Українська електронна енциклопедія освіти - Внесок користувача [uk]

Шаблон:Персоналія

2026-04-15T12:22:05Z

Юлія Рогушина:

<noinclude>Це семантичний шаблон «Персоналія». Він призначений для подання відомостей про персоналії минулого.

Шаблон повинен викликатися наступним чином (після знаку = можна вводити значення параметрів; якщо їх кілька, то розділяти комою):

<pre>
{{Персоналія
|Прізвище=
|Ім’я=
|По батькові=
|Name=
|Інші прізвища=
|Дефініція=
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|День смерті=
|Місяць смерті=
|Рік смерті=
|Науковий ступінь=
|Вчене звання=
|Місце діяльності=
|Напрями діяльності=
|Наукова школа=
|Місце народження=
|Місце смерті=
|Поховання=
|Alma mater=
|Magnum opus=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
|Стать=
|Портрет=
|Аудіо=
}}
</pre>
</noinclude>
<includeonly>

'''{{{Прізвище}}} {{{Ім’я}}} {{{По батькові}}}''' - ''(іноз. {{{Name}}})'' - {{{Дефініція}}}.

{| style="width: 30em; font-size: 80%; line-height: 20px; border: 1px solid #e5ecf7; background-color: #fbfcfe; color: black; margin-bottom: 1em; margin-left: 2em; padding: 0.75em; float: right; text-align: left;"
! style="text-align: center; background-color:#e5ecf7; padding: 0.5em;" colspan="2" |<big>{{{Прізвище}}} {{{Ім’я}}} {{{По батькові}}}</big>
|-
| style="text-align: center;" colspan=2 | [[Файл:{{{Портрет}}}|360px|центр]] <br \>
|-
! style="width: 40%;" |Ім’я особи
| {{{Прізвище}}} {{{Ім’я}}} {{{По батькові}}}

''(іноз. {{{Name}}})''
|-
! Інші прізвища
| {{{Інші прізвища|}}}
|-
! Роки життя
| {{{День народження}}}.{{{Місяць народження|}}}.{{{Рік народження|}}} - {{{День смерті|}}}.{{{Місяць смерті|}}}.{{{Рік смерті|}}}
|-
! Науковий ступінь
| {{{Науковий ступінь|}}}
|-
! Вчене звання
| {{{Вчене звання}}}
|-
! Напрями діяльності
| {{{Напрями діяльності|}}}
|-
! Наукова школа
| {{{Наукова школа|}}}
|-
! Місце народження
| {{{Місце народження|}}}
|-
! Місце смерті
| {{{Місце смерті|}}}
|-
! Поховання
| {{{Поховання|}}}
|-
! Alma mater
| {{{Alma mater}}}
|-
! Magnum opus
| {{{Magnum opus|}}}
|-
! Відзнаки
| {{{Відзнаки|}}}
|-
! Вебсайт
| {{{Вебсайт|}}}
|-
! style="text-align: center;" colspan=2 | <br>
|}
[[Категорія:УЕЕО]]
[[Категорія:Blog]]
[[Тип_сторінки::Персоналія| ]]

[[Категорія:Blog]]
</includeonly>

Практичний психолог

2026-04-09T13:47:30Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=psychological practitioner
|Дефініція=професіонал в галузі практичної (прикладної) психології, який здійснює психологічну практику (практикує).
}}
__TOC__

Практичний психолог (П. п.) здійснює свої профес. функції за допомогою специфічних прийомів, методів і технологій, які побудовані на наук. знаннях механізмів функціонування психіки, законів людської поведінки й розвитку. Основними видами діяльності п. п. є психол. діагностика, психол. консультування, психол. профілактика, психол. корекція рис особистості, її настанов, уявлень, поведінки й розвитку. Практикувати у галузі психології можуть виключно професіонали, які мають спеціальну підготовку.

Практична психологія – це один з видів соціального практикування, що має на меті внесення коректив у структуру та зміст психічного буття людини, її взаємин з навколишнім матеріальним і соціальним світом, розглядаючи при цьому особистість з точки зору її індивідуальності.

Основне завдання психологічної практики – допомога людині психологічними засобами, корекція її особистісних рис і структури особистості, соціальних стосунків, розкриття творчого потенціалу, допомога людині у проектуванні її власного життєвого шляху.

Навіть короткий опис видів професійної діяльності спеціалістів, основним предметом яких є психічне життя людини, свідчить про досить широкий спектр функцій, методів і прийомів їхньої роботи. Назви посад, що вони обіймають, можуть бути різними: консультант, терапевт, соціальний працівник, радник. Разом із тим спільною основою перелічених видів професійної діяльності є практична психологія. Тому всі ці фахівці можуть бути названі практикуючими психологами.

Трапляються й інші визначення даної професії: практикуючий психолог, психолог-практик. Хоча для змісту даної професії її назва не має вирішального значення, все ж таки найбільш розповсюдженим є «практичний», оскільки цей термін був затверджений у низці нормативних документів. Термін «практичний» говорить про те, що спеціаліст має відповідну підготовку й дозвіл практикувати в галузі психології, надавати психологічні послуги іншим людям. Іншими словами можна сказати так: практикуючий психолог - це професіонал у галузі практичної психології.

Потреба у кваліфікованій психологічній допомозі відчувається зараз багатьма – від урядовців до домогосподарок. Тому існує значна кількість відомчих психологічних служб, психологічних і сімейних консультацій, психологів, що надають приватні психологічні послуги.
Найбільш розгалуженою і найбільш досвідченою у нашій країні є психологічна служба у системі освіти. ЇЇ діяльність забезпечують п. п. і соціальні педагоги.
Професія п. п. останнім часом набуває дедалі більшого поширення. Все більша кількість членів нашого суспільства починають розуміти необхідність професійного забезпечення роботи з людьми.

===Джерела===
# Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості. Харків: Фоліо, 1996. 237 с.
# Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. К.: Наукова думка, 1998. 226 с.
# Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін. Основи практичної психології: Підручник для студентів ВЗО. Видання 3-є. К.: Либідь, 2006. 536 с.
# Панок В. Г. Прикладна психологія. Теоретичні проблеми. Монографія. К.: Ніка-Центр, 2017. 202 с.
# Панок В. Г. Практичний психолог. ''Енциклопедія освіти.'' / гол. ред. В. Г. Кремень 2-ге вид.,допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 790.

===Довідка===
<blockquote>
'''[[Назва::Практичний психолог]] ''' (''англ. - [[Name::psychological practitioner]]'') - [[Дефініція::професіонал в галузі практичної (прикладної) психології, який здійснює психологічну практику (практикує)]].
</blockquote>

===Автор===
[[Автор::Панок В. Г.| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.| ]] [[Редактор::Горленко В. М.| ]]
[[День оприлюднення:: 24| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін::24| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=24
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Панок В. Г.
|Модератор=Євтушок І. А.
|Редактор=Горленко В. М.
}}

Наукова освіта

2026-04-09T13:39:15Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Scientific education
|Дефініція=цілеспрямована система формування творчого наукового мислення в процесі здобуття субєктивно й обєктивно нових знань методами наукового пізнання.

}}
__TOC__
===Опис===
Поняття «Накова освіта» трактується як: 1) найвищий рівень професійної освіти (здобувається в аспірантурі, докторантурі та ін.); 2) науковий зміст освіти (дидактичний принцип науковості); 3) інноваційна педагогічна парадигма інтеграції освіти і науки, яка активно поширюється з початку ХХІ ст., має вікове методологічне підгрунтя, прагне максимально наблизити навчальну діяльність учнів до дослідницької (збір фактів, їх критичний аналіз, систематизація, синтез нових знань, їх опис і прогнозування на основі причинно-наслідкових зв’язків тощо), залучити їх до розв`язування навчальних і реальних наукових задач доступного рівня складності, що відповідає пізнавальним інтересам і можливостям сучасних здобувачів освіти та пріоритетам соціально-економічного й технологічного розвитку суспільства, а саме – реалізація потреби кожної країни в освіченості громадян з однієї сторони, а з іншої підготовка майбутнього покоління вчених, творців наукового знання. Комплексність Н.о. виражається у «наскрізному», міждисциплінарному та інтегративному характері її змісту й реалізується з акцентом на природничо-наукову галузь та її поєднанні з іншими навчальними дисциплінами, на синтез природничого, технічного та гуманітарного знання в системі формальної, неформальної, інформальної освіти, або в умовах їх комплементарної інтеграції. Навчальній процес Н.о. пов’язують з педагогічно адаптованими під різні вікові категорії проблемними, дослідницькими та проектно-орієнтованими методами навчання, динамічними навчальними програмами.

Н.о. завдяки широким і практичним цілям займає своє місце в класифікації видів освіти, поширюється в масових масштабах, охоплюючи всі рівні і компоненти освітньої системи.. Теоретичними і практичними центами впровадження парадигми Н.о. у всіх країнах регіонах світу є Міжнародна Рада з питань науки (ICSU), Міжнародні об’єднання Академій наук (IAP, ALLEA та ін), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОECD) та ін., наукові та науково-освітні заклади формальної, неформальної, інформальної освіти багатьох країн, які ініціюють освітні стандарти нового покоління, інноваційні освітні програми, міжнародні дослідницькі проекти, проведення наукових ярмарок, конференцій, розроблення ресурсів, цифрових навчальних середовищ, засобів навчання та заходів з професійної підготовки вчителів, наукових менторів (Scientix, Globallab, МАНлаб та ін.) тощо. Провідними закладами розвитку Н.о. з раннього віку в Україні є Національний центр «Мала академія наук України» та створений на її базі Центр ЮНЕСКО ІІ категорії, його регіональні відділення, центри наукової та технічної творчості, наукові ліцеї та ін.

===Джерела===
# Science education for responsible citizenship: report to the European commission of the expert group on science education, 2015. – 88 р.;
# Гоцуляк Ю. В. Наукова освіта в Україні: теоретичний та нормативно-правовий контекст / Ю. В. Гоцуляк, М. С. Гальченко // Освіта та розвиток обдарованої особистості. - 2016. - № 4. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2016_4_3. ;
# Поліхун Н. І. Наукова освіта як інновація в системі освіти України / Н. І. Поліхун, І. А. Сліпухіна, І. С. Чернецький // Наукові записки.– Вип. 168.– Сер.: Пед. науки.– Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018.– С. 186-189. Режим доступу https://www.cuspu.edu.ua/ua/2014-rik/konferentsiia-24-25-veresnia-2015-roku/sektsiia-3/356-general-information/naukovi-chasopysy-tsdpu/pedahohichni-nauky/9117-naukova-osvita-yak-innovatsiya-v-systemi-osvity-ukrayiny

===Довідка===
<blockquote>
'''[[Назва::Наукова освіта]] ''' (''англ. - [[Name::Scientific education]]'') - [[Дефініція::цілеспрямована система формування творчого наукового мислення в процесі здобуття субєктивно й обєктивно нових знань методами наукового пізнання.]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=05
|Місяць змін=02
|Рік змін=2026
|Автор=Поліхун Н. І.
|Модератор=Шуленок О. С.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Психологія]]

Заклад фахової передвищої освіти

2026-04-09T13:24:51Z

Юлія Рогушина:

{{Довідка
|Name=Pre-Higher Education Institution
|Абревіатура=ЗФПО
|Дефініція=автономна юридична особа, основним видом діяльності якої є провадження освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти на підставі отриманої ліцензії
|Ілюстрація=Pre_Higher_Education.jpg
|Аудіо=
}}

=== Основні відомості ===
====Статус закладу фахової передвищої освіти ====
Заклад фахової передвищої освіти – це автономна юридична особа, основним видом діяльності якої є провадження освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти на підставі отриманої ліцензії. Заклад фахової передвищої освіти функціонує в одному з таких статусів:
* ● бюджетна установа;
* ● неприбутковий заклад освіти;
* ● прибутковий заклад освіти, що діє на основі власного статуту або положення та має окремі права фінансово-господарської самостійності.
====Типи закладів фахової передвищої освіти====
Залежно від засновника заклад фахової передвищої освіти може діяти як державний, комунальний чи приватний заклад освіти та в організаційно-правових формах відповідно до законодавства України.
В Україні діють такі типи закладів фахової передвищої освіти:
* ● фаховий коледж – заклад, що забезпечує підготовку фахівців у різних галузях;
* ● військовий коледж сержантського складу – спеціалізований заклад для підготовки військових фахівців;
* ● фаховий коледж зі специфічними умовами навчання – заклад, що враховує особливі вимоги до навчання, наприклад, для осіб з інвалідністю чи інших спеціальних категорій.

====Освітня діяльність фахових коледжів====
Фахові коледжі провадять освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям фахової передвищої освіти, дослідницьку та/або творчу мистецьку, та/або спортивну діяльність, забезпечуючи поєднання теоретичного навчання з навчанням на робочих місцях. На підставі ліцензії (ліцензій) вони забезпечують здобуття:
* ● профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування;
* ● професійної (професійно-технічної) освіти;
* ● початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти;
* ● першого (бакалаврського) рівня вищої освіти;
* ● базової загальної середньої освіти, якщо наскрізна освітньо-професійна програма передбачає підготовку фахового молодшого бакалавра на основі початкової загальної середньої освіти.

====Ліцензування та акредитація====
Заклад фахової передвищої освіти має право здійснювати за відповідними стандартами підготовку фахівців, компетентності яких відповідають 3 та 4 рівням Національної рамки кваліфікацій. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм здійснюються в загальному порядку. Заклад фахової передвищої освіти може утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об’єднання за галузевими або професійними ознаками.
<br>
====Основні завдання====
Основні завдання закладу фахової передвищої освіти є:
* ● забезпечення реалізації права громадян на фахову передвищу освіту;
* ● підготовка кадрів з фаховою передвищою освітою для потреб економіки та суспільства, забезпечення якості фахової передвищої освіти;
* ● провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами фахової передвищої освіти за обраними ними спеціальностями;
* ● участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави шляхом формування людського капіталу;
* ● виховання у здобувачів фахової передвищої освіти патріотизму, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, академічної доброчесності, формування правової та екологічної культури, моральних цінностей, здорового способу життя, здатності критично мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;
* ● забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності;
* ● створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів, збереження здоров’я учасників освітнього процесу;
* ● збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
* ● поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
* ● налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності у сфері освіти, науки, спорту, мистецтва і культури;
* ● вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників;
* ● взаємодія з роботодавцями, їхніми організаціями та об’єднаннями, іншими соціальними партнерами, професійними об’єднаннями та сприяння працевлаштуванню випускників;
* ● ефективне використання майна і коштів для провадження освітньої діяльності.

====Міжнародна співпраця та партнерство====
Заклад фахової передвищої освіти може провадити освітню діяльність спільно з українськими та іноземними закладами освіти за узгодженими освітньо-професійними програмами, а також утворювати освітні, освітньо-наукові, науково-виробничі та освітньо-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму.

==== Додаткові відомості ====

Заклади фахової передвищої освіти відіграють важливу роль у формуванні кваліфікованих кадрів для ринку праці, сприяючи працевлаштуванню випускників через співпрацю з роботодавцями та професійними об’єднаннями. Вони також можуть брати участь у міжнародних програмах обміну та наукових проєктах, що підвищує їх статус і конкурентоспроможність.

=== Джерела ===
# Закон України «Про фахову передвищу освіту» (від 06.06.2019 № 2745-VIII). Електронний ресурс. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19 (дата звернення: 12.09.2019).
# Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). Електронний ресурс. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 12.09.2019).

=== Автори ===

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=28
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=28
|Місяць змін=04
|Рік змін=2025
|Автор=Радкевич В. О.
|Модератор=Радкевич О.П.
}}

[[Категорія:Blog]]

Безпечна поведінка учнів в інтернет середовищі

2026-03-18T17:30:02Z

Юлія Рогушина: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Safe behavior of students in the online environment
|Абревіатура=БПУІС
|Дефініція=ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня - створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого - на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі.
|Ілюстрація=Safe behavior of students in the online environment.png
}}
__TOC__

===Основні відомості===
Порушення безпечної поведінки одними суб’єктами взаємодії стає джерелом небезпеки для інших. Небезпечність одних видів поведінки легше відображається психікою, а інші загрози можуть навіть не рефлексуватися. До перших відносять ризики технічного втручання, дистанційного перехоплення контролю за пристроєм; руйнування або шифрування файлів, коли втрачається доступ до інформації; викрадання паролів, для чого використовуються і створюються спеціальні шкідливі програми. Психологічне втручання - це порушення безпечної поведінки, яке знижує психол. благополуччя інших учасників Інтернет-взаемодії (відбувається, наприклад, унаслідок кібербулінгу). До слабко рефлексованих впливів відносять закономірності, виявлені в результаті досліджень статистичними методами, які оприявнюють приховані зв’язки, наприклад, між тривалістю екранних практик і зайвою вагою, погіршенням здоров’я. Безпечна повіденка потребує як усвідомлення загроз в Інтернет-середовищі, так і збалансованості Інтернет-практик та інших невіртуальних способів саморегуляції і проведення дозвілля.

Усвідомлення учнями загроз, що можуть чатувати на них у мережі Інтернет, ризиків роботи з Інтернет-ресурсами і вразливості до таких загроз е базою для формування основ безпечної поведінки. Ризик для учня під час роботи з ресурсами в Інтернеті розуміють як імовірність завдання шкоди його фізичному здоров’ю або психол. стану, формування в нього хибних або неадекватних уявлень про об’єкти і процеси навколишнього світу; зміщення моральних цінностей тощо. Серед ризиків і загроз, які порушують безпечну поведінку, значна частина перенесена з реального життя, але є й такі, що не мають відповідників у реальному житті (спам, вірус, шпигунське програмне забезпечення тощо).

===Додаткові відомості===
Сьогодні цілком очевидною стає потреба в цілеспрямованому формуванні на основі знань про сутність Інтернет-загроз та способи їх уникнення, уміння визначати й оцінювати реальність загрози та приймати своєчасні рішення щодо запобігання небезпеці. Доцільно пояснити дітям правила безпечної поведінки під час мережевої комунікації, обговорити потенційні ризики та наслідки взаємодії з незнайомими дорослими тощо. Що старша дитина, то більше її слід залучати до створення правил. З кожним віковим періодом пов’язані специфічні медіаризики, які вивчає медіапсихологія, формування безпечної поведінки має спрямовуватися на їх профілактику, зокрема засобами медіаосвіти. Учителі й батьки можуть застосовувати спеціальне програмне забезпечення для моніторингу і контролю доступу учнів до Інтернету, складати список заборонених сайтів. Проте ці технічні засоби самі по собі не усувають саму проблему, адже дитина має навчитися самостійно дбати про безпечну поведінку. Допомогти цьому можуть: 1) формалізована шкільна політика безпечної поведінки як обов’язковий документ, що включає інструкцію щодо публікації в Інтернеті особистих даних учнів, їхніх фотографій, аудіо- і відеоматеріалів тощо; і} заходи та ресурси для формування безпечної поведінки учнів: День безпечнішого Інтернету (SaferInternetDay), що відзначається у світі з 2004 р.; програма «Безпека дітей в Інтернеті (2008 р.); веб-сайт «Онляндія – безпечна веб-країна)); онлайн-курс «Основи інформаційної безпеки)) (Prometeus); посібник «Діти в Інтернеті: як навчити безпеки у віртуальному світі)), рекомендований МОН для використання школах; комплексний освітній ресурс для дітей і вчителів «Про Інтернет))(www.prointernet.in.ua), що діє з 2014 р.; мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами Інтернету (https://onlinesafety.info).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Безпечна поведінка учнів в Інтернет-середовищі]] ''' (''англ. - [[Name::Safe behavior of students in the online environment]]'') - [[Дефініція:: ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня – створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого – на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі]].
</blockquote>

===Джерела===
# Ковальчук В. Н. Забезпечення інформаційної безпеки старшокласників у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі: автореф. мис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец, ї 3.00.10. Київ, 2011.
# Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія / за ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://www.academia.edu/17356316/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 |ознайомитись]]
# Методичні рекомендації з інформаційної безпеки навчального комп’ютерного комплексу / уклад. В. М. Дем’яненко, В. Н. Ковальчук. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/107122/ |ознайомитись]]
# Назаренко В. С. Механізми створення безпечного інтернет-середовища школярів // Педагогічні науки. 2017. Т. 3. № 76. [[Сем_посилання::https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/547 |ознайомитись]]

===Автори===

[[Автор::Найдьонова Л. А.| ]] [[Автор::Яцишин А. В.| ]][[Автор::Дудко А. Ф.| ]] [[Модератор::Рогушина Ю.В.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]
[[День оприлюднення:: 16| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін:: 16| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=16
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=16
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.
|Модератор=Рогушина Ю.В.
|Редактор=Середа Х. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Безпечна поведінка учнів в інтернет середовищі

2026-03-18T17:28:42Z

Юлія Рогушина: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Safe behavior of students in the online environment
|Абревіатура=БПУІС
|Дефініція=ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня - створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого - на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі.
|Ілюстрація=Safe behavior of students in the online environment.png
}}
__TOC__

===Основні відомості===
Порушення безпечної поведінки одними суб’єктами взаємодії стає джерелом небезпеки для інших. Небезпечність одних видів поведінки легше відображається психікою, а інші загрози можуть навіть не рефлексуватися. До перших відносять ризики технічного втручання, дистанційного перехоплення контролю за пристроєм; руйнування або шифрування файлів, коли втрачається доступ до інформації; викрадання паролів, для чого використовуються і створюються спеціальні шкідливі програми. Психологічне втручання - це порушення безпечної поведінки, яке знижує психол. благополуччя інших учасників Інтернет-взаемодії (відбувається, наприклад, унаслідок кібербулінгу). До слабко рефлексованих впливів відносять закономірності, виявлені в результаті досліджень статистичними методами, які оприявнюють приховані зв’язки, наприклад, між тривалістю екранних практик і зайвою вагою, погіршенням здоров’я. Безпечна повіденка потребує як усвідомлення загроз в Інтернет-середовищі, так і збалансованості Інтернет-практик та інших невіртуальних способів саморегуляції і проведення дозвілля.

Усвідомлення учнями загроз, що можуть чатувати на них у мережі Інтернет, ризиків роботи з Інтернет-ресурсами і вразливості до таких загроз е базою для формування основ безпечної поведінки. Ризик для учня під час роботи з ресурсами в Інтернеті розуміють як імовірність завдання шкоди його фізичному здоров’ю або психол. стану, формування в нього хибних або неадекватних уявлень про об’єкти і процеси навколишнього світу; зміщення моральних цінностей тощо. Серед ризиків і загроз, які порушують безпечну поведінку, значна частина перенесена з реального життя, але є й такі, що не мають відповідників у реальному житті (спам, вірус, шпигунське програмне забезпечення тощо).

===Додаткові відомості===
Сьогодні цілком очевидною стає потреба в цілеспрямованому формуванні на основі знань про сутність Інтернет-загроз та способи їх уникнення, уміння визначати й оцінювати реальність загрози та приймати своєчасні рішення щодо запобігання небезпеці. Доцільно пояснити дітям правила безпечної поведінки під час мережевої комунікації, обговорити потенційні ризики та наслідки взаємодії з незнайомими дорослими тощо. Що старша дитина, то більше її слід залучати до створення правил. З кожним віковим періодом пов’язані специфічні медіаризики, які вивчає медіапсихологія, формування безпечної поведінки має спрямовуватися на їх профілактику, зокрема засобами медіаосвіти. Учителі й батьки можуть застосовувати спеціальне програмне забезпечення для моніторингу і контролю доступу учнів до Інтернету, складати список заборонених сайтів. Проте ці технічні засоби самі по собі не усувають саму проблему, адже дитина має навчитися самостійно дбати про безпечну поведінку. Допомогти цьому можуть: 1) формалізована шкільна політика безпечної поведінки як обов’язковий документ, що включає інструкцію щодо публікації в Інтернеті особистих даних учнів, їхніх фотографій, аудіо- і відеоматеріалів тощо; і} заходи та ресурси для формування безпечної поведінки учнів: День безпечнішого Інтернету (SaferInternetDay), що відзначається у світі з 2004 р.; програма «Безпека дітей в Інтернеті (2008 р.); веб-сайт «Онляндія – безпечна веб-країна)); онлайн-курс «Основи інформаційної безпеки)) (Prometeus); посібник «Діти в Інтернеті: як навчити безпеки у віртуальному світі)), рекомендований МОН для використання школах; комплексний освітній ресурс для дітей і вчителів «Про Інтернет))(www.prointernet.in.ua), що діє з 2014 р.; мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами Інтернету (https://onlinesafety.info).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Безпечна поведінка учнів в Інтернет-середовищі]] ''' (''англ. - [[Name::Safe behavior of students in the online environment]]'') - [[Дефініція:: ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня – створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого – на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі]].
</blockquote>

===Джерела===
# Ковальчук В. Н. Забезпечення інформаційної безпеки старшокласників у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі: автореф. мис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец, ї 3.00.10. Київ, 2011.
# Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія / за ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://www.academia.edu/17356316/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 |ознайомитись]]
# Методичні рекомендації з інформаційної безпеки навчального комп’ютерного комплексу / уклад. В. М. Дем’яненко, В. Н. Ковальчук. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/107122/ |ознайомитись]]
# Назаренко В. С. Механізми створення безпечного інтернет-середовища школярів // Педагогічні науки. 2017. Т. 3. № 76. [[Сем_посилання::https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/547 |ознайомитись]]

===Автори===

[[Автор::Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.| ]] [[Модератор::Рогушина Ю.В.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]
[[День оприлюднення:: 16| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін:: 16| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=16
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=16
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Найдьонова Л. А., Яцишиноооо А. В., Дудко А. Ф.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Середа Х. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Безпечна поведінка учнів в інтернет середовищі

2026-03-18T17:28:12Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Safe behavior of students in the online environment
|Абревіатура=БПУІС
|Дефініція=ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня - створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого - на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі.
|Ілюстрація=Safe behavior of students in the online environment.png
}}
__TOC__

===Основні відомості===
Порушення безпечної поведінки одними суб’єктами взаємодії стає джерелом небезпеки для інших. Небезпечність одних видів поведінки легше відображається психікою, а інші загрози можуть навіть не рефлексуватися. До перших відносять ризики технічного втручання, дистанційного перехоплення контролю за пристроєм; руйнування або шифрування файлів, коли втрачається доступ до інформації; викрадання паролів, для чого використовуються і створюються спеціальні шкідливі програми. Психологічне втручання - це порушення безпечної поведінки, яке знижує психол. благополуччя інших учасників Інтернет-взаемодії (відбувається, наприклад, унаслідок кібербулінгу). До слабко рефлексованих впливів відносять закономірності, виявлені в результаті досліджень статистичними методами, які оприявнюють приховані зв’язки, наприклад, між тривалістю екранних практик і зайвою вагою, погіршенням здоров’я. Безпечна повіденка потребує як усвідомлення загроз в Інтернет-середовищі, так і збалансованості Інтернет-практик та інших невіртуальних способів саморегуляції і проведення дозвілля.

Усвідомлення учнями загроз, що можуть чатувати на них у мережі Інтернет, ризиків роботи з Інтернет-ресурсами і вразливості до таких загроз е базою для формування основ безпечної поведінки. Ризик для учня під час роботи з ресурсами в Інтернеті розуміють як імовірність завдання шкоди його фізичному здоров’ю або психол. стану, формування в нього хибних або неадекватних уявлень про об’єкти і процеси навколишнього світу; зміщення моральних цінностей тощо. Серед ризиків і загроз, які порушують безпечну поведінку, значна частина перенесена з реального життя, але є й такі, що не мають відповідників у реальному житті (спам, вірус, шпигунське програмне забезпечення тощо).

===Додаткові відомості===
Сьогодні цілком очевидною стає потреба в цілеспрямованому формуванні на основі знань про сутність Інтернет-загроз та способи їх уникнення, уміння визначати й оцінювати реальність загрози та приймати своєчасні рішення щодо запобігання небезпеці. Доцільно пояснити дітям правила безпечної поведінки під час мережевої комунікації, обговорити потенційні ризики та наслідки взаємодії з незнайомими дорослими тощо. Що старша дитина, то більше її слід залучати до створення правил. З кожним віковим періодом пов’язані специфічні медіаризики, які вивчає медіапсихологія, формування безпечної поведінки має спрямовуватися на їх профілактику, зокрема засобами медіаосвіти. Учителі й батьки можуть застосовувати спеціальне програмне забезпечення для моніторингу і контролю доступу учнів до Інтернету, складати список заборонених сайтів. Проте ці технічні засоби самі по собі не усувають саму проблему, адже дитина має навчитися самостійно дбати про безпечну поведінку. Допомогти цьому можуть: 1) формалізована шкільна політика безпечної поведінки як обов’язковий документ, що включає інструкцію щодо публікації в Інтернеті особистих даних учнів, їхніх фотографій, аудіо- і відеоматеріалів тощо; і} заходи та ресурси для формування безпечної поведінки учнів: День безпечнішого Інтернету (SaferInternetDay), що відзначається у світі з 2004 р.; програма «Безпека дітей в Інтернеті (2008 р.); веб-сайт «Онляндія – безпечна веб-країна)); онлайн-курс «Основи інформаційної безпеки)) (Prometeus); посібник «Діти в Інтернеті: як навчити безпеки у віртуальному світі)), рекомендований МОН для використання школах; комплексний освітній ресурс для дітей і вчителів «Про Інтернет))(www.prointernet.in.ua), що діє з 2014 р.; мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами Інтернету (https://onlinesafety.info).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Безпечна поведінка учнів в Інтернет-середовищі]] ''' (''англ. - [[Name::Safe behavior of students in the online environment]]'') - [[Дефініція:: ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня – створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого – на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі]].
</blockquote>

===Джерела===
# Ковальчук В. Н. Забезпечення інформаційної безпеки старшокласників у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі: автореф. мис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец, ї 3.00.10. Київ, 2011.
# Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія / за ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://www.academia.edu/17356316/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 |ознайомитись]]
# Методичні рекомендації з інформаційної безпеки навчального комп’ютерного комплексу / уклад. В. М. Дем’яненко, В. Н. Ковальчук. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/107122/ |ознайомитись]]
# Назаренко В. С. Механізми створення безпечного інтернет-середовища школярів // Педагогічні науки. 2017. Т. 3. № 76. [[Сем_посилання::https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/547 |ознайомитись]]

===Автори===

[[Автор::Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.| ]] [[Модератор::Рогушина Ю.В.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]
[[День оприлюднення:: 16| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін:: 16| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=16
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=16
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Середа Х. В.
}}

[[Категорія:Blog]]