаціях з дошкільного виховання при ЮНЕСКО (1984–1988).<br /> <br /> ====Політична, громадська та волонтерська діяльність====<br /> Надавала значну практичну допомогу органам народної освіти у різних формах, зокрема: читала лекції на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників різних категорій при міських інститутах удосконалення вчителів, виступала з доповідями з актуальних питань дошкільного виховання на міських, обласних і всеукраїнських семінарах, нарадах, педагогічних читаннях, зустрічах з педагогами й батьками; проводила консультації з питань удосконалення освітньо-виховного процесу в дошкільних закладах; писала методичні рекомендації («Дитячий садок і сім’я» (1984), «До навчання готові» (1984), «Поліпшення підготовки дітей до навчання в школі» (1984), «Діти дошкільного віку з порушеннями у поведінці і способи впливу на них» (1985), рекомендації з поліпшення роботи дитячого садка із сім’єю, наукові рекомендації з використання технічних засобів навчання в дитячому садку. <br /> <br /> На замовлення Міністерства освіти розробляла принципи побудови передач навчального характеру по телебаченню для дітей-дошкільників (1971–1975). <br /> <br /> ====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====<br /> Результати досліджень, здійснених під керівництвом В. К. Котирло, широко впроваджувалися в практику освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільних закладів України та взаємодії дитячого садка і сім’ї. Зокрема, науково-методичні розробки з теми «Підготовка дітей до школи» (1975), питання реалізації в дошкільних закладах диференційованого навчання на основі індивідуального підходу й оптимізації взаємодії суспільного і сімейного виховання («Чи готові до школи?» (1984), «Дитячий садок і сім’я» (1984), «Навчання старших дошкільників» (1986), «Сімейна педагогіка» (1986) набули широкої популярності серед освітян. Здобутки науковців були двічі відзначені на виставці «Наука – практиці дошкільного виховання» медалями ВДНГ СРСР. Дві срібні медалі одержала В. К. Котирло і дві бронзові – співробітниці її лабораторії. <br /> <br /> Очолювала колективи творчої співдружності наукових співробітників лабораторії з представниками народної освіти міста Києва та областей України (Миколаївської, Харківської, Херсонської, Закарпатської, АР Крим).<br /> <br /> Свої наукові доробки успішно представляла на республіканських та обласних конференціях, сесіях, методичних об’єднаннях і дуже часто – в дитячих садках і школах міста Києва та різних регіонів України. <br /> <br /> Виступала перед слухачами на радіо з питань розвитку і виховання дошкільнят.<br /> <br /> Член авторського колективу з підготовки «Програми виховання в дитячому садку», як за період з 1971 по 1975 двічі готувалася до друку, а також посібника для вихователів дошкільних закладів «Навчання і виховання дітей дошкільного віку» (1974).<br /> <br /> <br /> ====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====<br /> З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.<br /> <br /> ===Основні праці===<br /> Перу В. К. Котирло належить понад 200 наукових праць: монографій, посібників, методичних рекомендацій, статей. Найвідоміші з них: «Розвиток вольової поведінки у дошкільників» (1971), «Підготовка дітей до школи в сім’ї» (1974), «Воля гартується змалку» (1975), «Вікова психологія» (у співавт., 1976), «Завтра в школу» (1977), «Роль дошкільного виховання у формуванні особистості» (у співавт., 1977), «Дитячий садок і сім’я» (у співавт., 1979), «Росте громадянин» (1980), «Початковий період у навчанні школярів» (1985), «Навчання старших дошкільників» (у співавт., 1986), «Сімейна педагогіка» (у співавт., 1986), «Виховання гуманних почуттів у дітей» (у співавт., 1987), «Формування взаємин дошкільників у дитячому садку і сім’ї» (у співавт., 1987), «Індивідуальний підхід до дітей у освітньо-виховному процесі дитячого садка» (у співавт., 1989).<br /> Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. &lt;br&gt;<br /> <br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> {{#widget:Iframe<br /> |url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf<br /> |width=280<br /> |height=280<br /> |border=0<br /> }}<br /> <br /> ===Досягнення===<br /> ====Визнання====<br /> <br /> ====Нагороди====<br /> &lt;p&gt;За плідну наукову і громадсько-педагогічну діяльність В. К. Котирло нагороджено численними державними та академічними нагородами, зокрема: &lt;/p&gt;<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=1982<br /> |Нагорода=медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»<br /> |Тип=медаль<br /> }}<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=<br /> |Нагорода=орден «Знак пошани»<br /> |Тип=орден<br /> }}<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=<br /> |Нагорода=медаль «А. С. Макаренка» Міністерства освіти УРСР<br /> |Тип=медаль<br /> }}<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=<br /> |Нагорода=медаль «Ветеран праці»<br /> |Тип=медаль<br /> }}<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=<br /> |Нагорода=значок «Відмінник освіти СРСР»<br /> |Тип=значок<br /> }}<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=<br /> |Нагорода=відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»<br /> |Тип=відзнака<br /> }}<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=<br /> |Нагорода=диплом Президії АПН України<br /> |Тип=диплом<br /> }}<br /> {{Нагорода<br /> |Рік нагородження=<br /> |Нагорода=срібна медаль ВДНГ СРСР<br /> |Тип=медаль<br /> }}<br /> <br /> ===Родинні зв’язки===<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; widths=&quot;280&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;<br /> Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)<br /> Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)<br /> Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)<br /> Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:<br /> <br /> &lt;youtube&gt;2XTK4WG2zGw&lt;/youtube&gt; <br /> &lt;youtube&gt;RlhdlOIjUJs&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Котирло]] [[Ім’я::Віра]] [[По батькові::Кіндратівна]]''' (''іноз. [[Name::Vira Kotyrlo]]'') - [[Дефініція::українська науковиця-психолог у галузі дитячої психології, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]], [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]]. <br /> <br /> Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::УРСР, СРСР]] ([[День народження::16]].[[Місяць народження::09]].[[Рік народження::1931]] - [[День смерті::29]].[[Місяць смерті::09]].[[Рік смерті::1991]]). <br /> <br /> Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка ]]. <br /> <br /> Місце роботи [[Місце діяльності::Інститут психології АПН]], [[Місце діяльності::Київ, Україна]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::наука]].<br /> <br /> Найвизначніші праці - [[Magnum opus::&quot;Наукові основи, методи і аналіз систем&quot;]]. <br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»]], [[Відзнаки::медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»]], [[Відзнаки::звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»]]. <br /> <br /> Науковий напрям - [[Наукова школа::Системний аналіз]].&lt;/blockquote&gt;<br /> ===Пов’язані статті УЕЕО===<br /> Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].<br /> <br /> Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Джерело 1. Джерела оформлюються за ДСТУ 8302:2015.<br /> # Джерело 2. Не рекомендовано використовувати посилання на російські та білоруські джерела.<br /> # Джерела 3. Назви країн-агресорів, їхніх населених пунктів та прізвища лідерів рекомендовано зазначати з малої літери.<br /> <br /> <br /> ===Автор===<br /> <br /> <br /> [[Автор::УЕЕО| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]<br /> [[День оприлюднення::| ]] [[Місяць оприлюднення::| ]] [[Рік оприлюднення::| ]]<br /> [[День змін::| ]] [[Місяць змін::| ]] [[Рік змін::| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=УЕЕО<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=УЕЕО<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8&diff=16265 2025-09-25T18:17:40Z

<p>Psychol kost: /* Джерела */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Довідка<br /> |Назва=Психологічні ресурси<br /> |Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)<br /> |Абревіатура=ПР<br /> |Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> __TOC__<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &amp;Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.<br /> <br /> Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.<br /> <br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.<br /> <br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.<br /> # Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.<br /> # Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Чиханцова О. А.| Автор - Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]<br /> [[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Редагування<br /> |День оприлюднення=00<br /> |Місяць оприлюднення=00<br /> |Рік оприлюднення=0000<br /> |День змін=00<br /> |Місяць змін=00<br /> |Рік змін=0000<br /> |Автор=Чиханцова О. А.<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8&diff=16264 2025-09-25T12:43:37Z

<p>Psychol kost: /* Джерела */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Довідка<br /> |Назва=Психологічні ресурси<br /> |Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)<br /> |Абревіатура=ПР<br /> |Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> __TOC__<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &amp;Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.<br /> <br /> Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.<br /> <br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.<br /> <br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.<br /> Чиханцова,О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.<br /> # Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Чиханцова О. А.| Автор - Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]<br /> [[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Редагування<br /> |День оприлюднення=00<br /> |Місяць оприлюднення=00<br /> |Рік оприлюднення=0000<br /> |День змін=00<br /> |Місяць змін=00<br /> |Рік змін=0000<br /> |Автор=Чиханцова О. А.<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8&diff=16263 2025-09-25T12:43:03Z

<p>Psychol kost: /* Автори */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Довідка<br /> |Назва=Психологічні ресурси<br /> |Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)<br /> |Абревіатура=ПР<br /> |Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> __TOC__<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &amp;Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.<br /> <br /> Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.<br /> <br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.<br /> <br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.<br /> Чиханцова,О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.<br /> # Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). DOI:10.31108/3.2025.9.4<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Чиханцова О. А.| Автор - Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]<br /> [[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Редагування<br /> |День оприлюднення=00<br /> |Місяць оприлюднення=00<br /> |Рік оприлюднення=0000<br /> |День змін=00<br /> |Місяць змін=00<br /> |Рік змін=0000<br /> |Автор=Чиханцова О. А.<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8&diff=16262 2025-09-25T12:42:27Z

<p>Psychol kost: /* Джерела */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Довідка<br /> |Назва=Психологічні ресурси<br /> |Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)<br /> |Абревіатура=ПР<br /> |Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> __TOC__<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &amp;Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.<br /> <br /> Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.<br /> <br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.<br /> <br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.<br /> Чиханцова,О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.<br /> # Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). DOI:10.31108/3.2025.9.4<br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Чиханцова О. А.| ]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]<br /> [[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Редагування<br /> |День оприлюднення=00<br /> |Місяць оприлюднення=00<br /> |Рік оприлюднення=0000<br /> |День змін=00<br /> |Місяць змін=00<br /> |Рік змін=0000<br /> |Автор=Чиханцова О. А.<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8&diff=16261 2025-09-25T12:41:52Z

<p>Psychol kost: /* {{PAGENAME}} */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Довідка<br /> |Назва=Психологічні ресурси<br /> |Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)<br /> |Абревіатура=ПР<br /> |Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> __TOC__<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &amp;Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.<br /> <br /> Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.<br /> <br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.<br /> <br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.<br /> Чиханцова,О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ : Талком.<br /> # Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). DOI:10.31108/3.2025.9.4<br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Чиханцова О. А.| ]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]<br /> [[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Редагування<br /> |День оприлюднення=00<br /> |Місяць оприлюднення=00<br /> |Рік оприлюднення=0000<br /> |День змін=00<br /> |Місяць змін=00<br /> |Рік змін=0000<br /> |Автор=Чиханцова О. А.<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8&diff=16260 2025-09-25T12:41:07Z

<p>Psychol kost: /* {{PAGENAME}} */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Довідка<br /> |Назва=Психологічні ресурси<br /> |Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)<br /> |Абревіатура=ПР<br /> |Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> __TOC__<br /> ===Як оформляти посилання===<br /> Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях<br /> <br /> Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту<br /> <br /> Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах<br /> <br /> ====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====<br /> Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]<br /> <br /> або<br /> <br /> Опис посилання<br /> <br /> Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].<br /> <br /> ====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====<br /> <br /> Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &quot;Співпраця&quot;, &quot;Автор ідеї&quot;, &quot;Має відношення&quot; та &quot;Використовує&quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &quot;Довідка&quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.<br /> <br /> Приклади: <br /> <br /> Якщо треба змінити форму опису<br /> <br /> Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]<br /> <br /> Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]<br /> <br /> якщо не потрібно змінювати форму опису.<br /> <br /> Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]<br /> <br /> Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.<br /> ====Ілюстрації====<br /> Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:<br /> <br /> {{Зображення<br /> |Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png<br /> |Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &amp;Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.<br /> <br /> Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.<br /> <br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.<br /> <br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.<br /> Чиханцова,О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ : Талком.<br /> # Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). DOI:10.31108/3.2025.9.4<br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Чиханцова О. А.| ]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]<br /> [[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Редагування<br /> |День оприлюднення=00<br /> |Місяць оприлюднення=00<br /> |Рік оприлюднення=0000<br /> |День змін=00<br /> |Місяць змін=00<br /> |Рік змін=0000<br /> |Автор=Чиханцова О. А.<br /> |Модератор=УЕЕО<br /> |Редактор=Бойко С. А.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9B._%D0%86.&diff=16259 2025-09-25T12:27:57Z

<p>Psychol kost: /* {{PAGENAME}} */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Автор<br /> |Прізвище=Соловйова<br /> |Ім’я=Людмила<br /> |По батькові=Іванівна<br /> |Name=Soloviova Liudmyla<br /> |Портрет=Soloviova LI.jpg<br /> |Інші прізвища=<br /> |Посада=в.о. завідувача лабораторії психології дошкільника<br /> |Вчене звання=<br /> |Науковий ступінь=кандидат психологічних наук<br /> |День народження=<br /> |Місяць народження=<br /> |Рік народження=<br /> |Місце народження=<br /> |Стать=ж<br /> |Alma mater=Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова<br /> |Місце діяльності=Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України<br /> |Напрями діяльності=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Відзнаки=<br /> |ORCID=https://orcid.org/0000-0003-3584-9779<br /> |Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=SA2ap4AAAAAJ&amp;hl=uk<br /> |Scopus=<br /> |Web of Science=<br /> }}<br /> <br /> ====Довідка====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Соловйова]] [[Ім’я::Людмила]] [[По батькові::Іванівна]]''' - (''англ. [[Name::Soloviova Liudmyla]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат психологічних наук]], [[Вчене звання::]].<br /> <br /> Освіта - [[Alma mater::Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]]. <br /> <br /> Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України]], [[Посада::в.о. завідувача лабораторії психології дошкільника]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].<br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::]].<br /> <br /> ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0003-3584-9779]].<br /> <br /> Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com.ua/citations?user=SA2ap4AAAAAJ&amp;hl=uk]].<br /> <br /> Scopus: [[Scopus::]].<br /> <br /> Web of Science: [[Web of Science::]].<br /> <br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> [[Категорія:Автори]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9B._%D0%86.&diff=16258 2025-09-25T12:24:22Z

<p>Psychol kost: /* {{PAGENAME}} */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Автор<br /> |Прізвище=Соловйова<br /> |Ім’я=Людмила<br /> |По батькові=Іванівна<br /> |Name=Soloviova Liudmyla<br /> |Портрет=Soloviova_LI.jpeg<br /> |Інші прізвища=<br /> |Посада=в.о. завідувача лабораторії психології дошкільника<br /> |Вчене звання=<br /> |Науковий ступінь=кандидат психологічних наук<br /> |День народження=<br /> |Місяць народження=<br /> |Рік народження=<br /> |Місце народження=<br /> |Стать=ж<br /> |Alma mater=Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова<br /> |Місце діяльності=Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України<br /> |Напрями діяльності=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Відзнаки=<br /> |ORCID=https://orcid.org/0000-0003-3584-9779<br /> |Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=SA2ap4AAAAAJ&amp;hl=uk<br /> |Scopus=<br /> |Web of Science=<br /> }}<br /> <br /> ====Довідка====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Соловйова]] [[Ім’я::Людмила]] [[По батькові::Іванівна]]''' - (''англ. [[Name::Soloviova Liudmyla]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат психологічних наук]], [[Вчене звання::]].<br /> <br /> Освіта - [[Alma mater::Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]]. <br /> <br /> Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України]], [[Посада::в.о. завідувача лабораторії психології дошкільника]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].<br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::]].<br /> <br /> ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0003-3584-9779]].<br /> <br /> Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com.ua/citations?user=SA2ap4AAAAAJ&amp;hl=uk]].<br /> <br /> Scopus: [[Scopus::]].<br /> <br /> Web of Science: [[Web of Science::]].<br /> <br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> [[Категорія:Автори]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Soloviova_LI.jpg&diff=16257 2025-09-25T12:23:15Z

<p>Psychol kost: Соловйова Людмила Іванівна</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Соловйова Людмила Іванівна</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9B._%D0%86.&diff=16256 2025-09-25T12:22:34Z

<p>Psychol kost: /* {{PAGENAME}} */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Автор<br /> |Прізвище=Соловйова<br /> |Ім’я=Людмила<br /> |По батькові=Іванівна<br /> |Name=Soloviova Liudmyla<br /> |Портрет=Soloviova_LI.jpg<br /> |Інші прізвища=<br /> |Посада=в.о. завідувача лабораторії психології дошкільника<br /> |Вчене звання=<br /> |Науковий ступінь=кандидат психологічних наук<br /> |День народження=<br /> |Місяць народження=<br /> |Рік народження=<br /> |Місце народження=<br /> |Стать=ж<br /> |Alma mater=Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова<br /> |Місце діяльності=Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України<br /> |Напрями діяльності=дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія<br /> |Відзнаки=<br /> |ORCID=https://orcid.org/0000-0003-3584-9779<br /> |Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=SA2ap4AAAAAJ&amp;hl=uk<br /> |Scopus=<br /> |Web of Science=<br /> }}<br /> <br /> ====Довідка====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Соловйова]] [[Ім’я::Людмила]] [[По батькові::Іванівна]]''' - (''англ. [[Name::Soloviova Liudmyla]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат психологічних наук]], [[Вчене звання::]].<br /> <br /> Освіта - [[Alma mater::Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]]. <br /> <br /> Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України]], [[Посада::в.о. завідувача лабораторії психології дошкільника]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::дитяча психологія, педагогічна та вікова психологія]].<br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::]].<br /> <br /> ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0003-3584-9779]].<br /> <br /> Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com.ua/citations?user=SA2ap4AAAAAJ&amp;hl=uk]].<br /> <br /> Scopus: [[Scopus::]].<br /> <br /> Web of Science: [[Web of Science::]].<br /> <br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> [[Категорія:Автори]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=16239 2025-09-18T06:42:31Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Інтелект<br /> |Name=intellect, intelligence<br /> |Абревіатура=IQ<br /> |Дефініція=цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> ===Основні відомості===<br /> Ментальні (розумові) моделі світу фіксують зміст і рівень розуміння людиною себе, інших і довкілля, тісно пов'язані зі знаннями та переконаннями особистості. Ментальні моделі можна до певної міри вважати стійкою інтелектуальною ознакою особистості, хоча вони й змінюються в онтогенезі, у кризових життєвих ситуаціях тощо. Таке розуміння дає змогу не зводити інтелект до природженої властивості, яка вимірюється стабільним упродовж життя коефіцієнтом інтелекту і може тільки незначною мірою коригуватися середовищними чинниками, а розглядати його як психічне утворення, яке є відкритим для розвитку і саморозвитку. Інтелект розвивається протягом усього життя людини, зокрема, і в дорослому, і похилому віці.<br /> <br /> Цілісний та інтегральний характер інтелекту не виключає його структурованості. Структуру інтелекту утворюють основні психічні процеси, тобто система когніцій, а також метакогніції: інтелектуальна ініціація (самостійна постановка завдання), децентрація, рефлексія і стратегічність. Усі структурні компоненти інтелекту, як когнітивні, так і метакогнітивні, взаємодіють та інтегруються (створюють коаліції в інтелектуальній діяльності) «під завдання» у кожний момент часу, забезпечуючи відповідну ампліфікацію і перетворення ментальних моделей світу, що й визначає інтелектуальний розвиток.<br /> <br /> Потенціал розвитку та саморозвитку інтелекту загалом пов’язаний із динамічністю метакогніцій. ''Інтелектуальна ініціація'' відповідає самостійній постановці задачі. Найкраще інтелект розвивається, якщо завдання самостійно знайдено й поставлено. Коли процес інтелектуальної ініціації розпочато, підключаються рефлексивні процеси. Рефлексія як підґрунтя розвитку і зміни ментальної моделі світу спирається на поняття рефлексивного виходу та зміни рефлексивної позиції. <br /> <br /> ''Стратегічність інтелекту'' забезпечує адекватність вибору в процесі оброблення проблеми (завдання). Принциповим і дуже цікавим моментом сучасної концепції прийняття рішень у складних і надскладних ситуаціях є відмова від орієнтації на безпомилкову діяльність. В умовах настанови на безпомилкову діяльність або на прийняття досконалого рішення інтелект не розвивається, бо втрачає ступені свободи. <br /> <br /> ''Інтелектуальна децентрація'' передбачає розуміння людиною того, що існує не тільки її власний погляд на проблему, але й інший (і другий, і третій, і т. д.), і ці погляди можна й потрібно розуміти, не обов’язково приймаючи, погоджуючись, але розуміння протилежної (іншої) думки веде до збагачення своєї. <br /> Дослідження свідчать, що про інтелектуальний розвиток можна говорити тоді, коли мають місце: ампліфікація та перетворення ментальних моделей світу, структурно-функціональне коаліціювання інтелекту, якісні зміни у змісті та наборі інтелектуальних дій; підсилюються інтерпретаційні та реінтерпретаційні можливості суб’єкта; система провідних метакогніцій, розвиваючись і змінюючись, сприяє розвитку інтелекту. <br /> <br /> Інтелект є єдиним, не існує окремо загального, соціального, емоційного, професійного або якогось іншого інтелекту, а відрізняються завдання, які інтелект виконує у кожний конкретний момент часу. <br /> <br /> Провідні функції інтелекту – ''відображувальна'' (забезпечує конструювання ментальних моделей і ментальних репрезентацій світу), ''ціннісно-орієнтувальна'', ''смислова'' (забезпечує особистісну своєрідність інтелекту, ціннісне структурування дійсності) та ''прогностично-перетворювальна'' (відповідає за прогнозування і перетворення, створює підґрунтя для творчості як особистісного прояву інтелекту). <br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> Про проблеми, які відіграють принципову роль у розвитку інтелекту, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80 Нільс Бор] говорив: <br /> <br /> ''«Проблеми важливіші за рішення: рішення можуть застаріти, а проблеми залишаються»''<br /> <br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Інтелект]] ''' (''англ. - [[Name::intellect, intelligence]]'') - [[Дефініція:: цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. Київ: Нора-Друк, 2003. 298 с. <br /> # Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія / М. Л. Смульсон та ін.; за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Педагогічна думка. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/10064.<br /> <br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Смульсон М. Л.|Автор - Смульсон М. Л.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::04| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]<br /> [[День змін::04| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Смульсон М. Л.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]<br /> [[Категорія:Психологія]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=16238 2025-09-18T06:42:08Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Інтелект<br /> |Name=intellect, intelligence<br /> |Абревіатура=IQ<br /> |Дефініція=цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань.<br /> }}<br /> ===Основні відомості===<br /> Ментальні (розумові) моделі світу фіксують зміст і рівень розуміння людиною себе, інших і довкілля, тісно пов'язані зі знаннями та переконаннями особистості. Ментальні моделі можна до певної міри вважати стійкою інтелектуальною ознакою особистості, хоча вони й змінюються в онтогенезі, у кризових життєвих ситуаціях тощо. Таке розуміння дає змогу не зводити інтелект до природженої властивості, яка вимірюється стабільним упродовж життя коефіцієнтом інтелекту і може тільки незначною мірою коригуватися середовищними чинниками, а розглядати його як психічне утворення, яке є відкритим для розвитку і саморозвитку. Інтелект розвивається протягом усього життя людини, зокрема, і в дорослому, і похилому віці.<br /> <br /> Цілісний та інтегральний характер інтелекту не виключає його структурованості. Структуру інтелекту утворюють основні психічні процеси, тобто система когніцій, а також метакогніції: інтелектуальна ініціація (самостійна постановка завдання), децентрація, рефлексія і стратегічність. Усі структурні компоненти інтелекту, як когнітивні, так і метакогнітивні, взаємодіють та інтегруються (створюють коаліції в інтелектуальній діяльності) «під завдання» у кожний момент часу, забезпечуючи відповідну ампліфікацію і перетворення ментальних моделей світу, що й визначає інтелектуальний розвиток.<br /> <br /> Потенціал розвитку та саморозвитку інтелекту загалом пов’язаний із динамічністю метакогніцій. ''Інтелектуальна ініціація'' відповідає самостійній постановці задачі. Найкраще інтелект розвивається, якщо завдання самостійно знайдено й поставлено. Коли процес інтелектуальної ініціації розпочато, підключаються рефлексивні процеси. Рефлексія як підґрунтя розвитку і зміни ментальної моделі світу спирається на поняття рефлексивного виходу та зміни рефлексивної позиції. <br /> <br /> ''Стратегічність інтелекту'' забезпечує адекватність вибору в процесі оброблення проблеми (завдання). Принциповим і дуже цікавим моментом сучасної концепції прийняття рішень у складних і надскладних ситуаціях є відмова від орієнтації на безпомилкову діяльність. В умовах настанови на безпомилкову діяльність або на прийняття досконалого рішення інтелект не розвивається, бо втрачає ступені свободи. <br /> <br /> ''Інтелектуальна децентрація'' передбачає розуміння людиною того, що існує не тільки її власний погляд на проблему, але й інший (і другий, і третій, і т. д.), і ці погляди можна й потрібно розуміти, не обов’язково приймаючи, погоджуючись, але розуміння протилежної (іншої) думки веде до збагачення своєї. <br /> Дослідження свідчать, що про інтелектуальний розвиток можна говорити тоді, коли мають місце: ампліфікація та перетворення ментальних моделей світу, структурно-функціональне коаліціювання інтелекту, якісні зміни у змісті та наборі інтелектуальних дій; підсилюються інтерпретаційні та реінтерпретаційні можливості суб’єкта; система провідних метакогніцій, розвиваючись і змінюючись, сприяє розвитку інтелекту. <br /> <br /> Інтелект є єдиним, не існує окремо загального, соціального, емоційного, професійного або якогось іншого інтелекту, а відрізняються завдання, які інтелект виконує у кожний конкретний момент часу. <br /> <br /> Провідні функції інтелекту – ''відображувальна'' (забезпечує конструювання ментальних моделей і ментальних репрезентацій світу), ''ціннісно-орієнтувальна'', ''смислова'' (забезпечує особистісну своєрідність інтелекту, ціннісне структурування дійсності) та ''прогностично-перетворювальна'' (відповідає за прогнозування і перетворення, створює підґрунтя для творчості як особистісного прояву інтелекту). <br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> Про проблеми, які відіграють принципову роль у розвитку інтелекту, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80 Нільс Бор] говорив: <br /> <br /> ''«Проблеми важливіші за рішення: рішення можуть застаріти, а проблеми залишаються»''<br /> <br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Інтелект]] ''' (''англ. - [[Name::intellect, intelligence]]'') - [[Дефініція:: цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. Київ: Нора-Друк, 2003. 298 с. <br /> # Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія / М. Л. Смульсон та ін.; за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Педагогічна думка. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/10064.<br /> <br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Смульсон М. Л.|Автор - Смульсон М. Л.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::04| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]<br /> [[День змін::04| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Смульсон М. Л.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]<br /> [[Категорія:Психологія]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=16237 2025-09-18T06:37:39Z

<p>Psychol kost: /* Довідка */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Інтелект<br /> |Name=intellect, intelligence<br /> |Абревіатура=IQ<br /> |Дефініція=цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> ===Основні відомості===<br /> Ментальні (розумові) моделі світу фіксують зміст і рівень розуміння людиною себе, інших і довкілля, тісно пов'язані зі знаннями та переконаннями особистості. Ментальні моделі можна до певної міри вважати стійкою інтелектуальною ознакою особистості, хоча вони й змінюються в онтогенезі, у кризових життєвих ситуаціях тощо. Таке розуміння дає змогу не зводити інтелект до природженої властивості, яка вимірюється стабільним упродовж життя коефіцієнтом інтелекту і може тільки незначною мірою коригуватися середовищними чинниками, а розглядати його як психічне утворення, яке є відкритим для розвитку і саморозвитку. Інтелект розвивається протягом усього життя людини, зокрема, і в дорослому, і похилому віці.<br /> <br /> Цілісний та інтегральний характер інтелекту не виключає його структурованості. Структуру інтелекту утворюють основні психічні процеси, тобто система когніцій, а також метакогніції: інтелектуальна ініціація (самостійна постановка завдання), децентрація, рефлексія і стратегічність. Усі структурні компоненти інтелекту, як когнітивні, так і метакогнітивні, взаємодіють та інтегруються (створюють коаліції в інтелектуальній діяльності) «під завдання» у кожний момент часу, забезпечуючи відповідну ампліфікацію і перетворення ментальних моделей світу, що й визначає інтелектуальний розвиток.<br /> <br /> Потенціал розвитку та саморозвитку інтелекту загалом пов’язаний із динамічністю метакогніцій. ''Інтелектуальна ініціація'' відповідає самостійній постановці задачі. Найкраще інтелект розвивається, якщо завдання самостійно знайдено й поставлено. Коли процес інтелектуальної ініціації розпочато, підключаються рефлексивні процеси. Рефлексія як підґрунтя розвитку і зміни ментальної моделі світу спирається на поняття рефлексивного виходу та зміни рефлексивної позиції. <br /> <br /> ''Стратегічність інтелекту'' забезпечує адекватність вибору в процесі оброблення проблеми (завдання). Принциповим і дуже цікавим моментом сучасної концепції прийняття рішень у складних і надскладних ситуаціях є відмова від орієнтації на безпомилкову діяльність. В умовах настанови на безпомилкову діяльність або на прийняття досконалого рішення інтелект не розвивається, бо втрачає ступені свободи. <br /> <br /> ''Інтелектуальна децентрація'' передбачає розуміння людиною того, що існує не тільки її власний погляд на проблему, але й інший (і другий, і третій, і т. д.), і ці погляди можна й потрібно розуміти, не обов’язково приймаючи, погоджуючись, але розуміння протилежної (іншої) думки веде до збагачення своєї. <br /> Дослідження свідчать, що про інтелектуальний розвиток можна говорити тоді, коли мають місце: ампліфікація та перетворення ментальних моделей світу, структурно-функціональне коаліціювання інтелекту, якісні зміни у змісті та наборі інтелектуальних дій; підсилюються інтерпретаційні та реінтерпретаційні можливості суб’єкта; система провідних метакогніцій, розвиваючись і змінюючись, сприяє розвитку інтелекту. <br /> <br /> Інтелект є єдиним, не існує окремо загального, соціального, емоційного, професійного або якогось іншого інтелекту, а відрізняються завдання, які інтелект виконує у кожний конкретний момент часу. <br /> <br /> Провідні функції інтелекту – ''відображувальна'' (забезпечує конструювання ментальних моделей і ментальних репрезентацій світу), ''ціннісно-орієнтувальна'', ''смислова'' (забезпечує особистісну своєрідність інтелекту, ціннісне структурування дійсності) та ''прогностично-перетворювальна'' (відповідає за прогнозування і перетворення, створює підґрунтя для творчості як особистісного прояву інтелекту). <br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> Про проблеми, які відіграють принципову роль у розвитку інтелекту, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80 Нільс Бор] говорив: <br /> <br /> ''«Проблеми важливіші за рішення: рішення можуть застаріти, а проблеми залишаються»''<br /> <br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Інтелект]] ''' (''англ. - [[Name::intellect, intelligence]]'') - [[Дефініція:: цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ===Джерела===<br /> # Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. Київ: Нора-Друк, 2003. 298 с. <br /> # Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія / М. Л. Смульсон та ін.; за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Педагогічна думка. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/10064.<br /> <br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Смульсон М. Л.|Автор - Смульсон М. Л.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::04| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]<br /> [[День змін::04| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Смульсон М. Л.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]<br /> [[Категорія:Психологія]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=16236 2025-09-18T06:36:44Z

<p>Psychol kost: /* Цікаві факти і висловлювання */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Інтелект<br /> |Name=intellect, intelligence<br /> |Абревіатура=IQ<br /> |Дефініція=цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> ===Основні відомості===<br /> Ментальні (розумові) моделі світу фіксують зміст і рівень розуміння людиною себе, інших і довкілля, тісно пов'язані зі знаннями та переконаннями особистості. Ментальні моделі можна до певної міри вважати стійкою інтелектуальною ознакою особистості, хоча вони й змінюються в онтогенезі, у кризових життєвих ситуаціях тощо. Таке розуміння дає змогу не зводити інтелект до природженої властивості, яка вимірюється стабільним упродовж життя коефіцієнтом інтелекту і може тільки незначною мірою коригуватися середовищними чинниками, а розглядати його як психічне утворення, яке є відкритим для розвитку і саморозвитку. Інтелект розвивається протягом усього життя людини, зокрема, і в дорослому, і похилому віці.<br /> <br /> Цілісний та інтегральний характер інтелекту не виключає його структурованості. Структуру інтелекту утворюють основні психічні процеси, тобто система когніцій, а також метакогніції: інтелектуальна ініціація (самостійна постановка завдання), децентрація, рефлексія і стратегічність. Усі структурні компоненти інтелекту, як когнітивні, так і метакогнітивні, взаємодіють та інтегруються (створюють коаліції в інтелектуальній діяльності) «під завдання» у кожний момент часу, забезпечуючи відповідну ампліфікацію і перетворення ментальних моделей світу, що й визначає інтелектуальний розвиток.<br /> <br /> Потенціал розвитку та саморозвитку інтелекту загалом пов’язаний із динамічністю метакогніцій. ''Інтелектуальна ініціація'' відповідає самостійній постановці задачі. Найкраще інтелект розвивається, якщо завдання самостійно знайдено й поставлено. Коли процес інтелектуальної ініціації розпочато, підключаються рефлексивні процеси. Рефлексія як підґрунтя розвитку і зміни ментальної моделі світу спирається на поняття рефлексивного виходу та зміни рефлексивної позиції. <br /> <br /> ''Стратегічність інтелекту'' забезпечує адекватність вибору в процесі оброблення проблеми (завдання). Принциповим і дуже цікавим моментом сучасної концепції прийняття рішень у складних і надскладних ситуаціях є відмова від орієнтації на безпомилкову діяльність. В умовах настанови на безпомилкову діяльність або на прийняття досконалого рішення інтелект не розвивається, бо втрачає ступені свободи. <br /> <br /> ''Інтелектуальна децентрація'' передбачає розуміння людиною того, що існує не тільки її власний погляд на проблему, але й інший (і другий, і третій, і т. д.), і ці погляди можна й потрібно розуміти, не обов’язково приймаючи, погоджуючись, але розуміння протилежної (іншої) думки веде до збагачення своєї. <br /> Дослідження свідчать, що про інтелектуальний розвиток можна говорити тоді, коли мають місце: ампліфікація та перетворення ментальних моделей світу, структурно-функціональне коаліціювання інтелекту, якісні зміни у змісті та наборі інтелектуальних дій; підсилюються інтерпретаційні та реінтерпретаційні можливості суб’єкта; система провідних метакогніцій, розвиваючись і змінюючись, сприяє розвитку інтелекту. <br /> <br /> Інтелект є єдиним, не існує окремо загального, соціального, емоційного, професійного або якогось іншого інтелекту, а відрізняються завдання, які інтелект виконує у кожний конкретний момент часу. <br /> <br /> Провідні функції інтелекту – ''відображувальна'' (забезпечує конструювання ментальних моделей і ментальних репрезентацій світу), ''ціннісно-орієнтувальна'', ''смислова'' (забезпечує особистісну своєрідність інтелекту, ціннісне структурування дійсності) та ''прогностично-перетворювальна'' (відповідає за прогнозування і перетворення, створює підґрунтя для творчості як особистісного прояву інтелекту). <br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> Про проблеми, які відіграють принципову роль у розвитку інтелекту, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80 Нільс Бор] говорив: <br /> <br /> ''«Проблеми важливіші за рішення: рішення можуть застаріти, а проблеми залишаються»''<br /> <br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Життєстійкість]] ''' (''англ. - [[Name::Hardiness]]'') - [[Дефініція:: інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. Київ: Нора-Друк, 2003. 298 с. <br /> # Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія / М. Л. Смульсон та ін.; за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Педагогічна думка. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/10064.<br /> <br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Смульсон М. Л.|Автор - Смульсон М. Л.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::04| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]<br /> [[День змін::04| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Смульсон М. Л.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]<br /> [[Категорія:Психологія]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=16235 2025-09-18T06:35:48Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Інтелект<br /> |Name=intellect, intelligence<br /> |Абревіатура=IQ<br /> |Дефініція=цілісне (інтегральне) психічне утворення, яке відповідає за породження, конструювання і перебудову ментальних моделей світу шляхом постановки й виконання завдань.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> ===Основні відомості===<br /> Ментальні (розумові) моделі світу фіксують зміст і рівень розуміння людиною себе, інших і довкілля, тісно пов'язані зі знаннями та переконаннями особистості. Ментальні моделі можна до певної міри вважати стійкою інтелектуальною ознакою особистості, хоча вони й змінюються в онтогенезі, у кризових життєвих ситуаціях тощо. Таке розуміння дає змогу не зводити інтелект до природженої властивості, яка вимірюється стабільним упродовж життя коефіцієнтом інтелекту і може тільки незначною мірою коригуватися середовищними чинниками, а розглядати його як психічне утворення, яке є відкритим для розвитку і саморозвитку. Інтелект розвивається протягом усього життя людини, зокрема, і в дорослому, і похилому віці.<br /> <br /> Цілісний та інтегральний характер інтелекту не виключає його структурованості. Структуру інтелекту утворюють основні психічні процеси, тобто система когніцій, а також метакогніції: інтелектуальна ініціація (самостійна постановка завдання), децентрація, рефлексія і стратегічність. Усі структурні компоненти інтелекту, як когнітивні, так і метакогнітивні, взаємодіють та інтегруються (створюють коаліції в інтелектуальній діяльності) «під завдання» у кожний момент часу, забезпечуючи відповідну ампліфікацію і перетворення ментальних моделей світу, що й визначає інтелектуальний розвиток.<br /> <br /> Потенціал розвитку та саморозвитку інтелекту загалом пов’язаний із динамічністю метакогніцій. ''Інтелектуальна ініціація'' відповідає самостійній постановці задачі. Найкраще інтелект розвивається, якщо завдання самостійно знайдено й поставлено. Коли процес інтелектуальної ініціації розпочато, підключаються рефлексивні процеси. Рефлексія як підґрунтя розвитку і зміни ментальної моделі світу спирається на поняття рефлексивного виходу та зміни рефлексивної позиції. <br /> <br /> ''Стратегічність інтелекту'' забезпечує адекватність вибору в процесі оброблення проблеми (завдання). Принциповим і дуже цікавим моментом сучасної концепції прийняття рішень у складних і надскладних ситуаціях є відмова від орієнтації на безпомилкову діяльність. В умовах настанови на безпомилкову діяльність або на прийняття досконалого рішення інтелект не розвивається, бо втрачає ступені свободи. <br /> <br /> ''Інтелектуальна децентрація'' передбачає розуміння людиною того, що існує не тільки її власний погляд на проблему, але й інший (і другий, і третій, і т. д.), і ці погляди можна й потрібно розуміти, не обов’язково приймаючи, погоджуючись, але розуміння протилежної (іншої) думки веде до збагачення своєї. <br /> Дослідження свідчать, що про інтелектуальний розвиток можна говорити тоді, коли мають місце: ампліфікація та перетворення ментальних моделей світу, структурно-функціональне коаліціювання інтелекту, якісні зміни у змісті та наборі інтелектуальних дій; підсилюються інтерпретаційні та реінтерпретаційні можливості суб’єкта; система провідних метакогніцій, розвиваючись і змінюючись, сприяє розвитку інтелекту. <br /> <br /> Інтелект є єдиним, не існує окремо загального, соціального, емоційного, професійного або якогось іншого інтелекту, а відрізняються завдання, які інтелект виконує у кожний конкретний момент часу. <br /> <br /> Провідні функції інтелекту – ''відображувальна'' (забезпечує конструювання ментальних моделей і ментальних репрезентацій світу), ''ціннісно-орієнтувальна'', ''смислова'' (забезпечує особистісну своєрідність інтелекту, ціннісне структурування дійсності) та ''прогностично-перетворювальна'' (відповідає за прогнозування і перетворення, створює підґрунтя для творчості як особистісного прояву інтелекту). <br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> Про проблеми, які відіграють принципову роль у розвитку інтелекту, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81_%D0%91%D0%BE%D1%80 Нільс Бор] говорив: <br /> <br /> '''''«Проблеми важливіші за рішення: рішення можуть застаріти, а проблеми залишаються»'''''<br /> <br /> <br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Життєстійкість]] ''' (''англ. - [[Name::Hardiness]]'') - [[Дефініція:: інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. Київ: Нора-Друк, 2003. 298 с. <br /> # Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія / М. Л. Смульсон та ін.; за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Педагогічна думка. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/10064.<br /> <br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Смульсон М. Л.|Автор - Смульсон М. Л.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::04| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]<br /> [[День змін::04| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Смульсон М. Л.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]<br /> [[Категорія:Психологія]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chykhantsova.jpg&diff=16234 2025-09-18T06:20:43Z

<p>Psychol kost: Чиханцова Олена Анатоліївна</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Чиханцова Олена Анатоліївна</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A7%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9E._%D0%90.&diff=16233 2025-09-18T06:19:37Z

<p>Psychol kost: /* {{PAGENAME}} */</p> <hr /> <div>=={{PAGENAME}}==<br /> {{Автор<br /> |Прізвище=Чиханцова<br /> |Ім’я=Олена<br /> |По батькові=Анатоліївна<br /> |Name=Chykhantsova Olena<br /> |Портрет=Chykhantsova.jpg<br /> |Інші прізвища=<br /> |Посада=в. о. завідувача лабораторії психології особистості імені П. Р. Чамати<br /> |Вчене звання=старший дослідник, доцент<br /> |Науковий ступінь=доктор психологічних наук<br /> |День народження=<br /> |Місяць народження=<br /> |Рік народження=<br /> |Місце народження=<br /> |Стать=ж<br /> |Alma mater=Київський національний лінгвістичний університет<br /> |Місце діяльності=Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України<br /> |Напрями діяльності=психологія особистості, загальна психологія, вікова та педагогічна психологія<br /> |Відзнаки=Подяка Міністерства соціальної політики України за вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, високий професіоналізм, самовіддану працю та сумлінне виконання службових обов’язків (2018 р.); Грамота Національної академії педагогічних наук України за активну участь у діяльності Ради молодих вчених НАПН України (2019 р.); Грамота Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за вагомий особистий внесок у розвиток психологічної науки й освіти, плідну наукову діяльність, високий професіоналізм; Подяка дирекції Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за надання психологічної допомоги населенню в умовах війни.<br /> |ORCID=https://orcid.org/0000-0002-2661-3265<br /> |Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=y3Rmk5YAAAAJ&amp;hl=ru&amp;oi=ao<br /> |Scopus=https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=58046283200<br /> |Web of Science=https://www.webofscience.com/wos/author/record/519321<br /> }}<br /> <br /> ====Довідка====<br /> <br /> &lt;blockquote&gt;'''[[Прізвище::Чиханцова]] [[Ім’я::Олена]] [[По батькові::Анатоліївна]]''' - (''англ. [[Name::Chykhantsova Olena]]'') - [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]], [[Вчене звання::старший дослідник, доцент]].<br /> <br /> Освіта - [[Alma mater::Київський національний лінгвістичний університет]]. <br /> <br /> Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України]], [[Посада::в. о. завідувача лабораторії психології особистості імені П. Р. Чамати]]. <br /> <br /> Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::психологія особистості, загальна психологія, вікова та педагогічна психологія]].<br /> <br /> Основні нагороди - [[Відзнаки::Подяка Міністерства соціальної політики України за вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, високий професіоналізм, самовіддану працю та сумлінне виконання службових обов’язків (2018 р.); Грамота Національної академії педагогічних наук України за активну участь у діяльності Ради молодих вчених НАПН України (2019 р.); Грамота Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за вагомий особистий внесок у розвиток психологічної науки й освіти, плідну наукову діяльність, високий професіоналізм; Подяка дирекції Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за надання психологічної допомоги населенню в умовах війни]].<br /> <br /> ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0002-2661-3265]].<br /> <br /> Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com.ua/citations?user=y3Rmk5YAAAAJ&amp;hl=ru&amp;oi=ao]].<br /> <br /> Scopus: [[Scopus::https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=58046283200]].<br /> <br /> Web of Science: [[Web of Science::https://www.webofscience.com/wos/author/record/519321]].<br /> <br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> [[Категорія:Автори]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%94%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16232 2025-09-17T15:14:16Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Життєстійкість<br /> |Name=Hardiness<br /> |Абревіатура=Життєстійкість<br /> |Дефініція=інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Поняття життєстійкості (від англ. hardiness) виникло в контексті пошуку психологічних чинників, що забезпечують адаптацію особистості до складних, стресогенних умов. Передумовами його появи стали численні емпіричні спостереження щодо того, що різні люди по-різному реагують на однакові стресові події – хтось дезадаптований, хтось, навпаки, зберігає функціональність і психічну рівновагу.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Термін «hardiness» ввела в науковий обіг наприкінці 1970-х років американська дослідниця С. Кобаса (Kobasa, 1979), яка вивчала менеджерів компанії «Illinois Bell Telephone» у період організаційної кризи. Було виявлено, що частина працівників зберігала професійну ефективність і добробут навіть за умов тривалого стресу, що зумовило потребу окреслити відповідні психологічні чинники.===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Після початкових досліджень С. Кобаси та її колег (Kobasa, Maddi, Hilker, Zola), життєстійкість почали трактувати як особистісну рису, що включає три складники:<br /> <br /> • включеність (commitment) – активна життєва позиція, залученість до значущої діяльності;<br /> <br /> • контроль (control) – віра в здатність впливати на перебіг подій;<br /> <br /> • прийняття виклику (challenge acceptance) – здатність сприймати труднощі як можливості для розвитку.<br /> <br /> <br /> Надалі це поняття отримало розвиток у працях С. Мадді, П. Бартоне, К. Хошаби та інших, ставши ключовим у вивченні психологічної стійкості до стресу.<br /> ===Основні відомості===<br /> Життєстійкість – це інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності.<br /> <br /> У науковому дискурсі життєстійкість ототожнюється з:<br /> <br /> • адаптивною стійкістю;<br /> <br /> • стресостійкістю;<br /> <br /> • психологічним ресурсом виживання.<br /> <br /> <br /> Особливо актуальним поняття стало в умовах пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні, коли психічна стійкість стала критичним ресурсом для багатьох професій – військових, медиків, педагогів, психологів тощо.<br /> <br /> Життєстійкість є предиктором:<br /> <br /> • зниженого ризику депресії, тривожності та емоційного вигорання;<br /> <br /> • підвищеної резильєнтності;<br /> <br /> • ефективних копінг-стратегій;<br /> <br /> • стабільного психосоматичного здоров’я.<br /> <br /> <br /> У сучасній україномовній літературі термін «hardiness» найчастіше перекладається як життєстійкість, хоча подекуди вживаються й синоніми: міць, витривалість, стійкість, відвага. Найбільш усталеним є саме варіант «життєстійкість», оскільки він найповніше передає поєднання життєвої сили та внутрішньої опірності.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Життєстійкість]] ''' (''англ. - [[Name::Hardiness]]'') - [[Дефініція:: інтегративна особистісна властивість, яка відображає здатність індивіда зберігати функціональність, цілеспрямованість і психологічну рівновагу за умов стресу, кризи або тривалого навантаження. Вона забезпечує активну стратегію подолання складних ситуацій і сприяє адаптації в умовах невизначеності]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bartone P. T. Social and organizational influences on psychological hardiness: How leaders can increase stress resilience. Security Informatics. 2012. Vol. 1. № 1: 21. <br /> # Kobasa S. C. Stressful life events, personality, and health: An inquiry into hardiness. Journal of Personality and Social Psychology. 1979. Vol. 37. № 1. P. 1–11.<br /> <br /> ===Автори===<br /> <br /> [[Автор::Кокун О. М.|Автор - Кокун О. М.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::04| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]<br /> [[День змін::04| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Замовлено| ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Замовлено<br /> |День оприлюднення=04<br /> |Місяць оприлюднення=07<br /> |Рік оприлюднення=2025<br /> |День змін=04<br /> |Місяць змін=07<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16201 2025-09-17T08:29:09Z

<p>Psychol kost: /* Автори */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=Resilience<br /> |Абревіатура=Резильєнтність<br /> |Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М. | Автор - Кокун О. М.]], [[Модератор::Вернік О. Л. | модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А. | редактор - Бойко С. А.]],<br /> [[День оприлюднення::17]].[[Місяць оприлюднення::09 ]].[[Рік оприлюднення::2025]].<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16200 2025-09-17T08:28:39Z

<p>Psychol kost: /* Автори */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=Resilience<br /> |Абревіатура=Резильєнтність<br /> |Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М. | Автор - Кокун О. М.]], [[Модератор::Вернік О. Л. | модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А. | редактор - Бойко С. А.]],<br /> [[День оприлюднення::17]].[[Місяць оприлюднення::09 ]].[[Рік оприлюднення::2025]].<br /> [[День змін:: ]] [[Місяць змін:: ]] [[Рік змін:: ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16199 2025-09-17T08:27:57Z

<p>Psychol kost: /* Автори */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=Resilience<br /> |Абревіатура=Резильєнтність<br /> |Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М. | Автор - Кокун О. М.]], [[Модератор::Вернік О. Л. | Модератор - Вернік О. Л.]] [[Редактор::Бойко С. А. | Редактор - Бойко С. А.]],<br /> [[День оприлюднення::17]].[[Місяць оприлюднення::09 ]].[[Рік оприлюднення::2025]]<br /> [[День змін:: ]] [[Місяць змін:: ]] [[Рік змін:: ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16198 2025-09-17T08:26:03Z

<p>Psychol kost: /* Автори */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=Resilience<br /> |Абревіатура=Резильєнтність<br /> |Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.]] [[Модератор::Вернік О. Л.]] [[Редактор::Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення::17]] [[Місяць оприлюднення::09 ]] [[Рік оприлюднення::2025]]<br /> [[День змін:: ]] [[Місяць змін:: ]] [[Рік змін:: ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16197 2025-09-17T08:24:44Z

<p>Psychol kost: /* Автори */</p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=Resilience<br /> |Абревіатура=Резильєнтність<br /> |Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.]] [[Модератор::Вернік О. Л.]] [[Редактор::Бойко С. А.]]<br /> [[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]<br /> [[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16196 2025-09-17T08:23:06Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=Resilience<br /> |Абревіатура=Резильєнтність<br /> |Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А.| ]]<br /> [[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]<br /> [[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16195 2025-09-17T08:22:34Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=Resilience<br /> |<br /> |Дефініція=багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А.| ]]<br /> [[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]<br /> [[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16194 2025-09-17T08:21:40Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=resilience<br /> |Абревіатура=<br /> |Дефініція=це багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А.| ]]<br /> [[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]<br /> [[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16193 2025-09-17T08:21:05Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Назва=Резильєнтність<br /> |Name=resilience<br /> |Абревіатура=<br /> |Дефініція=це багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А.| ]]<br /> [[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]<br /> [[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16192 2025-09-17T08:18:15Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Резильєнтність<br /> |Абревіатура=<br /> |Дефініція=це багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А.| ]]<br /> [[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]<br /> [[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=16191 2025-09-17T08:17:47Z

<p>Psychol kost: </p> <hr /> <div>{{Довідка<br /> |Name=Резильєнтність<br /> |Дефініція=це багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників.<br /> |Ілюстрація=<br /> |Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3<br /> }}<br /> <br /> ===Історична довідка===<br /> ====Передумови виникнення / Заснування / Походження====<br /> Термін «resilience» походить від лат. resilire – відскочити. У науковий обіг його було введено у психології в середині XX ст. у контексті вивчення феномену стійкості дітей до впливу негативних життєвих обставин (Werner &amp; Smith, 1982). Первинно використовувався для позначення здатності окремих осіб адаптуватися до травматичного середовища без розвитку психопатології.<br /> <br /> ====Еволюція формування, становлення====<br /> Першими емпіричними дослідженнями стали лонгітюдні спостереження Е. Вернер і Р. Сміт на острові Кауаї, де встановлено, що частина дітей, попри високий рівень ризику, зберігала нормальний психосоціальний розвиток. Надалі термін вживали N. Garmezy, A. Masten, M. Rutter, які розглядали резильєнтність як процес динамічної адаптації.<br /> <br /> У 1990–2000-х роках відбулася експансія поняття в інші дисципліни: медицину, педагогіку, організаційну психологію, військову справу. З’явилися нейробіологічні моделі резильєнтності (Southwick et al., 2014), а також соціоекологічні підходи (Ungar, 2012), що розглядають резильєнтність не лише як особистісну якість, а як системну взаємодію індивіда із соціальним та культурним середовищем.<br /> <br /> ===Основні відомості===<br /> ====Таксономія / Класифікація====<br /> Резильєнтність охоплює когнітивні, емоційні, соціальні та поведінкові компоненти. Вона проявляється у:<br /> <br /> • стабільному психічному функціонуванні під час і після впливу негативних подій;<br /> <br /> • швидкому відновленні після психотравм;<br /> <br /> • зростанні через подолання труднощів (т. зв. посттравматичне зростання).<br /> <br /> <br /> Розрізняють резильєнтність як:<br /> <br /> • процес – динамічна адаптація до загроз;<br /> <br /> • стан – тимчасова мобілізація ресурсів у відповідь на виклик;<br /> <br /> • властивість – відносно стабільна особистісна характеристика.<br /> <br /> <br /> У психології часто ототожнюється з такими поняттями, як [[Близько::Життєстійкість|життєстійкість]], [[Близько::Стресостійкість|стресостійкість]], психологічна адаптивність. Проте резильєнтність має ширший діапазон – вона включає не лише витривалість, а й потенціал до позитивних змін після кризи.<br /> <br /> Резильєнтність є важливим предиктором:<br /> <br /> • психологічного благополуччя;<br /> <br /> • зниження ризику психічних розладів;<br /> <br /> • ефективного реагування на виклики;<br /> <br /> • профілактики вигоряння, тривожності, ПТСР.<br /> <br /> Її розвиток є стратегічним напрямом у психотерапії, військовій психології, освіті та соціальній роботі. <br /> <br /> Особливої актуальності поняття набуло у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами.<br /> <br /> ===Додаткові відомості===<br /> Додаткову інформацію можна подивитися у зовнішній енциклопедії - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C|у Вікіпедії]].<br /> ====Фотогалерея====<br /> <br /> ====Відеоматеріали====<br /> <br /> ====Цікаві факти і висловлювання====<br /> ====Довідка====<br /> &lt;blockquote&gt;<br /> '''[[Назва::Резильєнтність]] ''' (''англ. - [[Name::resilience]]'') - [[Дефініція:: багатовимірна психологічна характеристика особистості, що виражає здатність адаптуватися, відновлювати функціонування та зростати в умовах стресу, кризи або тривалого впливу несприятливих чинників]].<br /> &lt;/blockquote&gt;<br /> ===Джерела===<br /> # Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с. <br /> # Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28.<br /> # Masten A. S. Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development. 2014. Vol. 85. № 1. P. 6–20.<br /> <br /> ===Автори===<br /> [[Автор::Кокун О. М.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А.| ]]<br /> [[День оприлюднення:: | ]] [[Місяць оприлюднення:: | ]] [[Рік оприлюднення:: | ]]<br /> [[День змін:: | ]] [[Місяць змін:: | ]] [[Рік змін:: | ]]<br /> <br /> {{Статус гасла<br /> |Статус=Оприлюднено<br /> |День оприлюднення=31<br /> |Місяць оприлюднення=12<br /> |Рік оприлюднення=2024<br /> |День змін=16<br /> |Місяць змін=09<br /> |Рік змін=2025<br /> |Автор=Кокун О. М.<br /> |Модератор=Вернік О. Л.<br /> }}<br /> <br /> [[Категорія:Blog]]</div>

Psychol kost