Українська електронна енциклопедія освіти - Внесок користувача [uk]

Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді

2025-09-17T07:10:08Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Видання
|Назва=Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді
|Абревіатура=
|Name=Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education
|Abbreviation=
|Дефініція=друковане наукове фахове видання, що висвітлює широке коло питань проблем виховання.
|Фото=Teoretjour.jpg
|Головний редактор=
|Рік заснування=1998
|Країна=Україна
|Місто=Київ
|Видавець=Інститут проблем виховання
|Періодичність=щорічно
|Формат=друковане
|Вебсайт=https://ojs.ipv.org.ua/index.php/journal
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Основні відомості===
====Історія====
Журнал видається починаючи із 1998 року.

====Галузь та проблематика====
У збірнику наукових праць «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та молоді» публікуються наукові статті за напрямками: 01 – освіта (011 – науки про освіту); 23 – соціальна робота (231 – соціальна робота).

Збірник наукових праць містить наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, докторантів і аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, педагогів і практиків, які досліджують сучасні підходи до змісту, форм і методів навчання.

«Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та молоді» досліджує теоретичні розробки, методику виховання дітей та молоді, шляхи та механізми вдосконалення їх соціалізації та розвитку.
====Періодичність виходу====
Журнал виходить щорічно у листопаді.

====Індексування====
Станом на 2024 р. журнал індексується в наступних базах даних: Index Copernicus International, Crossref, ERIH PLUS, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, Scientific Periodicals of Ukraine.

====Переклади====
Сайт журналу повністю доступний англійською мовою, наявна контекстна довідка та інструктивні матеріали для користувачів. Серед опублікованих статей як україномовні, так і англомовні. Метадані всіх опублікованих рукописів повною мірою представлено англійською.
===Відповідальні редактори===
Супровід та підтримування видання здійснюють співробітники Інституту. Кількість членів редакційної колегії – 22, з них 3 кандидатів та 19 докторів наук.

Канішевська Любов Вікторівна (Kanishevska Liubov) (головний редактор), доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Комаровська Оксана Анатоліївна (Komarovska Oksana) (заступник головного редактора), доктор педагогічних наук, професор, завідувачка лабораторії естетичного виховання та мистецької освіти Інституту проблем виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Гончар Людмила Вікторівна (Ноnchar Liudmyla) (відповідальний редактор), доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії інституційного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Безкоровайна Ольга Володимирівна (Bezkorovaina Olha), доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри міжкультурної комунікації, теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури Рівненського державного гуманітарного університету, м. Рівне, Україна.

Бейгер Галина (Bejger Halina), доктор педагогічних наук, ад’юнкт кафедри педагогіки Державної академії прикладних наук, м. Хелм, Польща.

[[Бех Іван Дмитрович]] (Bekh Ivan), доктор психологічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Бибик Дар'я Дмитрівна (Bybyk Daria), доктор філософії у галузі Соціальна робота, доцент, доцент кафедри соціальної освіти та соціальної роботи Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, м. Київ, Україна.

Вербицька Поліна Василівна (Verbytska Polina), доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів, Україна.

Войтовська Оксана Миколаївна (Voitovska Oksana), доктор педагогічних наук, доцент, запрошений професор школи громадського здоровя, фізіотерапії та спортивних наук Університетського коледжу Дубліна, м. Дублін, Ірландія.

Едлінг Сільвія (Edling Silvia), доктор філософії, професор Департаменту освіти та бізнесу Університету Євле, м. Євле, Швеція.

Журба Катерина Олександрівна (Zhurba Kateryna), доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії національно-патріотичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Крутій Катерина Леонідівна (Kruty Kateryna), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету, м. Вінниця, Україна.

Лаппо Віолетта Валеріївна (Lappo Violetta), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і психології Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Коломия, Україна.

Лісовець Олег Васильович (Lisovets Oleg), доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна.

Мельник Наталія Іванівна (Melnyk Nataliia), доктор педагогічних наук, доцент, головний науковий співробітник НДЧ Національного авіаційного університету, запрошений лектор Університету Євле, м. Київ, Україна.

Петько Людмила Василівна (Pet'ko Lyudmila), кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і гуманітарних дисциплін Академії праці, соціальних відносин і туризму, м. Київ, Україна.

Рейпольська Ольга Дмитрівна (Reipolska Olga), доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії дошкільної освіти і виховання, керівник Центру раннього розвитку дитини та дошкільної освіти Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Савельчук Ірина Борисівна (Savelchuk Iryna), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальних технологій Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна.

Федоренко Світлана Вікторівна (Fedorenko Svitlana), доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії національно-патріотичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Федорченко Тетяна Євгенівна (Fedorchenko Tetiana), доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії інституційного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Чернуха Надія Миколаївна (Chernukha Nadya), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедр соціальної реабілітації та соціальної педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.

Шахрай Валентина Михайлівна (Shakhrai Valentyna), доктор педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії інституційного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

===Вплив і суспільне значення===
Видання створено з метою надання можливостей науково-педагогічній спільноті створення умов для публічного обговорення та апробації теоретичних і практичних науково-методичних експериментів.

===Пов’язані статті УЕЕО===
[[Напрям::педагогічні науки]], [[Тип::електронні видання]].

===Джерела===
# Сайт журналу. URL: [[Сем_посилання::https://ojs.ipv.org.ua/index.php/journal]]. (дата звернення: 16.07.2025).

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=14
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=14
|Місяць змін=10
|Рік змін=2024
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}
[[Категорія:Видання]]
[[Категорія:Blog]]

Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді

2025-09-17T07:08:55Z

IPV: /* Автор */

Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді

2025-09-17T07:08:37Z

IPV: /* Джерела */

Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді

2025-09-17T07:07:31Z

IPV: /* Індексування */

=={{PAGENAME}}==
{{Видання
|Назва=Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді
|Абревіатура=
|Name=Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education
|Abbreviation=
|Дефініція=друковане наукове фахове видання, що висвітлює широке коло питань проблем виховання.
|Фото=Teoretjour.jpg
|Головний редактор=
|Рік заснування=1998
|Країна=Україна
|Місто=Київ
|Видавець=Інститут проблем виховання
|Періодичність=щорічно
|Формат=друковане
|Вебсайт=https://ojs.ipv.org.ua/index.php/journal
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Основні відомості===
====Історія====
Журнал видається починаючи із 1998 року.

====Галузь та проблематика====
У збірнику наукових праць «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та молоді» публікуються наукові статті за напрямками: 01 – освіта (011 – науки про освіту); 23 – соціальна робота (231 – соціальна робота).

Збірник наукових праць містить наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, докторантів і аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, педагогів і практиків, які досліджують сучасні підходи до змісту, форм і методів навчання.

«Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та молоді» досліджує теоретичні розробки, методику виховання дітей та молоді, шляхи та механізми вдосконалення їх соціалізації та розвитку.
====Періодичність виходу====
Журнал виходить щорічно у листопаді.

====Індексування====
Станом на 2024 р. журнал індексується в наступних базах даних: Index Copernicus International, Crossref, ERIH PLUS, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, Scientific Periodicals of Ukraine.

====Переклади====
Сайт журналу повністю доступний англійською мовою, наявна контекстна довідка та інструктивні матеріали для користувачів. Серед опублікованих статей як україномовні, так і англомовні. Метадані всіх опублікованих рукописів повною мірою представлено англійською.
===Відповідальні редактори===
Супровід та підтримування видання здійснюють співробітники Інституту. Кількість членів редакційної колегії – 22, з них 3 кандидатів та 19 докторів наук.

Канішевська Любов Вікторівна (Kanishevska Liubov) (головний редактор), доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Комаровська Оксана Анатоліївна (Komarovska Oksana) (заступник головного редактора), доктор педагогічних наук, професор, завідувачка лабораторії естетичного виховання та мистецької освіти Інституту проблем виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Гончар Людмила Вікторівна (Ноnchar Liudmyla) (відповідальний редактор), доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії інституційного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Безкоровайна Ольга Володимирівна (Bezkorovaina Olha), доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри міжкультурної комунікації, теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури Рівненського державного гуманітарного університету, м. Рівне, Україна.

Бейгер Галина (Bejger Halina), доктор педагогічних наук, ад’юнкт кафедри педагогіки Державної академії прикладних наук, м. Хелм, Польща.

[[Бех Іван Дмитрович]] (Bekh Ivan), доктор психологічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Бибик Дар'я Дмитрівна (Bybyk Daria), доктор філософії у галузі Соціальна робота, доцент, доцент кафедри соціальної освіти та соціальної роботи Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, м. Київ, Україна.

Вербицька Поліна Василівна (Verbytska Polina), доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів, Україна.

Войтовська Оксана Миколаївна (Voitovska Oksana), доктор педагогічних наук, доцент, запрошений професор школи громадського здоровя, фізіотерапії та спортивних наук Університетського коледжу Дубліна, м. Дублін, Ірландія.

Едлінг Сільвія (Edling Silvia), доктор філософії, професор Департаменту освіти та бізнесу Університету Євле, м. Євле, Швеція.

Журба Катерина Олександрівна (Zhurba Kateryna), доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії національно-патріотичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Крутій Катерина Леонідівна (Kruty Kateryna), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету, м. Вінниця, Україна.

Лаппо Віолетта Валеріївна (Lappo Violetta), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і психології Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Коломия, Україна.

Лісовець Олег Васильович (Lisovets Oleg), доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна.

Мельник Наталія Іванівна (Melnyk Nataliia), доктор педагогічних наук, доцент, головний науковий співробітник НДЧ Національного авіаційного університету, запрошений лектор Університету Євле, м. Київ, Україна.

Петько Людмила Василівна (Pet'ko Lyudmila), кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і гуманітарних дисциплін Академії праці, соціальних відносин і туризму, м. Київ, Україна.

Рейпольська Ольга Дмитрівна (Reipolska Olga), доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії дошкільної освіти і виховання, керівник Центру раннього розвитку дитини та дошкільної освіти Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Савельчук Ірина Борисівна (Savelchuk Iryna), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальних технологій Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна.

Федоренко Світлана Вікторівна (Fedorenko Svitlana), доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії національно-патріотичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Федорченко Тетяна Євгенівна (Fedorchenko Tetiana), доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії інституційного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

Чернуха Надія Миколаївна (Chernukha Nadya), доктор педагогічних наук, професор, професор кафедр соціальної реабілітації та соціальної педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.

Шахрай Валентина Михайлівна (Shakhrai Valentyna), доктор педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії інституційного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна.

===Вплив і суспільне значення===
Видання створено з метою надання можливостей науково-педагогічній спільноті створення умов для публічного обговорення та апробації теоретичних і практичних науково-методичних експериментів.

===Пов’язані статті УЕЕО===
[[Напрям::педагогічні науки]], [[Тип::електронні видання]].

===Джерела===
# Сайт журналу. URL: https://ojs.ipv.org.ua/index.php/journal

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=14
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=14
|Місяць змін=10
|Рік змін=2024
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Login_redactora
}}

Литовченко О. Віт.

2025-09-17T07:05:36Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Литовченко
|Ім’я=Олена
|По батькові=Віталіївна
|Name=
|Портрет=Profile.png
|Інші прізвища=
|Посада=завідувач відділу позашкільної освіти
|Вчене звання=старший науковий співробітник
|Науковий ступінь=доктор педагогічних наук
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|Місце народження=
|Стать=
|Alma mater=
|Місце діяльності=Інститут проблем виховання НАПН України
|Напрями діяльності=
|Відзнаки=
|ORCID=https://orcid.org/0000-0001-8696-9610
|Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=qPmZc58AAAAJ
|Scopus=
|Web of Science=
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::]] [[Ім’я::]] [[По батькові::]]''' - (''англ. [[Name::]]'') - [[Науковий ступінь::]], [[Вчене звання::]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Клуби дитячі та підліткові

2025-09-17T07:03:40Z

IPV: /* Автор */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Children's and teenagers' clubs
|Дефініція=культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо).
}}
__TOC__

В українській системі позашкільної освіти діють різноманітні клуби (як організація або форма творчого об’єднання): спортивного, мистецького, національно-патріотичного, туристсько-краєзнавчого, науково-технічного, екологічного, соціального спрямування тощо. Наприклад, у структурі Рівненського міського Палацу дітей та молоді працюють: Клуб співаної поезії «ГІТ-АРТ», Клуб авторської пісні «Музика мрій», Кінно-спортивний клуб «Фавор» та інші творчі об’єднання, зокрема, профільні школи, профільні спеціалізовані центри, студії тощо.
Як правило, клуби не передбачають відбору на основі здібностей, залучають усіх бажаючих. Клуби мистецького спрямування вирішують завдання щодо залучення дітей та молоді до мистецтва, створюють умови для творчої самореалізації особистості. Клуби фізичної підготовки відіграють важливу роль у фізичному розвитку дітей, підлітків та молоді, а також можуть вирішувати завдання підготовки спортивного резерву. Популярними серед учнівської молоді є клуби бойових мистецтв, клуби військово-патріотичного спрямування тощо.
Діють різноманітні клуби соціального спрямування: клуби спілкування, клуби лідерів учнівського самоврядування, євроклуби тощо. До клубів залучаються діти та молодь з особливими освітніми потребами, що створює можливості для їх соціального розвитку та творчої самореалізації.
Набули поширення клуби, орієнтовані на розвиток дітей певного віку. Зокрема, клуби для дошкільників, які передбачають різноманітні заняття (вивчення іноземних мов, математики, а також арт-студії). Клуби для дітей раннього віку можуть пропонувати, наприклад, послуги із навчання плавання немовлят тощо.
В Україні та інших європейських країнах поширені клуби як громадські організації, товариства, що об’єднують людей різного віку (дітей і дорослих) на добровільних засадах з метою спілкування на основі спільних інтересів, а також для спільного відпочинку і продуктивного дозвілля (наприклад, клуб молодої сім’ї тощо). Популярними є клуби за інтересами онлайн і офлайн формату, наприклад, книжкові клуби, які об’єднують читачів у товариство аби обговорювати класичні й сучасні художні тексти одне з одним, а також із авторами творів, літературними критиками тощо. Розмовні клуби (української мови, англійської мови тощо) – залучають учасників різного віку, значною мірою – дітей та молодь.
Підліткові клуби є актуальною формою неформальної освіти в інших європейських країнах та США. Зокрема, у США популярними є підліткові клуби, що діють при закладах освіти. Такі клуби створюють можливості для розвитку здібностей, спілкування з однолітками та пізнання світу. Багато клубів зосереджені на психічному здоров'ї та благополуччі підлітків. Участь у клубах також допомагає підліткам здобути цінні життєві навички, такі як лідерство, управління часом та інші.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Офіційний сайт Рівненського міського Палацу дітей та молоді. URL: [[Сем_посилання:: https://pdm.org.ua/clubs-and-associations/]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Jennifer Arnold. Teen Clubs – Life Skills and Learning Beyond the Classroom. North State Parent magazine, 2022. URL: [[Сем_посилання:: https://northstateparent.com/article/teen-clubs/]]. (дата звернення: 16.06.2025).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Клуби дитячі та підіткові]] ''' (''англ. - [[Name::Children's and teenagers' clubs]]'') - [[Дефініція:: культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=16
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Литовченко О. Віт.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:Організації]]

Дозвілля

2025-09-17T07:00:07Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=leisure
|Дефініція=сукупність видів діяльності (занять), що здійснюються індивідом у часовому інтервалі, вільному від виконання обов'язкових соціально-трудових та біологічних функцій.
}}
__TOC__

Дозвілля — сукупність видів діяльності (занять), що здійснюються індивідом у часовому інтервалі, вільному від виконання обов'язкових соціально-трудових та біологічних функцій. Цей період використовується для регенерації фізичних та психічних ресурсів, розвитку особистісного потенціалу, задоволення широкого спектру потреб — від фізіологічних до інтелектуальних, соціальних та культурних — що сприяє гармонійному функціонуванню особистості та її інтеграції в соціум.
Структура дозвілля включає: спілкування; спортивно-оздоровчу діяльність, ігри й відпочинок на природі; розважальну діяльність пасивно-репродуктивного характеру (прогулянки, перегляд телепередач тощо); інтелектуально-пізнавальну діяльність активного характеру (читання, заняття в гуртках тощо); аматорську діяльність прикладного характеру (шиття, фотосправа тощо); суспільно активну діяльність (у межах суспільних рухів, об’єднань, організацій); художню, технічну, природничо-наукову та інші види творчості.
Структура дозвіллєвої діяльності охоплює такі диференційовані категорії активностей: соціально-комунікативну (всі форми спілкування та міжособистісної взаємодії), рекреаційно-оздоровчу (спортивно-оздоровчі заходи, рухливі ігри та відпочинок у природному середовищі), пасивно-репродуктивну (споглядальне споживання інформації або фізично неактивний відпочинок), інтелектуально-пізнавальну активність (діяльність на здобуття знань та розвиток когнітивних функцій — читання, відвідування лекцій, заняття у освітніх гуртках), прикладно-аматорську діяльність (самостійне створення або вдосконалення предметів — шиття, фотографія, моделювання), суспільно-активну (діяльність у громадських рухах, соціальних об'єднаннях та організаціях), творчу (художню, технічну, природничо-наукову та інші види творчості).
Види дозвілля класифікують за такими основними групами: відпочинок (активні і пасивні форми діяльності для зняття фізичної та психологічної втоми, напруження, відновлення фізичних та духовних сил індивіда), розваги (забезпечують зміну вражень, емоційне розвантаження та приємне проведення часу), свята (поєднують елементи відпочинку та розваг, можуть бути народними, політичними, релігійними, професійними або сімейними), самоосвіта (діяльність, що сприяє підвищенню загального культурного, інтелектуального, естетичного рівня тощо), творчість (реалізація потенціалу людини у різних сферах мистецтва, науки чи ремесел).
Форми, методи і засоби організації дозвілля людей різних вікових груп вивчаються дозвіллєзнавством (педагогікою дозвілля).
Значний педагогічний потенціал має дитяче та сімейне дозвілля. Перше надає надає дітям, школярам і учнівській молоді свободу вибору суспільно значущих ролей, які відрізняються від їхньої навчальної та позашкільної діяльності, задовольняє потреби в контактах та спілкуванні, сприяє активному самовираженню та розвитку здібностей, реалізації особистісних інтересів у різноманітних формах дитячого дозвілля — неформальних колективах, клубах, гуртках, колективних іграх, що створюють зону активного спілкування. Сімейне дозвілля формується залежно від інтересів кожного члена родини, які можуть бути досить різними або ж, навпаки, об'єднуватися спільною ідеєю. В організації такого дозвілля особливо важливими є традиції, спільні справи, ігри, відвідання закладів культури тощо.

===Джерела===
# Бочелюк В. И., Бочелюк В. В. Дозвіллєзнавство: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2006. 208 с.
# Воловик А. Ф., Воловик В. А. Педагогіка дозвілля: підручник. Харків: ХДАК, 1999. 332 с.
# Цимбалюк Н. М. Дозвілля в Україні. Теоретичні та емпіричні аспекти: монографія. Київ: ДАККіМ, 2003. 224 с.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Дозвілля]] ''' (''англ. - [[Name::leisure]]'') - [[Дефініція:: сукупність видів діяльності (занять), що здійснюються індивідом у часовому інтервалі, вільному від виконання обов'язкових соціально-трудових та біологічних функцій]].
</blockquote>

===Автори===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=17
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Рагозіна В. В.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Заклад позашкільної освіти

2025-09-16T11:32:06Z

IPV: /* Джерела */

{{Потребує редагування}}
=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=out-of-school education institution
|Дефініція=складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.
}}
__TOC__

Заклад позашкільної освіти є юридичною особою, форма власності якої визначається відповідно до законодавства. Заклад позашкільної освіти може бути державної, комунальної або приватної форми власності.
Заклади позашкільної освіти створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.
Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу позашкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад позашкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
Заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими. Комплексні заклади позашкільної освіти організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних закладів позашкільної освіти належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.
Профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.
Заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу.
Заклади позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності мають рівні права і несуть однакові зобов’язання щодо дотримання вимог законодавства України.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Закон України «Про позашкільну освіту». URL:[[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1]] (дата звернення: 16.06.2025)
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Заклад позашкільної освіти]] ''' (''англ. - [[Name::out-of-school education institution]]'') - [[Дефініція:: складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=23
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=23
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Корнієнко А. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Організації]]

Морін О. Л.

2025-09-16T11:29:49Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Морін
|Ім’я=Олег
|По батькові=Леонідович
|Name=
|Портрет=Profile.png
|Інші прізвища=
|Посада=завідувач науково-організаційного відділу
|Вчене звання=старший науковий співробітник
|Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|Місце народження=
|Стать=ч
|Alma mater=
|Місце діяльності=Інститут проблем виховання НАПН України
|Напрями діяльності=
|Відзнаки=
|ORCID=https://orcid.org/0000-0001-5756-8359
|Google Scholar=
|Scopus=
|Web of Science=
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Морін]] [[Ім’я::Олег]] [[По батькові::Леонідович]]''' - (''англ. [[Name::]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]], [[Вчене звання::]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0001-5756-8359]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Цінність життя

2025-09-16T11:28:42Z

IPV: /* Автор */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=value of life
|Дефініція=виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі.
}}
__TOC__

Величезні зміни в бутті сучасної людини вимагають від неї швидкої адаптації до соціального, технологічного, природного світу, призводячи до напруження фізичних, інтелектуальних, духовних сил, а тому людина має дбати про забезпечення свого повноцінного життя. Найбільш випукло проблему цінності життя було піднято у філософії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст., насамперед представниками філософії життя. Поняття життя є центральною категорією етичного вчення А. Швейцера. Він визначає цінність життя як таку, що має безумовний пріоритет серед інших цінностей (релігія, держава, нація), стверджує, що принципи, переконання та ідеали, які виникають в суспільстві, слід вимірювати критеріями етики благоговіння перед життям. Значну увагу проблемі життя людини, утвердження її гідності та цінності приділяв [[Автор ідеї::Сухомлинський Василь Олександрович |Василь Сухомлинський]], наголошуючи, що в системі морального виховання молоді винятково важливим є утвердження думки про Людину як найвищу цінність. Видатний педагог активно користується категорією «щастя» як якісним показником людського буття, на формування чого має спрямовуватись виховна дія. В. Сухомлинський підкреслював, що діти мають усвідомлювати й конечність життя, для цього необхідно розвивати їхню життєстійкість та здатність цінувати як своє життя, так і життя інших.

Цінність життя відображається в субцінностях: безпека життя, повнота життя, життєвий оптимізм, життєва компетентність, життєстійкість тощо. Безпека життя – такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх чинників не призводить до смерті, погіршення функціонування й розвитку організму, свідомості, психіки та не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей. У сучасних соціокультурних умовах надзвичайно важливою є інформаційно-психологічна безпека дітей і молоді. Під повнотою життя розуміється організація індивідом власної життєдіяльності як цілісної, всебічної або багатосторонньої на ґрунті всіх наявних особистих можливостей, насамперед творчих. Ця субцінність включає пошук і визначення сенсу життя й задоволеність від життя, що знаходить своє вираження в такому феномені як щастя. Вона передбачає насичення життя творчістю, зумовлюючи постійне творення людиною себе та зовнішнього світу, духовно-моральне сходження, здатність до адекватного реагування на зміни в соціумі та природі. Обов’язковими компонентами повноти життя є свобода та відповідальність людини. Життєвий оптимізм – ставлення індивіда до власного життя, що ґрунтується на переконаності в можливості реалізації своїх задатків, здібностей, досягненні цілей усупереч труднощам і різним перепонам. Життєвий оптимізм передбачає розбудову життя на ґрунті віри, надії, любові. Утіленню цінності життя сприяє життєва компетентність – знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя. Однією з помітних ознак життєвої компетентності є життєстійкість, що проявляється в таких якостях особистості як здатність до реалізації свого життєвого потенціалу у «важкому» соціумі, готовність до прояву самостійності, творчої ініціативності і спроможності брати на себе відповідальність за події, які відбуваються. Цінність життя має бути пріоритетною серед інших цінностей в умовах поширення насильства, військових протистоянь, збільшення проявів тероризму, масовості споживацької психології, відчуженості людей один від одного, що призводить до помітного знецінення життя, зокрема в дитячому та молодіжному середовищі.

===Джерела===
# Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. Київ: Рад. шк., 1977. Т. 5. 639 с.
# Шахрай В. М. Проблема формування в підлітків цінності життя у взаємодії школи і сім’ї: концептуальні засади дослідження. Народна освіта: електрон. наук. фахове вид., 2017. 3 (33).
# Швейцер Альберт. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 393-395.

===Довідка===
<blockquote>
'''[[Назва::Цінність життя]] ''' (''англ. - [[Name::value of life]]'') - [[Дефініція:: виявлення ставлення особи до життя як найвищої людської цінності, що відображається в усвідомленні нею безпеки життя, пошуку сенсу життя, організації повноти життя на основі творчості та життєвого оптимізму, розвитку життєвої компетентності, створюючи для індивіда можливості гідної людської самореалізації в сучасному проблемному соціумі]].
</blockquote>

===Автор===
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.| ]] [[Редактор::Трейтяк Д. В.| ]]
[[День оприлюднення:: 31| ]] [[Місяць оприлюднення:: 12| ]] [[Рік оприлюднення:: 2024| ]]
[[День змін::05| ]] [[Місяць змін:: 07| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=05
|Місяць змін=07
|Рік змін=2025
|Автор=Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В., Євтушок І. А.
}}

Цінність життя

2025-09-16T11:27:27Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

Театралізована діяльність

2025-09-16T09:58:03Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=theatralised activity
|Дефініція=цілеспрямована активність суб’єкта, основою якої є різнобічне використання засобів театру.
}}
__TOC__

Театралізована діяльність широко застосовується в освіті, починаючи з Коменського Я. А., який вважав залучення учнів до театральної гри важливим шляхом підготовки їх до громадського життя. Досвід використання театралізації у вітчизняній освітній практиці приводить до висновків про доцільність залучення до театралізованої діяності якомога більшого числа дітей, активнішого використання театралізації у процесі навчання і виховання, можливість вирішення за її допомогою як естетичних, так і соціально-культурних завдань. Функції театралізованої діяльності в сучасному освітньому процесі: пропедевтична – стимулює творчу активність дитини, готує до сприйняття мистецтва; корекційна – проживаючи різні життєві ситуації, дитина вчиться шукати вихід із конфлікту, виправляти комунікативні відхилення; арт-терапевтична – позбавлення від багатьох особистих тягарів та переживань; навчальна – сприяє ефективному розвитку дітей, формуванню їх практичних вмінь і навичок, співробітництву педагогів і дітей; естетична – у театралізованій діяльності тренуються емоції та почуття, здійснюється контроль і регуляція внутрішнього світу на рівні почуттів; соціальна – оптимізується взаємодія індивіда та групи.

Естетико-педагогічні інструменти театралізованої діяльності: 1) театральна гра, яка дає можливість через перевтілення та ігрову свободу розширювати пізнання світу, удосконалювати свою особистість; 2) театральна група (колектив) як педагогічно створене соціальне середовище, модель сприятливого соціуму; 3) драматичний складник театральних дійств, за допомогою якого (за умови належної його якості та змістовності) діти залучаються до загальнолюдських, соціальних цінностей, удосконалюється їхнє розуміння соціуму; 4) організаційно-методична система підготовки театральних постановок; 5) комплекс різних видів мистецтва, які посилюють емоційно-почуттєвий вплив на учнів.

Педагогічні умови організації театралізованої діяльності в закладі освіти: 1) підвищення рівня театрально-педагогічної культури колективу школи, що здійснюється шляхом: а) усвідомлення педагогами значущості використання засобів, методів та прийомів театрального мистецтва у навчанні і вихованні дітей; б) утвердження суб’єкт-суб’єктних стосунків між педагогами й учнями; в) оволодіння педагогами основними елементами шкільної театральної педагогіки; г) створення в закладах освіти атмосфери творчості, ініціативності; 2) дотримання правил організації Т. д. дітей: а) вибір доцільних форм такої діяльності (насамперед, відповідно до вікових особливостей); б) наповнення її належним змістом, що знаходить відображення передусім у доборі репертуарних творів; в) застосування системи методів.
Методи організації театралізованої (театрально-ігрової) діяльності учнів: 1) загальнопедагогічні (використовуються в педагогічному регулюванні різних видів дитячої діяльності, зокрема й театралізованої): бесіда, дискусія, метод прикладу тощо; 2) методи навчання театральної гри: акторського (психофізичного) тренінгу (вправи на розвиток уваги, уяви, пам’яті, на м’язове розслаблення); етюдний метод; фізичних дій; театрального показу; створення біографій персонажів вистави; розвитку сценічного мовлення тощо; 3) організаційно-театральні методи: стимулювання сценічного і позасценічного спілкування, розподіл ролей, організація показів спектаклів.

Театралізована діяльність в закладі освіти має основні напрями: 1. Підготовка спектаклів за драматичними творами, літературними композиціями, проведення вечорів, свят з театральними компонентами. 2. Функціонування різних видів шкільного соціально-центрованого театру, що порушує проблеми суспільства, соціально-групові питання, які безпосередньо дотичні до інтересів школярів. 3. Використання театрально-ігрових методів і прийомів у процесі викладання навчальних дисциплін. 4. Залучення до діяльності учнів, які перебувають на різних стадіях дезадаптації, як спосіб сприяння їм у встановленні здорових відносин із соціальним середовищем.

===Джерела===
# Комаровська О. А. Театр і школа: виховують однодумці. Книга для вчителя та батьків. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-поліграф», 2006. 92 с.
# Шахрай В. М. Формування соціальної компетентності учнів основної і старшої школи засобами театрального мистецтва. Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2016. 404 с.

===Довідка===
<blockquote>
'''[[Назва::Театралізована діяльність]] ''' (''англ. - [[Name::theatralised activity]]'') - [[Дефініція:: цілеспрямована активність суб’єкта, основою якої є різнобічне використання засобів театру]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=01
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=05
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}
[[Категорія:Blog]]

Театралізована діяльність

2025-09-16T09:57:44Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=theatralised activity
|Дефініція=цілеспрямована активність суб’єкта, основою якої є різнобічне використання засобів театру.
}}
__TOC__

Театралізована діяльність широко застосовується в освіті, починаючи з Я. А. Коменського, який вважав залучення учнів до театральної гри важливим шляхом підготовки їх до громадського життя. Досвід використання театралізації у вітчизняній освітній практиці приводить до висновків про доцільність залучення до театралізованої діяності якомога більшого числа дітей, активнішого використання театралізації у процесі навчання і виховання, можливість вирішення за її допомогою як естетичних, так і соціально-культурних завдань. Функції театралізованої діяльності в сучасному освітньому процесі: пропедевтична – стимулює творчу активність дитини, готує до сприйняття мистецтва; корекційна – проживаючи різні життєві ситуації, дитина вчиться шукати вихід із конфлікту, виправляти комунікативні відхилення; арт-терапевтична – позбавлення від багатьох особистих тягарів та переживань; навчальна – сприяє ефективному розвитку дітей, формуванню їх практичних вмінь і навичок, співробітництву педагогів і дітей; естетична – у театралізованій діяльності тренуються емоції та почуття, здійснюється контроль і регуляція внутрішнього світу на рівні почуттів; соціальна – оптимізується взаємодія індивіда та групи.

Естетико-педагогічні інструменти театралізованої діяльності: 1) театральна гра, яка дає можливість через перевтілення та ігрову свободу розширювати пізнання світу, удосконалювати свою особистість; 2) театральна група (колектив) як педагогічно створене соціальне середовище, модель сприятливого соціуму; 3) драматичний складник театральних дійств, за допомогою якого (за умови належної його якості та змістовності) діти залучаються до загальнолюдських, соціальних цінностей, удосконалюється їхнє розуміння соціуму; 4) організаційно-методична система підготовки театральних постановок; 5) комплекс різних видів мистецтва, які посилюють емоційно-почуттєвий вплив на учнів.

Педагогічні умови організації театралізованої діяльності в закладі освіти: 1) підвищення рівня театрально-педагогічної культури колективу школи, що здійснюється шляхом: а) усвідомлення педагогами значущості використання засобів, методів та прийомів театрального мистецтва у навчанні і вихованні дітей; б) утвердження суб’єкт-суб’єктних стосунків між педагогами й учнями; в) оволодіння педагогами основними елементами шкільної театральної педагогіки; г) створення в закладах освіти атмосфери творчості, ініціативності; 2) дотримання правил організації Т. д. дітей: а) вибір доцільних форм такої діяльності (насамперед, відповідно до вікових особливостей); б) наповнення її належним змістом, що знаходить відображення передусім у доборі репертуарних творів; в) застосування системи методів.
Методи організації театралізованої (театрально-ігрової) діяльності учнів: 1) загальнопедагогічні (використовуються в педагогічному регулюванні різних видів дитячої діяльності, зокрема й театралізованої): бесіда, дискусія, метод прикладу тощо; 2) методи навчання театральної гри: акторського (психофізичного) тренінгу (вправи на розвиток уваги, уяви, пам’яті, на м’язове розслаблення); етюдний метод; фізичних дій; театрального показу; створення біографій персонажів вистави; розвитку сценічного мовлення тощо; 3) організаційно-театральні методи: стимулювання сценічного і позасценічного спілкування, розподіл ролей, організація показів спектаклів.

Театралізована діяльність в закладі освіти має основні напрями: 1. Підготовка спектаклів за драматичними творами, літературними композиціями, проведення вечорів, свят з театральними компонентами. 2. Функціонування різних видів шкільного соціально-центрованого театру, що порушує проблеми суспільства, соціально-групові питання, які безпосередньо дотичні до інтересів школярів. 3. Використання театрально-ігрових методів і прийомів у процесі викладання навчальних дисциплін. 4. Залучення до діяльності учнів, які перебувають на різних стадіях дезадаптації, як спосіб сприяння їм у встановленні здорових відносин із соціальним середовищем.

===Джерела===
# Комаровська О. А. Театр і школа: виховують однодумці. Книга для вчителя та батьків. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-поліграф», 2006. 92 с.
# Шахрай В. М. Формування соціальної компетентності учнів основної і старшої школи засобами театрального мистецтва. Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2016. 404 с.

===Довідка===
<blockquote>
'''[[Назва::Театралізована діяльність]] ''' (''англ. - [[Name::theatralised activity]]'') - [[Дефініція:: цілеспрямована активність суб’єкта, основою якої є різнобічне використання засобів театру]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=01
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=05
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}
[[Категорія:Blog]]

Соціальна група

2025-09-16T09:53:34Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=social group
|Дефініція=певна спільність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки та об’єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами.
}}
__TOC__

Соціальна група фіксується емпірично, характеризується відносною цілісністю, є самостійним суб’єктом історичної та соціальної дії. Поняття соціальна група є одним із основних в соціологічній теорії. Головні групоутворювальні чинники: обов’язкова взаємодія членів групи; тривалість і регулярність цієї взаємодії; ідентифікація членів групи за формулою «Ми – Вони»; обов’язковість не лише формального визначення групи, але і неформального визнання людиною свого членства в ній; створення і чітке дотримання норм і способів соціального контролю, що склалися в групі; генезис особливих «групових» соціальних відносин, заснованих на необхідності реалізації спільних інтересів і потреб; кристалізація всередині групи різних субгруп на основі розподілу повноважень і обов’язків.

У суспільстві існує значна кількість типів, видів груп: залежно від чисельного складу розрізняють соціальні групи великі й малі; від характеру зв’язку всередині групи, його міцності, форм здійснення – первинні і вторинні; від природи, особливостей індивідів, які входять в групи, – демографічні, етнічні, регіональні. Мала соціальна група – невелика група людей, між якими існують прямі контакти, що відображають різні аспекти їх особистостей. Важливу роль у ній відіграють сталі емоційні стосунки, які визначають сутність даної групи. До малих соціальних груп можна віднести сім’ю, групи друзів, невеликі виробничі колективи, шкільний клас, студентську групу. Їх кількісний склад не перевищує кількох десятків осіб. Велика соціальна група – група людей, між якими майже відсутні емоційні зв’язки і їх взаємодія зумовлена прагненням досягнути певної мети. У великій групі важко встановити безпосередні контакти і неможливо створити умови для тісного особистісного контакту всіх членів. Виокремлюють і групи «ризику» – соціальні групи, які через специфіку внутрішньогрупових інтересів, цінностей, норм поведінки становлять загрозу для збереження стабільності суспільства чи окремих його структур. Вони характеризуються вибором небезпечних асоціальних варіантів поведінки. Соціальна група є динамічним утворенням, може розвиватися прогресивно чи деградувати (наприклад, криза сім’ї як соціальної групи або її зміцнення, стабільність), можливим є перехід людини з однієї соціальної групи до іншої (з групи «ризику» до позитивно спрямованої соціальної групи і навпаки).

Основні напрями дослідження соціальних груп: соціологічний (розглядає групу як елемент соціальної реальності); соціально-психологічний (вивчаються особливості функціонування малих груп, процеси внутрішньогрупової взаємодії); педагогічний (розроблення технологій і методів навчання і виховання в дитячих та молодіжних групах, формування колективу); соціально-педагогічний (досліджується процес соціалізації дітей і молоді в різних соціальних групах, зокрема «групах ризику», сім’ї). Соціальна група щодо особистості виконує важливі функції: соціалізаційну, інтеграційну, комунікативну, соціальної підтримки, соціального контролю, оптимізації діяльності. Стан соціальних груп зумовлює відповідний стан суспільства – гармонійний і прогресивний чи розбалансований. Суспільство зацікавлене в тому, щоб соціальні групи ставили перед людиною послідовну, внутрішньо несуперечливу систему нормативів поведінки, стимулюючи почуття солідарності й належності до суспільства загалом.

===Джерела===
# Кабусь Н. Д. Роль соціальної групи в реалізації стратегії сталого розвитку суспільства. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Педагогіка. 2014. Т. 246. Вип. 234. С. 124–128.
# Соціологія: підручник / за ред. В. М. Пічі. 4-е вид. Львів: «Магнолія 2006», 2008. 278 с.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Соціальна група]] ''' (''англ. - [[Name::social group]]'') - [[Дефініція:: певна спільність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки та об’єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=16
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Сімейне виховання

2025-09-16T09:45:45Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=family education
|Дефініція=виховання дітей, що здійснюється батьками або особами, які їх замінюють (родичі, опікуни).
}}
__TOC__

Сімейне виховання як педагогічне поняття характеризується критеріальною багатоманітністю, термінологічною розмитістю і суперечливістю, що пояснюється його концептуальною невизначеністю, залежністю від конкретного наукового підходу. Варіанти визначення сутності сімейного виховання: 1) активна особистісно-перетворювальна взаємодія батьків або осіб, що їх заміщають (близьких родичів, опікунів, усиновителів, прийомних батьків, батьків-вихователів), інших членів сім’ї та дітей, а також між дітьми у процесі їх співбуття у сімейному середовищі, спілкування, господарської і дозвіллєвої діяльності шляхом реалізації актуальних мотивів-потреб і соціальних очікувань, духовного збагачення, утвердження і вироблення нових сімейних цінностей, набуття життєвої компетентності, виховного та соціального досвіду (Т. Алєксєєнко); 2) взаємодія, тобто спільна, загальна, взаємна діяльність, завдяки якій самовдосконалюється особистість не лише вихованця-дитини, а й її вихователів, насамперед батька і матері (Л. Гончар): 3) система внутрішньо-сімейних відносин конкретної сім’ї, за якої в дитини формуються ціннісні орієнтації, комплекс потреб, інтересів і звичок, типів соціальної поведінки (Т. Кравченко); 4) цілеспрямоване прищеплення дітям різнобічних особистісних інтегративних якостей задля підготовки їх для життя (В. Ковбас). Як і виховання в цілому, сімейне виховання – явище конкретно історичне, тісно пов’язане з соціально-економічним, політичним, культурним станом суспільства.

Особливості виховання в конкретній сім’ї зумовлюють чинники: демографічний (структура сім’ї (велика (розширена) чи нуклеарна; повна чи неповна; однодітна, малодітна чи багатодітна); соціально-культурний (освітній рівень батьків, їхня участь у житті суспільства); соціально-економічний (майнові характеристики і зайнятість батьків на роботі); техніко-гігієнічний (умови проживання, обладнання житла, особливості способу життя).

Сімейне виховання має свою специфіку, яка відображає його інтимний, суб’єкт-суб’єктний, полісуб’єктний, субкультурний і поліфакторний характер, зумовлений способом життя сім’ї, типом сімейного середовища і сімейними цінностями. С. в. не обмежується дидактичним научінням, а вміщає всі форми впливу соціуму на особистість дитини: спілкування і безпосереднє пізнання, працю і особистий приклад батьків, оцінку реальної поведінки, заохочення і покарання тощо.

Сучасний стан сімейного виховання характеризує явище поліпарадигмальності (за Т. Алєксєєнко), тобто одночасне поєднання традиційних і нових ідей виховання, які ситуативно доповнюють одна одну. Підходи до здійснення С .в.: традиційно-унітарний і особистісно-і-культуроцентрований (за Г. Тарасенко). Традиційно-унітарний підхід заснований на зовнішній дисциплінованості, формальному просвітництві заради засвоєння дитиною правильної (ортодоксальної) інформації, водночас ігноруванні особистого досвіду і творчої позиції вихователя. Особистісно-і-культуроцентрований підхід до сімейного виховання узгоджується з гуманістичними засадами виховання, спирається на рефлексійні й емпатійні механізми. У сучасному сімейному вихованні ще залишається залежність від імперативності й авторитаризму. Дієвість сімейного виховання ускладнюється також тим, що з’являється багато нових каналів отримання інформації (зокрема Інтернет), що успішно конкурують з авторитетом сім’ї і вимагають пошуку способів і засобів оптимізації сімейного виховання, переборення батьками застарілого у вихованні дітей принципу «рівності – нерівності», тобто з переходу від авторитарних методів виховання до демократичних, гуманних. В основу гуманного сімейнго виховання покладаються любов, довіра і повага батьків до дитини в єдності з розумною вимогливістю, сприйняттям її як особистості.

===Джерела===
# Алєксєєнко Т. Ф. Сімейне виховання: концептуалізація ідей теорії і практики: монографія. Київ; Умань: ФОП Жовтий О. О., 2016. 437 с.
# Бех І. Д. Виховання особистості (Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід.: теоретико-технологічні засади). Київ: Либідь, 2003. 280 с.
# Гончар Л. В. Формування гуманних взаємин батьків з дітьми молодшого шкільного і підліткового віку: монографія. Київ: ТОВ «Задруга», 2017. 360 с.
# Кравченко Т. В. Соціалізація дітей шкільного віку у взаємодії сім’ї і школи: монографія. Київ: Фенікс, 2009. 416 с.
# Тарасенко Г. С. Виховний процес у контексті оновлення парадигмальних підходів до сучасної освіти. (2010). Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2010. № 23. С. 96-101.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Сімейне виховання]] ''' (''англ. - [[Name::family education]]'') - [[Дефініція:: виховання дітей, що здійснюється батьками або особами, які їх замінюють (родичі, опікуни)]].
</blockquote>

===Автори===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=02
|Рік змін=2025
|Автор=Гончар Л. В., Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Сімейна педагогіка

2025-09-16T09:15:11Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=family pedagogy
|Дефініція=галузь педагогіки, що вивчає виховання дитини в сім’ї як особливому виховному інституті, зокрема стан, основні тенденції і закономірності сімейного виховання.}}
__TOC__
Сімейна педагогіка як галузь педагогічної науки знаходиться на етапі свого становлення, вироблення категоріального апарату. Предметом сімейної педагогіки є сутність, механізми виховання в сім’ї, вплив цього процесу на становлення особистості дитини. Завдання сімейної педагогіки: пізнання гуманістичних традицій і звичаїв сімейного виховання з метою екстраполяції позитивного досвіду минулого в сучасну теорію і практику виховання в сім’ї; розроблення теоретичних засад сучасного сімейного виховання; розкриття форм, методів і прийомів ефективного сімейного виховання; дослідження шляхів підвищення педагогічної культури батьків; обґрунтування доцільного співвідношення сімейного і суспільного виховання і технологій взаємодії батьків і професійних педагогів; впровадження наукових досліджень в практику сімейного виховання. Методи сімейної педагогіки поділяються на дві групи: методи виховання і навчання, за допомогою яких здійснюється виховання в сім’ї; дослідницькі методи, які використовуються для вивчення сім’ї як виховного інституту.

Основними категоріями сімейної педагогіки є закономірності і принципи сімейного виховання. Об’єктивні закономірності: розвиток суспільства вносить корективи в зміст сімейного виховання відповідно до державного укладу, політики, економіки, культури і релігії; сучасне демократичне суспільство з ринковими умовами, що характеризується зростаючою свободою особистості, породжує збільшення варіантів шлюбно-сімейних відносин, відповідно ускладнюючи сімейне виховання; комп’ютеризація з Інтернетом розширює число проблем у сімейному вихованні, занурюючи дітей у віртуальний світ, що призводить до їх віддалення від сім’ї і батьків.

Принципи сімейного виховання: гуманізації; врахування вікових особливостей дітей; зв’язку з реальним життям; творчого підходу батьків до виховання; єдності вимог до дитини та розумності і справедливості цих вимог; опори у виховній дії на позитивне; поєднання виховання з самовихованням; неперервності і динамічності; мінімізації заохочень і покарань тощо. Сімейна педагогіка тісно пов’язана з демографією, соціологією, психологією, фізіологією, конфліктологією, філософією, етнографією. Сімейна педагогіка використовує надбання психології сімейних взаємин: механізми сімейного виховання, стилі батьківської поведінки; типи сімейних взаємин; типології неправильного виховання; сімейні конфлікти та шляхи виходу з них та ін.

Сімейна педагогіка ґрунтується на узагальненні та аналізі ідей сімейного виховання, що вироблені педагогічною думкою минулого. Найперші погляди на сімейне виховання склалися в народній педагогіці на основі багатовікового життєвого досвіду. У засобах народної педагогіки (казках, прислів’ях, легендах, піснях, іграх, обрядових дійствах) закладена своєрідна програма гідного сімейного життя, визначена етика взаємин, що не втратили цінності і дотепер.
Проблема сімейного виховання піднімалася в педагогічній думці України, починаючи з такої пам’ятки давньоруської літератури як «Повчання дітям Володимира Мономаха». Значення сімейного виховання і ролі батьків у виховному процесі широко розкрито в педагогічній спадщині К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського та інших відомих педагогів. Водночас на теперішній час сімейне виховання вивчене меншою мірою, ніж суспільне. Причини: тривалий час здійснювалася державна політика, що орієнтувалася переважно на суспільне виховання, понижуючи роль сім’ї як виховного інституту; сім’я як одне з найскладніших соціальних утворень потребує міждисциплінарного дослідження, а не лише в рамках педагогіки; сімейне життя і виховання – доволі складні предмети наукового дослідження, адже нерідко закриті для «сторонніх». Сьогодення вимагає активізації в розвитку сімейної педагогіки, адже без участі сім’ї в сучасних соціокультурних реаліях неможливим є вирішення багатьох питань, пов’язаних з освітою та вихованням дітей.

===Джерела===
# Алєксєєнко Т. Ф., Марушкевич, А. А. Постовий, В. Г. та ін. Родинна педагогіка: навч.-метод. посіб. Київ: ПАРАПАН, 2002. 215 с.
# Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка. Київ: ІЗМН, 1997. 232 с.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Сімейна педагогіка]] ''' (''англ. - [[Name::family pedagogy]]'') - [[Дефініція:: галузь педагогіки, що вивчає виховання дитини в сім’ї як особливому виховному інституті, зокрема стан, основні тенденції і закономірності сімейного виховання]].
</blockquote>

===Автори===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=02
|Рік змін=2025
|Автор=Гончар Л. В., Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Моральні цінності

2025-09-16T09:12:38Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=moral values
|Дефініція=суспільні установки, імперативи, цілі та проекти, виражені в формі нормативних уявлень про добро і зло, справедливість і несправедливість, сенс життя і призначення людини.
}}
__TOC__

Моральні цінності функціонують у двох вимірах: 1) як об’єктивно існуючі, сформовані конкретно-історичним та соціальним досвідом людства моральні норми, принципи, ідеали; 2) як особистісний феномен, персоніфіковане ставлення людини до суспільних моральних цінностей, їх прийняття чи неприйняття. Розуміння моральних норм в авторитарній і гуманістичній етиці є різним: авторитарна наполягає на однозначному підпорядкуванні людини нормам і дотриманні їх, водночас гуманістична трактує такі норми як варіанти для вільного морального вибору особистості. Моральні цінності, що містять у собі діяльнісно-зацікавлене ставлення людини до світу, слугують нормативною формою моральної орієнтації людини в навколишньому середовищі, втілюючи і реалізуючи її у вигляді конкретних і часто «готових» регулятивів, а також є основою для оцінки явищ дійсності і вчинків людей з точки зору їх моральної значущості.

Структурні елементи моральних цінностей становлять певну ієрархію, яка зумовлена тим, що історично і онтологічно сходження людини до вершини свого морального розвитку здійснювалося поступово. Особливе місце в системі моральних цінностей займають такі феномени, як добро, свобода, обов’язок, честь, гідність, сенс життя, щастя, любов. Правильне розуміння їх визначає міру моральності індивіда (вчинки, погляди, оцінки) та здатність виробити на їхній основі стратегію і тактику «правильного життя». Свобода є цінністю, досягнення якої є для особистості благом. Разом з тим, свобода – умова прояву моральності людини, вчинення нею моральних вчинків і дій. Моральна відповідальність проявляється як зворотна сторона вільно прийнятого рішення, як природний наслідок свободи вибору. Свобода і відповідальність взаємозалежні одна від одної: що ширша свобода, то більша відповідальність. У категорії добра втілюються уявлення людей про найбільш позитивне в їхньому житті. Перемога добра над злом завжди розцінюється як торжество справедливості, як правильна (адекватна) міра відплати індивіду за вчинені дії. Обов’язок і совість утворюють морально-психологічний механізм самоконтролю. Обов’язок – це прийнята особистістю необхідність підкорятися громадській волі, не тільки під впливом зовнішніх вимог, а й внутрішніх моральних мотивів. Совість цілком правомірно можна назвати іншою стороною обов’язку, найсильнішим «внутрішнім голосом» моральної дії. Категорії «честь» і «гідність» визначають суспільну та індивідуальну оцінку моральних якостей і вчинків людини. До моральних цінностей також відносять визначення людиною сенсу свого життя, що розкриває значущість її існування та забезпечує широку самореалізацію. З сенсом життя пов’язані категорії щастя і любові. Щастя відображає міру задоволеності людиною результатами своєї життєдіяльності, а любов проявляється в безкорисливому і всепоглинаючому прагненні до певного об’єкта (до себе, людей (гуманізм), Батьківщини (патріотизм), мистецтва, природи, любов батьків до дітей, любов дітей до батьків, любов чоловіка і жінки тощо), в потребі й готовності до самовіддачі.

У нинішній суспільний період, що характеризується нерідкими проявами насилля над особистістю, нездорової конкуренції, споживацької психології, постає необхідність педагогічно обґрунтованого формування моральних цінностей у дітей і молоді, тобто організованого процесу трансформації суспільних цінностей в особистісні. Важливим у такому процесі є демонстрування вихованцям значимості істинних цінностей, залучення їх до відповідних видів діяльності, спонукання до самовиховання на ґрунті моральних цінностей. Особливе значення має педагогічна допомога вихованцям у виробленні морального ідеалу – позитивного образу-зразка людини, що є орієнтиром поведінки, а також в усвідомленні сутності несправжніх ідеалів та здатності до їх переборення.

===Джерела===
# Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 416 с.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Моральні цінності]] ''' (''англ. - [[Name::moral values]]'') - [[Дефініція:: суспільні установки, імперативи, цілі та проекти, виражені в формі нормативних уявлень про добро і зло, справедливість і несправедливість, сенс життя і призначення людини]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=02
|Рік змін=2025
|Автор=Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Моральні цінності

2025-09-16T09:12:19Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=moral values
|Дефініція=суспільні установки, імперативи, цілі та проекти, виражені в формі нормативних уявлень про добро і зло, справедливість і несправедливість, сенс життя і призначення людини.
}}
__TOC__

Моральні цінності функціонують у двох вимірах: 1) як об’єктивно існуючі, сформовані конкретно-історичним та соціальним досвідом людства моральні норми, принципи, ідеали; 2) як особистісний феномен, персоніфіковане ставлення людини до суспільних моральних цінностей, їх прийняття чи неприйняття. Розуміння моральних норм в авторитарній і гуманістичній етиці є різним: авторитарна наполягає на однозначному підпорядкуванні людини нормам і дотриманні їх, водночас гуманістична трактує такі норми як варіанти для вільного морального вибору особистості. Моральні цінності, що містять у собі діяльнісно-зацікавлене ставлення людини до світу, слугують нормативною формою моральної орієнтації людини в навколишньому середовищі, втілюючи і реалізуючи її у вигляді конкретних і часто «готових» регулятивів, а також є основою для оцінки явищ дійсності і вчинків людей з точки зору їх моральної значущості.

Структурні елементи моральних цінностей становлять певну ієрархію, яка зумовлена тим, що історично і онтологічно сходження людини до вершини свого морального розвитку здійснювалося поступово. Особливе місце в системі моральних цінностей займають такі феномени, як добро, свобода, обов’язок, честь, гідність, сенс життя, щастя, любов. Правильне розуміння їх визначає міру моральності індивіда (вчинки, погляди, оцінки) та здатність виробити на їхній основі стратегію і тактику «правильного життя». Свобода є цінністю, досягнення якої є для особистості благом. Разом з тим, свобода – умова прояву моральності людини, вчинення нею моральних вчинків і дій. Моральна відповідальність проявляється як зворотна сторона вільно прийнятого рішення, як природний наслідок свободи вибору. Свобода і відповідальність взаємозалежні одна від одної: що ширша свобода, то більша відповідальність. У категорії добра втілюються уявлення людей про найбільш позитивне в їхньому житті. Перемога добра над злом завжди розцінюється як торжество справедливості, як правильна (адекватна) міра відплати індивіду за вчинені дії. Обов’язок і совість утворюють морально-психологічний механізм самоконтролю. Обов’язок – це прийнята особистістю необхідність підкорятися громадській волі, не тільки під впливом зовнішніх вимог, а й внутрішніх моральних мотивів. Совість цілком правомірно можна назвати іншою стороною обов’язку, найсильнішим «внутрішнім голосом» моральної дії. Категорії «честь» і «гідність» визначають суспільну та індивідуальну оцінку моральних якостей і вчинків людини. До М. ц. також відносять визначення людиною сенсу свого життя, що розкриває значущість її існування та забезпечує широку самореалізацію. З сенсом життя пов’язані категорії щастя і любові. Щастя відображає міру задоволеності людиною результатами своєї життєдіяльності, а любов проявляється в безкорисливому і всепоглинаючому прагненні до певного об’єкта (до себе, людей (гуманізм), Батьківщини (патріотизм), мистецтва, природи, любов батьків до дітей, любов дітей до батьків, любов чоловіка і жінки тощо), в потребі й готовності до самовіддачі.

У нинішній суспільний період, що характеризується нерідкими проявами насилля над особистістю, нездорової конкуренції, споживацької психології, постає необхідність педагогічно обґрунтованого формування моральних цінностей у дітей і молоді, тобто організованого процесу трансформації суспільних цінностей в особистісні. Важливим у такому процесі є демонстрування вихованцям значимості істинних цінностей, залучення їх до відповідних видів діяльності, спонукання до самовиховання на ґрунті моральних цінностей. Особливе значення має педагогічна допомога вихованцям у виробленні морального ідеалу – позитивного образу-зразка людини, що є орієнтиром поведінки, а також в усвідомленні сутності несправжніх ідеалів та здатності до їх переборення.

===Джерела===
# Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 416 с.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Моральні цінності]] ''' (''англ. - [[Name::moral values]]'') - [[Дефініція:: суспільні установки, імперативи, цілі та проекти, виражені в формі нормативних уявлень про добро і зло, справедливість і несправедливість, сенс життя і призначення людини]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=02
|Рік змін=2025
|Автор=Шахрай В. М.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Бех Іван Дмитрович

2025-09-16T09:07:09Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Дефініція=український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
|Прізвище=Бех
|Ім’я=Іван
|По батькові=Дмитрович
|Name=Bech Ivan
|Портрет=Bekh-2018-391x400.jpg
|Вчене звання=професор, дійсний член НАПН України
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|День народження=09
|Місяць народження=10
|Рік народження=1940
|Місце народження=Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
|Стать=ч
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=освіта, наука
|Наукова школа=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

===Освіта===
У 1964 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького. 

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====

Педагогічна діяльність Беха І. Д. розпочалася із 1964 р. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

==== Наукова діяльність ====
Наукова кар'єра Беха І. Д. розпочалася у 1974 р.з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 рр. він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 р. він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х рр. він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х рр. наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 р. йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. Зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням Беха І. Д. властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості.
Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

У 1996-1998 рр., вчений виступив директором-організатором Інституту проблем виховання АПН України, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі. Його організаторські здібності та глибоке розуміння проблем виховання сприяли створенню нового наукового центру, що займався дослідженням актуальних питань виховання молоді.

У 1997 році Бех І. Д. був обраний членом-кореспондентом АПН України, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток педагогічної науки. У 1999 р. вчений був обраний дійсним членом АПН України, що стало свідченням його високого наукового авторитету. У 2002 р. йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок у розвиток науки і освіти. З 2002 по 2005 рр. вчений очолював науково-методичну комісію з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України, де брав активну участь у розробці та впровадженні нових підходів до фізичного виховання молоді.

Іван Дмитрович Бех до сьогоднішнього часу очолює Інститут проблем виховання НАПН України, де продовжує плідно працювати. Під його керівництвом Інститут став провідним науковим центром у галузі виховання, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розв'язання актуальних проблем виховання дітей та молоді.

====Науково-експертна діяльність====

Бех І. Д. входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Мистецтво та освіта», «Педагогічний альманах», «Учитель початкової школи», «Педагогіка і психологія», численних збірників наукових праць.

====Міжнародне співробітництво ====
Бех І. Д. активно розширює горизонти української науки, беручи участь у міжнародному співробітництві з провідними науковими установами та університетами по всьому світу. Його плідна співпраця з колегами дозволяє обмінюватися цінним досвідом, проводити спільні дослідження та інтегрувати українську наукову думку у глобальний контекст. Окрім цього, вчений є частим гостем та спікером на міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де він презентує результати своїх робіт та обговорює актуальні виклики сучасної науки. Така активна участь у міжнародних заходах сприяє поширенню знань, та зміцнює імідж України як важливого гравця на світовій науковій арені.

===Основні праці===
Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.
===Досягнення===
====Нагороди====
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою
Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

===Родинні зв’язки===
Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Bech_01.jpg|
Файл:Bech_02.jpg|
Файл:Bech_03.jpg|
Файл:Bech_04.jpg|
Файл:Bech_05.jpg|
Файл:Bech_06.jpg|
Файл:Bech_08.jpg|
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>kD1SSRrgfM4</youtube> <youtube>wDPz6Da0x4M</youtube> <youtube>FToilYX0m7g</youtube> <youtube>LH6Fm8DDLaU</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote> </blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Бех]] [[Ім’я::Іван]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''англ. [[Name::Bekh Ivan]]'') - [[Дефініція::український учений та педагог у галузі виховання особистості, Заслужений діяч науки і техніки України]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::09]].[[Місяць народження::10]].[[Рік народження::1940]])

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]], [[Напрями діяльності::педагогіка]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Особистість у сяйві духовності"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений діяч науки і техніки України]]

Наукова школа - [[Наукова школа::"Теорія виховання особистості"]]</blockquote>

===Джерела===
# Дійсні члени. Національна академія педагогічних наук України. URL:[[Сем_посилання::https://naps.gov.ua/ua/structure/members/active]] (дата звернення: 14.03.2025).
# Сайт Інституту проблем виховання. URL:[[Сем_посилання::https://https://ipv.org.ua]] (дата звернення: 12.03.2025).

===Автор===
[[Автор::Трейтяк Д.В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::10| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::13| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2025| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Redaktor
|Редактор=УЕЕО
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Бех Іван Дмитрович

2025-09-16T09:04:42Z

IPV: /* Освіта */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Дефініція=український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
|Прізвище=Бех
|Ім’я=Іван
|По батькові=Дмитрович
|Name=Bech Ivan
|Портрет=Bekh-2018-391x400.jpg
|Вчене звання=професор, дійсний член НАПН України
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|День народження=09
|Місяць народження=10
|Рік народження=1940
|Місце народження=Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
|Стать=ч
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=освіта, наука
|Наукова школа=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

===Освіта===
У 1964 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького. 

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====

Педагогічна діяльність Беха І. Д. розпочалася із 1964 рокиу. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

==== Наукова діяльність ====
Наукова кар'єра Беха І. Д. розпочалася у 1974 році з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 роки він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х роках він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х роках наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 році йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. Зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням Беха І. Д. властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості.
Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

У 1996-1998 роках, вчений виступив директором-організатором Інституту проблем виховання АПН України, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі. Його організаторські здібності та глибоке розуміння проблем виховання сприяли створенню нового наукового центру, що займався дослідженням актуальних питань виховання молоді.

У 1997 році Бех І. Д. був обраний членом-кореспондентом АПН України, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток педагогічної науки. У 1999 році вчений був обраний дійсним членом АПН України, що стало свідченням його високого наукового авторитету. У 2002 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок у розвиток науки і освіти. З 2002 по 2005 роки вчений очолював науково-методичну комісію з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України, де брав активну участь у розробці та впровадженні нових підходів до фізичного виховання молоді.

Іван Дмитрович Бех до сьогоднішнього часу очолює Інститут проблем виховання НАПН України, де продовжує плідно працювати. Під його керівництвом Інститут став провідним науковим центром у галузі виховання, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розв'язання актуальних проблем виховання дітей та молоді.

====Науково-експертна діяльність====

І.Д.Бех входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Мистецтво та освіта», «Педагогічний альманах», «Учитель початкової школи», «Педагогіка і психологія», численних збірників наукових праць.

====Міжнародне співробітництво ====
І.Д.Бех активно розширює горизонти української науки, беручи участь у міжнародному співробітництві з провідними науковими установами та університетами по всьому світу. Його плідна співпраця з колегами дозволяє обмінюватися цінним досвідом, проводити спільні дослідження та інтегрувати українську наукову думку у глобальний контекст. Окрім цього, вчений є частим гостем та спікером на міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де він презентує результати своїх робіт та обговорює актуальні виклики сучасної науки. Така активна участь у міжнародних заходах сприяє поширенню знань, та зміцнює імідж України як важливого гравця на світовій науковій арені.

===Основні праці===
Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.
===Досягнення===
====Нагороди====
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою
Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

===Родинні зв’язки===
Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Bech_01.jpg|
Файл:Bech_02.jpg|
Файл:Bech_03.jpg|
Файл:Bech_04.jpg|
Файл:Bech_05.jpg|
Файл:Bech_06.jpg|
Файл:Bech_08.jpg|
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>kD1SSRrgfM4</youtube> <youtube>wDPz6Da0x4M</youtube> <youtube>FToilYX0m7g</youtube> <youtube>LH6Fm8DDLaU</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote> </blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Бех]] [[Ім’я::Іван]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''англ. [[Name::Bekh Ivan]]'') - [[Дефініція::український учений та педагог у галузі виховання особистості, Заслужений діяч науки і техніки України]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::09]].[[Місяць народження::10]].[[Рік народження::1940]])

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]], [[Напрями діяльності::педагогіка]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Особистість у сяйві духовності"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений діяч науки і техніки України]]

Наукова школа - [[Наукова школа::"Теорія виховання особистості"]]</blockquote>

===Джерела===
# Дійсні члени. Національна академія педагогічних наук України. URL: https://naps.gov.ua/ua/structure/members/active
# Сайт Інституту проблем виховання. URL: https://https://ipv.org.ua

===Автор===
[[Автор::Трейтяк Д.В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::10| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::13| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2025| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Redaktor
|Редактор=УЕЕО
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Бех Іван Дмитрович

2025-09-16T09:04:28Z

IPV: /* Наукова діяльність */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Дефініція=український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
|Прізвище=Бех
|Ім’я=Іван
|По батькові=Дмитрович
|Name=Bech Ivan
|Портрет=Bekh-2018-391x400.jpg
|Вчене звання=професор, дійсний член НАПН України
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|День народження=09
|Місяць народження=10
|Рік народження=1940
|Місце народження=Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
|Стать=ч
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=освіта, наука
|Наукова школа=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

===Освіта===
У 1964 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького. 

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====

Педагогічна діяльність Беха І. Д. розпочалася із 1964 рокиу. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

==== Наукова діяльність ====
Наукова кар'єра Беха І. Д. розпочалася у 1974 році з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 роки він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х роках він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х роках наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 році йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. Зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням Беха І. Д. властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості.
Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

У 1996-1998 роках, вчений виступив директором-організатором Інституту проблем виховання АПН України, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі. Його організаторські здібності та глибоке розуміння проблем виховання сприяли створенню нового наукового центру, що займався дослідженням актуальних питань виховання молоді.

У 1997 році Бех І. Д. був обраний членом-кореспондентом АПН України, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток педагогічної науки. У 1999 році вчений був обраний дійсним членом АПН України, що стало свідченням його високого наукового авторитету. У 2002 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок у розвиток науки і освіти. З 2002 по 2005 роки вчений очолював науково-методичну комісію з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України, де брав активну участь у розробці та впровадженні нових підходів до фізичного виховання молоді.

Іван Дмитрович Бех до сьогоднішнього часу очолює Інститут проблем виховання НАПН України, де продовжує плідно працювати. Під його керівництвом Інститут став провідним науковим центром у галузі виховання, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розв'язання актуальних проблем виховання дітей та молоді.

====Науково-експертна діяльність====

І.Д.Бех входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Мистецтво та освіта», «Педагогічний альманах», «Учитель початкової школи», «Педагогіка і психологія», численних збірників наукових праць.

====Міжнародне співробітництво ====
І.Д.Бех активно розширює горизонти української науки, беручи участь у міжнародному співробітництві з провідними науковими установами та університетами по всьому світу. Його плідна співпраця з колегами дозволяє обмінюватися цінним досвідом, проводити спільні дослідження та інтегрувати українську наукову думку у глобальний контекст. Окрім цього, вчений є частим гостем та спікером на міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де він презентує результати своїх робіт та обговорює актуальні виклики сучасної науки. Така активна участь у міжнародних заходах сприяє поширенню знань, та зміцнює імідж України як важливого гравця на світовій науковій арені.

===Основні праці===
Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.
===Досягнення===
====Нагороди====
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою
Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

===Родинні зв’язки===
Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Bech_01.jpg|
Файл:Bech_02.jpg|
Файл:Bech_03.jpg|
Файл:Bech_04.jpg|
Файл:Bech_05.jpg|
Файл:Bech_06.jpg|
Файл:Bech_08.jpg|
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>kD1SSRrgfM4</youtube> <youtube>wDPz6Da0x4M</youtube> <youtube>FToilYX0m7g</youtube> <youtube>LH6Fm8DDLaU</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote> </blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Бех]] [[Ім’я::Іван]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''англ. [[Name::Bekh Ivan]]'') - [[Дефініція::український учений та педагог у галузі виховання особистості, Заслужений діяч науки і техніки України]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::09]].[[Місяць народження::10]].[[Рік народження::1940]])

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]], [[Напрями діяльності::педагогіка]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Особистість у сяйві духовності"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений діяч науки і техніки України]]

Наукова школа - [[Наукова школа::"Теорія виховання особистості"]]</blockquote>

===Джерела===
# Дійсні члени. Національна академія педагогічних наук України. URL: https://naps.gov.ua/ua/structure/members/active
# Сайт Інституту проблем виховання. URL: https://https://ipv.org.ua

===Автор===
[[Автор::Трейтяк Д.В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::10| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::13| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2025| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Redaktor
|Редактор=УЕЕО
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Бех Іван Дмитрович

2025-09-16T09:03:51Z

IPV: /* Педагогічна діяльність */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Дефініція=український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
|Прізвище=Бех
|Ім’я=Іван
|По батькові=Дмитрович
|Name=Bech Ivan
|Портрет=Bekh-2018-391x400.jpg
|Вчене звання=професор, дійсний член НАПН України
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|День народження=09
|Місяць народження=10
|Рік народження=1940
|Місце народження=Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
|Стать=ч
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=освіта, наука
|Наукова школа=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

===Освіта===
У 1964 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького. 

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====

Педагогічна діяльність Беха І. Д. розпочалася із 1964 рокиу. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

==== Наукова діяльність ====
Наукова кар'єра І.Д.Беха розпочалася у 1974 році з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 роки він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х роках він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х роках наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 році йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. Зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням І. Беха властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості.
Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

У 1996-1998 роках, вчений виступив директором-організатором Інституту проблем виховання АПН України, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі. Його організаторські здібності та глибоке розуміння проблем виховання сприяли створенню нового наукового центру, що займався дослідженням актуальних питань виховання молоді.

У 1997 році І.Д.Бех був обраний членом-кореспондентом АПН України, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток педагогічної науки. У 1999 році вчений був обраний дійсним членом АПН України, що стало свідченням його високого наукового авторитету. У 2002 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок у розвиток науки і освіти. З 2002 по 2005 роки вчений очолював науково-методичну комісію з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України, де брав активну участь у розробці та впровадженні нових підходів до фізичного виховання молоді.

Іван Дмитрович Бех до сьогоднішнього часу очолює Інститут проблем виховання НАПН України, де продовжує плідно працювати. Під його керівництвом Інститут став провідним науковим центром у галузі виховання, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розв'язання актуальних проблем виховання дітей та молоді.

====Науково-експертна діяльність====

І.Д.Бех входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Мистецтво та освіта», «Педагогічний альманах», «Учитель початкової школи», «Педагогіка і психологія», численних збірників наукових праць.

====Міжнародне співробітництво ====
І.Д.Бех активно розширює горизонти української науки, беручи участь у міжнародному співробітництві з провідними науковими установами та університетами по всьому світу. Його плідна співпраця з колегами дозволяє обмінюватися цінним досвідом, проводити спільні дослідження та інтегрувати українську наукову думку у глобальний контекст. Окрім цього, вчений є частим гостем та спікером на міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де він презентує результати своїх робіт та обговорює актуальні виклики сучасної науки. Така активна участь у міжнародних заходах сприяє поширенню знань, та зміцнює імідж України як важливого гравця на світовій науковій арені.

===Основні праці===
Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.
===Досягнення===
====Нагороди====
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою
Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

===Родинні зв’язки===
Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Bech_01.jpg|
Файл:Bech_02.jpg|
Файл:Bech_03.jpg|
Файл:Bech_04.jpg|
Файл:Bech_05.jpg|
Файл:Bech_06.jpg|
Файл:Bech_08.jpg|
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>kD1SSRrgfM4</youtube> <youtube>wDPz6Da0x4M</youtube> <youtube>FToilYX0m7g</youtube> <youtube>LH6Fm8DDLaU</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote> </blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Бех]] [[Ім’я::Іван]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''англ. [[Name::Bekh Ivan]]'') - [[Дефініція::український учений та педагог у галузі виховання особистості, Заслужений діяч науки і техніки України]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::09]].[[Місяць народження::10]].[[Рік народження::1940]])

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]], [[Напрями діяльності::педагогіка]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Особистість у сяйві духовності"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений діяч науки і техніки України]]

Наукова школа - [[Наукова школа::"Теорія виховання особистості"]]</blockquote>

===Джерела===
# Дійсні члени. Національна академія педагогічних наук України. URL: https://naps.gov.ua/ua/structure/members/active
# Сайт Інституту проблем виховання. URL: https://https://ipv.org.ua

===Автор===
[[Автор::Трейтяк Д.В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::10| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::13| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2025| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Redaktor
|Редактор=УЕЕО
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Інститут проблем виховання НАПН України

2025-09-16T09:01:18Z

IPV: /* Джерела */

=={{PAGENAME}}==
{{Організація
|Назва=Інститут проблем виховання
|Абревіатура=ІПВ НАПНУ
|Name=Institute of Educational Problems National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
|Abbreviation=IEP NAES of Ukraine
|Дефініція=провідна знана установа, відповідальна за модернізацію змісту, гуманізацію цілей, осучаснення виховних технологій сімейного, дошкільного, фізичного, трудового, морального, екологічного і естетичного виховання. Його діяльність здійснюється, виходячи з логіки розвитку теорії виховання, а також з урахуванням соціального замовлення Міністерства освіти і науки України та інших зацікавлених установ. В Інституті здійснюються фундаментальні й прикладні дослідження.
|Емблема=Лого ІПВ.jpg
|Рік заснування=1997
|Країна=Україна
|Місто=Київ
|Тип закладу=наукова установа
|Форма власності=державна
|Підпорядкування=Національна академія педагогічних наук України
|Напрями діяльності=проблеми виховання
|Очільники=Бех Іван Дмитрович
|Адреса=Україна, 04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 9
|Вебсайт=https://ipv.org.ua/
|Фото=Лого ІПВ.jpg
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Заснування. Підпорядкування====
Інститут створено в 1997 р., його діяльність спрямовано на теоретико-методологічні розробки, дослідно-експериментальну роботу та підготовку навчальної та методичної літератури з виховної проблематики.

====Очільники====
Директором інституту є [[Бех Іван Дмитрович|Іван Дмитрович Бех]] – доктор психологічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України.

===Основні відомості===
====Структура та кадровий склад====
До складу інституту входять наступні підрозділи:

відділ національно-патріотичного виховання,

відділ виховання на пограниччі,

відділ виховного проектування,

відділ позашкільної освіти,

відділ соціальної педагогіки

відділ інституційного виховання.

====Науково-дослідна діяльність====
Тематика наукових досліджень Інституту передбачає розроблення фундаментальних теоретико-методологічних аспектів виховного процесу та актуальних проблем модернізації його змісту, оновлення форм і методів виховання дітей та учнівської молоді. Особливістю наукової діяльності Інституту є інтегровані дослідження інноваційних особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на морально-духовний розвиток особистості в дошкільний і шкільний період її життєдіяльності.

Наразі перспективними напрямами подальших досліджень Інституту проблем виховання НАПН України є:

* освіта дітей раннього та дошкільного віку;
* національно-патріотичне, громадянське та міжкультурне виховання дітей та молоді;
* формування фізичної активності та здорового способу життя;
* поліхудожній розвиток особистості;
* виховання особистості у безпечному і відкритому середовищі дитячих, молодіжних об’єднань та закладів освіти;
* інноваційні технології соціально-педагогічної допомоги вразливим групам населення;
* виховний потенціал позашкільної освіти у розвитку компетентностей особистості, екологічна освіта дітей та молоді у контексті забезпечення сталого розвитку суспільства тощо.

====Підготовка наукових кадрів====
Інститут надає освітні послуги здобувачам освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні, проводить тренінги з національно-патріотичного та громадянського виховання. В Інституті працюють докторантура та аспірантура, діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій.

З 2016 р. в Інституті функціонує [[Сем_посилання::https://abc.org|Рада молодих вчених|]].

====Міжнародна співпраця====
Здійснюється міжнародна співпраця з питань наукового співробітництва, обміну досвідом, спільних публікацій, наукових заходів. Зокрема, укладено угоди про співпрацю з наступними закладами:

# Казахський національний педагогічний університет імені Абая (м. Алмати, Казахстан);
# Казахський національний університет мистецтв (м. Нур-Султан, Казахстан);
# Гданський Університет (м. Гданськ, Польща);
# Опольский Університет (м. Ополе, Польща);
# Університет Думлупинар Кютах’ї (Туреччина);
# Пряшівский університет (м. Пряшів, Республіка Словаччина).

Співробітництво з закордониими установами здійснються за наступними напрямами:

''1) організація спільних семінарів, лекцій та конференцій;''

''2) обмін викладачами, науковими працівниками, аспірантами щодо вивчення наукового досвіду, питань організації підготовки кадрів, навчання, а також читання лекцій і проведення занять;''

''3) надання консультативних послуг, а також послуг, пов’язаних з навчальним процесом та науково-дослідницькою роботою;''

''4) обмін інформацією про освіту, науку, науково-дослідну роботу та навчальними, методичними матеріалами, публікаціями, спеціальними комп’ютерними програмами та пов’язаними з ними заходами;''

''5) надання доступу до книг, наукових публікацій, документів – у тому числі навчальних планів і дослідницьких програм;''

''6) проведення спільної науково-дослідної роботи та співробітництво щодо реалізації та просування вітчизняних та міжнародних проектів;''

''7) підготовка наукових кадрів, підвищення кваліфікації, стажування на безоплатній основі науково-педагогічних та наукових кадрів;''

''8) спільна підготовка навчальних посібників, наукових праць та інших видань наукового і методичного характеру, рецензування наукової та навчальної літератури, монографій, дисертаційних досліджень на прохання однієї зі Сторін;''

''9) надання можливостей публікуватися у виданнях іншої Сторони.''

====Проведення науково-практичних масових заходів====
Інститут є організатором таких щорічних конференцій:
#Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал.
#Зростаюча особистість у смислоцінних обрисах.
====Видавнича діяльність====
Інститут є засновником періодичних наукових видань: збірника наукових праць «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді» та журналу «Мистецтво та освіта» (фахові видання).

===Вплив і суспільне значення===
====Видатні представники====
===Здобутки, нагороди, відзнаки===
Співробітники Інституту неодноразово ставали лауреатами щорічних конкурсів <gallery mode="packed-hover">
</gallery>

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Ipv.conf1.jpg
Файл:Ipv.conf2.jpg
Файл:ІПВ діяльність1.jpg
Файл:ІПВ діяльність2.jpg
</gallery>

====Відеоматеріали====

<youtube>pmhPYWY65cQ</youtube> <youtube>_t3Uxwz-b38</youtube> <youtube>cz9JVtrLXWY</youtube>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Інститут проблем виховання НАПН України]], [[Підпорядкування::Національна академія педагогічних наук України]] ([[Абревіатура::ІПВ НАПН України]])''' (''іноз. [[Name::Institute of Education Problems of the NAES of Ukraine]] ([[Abbreviation::IEP NAES of Ukraine]])'') - [[Дефініція::провідна знана установа, відповідальна за модернізацію змісту, гуманізацію цілей, осучаснення виховних технологій сімейного, дошкільного, фізичного, трудового, морального, екологічного і естетичного виховання. Його діяльність здійснюється, виходячи з логіки розвитку теорії виховання, а також з урахуванням соціального замовлення Міністерства освіти і науки України та інших зацікавлених установ. В Інституті здійснюються фундаментальні й прикладні дослідження.]].

Тип закладу - [[Тип закладу::наукова установа]], форма власності - [[Форма власності::державна]], рік заснування - [[Рік заснування::1997]], [[Країна::Україна]], [[Місто::Київ]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::проблеми виховання]].

Очільники - [[Очільники::Бех Іван Дмитрович]].

Адреса - [[Адреса::Україна, 04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 9.]], вебсайт - [[Вебсайт::ipv.org.ua]].

</blockquote>
===Джерела===
# Сайт Інституту. URL: [[Сем_посилання::https://ipv.org.ua/]] (дата звернення: 16.01.2025).

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=11
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=27
|Місяць змін=03
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Редактор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=модератор УЕЕО
}}
[[Категорія:УЕЕО]]
[[Категорія:Blog]]

Інститут проблем виховання НАПН України

2025-09-16T08:59:09Z

IPV: /* Структура та кадровий склад */

=={{PAGENAME}}==
{{Організація
|Назва=Інститут проблем виховання
|Абревіатура=ІПВ НАПНУ
|Name=Institute of Educational Problems National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
|Abbreviation=IEP NAES of Ukraine
|Дефініція=провідна знана установа, відповідальна за модернізацію змісту, гуманізацію цілей, осучаснення виховних технологій сімейного, дошкільного, фізичного, трудового, морального, екологічного і естетичного виховання. Його діяльність здійснюється, виходячи з логіки розвитку теорії виховання, а також з урахуванням соціального замовлення Міністерства освіти і науки України та інших зацікавлених установ. В Інституті здійснюються фундаментальні й прикладні дослідження.
|Емблема=Лого ІПВ.jpg
|Рік заснування=1997
|Країна=Україна
|Місто=Київ
|Тип закладу=наукова установа
|Форма власності=державна
|Підпорядкування=Національна академія педагогічних наук України
|Напрями діяльності=проблеми виховання
|Очільники=Бех Іван Дмитрович
|Адреса=Україна, 04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 9
|Вебсайт=https://ipv.org.ua/
|Фото=Лого ІПВ.jpg
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Заснування. Підпорядкування====
Інститут створено в 1997 р., його діяльність спрямовано на теоретико-методологічні розробки, дослідно-експериментальну роботу та підготовку навчальної та методичної літератури з виховної проблематики.

====Очільники====
Директором інституту є [[Бех Іван Дмитрович|Іван Дмитрович Бех]] – доктор психологічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України.

===Основні відомості===
====Структура та кадровий склад====
До складу інституту входять наступні підрозділи:

відділ національно-патріотичного виховання,

відділ виховання на пограниччі,

відділ виховного проектування,

відділ позашкільної освіти,

відділ соціальної педагогіки

відділ інституційного виховання.

====Науково-дослідна діяльність====
Тематика наукових досліджень Інституту передбачає розроблення фундаментальних теоретико-методологічних аспектів виховного процесу та актуальних проблем модернізації його змісту, оновлення форм і методів виховання дітей та учнівської молоді. Особливістю наукової діяльності Інституту є інтегровані дослідження інноваційних особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на морально-духовний розвиток особистості в дошкільний і шкільний період її життєдіяльності.

Наразі перспективними напрямами подальших досліджень Інституту проблем виховання НАПН України є:

* освіта дітей раннього та дошкільного віку;
* національно-патріотичне, громадянське та міжкультурне виховання дітей та молоді;
* формування фізичної активності та здорового способу життя;
* поліхудожній розвиток особистості;
* виховання особистості у безпечному і відкритому середовищі дитячих, молодіжних об’єднань та закладів освіти;
* інноваційні технології соціально-педагогічної допомоги вразливим групам населення;
* виховний потенціал позашкільної освіти у розвитку компетентностей особистості, екологічна освіта дітей та молоді у контексті забезпечення сталого розвитку суспільства тощо.

====Підготовка наукових кадрів====
Інститут надає освітні послуги здобувачам освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні, проводить тренінги з національно-патріотичного та громадянського виховання. В Інституті працюють докторантура та аспірантура, діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій.

З 2016 р. в Інституті функціонує [[Сем_посилання::https://abc.org|Рада молодих вчених|]].

====Міжнародна співпраця====
Здійснюється міжнародна співпраця з питань наукового співробітництва, обміну досвідом, спільних публікацій, наукових заходів. Зокрема, укладено угоди про співпрацю з наступними закладами:

# Казахський національний педагогічний університет імені Абая (м. Алмати, Казахстан);
# Казахський національний університет мистецтв (м. Нур-Султан, Казахстан);
# Гданський Університет (м. Гданськ, Польща);
# Опольский Університет (м. Ополе, Польща);
# Університет Думлупинар Кютах’ї (Туреччина);
# Пряшівский університет (м. Пряшів, Республіка Словаччина).

Співробітництво з закордониими установами здійснються за наступними напрямами:

''1) організація спільних семінарів, лекцій та конференцій;''

''2) обмін викладачами, науковими працівниками, аспірантами щодо вивчення наукового досвіду, питань організації підготовки кадрів, навчання, а також читання лекцій і проведення занять;''

''3) надання консультативних послуг, а також послуг, пов’язаних з навчальним процесом та науково-дослідницькою роботою;''

''4) обмін інформацією про освіту, науку, науково-дослідну роботу та навчальними, методичними матеріалами, публікаціями, спеціальними комп’ютерними програмами та пов’язаними з ними заходами;''

''5) надання доступу до книг, наукових публікацій, документів – у тому числі навчальних планів і дослідницьких програм;''

''6) проведення спільної науково-дослідної роботи та співробітництво щодо реалізації та просування вітчизняних та міжнародних проектів;''

''7) підготовка наукових кадрів, підвищення кваліфікації, стажування на безоплатній основі науково-педагогічних та наукових кадрів;''

''8) спільна підготовка навчальних посібників, наукових праць та інших видань наукового і методичного характеру, рецензування наукової та навчальної літератури, монографій, дисертаційних досліджень на прохання однієї зі Сторін;''

''9) надання можливостей публікуватися у виданнях іншої Сторони.''

====Проведення науково-практичних масових заходів====
Інститут є організатором таких щорічних конференцій:
#Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал.
#Зростаюча особистість у смислоцінних обрисах.
====Видавнича діяльність====
Інститут є засновником періодичних наукових видань: збірника наукових праць «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді» та журналу «Мистецтво та освіта» (фахові видання).

===Вплив і суспільне значення===
====Видатні представники====
===Здобутки, нагороди, відзнаки===
Співробітники Інституту неодноразово ставали лауреатами щорічних конкурсів <gallery mode="packed-hover">
</gallery>

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Ipv.conf1.jpg
Файл:Ipv.conf2.jpg
Файл:ІПВ діяльність1.jpg
Файл:ІПВ діяльність2.jpg
</gallery>

====Відеоматеріали====

<youtube>pmhPYWY65cQ</youtube> <youtube>_t3Uxwz-b38</youtube> <youtube>cz9JVtrLXWY</youtube>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Інститут проблем виховання НАПН України]], [[Підпорядкування::Національна академія педагогічних наук України]] ([[Абревіатура::ІПВ НАПН України]])''' (''іноз. [[Name::Institute of Education Problems of the NAES of Ukraine]] ([[Abbreviation::IEP NAES of Ukraine]])'') - [[Дефініція::провідна знана установа, відповідальна за модернізацію змісту, гуманізацію цілей, осучаснення виховних технологій сімейного, дошкільного, фізичного, трудового, морального, екологічного і естетичного виховання. Його діяльність здійснюється, виходячи з логіки розвитку теорії виховання, а також з урахуванням соціального замовлення Міністерства освіти і науки України та інших зацікавлених установ. В Інституті здійснюються фундаментальні й прикладні дослідження.]].

Тип закладу - [[Тип закладу::наукова установа]], форма власності - [[Форма власності::державна]], рік заснування - [[Рік заснування::1997]], [[Країна::Україна]], [[Місто::Київ]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::проблеми виховання]].

Очільники - [[Очільники::Бех Іван Дмитрович]].

Адреса - [[Адреса::Україна, 04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 9.]], вебсайт - [[Вебсайт::ipv.org.ua]].

</blockquote>
===Джерела===
# Сайт Інституту. URL: <nowiki>https://ipv.org.ua/</nowiki>
===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=11
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=27
|Місяць змін=03
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Редактор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=модератор УЕЕО
}}
[[Категорія:УЕЕО]]
[[Категорія:Blog]]

Праця

2025-07-28T08:58:30Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Labour
|Дефініція=це свідома фізична або розумова діяльність людини, спрямована на задоволення її матеріальних і духовних потреб.
}}
__TOC__

За своєю суттю праця є активним засобом перетворення природи та суспільства. Праця виступає основною умовою існування та прогресу людства, має соціальне значення й виконує дві ключові функції: по-перше, забезпечує створення матеріальних і духовних цінностей для суспільства, а по-друге – сприяє поліпшенню добробуту самого працівника та його родини, задовольняючи особисті потреби в засобах до життя, предметах побуту та різноманітних послугах.
Залежно від характеру діяльності, праця поділяється на два основні види: розумову та фізичну. Розумова праця пов’язана переважно з інтелектуальними зусиллями, включає інформаційні, логічні та творчі компоненти, і часто не передбачає прямого контакту з матеріальними засобами праці. Її результатом стають ідеї, образи, концепції, проєкти, що можуть набувати як матеріальної форми, так і залишатися у вигляді інформаційних продуктів. Фізична праця, навпаки, передбачає безпосередню участь людини у виробничому процесі та взаємодію з інструментами, машинами чи обладнанням. Вона потребує прикладання м’язових зусиль і включає різні форми техніко-технологічної діяльності. Основним результатом фізичної праці зазвичай є створення матеріального продукту або забезпечення виробничого процесу.
Якщо праця будується на відповідних засадах, вона здатна відігравати значну виховну, соціокультурну й духовну роль. У цьому контексті педагогічна спадщина Григорія Сковороди, що базується на ідеї природовідповідного виховання та концепції «сродної» праці як основи буття особистості, її світоглядного становлення, смисложиттєвого вибору, самореалізації та творчості, може стати підґрунтям сучасного виховного процесу. Такий підхід сприятиме гармонійному розвитку та розкриттю внутрішнього потенціалу молодої людини в умовах сучасного суспільства.

===Джерела===
# Соціологія: словник термінів і понять. Київ: Кондор, 2006. С. 225. URL: [[Сем_посилання::https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI/KONDOR/SOCIOLOGIA_SL_2006.pdf]]. (дата звернення: 16.07.2025).
# Гнилицька Н. О. Праця як соціокультурний феномен. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 2009. Вип. 37. С. 234-239. URL: [[Сем_посилання::http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2009_37_26]]. (дата звернення: 16.07.2025).
# Ільїн В. Концепція «сродної праці» як дорога до щастя у філософії Г. С. Сковороди. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, 2023. № 30(1). С. 18-24.
# Словник-довідник з професійної орієнтації учнів / Укладачі: В.В. Синявський, О.В. Мельник. Київ: Мегапринт, 2007. С. 74. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/7636]]. (дата звернення: 16.07.2025).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Праця]] ''' (''англ. - [[Name::Labour]]'') - [[Дефініція:: свідома фізична або розумова діяльність людини, спрямована на задоволення її матеріальних і духовних потреб]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=28
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=28
|Місяць змін=07
|Рік змін=2025
|Автор=Морін О. Л.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Праця

2025-07-28T08:38:32Z

IPV:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Labour
|Дефініція=це свідома фізична або розумова діяльність людини, спрямована на задоволення її матеріальних і духовних потреб..
}}
__TOC__

За своєю суттю праця є активним засобом перетворення природи та суспільства. Праця виступає основною умовою існування та прогресу людства, має соціальне значення й виконує дві ключові функції: по-перше, забезпечує створення матеріальних і духовних цінностей для суспільства, а по-друге – сприяє поліпшенню добробуту самого працівника та його родини, задовольняючи особисті потреби в засобах до життя, предметах побуту та різноманітних послугах.
Залежно від характеру діяльності, праця поділяється на два основні види: розумову та фізичну. Розумова праця пов’язана переважно з інтелектуальними зусиллями, включає інформаційні, логічні та творчі компоненти, і часто не передбачає прямого контакту з матеріальними засобами праці. Її результатом стають ідеї, образи, концепції, проєкти, що можуть набувати як матеріальної форми, так і залишатися у вигляді інформаційних продуктів. Фізична праця, навпаки, передбачає безпосередню участь людини у виробничому процесі та взаємодію з інструментами, машинами чи обладнанням. Вона потребує прикладання м’язових зусиль і включає різні форми техніко-технологічної діяльності. Основним результатом фізичної праці зазвичай є створення матеріального продукту або забезпечення виробничого процесу.
Якщо праця будується на відповідних засадах, вона здатна відігравати значну виховну, соціокультурну й духовну роль. У цьому контексті педагогічна спадщина Григорія Сковороди, що базується на ідеї природовідповідного виховання та концепції «сродної» праці як основи буття особистості, її світоглядного становлення, смисложиттєвого вибору, самореалізації та творчості, може стати підґрунтям сучасного виховного процесу. Такий підхід сприятиме гармонійному розвитку та розкриттю внутрішнього потенціалу молодої людини в умовах сучасного суспільства.

===Джерела===
# Соціологія: словник термінів і понять. Київ: Кондор, 2006. С. 225. URL: [[Сем_посилання::https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI/KONDOR/SOCIOLOGIA_SL_2006.pdf]]. (дата звернення: 16.07.2025).
# Гнилицька Н. О. Праця як соціокультурний феномен. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 2009. Вип. 37. С. 234-239. URL: [[Сем_посилання::http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2009_37_26]]. (дата звернення: 16.07.2025).
# Ільїн В. Концепція «сродної праці» як дорога до щастя у філософії Г. С. Сковороди. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, 2023. № 30(1). С. 18-24.
# Словник-довідник з професійної орієнтації учнів / Укладачі: В.В. Синявський, О.В. Мельник. Київ: Мегапринт, 2007. С. 74. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/7636]]. (дата звернення: 16.07.2025).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Праця]] ''' (''англ. - [[Name::Labour]]'') - [[Дефініція:: свідома фізична або розумова діяльність людини, спрямована на задоволення її матеріальних і духовних потреб]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=28
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=28
|Місяць змін=07
|Рік змін=2025
|Автор=Морін О. Л.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Клуби дитячі та підліткові

2025-07-28T07:42:14Z

IPV: /* Автор */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Children's and teenagers' clubs
|Дефініція=культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо).
}}
__TOC__

В українській системі позашкільної освіти діють різноманітні клуби (як організація або форма творчого об’єднання): спортивного, мистецького, національно-патріотичного, туристсько-краєзнавчого, науково-технічного, екологічного, соціального спрямування тощо. Наприклад, у структурі Рівненського міського Палацу дітей та молоді працюють: Клуб співаної поезії «ГІТ-АРТ», Клуб авторської пісні «Музика мрій», Кінно-спортивний клуб «Фавор» та інші творчі об’єднання, зокрема, профільні школи, профільні спеціалізовані центри, студії тощо.
Як правило, клуби не передбачають відбору на основі здібностей, залучають усіх бажаючих. Клуби мистецького спрямування вирішують завдання щодо залучення дітей та молоді до мистецтва, створюють умови для творчої самореалізації особистості. Клуби фізичної підготовки відіграють важливу роль у фізичному розвитку дітей, підлітків та молоді, а також можуть вирішувати завдання підготовки спортивного резерву. Популярними серед учнівської молоді є клуби бойових мистецтв, клуби військово-патріотичного спрямування тощо.
Діють різноманітні клуби соціального спрямування: клуби спілкування, клуби лідерів учнівського самоврядування, євроклуби тощо. До клубів залучаються діти та молодь з особливими освітніми потребами, що створює можливості для їх соціального розвитку та творчої самореалізації.
Набули поширення клуби, орієнтовані на розвиток дітей певного віку. Зокрема, клуби для дошкільників, які передбачають різноманітні заняття (вивчення іноземних мов, математики, а також арт-студії). Клуби для дітей раннього віку можуть пропонувати, наприклад, послуги із навчання плавання немовлят тощо.
В Україні та інших європейських країнах поширені клуби як громадські організації, товариства, що об’єднують людей різного віку (дітей і дорослих) на добровільних засадах з метою спілкування на основі спільних інтересів, а також для спільного відпочинку і продуктивного дозвілля (наприклад, клуб молодої сім’ї тощо). Популярними є клуби за інтересами онлайн і офлайн формату, наприклад, книжкові клуби, які об’єднують читачів у товариство аби обговорювати класичні й сучасні художні тексти одне з одним, а також із авторами творів, літературними критиками тощо. Розмовні клуби (української мови, англійської мови тощо) – залучають учасників різного віку, значною мірою – дітей та молодь.
Підліткові клуби є актуальною формою неформальної освіти в інших європейських країнах та США. Зокрема, у США популярними є підліткові клуби, що діють при закладах освіти. Такі клуби створюють можливості для розвитку здібностей, спілкування з однолітками та пізнання світу. Багато клубів зосереджені на психічному здоров'ї та благополуччі підлітків. Участь у клубах також допомагає підліткам здобути цінні життєві навички, такі як лідерство, управління часом та інші.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Офіційний сайт Рівненського міського Палацу дітей та молоді. URL: [[Сем_посилання:: https://pdm.org.ua/clubs-and-associations/]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Jennifer Arnold. Teen Clubs – Life Skills and Learning Beyond the Classroom. North State Parent magazine, 2022. URL: [[Сем_посилання:: https://northstateparent.com/article/teen-clubs/]]. (дата звернення: 16.06.2025).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Клуби дитячі та підіткові]] ''' (''англ. - [[Name::Children's and teenagers' clubs]]'') - [[Дефініція:: культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=26
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Литовченко О. В.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:Організації]]

Клуби дитячі та підліткові

2025-06-30T09:21:22Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Children's and teenagers' clubs
|Дефініція=культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо).
}}
__TOC__

В українській системі позашкільної освіти діють різноманітні клуби (як організація або форма творчого об’єднання): спортивного, мистецького, національно-патріотичного, туристсько-краєзнавчого, науково-технічного, екологічного, соціального спрямування тощо. Наприклад, у структурі Рівненського міського Палацу дітей та молоді працюють: Клуб співаної поезії «ГІТ-АРТ», Клуб авторської пісні «Музика мрій», Кінно-спортивний клуб «Фавор» та інші творчі об’єднання, зокрема, профільні школи, профільні спеціалізовані центри, студії тощо.
Як правило, клуби не передбачають відбору на основі здібностей, залучають усіх бажаючих. Клуби мистецького спрямування вирішують завдання щодо залучення дітей та молоді до мистецтва, створюють умови для творчої самореалізації особистості. Клуби фізичної підготовки відіграють важливу роль у фізичному розвитку дітей, підлітків та молоді, а також можуть вирішувати завдання підготовки спортивного резерву. Популярними серед учнівської молоді є клуби бойових мистецтв, клуби військово-патріотичного спрямування тощо.
Діють різноманітні клуби соціального спрямування: клуби спілкування, клуби лідерів учнівського самоврядування, євроклуби тощо. До клубів залучаються діти та молодь з особливими освітніми потребами, що створює можливості для їх соціального розвитку та творчої самореалізації.
Набули поширення клуби, орієнтовані на розвиток дітей певного віку. Зокрема, клуби для дошкільників, які передбачають різноманітні заняття (вивчення іноземних мов, математики, а також арт-студії). Клуби для дітей раннього віку можуть пропонувати, наприклад, послуги із навчання плавання немовлят тощо.
В Україні та інших європейських країнах поширені клуби як громадські організації, товариства, що об’єднують людей різного віку (дітей і дорослих) на добровільних засадах з метою спілкування на основі спільних інтересів, а також для спільного відпочинку і продуктивного дозвілля (наприклад, клуб молодої сім’ї тощо). Популярними є клуби за інтересами онлайн і офлайн формату, наприклад, книжкові клуби, які об’єднують читачів у товариство аби обговорювати класичні й сучасні художні тексти одне з одним, а також із авторами творів, літературними критиками тощо. Розмовні клуби (української мови, англійської мови тощо) – залучають учасників різного віку, значною мірою – дітей та молодь.
Підліткові клуби є актуальною формою неформальної освіти в інших європейських країнах та США. Зокрема, у США популярними є підліткові клуби, що діють при закладах освіти. Такі клуби створюють можливості для розвитку здібностей, спілкування з однолітками та пізнання світу. Багато клубів зосереджені на психічному здоров'ї та благополуччі підлітків. Участь у клубах також допомагає підліткам здобути цінні життєві навички, такі як лідерство, управління часом та інші.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Офіційний сайт Рівненського міського Палацу дітей та молоді. URL: [[Сем_посилання:: https://pdm.org.ua/clubs-and-associations/]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Jennifer Arnold. Teen Clubs – Life Skills and Learning Beyond the Classroom. North State Parent magazine, 2022. URL: [[Сем_посилання:: https://northstateparent.com/article/teen-clubs/]]. (дата звернення: 16.06.2025).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Клуби дитячі та підіткові]] ''' (''англ. - [[Name::Children's and teenagers' clubs]]'') - [[Дефініція:: культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=26
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Литовчекно О. В.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:Організації]]

Клуби дитячі та підліткові

2025-06-30T09:19:32Z

IPV:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=CHILDREN'S AND TEENAGERS' CLUBS
|Дефініція=культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо).
}}
__TOC__

В українській системі позашкільної освіти діють різноманітні клуби (як організація або форма творчого об’єднання): спортивного, мистецького, національно-патріотичного, туристсько-краєзнавчого, науково-технічного, екологічного, соціального спрямування тощо. Наприклад, у структурі Рівненського міського Палацу дітей та молоді працюють: Клуб співаної поезії «ГІТ-АРТ», Клуб авторської пісні «Музика мрій», Кінно-спортивний клуб «Фавор» та інші творчі об’єднання, зокрема, профільні школи, профільні спеціалізовані центри, студії тощо.
Як правило, клуби не передбачають відбору на основі здібностей, залучають усіх бажаючих. Клуби мистецького спрямування вирішують завдання щодо залучення дітей та молоді до мистецтва, створюють умови для творчої самореалізації особистості. Клуби фізичної підготовки відіграють важливу роль у фізичному розвитку дітей, підлітків та молоді, а також можуть вирішувати завдання підготовки спортивного резерву. Популярними серед учнівської молоді є клуби бойових мистецтв, клуби військово-патріотичного спрямування тощо.
Діють різноманітні клуби соціального спрямування: клуби спілкування, клуби лідерів учнівського самоврядування, євроклуби тощо. До клубів залучаються діти та молодь з особливими освітніми потребами, що створює можливості для їх соціального розвитку та творчої самореалізації.
Набули поширення клуби, орієнтовані на розвиток дітей певного віку. Зокрема, клуби для дошкільників, які передбачають різноманітні заняття (вивчення іноземних мов, математики, а також арт-студії). Клуби для дітей раннього віку можуть пропонувати, наприклад, послуги із навчання плавання немовлят тощо.
В Україні та інших європейських країнах поширені клуби як громадські організації, товариства, що об’єднують людей різного віку (дітей і дорослих) на добровільних засадах з метою спілкування на основі спільних інтересів, а також для спільного відпочинку і продуктивного дозвілля (наприклад, клуб молодої сім’ї тощо). Популярними є клуби за інтересами онлайн і офлайн формату, наприклад, книжкові клуби, які об’єднують читачів у товариство аби обговорювати класичні й сучасні художні тексти одне з одним, а також із авторами творів, літературними критиками тощо. Розмовні клуби (української мови, англійської мови тощо) – залучають учасників різного віку, значною мірою – дітей та молодь.
Підліткові клуби є актуальною формою неформальної освіти в інших європейських країнах та США. Зокрема, у США популярними є підліткові клуби, що діють при закладах освіти. Такі клуби створюють можливості для розвитку здібностей, спілкування з однолітками та пізнання світу. Багато клубів зосереджені на психічному здоров'ї та благополуччі підлітків. Участь у клубах також допомагає підліткам здобути цінні життєві навички, такі як лідерство, управління часом та інші.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Офіційний сайт Рівненського міського Палацу дітей та молоді. URL: [[Сем_посилання:: https://pdm.org.ua/clubs-and-associations/]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Jennifer Arnold. Teen Clubs – Life Skills and Learning Beyond the Classroom. North State Parent magazine, 2022. URL: [[Сем_посилання:: https://northstateparent.com/article/teen-clubs/]]. (дата звернення: 16.06.2025).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Клуби дитячі та підіткові]] ''' (''англ. - [[Name::CHILDREN'S AND TEENAGERS' CLUBS]]'') - [[Дефініція:: культурно-освітні об’єднання для навчання та розвитку, а також проведення змістовного дозвілля дітей та підлітків. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей (наприклад, спортивний клуб, клуб авторської пісні тощо]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=26
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Литовчекно О. В.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:Організації]]

Позашкільна освіта

2025-06-30T06:28:58Z

IPV:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Out-of-School Education
|Дефініція=сукупність знань, умінь та навичок, компетентностей, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб’єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти.
}}
__TOC__

Позашкільна освіта у сучасному світоглядному контексті за своєю сутністю є безперервним, логічно побудованим процесом, що не має фіксованих термінів завершення (як у часовому інтервалі, так і в географічних межах його здійснення) і в логічній єдності та послідовності трансформується з однієї стадії в іншу – від створення умов для творчої діяльності дітей і підлітків до забезпечення їхнього співробітництва у творчому процесі чи реалізації особистісного творчого потенціалу. В основу цього процесу покладено застосування сукупності як традиційних, так й інноваційних форм, методів і засобів, які реалізуються в системі, взаємодоповнюючи один одного чи кожний окремо. За таких умов висока ефективність позашкільної освіти дітей та учнівської молоді у закладах позашкільної освіти забезпечується творчою працею його педагогічного колективу, фахівців з найрізноманітніших галузей знань, що, у свою чергу, дає змогу не лише здійснювати поглиблену освітню роботу з учнями, але й створювати умови для професійного самовизначення особистості та додаткової допрофесійної підготовки.
У системі позашкільної освіти можуть здобуватися часткові кваліфікації нульового – третього рівнів Національної рамки кваліфікацій.
Позашкільна освіта здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я у різноманітних організаційних формах: заняття, гурткова робота, клубна робота, дистанційна робота, урок, лекція, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях, на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі та в інших формах, передбачених статутом закладу позашкільної освіти.
Позашкільна освіта здобувається громадянами у вільний від навчання час у закладах позашкільної освіти та інших закладах освіти таких як центрах позашкільної освіти, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, зокрема і в школах соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, здобуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.
Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участі батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Закон України «Про позашкільну освіту». URL: [[Сем_посилання:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Концепція позашкільної освіти // Інформ. зб. Міносвіти України. № 7. 1997. С. 22–32.
# Мачуський В. В. Основні засади модернізації сучасної позашкільної освіти / Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал : матеріали звіт. наук.-практ. конф. Ін-ту проблем виховання НАПН України за 2017 рік. Івано-Франківськ: НАІР, 2018. Вип. 4. С. 184-188.
# Пустовіт Г. П. Міжпредметний підхід у побудові змісту навчальних програм для позашкільних навчальних закладів. Наук. зап. Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2004. № 10. С. 26–33.
# Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта: сутність, мета, перспективи. Рідна школа. 2003. № 2. С. 14–19.
# Пустовіт Г. П. Теоретичний аспект проблеми проектування освітньо-виховних систем у позашкільних закладах. Наук. зап. Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця, 2002. Вип. 6, ч. 2. С. 12–15

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Позашкільна освіта]] ''' (''англ. - [[Name::Out-of-School Education]]'') - [[Дефініція:: сукупність знань, умінь та навичок, компетентностей, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб’єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=24
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Мачуський В. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Мачуський В. В.

2025-06-30T06:05:57Z

IPV: /* Довідка */

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Мачуський
|Ім’я=Валерій
|По батькові=Віталійович
|Name=Valerii Machuskyi
|Портрет=Profile.png
|Інші прізвища=
|Посада=провідний науковий співробітник відділу позашкільної освіти
|Вчене звання=старший науковий співробітник
|Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|Місце народження=
|Стать=
|Alma mater=
|Місце діяльності=Інститут проблем виховання НАПН України
|Напрями діяльності=
|Відзнаки=
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-5932-6502
|Google Scholar=
|Scopus=
|Web of Science=
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Мачуський]] [[Ім’я::Валерій]] [[По батькові::Віталійович]]''' - (''англ. [[Name::Valerii Machuskyi]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут проблем виховання НАПН України]], [[Місце діяльності::відділ позашкільної освіти]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::провідний науковий співробітник]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0002-5932-6502]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Мачуський В. В.

2025-06-30T06:05:36Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Мачуський
|Ім’я=Валерій
|По батькові=Віталійович
|Name=Valerii Machuskyi
|Портрет=Profile.png
|Інші прізвища=
|Посада=провідний науковий співробітник відділу позашкільної освіти
|Вчене звання=старший науковий співробітник
|Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|Місце народження=
|Стать=
|Alma mater=
|Місце діяльності=Інститут проблем виховання НАПН України
|Напрями діяльності=
|Відзнаки=
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-5932-6502
|Google Scholar=
|Scopus=
|Web of Science=
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Мачуський]] [[Ім’я::Валерій]] [[По батькові::Віталійович]]''' - (''англ. [[Name::Valerii Machuskyi]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]], [[Вчене звання::старший науковий співробітник]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут проблем виховання НАПН України]], [[Місце діяльності::відділ позашкідбної освіти]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::провідний науковий співробітник]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0002-5932-6502]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Рагозіна В. В.

2025-06-30T05:42:12Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Рагозіна
|Ім’я=Вікторія
|По батькові=Валентинівна
|Name=Victoriia Rahozina
|Портрет=Profile.png
|Інші прізвища=
|Посада=
|Вчене звання=
|Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|Місце народження=
|Стать=
|Alma mater=
|Місце діяльності=Інститут проблем виховання НАПН України
|Напрями діяльності=
|Відзнаки=
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-3694-2054
|Google Scholar=
|Scopus=
|Web of Science=
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Рагозіна]] [[Ім’я::Вікторія]] [[По батькові::Валентинівна]]''' - (''англ. [[Name::Victoriia Rahozina]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]], [[Вчене звання::]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут проблем виховання НАПН України]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0002-3694-2054]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Корнієнко А. В.

2025-06-30T05:38:32Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Корнієнко
|Ім’я=Анна
|По батькові=Володимирівна
|Name=Anna Kornienko
|Портрет=Profile.png
|Інші прізвища=
|Посада=вчений секретар
|Вчене звання=старший науковий співробітник
|Науковий ступінь=кандидат педагогічних наук
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|Місце народження=
|Стать=
|Alma mater=
|Місце діяльності=Інститут проблем виховання НАПН України
|Напрями діяльності=
|Відзнаки=
|ORCID=https://orcid.org/0000-0001-7334-6625
|Google Scholar=
|Scopus=
|Web of Science=
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Корнієнко]] [[Ім’я::Анна]] [[По батькові::Володимирівна]]''' - (''англ. [[Name::Anna Kornienko]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат педагогічних наук]], [[Вчене звання::]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут проблем виховання НАПН України]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::вчений секретар]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0001-7334-6625]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Гурток (секція, загін, клуб, флотилія)

2025-06-24T09:19:32Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=circle
|Дефініція=основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм.
}}
__TOC__

За своєю сутністю гурток – це специфічна спільність дітей та учнівської молоді, яка ґрунтується, насамперед, на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності; середовище, де забезпечується інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток дітей, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі позашкільної освіти та створюються комфортні умови соціальної адаптації до реального життя.
Комплектування гуртків закладів позашкільної освіти здійснюється у період з 1 по 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка, групи або іншого творчого об’єднання.
Структура навчального року, тривалість навчального тижня, уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом позашкільної освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Тривалість занять в гуртку закладу позашкільної освіти визначається освітньою програмою, навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів: віком від 3 до 6 років - 30 хвилин; віком від 6 до 7 років - 35 хвилин; інших - 45 хвилин. З короткими однією чи двома перервами, які є також робочим часом керівника.
Гуртки закладу позашкільної освіти класифікуються за трьома рівнями: початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої діяльності; основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації; вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і слухачів.
Інші рівні, крім зазначених, можуть встановлюватися Положенням про відповідний тип закладу позашкільної освіти.
===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Закон України «Про позашкільну освіту». URL: [[Сем_посилання:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Модернізація організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти: методичний посібник / [А.Е. Бойко, В.В. Вербицький, А.В. Корнієнко, О.В. Литовченко; за ред. В.В. Мачуського]. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. 223 с.
# Педагогіка / за ред. А. М. Олексюка. Київ: Радянська школа, 1985. 195 с.
# Педагогіка: підручник для студентів пед. ін-тів / за ред. М. Д. Ярмаченка. Київ: Вища школа, 1986. 539 с.
# Положення про позашкільний навчальний заклад // Освіта України. Нормативно-правові документи. Київ: Міленіум, 2001. С. 251–265.
# Пустовіт Г. П. Деякі аспекти методології позашкільної освіти. Шлях освіти. №2. 2000. С.11–13
# Пустовіт Г. П. Організаційно-педагогічна структура гурткової роботи з екології в позашкільних закладах. Рідна школа. 2002. № 8–9. С. 9–15.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Гурток]] ''' (''англ. - [[Name::circle]]'') - [[Дефініція:: основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=24
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Мачуський В. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Гурток (секція, загін, клуб, флотилія)

2025-06-24T09:19:11Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=circle
|Дефініція=основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм.
}}
__TOC__

За своєю сутністю гурток – це специфічна спільність дітей та учнівської молоді, яка ґрунтується, насамперед, на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності; середовище, де забезпечується інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток дітей, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі позашкільної освіти та створюються комфортні умови соціальної адаптації до реального життя.
Комплектування гуртків закладів позашкільної освіти здійснюється у період з 1 по 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка, групи або іншого творчого об’єднання.
Структура навчального року, тривалість навчального тижня, уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом позашкільної освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Тривалість занять в гуртку закладу позашкільної освіти визначається освітньою програмою, навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів: віком від 3 до 6 років - 30 хвилин; віком від 6 до 7 років - 35 хвилин; інших - 45 хвилин. З короткими однією чи двома перервами, які є також робочим часом керівника.
Гуртки закладу позашкільної освіти класифікуються за трьома рівнями: початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої діяльності; основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації; вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і слухачів.
Інші рівні, крім зазначених, можуть встановлюватися Положенням про відповідний тип закладу позашкільної освіти.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Закон України «Про позашкільну освіту». URL: [[Сем_посилання:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Модернізація організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти: методичний посібник / [А.Е. Бойко, В.В. Вербицький, А.В. Корнієнко, О.В. Литовченко; за ред. В.В. Мачуського]. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. 223 с.
# Педагогіка / за ред. А. М. Олексюка. Київ: Радянська школа, 1985. 195 с.
# Педагогіка: підручник для студентів пед. ін-тів / за ред. М. Д. Ярмаченка. Київ: Вища школа, 1986. 539 с.
# Положення про позашкільний навчальний заклад // Освіта України. Нормативно-правові документи. Київ: Міленіум, 2001. С. 251–265.
# Пустовіт Г. П. Деякі аспекти методології позашкільної освіти. Шлях освіти. №2. 2000. С.11–13
# Пустовіт Г. П. Організаційно-педагогічна структура гурткової роботи з екології в позашкільних закладах. Рідна школа. 2002. № 8–9. С. 9–15.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Гурток]] ''' (''англ. - [[Name::circle]]'') - [[Дефініція:: основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=24
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Мачуський В. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Гурток (секція, загін, клуб, флотилія)

2025-06-24T09:18:58Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{
|Name=circle
|Дефініція=основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм.
}}
__TOC__

За своєю сутністю гурток – це специфічна спільність дітей та учнівської молоді, яка ґрунтується, насамперед, на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності; середовище, де забезпечується інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток дітей, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі позашкільної освіти та створюються комфортні умови соціальної адаптації до реального життя.
Комплектування гуртків закладів позашкільної освіти здійснюється у період з 1 по 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка, групи або іншого творчого об’єднання.
Структура навчального року, тривалість навчального тижня, уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом позашкільної освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Тривалість занять в гуртку закладу позашкільної освіти визначається освітньою програмою, навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів: віком від 3 до 6 років - 30 хвилин; віком від 6 до 7 років - 35 хвилин; інших - 45 хвилин. З короткими однією чи двома перервами, які є також робочим часом керівника.
Гуртки закладу позашкільної освіти класифікуються за трьома рівнями: початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої діяльності; основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації; вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і слухачів.
Інші рівні, крім зазначених, можуть встановлюватися Положенням про відповідний тип закладу позашкільної освіти.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Закон України «Про позашкільну освіту». URL: [[Сем_посилання:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Модернізація організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти: методичний посібник / [А.Е. Бойко, В.В. Вербицький, А.В. Корнієнко, О.В. Литовченко; за ред. В.В. Мачуського]. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. 223 с.
# Педагогіка / за ред. А. М. Олексюка. Київ: Радянська школа, 1985. 195 с.
# Педагогіка: підручник для студентів пед. ін-тів / за ред. М. Д. Ярмаченка. Київ: Вища школа, 1986. 539 с.
# Положення про позашкільний навчальний заклад // Освіта України. Нормативно-правові документи. Київ: Міленіум, 2001. С. 251–265.
# Пустовіт Г. П. Деякі аспекти методології позашкільної освіти. Шлях освіти. №2. 2000. С.11–13
# Пустовіт Г. П. Організаційно-педагогічна структура гурткової роботи з екології в позашкільних закладах. Рідна школа. 2002. № 8–9. С. 9–15.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Гурток]] ''' (''англ. - [[Name::circle]]'') - [[Дефініція:: основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=24
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Мачуський В. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Гурток (секція, загін, клуб, флотилія)

2025-06-24T09:18:31Z

IPV:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=circle
|Дефініція=основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм.
}}
__TOC__

За своєю сутністю гурток – це специфічна спільність дітей та учнівської молоді, яка ґрунтується, насамперед, на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності; середовище, де забезпечується інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток дітей, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі позашкільної освіти та створюються комфортні умови соціальної адаптації до реального життя.
Комплектування гуртків закладів позашкільної освіти здійснюється у період з 1 по 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка, групи або іншого творчого об’єднання.
Структура навчального року, тривалість навчального тижня, уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом позашкільної освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Тривалість занять в гуртку закладу позашкільної освіти визначається освітньою програмою, навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів: віком від 3 до 6 років - 30 хвилин; віком від 6 до 7 років - 35 хвилин; інших - 45 хвилин. З короткими однією чи двома перервами, які є також робочим часом керівника.
Гуртки закладу позашкільної освіти класифікуються за трьома рівнями: початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої діяльності; основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації; вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і слухачів.
Інші рівні, крім зазначених, можуть встановлюватися Положенням про відповідний тип закладу позашкільної освіти.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Закон України «Про позашкільну освіту». URL: [[Сем_посилання:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1]] (дата звернення: 16.06.2025).
# Модернізація організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти: методичний посібник / [А.Е. Бойко, В.В. Вербицький, А.В. Корнієнко, О.В. Литовченко; за ред. В.В. Мачуського]. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. 223 с.
# Педагогіка / за ред. А. М. Олексюка. Київ: Радянська школа, 1985. 195 с.
# Педагогіка: підручник для студентів пед. ін-тів / за ред. М. Д. Ярмаченка. Київ: Вища школа, 1986. 539 с.
# Положення про позашкільний навчальний заклад // Освіта України. Нормативно-правові документи. Київ: Міленіум, 2001. С. 251–265.
# Пустовіт Г. П. Деякі аспекти методології позашкільної освіти. Шлях освіти. №2. 2000. С.11–13
# Пустовіт Г. П. Організаційно-педагогічна структура гурткової роботи з екології в позашкільних закладах. Рідна школа. 2002. № 8–9. С. 9–15.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Гурток]] ''' (''англ. - [[Name::circle]]'') - [[Дефініція:: основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти учнів у закладі позашкільної освіти, як у процесі вивчення окремого навчального предмету чи їх сукупності, так і різноманітних інтегрованих курсів у межах навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, чи регіональних та авторських навчальних програм]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=24
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Мачуський В. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Дозвілля

2025-06-24T05:35:11Z

IPV:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=leisure
|Дефініція=сукупність видів діяльності (занять), що здійснюються індивідом у часовому інтервалі, вільному від виконання обов'язкових соціально-трудових та біологічних функцій.
}}
__TOC__

ДОЗВІЛЛЯ — сукупність видів діяльності (занять), що здійснюються індивідом у часовому інтервалі, вільному від виконання обов'язкових соціально-трудових та біологічних функцій. Цей період використовується для регенерації фізичних та психічних ресурсів, розвитку особистісного потенціалу, задоволення широкого спектру потреб — від фізіологічних до інтелектуальних, соціальних та культурних — що сприяє гармонійному функціонуванню особистості та її інтеграції в соціум.
Структура дозвілля включає: спілкування; спортивно-оздоровчу діяльність, ігри й відпочинок на природі; розважальну діяльність пасивно-репродуктивного характеру (прогулянки, перегляд телепередач тощо); інтелектуально-пізнавальну діяльність активного характеру (читання, заняття в гуртках тощо); аматорську діяльність прикладного характеру (шиття, фотосправа тощо); суспільно активну діяльність (у межах суспільних рухів, об’єднань, організацій); художню, технічну, природничо-наукову та інші види творчості.
Структура дозвіллєвої діяльності охоплює такі диференційовані категорії активностей: соціально-комунікативну (всі форми спілкування та міжособистісної взаємодії), рекреаційно-оздоровчу (спортивно-оздоровчі заходи, рухливі ігри та відпочинок у природному середовищі), пасивно-репродуктивну (споглядальне споживання інформації або фізично неактивний відпочинок), інтелектуально-пізнавальну активність (діяльність на здобуття знань та розвиток когнітивних функцій — читання, відвідування лекцій, заняття у освітніх гуртках), прикладно-аматорську діяльність (самостійне створення або вдосконалення предметів — шиття, фотографія, моделювання), суспільно-активну (діяльність у громадських рухах, соціальних об'єднаннях та організаціях), творчу (художню, технічну, природничо-наукову та інші види творчості).
Види дозвілля класифікують за такими основними групами: відпочинок (активні і пасивні форми діяльності для зняття фізичної та психологічної втоми, напруження, відновлення фізичних та духовних сил індивіда), розваги (забезпечують зміну вражень, емоційне розвантаження та приємне проведення часу), свята (поєднують елементи відпочинку та розваг, можуть бути народними, політичними, релігійними, професійними або сімейними), самоосвіта (діяльність, що сприяє підвищенню загального культурного, інтелектуального, естетичного рівня тощо), творчість (реалізація потенціалу людини у різних сферах мистецтва, науки чи ремесел).
Форми, методи і засоби організації дозвілля людей різних вікових груп вивчаються дозвіллєзнавством (педагогікою дозвілля).
Значний педагогічний потенціал має дитяче та сімейне дозвілля. Перше надає надає дітям, школярам і учнівській молоді свободу вибору суспільно значущих ролей, які відрізняються від їхньої навчальної та позашкільної діяльності, задовольняє потреби в контактах та спілкуванні, сприяє активному самовираженню та розвитку здібностей, реалізації особистісних інтересів у різноманітних формах дитячого дозвілля — неформальних колективах, клубах, гуртках, колективних іграх, що створюють зону активного спілкування. Сімейне дозвілля формується залежно від інтересів кожного члена родини, які можуть бути досить різними або ж, навпаки, об'єднуватися спільною ідеєю. В організації такого дозвілля особливо важливими є традиції, спільні справи, ігри, відвідання закладів культури тощо.

===Джерела===
# Бочелюк В. И., Бочелюк В. В. Дозвіллєзнавство: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2006. 208 с.
# Воловик А. Ф., Воловик В. А. Педагогіка дозвілля: підручник. Харків: ХДАК, 1999. 332 с.
# Цимбалюк Н. М. Дозвілля в Україні. Теоретичні та емпіричні аспекти: монографія. Київ: ДАККіМ, 2003. 224 с.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Дозвілля]] ''' (''англ. - [[Name::leisure]]'') - [[Дефініція:: сукупність видів діяльності (занять), що здійснюються індивідом у часовому інтервалі, вільному від виконання обов'язкових соціально-трудових та біологічних функцій]].
</blockquote>

===Автори===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=24
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Рагозіна В. В.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Художнє (образне) мислення

2025-06-24T05:27:59Z

IPV:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=artistic (figurative) thinking
|Дефініція=поняття міждисциплінарного статусу, що функціонує на перетині кількох наукових дискурсів: у філософії визначається як сукупність інтелектуальних видів діяльності, які забезпечують процеси творення та інтерпретації художніх творів у споріднених сферах мистецтва (наприклад, образотворчому, музичному, літературному); в естетиці трактується як специфічний вид духовної діяльності, цілеспрямовано орієнтований на створення, сприйняття та розуміння творів мистецтва.
}}
__TOC__

Художнє (образне) мислення — поняття міждисциплінарного статусу, що функціонує на перетині кількох наукових дискурсів: у філософії визначається як сукупність інтелектуальних видів діяльності, які забезпечують процеси творення та інтерпретації художніх творів у споріднених сферах мистецтва (наприклад, образотворчому, музичному, літературному). Це підкреслює його роль у генерації та дешифруванні естетичних смислів; в естетиці трактується як специфічний вид духовної діяльності, цілеспрямовано орієнтований на створення, сприйняття та розуміння творів мистецтва. У цьому контексті художнє мислення розглядається як найвищий рівень художньої свідомості, що передбачає здатність до образного узагальнення, емоційного осмислення та символічного мислення.
Художнє мислення позиціонується як уніфікований тип когнітивної діяльності, що лежить в основі всіх різновидів художнього відображення. Ця концепція базується на ідентифікації низки спільних ознак, притаманним різним мистецьким формам: образний характер, асоціативність та метафоричність у відображенні дійсності, чуттєва і практично-матеріальна обумовленість форм його побутування, специфічне співвідношення у ньому змісту і форми.
Художнє мислення виконує подвійну функцію: продукування художніх образів і реконструкцію образів реципієнтом (глядачем, читачем, слухачем) у процесі комунікації з твором мистецтва.
До функцій художнього мислення відносять відображення дійсності у формі художніх образів у свідомості митця як автора мистецького твору, а також — відтворення цих художніх образів у свідомості «споживача» (глядача, читача, слухача) під час комунікації з твором мистецтва.
Суттєвою ознакою художнього мислення є його нерозривний взаємозв'язок з творчою діяльністю індивіда. Художнє мислення є іманентною складовою творчого процесу створення художнього твору автором і притаманне всім його стадіям: накопичення життєвих вражень, народження замислу твору, добір мовних засобів певного виду мистецтва, реалізація ідеї у процесі художньо-творчої діяльності.
Одиницею художнього мислення є художній образ як результат втілення ідеї митця за допомогою специфічних художніх мов, які, своєю чергою, є носіями художньої свідомості та інструментарієм художнього мислення Сутнісною характеристикою художнього образу виступає його багатозначність. Це зумовлює варіативність інтерпретацій з боку реципієнта (глядача, читача, слухача) та створює простір для його власної творчої активності, що може призводити до генерації нових образів. Такий процес вимагає від реципієнта активного осмислення як авторського задуму, так і власних думок та емоційних переживань.

===Джерела===
# Естетика: підручник / Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Л. Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л. Т. Левчук: 2-ге вид., допов. і перероб. Київ: Вища шк., 2006. 431 с.
# Комаровська О. А. Художньо- обдарована особистість: сутність, реалії, розвиток: монографія. Івано-Франківськ: НАІР, 2014. 412 с.
# Поліщук О. П. Художнє мислення в контексті естетичної теорії: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра філос. наук: 09.00.08 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2009. 32 с.

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Художнє (образне) мислення]] ''' (''англ. - [[Name::artistic (figurative) thinking]]'') - [[Дефініція:: поняття міждисциплінарного статусу, що функціонує на перетині кількох наукових дискурсів: у філософії визначається як сукупність інтелектуальних видів діяльності, які забезпечують процеси творення та інтерпретації художніх творів у споріднених сферах мистецтва (наприклад, образотворчому, музичному, літературному); в естетиці трактується як специфічний вид духовної діяльності, цілеспрямовано орієнтований на створення, сприйняття та розуміння творів мистецтва]].
</blockquote>

===Автори===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=23
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=23
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Рагозіна В. В.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Психологія]]

Заклад позашкільної освіти

2025-06-23T08:17:59Z

IPV: /* Джерела */

{{Потребує редагування}}
=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=out-of-school education institution
|Дефініція=складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.
}}
__TOC__

Заклад позашкільної освіти є юридичною особою, форма власності якої визначається відповідно до законодавства. Заклад позашкільної освіти може бути державної, комунальної або приватної форми власності.
Заклади позашкільної освіти створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.
Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу позашкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад позашкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
Заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими. Комплексні заклади позашкільної освіти організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних закладів позашкільної освіти належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.
Профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.
Заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу.
Заклади позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності мають рівні права і несуть однакові зобов’язання щодо дотримання вимог законодавства України.

===Джерела===
# Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# Закон України «Про позашкільну освіту». URL:<nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1</nowiki> (дата звернення: 16.06.2025)
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Заклад позашкільної освіти]] ''' (''англ. - [[Name::out-of-school education institution]]'') - [[Дефініція:: складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=23
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=23
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Корнієнко А. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Організації]]

Заклад позашкільної освіти

2025-06-23T08:17:30Z

IPV: /* {{PAGENAME}} */

{{Потребує редагування}}
=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=out-of-school education institution
|Дефініція=складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.
}}
__TOC__

Заклад позашкільної освіти є юридичною особою, форма власності якої визначається відповідно до законодавства. Заклад позашкільної освіти може бути державної, комунальної або приватної форми власності.
Заклади позашкільної освіти створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.
Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу позашкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад позашкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
Заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими. Комплексні заклади позашкільної освіти організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних закладів позашкільної освіти належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.
Профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.
Заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу.
Заклади позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності мають рівні права і несуть однакові зобов’язання щодо дотримання вимог законодавства України.

===Джерела===
# 1.Енциклопедія позашкільної освіти / РДГУ, НМЦ інноваційних технологій виховного процесу НАПН України, РОІППО; головний ред. Г.П. Пустовіт. Рівне: О. Зень, 2017. 525 с.
# 2.Закон України «Про позашкільну освіту». URL:<nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD#w1_1</nowiki> (дата звернення: 16.06.2025)
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Заклад позашкільної освіти]] ''' (''англ. - [[Name::out-of-school education institution]]'') - [[Дефініція:: складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=23
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=23
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Корнієнко А. В., Пустовіт Г. П.
|Модератор=Трейтяк Д. В.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Організації]]

Бех Іван Дмитрович

2025-06-23T07:28:43Z

IPV: /* Фотогалерея */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Дефініція=український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
|Прізвище=Бех
|Ім’я=Іван
|По батькові=Дмитрович
|Name=Bech Ivan
|Портрет=Bekh-2018-391x400.jpg
|Вчене звання=професор, дійсний член НАПН України
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|День народження=09
|Місяць народження=10
|Рік народження=1940
|Місце народження=Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
|Стать=ч
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=освіта, наука
|Наукова школа=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

===Освіта===
У 1964 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького 
===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====

Педагогічна діяльність І.Д.Беха розпочалася із 1964 рокиу. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

==== Наукова діяльність ====
Наукова кар'єра І.Д.Беха розпочалася у 1974 році з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 роки він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х роках він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х роках наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 році йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. Зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням І. Беха властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості.
Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

У 1996-1998 роках, вчений виступив директором-організатором Інституту проблем виховання АПН України, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі. Його організаторські здібності та глибоке розуміння проблем виховання сприяли створенню нового наукового центру, що займався дослідженням актуальних питань виховання молоді.

У 1997 році І.Д.Бех був обраний членом-кореспондентом АПН України, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток педагогічної науки. У 1999 році вчений був обраний дійсним членом АПН України, що стало свідченням його високого наукового авторитету. У 2002 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок у розвиток науки і освіти. З 2002 по 2005 роки вчений очолював науково-методичну комісію з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України, де брав активну участь у розробці та впровадженні нових підходів до фізичного виховання молоді.

Іван Дмитрович Бех до сьогоднішнього часу очолює Інститут проблем виховання НАПН України, де продовжує плідно працювати. Під його керівництвом Інститут став провідним науковим центром у галузі виховання, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розв'язання актуальних проблем виховання дітей та молоді.

====Науково-експертна діяльність====

І.Д.Бех входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Мистецтво та освіта», «Педагогічний альманах», «Учитель початкової школи», «Педагогіка і психологія», численних збірників наукових праць.

====Міжнародне співробітництво ====
І.Д.Бех активно розширює горизонти української науки, беручи участь у міжнародному співробітництві з провідними науковими установами та університетами по всьому світу. Його плідна співпраця з колегами дозволяє обмінюватися цінним досвідом, проводити спільні дослідження та інтегрувати українську наукову думку у глобальний контекст. Окрім цього, вчений є частим гостем та спікером на міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де він презентує результати своїх робіт та обговорює актуальні виклики сучасної науки. Така активна участь у міжнародних заходах сприяє поширенню знань, та зміцнює імідж України як важливого гравця на світовій науковій арені.

===Основні праці===
Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.
===Досягнення===
====Нагороди====
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою
Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

===Родинні зв’язки===
Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Bech_01.jpg|
Файл:Bech_02.jpg|
Файл:Bech_03.jpg|
Файл:Bech_04.jpg|
Файл:Bech_05.jpg|
Файл:Bech_06.jpg|
Файл:Bech_08.jpg|
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>kD1SSRrgfM4</youtube> <youtube>wDPz6Da0x4M</youtube> <youtube>FToilYX0m7g</youtube> <youtube>LH6Fm8DDLaU</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote> </blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Бех]] [[Ім’я::Іван]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''англ. [[Name::Bekh Ivan]]'') - [[Дефініція::український учений та педагог у галузі виховання особистості, Заслужений діяч науки і техніки України]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::09]].[[Місяць народження::10]].[[Рік народження::1940]])

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]], [[Напрями діяльності::педагогіка]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Особистість у сяйві духовності"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений діяч науки і техніки України]]

Наукова школа - [[Наукова школа::"Теорія виховання особистості"]]</blockquote>

===Джерела===
# Дійсні члени. Національна академія педагогічних наук України. URL: https://naps.gov.ua/ua/structure/members/active
# Сайт Інституту проблем вихованяя. URL: https://https://ipv.org.ua

===Автор===
[[Автор::Трейтяк Д.В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::10| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::13| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2025| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Redaktor
|Редактор=УЕЕО
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:News]]

Бех Іван Дмитрович

2025-06-23T07:27:46Z

IPV: /* Фотогалерея */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Дефініція=український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
|Прізвище=Бех
|Ім’я=Іван
|По батькові=Дмитрович
|Name=Bech Ivan
|Портрет=Bekh-2018-391x400.jpg
|Вчене звання=професор, дійсний член НАПН України
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|День народження=09
|Місяць народження=10
|Рік народження=1940
|Місце народження=Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
|Стать=ч
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=освіта, наука
|Наукова школа=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

===Освіта===
У 1964 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького 
===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====

Педагогічна діяльність І.Д.Беха розпочалася із 1964 рокиу. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

==== Наукова діяльність ====
Наукова кар'єра І.Д.Беха розпочалася у 1974 році з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 роки він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х роках він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х роках наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 році йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. Зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням І. Беха властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості.
Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

У 1996-1998 роках, вчений виступив директором-організатором Інституту проблем виховання АПН України, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі. Його організаторські здібності та глибоке розуміння проблем виховання сприяли створенню нового наукового центру, що займався дослідженням актуальних питань виховання молоді.

У 1997 році І.Д.Бех був обраний членом-кореспондентом АПН України, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток педагогічної науки. У 1999 році вчений був обраний дійсним членом АПН України, що стало свідченням його високого наукового авторитету. У 2002 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок у розвиток науки і освіти. З 2002 по 2005 роки вчений очолював науково-методичну комісію з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України, де брав активну участь у розробці та впровадженні нових підходів до фізичного виховання молоді.

Іван Дмитрович Бех до сьогоднішнього часу очолює Інститут проблем виховання НАПН України, де продовжує плідно працювати. Під його керівництвом Інститут став провідним науковим центром у галузі виховання, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розв'язання актуальних проблем виховання дітей та молоді.

====Науково-експертна діяльність====

І.Д.Бех входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Мистецтво та освіта», «Педагогічний альманах», «Учитель початкової школи», «Педагогіка і психологія», численних збірників наукових праць.

====Міжнародне співробітництво ====
І.Д.Бех активно розширює горизонти української науки, беручи участь у міжнародному співробітництві з провідними науковими установами та університетами по всьому світу. Його плідна співпраця з колегами дозволяє обмінюватися цінним досвідом, проводити спільні дослідження та інтегрувати українську наукову думку у глобальний контекст. Окрім цього, вчений є частим гостем та спікером на міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де він презентує результати своїх робіт та обговорює актуальні виклики сучасної науки. Така активна участь у міжнародних заходах сприяє поширенню знань, та зміцнює імідж України як важливого гравця на світовій науковій арені.

===Основні праці===
Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.
===Досягнення===
====Нагороди====
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою
Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

===Родинні зв’язки===
Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Bech_01.jpg|
Файл:Bech_02.jpg|
Файл:Bech_03.jpg|
Файл:Bech_04.jpg|
Файл:Bech_05.jpg|
Файл:Bech_06.jpg|
Файл:Bech_08.jpg|
Файл:Bech_09.jpg|
Файл:Bech_10.jpg|
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>kD1SSRrgfM4</youtube> <youtube>wDPz6Da0x4M</youtube> <youtube>FToilYX0m7g</youtube> <youtube>LH6Fm8DDLaU</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote> </blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Бех]] [[Ім’я::Іван]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''англ. [[Name::Bekh Ivan]]'') - [[Дефініція::український учений та педагог у галузі виховання особистості, Заслужений діяч науки і техніки України]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::09]].[[Місяць народження::10]].[[Рік народження::1940]])

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]], [[Напрями діяльності::педагогіка]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Особистість у сяйві духовності"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений діяч науки і техніки України]]

Наукова школа - [[Наукова школа::"Теорія виховання особистості"]]</blockquote>

===Джерела===
# Дійсні члени. Національна академія педагогічних наук України. URL: https://naps.gov.ua/ua/structure/members/active
# Сайт Інституту проблем вихованяя. URL: https://https://ipv.org.ua

===Автор===
[[Автор::Трейтяк Д.В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::10| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::13| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2025| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Redaktor
|Редактор=УЕЕО
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:News]]

Бех Іван Дмитрович

2025-06-23T07:27:02Z

IPV: /* Фотогалерея */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Дефініція=український учений та педагог. Фахівець з проблем методології, теорії і технології виховання. Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
|Прізвище=Бех
|Ім’я=Іван
|По батькові=Дмитрович
|Name=Bech Ivan
|Портрет=Bekh-2018-391x400.jpg
|Вчене звання=професор, дійсний член НАПН України
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|День народження=09
|Місяць народження=10
|Рік народження=1940
|Місце народження=Вільча, Кагановичський район, Київська область, УРСР
|Стать=ч
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=освіта, наука
|Наукова школа=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

===Освіта===
У 1964 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького 
===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====

Педагогічна діяльність І.Д.Беха розпочалася із 1964 рокиу. Первинний етап професійної діяльності був пов’язаний з посадою вчителя в Нікольсько-Пустинській допоміжній школі-інтернаті, розташованій у Києво-Святошинському районі Київської області. Подальша педагогічна практика здійснювалася в умовах інтернатних закладів міста Києва: Дарницькому дитячому будинку та допоміжній школі-інтернаті № 10. Протягом цього часу виконувалися функції вихователя та вчителя, що дозволяє констатувати систематичне залучення до освітньо-виховного процесу в контексті спеціальної освіти. Аналіз тривалості та характеру діяльності вказує на стійкий професійний інтерес до роботи з дітьми, які потребують корекційно-розвивального впливу, що є важливим аспектом для подальшого вивчення його науково-педагогічної спадщини.

==== Наукова діяльність ====
Наукова кар'єра І.Д.Беха розпочалася у 1974 році з публікації першої статті, присвяченої формуванню вмінь класифікації у школярів, що свідчило про його інтерес до питань самоосвіти та розвитку пізнавальних процесів. Цей період ознаменувався переходом від практичної педагогічної діяльності до наукових досліджень. З 1974 по 1978 роки він працював молодшим науковим співробітником у науково-дослідних інститутах, де займався вивченням різних аспектів психології, зокрема психології праці та навчання. У 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену формуванню узагальнених способів розв'язання практичних завдань у молодших школярів, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі.

Подальша діяльність вченого була пов'язана з Науково-дослідним інститутом психології УРСР, де він пройшов шлях від старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії психології трудового виховання. У 1980-х роках він також очолював лабораторію психології формування особистості молодшого школяра, де проводив дослідження, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку.

У 1990-х роках наукова діяльність вченого набула нового розвитку в Інституті психології АПН України. Він працював провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості, а також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

Протягом своєї кар'єри вчений активно займався науково-організаційною діяльністю, очолюючи профспілкові комітети інститутів та Академії педагогічних наук України. У 1995 році йому було присвоєно звання професора, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток науки.

Плідно працює в галузі методології й теорії, технологій сучасної освіти. Зробив істотний внесок у теорію виховання особистості, педагогічну та вікову психологію. Дослідженням І. Беха властиві глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. учений розробив концептуальну модель, крізь призму якої аналізує духовно-моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. здійснив продуктивний синтез теорії культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії емоцій і на цій основі створив дієву парадигму Я-центрованого духовно розвивального виховання. Практично вона реалізується як психопедагогіка, що спрямована на виховання у зростаючої особистості високосмислових духовних цінностей на основі запропонованих інноваційних технологій, які ґрунтуються на принципах свідомості та духовної самосвідомості.
Керує науковою школою, яка втілює у життя ідею створення виховних ситуацій, що забезпечують морально-духовний розвиток і суспільно значущу довільну поведінку особистості. Цю ідею представлено в концепції Я-центрованості у вихованні та духовному розвитку особистості, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробленій в Інституті проблем виховання НАПН України.

За його наукового консультування та керівництва захищено 42 докторські і 54 кандидатські дисертації з проблем психології та педагогіки виховання зростаючої особистості.

У 1996-1998 роках, вчений виступив директором-організатором Інституту проблем виховання АПН України, що стало важливим етапом у його науковій кар'єрі. Його організаторські здібності та глибоке розуміння проблем виховання сприяли створенню нового наукового центру, що займався дослідженням актуальних питань виховання молоді.

У 1997 році І.Д.Бех був обраний членом-кореспондентом АПН України, що стало визнанням його вагомого внеску в розвиток педагогічної науки. У 1999 році вчений був обраний дійсним членом АПН України, що стало свідченням його високого наукового авторитету. У 2002 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок у розвиток науки і освіти. З 2002 по 2005 роки вчений очолював науково-методичну комісію з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України, де брав активну участь у розробці та впровадженні нових підходів до фізичного виховання молоді.

Іван Дмитрович Бех до сьогоднішнього часу очолює Інститут проблем виховання НАПН України, де продовжує плідно працювати. Під його керівництвом Інститут став провідним науковим центром у галузі виховання, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на розв'язання актуальних проблем виховання дітей та молоді.

====Науково-експертна діяльність====

І.Д.Бех входить до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Мистецтво та освіта», «Педагогічний альманах», «Учитель початкової школи», «Педагогіка і психологія», численних збірників наукових праць.

====Міжнародне співробітництво ====
І.Д.Бех активно розширює горизонти української науки, беручи участь у міжнародному співробітництві з провідними науковими установами та університетами по всьому світу. Його плідна співпраця з колегами дозволяє обмінюватися цінним досвідом, проводити спільні дослідження та інтегрувати українську наукову думку у глобальний контекст. Окрім цього, вчений є частим гостем та спікером на міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, де він презентує результати своїх робіт та обговорює актуальні виклики сучасної науки. Така активна участь у міжнародних заходах сприяє поширенню знань, та зміцнює імідж України як важливого гравця на світовій науковій арені.

===Основні праці===
Автор понад 825 наукових праць, зокрема «Моральність особистості: стратегія становлення», «Від волі до особистості», «Особистісно зорієнтоване виховання», «Виховання особистості: сходження до духовності», «Лабіринти духовного прозріння особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності», «Особистість у просторі духовного розвитку», «Вибрані наукові праці» (у 2-х т.) та ін.
===Досягнення===
====Нагороди====
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ, ІІ ступенів, Почесною грамотою
Верховної Ради України та Грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський», відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», медалями НАПН України «Ушинський К.Д.», «Григорій Сковорода», «Володимир Мономах».

===Родинні зв’язки===
Брат - Бех Олександр Дмитрович (1936 р.н.), фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1992).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Bech_01.jpg|
Файл:Bech_02.jpg|
Файл:Bech_03.JPG|
Файл:Bech_04.jpg|
Файл:Bech_05.jpg|
Файл:Bech_06.jpg|
Файл:Bech_08.JPG|
Файл:Bech_09.JPG|
Файл:Bech_10.jpg|
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>kD1SSRrgfM4</youtube> <youtube>wDPz6Da0x4M</youtube> <youtube>FToilYX0m7g</youtube> <youtube>LH6Fm8DDLaU</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote> </blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Бех]] [[Ім’я::Іван]] [[По батькові::Дмитрович]]''' (''англ. [[Name::Bekh Ivan]]'') - [[Дефініція::український учений та педагог у галузі виховання особистості, Заслужений діяч науки і техніки України]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::09]].[[Місяць народження::10]].[[Рік народження::1940]])

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]], [[Напрями діяльності::педагогіка]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Особистість у сяйві духовності"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений діяч науки і техніки України]]

Наукова школа - [[Наукова школа::"Теорія виховання особистості"]]</blockquote>

===Джерела===
# Дійсні члени. Національна академія педагогічних наук України. URL: https://naps.gov.ua/ua/structure/members/active
# Сайт Інституту проблем вихованяя. URL: https://https://ipv.org.ua

===Автор===
[[Автор::Трейтяк Д.В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::УЕЕО| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::10| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::13| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2025| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=10
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=13
|Місяць змін=06
|Рік змін=2025
|Автор=Трейтяк Д. В.
|Модератор=Redaktor
|Редактор=УЕЕО
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:News]]

Файл:Bech 10.JPG

2025-06-23T07:23:37Z

IPV: Іван Бех

== Опис файлу ==
Іван Бех

Файл:Bech 09.JPG

2025-06-23T07:23:06Z

IPV:

Файл:Bech 08.jpg

2025-06-23T07:22:45Z

IPV: Іван Бех

== Опис файлу ==
Іван Бех

Файл:Bech 06.jpg

2025-06-23T07:22:10Z

IPV: IPV завантажив нову версію Файл:Bech 06.jpg

== Опис файлу ==
Іван Бех

Файл:Bech 06.jpg

2025-06-23T07:21:33Z

IPV: Іван Бех

== Опис файлу ==
Іван Бех