Українська електронна енциклопедія освіти - Внесок користувача [uk]

CoARA

2026-05-31T23:00:47Z

Higher edu: Створена сторінка: ==CoARA== '''CoARA (Coalition for Advancing Research Assessment)''' – це коаліція з реформування оцінювання досліджень. При розробленні Угоду про створення коаліції було враховано пропозиції понад 350 дослідницьких організацій з понад 40 країн. Угоду було підписано 20 липня 2022 р. CoARA...

==CoARA==
'''CoARA (Coalition for Advancing Research Assessment)''' – це коаліція з реформування оцінювання досліджень. При розробленні Угоду про створення коаліції було враховано пропозиції понад 350 дослідницьких організацій з понад 40 країн. Угоду було підписано 20 липня 2022 р. CoARA об’єднує понад 700 організацій з різних країн світу, що фінансують і виконують дослідження, національні/регіональні органи і агенції з оцінювання, асоціації грантонадавачів і виконавців досліджень, а також наукові товариства та інші відповідні організації. Сторони, які підписали дану угоду, підтвердили необхідність реформування практики оцінки наукових досліджень та взяли на себе зобов’язання впроваджувати реформи системи оцінювання досліджень. Організації, які приєднуються до CoARA з-за меж Європи, визнають зростаюче визнання місії коаліції в глобальному масштабі, включаючи організації з Андорри, Австралії, Чилі чи Сполучених Штатів. Ключове положення Угоди про створення Коаліції з реформування оцінювання досліджень (The Agreement on Reforming Research Assessment) полягає у тому, що оцінка досліджень, дослідників і дослідницьких організацій повинна включати різноманітні результати, практики та заходи, які максимізують якість і вплив проведених досліджень. Це передбачає базування оцінки насамперед на якісному судженні, для якого експертна оцінка є ключовою, що підкріплюється відповідальним використанням кількісних показників. 
Серед інших цілей це є фундаментальним для: прийняття рішення про те, яких дослідників залучати, просувати по службі чи винагороджувати; вибору дослідницьких пропозицій для фінансування та визначення дослідницьких підрозділів та організацій, які варто підтримувати. 
===Джерела===
1. CoARA. URL: [https://www.coara.org/]. 
2. Agreement on Reforming Research Assessment. URL: [https://www.coara.org/agreement/the-agreement-full-text].
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Національний план щодо відкритої науки

2026-05-31T22:53:30Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Національний план щодо відкритої науки== '''Національний план щодо відкритої науки (National Plan Open Science)''' – це документ, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892-р «Про затвердження національного плану щодо відкритої...

==Національний план щодо відкритої науки==
'''Національний план щодо відкритої науки (National Plan Open Science)''' – це документ, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892-р «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки». визначає кроки для впровадження принципів відкритої науки до 2030 року. Він спрямований на забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, розвиток інфраструктури та інтеграцію України у Європейський дослідницький простір. 
 
Містить шість завдань:
 – Забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації.
 – Забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури.
 – Створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі.
 – Популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності.
 – Удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності. – Підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки.
 Національний план є ключовим інструментом для трансформації української науки у відкриту, прозору та інтегровану з європейським простором. 
 Реалізація Національного плану щодо відкритої науки сприяє: – посиленню суспільного, академічного та економічного впливу, підвищенню суспільної довіри до результатів досліджень;
 – підвищенню рівня відкритості, прозорості та відтворюваності наукових досліджень, їх доброчесності та якості;
 – впровадженню принципів відкритої науки та керівних принципів FAIR в процес управління науковими даними.

===Джерела===
1.Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Text]
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Сан-Франциська декларація DORA

2026-05-31T22:46:12Z

Higher edu: /* Сан-Франциська декларація DORA */

==Сан-Франциська декларація DORA==
'''Сан-Франциська декларація DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)''' – це ініціатива щодо просування практичних і надійних підходів до оцінки досліджень у всьому світі і в усіх наукових дисциплінах. У документі визнається необхідність удосконалення способів оцінки дослідників і результатів наукових досліджень. 
Загальна рекомендація: 
Слід уникати використання журнальних метрик, таких як імпакт-фактор, для оцінювання якості окремих наукових статей, внеску конкретного вченого або при прийнятті рішень про найм, просування по службі або фінансування досліджень. 

Узагальнення рекомендацій для організацій, які фінансують дослідження, наукових установ, видавців, дослідників:
 – Необхідно чітко визначати критерії, що використовуються для оцінювання наукової результативності претендентів на грант, і підкреслювати, що науковий зміст статті набагато важливіший, ніж показники публікаційної активності або репутація журналу, в якому вона опублікована. Це особливо актуально молодих дослідників.
 – Слід враховувати значущість усіх результатів досліджень (включаючи масиви даних та програмне забезпечення) на додаток до публікацій статей, а також розглядати різноманітні показники значущості дослідження, включаючи якісні показники, такі як практичне застосування результатів та їх вплив на політичні рішення. – Слід сприяти поширенню практики відповідального авторства, надаючи інформацію про конкретний внесок кожного автора у зміст статті.
 – Там, де це доцільно, необхідно цитувати оригінальні джерела, які містять первісні дані спостережень, а не оглядові статті для того, щоб оцінити значущість роботи наукового колективу, який вперше отримав дані результати. 

===Джерела===
1. San Francisco Declaration on Research Assessment. URL: [https://sfdora.org/read/] 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Громадянська наука

2026-05-31T22:35:40Z

Higher edu: /* Громадянська наука (Citizen Science) */

==Громадянська наука==
'''Громадянська наука (Citizen Science)''' – це гнучка концепція, яку можна адаптувати та застосовувати в різних ситуаціях і дисциплінах.

10 ключових принципів, які лежать в основі належної практики громадянської науки: 
1. Громадянські наукові проєкти активно залучають громадян до наукової діяльності для отримання нових знань та їх розуміння. Громадяни можуть бути учасниками, співавторами, керівниками проєкту і відігравати значущу роль у проєкті. 
2. Громадянські наукові проєкти приносять справжні наукові результати. Це можуть бути відповіді на суто наукові питання, а також прикладні аспекти, наприклад, у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної політики. 
3. Користь від участі у проєктах отримують як професійні науковці, так і громадяни. Ця користь може полягати в публікації результатів досліджень, можливості отримувати нові знання, моральне задоволення, соціальну взаємодію, а також задоволення від дослідницької діяльності на регіональному, національному та міжнародному рівні, що дає можливість впливати на політику. 
4. Громадянські науковці за бажанням можуть брати участь у різних етапах процесу дослідження. Це може бути постановка дослідницьких завдань, розробка методології дослідження, збір та аналіз інформації, поширення результатів. 
5. Громадянські науковці отримують відгуки про проєкт після його реалізації. Наприклад, як використовуються зібрані ними дані, якими є наукові, політичні та соціальні наслідки проєкту. 
6. Громадянська наука опирається на наукові підходи, які мають свої обмеження та недоліки, що слід враховувати та контролювати. Однак, на відміну від традиційних дослідницьких підходів, громадянська наука пропонує багато можливостей для широкого залучення громадськості та демократизації науки.
7. Дані та метадані громадянських наукових проєктів повинні бути вільнодоступними, а результати, якщо це можливо, опубліковані у виданнях відкритого доступу. Обмін даними може відбуватися під час або після закінчення проєкту за умови, що це не створює проблем щодо безпеки чи конфіденційності інформації.
8. Внесок громадянських науковців визнається в результатах проєкту та публікаціях. 
9. Громадянські наукові програми оцінюються за їхніми науковими результатами, якістю отриманих даних, досвідом учасників та масштабами впливу на суспільство та політику. 
10. Керівники громадянських наукових проєктів враховують правові та етичні питання щодо авторського права, інтелектуальної власності, угод про обмін даними, конфіденційності, атрибуції та впливу на навколишнє середовище. 
===Джерела===
1. ECSA (European Citizen Science Association). URL: [https://www.ecsa.ngo/10-principles/] 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

DOAJ

2026-05-31T22:25:45Z

Higher edu:

==DOAJ (Directory of Open Access Journals)==
'''DOAJ (Directory of Open Access Journals)''' – це міжнародний каталог наукових журналів відкритого доступу, який індексує журнали із усіх галузей знань.Підтримується організацією Infrastructure Services for Open Access (IS4OA). Місія DOAJ – курирувати, підтримувати і розвивати джерела достовірної інформації про наукові журнали відкритого доступу в Інтернеті; перевіряти відповідність журналів високим публікаційного стандартам; підвищувати доступність, популярність, поширеність, привабливість журналів з відкритим доступом; надавати вченим, бібліотекам, університетам, науково-дослідним фондам та іншим зацікавленим сторонам можливість користуватися наданою інформацією і послугами; полегшити інтеграцію журналів відкритого доступу в служби бібліотек і сайтів-агрегаторів; надавати допомогу, по можливості, видавцям і їх журналам відповідно до кращих стандартів цифрового публікації; і, тим самим, підтримувати перехід системи наукового спілкування і публікації в модель, яка служить науці, вищої освіти, промисловості, інновацій, товариствам і людям. Відіграє ключову роль у розвитку відкритої науки, підвищуючи видимість та вплив досліджень. Основні характеристики: – безкоштовний доступ: усі журнали та статті доступні без оплати; – масштабність: понад 22 000 журналів із більш ніж 140 країн, що охоплюють 91 мову; – якість: включаються лише рецензовані журнали, які відповідають суворим критеріям відбору; – DOI та індексація: статті отримують цифрові ідентифікатори (DOI), що забезпечує їхню цитованість та постійний запис у науковому просторі; – незалежність: DOAJ фінансується за рахунок пожертв і не є комерційним проєктом. 
===Джерела===
1. DOAJ. URL: [https://doaj.org]. 
2. Оновлені критерії для сайтів наукового журналу: рекомендації DOAJ. URL: [https://nauka.gov.ua/information/onovleni-kryterii-dlia-saitiv-naukovoho-zhurnalu-rekomendatsii-doaj/]
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Препринт

2026-05-31T22:20:18Z

Higher edu: /* Препринт (Preprint) */

==Препринт==
'''Препринт (Preprint)''' – це рання версія статті, підготовлена автором. У багатьох випадках ця робота вже була або незабаром буде подана до журналу. Препринт забезпечує негайний і безкоштовний доступ для світової аудиторії. Він не пройшов критичний процес рецензування, а отже, не може вважатися остаточним. Як ознака зростаючого визнання у науковому середовищі, препринти можна цитувати. Якщо доступна остаточна опублікована версія рукопису, рекомендовано посилатися саме на статтю в журналі, а не на препринт. 
Розміщення препринтів в спеціалізованих онлайн-репозитаріях (наприклад, arXiv, bioRxiv, SocArXiv) забезпечує ранню реєстрацію та поширення досліджень. Переваги препринтів: – дослідження стає доступним раніше у процесі публікації. Кожному препринту присвоюється DOI, що створює постійний запис цього раннього дослідження та встановлює пріоритет відкриття;
 – автори можуть отримувати відгуки щодо своїх результатів, що відкриває можливості для подальшої наукової дискусії та вдосконалення;
 – зростання кількості цитувань та показників альтметрик. Хоча це не завжди легко виміряти, деякі дослідження показують, що розміщення роботи на сервері препринтів може покращити ці результати;
 – більшість видавців дозволяють поширювати препринти будь-де й будь-коли. Статті, відхилені після рецензування, можуть залишатися онлайн, адже більшість журналів підтримують розміщення препринтів і зазвичай не розглядають це як попередню публікацію;
 – дослідження, представлене у препринті, буде публічно доступним для інших науковців чи практиків, які зможуть швидше цитувати його та використовувати як основу для подальших робіт.

===Джерела===
1. What is a preprint? URL: [https://www.elsevier.support/ssrn/answer/what-is-a-preprint] 
2. What are the benefits of preprints? URL: [https://authorservices.taylorandfrancis.com/publishing-your-research/making-your-submission/posting-to-preprint-server]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Принципи FAIR

2026-05-31T22:16:31Z

Higher edu: /* Принципи FAIR (Principles Findable (відшукуваність), Accessible (доступність), Interoperable (сумісність), Reusable (багаторазовість)) */

==Принципи FAIR==
'''Принципи FAIR (Principles Findable (відшукуваність), Accessible (доступність), Interoperable (сумісність), Reusable (багаторазовість)''' – це міжнародно визнані принципи управління науковими даними, розроблені спеціалістами, що опікуються проблемами інтеграції даних про наукову активність в електронних інформаційних системах, для того, щоб зробити ці дані доступними, сумісними й такими, що дозволяють легальне багаторазове використання та полегшують пошук інформації в мережі інтернет. 
 Findable (відшукуваність): – F1. Даним (метаданим) назавжди присвоюється глобально унікальний і постійний ідентифікатор. – F2. Дані описуються великою кількістю метаданих. – F3. Дані (метадані) реєструються або індексуються в ресурсі, який достатньо легко знайти. – F4. Метадані вказують ідентифікатор даних. Accessible (доступність): – А1. Дані (метадані) можна знайти за їх ідентифікатором за допомогою стандартизованого протоколу зв’язку. – А1.1. Протокол відкритий, безплатний і реалізований універсально. – А1.2. Протокол передбачає процедуру автентифікації та авторизації, де це необхідно. – А2. Метадані доступні навіть тоді, коли даних більше немає в наявності
. Interoperable (сумісність): – І1. Дані (метадані) використовують для представлення знань формальну, доступну, загальну та широковживану мову. – І2. Дані (метадані) використовують лексикон, який відповідає принципам FAIR. – І3. Дані (метадані) включають кваліфіковані посилання на інші дані (метадані). Reusable (багаторазовість): – R1. Дані (метадані) мають велику кількість точних і відповідних ознак. – R1.1. Дані (метадані) видаються з чіткою та доступною ліцензією на використання даних. – R1.2. Дані (метадані) пов’язані з їхнім походженням. – R1.3. Дані (метадані) відповідають доменним стандартам спільноти.

===Джерела===
1. Fair principles. URL: [https://www.go-fair.org/fair-principles/] 
2. Wilkinson, M., et al. The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship. URL: [https://www.researchgate.net/publication/298345883_The_FAIR_Guiding_Principles_for_scientific_data_management_and_stewardship] 
3. Принципи FAIR для дослідницьких даних. URL: [https://nauka.gov.ua/information/pryntsypy-fair-dlia-doslidnytskykh-danykh/]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкритий доступ

2026-05-31T22:07:24Z

Higher edu: /* Відкритий доступ (Open access) */

==Відкритий доступ (Open access)==
'''Відкритий доступ (Open access)''' – сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного та оперативного доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Відкритий доступ означає вільну, необмежену доступність рецензованої наукової літератури через Інтернет, що дозволяє будь-кому читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати або посилатися на повні тексти цих статей без фінансових, юридичних чи технічних бар’єрів. 

Рекомендовано дві моделі реалізації відкритого доступу: 
– самоархівування (self-archiving) – розміщення статей у відкритих репозитаріях (наприклад, arXiv, Zenodo, Fighare, Research Gate тощо); 
– відкриті журнали (open access journals) – публікація у виданнях, що надають вільний доступ до матеріалів 

Переваги відкритого доступу: 
– для організацій, що фінансують дослідження – забезпечує максимальну видимість результатів і підвищує соціальну віддачу від інвестицій у науку; 
– для авторів – сприяє значно ширшому поширенню, зростанню цитованості робіт, визнанню у науковій спільноті; 
– для читачів – гарантує вільний і безперешкодний доступ до першоджерел, що сприяє об’єктивному аналізу та розвитку знань; 
– для видавців і рецензентів – підвищує престиж їхньої діяльності завдяки більшій прозорості, доступності та зростанню значущості опублікованих матеріалів; 
– для бібліотек – розширює можливості інформаційного обслуговування, дозволяючи ефективно задовольняти потреби користувачів незалежно від фінансових обмежень; 
– для дослідницьких установ та інституцій – підвищує міжнародну присутність, репутацію й академічний авторитет, сприяючи інтеграції у глобальний науковий простір 
У програмі Horizon Europe відкритий доступ є обов’язковою вимогою: усі рецензовані наукові публікації, що фінансуються ЄС, мають бути доступні онлайн безкоштовно та одразу після публікації, а також збережені у відкритому репозитарії. Дослідницькі дані також повинні бути відкритими за принципами FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable).

===Джерела===
1. Стаття 10 «Публічна інформація у формі відкритих даних» Закону України Про доступ до публічної інформації. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text]. 
2. Budapest Open Access Initiative. URL: [https://www.budapestopenaccessinitiative.org/]. 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкритий доступ

2026-05-31T22:06:44Z

Higher edu: /* Відкритий доступ (Open access) */

==Відкритий доступ (Open access)==
'''Відкритий доступ (Open access)''' – сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного та оперативного доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Відкритий доступ означає вільну, необмежену доступність рецензованої наукової літератури через Інтернет, що дозволяє будь-кому читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати або посилатися на повні тексти цих статей без фінансових, юридичних чи технічних бар’єрів. 

Рекомендовано дві моделі реалізації відкритого доступу: 
– самоархівування (self-archiving) – розміщення статей у відкритих репозитаріях (наприклад, arXiv, Zenodo, Fighare, Research Gate тощо); 
– відкриті журнали (open access journals) – публікація у виданнях, що надають вільний доступ до матеріалів 

Переваги відкритого доступу: 
– для організацій, що фінансують дослідження – забезпечує максимальну видимість результатів і підвищує соціальну віддачу від інвестицій у науку; 
– для авторів – сприяє значно ширшому поширенню, зростанню цитованості робіт, визнанню у науковій спільноті; 
– для читачів – гарантує вільний і безперешкодний доступ до першоджерел, що сприяє об’єктивному аналізу та розвитку знань; 
– для видавців і рецензентів – підвищує престиж їхньої діяльності завдяки більшій прозорості, доступності та зростанню значущості опублікованих матеріалів; 
– для бібліотек – розширює можливості інформаційного обслуговування, дозволяючи ефективно задовольняти потреби користувачів незалежно від фінансових обмежень; 
– для дослідницьких установ та інституцій – підвищує міжнародну присутність, репутацію й академічний авторитет, сприяючи інтеграції у глобальний науковий простір 
У програмі Horizon Europe відкритий доступ є обов’язковою вимогою: усі рецензовані наукові публікації, що фінансуються ЄС, мають бути доступні онлайн безкоштовно та одразу після публікації, а також збережені у відкритому репозитарії. Дослідницькі дані також повинні бути відкритими за принципами FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable).

===Джерела===
1. Стаття 10 «Публічна інформація у формі відкритих даних» Закону України Про доступ до публічної інформації. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text]. 
2. Budapest Open Access Initiative. URL: [https://www.budapestopenaccessinitiative.org/]. 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Горизонт Європа

2026-05-31T21:30:55Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Горизонт Європа== '''Горизонт Європа (Horizon Europe)''' – це один із складників довгострокової багаторічної фінансової програми ЄС, є рамковою програмою ЄС з досліджень та інновацій. Програма стала дев’ятою рамковою програмою ЄС (FP9). Її основою є «Горизонт 20...

==Горизонт Європа==
'''Горизонт Європа (Horizon Europe)''' – це один із складників довгострокової багаторічної фінансової програми ЄС, є рамковою програмою ЄС з досліджень та інновацій. Програма стала дев’ятою рамковою програмою ЄС (FP9). Її основою є «Горизонт 2020», восьма рамкова програма, яка завершилася 31 грудня 2020 року. Загальний бюджет Програми «Горизонт Європа» становить 95,5 млрд євро (включаючи 5,4 млрд євро від Програми ЄС «Нове покоління Європи»). Реалізація Програми розрахована на семирічний період, а саме: 2021-2027 рр.. 
 
Програма спрямована на досягнення трьох стратегічних цілей: 
– &ensp; зміцнення науки і технологій в ЄС шляхом збільшення інвестицій у висококваліфіковані кадри та передові дослідження; 
– &ensp; сприяння інноваційній конкурентоспроможності промисловості, зокрема, шляхом підтримки заходів та дій з високим технологічним та інноваційним впливом на ринок; 
– &ensp; вирішення глобальних та суспільних викликів, надання ефективних відповідей та вироблення стратегічних рішень, які позитивно впливають на життя європейських громадян. 

Архітектоніка Програми (як і її попередниці – Програми «Горизонт 2020») передбачає формування трьох напрямів діяльності (пілларів). Проте на відміну від Програми «Горизонт 2020» Європейська інноваційна рада (ЄІР) вперше стала невід’ємною частиною третього напряму «Горизонт Європа» із власною структурою управління та інструментами сприяння дослідницькій діяльності.

Серед головних нововведень Програми також варто виокремити такі:
 – &ensp; запровадження п’яти дослідницьких та інноваційних місій, що дає змогу поставити чіткі цілі для вирішення конкретних сучасних суспільних викликів; серед цих п’яти місій Європейська Комісія визначила такі: адаптування до кліматичних змін, зокрема до суспільних змін; онкологічні захворювання; збереження чистоти океанів та водних ресурсів; вуглецево-нейтральні та «зелені» міста; збереження родючості ґрунтів для забезпечення сталого продовольчого розвитку;
 – &ensp; посилення практик відкритої наукової діяльності, що забезпечує оперативний відкритий доступ до наукових результатів, сприяючи таким чином відповідальному управлінню дослідницькими даними, щоб забезпечити їх доступність, сумісність та можливість повторного використання;
 – &ensp; новий підхід до формування партнерств, який ґрунтується на принципах стратегічної орієнтації, системному підході та спрощеному інструментарії взаємодії.

===Джерела===
1. Офіс Горизонт Європа в Україні. Програма Горизонт Європа. URL: [https://horizon-europe.org.ua/uk/about-he/he-programme/]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

План S

2026-05-31T21:15:30Z

Higher edu: Створена сторінка: ==План S== '''План S (Plan S)''' – це ініціатива, скерована на прискорення переходу до повного та негайного відкритого доступу до наукових публікацій. План S передбачає, що всі результати наукових досліджень, що фінансуються за рахунок державних грантів, надан...

==План S==
'''План S (Plan S)''' – це ініціатива, скерована на прискорення переходу до повного та негайного відкритого доступу до наукових публікацій.
План S передбачає, що всі результати наукових досліджень, що фінансуються за рахунок державних грантів, наданих національними та європейськими дослідницькими радами та фінансовими організаціями, повинні публікуватися виключно у журналах відкритого доступу, або на відповідних відкритих платформах. Ініціативу було створено 4 вересня 2018 року національними фондами з 12 європейських країн та Європейською Дослідницькою Радою (ERC), які утворили консорціум під назвою cOAlitionS. 
 
План S передбачає реалізацію 10 принципів, а саме: 
1. Автори зберігають авторські права на свої публікації без будь-яких обмежень. Усі публікації повинні бути опубліковані під умовами відкритої ліцензії, зокрема Creative Commons Attribution License CC BY. Використана ліцензія повинна відповідати вимогам Берлінської декларації; 
2. Грантодавчі організації повинні забезпечити встановлення єдиних критеріїв та вимог щодо послуг, які відповідають вимогам високоякісних журналів та платформ відкритого доступу; 
3. У випадку, якщо такі відкриті журнали або платформи ще не існують, грантодавчі організації повинні скоординовано надаватимуть стимули для їх створення та підтримки, а також така підтримка надаватиметься для створення інфраструктури відкритого доступу, там де це необхідно; 
4. Там, де це можливо, витрати на публікацію у відкритому виданні покриватимуть Фонди або університети, але не окремі дослідники. Усі вчені повинні мати можливість опублікувати свою роботу у відкритому доступі, навіть якщо їхні установи мають обмежені можливості; 
5. Фінансові витрати на публікацію у виданнях відкритого доступу стандартизовані у всіх країнах ЄС; 
6. Фонди проситимуть університети, дослідницькі організації та бібліотеки узгоджувати свої політики та стратегії Відкритого доступу, насамперед, щодо прозорості; 
7. Ці принципи застосовуються до всіх видів наукових публікацій, однак досягнення відкритого доступу для монографій та книг може відбутися пізніше 1 січня 2020 року; 
8. Важливість відкритих архівів та репозитаріїв для розміщення результатів наукових досліджень підтверджується через їх функції довготривалого зберігання та потенціалу для редакційно-видавничих інновацій; 
9. «Гібридна» модель публікації не відповідає цим принципам; 
10. Фонди будуть контролювати дотримання цих принципів та накладатимуть санкції за їх порушення. 

===Джерела===
1. Plan S Principles. URL: [https://www.coalition-s.org/plan_s_principles/] 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Сан-Франциська декларація DORA

2026-05-31T21:02:09Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Сан-Франциська декларація DORA== '''Сан-Франциська декларація DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)''' – це ініціатива щодо просування практичних і надійних підходів до оцінки досліджень у всьому світі і в усіх наукових дисциплінах. У документі визнається нео...

Громадянська наука

2026-05-31T20:49:57Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Громадянська наука (Citizen Science)== '''Громадянська наука (Citizen Science)''' – це гнучка концепція, яку можна адаптувати та застосовувати в різних ситуаціях і дисциплінах. 10 ключових принципів, які лежать в основі належної практики громадянської науки: ...

==Громадянська наука (Citizen Science)==
'''Громадянська наука (Citizen Science)''' – це гнучка концепція, яку можна адаптувати та застосовувати в різних ситуаціях і дисциплінах.

10 ключових принципів, які лежать в основі належної практики громадянської науки: 
 1. Громадянські наукові проєкти активно залучають громадян до наукової діяльності для отримання нових знань та їх розуміння.
 2. Громадянські наукові проєкти приносять справжні наукові результати.
 3. Користь від участі у проєктах отримують як професійні науковці, так і громадяни.
 4. Громадянські науковці за бажанням можуть брати участь у різних етапах процесу дослідження.
 5. Громадянські науковці отримують відгуки про проєкт після його реалізації.
 6. Громадянська наука опирається на наукові підходи, які мають свої обмеження та недоліки.
 7. Дані та метадані громадянських наукових проєктів повинні бути вільнодоступними.
 8. Внесок громадянських науковців визнається в результатах проєкту та публікаціях.
 9. Громадянські наукові програми оцінюються за їхніми науковими результатами та якістю даних.
 10. Керівники проєктів враховують правові та етичні питання. 
===Джерела===
1. ECSA (European Citizen Science Association). URL: [https://www.ecsa.ngo/10-principles/] 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Figshare

2026-05-31T20:43:14Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Figshare== '''Figshare''' – це універсальне сховище для збереження та надання доступу до освітніх та наукових матеріалів. На цій платформі можуть зберігатися як робочі варіанти (доступні для перегляду лише власнику), так і завершені матеріали, вільно доступні...

==Figshare==
'''Figshare''' – це універсальне сховище для збереження та надання доступу до освітніх та наукових матеріалів.
На цій платформі можуть зберігатися як робочі варіанти (доступні для перегляду лише власнику), так і завершені матеріали, вільно доступні усім користувачам. Автор матеріалу завжди може побачити, скільки читачів ознайомилися з його доробком. Figshare дозволяє завантажувати файли розміром до 5 ГБ (ліміт за замовчуванням). Депозитори, котрі мають потребу завантажити більші за розміром файли, мають звернутися до служби підтримки. Усі облікові записи на Figshare мають 20 ГБ приватного простору та необмежений публічний простір. Організації мають можливість збільшувати потрібний їм приватний простір. Сервіс дозволяє розміщувати різні типи матеріалів з різних галузей знань: книги, статті, тези, плакати, презентації, набори даних, зображення, відео/аудіо файли, програмне забезпечення тощо. Усі матеріали, які додав депозитор, він може змінювати, оновлювати, або вилучати. Сервіс автоматично надає матеріалам ідентифікатор цифрового об'єкта DOI. Якщо депозитор не бажає оприлюднювати свій матеріал, він може зарезервувати DOI. Figshare підтримує інтеграцію з іншими інструментами, сервісами наукової комунікації – ORCID, Symplectic Elements, Github. Відстежується веб-ресурсом Altmetric.com, що дозволяє оцінити згадування, цитування розміщених матеріалів. Figshare дозволіє не лише зберігати, поширювати свої матеріали, а й шукати результати досліджень, дослідницькі дані, що розмістили інші користувачі. Пошук можна здійснювати за ключовими словами, за знаннєвою категорією чи за автором. Усі користувачі Figshare мають можливість додати на веб-сайт, блог, повідомлення електронної пошти, соціальну мережу матеріали Figshare у зручному форматі. 

Переваги: – зручний і постійний доступ до власних матеріалів; 
– легке упорядкування потрібних знайдених матеріалів; 
– унікальний ідентифікатор DOI; 
– можливість відслідковувати метрику матеріалів, кількість читачів, завантажень, згадувань, цитувань тощо. 

===Джерела===
1. Figshare. URL: [https://info.figshare.com/about/] 
2. Figshare. Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів. НТБ ім. Г.І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL: [https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/95db3bb5-bf86-480d-86d6-002b3935cd25/content] 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Zenodo

2026-05-31T20:34:54Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Zenodo== '''Zenodo''' – це науковий репозиторій з відкритим доступом, створений в межах європейської ініціативи OpenAIRE. Працює на інфраструктурі CERN (Європейська організація з ядерних досліджень), яка гарантує надійність і довготривале збереження. Платформа Zeno...

==Zenodo==
'''Zenodo''' – це науковий репозиторій з відкритим доступом, створений в межах європейської ініціативи OpenAIRE. Працює на інфраструктурі CERN (Європейська організація з ядерних досліджень), яка гарантує надійність і довготривале збереження. Платформа Zenodo фінансується Європейською комісією, тому використання є безкоштовним для користувачів. Дозволяє дослідникам зберігати, ділитися та публікувати різні наукові матеріали, такі як статті, набори даних, програмне забезпечення, звіти тощо, підтримує відкриту науку (Open Science), забезпечуючи довгострокове зберігання та доступність матеріалів. 
 
На платформі Zenodo розміщені матеріали та спільноти (Communities) різноманітних наукових організацій, інститутів, проєктів та ініціатив. Це можуть бути університети, дослідницькі центри, міжнародні організації, а також окремі наукові проекти, які підтримують відкритий доступ (Open Access) до наукових даних. Організації та проєкти, які використовують Zenodo: 
– CERN (Європейська організація з ядерних досліджень). Багато матеріалів, пов’язаних з фізикою, ядерними дослідженнями та суміжними дисциплінами; 
– Європейська Комісія та проєкти ЄС. Багато проєктів, які фінансуються Європейським Союзом (наприклад, в рамках програми Horizon Europe), використовують Zenodo для публікації результатів досліджень; 
– OpenAIRE. Проєкт, який підтримує відкритий доступ до наукових даних у Європі; 
– Research Data Alliance (RDA). Міжнародна організація, яка займається поліпшенням обміну науковими даними; 
– Університети та академічні установи. Багато університетів та наукових інститутів використовують Zenodo для публікації даних, пов’язаних з їхніми дослідженнями; 
– Проєкти з відкритим програмним забезпеченням (Open Source). Zenodo часто використовується для публікації програмного забезпечення з відкритим кодом, яке розроблене в рамках наукових проєктів; 
– Міжнародні наукові ініціативи. Наприклад, проєкти, пов’язані з кліматичними дослідженнями, біоінформатикою, астрономією тощо. 
===Джерела===
1. Назаровець С. Zenodo для дослідників: як зробити свої дані доступними та корисними. URL: [https://zenodo.org/records/15089984] 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

DOAJ

2026-05-31T20:21:26Z

Higher edu: Створена сторінка: ==DOAJ (Directory of Open Access Journals)== '''DOAJ (Directory of Open Access Journals)''' – це міжнародний каталог наукових журналів відкритого доступу, який індексує журнали із усіх галузей знань. Підтримується організацією Infrastructure Services for Open Access (IS4OA). Місія DOAJ – курирувати, підтримува...

==DOAJ (Directory of Open Access Journals)== '''DOAJ (Directory of Open Access Journals)''' – це міжнародний каталог наукових журналів відкритого доступу, який індексує журнали із усіх галузей знань. Підтримується організацією Infrastructure Services for Open Access (IS4OA). Місія DOAJ – курирувати, підтримувати і розвивати джерела достовірної інформації про наукові журнали відкритого доступу в Інтернеті; перевіряти відповідність журналів високим публікаційного стандартам; підвищувати доступність, популярність, поширеність, привабливість журналів з відкритим доступом; надавати вченим, бібліотекам, університетам, науково-дослідним фондам та іншим зацікавленим сторонам можливість користуватися наданою інформацією і послугами; полегшити інтеграцію журналів відкритого доступу в служби бібліотек і сайтів-агрегаторів; надавати допомогу, по можливості, видавцям і їх журналам відповідно до кращих стандартів цифрового публікації; і, тим самим, підтримувати перехід системи наукового спілкування і публікації в модель, яка служить науці, вищої освіти, промисловості, інновацій, товариствам і людям. Відіграє ключову роль у розвитку відкритої науки, підвищуючи видимість та вплив досліджень. 
 Основні характеристики: 
– безкоштовний доступ: усі журнали та статті доступні без оплати; 
– масштабність: понад 22 000 журналів із більш ніж 140 країн, що охоплюють 91 мову; 
– якість: включаються лише рецензовані журнали, які відповідають суворим критеріям відбору; 
– DOI та індексація: статті отримують цифрові ідентифікатори (DOI), що забезпечує їхню цитованість та постійний запис у науковому просторі; 
– незалежність: DOAJ фінансується за рахунок пожертв і не є комерційним проєктом.
===Джерела===
1. DOAJ. URL: [https://doaj.org] 
2. Оновлені критерії для сайтів наукового журналу: рекомендації DOAJ. URL: [https://nauka.gov.ua/information/onovleni-kryterii-dlia-saitiv-naukovoho-zhurnalu-rekomendatsii-doaj] 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Препринт

2026-05-31T20:12:31Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Препринт (Preprint)== '''Препринт (Preprint)''' – це рання версія статті, підготовлена автором. У багатьох випадках ця робота вже була або незабаром буде подана до журналу. Препринт забезпечує негайний і безкоштовний доступ для світової аудиторії. Він не пройшо...

==Препринт (Preprint)==
'''Препринт (Preprint)''' – це рання версія статті, підготовлена автором. У багатьох випадках ця робота вже була або незабаром буде подана до журналу. Препринт забезпечує негайний і безкоштовний доступ для світової аудиторії. Він не пройшов критичний процес рецензування, а отже, не може вважатися остаточним. Як ознака зростаючого визнання у науковому середовищі, препринти можна цитувати. Якщо доступна остаточна опублікована версія рукопису, рекомендовано посилатися саме на статтю в журналі, а не на препринт. 
Розміщення препринтів в спеціалізованих онлайн-репозитаріях (наприклад, arXiv, bioRxiv, SocArXiv) забезпечує ранню реєстрацію та поширення досліджень. Переваги препринтів: – дослідження стає доступним раніше у процесі публікації. Кожному препринту присвоюється DOI, що створює постійний запис цього раннього дослідження та встановлює пріоритет відкриття;
 – автори можуть отримувати відгуки щодо своїх результатів, що відкриває можливості для подальшої наукової дискусії та вдосконалення;
 – зростання кількості цитувань та показників альтметрик. Хоча це не завжди легко виміряти, деякі дослідження показують, що розміщення роботи на сервері препринтів може покращити ці результати;
 – більшість видавців дозволяють поширювати препринти будь-де й будь-коли. Статті, відхилені після рецензування, можуть залишатися онлайн, адже більшість журналів підтримують розміщення препринтів і зазвичай не розглядають це як попередню публікацію;
 – дослідження, представлене у препринті, буде публічно доступним для інших науковців чи практиків, які зможуть швидше цитувати його та використовувати як основу для подальших робіт.

===Джерела===
1. What is a preprint? URL: [https://www.elsevier.support/ssrn/answer/what-is-a-preprint] 
2. What are the benefits of preprints? URL: [https://authorservices.taylorandfrancis.com/publishing-your-research/making-your-submission/posting-to-preprint-server]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкритий доступ

2026-05-31T20:05:23Z

Higher edu: /* Відкритий доступ (Open access) */

==Відкритий доступ (Open access)==
'''Відкритий доступ (Open access)''' – сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного та оперативного доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Відкритий доступ означає вільну, необмежену доступність рецензованої наукової літератури через Інтернет, що дозволяє будь-кому читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати або посилатися на повні тексти цих статей без фінансових, юридичних чи технічних бар’єрів. 

Рекомендовано дві моделі реалізації відкритого доступу: 
– самоархівування (self-archiving) – розміщення статей у відкритих репозитаріях (наприклад, arXiv, Zenodo, Fighare, Research Gate тощо); 
– відкриті журнали (open access journals) – публікація у виданнях, що надають вільний доступ до матеріалів 

Переваги відкритого доступу: 
– для організацій, що фінансують дослідження – забезпечує максимальну видимість результатів і підвищує соціальну віддачу від інвестицій у науку; 
– для авторів – сприяє значно ширшому поширенню, зростанню цитованості робіт, визнанню у науковій спільноті; 
– для читачів – гарантує вільний і безперешкодний доступ до першоджерел, що сприяє об’єктивному аналізу та розвитку знань; 
– для видавців і рецензентів – підвищує престиж їхньої діяльності завдяки більшій прозорості, доступності та зростанню значущості опублікованих матеріалів; 
– для бібліотек – розширює можливості інформаційного обслуговування, дозволяючи ефективно задовольняти потреби користувачів незалежно від фінансових обмежень; 
– для дослідницьких установ та інституцій – підвищує міжнародну присутність, репутацію й академічний авторитет, сприяючи інтеграції у глобальний науковий простір 
У програмі Horizon Europe відкритий доступ є обов’язковою вимогою: усі рецензовані наукові публікації, що фінансуються ЄС, мають бути доступні онлайн безкоштовно та одразу після публікації, а також збережені у відкритому репозитарії. Дослідницькі дані також повинні бути відкритими за принципами FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable)

===Джерела===
1. Стаття 10 «Публічна інформація у формі відкритих даних» Закону України Про доступ до публічної інформації. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text]. 
2. Budapest Open Access Initiative. URL: [https://www.budapestopenaccessinitiative.org/]. 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Принципи FAIR

2026-05-31T19:51:35Z

Higher edu: /* Джерела */

==Принципи FAIR (Principles Findable (відшукуваність), Accessible (доступність), Interoperable (сумісність), Reusable (багаторазовість))==
'''Принципи FAIR''' – це міжнародно визнані принципи управління науковими даними, розроблені спеціалістами, що опікуються проблемами інтеграції даних про наукову активність в електронних інформаційних системах, для того, щоб зробити ці дані доступними, сумісними й такими, що дозволяють легальне багаторазове використання та полегшують пошук інформації в мережі інтернет
. Findable (відшукуваність): – F1. Даним (метаданим) назавжди присвоюється глобально унікальний і постійний ідентифікатор. – F2. Дані описуються великою кількістю метаданих. – F3. Дані (метадані) реєструються або індексуються в ресурсі, який достатньо легко знайти. – F4. Метадані вказують ідентифікатор даних. Accessible (доступність): – А1. Дані (метадані) можна знайти за їх ідентифікатором за допомогою стандартизованого протоколу зв’язку. – А1.1. Протокол відкритий, безплатний і реалізований універсально. – А1.2. Протокол передбачає процедуру автентифікації та авторизації, де це необхідно. – А2. Метадані доступні навіть тоді, коли даних більше немає в наявності
. Interoperable (сумісність): – І1. Дані (метадані) використовують для представлення знань формальну, доступну, загальну та широковживану мову. – І2. Дані (метадані) використовують лексикон, який відповідає принципам FAIR. – І3. Дані (метадані) включають кваліфіковані посилання на інші дані (метадані). Reusable (багаторазовість): – R1. Дані (метадані) мають велику кількість точних і відповідних ознак. – R1.1. Дані (метадані) видаються з чіткою та доступною ліцензією на використання даних. – R1.2. Дані (метадані) пов’язані з їхнім походженням. – R1.3. Дані (метадані) відповідають доменним стандартам спільноти.

===Джерела===
1. Fair principles. URL: [https://www.go-fair.org/fair-principles/] 
2. Wilkinson, M., et al. The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship. URL: [https://www.researchgate.net/publication/298345883_The_FAIR_Guiding_Principles_for_scientific_data_management_and_stewardship] 
3. Принципи FAIR для дослідницьких даних. URL: [https://nauka.gov.ua/information/pryntsypy-fair-dlia-doslidnytskykh-danykh/]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Принципи FAIR

2026-05-31T19:50:51Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Принципи FAIR (Principles Findable (відшукуваність), Accessible (доступність), Interoperable (сумісність), Reusable (багаторазовість))== '''Принципи FAIR''' – це міжнародно визнані принципи управління науковими даними, розроблені спеціалістами, що опікуються проблемами інтеграції...

==Принципи FAIR (Principles Findable (відшукуваність), Accessible (доступність), Interoperable (сумісність), Reusable (багаторазовість))==
'''Принципи FAIR''' – це міжнародно визнані принципи управління науковими даними, розроблені спеціалістами, що опікуються проблемами інтеграції даних про наукову активність в електронних інформаційних системах, для того, щоб зробити ці дані доступними, сумісними й такими, що дозволяють легальне багаторазове використання та полегшують пошук інформації в мережі інтернет
. Findable (відшукуваність): – F1. Даним (метаданим) назавжди присвоюється глобально унікальний і постійний ідентифікатор. – F2. Дані описуються великою кількістю метаданих. – F3. Дані (метадані) реєструються або індексуються в ресурсі, який достатньо легко знайти. – F4. Метадані вказують ідентифікатор даних. Accessible (доступність): – А1. Дані (метадані) можна знайти за їх ідентифікатором за допомогою стандартизованого протоколу зв’язку. – А1.1. Протокол відкритий, безплатний і реалізований універсально. – А1.2. Протокол передбачає процедуру автентифікації та авторизації, де це необхідно. – А2. Метадані доступні навіть тоді, коли даних більше немає в наявності
. Interoperable (сумісність): – І1. Дані (метадані) використовують для представлення знань формальну, доступну, загальну та широковживану мову. – І2. Дані (метадані) використовують лексикон, який відповідає принципам FAIR. – І3. Дані (метадані) включають кваліфіковані посилання на інші дані (метадані). Reusable (багаторазовість): – R1. Дані (метадані) мають велику кількість точних і відповідних ознак. – R1.1. Дані (метадані) видаються з чіткою та доступною ліцензією на використання даних. – R1.2. Дані (метадані) пов’язані з їхнім походженням. – R1.3. Дані (метадані) відповідають доменним стандартам спільноти.

===Джерела===
Fair principles. URL: [https://www.go-fair.org/fair-principles/] 
Wilkinson, M., et al. The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship. URL: [https://www.researchgate.net/publication/298345883_The_FAIR_Guiding_Principles_for_scientific_data_management_and_stewardship] 
Принципи FAIR для дослідницьких даних. URL: [https://nauka.gov.ua/information/pryntsypy-fair-dlia-doslidnytskykh-danykh/]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-31T19:34:11Z

Higher edu: /* Відкрита наука (Open Science) */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 
– &ensp; відкриті наукові знання 
– &ensp; інфраструктури відкритої науки 
– &ensp; відкрите залучення соціальних суб'єктів 
– &ensp; відкритий діалог з іншими системами знання. 
 
Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
– &ensp; універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
– &ensp; відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
– &ensp; інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
 
Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
– &ensp; відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
– &ensp; забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
– &ensp; створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
– &ensp; популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
– &ensp; удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
– &ensp; підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки.
===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]
 
2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex]
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-31T19:15:36Z

Higher edu: /* Відкрита наука (Open Science) */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 
 
Ключові елементи відкритої науки: 
– &ensp; відкриті наукові знання 
– &ensp; інфраструктури відкритої науки 
– &ensp; відкрите залучення соціальних суб'єктів 
– &ensp; відкритий діалог з іншими системами знання. 
 
Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
– &ensp; універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
– &ensp; відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
– &ensp; інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
 
Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
– &ensp; відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
– &ensp; забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
– &ensp; створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
– &ensp; популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
– &ensp; удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
– &ensp; підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 
 
===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]
 
2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 
 
===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкритий доступ

2026-05-21T09:07:37Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Відкритий доступ (Open access)== '''Відкритий доступ (Open access)''' – сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного та оперативного доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікацій...

==Відкритий доступ (Open access)==
'''Відкритий доступ (Open access)''' – сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного та оперативного доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Відкритий доступ означає вільну, необмежену доступність рецензованої наукової літератури через Інтернет, що дозволяє будь-кому читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати або посилатися на повні тексти цих статей без фінансових, юридичних чи технічних бар’єрів. 

Рекомендовано дві моделі реалізації відкритого доступу: ⇒ самоархівування (self-archiving) – розміщення статей у відкритих репозитаріях (наприклад, arXiv, Zenodo, Fighare, Research Gate тощо); ⇒ відкриті журнали (open access journals) – публікація у виданнях, що надають вільний доступ до матеріалів 

Переваги відкритого доступу: 
⇒ для організацій, що фінансують дослідження – забезпечує максимальну видимість результатів і підвищує соціальну віддачу від інвестицій у науку; 
⇒ для авторів – сприяє значно ширшому поширенню, зростанню цитованості робіт, визнанню у науковій спільноті; 
⇒ для читачів – гарантує вільний і безперешкодний доступ до першоджерел, що сприяє об’єктивному аналізу та розвитку знань; 
⇒ для видавців і рецензентів – підвищує престиж їхньої діяльності завдяки більшій прозорості, доступності та зростанню значущості опублікованих матеріалів; 
⇒ для бібліотек – розширює можливості інформаційного обслуговування, дозволяючи ефективно задовольняти потреби користувачів незалежно від фінансових обмежень; 
⇒ для дослідницьких установ та інституцій – підвищує міжнародну присутність, репутацію й академічний авторитет, сприяючи інтеграції у глобальний науковий простір 
У програмі Horizon Europe відкритий доступ є обов’язковою вимогою: усі рецензовані наукові публікації, що фінансуються ЄС, мають бути доступні онлайн безкоштовно та одразу після публікації, а також збережені у відкритому репозитарії. Дослідницькі дані також повинні бути відкритими за принципами FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable)

===Джерела===
1. Стаття 10 «Публічна інформація у формі відкритих даних» Закону України Про доступ до публічної інформації. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text]. 
2. Budapest Open Access Initiative. URL: [https://www.budapestopenaccessinitiative.org/]. 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T08:25:48Z

Higher edu: /* Відкрита наука (Open Science) */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 
⇒ &ensp; відкриті наукові знання 
⇒ &ensp; інфраструктури відкритої науки 
⇒ &ensp; відкрите залучення соціальних суб'єктів 
⇒ &ensp; відкритий діалог з іншими системами знання. 

Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
⇒ &ensp; універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
⇒ &ensp; відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
⇒ &ensp; інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 

Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
⇒ &ensp; відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
⇒ &ensp; забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
⇒ &ensp; створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
⇒ &ensp; популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
⇒ &ensp; удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
⇒ &ensp; підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T08:10:42Z

Higher edu: /* Відкрита наука (Open Science) */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 
⇒ &ensp; відкриті наукові знання 
⇒ &ensp; інфраструктури відкритої науки 
⇒ &ensp; відкрите залучення соціальних суб'єктів 
⇒ &ensp; відкритий діалог з іншими системами знання. 

'''Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є:''' 
⇒ &ensp; універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
⇒ &ensp; відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
⇒ &ensp; інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
⇒ &ensp; Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
⇒ &ensp; відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
⇒ &ensp; забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
⇒ &ensp; створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
⇒ &ensp; популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
⇒ &ensp; удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
⇒ &ensp; підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T07:46:34Z

Higher edu: /* Відкрита наука (Open Science) */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

'''Ключові елементи відкритої науки:''' 
⇒ &ensp; відкриті наукові знання 
⇒ &ensp; інфраструктури відкритої науки 
⇒ &ensp; відкрите залучення соціальних суб'єктів 
⇒ &ensp; відкритий діалог з іншими системами знання. 

'''Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є:''' 
⇒ &ensp; універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
⇒ &ensp; відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
⇒ &ensp; інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
⇒ &ensp; Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
⇒ &ensp; відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
⇒ &ensp; забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
⇒ &ensp; створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
⇒ &ensp; популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
⇒ &ensp; удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
⇒ &ensp; підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T07:42:34Z

Higher edu: /* Відкрита наука (Open Science) */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

'''Ключові елементи відкритої науки:''' 

* відкриті наукові знання 
* інфраструктури відкритої науки 
* відкрите залучення соціальних суб'єктів 
* відкритий діалог з іншими системами знання. 

'''Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є:''' 
* універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
* відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
* інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
* Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
* відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
* забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
* створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
* популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
* удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
* підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T07:40:39Z

Higher edu: /* Джерела */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 

відкриті наукові знання 
інфраструктури відкритої науки 
відкрите залучення соціальних суб'єктів 
відкритий діалог з іншими системами знання. 

Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T07:39:07Z

Higher edu: /* Відкрита наука */

==Відкрита наука (Open Science)==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 

відкриті наукові знання 
інфраструктури відкритої науки 
відкрите залучення соціальних суб'єктів 
відкритий діалог з іншими системами знання. 

Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng 4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T07:35:46Z

Higher edu: /* Джерела */

==Відкрита наука==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 

відкриті наукові знання 
інфраструктури відкритої науки 
відкрите залучення соціальних суб'єктів 
відкритий діалог з іншими системами знання. 

Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng 4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T07:34:58Z

Higher edu: /* Джерела */

==Відкрита наука==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 

відкриті наукові знання 
інфраструктури відкритої науки 
відкрите залучення соціальних суб'єктів 
відкритий діалог з іншими системами знання. 

Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949.locale=en UNESCO Recommendation on Open Science] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng 4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкрита наука

2026-05-21T07:30:29Z

Higher edu:

==Відкрита наука==
'''Відкрита наука (Open Science)''' – спосіб організації та реалізації наукової та науково-технічної діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів та науково-технічної інформації з можливістю їх багаторазового використання, обміну та розповсюдження за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими з дотриманням авторських та суміжних прав.
Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим. Водночас відкритість досліджень передбачає, що має забезпечуватися принцип «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно». 

Ключові елементи відкритої науки: 

відкриті наукові знання 
інфраструктури відкритої науки 
відкрите залучення соціальних суб'єктів 
відкритий діалог з іншими системами знання. 

Пріоритетами впровадження відкритої науки в європейських університетах є: 
універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій; 
відшукуванні, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень; 
інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів відкритої науки. 
Основні завдання для впровадження відкритої науки в Україні: 
відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації; 
забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури; 
створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі; 
популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності; 
удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності; 
підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки. 

===Джерела===
1. Методичні рекомендації МОН України щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]

2. UNESCO Recommendation on Open Science. URL: [https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf00003799493] 
Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast). URL: [https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1024/oj/eng 4] 
Національний план щодо відкритої науки. URL: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Tex] 

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Ліцензії відкритого доступу

2026-05-04T06:03:55Z

Higher edu: /* Ліцензії відкритого доступу */

==Ліцензії відкритого доступу==
'''Ліцензії відкритого доступу''' – міжнародні ліцензії на використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі, що дають змогу авторам та іншим суб’єктам авторських прав самим визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторських прав.
Найбільш поширеним є використання ліцензій Creative Commons (далі – ліцензії СС): 
'''CC BY – із зазначенням авторства.''' Дозволене створення похідних творів і їх вільне поширення, дозволене комерційне використання. 
'''CC BY-SA – із зазначенням авторства – поширення на тих самих умовах.''' Дозволене створення похідних творів і їх вільне поширення, дозволене комерційне використання. Похідні твори теж повинні поширюватися на умовах СС BY-SA. 
'''CC BY-ND –із зазначенням авторства – без похідних творів.''' Не дозволене розповсюдження похідних творів, дозволене комерційне використання. 
'''CC BY-NC – із зазначенням авторства – некомерційна.''' Дозволене розповсюдження похідних творів, не дозволене комерційне використання. 
'''CC BY-NC-SA – із зазначенням авторства – некомерційна – поширення на тих самих умовах.''' Дозволене розповсюдження похідних творів, не дозволене комерційне використання. Похідні твори теж повинні поширюватися на умовах СС BY-NC-SA. 
'''CC BY-NC-ND – із зазначенням авторства – некомерційна– без похідних творів.''' Не дозволене комерційне використання, не дозволене розповсюдження похідних творів.

===Джерела===
1. Creative Commons. URL: [[Сем_посилання:: https://creativecommons.org/]]

2. Капіца Ю.М., Шахбазян К.С. Застосування ліцензій відкритого доступу при розміщенні матеріалів наукових журналів в електронному середовищі / Наука України у світовому інформаційному просторі.― № 13, 2016. – C. 62–70.

3. Рекомендації Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України щодо застосування ліцензій відкритого доступу при розміщенні матеріалів наукових журналів та збірників наукових праць в електронному середовищі від 15.01.2018. URL: [[Сем_посилання:: https://pr.nas.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Рекомендації-ліцензії-відкритого-доступу-додаток-до-листа-ЦДІВТТ-НАН-України-від-15_01_2018_№-2_2018.pdf]]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Ліцензії відкритого доступу

2026-05-04T05:49:26Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Ліцензії відкритого доступу== '''Ліцензії відкритого доступу''' – міжнародні ліцензії на використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі, що дають змогу авторам та іншим суб’єктам авторських прав самим визначати засади подальшого ви...

==Ліцензії відкритого доступу==
'''Ліцензії відкритого доступу''' – міжнародні ліцензії на використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі, що дають змогу авторам та іншим суб’єктам авторських прав самим визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторських прав.
Найбільш поширеним є використання ліцензій Creative Commons (далі – ліцензії СС): 
'''CC BY – із зазначенням авторства.''' Дозволене створення похідних творів і їх вільне поширення, дозволене комерційне використання. 
'''CC BY-SA – із зазначенням авторства – поширення на тих самих умовах.''' Дозволене створення похідних творів і їх вільне поширення, дозволене комерційне використання. Похідні твори теж повинні поширюватися на умовах СС BY-SA. 
'''CC BY-ND –із зазначенням авторства – без похідних творів.''' Не дозволене розповсюдження похідних творів, дозволене комерційне використання. 
'''CC BY-NC – із зазначенням авторства – некомерційна.''' Дозволене розповсюдження похідних творів, не дозволене комерційне використання. 
'''CC BY-NC-SA – із зазначенням авторства – некомерційна – поширення на тих самих умовах.''' Дозволене розповсюдження похідних творів, не дозволене комерційне використання. Похідні твори теж повинні поширюватися на умовах СС BY-NC-SA. 
'''CC BY-NC-ND – із зазначенням авторства – некомерційна– без похідних творів.''' Не дозволене комерційне використання, не дозволене розповсюдження похідних творів.

===Джерела===
1. Creative Commons. URL: [[Сем_посилання:: https://creativecommons.org/]]

2. Капіца Ю.М., Шахбазян К.С. Застосування ліцензій відкритого доступу при розміщенні матеріалів наукових журналів в електронному середовищі / Наука України у світовому інформаційному просторі.― № 13, 2016. – C. 62–70.

3. Рекомендації Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України щодо застосування ліцензій відкритого доступу при розміщенні матеріалів наукових журналів та збірників наукових праць в електронному середовищі від 15.01.2018. URL: [[Сем_посилання:: pr.nas.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Рекомендації-ліцензії-відкритого-доступу-додаток-до-листа-ЦДІВТТ-НАН-України-від-15_01_2018_№-2_2018.pdf]]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Відкриті наукові (дослідницькі) дані

2026-05-04T05:41:13Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Відкриті наукові (дослідницькі) дані== '''Відкриті наукові (дослідницькі) дані''' – оприлюднені у цифровому вигляді дані, отримані в ході наукового дослідження, з такими технічними і нормативними характеристиками, щоб їх могли вільно і повторно викори...

==Відкриті наукові (дослідницькі) дані==
'''Відкриті наукові (дослідницькі) дані''' – оприлюднені у цифровому вигляді дані, отримані в ході наукового дослідження, з такими технічними і нормативними характеристиками, щоб їх могли вільно і повторно використовувати та поширювати будь-хто, будь-де і у будь-який час.

===Джерела===
1. Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [[Сем_посилання::
https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]]

2. Драч І., Петроє О., Бородієнко О. Концепція розвитку відкритої науки в науковій організації. URL: [[Сем_посилання:: https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2024/12/2024.10.21-Kontseptsiya-rozvytku-vidkrytoyi-nauky-v-nauk.organizatsiyi.pdf]]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

FAIR-дані

2026-05-04T05:34:27Z

Higher edu: Створена сторінка: ==FAIR-дані== '''FAIR-дані''' – дані, які зберігаються в електронній формі та відповідають принципам належного управління дослідницькими даними FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability): ''відшукуваність'' (Findability) — дані й метадані легко знайти; автоматичне й надій...

==FAIR-дані==
'''FAIR-дані''' – дані, які зберігаються в електронній формі та відповідають принципам належного управління дослідницькими даними FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability):
''відшукуваність'' (Findability) — дані й метадані легко знайти; автоматичне й надійне виявлення наборів даних залежить від машинозчитуваних постійних ідентифікаторів (PID) і метаданих;
''доступність'' (Accessibility) — дані й метадані є доступними за допомогою стандартизованого та відкритого протоколу зв’язку, що передбачає, зокрема, автентифікацію та авторизацію. Крім того, метадані мають бути доступними, навіть якщо самі дані недоступні;
''сумісність'' (Interoperability) — здатність до взаємодії, можливість поєднувати та використовувати дані й метадані з іншими даними або інструментами, тому формат даних має бути відкритим і придатним для інтерпретації різними інструментами;
''багаторазовість'' (Reusability) — дані й метадані мають бути добре описані, щоб їх можна було тиражувати та/або комбінувати в різних налаштуваннях. Крім того, повторне використання даних і метаданих має бути обумовлено зрозумілою та доступною ліцензією (-ями).

===Джерела===
1. Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних. URL: [[Сем_посилання:: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf]]

2. Драч І., Петроє О., Бородієнко О. Концепція розвитку відкритої науки в науковій організації. URL: [[Сем_посилання:: https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2024/12/2024.10.21-Kontseptsiya-rozvytku-vidkrytoyi-nauky-v-nauk.organizatsiyi.pdf]]

===Автор===
[[Драч І. І.]]

Внутрішній економічний механізм закладу вищої освіти

2026-02-25T21:17:42Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Внутрішній економічний механізм закладу вищої освіти== '''Внутрішній економічний механізм закладу вищої освіти''' – це сукупність індивідуальних економічних алгоритмів та управлінських рішень, що трансформують ресурсний потенціал університету у в...

==Внутрішній економічний механізм закладу вищої освіти==
'''Внутрішній економічний механізм закладу вищої освіти''' – це сукупність індивідуальних економічних алгоритмів та управлінських рішень, що трансформують ресурсний потенціал університету у високоліквідний освітній продукт. Цей механізм виступає «двигуном» внутрішньої капіталізації знань, де кожен підрозділ закладу функціонує як центр фінансової відповідальності. Він базується на принципах фінансової автономії (згідно із Законом України «Про вищу освіту»), поєднуючи бюджетне фінансування з власними надходженнями від надання освітніх, наукових та інших послуг. Механізм спрямований на оптимізацію використання ресурсів для забезпечення якості освітнього активу та підвищення конкурентоспроможності закладу.

===Джерела===
І. Пільщіков. Авторське визначення. Термін створено на основі досліджень:

Гуткевич С. О. Інноваційний розвиток вищої освіти: монографія. Київ: Вид-во НУХТ, 2015. 320 с. URL: https://scholar.google.com.ua/citations?user=Y7yH8XgAAAAJ (дата звернення: 23.02.2026).

Сафонов Ю. М. Стратегічне управління розвитком вищої освіти в Україні: теорія, методологія, практика: монографія. Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. А., 2014. 442 с. URL: https://scholar.google.com.ua/citations?user=qL39v3UAAAAJ (дата звернення: 23.02.2026).

та Законодавчої бази України:

Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 23.02.2026).

Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 № 1560-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 (дата звернення: 23.02.2026).

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Вища освіта як актив міжнародної економіки

2026-02-25T21:07:40Z

Higher edu:

==Вища освіта як актив міжнародної економіки==
'''Вища освіта як актив міжнародної економіки''' – це капіталізована форма знань та професійних стандартів, що функціонує як інструмент зовнішньоекономічної експансії держави, забезпечуючи стійку позицію національних фахівців на світовому ринку праці та стимулюючи розвиток високих технологій через транскордонний обмін інтелектуальними ресурсами.

===Джерела===
Ілля Пільщіков. Авторське визначення. Термін створено на основі дослідження: Міжнародна економіка: підручник / С. О. Гуткевич, М. Д. Корінько, Ю. М. Сафонов. – 3-е вид., переробл. та доповн. – К.: Вид-во «Діса Плюс», 2021. – 428 с. URL: https://fpk.in.ua/images/biblioteka/2fmb_finansy/Mizhnarodna-ekonomika-pererobleno-2021-Do-druku.pdf (дата звернення: 23.02.2026).

та на основі законів України:

Закон України «Про інвестиційну діяльність» (Об'єкти та суб'єкти діяльності): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 (дата звернення: 23.02.2026)

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Регулювання експорту послуг): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12 (дата звернення: 23.02.2026)

Закон України «Про вищу освіту» (Статус та розвиток освітнього потенціалу): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 23.02.2026)

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Вища освіта як актив міжнародної економіки

2026-02-25T21:01:32Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Вища освіта як актив міжнародної економіки== '''Вища освіта як актив міжнародної економіки''' – це капіталізована форма знань та професійних стандартів, що функціонує як інструмент зовнішньоекономічної експансії держави, забезпечуючи стійку позицію...

==Вища освіта як актив міжнародної економіки==
'''Вища освіта як актив міжнародної економіки''' – це капіталізована форма знань та професійних стандартів, що функціонує як інструмент зовнішньоекономічної експансії держави, забезпечуючи стійку позицію національних фахівців на світовому ринку праці та стимулюючи розвиток високих технологій через транскордонний обмін інтелектуальними ресурсами.

===Джерела===
Ілля Пільщіков. Авторське визначення. Термін створено на основі дослідження: Міжнародна економіка: підручник / С. О. Гуткевич, М. Д. Корінько, Ю. М. Сафонов. – 3-е вид., переробл. та доповн. – К.: Вид-во «Діса Плюс», 2021. – 428 с. [http://URL https://fpk.in.ua/images/biblioteka/2fmb_finansy/Mizhnarodna-ekonomika-pererobleno-2021-Do-druku.pdf] (дата звернення: 23.02.2026).

та на основі законів України:

[http://Закон%20України%20«Про%20інвестиційну%20діяльність» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12] (Об'єкти та суб'єкти діяльності) (дата звернення: 23.02.2026)

[http://Закон%20України%20«Про%20зовнішньоекономічну%20діяльність» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12] (Регулювання експорту послуг) (дата звернення: 23.02.2026)

[http://Закон%20України%20«Про%20вищу%20освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18] (Статус та розвиток освітнього потенціалу) (дата звернення: 23.02.2026)

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Вища освіта як інвестиційний актив

2026-02-25T20:51:26Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Вища освіта як інвестиційний актив == '''Вища освіта як інвестиційний актив''' – це стратегічний ресурс інноваційного розвитку, що акумулює в собі витрати часу, фінансів та інтелектуальних зусиль, конвертуючи їх у високу додану вартість людського капі...

==Вища освіта як інвестиційний актив ==
'''Вища освіта як інвестиційний актив''' – це стратегічний ресурс інноваційного розвитку, що акумулює в собі витрати часу, фінансів та інтелектуальних зусиль, конвертуючи їх у високу додану вартість людського капіталу через механізми міжнародної академічної мобільності та міждержавної освітньої інтеграції.

===Джерела===
Ілля Пільщіков. Авторське визначення. Термін створено на основі дослідження: Гуткевич С. О., Сидоренко П. О. Міжнародна академічна мобільність в умовах інтернаціоналізації освіти. Економіка та управління АПК. 2023. № 1. С. 136–145. [http://URL https://dspace.nuft.edu.ua/server/api/core/bitstreams/f3f6470d-38cb-4aa9-bc60-8a0fa850782c/content] (дата звернення: 23.02.2026).

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Наукова школа Ніни Миколаївни Буринської

2026-02-23T14:30:09Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Наукова школа Ніни Миколаївни Буринської== '''Наукова школа Ніни Миколаївни Буринської''' – Буринська Ніна Миколаївна (1927–2017), почесний академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений учитель України. Ніна Микола.ївна була перши...

==Наукова школа Ніни Миколаївни Буринської==
'''Наукова школа Ніни Миколаївни Буринської''' – Буринська Ніна Миколаївна (1927–2017), почесний академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений учитель України. Ніна Микола.ївна була першим і тривалий час єдиним доктором педагогічних наук з теорії та методики навчання хімії в Україні, автором перших підручників хімії для учнів незалежної України, створених у 90-і роки ХХ століття.
За роки незалежності сформувалась її наукова школа з теорії та методики навчання хімії, кістяк якої становлять захищені під її керівництвом п'ятнадцять/одинадцять докторів і двадцять п’ять/17 кандидатів педагогічних наук. Наукова школа Н.М. Буринської здійснює розв’язання окреслених і досліджених фундатором школи актуальних питань сьогодення теорії та методики навчання хімії,. До них належать: зміст і методичні засади середньої хімічної освіти, різнорівнева диференціація навчання, профорієнтація учнів, концепція шкільного підручника з хімії, підручникотворення для закладів загальної середньої освіти. Школа розвиває два напрямки досліджень – розробку змісту і структури хімічної освіти у новій українській школі й обґрунтування теоретичних основ методичної підготовки майбутніх учителів хімії.
Кожен із захищених під керівництвом Н.М. Буринської докторів педагогічних наук своїми ідеями і здобутками розвивають наукову школу Вчителя, а всі разом забезпечують заклади загальної середньої освіти сучасною компетентнісно орієнтованою методикою навчання хімії, формують зміст хімічної освіти у новій українській школі. Так, науковий пошук Л. П. Величко стосується теорії і практики навчання органічної хімії у закладах загальної середньої освіти. Н. І. Лукашкова на високому рівні узагальнення розкриває становлення і розвиток методики навчання хімії в загальноосвітніх школах України. О. П. Мітрясова поповнила наукову школу розглядом питань інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів. В. І. Староста збагатив здобутки наукової школи Н. М. Буринської теоретичними і методичними засадами формування у школярів здатності складати й розв'язувати завдання з хімії: Н. Н. Чайченко всебічно дослідила й обґрунтувала формування у школярів теоретичних знань з основ хімії, особливості профільного навчання хімії старшокласників. Внесок у О. Г. Ярошенко і її учнів у примноження здобутків наукової школи Н. М. Буринської становлять розроблення педагогічних основ групової навчальної діяльності учнів на заняттях з хімії, створення дидактичного забезпечення освітнього процесу з хімії (підручники, робочі зошити, збірки завдань і вправ, компакт-посібники), розвиток диференційованого підходу до навчання хімії, технології підготовки сучасного вчителя хімії.
Нині наукова школа Ніни Миколаївни Буринської – це дієздатний потужний осередок наукової думки в галузі теорії і методики навчання хімії, який успішно розвивається, збагачується новими ідеями, поповнюється новими послідовниками. Потужною її зробили наступність ідей школи у тріаді: лідер школи, його послідовники, послідовники послідовників, яких натепер більше, ніж захищених під керівництвом Ніни Миколаївни аспірантів і докторантів. Наукова школа Н.М. Буринської – яскравий приклад життєздатності наукових ідей засновника наукової школи – Н. М. Буринської, яка ще за життя стала класиком вітчизняної методичної науки.

===Джерела===
1. Дубасенюк О. А. Проблеми розвитку науково-педагогічних шкіл [Електронний ресурс] / О. А. Дубасенюк // Педагогічна газета. – № 10 (218), жовтень 2012. – [http://Режим%20доступу http://eprints.zu.edu.ua/12419/1/13.pdf]
2. Зеленська Л. Д. Наукова школа: сутність та етапи становлення [Електронний ресурс] / Л. Д. Зеленська . – [http://Режим%20доступу http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Pedagogica/27756.doc.htm]
3. Ярошенко О.Г. Блажко О.А. Дослідницький потенціал наукової школи вченого: становлення, розвиток, здобутки. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка .Педагогічні науки. Випуск 4 (95).–ст. 243 – 247.
4. Ярошенко, О. Г. Віхи становлення наукової школи/ Ольга Ярошенко. - Вінниця : Кушнір Ю. В. [вид.], 2020. - 291 с. - Бібліогр.: с. 198-208. - ISBN 978-617-7721-36-8

===Автор===
[[Ярошенко О. Г.]]

Шаблон:Стаття довідка

2026-02-23T12:56:30Z

Higher edu: /* Характеристика */

Шаблон:Стаття довідка

2026-02-23T12:54:35Z

Higher edu: /* Характеристика */

<noinclude>
Це шаблон "Стаття довідка". Щоб побачити вміст шаблону, потрібно відредагувати сторінку.
</noinclude><includeonly>=={{PAGENAME}}==
{{Інфодовідка загальна}}
'''{{PAGENAME}}''' (абрев. якщо є) ''(від лат., англ., фр., нім. етимологічна довідка для назв іншомовного походження)'' – дефініція.
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
====Історія винайдення / Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====

===Характеристика===
НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ – форма оприлюднення результатів наукового дослідження [https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Наукове_дослідження наукового дослідження] яка відображає його основний зміст і новизну отриманих знань, сповіщає про них наукову спільноту, а також свідчить про особистий внесок автора та сприяє встановленню його пріоритету.

Характеристика
Наукова публікація існує у вигляді певного видання – документа, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання та був оприлюднений у друкованому чи електронному вигляді. Серед основних видів наукових публікацій виділяють: монографії (наукові праці у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми та належить одному чи декільком авторам); статті (найбільш поширений вид публікацій за доби «нормальної», парадигмальної науки – виклад результатів дослідження окремого наукового питання, розміщений у науковому періодичному виданні чи неперіодичному збірнику); тези доповідей (стислий виклад змісту доповіді на науковій конференції, що публікується у збірці матеріалів такого заходу); автореферати дисертацій (брошура з коротким авторським викладом основного змісту дисертаційного дослідження, поданого на здобуття наукового ступеня) та ін. Характерною ознакою наукової публікації виступає дотримання при її написанні та оформленні правил і норм академічної доброчесності та стилю наукової мови, присутність чіткої структури (вступ із постановкою проблеми та обґрунтуванням її актуальності, аналіз основних джерел, формулювання мети, виклад результатів власного дослідження, висновки та рекомендації, список літератури), обґрунтованість усіх тез і положень та наявність повних посилань на використані та процитовані джерела інформації.

====Класифікація====
====Особливості====

===Цікаві факти і висловлювання===
===Додаткові відомості===
===Джерела===
# Про захист персональних даних: Закон України N2 2297-VІ від 1 черв. 2010 р. // Офіційний вісник України. 2010. № 49. С. 199 (зі змін.; ост. ред. 18 січ. 2025 р.)
# Радкевич О. П. Цивільно-правова охорона і захист персональної інформації в мережі Інтернет: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.031 Нац. акад. внутр. справ. Київ, 2014.243 с.
# Смоляк О. Є. Доступ до публічної інформації у контексті законодавчих новел // Митна справа. 2011. Вип. 2 (74). Ч. 2. С. 81-87.
# Дмитренко О. А. Право фізичної особи на власні персональні дані в цивільному праві України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2010. 210 с.

===Автори===

</includeonly>

Шаблон:Стаття довідка

2026-02-23T12:46:24Z

Higher edu: /* Характеристика */

<noinclude>
Це шаблон "Стаття довідка". Щоб побачити вміст шаблону, потрібно відредагувати сторінку.
</noinclude><includeonly>=={{PAGENAME}}==
{{Інфодовідка загальна}}
'''{{PAGENAME}}''' (абрев. якщо є) ''(від лат., англ., фр., нім. етимологічна довідка для назв іншомовного походження)'' – дефініція.
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
====Історія винайдення / Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====

===Характеристика===
НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ – форма оприлюднення результатів [[https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/Наукове_дослідження|наукового дослідження]], яка відображає його основний зміст і новизну отриманих знань, сповіщає про них наукову спільноту, а також свідчить про особистий внесок автора та сприяє встановленню його пріоритету.

Характеристика
Наукова публікація існує у вигляді певного видання – документа, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання та був оприлюднений у друкованому чи електронному вигляді. Серед основних видів наукових публікацій виділяють: монографії (наукові праці у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми та належить одному чи декільком авторам); статті (найбільш поширений вид публікацій за доби «нормальної», парадигмальної науки – виклад результатів дослідження окремого наукового питання, розміщений у науковому періодичному виданні чи неперіодичному збірнику); тези доповідей (стислий виклад змісту доповіді на науковій конференції, що публікується у збірці матеріалів такого заходу); автореферати дисертацій (брошура з коротким авторським викладом основного змісту дисертаційного дослідження, поданого на здобуття наукового ступеня) та ін. Характерною ознакою наукової публікації виступає дотримання при її написанні та оформленні правил і норм академічної доброчесності та стилю наукової мови, присутність чіткої структури (вступ із постановкою проблеми та обґрунтуванням її актуальності, аналіз основних джерел, формулювання мети, виклад результатів власного дослідження, висновки та рекомендації, список літератури), обґрунтованість усіх тез і положень та наявність повних посилань на використані та процитовані джерела інформації.

====Класифікація====
====Особливості====

===Цікаві факти і висловлювання===
===Додаткові відомості===
===Джерела===
# Про захист персональних даних: Закон України N2 2297-VІ від 1 черв. 2010 р. // Офіційний вісник України. 2010. № 49. С. 199 (зі змін.; ост. ред. 18 січ. 2025 р.)
# Радкевич О. П. Цивільно-правова охорона і захист персональної інформації в мережі Інтернет: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.031 Нац. акад. внутр. справ. Київ, 2014.243 с.
# Смоляк О. Є. Доступ до публічної інформації у контексті законодавчих новел // Митна справа. 2011. Вип. 2 (74). Ч. 2. С. 81-87.
# Дмитренко О. А. Право фізичної особи на власні персональні дані в цивільному праві України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2010. 210 с.

===Автори===

</includeonly>

Третя місія університетів

2026-02-02T03:12:32Z

Higher edu: /* Джерела терміну */

==Третя місія університетів==
'''Третя місія університетів''' – це відображання суспільного та громадського призначення університету, тобто це суспільна місія або суспільна відповідальність університету в цілому, яку дослідники тлумачать покликання установи, тобто як кінцеву або вищу місію університету – адже викладання та наукові дослідження установи зрештою потрібні заради їхнього прагматичного та практичного результату, заради певної користі для суспільства загалом.

===Джерела терміну===
І. Пільщіков авторське визначення. Термін створено на основі дослідження. URL: [[Сем_посилання:: https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/820/700]] [Leisyte, & Enders 2011].

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Сучасний світовий освітній простір

2026-02-02T03:10:58Z

Higher edu: /* Джерела терміну */

==Сучасний світовий освітній простір==
'''Сучасний світовий освітній простір''' – комбінація національних освітніх систем різного типу і рівнів, що різняться за філософськими та культурними традиціями, цілями і завданнями різних освітніх систем та якісним станом.

===Джерела терміну===
І. Пільщіков авторське визначення . Термін створено на основі дослідження C. Гуткевич І. Оніщенко. СВІТОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: тенденції та перспективи розвитку в умовах глобалізації. Монографія. Київ. 2014. URL: [[Сем_посилання:: https://dspace.nuft.edu.ua/server/api/core/bitstreams/785ba475-38a2-44d3-a5b3-a20e31a33e5b/content]]

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Сучасний світовий освітній простір

2026-02-02T03:10:29Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Сучасний світовий освітній простір== '''Сучасний світовий освітній простір''' – комбінація національних освітніх систем різного типу і рівнів, що різняться за філософськими та культурними традиціями, цілями і завданнями різних освітніх систем та які...

==Сучасний світовий освітній простір==
'''Сучасний світовий освітній простір''' – комбінація національних освітніх систем різного типу і рівнів, що різняться за філософськими та культурними традиціями, цілями і завданнями різних освітніх систем та якісним станом.

===Джерела терміну===
І.Пільщіков авторське визначення . Термін створено на основі дослідження C. Гуткевич І. Оніщенко. СВІТОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: тенденції та перспективи розвитку в умовах глобалізації. Монографія. Київ. 2014. URL: [[Сем_посилання:: https://dspace.nuft.edu.ua/server/api/core/bitstreams/785ba475-38a2-44d3-a5b3-a20e31a33e5b/content]]

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Третя місія університетів

2026-02-02T03:05:24Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Третя місія університетів== '''Третя місія університетів''' – це відображання суспільного та громадського призначення університету, тобто це суспільна місія або суспільна відповідальність університету в цілому, яку дослідники тлумачать покликання...

==Третя місія університетів==
'''Третя місія університетів''' – це відображання суспільного та громадського призначення університету, тобто це суспільна місія або суспільна відповідальність університету в цілому, яку дослідники тлумачать покликання установи, тобто як кінцеву або вищу місію університету – адже викладання та наукові дослідження установи зрештою потрібні заради їхнього прагматичного та практичного результату, заради певної користі для суспільства загалом.

===Джерела терміну===
Пільщіков авторське визначення. Термін створено на основі дослідження. URL: [[Сем_посилання:: https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/820/700]] [Leisyte, & Enders 2011].

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Соціальна інклюзія

2026-02-02T03:00:14Z

Higher edu:

==Соціальна інклюзія==
'''Соціальна інклюзія''' – процес покращення здатності, можливостей і гідності індивідуумів , які через свою ідентичність перебувають у вразливому становищі не можуть брати участь у житті суспільства.

===Джерела терміну===
1. Das M.B., Fisiy C.F., Kyte R. Inclusion Matters: The Foundation for Shared Prosperity. New Frontiers of Social Policy. Washington, DC: World Bank, 2013. 273 р. URL: [[Сем_посилання:: https://documents1.worldbank.org/curated/en/114561468154469371/pdf/Inclusion-matters-the-foundation-forshared-prosperity.pdf]]

===Автор===
[[Пільщіков І. С.]]

Соціальна інклюзія

2026-01-12T15:12:42Z

Higher edu: Створена сторінка: ==Соціальна інклюзія== '''Соціальна інклюзія''' – процес покращення здатності, можливостей і гідності індивідуумів , які через свою ідентичність перебувають у вразливому становищі не можуть брати участь у житті суспільства. ===Джерела терміну=== 1. Das M.B., F...