Українська електронна енциклопедія освіти - Внесок користувача [uk]

Зразок сторінки автора

2026-06-22T21:09:45Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Сидорчук
|Ім’я=Катерина
|По батькові=Вікторівна
|Name=Sydorchuk Kateryna
|Науковий ступінь=кандидат технічних наук
|Вчене звання=доцент
|Alma mater=Львівський університет
|Місце діяльності=Інститут систем розвитку НАПН
|Посада=провідний науковий співробітник
|Напрями діяльності=цифровізація освіти дорослих, використання штучного інтелекту в навчальному процесі
|Відзнаки=Заслужений працівник освіти України
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-5890-6783
|Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=94IcStcAAAAJ&hl=uk
|Scopus=https://scopus.com/authid/deteil.uri?authorld-1223412341234
|Web of Science=https://www.webofscience.com/wos/author/record/1509294
|День народження=01
|Місяць народження=02
|Рік народження=1985
|Місце народження=Львів, Україна
|Стать=ж
|Портрет=Profile.png
}}
Більш детальна інформація - на сторінці ([[Сем_посилання::https://abcd.edu.ua]]
====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Сидорчук]] [[Ім’я::Катерина]] [[По батькові::Вікторівна]]''' - (''англ. [[Name::Sydorchuk Kateryna]]'') - [[Науковий ступінь::кандидат технічних наук]], [[Вчене звання::доцент]].

Освіта - [[Alma mater::Львівський університет]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут систем розвитку]], [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Посада::провідний науковий співробітник]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::цифровізація освіти дорослих, використання штучного інтелекту в навчальному процесі]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::Заслужений працівник освіти України]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0002-5890-6783]].

Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com.ua/citations?user=94IcStcAAAAJ&hl=uk]].

Scopus: [[Scopus::https://scopus.com/authid/deteil.uri?authorld-1223412341234]].

Web of Science: [[Web of Science::https://www.webofscience.com/wos/author/record/1509294]].

</blockquote>

Стаття про персоналію минулого

2026-06-22T09:52:57Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія
|Прізвище=Петренко
|Ім’я=Марія
|По батькові=Антонівна
|Name=Petrenko Mariia
|Інші прізвища=Микитенко
|Дефініція= український педагог та учений у галузі інформатизації освіти
|День народження=03
|Місяць народження=03
|Рік народження=1930
|День смерті=12
|Місяць смерті=12
|Рік смерті=2012
|Науковий ступінь=доктор технічних наук
|Вчене звання=доцент
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=інформатика, математика
|Наукова школа=системний аналіз
|Місце народження=Київ, Україна
|Місце смерті=Київ, Україна
|Поховання=Звіринецьке кладовище
|Alma mater=Київський політехнічний інститут
|Magnum opus="Наукові основи, методи і аналіз систем"
|Відзнаки=Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
|Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua
|Стать=ж
|Портрет=Authormini.png
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Життєпис===
У цьому розділі можна вказати короткі відомості про батьків особи, місце народження та родинні зв'язки.

Народився (-лась) 01 січня 1930 року в м. Київ (Україна) у сім'ї науковців. Батьки працювали в Інституті фізики, займалися вивченням та викладанням біології. Має брата (1935 р.н.) та сестру (1939 р.н.).

===Освіта===
Навчався (-лась) в школі № 1 м. Київ, яку закінчив (-ла) з відзнакою.

1950 р. вступив (-ла) до [https://www.kpi.ua Київського політехнічного інституту], м. Київ. Брав (-ла) активну участь у роботі студентських наукових товариств.

Після закінчення Університету з 1959 по 1962 навчався (-лась) в аспірантурі за спеціальністю "...". 1963 р. захистив (-ла) дисертацію в Київському політехнічному інституті на тему «Дослідження і розробка методів аналізу систем» та здобув (-ла) науковий ступінь кандидата технічних наук.

У 1998 р. захистив (-ла) докторську дисертацію в Київському університеті на тему «Наукові основи, методи і аналіз систем» та здобув (-ла) науковий ступінь доктора технічних наук.

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
З 1959 р. розпочала роботу вчителем у середній школі с. Онуфріївка, потім викладала у Полтавському педагогічному інституті.

==== Наукова діяльність ====
[[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]
Наукова діяльність ААА розпочалася 1959 р. в Інституті ААААА м. Києва у відділі програмних систем.

З 1964 по 1980 ААА працював (-ла) в Академії АБС, займаючись дослідженнями спеціальних систем.

У 1981 році ААА призначено директором Університету АБС.

У 1989 році Петренко М.А. обрано членом-кореспондентом НАН України

1992 року його обрано членом Президії НАН України, а 2002 - дійсним членом (академіком) НАПН України.

====Науково-експертна діяльність====
За життя дослідник (-ця) підготував (-ла) велику кількість магістрів, аспірантів, здобувачів був (-ла) офіційним опонентом докторських і кандидатських дисертацій, входила до складу декількох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій.

Він (вона) входила до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Вісник Академії освіти», «Теорія і практика управління".

====Міжнародне співробітництво ====
[[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]
Брав (-ла) участь у міжнародних організаціях, наукових радах, товариствах, асоціаціях і фондах ...

Читав (-ла) лекції про створення автоматизованої системи управління освітою в Університеті ССС (Париж, Франція, 1973), з управління проєктами – у Вищій педагогічній школі (Берлін, Німеччина, 1990-1991).

Проходив (-ла) стажування з питань освіти, математики, психології.

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
Обирався (-лася) депутатом Львівської районної ради народних депутатів.

Був (-а) громадським діячем...

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.

===Основні праці===
Науковий доробок ученого (-ної) за роки діяльності перевищує 300 наукових і науково-методичних праць, понад 20 авторських свідоцтв на винаходи і 5 патентів.

Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. <br>

{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}

===Досягнення===
====Визнання====
2005 року Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «Петренко Марія». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.

Ім’я Петренко М.А. нині носять навчальні заклади різних рівнів, Державний педагогічно-меморіальний музей.

====Нагороди====
<p>Дослідника (-цю) відзначено численними державними та академічними нагородами, зокрема: </p>
{{Нагорода
|Рік нагородження=1982
|Нагорода=медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»
|Тип=медаль
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2002
|Нагорода=почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»
|Тип=почесне звання
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2005
|Нагорода=почесна грамота Верховної ради України
|Тип=почесна грамота
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2005
|Нагорода=відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»
|Тип=відзнака
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2005
|Нагорода=нагрудний знак НАПН України «Ушинський К. Д.»
|Тип=знак
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2008
|Нагорода=звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»
|Тип=звання
}}

===Родинні зв’язки===
Чоловік: Петренко Петро Іванович (з 1955 року) - інженер.

Син: Петренко Іван Петрович (1956-2015 рр.) - український політичний діяч, ініціатор та засновник Революційної Української Партії (РУП).
# Петренко Роман Іванович (1976 р.н.) - пілот;
# Петренко Олександр Іванович (1980 р.н.) - лікар;
Дочка: Симоненко Наталія Петрівна (1960 р.н.) - співачка, закінчила Київську консерваторію. 2000 року виїхала до Німеччини, де працює професором вокалу.

Сестра: Горенко Ніна Олександрівна (з 1935 р.н.) - піаністка Київської консерваторії, лауреат Премії .... (1960).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)
Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)
Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)
Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)
</gallery>

====Відеоматеріали====
На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:

<youtube>2XTK4WG2zGw</youtube>
<youtube>RlhdlOIjUJs</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися. (Сухомлинський В.О.)</blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Петренко]] [[Ім’я::Марія]] [[По батькові::Антонівна]]''' (''іноз. [[Name::Petrenko Mariia]]'') - [[Дефініція::українська учена та педагог у галузі інформатизації освіти]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор технічних наук]].

Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::01]].[[Місяць народження::01]].[[Рік народження::1930]] - [[День смерті::12]].[[Місяць смерті::12]].[[Рік смерті::2012]]).

Місце навчання - [[Alma mater::Київський політехнічний інститут]].

Місце роботи [[Місце діяльності::Університету АБС]], [[Місце діяльності::Україна]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]].

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Наукові основи, методи і аналіз систем"]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»]], [[Відзнаки::медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»]], [[Відзнаки::звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»]].

Науковий напрям - [[Наукова школа::Системний аналіз]].</blockquote>
===Пов’язані статті УЕЕО===
Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].

Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].

===Джерела===
# Джерело 1. Джерела оформлюються за ДСТУ 8302:2015.
# Джерело 2. Не рекомендовано використовувати посилання на російські та білоруські джерела.
# Джерела 3. Назви країн-агресорів, їхніх населених пунктів та прізвища лідерів рекомендовано зазначати з малої літери.

===Автор===

[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=00
|Місяць оприлюднення=00
|Рік оприлюднення=0000
|День змін=00
|Місяць змін=00
|Рік змін=0000
|Автор=Аааааа В. Ю.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Ссссс Л. А.
}}

Стаття про персоналію минулого

2026-06-22T09:52:17Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія
|Прізвище=Петренко
|Ім’я=Марія
|По батькові=Антонівна
|Name=Petrenko Mariia
|Інші прізвища=Микитенко
|Дефініція= український педагог та учений у галузі інформатизації освіти
|День народження=03
|Місяць народження=03
|Рік народження=1930
|День смерті=12
|Місяць смерті=12
|Рік смерті=2012
|Науковий ступінь=доктор технічних наук
|Вчене звання=доцент
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=інформатика, математика
|Наукова школа=системний аналіз
|Місце народження=Київ, Україна
|Місце смерті=Київ, Україна
|Поховання=Звіринецьке кладовище
|Alma mater=Київський політехнічний інститут
|Magnum opus="Наукові основи, методи і аналіз систем"
|Відзнаки=Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
|Вебсайт=https://www.abcd.kyiv.ua
|Стать=ж
|Портрет=Authormini.png
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Життєпис===
У цьому розділі можна вказати короткі відомості про батьків особи, місце народження та родинні зв'язки.

Народився (-лась) 01 січня 1930 року в м. Київ (Україна) у сім'ї науковців. Батьки працювали в Інституті фізики, займалися вивченням та викладанням біології. Має брата (1935 р.н.) та сестру (1939 р.н.).

===Освіта===
Навчався (-лась) в школі № 1 м. Київ, яку закінчив (-ла) з відзнакою.

1950 р. вступив (-ла) до [https://www.kpi.ua Київського політехнічного інституту], м. Київ. Брав (-ла) активну участь у роботі студентських наукових товариств.
====Вища освіта====

Після закінчення Університету з 1959 по 1962 навчався (-лась) в аспірантурі за спеціальністю "...". 1963 р. захистив (-ла) дисертацію в Київському політехнічному інституті на тему «Дослідження і розробка методів аналізу систем» та здобув (-ла) науковий ступінь кандидата технічних наук.

У 1998 р. захистив (-ла) докторську дисертацію в Київському університеті на тему «Наукові основи, методи і аналіз систем» та здобув (-ла) науковий ступінь доктора технічних наук.

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
З 1959 р. розпочала роботу вчителем у середній школі с. Онуфріївка, потім викладала у Полтавському педагогічному інституті.

==== Наукова діяльність ====
[[Файл:kolektyvIDE4.jpg|300px|праворуч]]
Наукова діяльність ААА розпочалася 1959 р. в Інституті ААААА м. Києва у відділі програмних систем.

З 1964 по 1980 ААА працював (-ла) в Академії АБС, займаючись дослідженнями спеціальних систем.

У 1981 році ААА призначено директором Університету АБС.

У 1989 році Петренко М.А. обрано членом-кореспондентом НАН України

1992 року його обрано членом Президії НАН України, а 2002 - дійсним членом (академіком) НАПН України.

====Науково-експертна діяльність====
За життя дослідник (-ця) підготував (-ла) велику кількість магістрів, аспірантів, здобувачів був (-ла) офіційним опонентом докторських і кандидатських дисертацій, входила до складу декількох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій.

Він (вона) входила до складу редакційних колегій таких наукових видань, як «Вісник Академії освіти», «Теорія і практика управління".

====Міжнародне співробітництво ====
[[Файл:kolektyvIDE6.jpg|300px|праворуч]]
Брав (-ла) участь у міжнародних організаціях, наукових радах, товариствах, асоціаціях і фондах ...

Читав (-ла) лекції про створення автоматизованої системи управління освітою в Університеті ССС (Париж, Франція, 1973), з управління проєктами – у Вищій педагогічній школі (Берлін, Німеччина, 1990-1991).

Проходив (-ла) стажування з питань освіти, математики, психології.

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
Обирався (-лася) депутатом Львівської районної ради народних депутатів.

Був (-а) громадським діячем...

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
З 2015 р. в Австралії виходить Інтернет-видання інформаційного бюлетеня «Petrenko News», призначеного для англомовного вчительства.

===Основні праці===
Науковий доробок ученого (-ної) за роки діяльності перевищує 300 наукових і науково-методичних праць, понад 20 авторських свідоцтв на винаходи і 5 патентів.

Якщо ці праці або документи розміщені в мережі Інтернет у форматі PDF, їх можна додати на сторінку за зразком. Вказані нижче праці розміщені в [[Електронна бібліотека НАПН України|Електронній бібліотеці НАПН України]]. <br>

{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/739746/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%C2%AB%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}

===Досягнення===
====Визнання====
2005 року Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «Петренко Марія». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.

Ім’я Петренко М.А. нині носять навчальні заклади різних рівнів, Державний педагогічно-меморіальний музей.

====Нагороди====
<p>Дослідника (-цю) відзначено численними державними та академічними нагородами, зокрема: </p>
{{Нагорода
|Рік нагородження=1982
|Нагорода=медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»
|Тип=медаль
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2002
|Нагорода=почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»
|Тип=почесне звання
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2005
|Нагорода=почесна грамота Верховної ради України
|Тип=почесна грамота
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2005
|Нагорода=відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»
|Тип=відзнака
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2005
|Нагорода=нагрудний знак НАПН України «Ушинський К. Д.»
|Тип=знак
}}
{{Нагорода
|Рік нагородження=2008
|Нагорода=звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»
|Тип=звання
}}

===Родинні зв’язки===
Чоловік: Петренко Петро Іванович (з 1955 року) - інженер.

Син: Петренко Іван Петрович (1956-2015 рр.) - український політичний діяч, ініціатор та засновник Революційної Української Партії (РУП).
# Петренко Роман Іванович (1976 р.н.) - пілот;
# Петренко Олександр Іванович (1980 р.н.) - лікар;
Дочка: Симоненко Наталія Петрівна (1960 р.н.) - співачка, закінчила Київську консерваторію. 2000 року виїхала до Німеччини, де працює професором вокалу.

Сестра: Горенко Ніна Олександрівна (з 1935 р.н.) - піаністка Київської консерваторії, лауреат Премії .... (1960).

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:Suhom 8.jpg|Василь Олександрович Сухомлинський (1968 р.)
Файл:Suhom 9.jpg|В.О. Сухомлинський з учнями у шкільному винограднику (середина 60-х рр.)
Файл:Suhom 10.jpg|В. О. Сухомлинський з учнями у шкільній теплиці (1965-1966 рр.)
Файл:Suhom 11.jpg|В. О. Сухомлинський і вчитель початкових класів К.М. Жаленко з учнями у шкільному саду (середина 60-х років)
</gallery>

====Відеоматеріали====
На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:

<youtube>2XTK4WG2zGw</youtube>
<youtube>RlhdlOIjUJs</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися. (Сухомлинський В.О.)</blockquote>
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Петренко]] [[Ім’я::Марія]] [[По батькові::Антонівна]]''' (''іноз. [[Name::Petrenko Mariia]]'') - [[Дефініція::українська учена та педагог у галузі інформатизації освіти]], [[Вчене звання::професор]], [[Вчене звання::дійсний член НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор технічних наук]].

Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::01]].[[Місяць народження::01]].[[Рік народження::1930]] - [[День смерті::12]].[[Місяць смерті::12]].[[Рік смерті::2012]]).

Місце навчання - [[Alma mater::Київський політехнічний інститут]].

Місце роботи [[Місце діяльності::Університету АБС]], [[Місце діяльності::Україна]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::освіта]].

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Наукові основи, методи і аналіз систем"]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення»]], [[Відзнаки::медаль «В пам'ять 1500-річчя м. Києва»]], [[Відзнаки::звання «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки»]].

Науковий напрям - [[Наукова школа::Системний аналіз]].</blockquote>
===Пов’язані статті УЕЕО===
Названо на честь - [[Названо на честь::премія ім.ААА «АВС»]],співпрація: [[Співпраця::Сидорчук А.Б.]].

Пов’язані статті УЕЕО: [[Пов’язано::Академічна мобільність]],[[Пов’язано::Аспірантура]].

===Джерела===
# Джерело 1. Джерела оформлюються за ДСТУ 8302:2015.
# Джерело 2. Не рекомендовано використовувати посилання на російські та білоруські джерела.
# Джерела 3. Назви країн-агресорів, їхніх населених пунктів та прізвища лідерів рекомендовано зазначати з малої літери.

===Автор===

[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=00
|Місяць оприлюднення=00
|Рік оприлюднення=0000
|День змін=00
|Місяць змін=00
|Рік змін=0000
|Автор=Аааааа В. Ю.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Ссссс Л. А.
}}

Стаття про персоналію минулого

2026-06-22T09:50:32Z

Юлія Рогушина:

Property:keyword

2026-06-04T12:41:19Z

Юлія Рогушина:

This page displays information about the Keywords category.

Keywords in the UEEO are used to reflect semantic relations between pages, allow finding semantically related pages, and support navigation between thematically related encyclopedia sites.

Це властивість типу [[Has type::Page]].

навчальне середовище

2026-05-28T13:55:01Z

Юлія Рогушина: Створена сторінка: це ключове слово

це ключове слово

Ергономіка в освіті1

2026-05-28T13:54:36Z

Юлія Рогушина: /* Довідка */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Ergonomics in education
|Дефініція=розділ ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, знаряддя та засоби діяльності, а також навчальне середовище в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності учасників освітнього процесу. За рівнем складності об’єкту дослідження Е.о. відноситься до макро-ергономіки, де об’єктом є система «учасник освітнього процесу – технічні знаряддя та засоби освітньої діяльності – навчальне середовище» (СУТС), а предметом – властивості цієї системи
|Ілюстрація=Burov 2.jpg
|Абревіатура=ЕО
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====

Перше використання терміна "ергономіка" належить польському вченому W. Jastrzebowsky (1857). Як дисципліна, ергономіка виникла в роки Другої світової війни, коли зросла роль впливу людини на управління військовими системами, що все більш ускладнювалися. Після війни розвиток ергономіки продовжився в напрямі вирішення завдань цивільного характеру. У 1945 р. було створено перше товариство професійних ергономістів у Великій Британії, які об’єднались у 1949 р. у першу професійну асоціацію, а в 1959 р. було засновано Міжнародну ергономічну асоціацію (МЕА) для задоволення потреб у міжнародному співробітництві, головним чином у Європі.
====Еволюція формування, становлення====
===Основні відомості===
====Таксономія / Класифікація====
Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями сучасної ергономіки: ''фізична'' (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними та біомеханічними характеристиками людини, які мають відношення до фізичної праці; наприклад, робоча поза, розлади опорно-рушійного апарату, компоновка робочого місця, надійність, здоров’я тощо), ''когнітивна'' (вивчає такі психічні процеси, як сприйняття, пам’ять, прийняття рішень і їх вплив на взаємодію між людиною та іншими елементами системи; наприклад, пізнавальна діяльність, прийняття рішень, взаємодія людини та цифрових систем, підготовка та безперервне навчання), ''організаційна'' (розглядає питання, пов’язані з оптимізацією СУТС, включаючи їх організаційні структури та процеси управління; наприклад, системи зв’язку між індивідуумами, управління груповими ресурсами, розробку проектів, кооперацію, кооперативну роботу та управління), ''інформаційна'' (розглядає питання, пов’язані з кількісними та якісними характеристиками інформації, що формує особистість; наприклад, вплив змісту інформації на ефективність і безпеку її отримувача, оцінка небезпеки інформації для життя і діяльності людини, забезпечення ефективності обробки інформації, можливість захисту від неї або пом'якшення її негативного впливу, розвиток культури інформаційної безпеки, вирішення питань гармонізації можливостей людини та інформаційного середовища).

====Особливості====
Ергономічні основи когнітивної (пізнавальної) діяльності здобувача освіти (КДЗО) можна визначити таким чином: понятійно-категоріальний апарат КДЗО; ергономічні властивості системи навчальної діяльності та їх оцінювання; система управління КДЗО; закономірності системної організації психофізіологічного забезпечення когнітивної діяльності; індивідуальні та групові психофізіологічні властивості учня, що впливають на когнітивний розвиток; вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на ефективність КД; організація процесу діагностики та використання її результатів з метою управління КДЗО; удосконалення тестування когнітивних здібностей та оптимізація поточної КД здобувача освіти; побудова моделей КД; проектування та експлуатація ІКТ оцінювання КДЗО.

'''''Ергономічне оцінювання'''''

СУТС характеризується такими ергономічними властивостями — керованість, обслуговуваність, освоюваність, життєздатність (у цифровому середовищі), життєстійкість (як по відношенню до СУТС, так і по відношенню до її людського складника). Ергономічний аналіз СУТС проводиться з практичною метою у вигляді ергономічного оцінювання та ергономічної експертизи з використанням оцінок: інтегральна (ергономічність), комплексні, групові, одиничні. Інтегральна оцінка обчислюється як сума зважених комплексних показників за шкалою [0,1] і використовується для рекомендацій щодо умов застосування об’єкту аналізу.

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Ергономіка в освіті]] ''' (''англ. - [[Name::Ergonomics in education]]'') - [[Дефініція:: розділ ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, знаряддя та засоби діяльності, а також навчальне середовище в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності учасників освітнього процесу. За рівнем складності об’єкту дослідження Е.о. відноситься до макро-ергономіки, де об’єктом є система «учасник освітнього процесу – технічні знаряддя та засоби освітньої діяльності – навчальне середовище» (СУТС), а предметом – властивості цієї системи]].

Ключові слова: [[keyword::навчальне середовище]], [[keyword::освітня діяльність]], [[keyword::науково-практична дисципліна]]

</blockquote>

===Джерела===

# ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення. Держстандарт України. 1999. 33 c.
# Pinchuk O., Burov O., Lytvynova S. Learning as a Systemic Activity. ''Advances in Intelligent Systems and Computing'' / Karwowski W., Ahram T., Nazir S. (eds). 2019. Vol 963. P.335-342. Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-20135-7_33.
# Burov O. Human Factors/Ergonomics in eWorld: Methodology, Techniques and Applications. ''Advances in Intelligent Systems and Computing''. AHFE 2020 / Karwowski, W., Trzcielinski, S., Mrugalska, B. (eds). Vol. 971. Cham: Springer. [https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494. P.5-43 <nowiki>https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494</nowiki>. P.5-43].

===Автор===

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=23
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=19
|Місяць змін=12
|Рік змін=2024
|Автор=Буров О. Ю.
|Модератор=Литовченко О. В.
}}
[[Автор::Буров О. Ю.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::30| ]] [[Місяць оприлюднення::03| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::30| ]] [[Місяць змін::03| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Статистика УЕЕО

2026-05-26T14:11:12Z

Юлія Рогушина: /* Хто створює наш контент */

ця сторінка створена для відслідковування поточного стану поповнення УЕЕО
==Статті, з якими попрацювали редактори==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|?Дефініція
|format=table
|limit=500
|offset=100
|link=all
|sort=Редактор
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}
==всі статті категорії УЕЕО==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=0
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==всі статті категорії Blog==

{{#ask: [[Категорія: Blog]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==Хто створює наш контент==

{{#ask: [[Категорія: Автори]]
|?Місце діяльності
|format=ol
|limit=200
|offset=0
|link=all
|sort=Прізвище
|order=asc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

Статистика УЕЕО

2026-05-26T14:07:48Z

Юлія Рогушина: /* Хто створює наш контент */

ця сторінка створена для відслідковування поточного стану поповнення УЕЕО
==Статті, з якими попрацювали редактори==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|?Дефініція
|format=table
|limit=500
|offset=100
|link=all
|sort=Редактор
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}
==всі статті категорії УЕЕО==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=0
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==всі статті категорії Blog==

{{#ask: [[Категорія: Blog]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==Хто створює наш контент==

{{#ask: [[Категорія: Автори]]
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

Статистика УЕЕО

2026-05-26T14:06:55Z

Юлія Рогушина:

ця сторінка створена для відслідковування поточного стану поповнення УЕЕО
==Статті, з якими попрацювали редактори==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|?Дефініція
|format=table
|limit=500
|offset=100
|link=all
|sort=Редактор
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}
==всі статті категорії УЕЕО==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=0
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==всі статті категорії Blog==

{{#ask: [[Категорія: Blog]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==Хто створює наш контент==

{{#ask: [[Категорія: Автор]]
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

Шаблон:Статус гасла

2026-05-26T13:52:38Z

Юлія Рогушина:

<noinclude>Це шаблон "Статус гасла". Він призначений для відображення відомостей щодо підготовки та оприлюднення гасла.
Цей шаблон має використовувати семантичне розширення вікі.
Викликати шаблон потрібно наступним чином:

<pre>
{{Статус гасла
|Статус=
|День оприлюднення=
|Місяць оприлюднення=
|Рік оприлюднення=
|День змін=
|Місяць змін=
|Рік змін=
|Автор=
|Редактор=
|Модератор=
}}
</pre>
</noinclude>
<includeonly>

<div class="list-authors">{{#arraymap:{{{Автор|}}}|,|x|[[Автор::x]]}}</div><br>

'''Оприлюднено:''' {{{День оприлюднення}}}.{{{Місяць оприлюднення}}}.{{{Рік оприлюднення}}}

'''Останні зміни:''' {{{День змін}}}.{{{Місяць змін}}}.{{{Рік змін}}}

</includeonly>

Шаблон:Статус гасла

2026-05-26T13:52:00Z

Юлія Рогушина:

<noinclude>Це шаблон "Статус гасла". Він призначений для відображення відомостей щодо підготовки та оприлюднення гасла.
Цей шаблон має використовувати семантичне розширення вікі.
Викликати шаблон потрібно наступним чином:

<pre>
{{Статус гасла
|Статус=
|День оприлюднення=
|Місяць оприлюднення=
|Рік оприлюднення=
|День змін=
|Місяць змін=
|Рік змін=
|Автор=
|Модератор=
}}
</pre>
</noinclude>
<includeonly>

<div class="list-authors">{{#arraymap:{{{Автор|}}}|,|x|[[Автор::x]]}}</div><br>

'''Оприлюднено:''' {{{День оприлюднення}}}.{{{Місяць оприлюднення}}}.{{{Рік оприлюднення}}}

'''Останні зміни:''' {{{День змін}}}.{{{Місяць змін}}}.{{{Рік змін}}}

</includeonly>

Шаблон:Статус гасла

2026-05-26T13:50:28Z

Юлія Рогушина:

<noinclude>Це шаблон "Статус гасла". Він призначений для відображення відомостей щодо підготовки та оприлюднення гасла.
Цей шаблон має використовувати семантичне розширення вікі.
Викликати шаблон потрібно наступним чином:

<pre>
{{Статус гасла
|Статус=
|День оприлюднення=
|Місяць оприлюднення=
|Рік оприлюднення=
|День змін=
|Місяць змін=
|Рік змін=
|Автор=
|Модератор=
}}
</pre>
</noinclude>
<includeonly>

<div class="list-authors">{{#arraymap:{{{Автор|}}}|,|x|[[Автор::x]]}}</div><br>

'''Оприлюднено:''' {{{День оприлюднення}}}.{{{Місяць оприлюднення}}}.{{{Рік оприлюднення}}}

'''Останні зміни:''' {{{День змін}}}.{{{Місяць змін}}}.{{{Рік змін}}}

'''Редактор:''' {{{Редактор}}}

</includeonly>

Смульсон Марина Лазарівна

2026-05-26T13:48:52Z

Юлія Рогушина: /* Автор */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Прізвище=Смульсон
|Ім’я=Марина
|По батькові=Лазарівна
|Name=Smulson Maryna
|Інші прізвища=
|Дефініція=українська психологиня, що займається проблемами розвитку інтелекту, новітніх інформаційних технологій навчання, кіберпсихології
|День народження=19
|Місяць народження=07
|Рік народження=1947
|Місце народження=Київ, Україна
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|Вчене звання=професор, дійсний член (академік) НАПН України
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=психологічні науки
|Наукова школа=Наукова школа Г.С.Костюка
|Alma mater=Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка, факультет кібернетики
|Magnum opus=Психологія розвитку інтелекту, Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі
|Відзнаки=Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
|Вебсайт=http://psychology-naes-ua.institute/read/473/
|Стать=ж
|Портрет=smulson.jpg
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народилася в 1947 році. в Києві, батько - відомий український літературознавець Лазар Самійлович Смульсон-Санов (1913 - 1987). В 1965 році закінчила школу № 45 (КиЇв).

===Освіта===
1965-1970. Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка, факультет кібернетики.

1998-2000. Докторантура Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (спеціальність ""педагогічна та вікова психологія"")..

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
Викладала психологію в Київському інституті бізнесу і технологій, в [https://udu.edu.ua/ Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова].

З 2016 року постійно бере участь у підготовці аспірантів Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, розробила для них оригінальні курси "Психологія сучасного інформаційного простору" та "Психологія інтелекту".

==== Наукова діяльність ====
[[Файл:smulson3.jpg|350px|праворуч]]
З 1970 року по даний час (55 років) постійно працює в Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України.

1970-1985 рр. - молодший науковий співробітник.

1985-1997 рр. - старший науковий співробітник

1995-2021 рр. (з перервою на заняття в докторантурі) - завідувач лабораторії сучасних (нових) інформаційних технологвй навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України.

З 2022 року - головний науковий співробітник лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання (з 2025 р. - лабораторії кіберпсихології).

1979 р. - захистила кандидатську дисертацію на тему ""Дослідження процесу формування ефективних стратегій розв'язування задач"".

2002 р. -захистила докторську дисертицію на тему ""Психологія розвитку інтелекту в ранінй юності"".

2010 р. - обрана членом-кореспондентом НАПН України.

2016 р. - обрана дійсним членом (академіком) НАПН України.

Фахівець у галузі загальної, педагогічної та вікової психології, психології інтелекту та психологічних проблем цифровізації освіти. Авторка оригінальної проєктувально-технологічної концепції розвитку інтелекту і суб’єктності юнаків та дорослих, концепції тренінгу як форми навчання, розробок з проблем проєктування віртуального освітнього та підтримувально-розвивального просторів, психологічної підготовки вчителів до дистанційного навчання. Започаткувала новий напрям досліджень у вітчизняній віковій психології, створивши систему наративних технологій психологічної підтримки людей похилого віку, а також провела дослідження психології мудрості в старості, самопроєктування та життєвої компетентності у похилому віці тощо.

====Науково-експертна діяльність====
Здійснює наукове керівництво магістрами, аспірантами, здобувачами, виступає офіційним опонентом з захисту докторських і кандидатських дисертацій, входить до складу двох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій Інституту психології НАПН України.

З 2004 по 2008 роки була членом експертної ради ВАК України.

Підготувала двох докторів та 10 кандидатів психологіних наук.

====Міжнародне співробітництво ====

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
З березня 2022 року постійно співпрацює як волонтер з керівництвом проєкту "Відновлення під час війни" ВААДу України для постраджалих від війни жінок та дітей.

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
Голова редакційної колегії фахового електронного видання [https://psytir.org.ua/ «Технології розвитку інтелекту»] (категорія Б). Видається з 2013 року, входить до 8 наукометричних баз..

Науковий керівник та організатор щорічних науково-практичних Інтернет конференцій "Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми" (2004 - 2024), "Кіберпсихологія в інформаційному суспільстві: підтримка, наачання, розвиток" (2023 - 2025).

Співавтор "Білої книги освіти України", "Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні" (за заг. редакцією В.Г.Кременя).

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====

===Основні праці===
Науковий доробок ученого за 55 років наукової діяльності перевищує 400 наукових і науково-методичних праць, серед яких 14 монографій, в тому числі 3 англійською мовою, підручник «Психологія», 32 навчальних та навчально-методичних посібники.

''Основні праці''

Психологія: Підручник для вузів /за ред Ю.Л.Трофімова. Видання третє. К.: Либідь, 2001. (у співавторстві).

Психологія розвитку інтелекту. Київ: Нора-Друк. 2003.

Наративні психотехнології / за заг. ред.. Чепелєвої Н.В. Київ: Главник, 2007. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/8949/1/] (у співавторстві).

Застосування телекомунікаційних засобів у навчальному процесі: психолого-педагогічні аспекти. Навчально-методичний посібник / за ред. М.Л. Смульсон. – К.: Педагогічна думка, 2008.

Дистанційне навчання: психологічні засади: монографія / за ред. М.Л. Смульсон. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1495/1/Dystantsijne_navchannya_-_psyhologichni_zasady_2012.pdf]

Розуміння та інтерпретація життєвого досвіду як чинник розвитку особистості: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1564/1/Chepeleva_860-end.pdf] (у співавторстві).

Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія / за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Педагогічна думка. 2015. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/10064]

Самопроектування особистості у дискурсивному просторі: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Київ: Педагогічна думка, 2016. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/ 704560/] (у співавторстві).

Розвиток суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі: монографія / С за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/712119/1/Rozvytok_subyektnoyi_aktyvnosti_doroslyh_u_virtualnomu_prostori.pdf]

Дискурсивні технології самопроектування особистості: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Київ.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2019. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/717132/] (у співавторстві).

Smulson M. & at. Psychology of personality professional development: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.

Smulson M. & at. Psychological basis of professional problem-solving: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.

Smulson M. & at. Age aspects of professional development: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.

Психологічні механізми становлення суб’єктності дорослих у віртуальному просторі: монографія / за ред. М. Л. Смульсон. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська, 2021. – 180 с. ISBN 978-617-8116-09-5. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728329/1/Smulson.pdf]

Дискурсивне конструювання досвіду у контексті розвитку особистості: монографія / за ред. Н. В. Чепелєвої. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/731506/] (у співавторстві).

Проєктування віртуального освітнього простору розвитку суб’єктності дорослих в умовах післявоєнного відновлення України: монографія / за ред. М. Л. Смульсон. Київ, 2024. 217 с. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742738/1/Monograph_Smulson(Ed.)_2024.pdf]

Смульсон М.Л. Розвиток інтелекту і суб’єктності дорослих у віртуальному просторі // Технології розвитку інтелекту. Т. 2. № 2. К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2016. URL: [http://www.psytir.org.ua]

Смульсон М.Л. Антикризовий потенціал розвитку інтелекту //Особистість в умовах кризових викликів сучасності: Матеріали методологічного семінару НАПН України. 2016. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/704987/1/Mater_metodol_sem.pdf]

Смульсон М.Л. Саморозвиток і самопроектування особистості в старості // Психологія саморозвитку особистості: збірник наукових праць / за ред.. Н.В. Чепелєвої, Я.Ф. Андреєвої. – Чернівці – Київ, 2016. c.19–34. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/704671/]

Смульсон М.Л., Мешеряков Д.С. Суб’єкт і суб'єктність у зарубіжній психології: нюанси термінології та перекладу // Технології розвитку інтелекту. Т5, №1 (29). URL: [https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/552/137]

Смульсон, М. Л. Розвиток інтелекту і суб’єктності сучасного фахівця: Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Науково-методичне забезпечення розвитку професійної освіти в умовах нових викликів», 17 листопада 2022 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2), 1-6. URL: [https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4239]

Смульсон М.Л. та ін. Концепція проєктування віртуального освітнього простору з потенціалом розвитку суб'єктності дорослих. Технології розвитку інтелекту. Т. 7. № 1 (33). Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. DOI: [https://doi.org/10.31108/3.2023.7.1.4]

Смульсон М.Л. Психолого-педагогічні засади дистанційного навчання. Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Захист і підтримка ментального здоров’я українців в умовах воєнного стану: виклики і відповіді», 22 листопада 2024 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 6(2), 1-5. DOI: [https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6222]

Максименко С.Д., Чепелєва Н.В., Смульсон М.Л. Психолог століття. Вісний Національної академії перагогічних наук України. Т.7. № 1. URL: [https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/view/533]

Smulson M. &at. Role of the Virtual Space in Psychological Support of Adult Ukrainian Civilians During Wartime. International journal of education and information technologies. Volume 19. 2025. Doi: 10.46300/9109.2025.19.1

Науковий доробок ученого (-ної) за роки діяльності становить понад 230 наукових і науково-методичних праць, 5 авторських свідоцтв на винаходи і 2 патенти.

<br>

{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1495/1/Dystantsijne_navchannya_-_psyhologichni_zasady_2012.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1564/1/Chepeleva_860-end.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/10064/1/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84__%D1%8F%20%D0%A1%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD%20%D0%9C.%D0%9B..pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/712119/1/Rozvytok_subyektnoyi_aktyvnosti_doroslyh_u_virtualnomu_prostori.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/712119/1/Rozvytok_subyektnoyi_aktyvnosti_doroslyh_u_virtualnomu_prostori.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742738/1/Monograph_Smulson(Ed.)_2024.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/704987/1/Mater_metodol_sem.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/704671/1/%D0%A116_19_34.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}

===Досягнення===
====Нагороди====

===Родинні зв’язки===

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:smulson2.jpg|Смульсон М.Л. з колегами
Файл:smulson3.jpg|Смульсон М.Л. з колегами
Файл:smulson4.jpg|Смульсон М.Л. з колегами
</gallery>

====Відеоматеріали====
На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Смульсон]] [[Ім’я::Марина]] [[По батькові::Лазарівна]]''' (''англ. [[Name::Smulson Maryna]]'') - [[Дефініція::українська психологиня, що займається проблемами розвитку інтелекту, новітніх інформаційних технологій навчання, кіберпсихології]], [[Вчене звання::професор, дійсний член (академік) НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::19]].[[Місяць народження::07]].[[Рік народження::1947]])

Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка, факультет кібернетики]]

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::психологія]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Психологія розвитку інтелекту", "Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки]]

Наукова школа - [[Наукова школа::Наукова школа Г.С.Костюка]]</blockquote>

===Пов’язані статті УЕЕО===
співпрація: [[Співпраця::Машбиць Юхим Ізраїлевіч]], [[Співпраця::Балл Георгій Олексійович]].

===Джерела===

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=11
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=01
|Місяць змін=01
|Рік змін=2025
|Автор=Чепелєва Н. В.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=невідомо хто
}}

Смульсон Марина Лазарівна

2026-05-26T13:45:35Z

Юлія Рогушина: /* Автор */

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія_жив
|Прізвище=Смульсон
|Ім’я=Марина
|По батькові=Лазарівна
|Name=Smulson Maryna
|Інші прізвища=
|Дефініція=українська психологиня, що займається проблемами розвитку інтелекту, новітніх інформаційних технологій навчання, кіберпсихології
|День народження=19
|Місяць народження=07
|Рік народження=1947
|Місце народження=Київ, Україна
|Науковий ступінь=доктор психологічних наук
|Вчене звання=професор, дійсний член (академік) НАПН України
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=психологічні науки
|Наукова школа=Наукова школа Г.С.Костюка
|Alma mater=Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка, факультет кібернетики
|Magnum opus=Психологія розвитку інтелекту, Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі
|Відзнаки=Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
|Вебсайт=http://psychology-naes-ua.institute/read/473/
|Стать=ж
|Портрет=smulson.jpg
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народилася в 1947 році. в Києві, батько - відомий український літературознавець Лазар Самійлович Смульсон-Санов (1913 - 1987). В 1965 році закінчила школу № 45 (КиЇв).

===Освіта===
1965-1970. Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка, факультет кібернетики.

1998-2000. Докторантура Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (спеціальність ""педагогічна та вікова психологія"")..

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
Викладала психологію в Київському інституті бізнесу і технологій, в [https://udu.edu.ua/ Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова].

З 2016 року постійно бере участь у підготовці аспірантів Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, розробила для них оригінальні курси "Психологія сучасного інформаційного простору" та "Психологія інтелекту".

==== Наукова діяльність ====
[[Файл:smulson3.jpg|350px|праворуч]]
З 1970 року по даний час (55 років) постійно працює в Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України.

1970-1985 рр. - молодший науковий співробітник.

1985-1997 рр. - старший науковий співробітник

1995-2021 рр. (з перервою на заняття в докторантурі) - завідувач лабораторії сучасних (нових) інформаційних технологвй навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України.

З 2022 року - головний науковий співробітник лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання (з 2025 р. - лабораторії кіберпсихології).

1979 р. - захистила кандидатську дисертацію на тему ""Дослідження процесу формування ефективних стратегій розв'язування задач"".

2002 р. -захистила докторську дисертицію на тему ""Психологія розвитку інтелекту в ранінй юності"".

2010 р. - обрана членом-кореспондентом НАПН України.

2016 р. - обрана дійсним членом (академіком) НАПН України.

Фахівець у галузі загальної, педагогічної та вікової психології, психології інтелекту та психологічних проблем цифровізації освіти. Авторка оригінальної проєктувально-технологічної концепції розвитку інтелекту і суб’єктності юнаків та дорослих, концепції тренінгу як форми навчання, розробок з проблем проєктування віртуального освітнього та підтримувально-розвивального просторів, психологічної підготовки вчителів до дистанційного навчання. Започаткувала новий напрям досліджень у вітчизняній віковій психології, створивши систему наративних технологій психологічної підтримки людей похилого віку, а також провела дослідження психології мудрості в старості, самопроєктування та життєвої компетентності у похилому віці тощо.

====Науково-експертна діяльність====
Здійснює наукове керівництво магістрами, аспірантами, здобувачами, виступає офіційним опонентом з захисту докторських і кандидатських дисертацій, входить до складу двох спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій Інституту психології НАПН України.

З 2004 по 2008 роки була членом експертної ради ВАК України.

Підготувала двох докторів та 10 кандидатів психологіних наук.

====Міжнародне співробітництво ====

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
З березня 2022 року постійно співпрацює як волонтер з керівництвом проєкту "Відновлення під час війни" ВААДу України для постраджалих від війни жінок та дітей.

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
Голова редакційної колегії фахового електронного видання [https://psytir.org.ua/ «Технології розвитку інтелекту»] (категорія Б). Видається з 2013 року, входить до 8 наукометричних баз..

Науковий керівник та організатор щорічних науково-практичних Інтернет конференцій "Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми" (2004 - 2024), "Кіберпсихологія в інформаційному суспільстві: підтримка, наачання, розвиток" (2023 - 2025).

Співавтор "Білої книги освіти України", "Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні" (за заг. редакцією В.Г.Кременя).

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====

===Основні праці===
Науковий доробок ученого за 55 років наукової діяльності перевищує 400 наукових і науково-методичних праць, серед яких 14 монографій, в тому числі 3 англійською мовою, підручник «Психологія», 32 навчальних та навчально-методичних посібники.

''Основні праці''

Психологія: Підручник для вузів /за ред Ю.Л.Трофімова. Видання третє. К.: Либідь, 2001. (у співавторстві).

Психологія розвитку інтелекту. Київ: Нора-Друк. 2003.

Наративні психотехнології / за заг. ред.. Чепелєвої Н.В. Київ: Главник, 2007. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/8949/1/] (у співавторстві).

Застосування телекомунікаційних засобів у навчальному процесі: психолого-педагогічні аспекти. Навчально-методичний посібник / за ред. М.Л. Смульсон. – К.: Педагогічна думка, 2008.

Дистанційне навчання: психологічні засади: монографія / за ред. М.Л. Смульсон. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1495/1/Dystantsijne_navchannya_-_psyhologichni_zasady_2012.pdf]

Розуміння та інтерпретація життєвого досвіду як чинник розвитку особистості: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1564/1/Chepeleva_860-end.pdf] (у співавторстві).

Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія / за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Педагогічна думка. 2015. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/10064]

Самопроектування особистості у дискурсивному просторі: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Київ: Педагогічна думка, 2016. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/ 704560/] (у співавторстві).

Розвиток суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі: монографія / С за ред. М. Л. Смульсон. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/712119/1/Rozvytok_subyektnoyi_aktyvnosti_doroslyh_u_virtualnomu_prostori.pdf]

Дискурсивні технології самопроектування особистості: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Київ.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2019. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/717132/] (у співавторстві).

Smulson M. & at. Psychology of personality professional development: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.

Smulson M. & at. Psychological basis of professional problem-solving: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.

Smulson M. & at. Age aspects of professional development: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.

Психологічні механізми становлення суб’єктності дорослих у віртуальному просторі: монографія / за ред. М. Л. Смульсон. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська, 2021. – 180 с. ISBN 978-617-8116-09-5. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728329/1/Smulson.pdf]

Дискурсивне конструювання досвіду у контексті розвитку особистості: монографія / за ред. Н. В. Чепелєвої. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/731506/] (у співавторстві).

Проєктування віртуального освітнього простору розвитку суб’єктності дорослих в умовах післявоєнного відновлення України: монографія / за ред. М. Л. Смульсон. Київ, 2024. 217 с. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742738/1/Monograph_Smulson(Ed.)_2024.pdf]

Смульсон М.Л. Розвиток інтелекту і суб’єктності дорослих у віртуальному просторі // Технології розвитку інтелекту. Т. 2. № 2. К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2016. URL: [http://www.psytir.org.ua]

Смульсон М.Л. Антикризовий потенціал розвитку інтелекту //Особистість в умовах кризових викликів сучасності: Матеріали методологічного семінару НАПН України. 2016. URL: [https://lib.iitta.gov.ua/704987/1/Mater_metodol_sem.pdf]

Смульсон М.Л. Саморозвиток і самопроектування особистості в старості // Психологія саморозвитку особистості: збірник наукових праць / за ред.. Н.В. Чепелєвої, Я.Ф. Андреєвої. – Чернівці – Київ, 2016. c.19–34. URL: [http://lib.iitta.gov.ua/704671/]

Смульсон М.Л., Мешеряков Д.С. Суб’єкт і суб'єктність у зарубіжній психології: нюанси термінології та перекладу // Технології розвитку інтелекту. Т5, №1 (29). URL: [https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/552/137]

Смульсон, М. Л. Розвиток інтелекту і суб’єктності сучасного фахівця: Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Науково-методичне забезпечення розвитку професійної освіти в умовах нових викликів», 17 листопада 2022 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2), 1-6. URL: [https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4239]

Смульсон М.Л. та ін. Концепція проєктування віртуального освітнього простору з потенціалом розвитку суб'єктності дорослих. Технології розвитку інтелекту. Т. 7. № 1 (33). Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. DOI: [https://doi.org/10.31108/3.2023.7.1.4]

Смульсон М.Л. Психолого-педагогічні засади дистанційного навчання. Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Захист і підтримка ментального здоров’я українців в умовах воєнного стану: виклики і відповіді», 22 листопада 2024 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 6(2), 1-5. DOI: [https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6222]

Максименко С.Д., Чепелєва Н.В., Смульсон М.Л. Психолог століття. Вісний Національної академії перагогічних наук України. Т.7. № 1. URL: [https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/view/533]

Smulson M. &at. Role of the Virtual Space in Psychological Support of Adult Ukrainian Civilians During Wartime. International journal of education and information technologies. Volume 19. 2025. Doi: 10.46300/9109.2025.19.1

Науковий доробок ученого (-ної) за роки діяльності становить понад 230 наукових і науково-методичних праць, 5 авторських свідоцтв на винаходи і 2 патенти.

<br>

{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1495/1/Dystantsijne_navchannya_-_psyhologichni_zasady_2012.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1564/1/Chepeleva_860-end.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/10064/1/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84__%D1%8F%20%D0%A1%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD%20%D0%9C.%D0%9B..pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/712119/1/Rozvytok_subyektnoyi_aktyvnosti_doroslyh_u_virtualnomu_prostori.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/712119/1/Rozvytok_subyektnoyi_aktyvnosti_doroslyh_u_virtualnomu_prostori.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742738/1/Monograph_Smulson(Ed.)_2024.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/704987/1/Mater_metodol_sem.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/704671/1/%D0%A116_19_34.pdf
|width=280
|height=280
|border=0
}}

===Досягнення===
====Нагороди====

===Родинні зв’язки===

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="280" heights="150">
Файл:smulson2.jpg|Смульсон М.Л. з колегами
Файл:smulson3.jpg|Смульсон М.Л. з колегами
Файл:smulson4.jpg|Смульсон М.Л. з колегами
</gallery>

====Відеоматеріали====
На сторінку можна додати YouTube відео за зразком:

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Смульсон]] [[Ім’я::Марина]] [[По батькові::Лазарівна]]''' (''англ. [[Name::Smulson Maryna]]'') - [[Дефініція::українська психологиня, що займається проблемами розвитку інтелекту, новітніх інформаційних технологій навчання, кіберпсихології]], [[Вчене звання::професор, дійсний член (академік) НАПН України]], [[Науковий ступінь::доктор психологічних наук]]

Місце народження - [[Місце народження::Київ]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::19]].[[Місяць народження::07]].[[Рік народження::1947]])

Місце навчання - [[Alma mater::Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка, факультет кібернетики]]

Місце роботи [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]]

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::психологія]]

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::"Психологія розвитку інтелекту", "Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі"]]

Основні нагороди - [[Відзнаки::Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки]]

Наукова школа - [[Наукова школа::Наукова школа Г.С.Костюка]]</blockquote>

===Пов’язані статті УЕЕО===
співпрація: [[Співпраця::Машбиць Юхим Ізраїлевіч]], [[Співпраця::Балл Георгій Олексійович]].

===Джерела===

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=11
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=01
|Місяць змін=01
|Рік змін=2025
|Автор=Чепелєва Н. В.
|Модератор=Login_redactora
|Редактор=невідомо хто
}}

Статистика УЕЕО

2026-05-26T13:39:39Z

Юлія Рогушина:

Статистика УЕЕО

2026-05-26T12:57:34Z

Юлія Рогушина:

ця сторінка створена для відслідковування поточного стану поповнення УЕЕО
==Статті, з якими попрацювали редактори==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|?Дефініція
|format=table
|limit=300
|offset=100
|link=all
|sort=Редактор
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}
==всі статті категорії УЕЕО==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=0
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==всі статті категорії Blog==

{{#ask: [[Категорія: Blog]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

Статистика УЕЕО

2026-05-24T08:57:11Z

Юлія Рогушина: Створена сторінка: ця сторінка створена для відслідковування поточного стану поповнення УЕЕО ==Статті, з якими попрацювали редактори== {{#ask: Категорія: УЕЕО |?Редактор |?Дефініція |format=table |limit=300 |offset=100 |link=all |sort=Редактор |order=desc |headers=show |searchlabel=... подальші результати |cla...

ця сторінка створена для відслідковування поточного стану поповнення УЕЕО
==Статті, з якими попрацювали редактори==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|?Дефініція
|format=table
|limit=300
|offset=100
|link=all
|sort=Редактор
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}
==всі статті категорії УЕЕО==
{{#ask: [[Категорія: УЕЕО]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

==всі статті категорії Blog==

{{#ask: [[Категорія: Blog]]
|?Редактор
|format=ol
|limit=200
|offset=100
|link=all
|sort=
|order=desc
|headers=show
|searchlabel=... подальші результати
|propsep=,
|valuesep=,
|class=sortable wikitable smwtable
|prefix=none
}}

Ергономіка в освіті1

2026-05-21T09:40:44Z

Юлія Рогушина: /* Довідка */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Ergonomics in education
|Дефініція=розділ ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, знаряддя та засоби діяльності, а також навчальне середовище в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності учасників освітнього процесу. За рівнем складності об’єкту дослідження Е.о. відноситься до макро-ергономіки, де об’єктом є система «учасник освітнього процесу – технічні знаряддя та засоби освітньої діяльності – навчальне середовище» (СУТС), а предметом – властивості цієї системи
|Ілюстрація=Burov 2.jpg
|Абревіатура=ЕО
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====

Перше використання терміна "ергономіка" належить польському вченому W. Jastrzebowsky (1857). Як дисципліна, ергономіка виникла в роки Другої світової війни, коли зросла роль впливу людини на управління військовими системами, що все більш ускладнювалися. Після війни розвиток ергономіки продовжився в напрямі вирішення завдань цивільного характеру. У 1945 р. було створено перше товариство професійних ергономістів у Великій Британії, які об’єднались у 1949 р. у першу професійну асоціацію, а в 1959 р. було засновано Міжнародну ергономічну асоціацію (МЕА) для задоволення потреб у міжнародному співробітництві, головним чином у Європі.
====Еволюція формування, становлення====
===Основні відомості===
====Таксономія / Класифікація====
Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями сучасної ергономіки: ''фізична'' (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними та біомеханічними характеристиками людини, які мають відношення до фізичної праці; наприклад, робоча поза, розлади опорно-рушійного апарату, компоновка робочого місця, надійність, здоров’я тощо), ''когнітивна'' (вивчає такі психічні процеси, як сприйняття, пам’ять, прийняття рішень і їх вплив на взаємодію між людиною та іншими елементами системи; наприклад, пізнавальна діяльність, прийняття рішень, взаємодія людини та цифрових систем, підготовка та безперервне навчання), ''організаційна'' (розглядає питання, пов’язані з оптимізацією СУТС, включаючи їх організаційні структури та процеси управління; наприклад, системи зв’язку між індивідуумами, управління груповими ресурсами, розробку проектів, кооперацію, кооперативну роботу та управління), ''інформаційна'' (розглядає питання, пов’язані з кількісними та якісними характеристиками інформації, що формує особистість; наприклад, вплив змісту інформації на ефективність і безпеку її отримувача, оцінка небезпеки інформації для життя і діяльності людини, забезпечення ефективності обробки інформації, можливість захисту від неї або пом'якшення її негативного впливу, розвиток культури інформаційної безпеки, вирішення питань гармонізації можливостей людини та інформаційного середовища).

====Особливості====
Ергономічні основи когнітивної (пізнавальної) діяльності здобувача освіти (КДЗО) можна визначити таким чином: понятійно-категоріальний апарат КДЗО; ергономічні властивості системи навчальної діяльності та їх оцінювання; система управління КДЗО; закономірності системної організації психофізіологічного забезпечення когнітивної діяльності; індивідуальні та групові психофізіологічні властивості учня, що впливають на когнітивний розвиток; вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на ефективність КД; організація процесу діагностики та використання її результатів з метою управління КДЗО; удосконалення тестування когнітивних здібностей та оптимізація поточної КД здобувача освіти; побудова моделей КД; проектування та експлуатація ІКТ оцінювання КДЗО.

'''''Ергономічне оцінювання'''''

СУТС характеризується такими ергономічними властивостями — керованість, обслуговуваність, освоюваність, життєздатність (у цифровому середовищі), життєстійкість (як по відношенню до СУТС, так і по відношенню до її людського складника). Ергономічний аналіз СУТС проводиться з практичною метою у вигляді ергономічного оцінювання та ергономічної експертизи з використанням оцінок: інтегральна (ергономічність), комплексні, групові, одиничні. Інтегральна оцінка обчислюється як сума зважених комплексних показників за шкалою [0,1] і використовується для рекомендацій щодо умов застосування об’єкту аналізу.

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Ергономіка в освіті]] ''' (''англ. - [[Name::Ergonomics in education]]'') - [[Дефініція:: розділ ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, знаряддя та засоби діяльності, а також навчальне середовище в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності учасників освітнього процесу. За рівнем складності об’єкту дослідження Е.о. відноситься до макро-ергономіки, де об’єктом є система «учасник освітнього процесу – технічні знаряддя та засоби освітньої діяльності – навчальне середовище» (СУТС), а предметом – властивості цієї системи]].

Ключові слова: [[keyword::навчальне середовище]], [[keyword::освітня діяльність]], [[keyword::науково-практична дисципліни]]

</blockquote>

===Джерела===

# ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення. Держстандарт України. 1999. 33 c.
# Pinchuk O., Burov O., Lytvynova S. Learning as a Systemic Activity. ''Advances in Intelligent Systems and Computing'' / Karwowski W., Ahram T., Nazir S. (eds). 2019. Vol 963. P.335-342. Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-20135-7_33.
# Burov O. Human Factors/Ergonomics in eWorld: Methodology, Techniques and Applications. ''Advances in Intelligent Systems and Computing''. AHFE 2020 / Karwowski, W., Trzcielinski, S., Mrugalska, B. (eds). Vol. 971. Cham: Springer. [https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494. P.5-43 <nowiki>https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494</nowiki>. P.5-43].

===Автор===

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=23
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=19
|Місяць змін=12
|Рік змін=2024
|Автор=Буров О. Ю.
|Модератор=Литовченко О. В.
}}
[[Автор::Буров О. Ю.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::30| ]] [[Місяць оприлюднення::03| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::30| ]] [[Місяць змін::03| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Ергономіка в освіті1

2026-05-21T09:39:37Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Ergonomics in education
|Дефініція=розділ ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, знаряддя та засоби діяльності, а також навчальне середовище в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності учасників освітнього процесу. За рівнем складності об’єкту дослідження Е.о. відноситься до макро-ергономіки, де об’єктом є система «учасник освітнього процесу – технічні знаряддя та засоби освітньої діяльності – навчальне середовище» (СУТС), а предметом – властивості цієї системи
|Ілюстрація=Burov 2.jpg
|Абревіатура=ЕО
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====

Перше використання терміна "ергономіка" належить польському вченому W. Jastrzebowsky (1857). Як дисципліна, ергономіка виникла в роки Другої світової війни, коли зросла роль впливу людини на управління військовими системами, що все більш ускладнювалися. Після війни розвиток ергономіки продовжився в напрямі вирішення завдань цивільного характеру. У 1945 р. було створено перше товариство професійних ергономістів у Великій Британії, які об’єднались у 1949 р. у першу професійну асоціацію, а в 1959 р. було засновано Міжнародну ергономічну асоціацію (МЕА) для задоволення потреб у міжнародному співробітництві, головним чином у Європі.
====Еволюція формування, становлення====
===Основні відомості===
====Таксономія / Класифікація====
Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями сучасної ергономіки: ''фізична'' (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними та біомеханічними характеристиками людини, які мають відношення до фізичної праці; наприклад, робоча поза, розлади опорно-рушійного апарату, компоновка робочого місця, надійність, здоров’я тощо), ''когнітивна'' (вивчає такі психічні процеси, як сприйняття, пам’ять, прийняття рішень і їх вплив на взаємодію між людиною та іншими елементами системи; наприклад, пізнавальна діяльність, прийняття рішень, взаємодія людини та цифрових систем, підготовка та безперервне навчання), ''організаційна'' (розглядає питання, пов’язані з оптимізацією СУТС, включаючи їх організаційні структури та процеси управління; наприклад, системи зв’язку між індивідуумами, управління груповими ресурсами, розробку проектів, кооперацію, кооперативну роботу та управління), ''інформаційна'' (розглядає питання, пов’язані з кількісними та якісними характеристиками інформації, що формує особистість; наприклад, вплив змісту інформації на ефективність і безпеку її отримувача, оцінка небезпеки інформації для життя і діяльності людини, забезпечення ефективності обробки інформації, можливість захисту від неї або пом'якшення її негативного впливу, розвиток культури інформаційної безпеки, вирішення питань гармонізації можливостей людини та інформаційного середовища).

====Особливості====
Ергономічні основи когнітивної (пізнавальної) діяльності здобувача освіти (КДЗО) можна визначити таким чином: понятійно-категоріальний апарат КДЗО; ергономічні властивості системи навчальної діяльності та їх оцінювання; система управління КДЗО; закономірності системної організації психофізіологічного забезпечення когнітивної діяльності; індивідуальні та групові психофізіологічні властивості учня, що впливають на когнітивний розвиток; вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на ефективність КД; організація процесу діагностики та використання її результатів з метою управління КДЗО; удосконалення тестування когнітивних здібностей та оптимізація поточної КД здобувача освіти; побудова моделей КД; проектування та експлуатація ІКТ оцінювання КДЗО.

'''''Ергономічне оцінювання'''''

СУТС характеризується такими ергономічними властивостями — керованість, обслуговуваність, освоюваність, життєздатність (у цифровому середовищі), життєстійкість (як по відношенню до СУТС, так і по відношенню до її людського складника). Ергономічний аналіз СУТС проводиться з практичною метою у вигляді ергономічного оцінювання та ергономічної експертизи з використанням оцінок: інтегральна (ергономічність), комплексні, групові, одиничні. Інтегральна оцінка обчислюється як сума зважених комплексних показників за шкалою [0,1] і використовується для рекомендацій щодо умов застосування об’єкту аналізу.

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Ергономіка в освіті]] ''' (''англ. - [[Name::Ergonomics in education]]'') - [[Дефініція:: розділ ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, знаряддя та засоби діяльності, а також навчальне середовище в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності учасників освітнього процесу. За рівнем складності об’єкту дослідження Е.о. відноситься до макро-ергономіки, де об’єктом є система «учасник освітнього процесу – технічні знаряддя та засоби освітньої діяльності – навчальне середовище» (СУТС), а предметом – властивості цієї системи]].

Ключові слова: [[keyword::навчальне середовище]], [keyword::освітня діяльність]], [keyword::науково-практична дисципліни]]

</blockquote>

===Джерела===

# ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення. Держстандарт України. 1999. 33 c.
# Pinchuk O., Burov O., Lytvynova S. Learning as a Systemic Activity. ''Advances in Intelligent Systems and Computing'' / Karwowski W., Ahram T., Nazir S. (eds). 2019. Vol 963. P.335-342. Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-20135-7_33.
# Burov O. Human Factors/Ergonomics in eWorld: Methodology, Techniques and Applications. ''Advances in Intelligent Systems and Computing''. AHFE 2020 / Karwowski, W., Trzcielinski, S., Mrugalska, B. (eds). Vol. 971. Cham: Springer. [https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494. P.5-43 <nowiki>https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494</nowiki>. P.5-43].

===Автор===

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=23
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=19
|Місяць змін=12
|Рік змін=2024
|Автор=Буров О. Ю.
|Модератор=Литовченко О. В.
}}
[[Автор::Буров О. Ю.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::30| ]] [[Місяць оприлюднення::03| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::30| ]] [[Місяць змін::03| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Освіта]]

Property:keyword

2026-05-21T09:28:51Z

Юлія Рогушина: Створено властивість типу Page

Це властивість типу [[Has type::Page]].

Середа Х. В.

2026-04-30T12:57:28Z

Юлія Рогушина: /* Довідка */

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Середа
|Ім’я=Христина
|По батькові=Володимирівна
|Name=Sereda Khrystyna Volodymyrivna
|Науковий ступінь=без ступеня
|Вчене звання=немає
|Alma mater=Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
|Місце діяльності=Інститут цифровізації освіти НАПН України
|Посада=науковий співробітник
|Напрями діяльності=ІКТ в освіті; менеджмент наукових досліджень; відкрита наука; цифрові освітні ресурси
|Відзнаки=грамоти
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-4510-7173
|Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=LuctT5cAAAAJ&hl=uk
|Scopus=немає
|Web of Science=https://www.webofscience.com/wos/author/record/AAG-5479-2020
|День народження=19
|Місяць народження=01
|Рік народження=1983
|Місце народження=м. Київ, Україна
|Стать=жіноча
|Портрет=Середа_фото.jpg
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Середа]] [[Ім’я::Христина]] [[По батькові::Володимирівна]]''' -
(''англ. [[Name::Sereda Khrystyna Volodymyrivna]]'').

Освіта - [[Alma mater::Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут цифровізації освіти НАПН України]], [[Посада::науковий співробітник]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::ІКТ в освіті; менеджмент наукових досліджень; відкрита наука; цифрові освітні ресурси]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::грамоти]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0002-4510-7173]].

Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com.ua/citations?user=LuctT5cAAAAJ&hl=uk]].

Scopus: [[Scopus::немає]].

Web of Science: [[Web of Science::https://www.webofscience.com/wos/author/record/AAG-5479-2020]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Середа Х. В.

2026-04-30T12:56:10Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Середа
|Ім’я=Христина
|По батькові=Володимирівна
|Name=Sereda Khrystyna Volodymyrivna
|Науковий ступінь=без ступеня
|Вчене звання=немає
|Alma mater=Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
|Місце діяльності=Інститут цифровізації освіти НАПН України
|Посада=науковий співробітник
|Напрями діяльності=ІКТ в освіті; менеджмент наукових досліджень; відкрита наука; цифрові освітні ресурси
|Відзнаки=грамоти
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-4510-7173
|Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=LuctT5cAAAAJ&hl=uk
|Scopus=немає
|Web of Science=https://www.webofscience.com/wos/author/record/AAG-5479-2020
|День народження=19
|Місяць народження=01
|Рік народження=1983
|Місце народження=м. Київ, Україна
|Стать=жіноча
|Портрет=Середа_фото.jpg
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Середа]] [[Ім’я::Христина]] [[По батькові::Володимирівна]]''' - (''англ. [[Name::Sereda Khrystyna Volodymyrivna]]'') - [[Науковий ступінь::без ступеня]], [[Вчене звання::немає]].

Освіта - [[Alma mater::Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут цифровізації освіти НАПН України]], [[Посада::науковий співробітник]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::ІКТ в освіті; менеджмент наукових досліджень; відкрита наука; цифрові освітні ресурси]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::грамоти]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0002-4510-7173]].

Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com.ua/citations?user=LuctT5cAAAAJ&hl=uk]].

Scopus: [[Scopus::немає]].

Web of Science: [[Web of Science::https://www.webofscience.com/wos/author/record/AAG-5479-2020]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Середа Х. В.

2026-04-30T12:52:32Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Середа
|Ім’я=Христина
|По батькові=Володимирівна
|Name=Sereda Khrystyna Volodymyrivna
|Науковий ступінь=без ступеня
|Вчене звання=немає
|Alma mater=Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
|Місце діяльності=Інститут цифровізації освіти НАПН України
|Посада=науковий співробітник
|Напрями діяльності=ІКТ в освіті; менеджмент наукових досліджень; відкрита наука; цифрові освітні ресурси
|Відзнаки=грамоти
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-4510-7173
|Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=LuctT5cAAAAJ&hl=uk
|Scopus=немає
|Web of Science=https://www.webofscience.com/wos/author/record/AAG-5479-2020
|День народження=19
|Місяць народження=01
|Рік народження=1983
|Місце народження=м. Київ, Україна
|Стать=жіноча
|Портрет=Середа_фото.jpg
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::]] [[Ім’я::]] [[По батькові::]]''' - (''англ. [[Name::]]'') - [[Науковий ступінь::]], [[Вчене звання::]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Файл:Середа фото.jpg

2026-04-30T12:50:57Z

Юлія Рогушина: Це фотографія Середи Х., яка створена у 2026 році та підтверджена її власницею. обробка ШІ для цього зображення не застосовувалася. Дозволяється тільки некомерційне використання.

== Опис файлу ==
Це фотографія Середи Х., яка створена у 2026 році та підтверджена її власницею. обробка ШІ для цього зображення не застосовувалася. Дозволяється тільки некомерційне використання.

Середа Х. В.

2026-04-30T12:44:13Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Середа
|Ім’я=Христина
|По батькові=Володимирівна
|Name=Sereda Khrystyna Volodymyrivna
|Науковий ступінь=без ступеня
|Вчене звання=немає
|Alma mater=Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
|Місце діяльності=Інститут цифровізації освіти НАПН України
|Посада=науковий співробітник
|Напрями діяльності=ІКТ в освіті; менеджмент наукових досліджень; відкрита наука; цифрові освітні ресурси
|Відзнаки=грамоти
|ORCID=https://orcid.org/0000-0002-4510-7173
|Google Scholar=https://scholar.google.com.ua/citations?user=LuctT5cAAAAJ&hl=uk
|Scopus=немає
|Web of Science=https://www.webofscience.com/wos/author/record/AAG-5479-2020
|День народження=19
|Місяць народження=01
|Рік народження=1983
|Місце народження=м. Київ, Україна
|Стать=жіноча
|Портрет=
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::]] [[Ім’я::]] [[По батькові::]]''' - (''англ. [[Name::]]'') - [[Науковий ступінь::]], [[Вчене звання::]].

Освіта - [[Alma mater::]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Місце діяльності::]], [[Посада::]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::]].

Google Scholar: [[Google Scholar::]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Шуленок О. С.

2026-04-30T12:29:52Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Автор
|Прізвище=Шуленок
|Ім’я=Олександр
|По батькові=Сергійович
|Name=Shulenok Oleksandr
|Науковий ступінь=доктор філософії
|Вчене звання=-
|Alma mater=Київський національний лінгвістичний університет; Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
|Місце діяльності=Інститут обдарованої дитини НАПН України
|Посада=науковий співробітник
|Напрями діяльності=педагогіка, психологія обдарованої дитини
|Відзнаки=-
|ORCID=https://orcid.org/0000-0001-5268-2726
|Google Scholar=https://scholar.google.com/citations?hl=en&user=I_jZ4dsAAAAJ
|Scopus=
|Web of Science=https://www.webofscience.com/wos/author/record/MBW-1234-2025
|День народження=12
|Місяць народження=09
|Рік народження=1996
|Місце народження=Ніжин, Україна
|Стать=ч
|Портрет=Shulenok photo.jpg
}}

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Шуленок]] [[Ім’я::Олександр]] [[По батькові::Сергійович]]''' - (''англ. [[Name::Shulenok Oleksandr]]'') - [[Науковий ступінь::доктор філософії]], [[Вчене звання::]].

Освіта - [[Alma mater::Київський національний лінгвістичний університет; Київський столичний університет імені Бориса Грінченка]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Інститут обдарованої дитини НАПН України]], [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Посада::науковий співробітник]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::педагогіка, психологія обдарованої дитини]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::]].

ORCID: [[ORCID::https://orcid.org/0000-0001-5268-2726]].

Google Scholar: [[Google Scholar::https://scholar.google.com/citations?hl=en&user=I_jZ4dsAAAAJ]].

Scopus: [[Scopus::]].

Web of Science: [[Web of Science::https://www.webofscience.com/wos/author/record/MBW-1234-2025]].

</blockquote>
[[Категорія:Автори]]

Русова Софія Федорівна

2026-04-24T12:08:12Z

Юлія Рогушина: /* Довідка */

=={{PAGENAME}}==

{{Персоналія
|Дефініція=українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху
|Прізвище=Русова
|Ім’я=Софія
|По батькові=Федорівна
|Name=Rusova Sofiia
|Інші прізвища=Ліндфорс
|Портрет=Rus 1.jpg
|Вчене звання=професор педагогіки
|Науковий ступінь=доктор наук
|День народження=18
|Місяць народження=02
|Рік народження=1856
|Місце народження=Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія
|День смерті=05
|Місяць смерті=02
|Рік смерті=1940
|Місце смерті=Прага, Протекторат Богемії та Моравії
|Поховання=Ольшанський цвинтар
|Стать=ж
|Alma mater=Фундуклеївська гімназія
|Magnum opus=Український буквар
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=літературознавство, педагогіка, політика, правознавство
|Наукова школа=дошкільна освіта
|Відзнаки=нагрудний знак «Софія Русова»
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народилася 18 лютого 1856 р. у родинному маєтку в с. Олешня Чернігівської губернії в родині генерала Ліндфорса Федора Федоровича та Жерве Анни Олександрівни. Мати походила з аристократичного французького роду, батько мав шведських предків, однак був палким російським патріотом.

===Освіта===
Початкову освіту здобула вдома. У десятирічному віці вступила до третього класу [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Фундуклеївська_жіноча_гімназія#:~:text=Фундуклеївська%20жіноча%20гімназія%2C%20Києво-Фундуклеївська,Перша%20в%20Києві%20жіноча%20гімназія.|Фундуклеївської гімназії]] (м. Київ), яку у 1870 р. закінчила із золотою медаллю.

У 1908 р. захистила докторську дисертацію і отримала докторський ступінь.

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Rus 2.jpg|ліворуч|180пкс|Софія Русова, 1874 р.]]
Раптова смерть батька у 1871 р. змінила життя Софії. Вона осмислила своє духовне і громадське призначення і вирішила присвятити своє життя педагогічній справі.

Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний дитячий садок, вихованцями якого здебільшого були діти української інтелігенції. Протягом 1874–1876 рр. була учасницею українського земляцтва у Санкт-Петербурзі. Допомагала чоловікові в підготовці повного видання «[[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобзар_(збірка)|Кобзаря]]» Тараса Шевченка до видання у Празі (1876 р.).

Згодом працювала на хуторі біля м. Борзна акушеркою, займалася культурно-освітянською роботою.

Від 1879 р. вчителювала в Олешні.

У 1879–1883 рр. разом з чоловіком мешкала і працювала в Одесі, де складала каталоги української літератури.

З 1909 р. — викладач і професор педагогіки на Вищих жіночих курсах Аделаїди Жекуліної та у [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/frebel-fridrikh-vilhelm/ushanuvannya-pamyati/|Фребелівському педагогічному інституті]] в Києві.

З 1910 р. викладала французьку мову в Комерційному інституті, комерційній школі 1-го Учительського товариства.

Після Лютневої революції 1917 р. завзято долучилася до розбудови національної системи освіти: членкиня Української Центральної Ради, керівниця департаменту дошкільної та позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти, голова Всеукраїнської учительської спілки, викладачка кількох закладів освіти в Києві.

Брала активну участь у дерусифікації шкіл, влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників та укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, що передбачала національний характер і базувалась на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).

Викладачка французької мови у Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.

Очолила культурний сектор громадсько-політичної організації «Союз українок», заснованої у Кам'янці-Подільському в жовтні 1919 р.

Через події громадянської війни в 1920 р. переїхала до Кам’янця-Подільського, де викладала в університеті й учительській семінарії.

Наприкінці 1921 р. емігрувала.

З 1922–1923 рр. – викладала в Українській господарській академії в Подєбрадах.

З 1923–1933 рр. – професор педагогіки [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_вищий_педагогічний_інститут|Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова]] в Празі.

До 1938 р. – голова Української національної жіночої ради.

==== Наукова діяльність ====
Усе життя Русова С. Ф. присвятила практичній педагогіці, розробці нових методик дошкільного виховання та розбудові української національної школи та освіти.

Серед ключових принципів педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуровідповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання та загальнолюдські цінності.

[[Файл:Русова 2.jpg|альт=|ліворуч|250x250пкс|]]

Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, у межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші фундаментальні теоретико-методологічні проблеми – мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.

Ідея національного виховання – головна й визначальна в педагогічній концепції Русової С. Ф., де у центрі перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.

Виховний ідеал за Русовою С. Ф. – це виховання гармонійної людини на засадах любові й пошани до найкращих національних традицій.

Головне завдання виховання – забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.

Заслуговують на увагу погляди Русової С. Ф. на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового, дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи.

У своїх працях Русова С. висвітлювала питання дошкільного виховання, концепції національної школи, дидактики, позашкільної освіти, історії педагогіки, хроніку педагогічного життя в Україні та за кордоном, боронила право українського народу на навчання рідною мовою, створила низку підручників, , які неодноразово перевидавалися («Український буквар», 1906; «Початкова географія», 1911; «Перша читанка для дорослих для вечірніх та недільних шкіл», «Початковий підручник французької мови задля самонавчання і перших класів гімназії», 1918).

Праці Русової С. «Дошкільне виховання» (1918), «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924), «Нові методи дошкільного виховання» (1927) та ін. заклали основи для становлення українського дошкілля.

Думки педагогині щодо концепції національної школи відображені в творах: «Нова школа» (1917), «Єдина діяльна (трудова) школа» (1924), «Нова школа соціального виховання» (1924), «Дидактика» (1925) тощо.

Публікувала статті з різних питань освіти на сторінках багатьох періодичних видань.

'''Концепція рідної української школи'''

Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа – школа рідної мови, гуманна й демократична, у якій уся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини.

Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.

====Науково-експертна діяльність====

У 1910 р. разом з Григорієм Шестюком заснувала й редагувала єдиний в Російській імперії український педагогічний журнал «Світло». Протягом 1910-1914 рр. у цьому виданні надрукувано понад 100 статей, розвідок та рецензій Русової С. Ф. Статтями «Дитячий сад на національнім ґрунті» та «Націоналізація дошкільного виховання» започатковується відомий цикл її фундаментальних праць із дошкільної педагогіки. У статтях «Ідейні підвалини школи» та «Нова школа», педагогиня почала розробляти свою концепцію шкільного навчання.

Аналіз публікацій Софії Федорівни у журналі «Світло» демонструє широке коло її інтересів: від історії педагогіки (статті про [[Педагог::Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманова М. П.]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Лесгафт_Петро_Францович|Лесгафта П. Ф.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж.–Ж.]], розвідки з історії просвітнього руху в Україні) до опису педагогічного життя за кордоном (оповіді про початкові школи в Бельгії, дитячі літні колонії у Франції, республіку молоді в Америці).

Русова С. Ф. виступила одним із фундаторів та членів редакційної колегії часопису «Вільна українська школа» (1917–1920 рр.), що став віддзеркаленням визвольних змагань українського народу в галузі освіти. На його сторінках висвітлювались шляхи реформування шкільної системи в Україні, документи уряду та керівних освітніх установ, наукові підходи та практичний досвід, здійснювався аналіз класичної педагогічної спадщини та новітніх течій у сучасній зарубіжній педагогіці (педагогічні погляди [[Педагог::Коменський Ян Амос|Коменського Я. А.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж. Ж.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/kershenshteyner-h/|Кершенштейнера Г.]], [[Педагог::Дьюї Джон|Дьюї Дж.]] та ін.).

Видавала науково-популярні брошури, призначені для малоосвічених верств населення.

====Міжнародне співробітництво ====
Опинившись в еміграції, Русова бере найактивнішу участь у житті українського народу, зокрема у відкритті Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі, що відбулося 1923 р. за стрияння Українського Громадського Комітету.

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
[[Файл:Rus_27.jpg|альт=|праворуч|300x300пкс|]]
У 1902 р. Русови оселяються у Санкт-Петербурзі. Тут Софія Федорівна безпосереднім учасником активізації громадського руху; спричиненого подіями 1905–1906 рр. Зокрема, разом із Чарнолуським В. І., Чеховим М. В., Фальборком Г. А. та іншими російськими прогресивними освітніми діячами бере участь у створенні Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, входить до складу його Центрального бюро, а також очолює національну комісію цієї громадської організації.

Намагаючись якнайширше залучити до Всеросійської спілки педагогів з України, Русова висвітлює її діяльність у національний пресі, зокрема у часописах «Громадська думка» та «Украинский вестник». Наприклад, у травні 1906 р. на шпальтах першої української щоденної політичної, економічної і літературної газети «Громадська думка», що виходила в Києві, з’явилася стаття Софії Федорівни «До вчительської української спілки у Петербурзі» про наміри національної комісії Всеросійської спілки скликати у червні того ж року конференцію національних учительських організацій. Авторка закликала українських учителів створити свою спілку, сформулювати власні вимоги щодо націоналізації школи та надіслати на конференцію до Санкт-Петербурга делегатів для їх оприлюднення.

Завдяки ініціативі Русової С. Ф. під керівництвом [[Педагог::Грінченко Борис Дмитрович|Грінченка Б. Д.]] в умовах відсутності рівномовної школи було вперше здійснено спробу об’єднати в загальну спілку тих освітян Наддніпрянщини, котрі вболівали за розвиток національної культури та освіти українського народу. Її делегати [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенко С. Ф.]] та Крупський М. І. з успіхом виступили на конференції представників національних учительських організацій (4-5 червня 1906 р., Санкт-Петербург), а потім взяли участь у роботі Третього з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, що відбувся 7–10 червня 1906 р. у фінському містечку Юстілля.

Русова С. брала активну участь у діяльності київської та одеської українських Громад, Харківському товаристві грамотності.

8 квітня 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Русову С. Ф. обирають від просвітницьких організацій Києва членом загальноукраїнського представницького громадсько-політичного органу Української Центральної Ради. Водночас на запрошення [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/steshenko-i-m/|Стешенка І. М.]] - генерального секретаря освіти першого українського уряду - Софія Федорівна очолює департамент дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти. Крім того, виступає як організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки, входить до редакційної колегії журналу «Вільна українська школа», разом із Сірим Ю. П., [[Педагог::Чепіга (Зеленкевич) Яків Феофанович|Чепігою Я. Ф.]] та [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенком С. Ф.]] започатковує видавництво «Українська школа», викладає в кількох навчальних закладах та ін.

Русову С. Ф. завжди хвилювало жіноче питання. З молодих літ вона обстоювала ідею про важливу роль жінки в загальнокультурному житті країни та підготувала книгу про визначних українських жінок. Вона постійно проводила активну роботу серед жінок, залучаючи їх до громадських справ. У період існування Української Народної Республіки, Русова С. активно включається в роботу Української жіночої національної ради, а згодом - обирається її головою. Головною метою Ради було об’єднання всіх жіночих організацій в Україні і їх зв’язок з закордонними організаціями, утвердження авторитету і визнання України в світі. В еміграції жіноча Українська Рада продовжила свою діяльність, а Русова С. Ф. керувала роботою цієї організації до кінця свого життя. Як представниця України вона брала участь у всесвітніх жіночих конгресах в Гаазі, Женеві, Відні, Копенгагені.

Як громадсько-політичний діяч, Русова брала активну участь в житті українських демократичних організацій, що протистояли російському царизму.

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
[[Файл:Русова 3.jpg|ліворуч|230x230пкс]]

У 1924–25 рр. взяла участь у створенні притулку для дітей українців-емігрантів, який очолювала впродовж п’яти років.

Як свідчить опублікований у пресі звіт Софії Федорівни про діяльність цієї установи, метою її створення було не лише врятувати дітей від фізичного вимирання, а й допомогти їм у чужому оточенні не забути рідну мову, зберегти національну ідентичність, дати поняття про далеку Батьківіщину, якої більшість із них уже не знала.

Пізніше Софія Федорівна консультувала педагогів Української народної школи, яку було відкрито в 1936 р. при цьому дитячому притулку, а також як опікунка всіляко допомагала роботі Української реальної гімназії.

Здобутки та нагальні проблеми української педагогіки неодноразово були темами виступів Русової на різних міжнародних форумах, серед яких були, зокрема, педагогічні конгреси у Римі (1923) та Женеві (1929), з’їзд „Через школу – до миру” в Празі (1927) та ін.

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич|Сковороди Г. С.]], Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відстоювала право українського народу на навчання рідною мовою.

Найважливіші праці Русової С. Ф.:

Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.

{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_V_oboronu_kazky.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_Natsionalna_shkola.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Preschool_education.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_New_school-1917.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Out-of-school_education.Means_of_its_transfer.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
==== Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ====
<gallery widths="250" heights="250" mode="packed">
Файл:Rus 9.jpg|Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. Київ, 2004 р.
Файл:Rus 8.jpg|Русова С. Ф. Наші визначні жінки. Вінніпег, Канада, 1945 р.
Файл:Rus 7.jpg|Русова С. Ф. Нова школа. Київ, 1917 р.
Файл:Rus 6.jpg|Русова С. Ф. В дитячому садку. Полтава, 1919 р.
Файл:Rus 5.jpg|Русова С. Ф. Дошкільне виховання. Катеринослав, 1918 р.
Файл:Rus 4.jpg|Русова С. Ф. Український букварь. Санкт-Петербург, 1906 р.
</gallery>

===Досягнення===
====Визнання====
[[Файл:Rus 24.jpg|праворуч|alt=|безрамки|350x350пкс]]
[[Файл:Rus 20.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|350x350пкс|]]

Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «[[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/biohrafiya/|Софія Русова]]». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.

18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.

'''Статуетка до 150-річчя від дня народження С. Ф. Русової.'''

[[Файл:Статуетка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Статуетка запроваджена у 2006 р. Чернігівською облдержадміністрацією (у 2006 р. статуеткою нагороджені: О. Коваленко (Пшеврацька), О. Проскура, Л. Синекоп, І. Чаус та ін.).

'''Заклади та організації, що носять і виборюють ім’я Софії Русової та працюють за її педагогічною системою'''

[[Файл:Заклади 1.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Центр педагогічної спадщини С. Ф. Русової (Ріпкинська гімназія). У гімназії діє Центр русовознавства.

[[Файл:Заклади 2.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Школа–дитячий садок імені С. Ф. Русової. На базі закладу діє музей Софії Федорівни Русової, м. Київ

[[Файл:Заклади 6.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Дитячий навчальний заклад № 28 Центру С. Ф. Русової, м. Прилуки.

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Заклади 3.jpg
Файл:Заклади 4.jpg
Файл:Заклади 5.jpg
</gallery>

Учні Олешнянського ліцею ім. С. Ф. Русової.

Кімната-музей Софії Русової у Олешнянському ліцеї.

[[Файл:Заклади 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових.

[[Файл:Заклаи 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Благодійний фонд ім. С. Ф. Русової.

[[Файл:Русова світлина.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Відомі незнайомці: засновниця дошкільної педагогіки Софія Русова.

<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:Проєкт 4.jpg
Файл:Проєкт 1.png
Файл:Проєкт 2.jpg
Файл:Проєкт 3.png
</gallery>

'''Онлайн-проєкти'''

Онлайн проєкт «Педагоги України: Пам’ятаємо, шануємо», «Педагоги про українську мову», «Українські педагоги про національно-патріотичне виховання».

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Круглий стіл 1.jpg
Файл:Круглий стіл 2.jpg
Файл:Круглий стіл 3.jpg
</gallery>

У Центрі позашкільної роботи 18 лютого відбувся круглий стіл «Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта» з нагоди 165-річчя від дня її народження,
на якому вшанували пам’ять громадської діячки, етнографа, історика, письменниці, публіцистки, авторки концепції українського національного дитячого садка, української національної школи, позашкільної освіти, наукових монографій із педагогіки, психології, підручників, програм, педагога-практика, психолога, методиста, яка зробила вагомий вклад у розвиток освіти та педагогічної думки в Україні у перші десятиліття ХХ ст. – Софії Федорівни Русовї. 2021.

3 жовтня 2025 року в Посольстві Угорщини в Україні відбувся захід, присвячений 250-річчю від дня народження Терези Брунсвік та вшануванню пам’яті Софії Русової. Подія об’єднала дипломатів, науковців, педагогів, студентів і представників освітянської спільноти України та Угорщини.

<gallery mode="packed" heights="160">
Файл:250-річчя.jpg
Файл:250-річчя 1.jpg
Файл:250-річчя 2.jpg
Файл:250-річчя 3.jpg
</gallery>

[[Файл:Виставка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

На заході виступили відомі вчені Національної академії педагогічних наук України – Ольга Сухомлинська, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук.

Під час заходу діяла виставка, для якої науковці Педагогічного музею України підготували стенд «Софія Русова – фундаторка українського дошкілля» на основі музейних фондів.

====Нагороди====

====Родинні зв’язки====
[[Файл:Rus 13.jpg|праворуч|191x191px|Русов О. О.]]
[[Файл:Rus 25.jpg|праворуч|191x191px|Русов М. О.]]
[[Файл:Rus 26.jpg|ліворуч|191x191пкс|Русов Ю. О.]]

Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.

Діти:

''Русов Михайло Олександрович'' (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

''Ліндфорс Любов Олександрівна'' (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.

''Русов Юрій Олександрович'' (1895-1961) – український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.

====Додаткові відомості====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="220" heights="220">
Файл:Rus 11.jpg|Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова 1.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 19.jpg|Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
Файл:Rus 12.jpg|Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова С. Ф. 1893.jpg|Поліційна світлина 1893 р.
Файл:Русова 5.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 14.jpg|Сестри С. Русової – Марія та Софія Ліндфорси, 70-ті р. ХІХ ст.
Файл:Rus 16.jpg|Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
Файл:Русова паспорт.jpg|Паспорт Софії Русової, 1922 р.
Файл:Rus 17.jpg|Місце поховання Русової С. Ф. та її онука
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>fNEMqAP-oJY</youtube> <youtube>J_d5LgrXJmw</youtube><br \> <youtube>Tt0uCmDAY2c</youtube> <youtube>JAhRFHPo684</youtube><br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> <youtube>VIPYTx7D7Sg</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)

Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)

Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)

Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)

Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)

Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)

Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)

В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
</blockquote>

====Довідка====

<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху]], [[Вчене звання::професор педагогіки]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].

Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).

Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::літературознавство]], [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::політика]], [[Напрями діяльності::правознавство]].

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Український буквар]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].

Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>

===Пов’язані статті УЕЕО===

===Джерела===
#Антонець Н. Б. Права людини – наскрізна ідея громадсько-просвітницької і творчої спадщини Софії Русової. ''Наук. зап. Психолого-педагогічні науки'' / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. № 8. С. 99–102.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 890-891.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
#Антонець Н. Русова Софія Федорівна. ''Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)'': енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; авт.: Л. Д. Березівська, О. В. Сухомлинська, Н. М. Коляда [та ін.]; наук. ред. Л. Д. Березівська. Вінниця: Твори, 2025. С. 324–326. URL: [[Сем_посилання:: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745951]] (дата звернення: 16.02.2026).
#Антонець Н. Б. Умови формування особистості Софії Русової: до 165-річчя з дня народження діячки. ''Наук. часоп. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова.'' Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Вип. 1 (80). С. 10–15. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726252]].
#Березівська Л. Педагогічний дискурс про реформування загальної середньої освіти в Україні (ХХ – початок ХХІ ст.): хрестоматія / НАПН України, Від-ня філософії освіти, заг. та дошк. педагогіки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Вінниця: ТВОРИ, 2024. 591 с. (''Із змісту:'' Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи. С. 54–59; Русова С. Ф. Націоналізація школи. С. 126–130).
#Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР. 2016. 216 с.
#Джус О. Софія Русова і розвиток українського позашкілля (до 20-річчя закону України «Про позашкільну освіту»). ''Пед. науки: теорія, історія, інноваційні технології'' / МОН України, Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. № 5–6 (99–100). С. 225–235.
#Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
#Джус О. В. Ціннісні імперативи творчої спадщини Софії Русової у контексті сучасних націотворчих процесів в Україні. ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 38–40.
#Джус О. Шевченкіана Софії Русової: навч. посіб. / МОН України, Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ: НАІР, 2013. 225 с.
#Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
#Куторжевська Л. І. Соціально-педагогічні погляди софії русової: важливість вчення для сьогодення та майбутнього. ''Імідж сучасного педагога.'' 2023. № 4 (211). С. 106–112. URL: [[Сем_посилання::https://isp.pano.pl.ua/article/view/284604/279478]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Міхно О. П. Проблема формування національної самосвідомості в публікаціях С. Русової в журналі «Світло» (1910–1914 рр.). ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 41–44.
#Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 р. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
#Поперечна Л. Софія Русова в українському книжковому русі та бібліотечному будівництві першої чверті ХХ ст. ''Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація'': матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Одеса, 11–12 груд. 2024 р.). Одеса, 2025. С. 107–112. URL: [[Сем_посилання::https://odnb.odessa.ua/img/novini_2024/4820/pampisemnosti.pdf]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. ''Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.)'': хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
# Русова Софія Федорівна (18.02.1856 - 05.02.1940): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Логою Т. В.; оновл. Т. С. Павленко, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/]] (дата звернення: 04.07.2025).
#Студьонова Л. Начерки до біографії С. Ф. Русової (1856–1940). ''Сіверянський літопис.'' 2024. № 3. С. 142–155. URL: [[Сем_посилання::https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199897]] (дата звернення: 15.02.2026).

===Автор===

[[Автор::Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::20| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::16| ]] [[Місяць змін::02| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=16
|Місяць змін=02
|Рік змін=2026
|Автор=Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Русова Софія Федорівна

2026-04-24T12:07:37Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==

{{Персоналія
|Дефініція=українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху
|Прізвище=Русова
|Ім’я=Софія
|По батькові=Федорівна
|Name=Rusova Sofiia
|Інші прізвища=Ліндфорс
|Портрет=Rus 1.jpg
|Вчене звання=професор педагогіки
|Науковий ступінь=доктор наук
|День народження=18
|Місяць народження=02
|Рік народження=1856
|Місце народження=Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія
|День смерті=05
|Місяць смерті=02
|Рік смерті=1940
|Місце смерті=Прага, Протекторат Богемії та Моравії
|Поховання=Ольшанський цвинтар
|Стать=ж
|Alma mater=Фундуклеївська гімназія
|Magnum opus=Український буквар
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=літературознавство, педагогіка, політика, правознавство
|Наукова школа=дошкільна освіта
|Відзнаки=нагрудний знак «Софія Русова»
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народилася 18 лютого 1856 р. у родинному маєтку в с. Олешня Чернігівської губернії в родині генерала Ліндфорса Федора Федоровича та Жерве Анни Олександрівни. Мати походила з аристократичного французького роду, батько мав шведських предків, однак був палким російським патріотом.

===Освіта===
Початкову освіту здобула вдома. У десятирічному віці вступила до третього класу [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Фундуклеївська_жіноча_гімназія#:~:text=Фундуклеївська%20жіноча%20гімназія%2C%20Києво-Фундуклеївська,Перша%20в%20Києві%20жіноча%20гімназія.|Фундуклеївської гімназії]] (м. Київ), яку у 1870 р. закінчила із золотою медаллю.

У 1908 р. захистила докторську дисертацію і отримала докторський ступінь.

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Rus 2.jpg|ліворуч|180пкс|Софія Русова, 1874 р.]]
Раптова смерть батька у 1871 р. змінила життя Софії. Вона осмислила своє духовне і громадське призначення і вирішила присвятити своє життя педагогічній справі.

Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний дитячий садок, вихованцями якого здебільшого були діти української інтелігенції. Протягом 1874–1876 рр. була учасницею українського земляцтва у Санкт-Петербурзі. Допомагала чоловікові в підготовці повного видання «[[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобзар_(збірка)|Кобзаря]]» Тараса Шевченка до видання у Празі (1876 р.).

Згодом працювала на хуторі біля м. Борзна акушеркою, займалася культурно-освітянською роботою.

Від 1879 р. вчителювала в Олешні.

У 1879–1883 рр. разом з чоловіком мешкала і працювала в Одесі, де складала каталоги української літератури.

З 1909 р. — викладач і професор педагогіки на Вищих жіночих курсах Аделаїди Жекуліної та у [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/frebel-fridrikh-vilhelm/ushanuvannya-pamyati/|Фребелівському педагогічному інституті]] в Києві.

З 1910 р. викладала французьку мову в Комерційному інституті, комерційній школі 1-го Учительського товариства.

Після Лютневої революції 1917 р. завзято долучилася до розбудови національної системи освіти: членкиня Української Центральної Ради, керівниця департаменту дошкільної та позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти, голова Всеукраїнської учительської спілки, викладачка кількох закладів освіти в Києві.

Брала активну участь у дерусифікації шкіл, влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників та укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, що передбачала національний характер і базувалась на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).

Викладачка французької мови у Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.

Очолила культурний сектор громадсько-політичної організації «Союз українок», заснованої у Кам'янці-Подільському в жовтні 1919 р.

Через події громадянської війни в 1920 р. переїхала до Кам’янця-Подільського, де викладала в університеті й учительській семінарії.

Наприкінці 1921 р. емігрувала.

З 1922–1923 рр. – викладала в Українській господарській академії в Подєбрадах.

З 1923–1933 рр. – професор педагогіки [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_вищий_педагогічний_інститут|Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова]] в Празі.

До 1938 р. – голова Української національної жіночої ради.

==== Наукова діяльність ====
Усе життя Русова С. Ф. присвятила практичній педагогіці, розробці нових методик дошкільного виховання та розбудові української національної школи та освіти.

Серед ключових принципів педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуровідповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання та загальнолюдські цінності.

[[Файл:Русова 2.jpg|альт=|ліворуч|250x250пкс|]]

Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, у межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші фундаментальні теоретико-методологічні проблеми – мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.

Ідея національного виховання – головна й визначальна в педагогічній концепції Русової С. Ф., де у центрі перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.

Виховний ідеал за Русовою С. Ф. – це виховання гармонійної людини на засадах любові й пошани до найкращих національних традицій.

Головне завдання виховання – забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.

Заслуговують на увагу погляди Русової С. Ф. на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового, дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи.

У своїх працях Русова С. висвітлювала питання дошкільного виховання, концепції національної школи, дидактики, позашкільної освіти, історії педагогіки, хроніку педагогічного життя в Україні та за кордоном, боронила право українського народу на навчання рідною мовою, створила низку підручників, , які неодноразово перевидавалися («Український буквар», 1906; «Початкова географія», 1911; «Перша читанка для дорослих для вечірніх та недільних шкіл», «Початковий підручник французької мови задля самонавчання і перших класів гімназії», 1918).

Праці Русової С. «Дошкільне виховання» (1918), «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924), «Нові методи дошкільного виховання» (1927) та ін. заклали основи для становлення українського дошкілля.

Думки педагогині щодо концепції національної школи відображені в творах: «Нова школа» (1917), «Єдина діяльна (трудова) школа» (1924), «Нова школа соціального виховання» (1924), «Дидактика» (1925) тощо.

Публікувала статті з різних питань освіти на сторінках багатьох періодичних видань.

'''Концепція рідної української школи'''

Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа – школа рідної мови, гуманна й демократична, у якій уся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини.

Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.

====Науково-експертна діяльність====

У 1910 р. разом з Григорієм Шестюком заснувала й редагувала єдиний в Російській імперії український педагогічний журнал «Світло». Протягом 1910-1914 рр. у цьому виданні надрукувано понад 100 статей, розвідок та рецензій Русової С. Ф. Статтями «Дитячий сад на національнім ґрунті» та «Націоналізація дошкільного виховання» започатковується відомий цикл її фундаментальних праць із дошкільної педагогіки. У статтях «Ідейні підвалини школи» та «Нова школа», педагогиня почала розробляти свою концепцію шкільного навчання.

Аналіз публікацій Софії Федорівни у журналі «Світло» демонструє широке коло її інтересів: від історії педагогіки (статті про [[Педагог::Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманова М. П.]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Лесгафт_Петро_Францович|Лесгафта П. Ф.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж.–Ж.]], розвідки з історії просвітнього руху в Україні) до опису педагогічного життя за кордоном (оповіді про початкові школи в Бельгії, дитячі літні колонії у Франції, республіку молоді в Америці).

Русова С. Ф. виступила одним із фундаторів та членів редакційної колегії часопису «Вільна українська школа» (1917–1920 рр.), що став віддзеркаленням визвольних змагань українського народу в галузі освіти. На його сторінках висвітлювались шляхи реформування шкільної системи в Україні, документи уряду та керівних освітніх установ, наукові підходи та практичний досвід, здійснювався аналіз класичної педагогічної спадщини та новітніх течій у сучасній зарубіжній педагогіці (педагогічні погляди [[Педагог::Коменський Ян Амос|Коменського Я. А.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж. Ж.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/kershenshteyner-h/|Кершенштейнера Г.]], [[Педагог::Дьюї Джон|Дьюї Дж.]] та ін.).

Видавала науково-популярні брошури, призначені для малоосвічених верств населення.

====Міжнародне співробітництво ====
Опинившись в еміграції, Русова бере найактивнішу участь у житті українського народу, зокрема у відкритті Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі, що відбулося 1923 р. за стрияння Українського Громадського Комітету.

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
[[Файл:Rus_27.jpg|альт=|праворуч|300x300пкс|]]
У 1902 р. Русови оселяються у Санкт-Петербурзі. Тут Софія Федорівна безпосереднім учасником активізації громадського руху; спричиненого подіями 1905–1906 рр. Зокрема, разом із Чарнолуським В. І., Чеховим М. В., Фальборком Г. А. та іншими російськими прогресивними освітніми діячами бере участь у створенні Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, входить до складу його Центрального бюро, а також очолює національну комісію цієї громадської організації.

Намагаючись якнайширше залучити до Всеросійської спілки педагогів з України, Русова висвітлює її діяльність у національний пресі, зокрема у часописах «Громадська думка» та «Украинский вестник». Наприклад, у травні 1906 р. на шпальтах першої української щоденної політичної, економічної і літературної газети «Громадська думка», що виходила в Києві, з’явилася стаття Софії Федорівни «До вчительської української спілки у Петербурзі» про наміри національної комісії Всеросійської спілки скликати у червні того ж року конференцію національних учительських організацій. Авторка закликала українських учителів створити свою спілку, сформулювати власні вимоги щодо націоналізації школи та надіслати на конференцію до Санкт-Петербурга делегатів для їх оприлюднення.

Завдяки ініціативі Русової С. Ф. під керівництвом [[Педагог::Грінченко Борис Дмитрович|Грінченка Б. Д.]] в умовах відсутності рівномовної школи було вперше здійснено спробу об’єднати в загальну спілку тих освітян Наддніпрянщини, котрі вболівали за розвиток національної культури та освіти українського народу. Її делегати [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенко С. Ф.]] та Крупський М. І. з успіхом виступили на конференції представників національних учительських організацій (4-5 червня 1906 р., Санкт-Петербург), а потім взяли участь у роботі Третього з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, що відбувся 7–10 червня 1906 р. у фінському містечку Юстілля.

Русова С. брала активну участь у діяльності київської та одеської українських Громад, Харківському товаристві грамотності.

8 квітня 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Русову С. Ф. обирають від просвітницьких організацій Києва членом загальноукраїнського представницького громадсько-політичного органу Української Центральної Ради. Водночас на запрошення [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/steshenko-i-m/|Стешенка І. М.]] - генерального секретаря освіти першого українського уряду - Софія Федорівна очолює департамент дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти. Крім того, виступає як організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки, входить до редакційної колегії журналу «Вільна українська школа», разом із Сірим Ю. П., [[Педагог::Чепіга (Зеленкевич) Яків Феофанович|Чепігою Я. Ф.]] та [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенком С. Ф.]] започатковує видавництво «Українська школа», викладає в кількох навчальних закладах та ін.

Русову С. Ф. завжди хвилювало жіноче питання. З молодих літ вона обстоювала ідею про важливу роль жінки в загальнокультурному житті країни та підготувала книгу про визначних українських жінок. Вона постійно проводила активну роботу серед жінок, залучаючи їх до громадських справ. У період існування Української Народної Республіки, Русова С. активно включається в роботу Української жіночої національної ради, а згодом - обирається її головою. Головною метою Ради було об’єднання всіх жіночих організацій в Україні і їх зв’язок з закордонними організаціями, утвердження авторитету і визнання України в світі. В еміграції жіноча Українська Рада продовжила свою діяльність, а Русова С. Ф. керувала роботою цієї організації до кінця свого життя. Як представниця України вона брала участь у всесвітніх жіночих конгресах в Гаазі, Женеві, Відні, Копенгагені.

Як громадсько-політичний діяч, Русова брала активну участь в житті українських демократичних організацій, що протистояли російському царизму.

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
[[Файл:Русова 3.jpg|ліворуч|230x230пкс]]

У 1924–25 рр. взяла участь у створенні притулку для дітей українців-емігрантів, який очолювала впродовж п’яти років.

Як свідчить опублікований у пресі звіт Софії Федорівни про діяльність цієї установи, метою її створення було не лише врятувати дітей від фізичного вимирання, а й допомогти їм у чужому оточенні не забути рідну мову, зберегти національну ідентичність, дати поняття про далеку Батьківіщину, якої більшість із них уже не знала.

Пізніше Софія Федорівна консультувала педагогів Української народної школи, яку було відкрито в 1936 р. при цьому дитячому притулку, а також як опікунка всіляко допомагала роботі Української реальної гімназії.

Здобутки та нагальні проблеми української педагогіки неодноразово були темами виступів Русової на різних міжнародних форумах, серед яких були, зокрема, педагогічні конгреси у Римі (1923) та Женеві (1929), з’їзд „Через школу – до миру” в Празі (1927) та ін.

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич|Сковороди Г. С.]], Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відстоювала право українського народу на навчання рідною мовою.

Найважливіші праці Русової С. Ф.:

Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.

{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_V_oboronu_kazky.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_Natsionalna_shkola.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Preschool_education.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_New_school-1917.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Out-of-school_education.Means_of_its_transfer.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
==== Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ====
<gallery widths="250" heights="250" mode="packed">
Файл:Rus 9.jpg|Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. Київ, 2004 р.
Файл:Rus 8.jpg|Русова С. Ф. Наші визначні жінки. Вінніпег, Канада, 1945 р.
Файл:Rus 7.jpg|Русова С. Ф. Нова школа. Київ, 1917 р.
Файл:Rus 6.jpg|Русова С. Ф. В дитячому садку. Полтава, 1919 р.
Файл:Rus 5.jpg|Русова С. Ф. Дошкільне виховання. Катеринослав, 1918 р.
Файл:Rus 4.jpg|Русова С. Ф. Український букварь. Санкт-Петербург, 1906 р.
</gallery>

===Досягнення===
====Визнання====
[[Файл:Rus 24.jpg|праворуч|alt=|безрамки|350x350пкс]]
[[Файл:Rus 20.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|350x350пкс|]]

Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «[[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/biohrafiya/|Софія Русова]]». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.

18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.

'''Статуетка до 150-річчя від дня народження С. Ф. Русової.'''

[[Файл:Статуетка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Статуетка запроваджена у 2006 р. Чернігівською облдержадміністрацією (у 2006 р. статуеткою нагороджені: О. Коваленко (Пшеврацька), О. Проскура, Л. Синекоп, І. Чаус та ін.).

'''Заклади та організації, що носять і виборюють ім’я Софії Русової та працюють за її педагогічною системою'''

[[Файл:Заклади 1.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Центр педагогічної спадщини С. Ф. Русової (Ріпкинська гімназія). У гімназії діє Центр русовознавства.

[[Файл:Заклади 2.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Школа–дитячий садок імені С. Ф. Русової. На базі закладу діє музей Софії Федорівни Русової, м. Київ

[[Файл:Заклади 6.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Дитячий навчальний заклад № 28 Центру С. Ф. Русової, м. Прилуки.

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Заклади 3.jpg
Файл:Заклади 4.jpg
Файл:Заклади 5.jpg
</gallery>

Учні Олешнянського ліцею ім. С. Ф. Русової.

Кімната-музей Софії Русової у Олешнянському ліцеї.

[[Файл:Заклади 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових.

[[Файл:Заклаи 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Благодійний фонд ім. С. Ф. Русової.

[[Файл:Русова світлина.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Відомі незнайомці: засновниця дошкільної педагогіки Софія Русова.

<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:Проєкт 4.jpg
Файл:Проєкт 1.png
Файл:Проєкт 2.jpg
Файл:Проєкт 3.png
</gallery>

'''Онлайн-проєкти'''

Онлайн проєкт «Педагоги України: Пам’ятаємо, шануємо», «Педагоги про українську мову», «Українські педагоги про національно-патріотичне виховання».

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Круглий стіл 1.jpg
Файл:Круглий стіл 2.jpg
Файл:Круглий стіл 3.jpg
</gallery>

У Центрі позашкільної роботи 18 лютого відбувся круглий стіл «Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта» з нагоди 165-річчя від дня її народження,
на якому вшанували пам’ять громадської діячки, етнографа, історика, письменниці, публіцистки, авторки концепції українського національного дитячого садка, української національної школи, позашкільної освіти, наукових монографій із педагогіки, психології, підручників, програм, педагога-практика, психолога, методиста, яка зробила вагомий вклад у розвиток освіти та педагогічної думки в Україні у перші десятиліття ХХ ст. – Софії Федорівни Русовї. 2021.

3 жовтня 2025 року в Посольстві Угорщини в Україні відбувся захід, присвячений 250-річчю від дня народження Терези Брунсвік та вшануванню пам’яті Софії Русової. Подія об’єднала дипломатів, науковців, педагогів, студентів і представників освітянської спільноти України та Угорщини.

<gallery mode="packed" heights="160">
Файл:250-річчя.jpg
Файл:250-річчя 1.jpg
Файл:250-річчя 2.jpg
Файл:250-річчя 3.jpg
</gallery>

[[Файл:Виставка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

На заході виступили відомі вчені Національної академії педагогічних наук України – Ольга Сухомлинська, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук.

Під час заходу діяла виставка, для якої науковці Педагогічного музею України підготували стенд «Софія Русова – фундаторка українського дошкілля» на основі музейних фондів.

====Нагороди====

====Родинні зв’язки====
[[Файл:Rus 13.jpg|праворуч|191x191px|Русов О. О.]]
[[Файл:Rus 25.jpg|праворуч|191x191px|Русов М. О.]]
[[Файл:Rus 26.jpg|ліворуч|191x191пкс|Русов Ю. О.]]

Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.

Діти:

''Русов Михайло Олександрович'' (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

''Ліндфорс Любов Олександрівна'' (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.

''Русов Юрій Олександрович'' (1895-1961) – український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.

====Додаткові відомості====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="220" heights="220">
Файл:Rus 11.jpg|Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова 1.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 19.jpg|Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
Файл:Rus 12.jpg|Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова С. Ф. 1893.jpg|Поліційна світлина 1893 р.
Файл:Русова 5.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 14.jpg|Сестри С. Русової – Марія та Софія Ліндфорси, 70-ті р. ХІХ ст.
Файл:Rus 16.jpg|Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
Файл:Русова паспорт.jpg|Паспорт Софії Русової, 1922 р.
Файл:Rus 17.jpg|Місце поховання Русової С. Ф. та її онука
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>fNEMqAP-oJY</youtube> <youtube>J_d5LgrXJmw</youtube><br \> <youtube>Tt0uCmDAY2c</youtube> <youtube>JAhRFHPo684</youtube><br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> <youtube>VIPYTx7D7Sg</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)

Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)

Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)

Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)

Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)

Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)

Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)

В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
</blockquote>

====Довідка====
'''[[Прізвище::Захаренко]] [[Ім’я::Олександр]] [[По батькові::Антонович]]''' (''іноз. [[Name::Zakharenko Oleksandr]]'') – [[Дефініція::український педагог, громадсько-освітній діяч, засновник і директор авторської школи, академік-засновник Академії педагогічних наук України]], [[Вчене звання::дійсний член Академії педагогічних наук України]].

Місце народження – [[Місце народження::Кам’янка, Черкаська область]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::02]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1937]] – [[День смерті::30]].[[Місяць смерті::04]].[[Рік смерті::2002]]).

Місце смерті – [[Місце смерті::Сахнівка, Черкаська область]], [[Місце смерті::Україна]].
Поховання – [[Поховання::Сахнівка, Черкаська область]].

Місце навчання – [[Alma mater::Черкаський педагогічний інститут, фізико-математичний факультет]].

Місце діяльності – [[Місце діяльності::Сахнівка, Черкаська область]], [[Місце діяльності::Україна]].

Напрями діяльності – [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::громадська діяльність]], [[Напрями діяльності::освітні інновації]].

Найвизначніші праці – [[Magnum opus::Школа над Россю (1977)]], [[Magnum opus::Поради колезі, народжені в школі над Россю (2005)]], [[Magnum opus::Слово до нащадків (2006)]].

Основні нагороди – [[Відзнаки::Заслужений учитель України (1974)]], [[Відзнаки::Народний учитель СРСР (1983)]], [[Відзнаки::Академік-засновник Академії педагогічних наук України (1992)]].

Науковий напрям – [[Наукова школа::гуманна педагогіка]], [[Наукова школа::школа-родина]].

Стать – [[Стать::ч]].

<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху]], [[Вчене звання::професор педагогіки]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].

Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).

Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::літературознавство]], [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::політика]], [[Напрями діяльності::правознавство]].

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Український буквар]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].

Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>

===Пов’язані статті УЕЕО===

===Джерела===
#Антонець Н. Б. Права людини – наскрізна ідея громадсько-просвітницької і творчої спадщини Софії Русової. ''Наук. зап. Психолого-педагогічні науки'' / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. № 8. С. 99–102.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 890-891.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
#Антонець Н. Русова Софія Федорівна. ''Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)'': енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; авт.: Л. Д. Березівська, О. В. Сухомлинська, Н. М. Коляда [та ін.]; наук. ред. Л. Д. Березівська. Вінниця: Твори, 2025. С. 324–326. URL: [[Сем_посилання:: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745951]] (дата звернення: 16.02.2026).
#Антонець Н. Б. Умови формування особистості Софії Русової: до 165-річчя з дня народження діячки. ''Наук. часоп. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова.'' Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Вип. 1 (80). С. 10–15. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726252]].
#Березівська Л. Педагогічний дискурс про реформування загальної середньої освіти в Україні (ХХ – початок ХХІ ст.): хрестоматія / НАПН України, Від-ня філософії освіти, заг. та дошк. педагогіки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Вінниця: ТВОРИ, 2024. 591 с. (''Із змісту:'' Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи. С. 54–59; Русова С. Ф. Націоналізація школи. С. 126–130).
#Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР. 2016. 216 с.
#Джус О. Софія Русова і розвиток українського позашкілля (до 20-річчя закону України «Про позашкільну освіту»). ''Пед. науки: теорія, історія, інноваційні технології'' / МОН України, Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. № 5–6 (99–100). С. 225–235.
#Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
#Джус О. В. Ціннісні імперативи творчої спадщини Софії Русової у контексті сучасних націотворчих процесів в Україні. ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 38–40.
#Джус О. Шевченкіана Софії Русової: навч. посіб. / МОН України, Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ: НАІР, 2013. 225 с.
#Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
#Куторжевська Л. І. Соціально-педагогічні погляди софії русової: важливість вчення для сьогодення та майбутнього. ''Імідж сучасного педагога.'' 2023. № 4 (211). С. 106–112. URL: [[Сем_посилання::https://isp.pano.pl.ua/article/view/284604/279478]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Міхно О. П. Проблема формування національної самосвідомості в публікаціях С. Русової в журналі «Світло» (1910–1914 рр.). ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 41–44.
#Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 р. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
#Поперечна Л. Софія Русова в українському книжковому русі та бібліотечному будівництві першої чверті ХХ ст. ''Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація'': матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Одеса, 11–12 груд. 2024 р.). Одеса, 2025. С. 107–112. URL: [[Сем_посилання::https://odnb.odessa.ua/img/novini_2024/4820/pampisemnosti.pdf]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. ''Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.)'': хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
# Русова Софія Федорівна (18.02.1856 - 05.02.1940): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Логою Т. В.; оновл. Т. С. Павленко, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/]] (дата звернення: 04.07.2025).
#Студьонова Л. Начерки до біографії С. Ф. Русової (1856–1940). ''Сіверянський літопис.'' 2024. № 3. С. 142–155. URL: [[Сем_посилання::https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199897]] (дата звернення: 15.02.2026).

===Автор===

[[Автор::Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::20| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::16| ]] [[Місяць змін::02| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=16
|Місяць змін=02
|Рік змін=2026
|Автор=Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Русова Софія Федорівна

2026-04-24T12:04:45Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==

{{Персоналія
|Дефініція=українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху
|Прізвище=Русова
|Ім’я=Софія
|По батькові=Федорівна
|Name=Rusova Sofiia
|Інші прізвища=Ліндфорс
|Портрет=Rus 1.jpg
|Вчене звання=професор педагогіки
|Науковий ступінь=доктор наук
|День народження=18
|Місяць народження=02
|Рік народження=1856
|Місце народження=Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія
|День смерті=05
|Місяць смерті=02
|Рік смерті=1940
|Місце смерті=Прага, Протекторат Богемії та Моравії
|Поховання=Ольшанський цвинтар
|Стать=ж
|Alma mater=Фундуклеївська гімназія
|Magnum opus=Український буквар
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=літературознавство, педагогіка, політика, правознавство
|Наукова школа=дошкільна освіта
|Відзнаки=нагрудний знак «Софія Русова»
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народилася 18 лютого 1856 р. у родинному маєтку в с. Олешня Чернігівської губернії в родині генерала Ліндфорса Федора Федоровича та Жерве Анни Олександрівни. Мати походила з аристократичного французького роду, батько мав шведських предків, однак був палким російським патріотом.

===Освіта===
Початкову освіту здобула вдома. У десятирічному віці вступила до третього класу [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Фундуклеївська_жіноча_гімназія#:~:text=Фундуклеївська%20жіноча%20гімназія%2C%20Києво-Фундуклеївська,Перша%20в%20Києві%20жіноча%20гімназія.|Фундуклеївської гімназії]] (м. Київ), яку у 1870 р. закінчила із золотою медаллю.

У 1908 р. захистила докторську дисертацію і отримала докторський ступінь.

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Rus 2.jpg|ліворуч|180пкс|Софія Русова, 1874 р.]]
Раптова смерть батька у 1871 р. змінила життя Софії. Вона осмислила своє духовне і громадське призначення і вирішила присвятити своє життя педагогічній справі.

Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний дитячий садок, вихованцями якого здебільшого були діти української інтелігенції. Протягом 1874–1876 рр. була учасницею українського земляцтва у Санкт-Петербурзі. Допомагала чоловікові в підготовці повного видання «[[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобзар_(збірка)|Кобзаря]]» Тараса Шевченка до видання у Празі (1876 р.).

Згодом працювала на хуторі біля м. Борзна акушеркою, займалася культурно-освітянською роботою.

Від 1879 р. вчителювала в Олешні.

У 1879–1883 рр. разом з чоловіком мешкала і працювала в Одесі, де складала каталоги української літератури.

З 1909 р. — викладач і професор педагогіки на Вищих жіночих курсах Аделаїди Жекуліної та у [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/frebel-fridrikh-vilhelm/ushanuvannya-pamyati/|Фребелівському педагогічному інституті]] в Києві.

З 1910 р. викладала французьку мову в Комерційному інституті, комерційній школі 1-го Учительського товариства.

Після Лютневої революції 1917 р. завзято долучилася до розбудови національної системи освіти: членкиня Української Центральної Ради, керівниця департаменту дошкільної та позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти, голова Всеукраїнської учительської спілки, викладачка кількох закладів освіти в Києві.

Брала активну участь у дерусифікації шкіл, влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників та укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, що передбачала національний характер і базувалась на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).

Викладачка французької мови у Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.

Очолила культурний сектор громадсько-політичної організації «Союз українок», заснованої у Кам'янці-Подільському в жовтні 1919 р.

Через події громадянської війни в 1920 р. переїхала до Кам’янця-Подільського, де викладала в університеті й учительській семінарії.

Наприкінці 1921 р. емігрувала.

З 1922–1923 рр. – викладала в Українській господарській академії в Подєбрадах.

З 1923–1933 рр. – професор педагогіки [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_вищий_педагогічний_інститут|Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова]] в Празі.

До 1938 р. – голова Української національної жіночої ради.

==== Наукова діяльність ====
Усе життя Русова С. Ф. присвятила практичній педагогіці, розробці нових методик дошкільного виховання та розбудові української національної школи та освіти.

Серед ключових принципів педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуровідповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання та загальнолюдські цінності.

[[Файл:Русова 2.jpg|альт=|ліворуч|250x250пкс|]]

Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, у межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші фундаментальні теоретико-методологічні проблеми – мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.

Ідея національного виховання – головна й визначальна в педагогічній концепції Русової С. Ф., де у центрі перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.

Виховний ідеал за Русовою С. Ф. – це виховання гармонійної людини на засадах любові й пошани до найкращих національних традицій.

Головне завдання виховання – забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.

Заслуговують на увагу погляди Русової С. Ф. на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового, дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи.

У своїх працях Русова С. висвітлювала питання дошкільного виховання, концепції національної школи, дидактики, позашкільної освіти, історії педагогіки, хроніку педагогічного життя в Україні та за кордоном, боронила право українського народу на навчання рідною мовою, створила низку підручників, , які неодноразово перевидавалися («Український буквар», 1906; «Початкова географія», 1911; «Перша читанка для дорослих для вечірніх та недільних шкіл», «Початковий підручник французької мови задля самонавчання і перших класів гімназії», 1918).

Праці Русової С. «Дошкільне виховання» (1918), «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924), «Нові методи дошкільного виховання» (1927) та ін. заклали основи для становлення українського дошкілля.

Думки педагогині щодо концепції національної школи відображені в творах: «Нова школа» (1917), «Єдина діяльна (трудова) школа» (1924), «Нова школа соціального виховання» (1924), «Дидактика» (1925) тощо.

Публікувала статті з різних питань освіти на сторінках багатьох періодичних видань.

'''Концепція рідної української школи'''

Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа – школа рідної мови, гуманна й демократична, у якій уся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини.

Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.

====Науково-експертна діяльність====

У 1910 р. разом з Григорієм Шестюком заснувала й редагувала єдиний в Російській імперії український педагогічний журнал «Світло». Протягом 1910-1914 рр. у цьому виданні надрукувано понад 100 статей, розвідок та рецензій Русової С. Ф. Статтями «Дитячий сад на національнім ґрунті» та «Націоналізація дошкільного виховання» започатковується відомий цикл її фундаментальних праць із дошкільної педагогіки. У статтях «Ідейні підвалини школи» та «Нова школа», педагогиня почала розробляти свою концепцію шкільного навчання.

Аналіз публікацій Софії Федорівни у журналі «Світло» демонструє широке коло її інтересів: від історії педагогіки (статті про [[Педагог::Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманова М. П.]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Лесгафт_Петро_Францович|Лесгафта П. Ф.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж.–Ж.]], розвідки з історії просвітнього руху в Україні) до опису педагогічного життя за кордоном (оповіді про початкові школи в Бельгії, дитячі літні колонії у Франції, республіку молоді в Америці).

Русова С. Ф. виступила одним із фундаторів та членів редакційної колегії часопису «Вільна українська школа» (1917–1920 рр.), що став віддзеркаленням визвольних змагань українського народу в галузі освіти. На його сторінках висвітлювались шляхи реформування шкільної системи в Україні, документи уряду та керівних освітніх установ, наукові підходи та практичний досвід, здійснювався аналіз класичної педагогічної спадщини та новітніх течій у сучасній зарубіжній педагогіці (педагогічні погляди [[Педагог::Коменський Ян Амос|Коменського Я. А.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж. Ж.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/kershenshteyner-h/|Кершенштейнера Г.]], [[Педагог::Дьюї Джон|Дьюї Дж.]] та ін.).

Видавала науково-популярні брошури, призначені для малоосвічених верств населення.

====Міжнародне співробітництво ====
Опинившись в еміграції, Русова бере найактивнішу участь у житті українського народу, зокрема у відкритті Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі, що відбулося 1923 р. за стрияння Українського Громадського Комітету.

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
[[Файл:Rus_27.jpg|альт=|праворуч|300x300пкс|]]
У 1902 р. Русови оселяються у Санкт-Петербурзі. Тут Софія Федорівна безпосереднім учасником активізації громадського руху; спричиненого подіями 1905–1906 рр. Зокрема, разом із Чарнолуським В. І., Чеховим М. В., Фальборком Г. А. та іншими російськими прогресивними освітніми діячами бере участь у створенні Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, входить до складу його Центрального бюро, а також очолює національну комісію цієї громадської організації.

Намагаючись якнайширше залучити до Всеросійської спілки педагогів з України, Русова висвітлює її діяльність у національний пресі, зокрема у часописах «Громадська думка» та «Украинский вестник». Наприклад, у травні 1906 р. на шпальтах першої української щоденної політичної, економічної і літературної газети «Громадська думка», що виходила в Києві, з’явилася стаття Софії Федорівни «До вчительської української спілки у Петербурзі» про наміри національної комісії Всеросійської спілки скликати у червні того ж року конференцію національних учительських організацій. Авторка закликала українських учителів створити свою спілку, сформулювати власні вимоги щодо націоналізації школи та надіслати на конференцію до Санкт-Петербурга делегатів для їх оприлюднення.

Завдяки ініціативі Русової С. Ф. під керівництвом [[Педагог::Грінченко Борис Дмитрович|Грінченка Б. Д.]] в умовах відсутності рівномовної школи було вперше здійснено спробу об’єднати в загальну спілку тих освітян Наддніпрянщини, котрі вболівали за розвиток національної культури та освіти українського народу. Її делегати [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенко С. Ф.]] та Крупський М. І. з успіхом виступили на конференції представників національних учительських організацій (4-5 червня 1906 р., Санкт-Петербург), а потім взяли участь у роботі Третього з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, що відбувся 7–10 червня 1906 р. у фінському містечку Юстілля.

Русова С. брала активну участь у діяльності київської та одеської українських Громад, Харківському товаристві грамотності.

8 квітня 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Русову С. Ф. обирають від просвітницьких організацій Києва членом загальноукраїнського представницького громадсько-політичного органу Української Центральної Ради. Водночас на запрошення [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/steshenko-i-m/|Стешенка І. М.]] - генерального секретаря освіти першого українського уряду - Софія Федорівна очолює департамент дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти. Крім того, виступає як організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки, входить до редакційної колегії журналу «Вільна українська школа», разом із Сірим Ю. П., [[Педагог::Чепіга (Зеленкевич) Яків Феофанович|Чепігою Я. Ф.]] та [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенком С. Ф.]] започатковує видавництво «Українська школа», викладає в кількох навчальних закладах та ін.

Русову С. Ф. завжди хвилювало жіноче питання. З молодих літ вона обстоювала ідею про важливу роль жінки в загальнокультурному житті країни та підготувала книгу про визначних українських жінок. Вона постійно проводила активну роботу серед жінок, залучаючи їх до громадських справ. У період існування Української Народної Республіки, Русова С. активно включається в роботу Української жіночої національної ради, а згодом - обирається її головою. Головною метою Ради було об’єднання всіх жіночих організацій в Україні і їх зв’язок з закордонними організаціями, утвердження авторитету і визнання України в світі. В еміграції жіноча Українська Рада продовжила свою діяльність, а Русова С. Ф. керувала роботою цієї організації до кінця свого життя. Як представниця України вона брала участь у всесвітніх жіночих конгресах в Гаазі, Женеві, Відні, Копенгагені.

Як громадсько-політичний діяч, Русова брала активну участь в житті українських демократичних організацій, що протистояли російському царизму.

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
[[Файл:Русова 3.jpg|ліворуч|230x230пкс]]

У 1924–25 рр. взяла участь у створенні притулку для дітей українців-емігрантів, який очолювала впродовж п’яти років.

Як свідчить опублікований у пресі звіт Софії Федорівни про діяльність цієї установи, метою її створення було не лише врятувати дітей від фізичного вимирання, а й допомогти їм у чужому оточенні не забути рідну мову, зберегти національну ідентичність, дати поняття про далеку Батьківіщину, якої більшість із них уже не знала.

Пізніше Софія Федорівна консультувала педагогів Української народної школи, яку було відкрито в 1936 р. при цьому дитячому притулку, а також як опікунка всіляко допомагала роботі Української реальної гімназії.

Здобутки та нагальні проблеми української педагогіки неодноразово були темами виступів Русової на різних міжнародних форумах, серед яких були, зокрема, педагогічні конгреси у Римі (1923) та Женеві (1929), з’їзд „Через школу – до миру” в Празі (1927) та ін.

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич|Сковороди Г. С.]], Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відстоювала право українського народу на навчання рідною мовою.

Найважливіші праці Русової С. Ф.:

Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.

{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_V_oboronu_kazky.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_Natsionalna_shkola.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Preschool_education.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_New_school-1917.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Out-of-school_education.Means_of_its_transfer.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
==== Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ====
<gallery widths="250" heights="250" mode="packed">
Файл:Rus 9.jpg|Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. Київ, 2004 р.
Файл:Rus 8.jpg|Русова С. Ф. Наші визначні жінки. Вінніпег, Канада, 1945 р.
Файл:Rus 7.jpg|Русова С. Ф. Нова школа. Київ, 1917 р.
Файл:Rus 6.jpg|Русова С. Ф. В дитячому садку. Полтава, 1919 р.
Файл:Rus 5.jpg|Русова С. Ф. Дошкільне виховання. Катеринослав, 1918 р.
Файл:Rus 4.jpg|Русова С. Ф. Український букварь. Санкт-Петербург, 1906 р.
</gallery>

===Досягнення===
====Визнання====
[[Файл:Rus 24.jpg|праворуч|alt=|безрамки|350x350пкс]]
[[Файл:Rus 20.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|350x350пкс|]]

Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «[[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/biohrafiya/|Софія Русова]]». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.

18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.

'''Статуетка до 150-річчя від дня народження С. Ф. Русової.'''

[[Файл:Статуетка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Статуетка запроваджена у 2006 р. Чернігівською облдержадміністрацією (у 2006 р. статуеткою нагороджені: О. Коваленко (Пшеврацька), О. Проскура, Л. Синекоп, І. Чаус та ін.).

'''Заклади та організації, що носять і виборюють ім’я Софії Русової та працюють за її педагогічною системою'''

[[Файл:Заклади 1.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Центр педагогічної спадщини С. Ф. Русової (Ріпкинська гімназія). У гімназії діє Центр русовознавства.

[[Файл:Заклади 2.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Школа–дитячий садок імені С. Ф. Русової. На базі закладу діє музей Софії Федорівни Русової, м. Київ

[[Файл:Заклади 6.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Дитячий навчальний заклад № 28 Центру С. Ф. Русової, м. Прилуки.

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Заклади 3.jpg
Файл:Заклади 4.jpg
Файл:Заклади 5.jpg
</gallery>

Учні Олешнянського ліцею ім. С. Ф. Русової.

Кімната-музей Софії Русової у Олешнянському ліцеї.

[[Файл:Заклади 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових.

[[Файл:Заклаи 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Благодійний фонд ім. С. Ф. Русової.

[[Файл:Русова світлина.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Відомі незнайомці: засновниця дошкільної педагогіки Софія Русова.

<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:Проєкт 4.jpg
Файл:Проєкт 1.png
Файл:Проєкт 2.jpg
Файл:Проєкт 3.png
</gallery>

'''Онлайн-проєкти'''

Онлайн проєкт «Педагоги України: Пам’ятаємо, шануємо», «Педагоги про українську мову», «Українські педагоги про національно-патріотичне виховання».

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Круглий стіл 1.jpg
Файл:Круглий стіл 2.jpg
Файл:Круглий стіл 3.jpg
</gallery>

У Центрі позашкільної роботи 18 лютого відбувся круглий стіл «Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта» з нагоди 165-річчя від дня її народження,
на якому вшанували пам’ять громадської діячки, етнографа, історика, письменниці, публіцистки, авторки концепції українського національного дитячого садка, української національної школи, позашкільної освіти, наукових монографій із педагогіки, психології, підручників, програм, педагога-практика, психолога, методиста, яка зробила вагомий вклад у розвиток освіти та педагогічної думки в Україні у перші десятиліття ХХ ст. – Софії Федорівни Русовї. 2021.

3 жовтня 2025 року в Посольстві Угорщини в Україні відбувся захід, присвячений 250-річчю від дня народження Терези Брунсвік та вшануванню пам’яті Софії Русової. Подія об’єднала дипломатів, науковців, педагогів, студентів і представників освітянської спільноти України та Угорщини.

<gallery mode="packed" heights="160">
Файл:250-річчя.jpg
Файл:250-річчя 1.jpg
Файл:250-річчя 2.jpg
Файл:250-річчя 3.jpg
</gallery>

[[Файл:Виставка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

На заході виступили відомі вчені Національної академії педагогічних наук України – Ольга Сухомлинська, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук.

Під час заходу діяла виставка, для якої науковці Педагогічного музею України підготували стенд «Софія Русова – фундаторка українського дошкілля» на основі музейних фондів.

====Нагороди====

====Родинні зв’язки====
[[Файл:Rus 13.jpg|праворуч|191x191px|Русов О. О.]]
[[Файл:Rus 25.jpg|праворуч|191x191px|Русов М. О.]]
[[Файл:Rus 26.jpg|ліворуч|191x191пкс|Русов Ю. О.]]

Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.

Діти:

''Русов Михайло Олександрович'' (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

''Ліндфорс Любов Олександрівна'' (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.

''Русов Юрій Олександрович'' (1895-1961) – український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.

====Додаткові відомості====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="220" heights="220">
Файл:Rus 11.jpg|Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова 1.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 19.jpg|Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
Файл:Rus 12.jpg|Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова С. Ф. 1893.jpg|Поліційна світлина 1893 р.
Файл:Русова 5.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 14.jpg|Сестри С. Русової – Марія та Софія Ліндфорси, 70-ті р. ХІХ ст.
Файл:Rus 16.jpg|Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
Файл:Русова паспорт.jpg|Паспорт Софії Русової, 1922 р.
Файл:Rus 17.jpg|Місце поховання Русової С. Ф. та її онука
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>fNEMqAP-oJY</youtube> <youtube>J_d5LgrXJmw</youtube><br \> <youtube>Tt0uCmDAY2c</youtube> <youtube>JAhRFHPo684</youtube><br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> <youtube>VIPYTx7D7Sg</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)

Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)

Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)

Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)

Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)

Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)

Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)

В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
</blockquote>

====Довідка====
[[Прізвище::Захаренко]] [[Ім’я::Олександр]] [[По батькові::Антонович]]''' (''іноз. [[Name::Zakharenko Oleksandr]]'') – [[Дефініція::український педагог, громадсько-освітній діяч, засновник і директор авторської школи, академік-засновник Академії педагогічних наук України]], [[Вчене звання::дійсний член Академії педагогічних наук України]].

Місце народження – [[Місце народження::Кам’янка, Черкаська область]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::02]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1937]] – [[День смерті::30]].[[Місяць смерті::04]].[[Рік смерті::2002]]).

Місце смерті – [[Місце смерті::Сахнівка, Черкаська область]], [[Місце смерті::Україна]].
Поховання – [[Поховання::Сахнівка, Черкаська область]].

Місце навчання – [[Alma mater::Черкаський педагогічний інститут, фізико-математичний факультет]].

Місце діяльності – [[Місце діяльності::Сахнівка, Черкаська область]], [[Місце діяльності::Україна]].

Напрями діяльності – [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::громадська діяльність]], [[Напрями діяльності::освітні інновації]].

Найвизначніші праці – [[Magnum opus::Школа над Россю (1977)]], [[Magnum opus::Поради колезі, народжені в школі над Россю (2005)]], [[Magnum opus::Слово до нащадків (2006)]].

Основні нагороди – [[Відзнаки::Заслужений учитель України (1974)]], [[Відзнаки::Народний учитель СРСР (1983)]], [[Відзнаки::Академік-засновник Академії педагогічних наук України (1992)]].

Науковий напрям – [[Наукова школа::гуманна педагогіка]], [[Наукова школа::школа-родина]].

Стать – [[Стать::ч]].

<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху]], [[Вчене звання::професор педагогіки]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].

Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).

Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::літературознавство]], [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::політика]], [[Напрями діяльності::правознавство]].

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Український буквар]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].

Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>

===Пов’язані статті УЕЕО===

===Джерела===
#Антонець Н. Б. Права людини – наскрізна ідея громадсько-просвітницької і творчої спадщини Софії Русової. ''Наук. зап. Психолого-педагогічні науки'' / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. № 8. С. 99–102.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 890-891.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
#Антонець Н. Русова Софія Федорівна. ''Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)'': енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; авт.: Л. Д. Березівська, О. В. Сухомлинська, Н. М. Коляда [та ін.]; наук. ред. Л. Д. Березівська. Вінниця: Твори, 2025. С. 324–326. URL: [[Сем_посилання:: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745951]] (дата звернення: 16.02.2026).
#Антонець Н. Б. Умови формування особистості Софії Русової: до 165-річчя з дня народження діячки. ''Наук. часоп. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова.'' Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Вип. 1 (80). С. 10–15. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726252]].
#Березівська Л. Педагогічний дискурс про реформування загальної середньої освіти в Україні (ХХ – початок ХХІ ст.): хрестоматія / НАПН України, Від-ня філософії освіти, заг. та дошк. педагогіки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Вінниця: ТВОРИ, 2024. 591 с. (''Із змісту:'' Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи. С. 54–59; Русова С. Ф. Націоналізація школи. С. 126–130).
#Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР. 2016. 216 с.
#Джус О. Софія Русова і розвиток українського позашкілля (до 20-річчя закону України «Про позашкільну освіту»). ''Пед. науки: теорія, історія, інноваційні технології'' / МОН України, Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. № 5–6 (99–100). С. 225–235.
#Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
#Джус О. В. Ціннісні імперативи творчої спадщини Софії Русової у контексті сучасних націотворчих процесів в Україні. ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 38–40.
#Джус О. Шевченкіана Софії Русової: навч. посіб. / МОН України, Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ: НАІР, 2013. 225 с.
#Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
#Куторжевська Л. І. Соціально-педагогічні погляди софії русової: важливість вчення для сьогодення та майбутнього. ''Імідж сучасного педагога.'' 2023. № 4 (211). С. 106–112. URL: [[Сем_посилання::https://isp.pano.pl.ua/article/view/284604/279478]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Міхно О. П. Проблема формування національної самосвідомості в публікаціях С. Русової в журналі «Світло» (1910–1914 рр.). ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 41–44.
#Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 р. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
#Поперечна Л. Софія Русова в українському книжковому русі та бібліотечному будівництві першої чверті ХХ ст. ''Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація'': матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Одеса, 11–12 груд. 2024 р.). Одеса, 2025. С. 107–112. URL: [[Сем_посилання::https://odnb.odessa.ua/img/novini_2024/4820/pampisemnosti.pdf]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. ''Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.)'': хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
# Русова Софія Федорівна (18.02.1856 - 05.02.1940): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Логою Т. В.; оновл. Т. С. Павленко, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/]] (дата звернення: 04.07.2025).
#Студьонова Л. Начерки до біографії С. Ф. Русової (1856–1940). ''Сіверянський літопис.'' 2024. № 3. С. 142–155. URL: [[Сем_посилання::https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199897]] (дата звернення: 15.02.2026).

===Автор===

[[Автор::Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::20| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::16| ]] [[Місяць змін::02| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=16
|Місяць змін=02
|Рік змін=2026
|Автор=Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Русова Софія Федорівна

2026-04-24T11:53:03Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія
|Прізвище=Захаренко
|Ім’я=Олександр
|По батькові=Антонович
|Name=Zakharenko Oleksandr
|Інші прізвища=
|Дефініція=український педагог, громадсько-освітній діяч, засновник і директор авторської школи, академік-засновник АПН України
|День народження=02
|Місяць народження=02
|Рік народження=1937
|День смерті=30
|Місяць смерті=04
|Рік смерті=2002
|Науковий ступінь=
|Вчене звання=дійсний член АПН України
|Місце діяльності=Сахнівка, Черкаська область
|Напрями діяльності=педагогіка, громадська діяльність, освітні інновації
|Наукова школа=гуманна педагогіка, школа-родина
|Місце народження=м. Кам’янка, Черкаська область
|Місце смерті=Сахнівка, Черкаська область
|Поховання=Сахнівка, Черкаська область
|Alma mater=Черкаський педагогічний інститут, фізико-математичний факультет
|Magnum opus=«Школа над Россю» (1977)
|Відзнаки=Заслужений учитель України (1974), Народний учитель СРСР (1983), академік-засновник АПН України (1992)
|Вебсайт=
|Стать=ч
|Портрет=i{turn0image1}
|Аудіо=
}}

{{Персоналія
|Дефініція=українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху
|Прізвище=Русова
|Ім’я=Софія
|По батькові=Федорівна
|Name=Rusova Sofiia
|Інші прізвища=Ліндфорс
|Портрет=Rus 1.jpg
|Вчене звання=професор педагогіки
|Науковий ступінь=доктор наук
|День народження=18
|Місяць народження=02
|Рік народження=1856
|Місце народження=Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія
|День смерті=05
|Місяць смерті=02
|Рік смерті=1940
|Місце смерті=Прага, Протекторат Богемії та Моравії
|Поховання=Ольшанський цвинтар
|Стать=ж
|Alma mater=Фундуклеївська гімназія
|Magnum opus=Український буквар
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=літературознавство, педагогіка, політика, правознавство
|Наукова школа=дошкільна освіта
|Відзнаки=нагрудний знак «Софія Русова»
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народилася 18 лютого 1856 р. у родинному маєтку в с. Олешня Чернігівської губернії в родині генерала Ліндфорса Федора Федоровича та Жерве Анни Олександрівни. Мати походила з аристократичного французького роду, батько мав шведських предків, однак був палким російським патріотом.

===Освіта===
Початкову освіту здобула вдома. У десятирічному віці вступила до третього класу [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Фундуклеївська_жіноча_гімназія#:~:text=Фундуклеївська%20жіноча%20гімназія%2C%20Києво-Фундуклеївська,Перша%20в%20Києві%20жіноча%20гімназія.|Фундуклеївської гімназії]] (м. Київ), яку у 1870 р. закінчила із золотою медаллю.

У 1908 р. захистила докторську дисертацію і отримала докторський ступінь.

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Rus 2.jpg|ліворуч|180пкс|Софія Русова, 1874 р.]]
Раптова смерть батька у 1871 р. змінила життя Софії. Вона осмислила своє духовне і громадське призначення і вирішила присвятити своє життя педагогічній справі.

Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний дитячий садок, вихованцями якого здебільшого були діти української інтелігенції. Протягом 1874–1876 рр. була учасницею українського земляцтва у Санкт-Петербурзі. Допомагала чоловікові в підготовці повного видання «[[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобзар_(збірка)|Кобзаря]]» Тараса Шевченка до видання у Празі (1876 р.).

Згодом працювала на хуторі біля м. Борзна акушеркою, займалася культурно-освітянською роботою.

Від 1879 р. вчителювала в Олешні.

У 1879–1883 рр. разом з чоловіком мешкала і працювала в Одесі, де складала каталоги української літератури.

З 1909 р. — викладач і професор педагогіки на Вищих жіночих курсах Аделаїди Жекуліної та у [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/frebel-fridrikh-vilhelm/ushanuvannya-pamyati/|Фребелівському педагогічному інституті]] в Києві.

З 1910 р. викладала французьку мову в Комерційному інституті, комерційній школі 1-го Учительського товариства.

Після Лютневої революції 1917 р. завзято долучилася до розбудови національної системи освіти: членкиня Української Центральної Ради, керівниця департаменту дошкільної та позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти, голова Всеукраїнської учительської спілки, викладачка кількох закладів освіти в Києві.

Брала активну участь у дерусифікації шкіл, влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників та укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, що передбачала національний характер і базувалась на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).

Викладачка французької мови у Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.

Очолила культурний сектор громадсько-політичної організації «Союз українок», заснованої у Кам'янці-Подільському в жовтні 1919 р.

Через події громадянської війни в 1920 р. переїхала до Кам’янця-Подільського, де викладала в університеті й учительській семінарії.

Наприкінці 1921 р. емігрувала.

З 1922–1923 рр. – викладала в Українській господарській академії в Подєбрадах.

З 1923–1933 рр. – професор педагогіки [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_вищий_педагогічний_інститут|Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова]] в Празі.

До 1938 р. – голова Української національної жіночої ради.

==== Наукова діяльність ====
Усе життя Русова С. Ф. присвятила практичній педагогіці, розробці нових методик дошкільного виховання та розбудові української національної школи та освіти.

Серед ключових принципів педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуровідповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання та загальнолюдські цінності.

[[Файл:Русова 2.jpg|альт=|ліворуч|250x250пкс|]]

Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, у межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші фундаментальні теоретико-методологічні проблеми – мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.

Ідея національного виховання – головна й визначальна в педагогічній концепції Русової С. Ф., де у центрі перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.

Виховний ідеал за Русовою С. Ф. – це виховання гармонійної людини на засадах любові й пошани до найкращих національних традицій.

Головне завдання виховання – забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.

Заслуговують на увагу погляди Русової С. Ф. на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового, дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи.

У своїх працях Русова С. висвітлювала питання дошкільного виховання, концепції національної школи, дидактики, позашкільної освіти, історії педагогіки, хроніку педагогічного життя в Україні та за кордоном, боронила право українського народу на навчання рідною мовою, створила низку підручників, , які неодноразово перевидавалися («Український буквар», 1906; «Початкова географія», 1911; «Перша читанка для дорослих для вечірніх та недільних шкіл», «Початковий підручник французької мови задля самонавчання і перших класів гімназії», 1918).

Праці Русової С. «Дошкільне виховання» (1918), «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924), «Нові методи дошкільного виховання» (1927) та ін. заклали основи для становлення українського дошкілля.

Думки педагогині щодо концепції національної школи відображені в творах: «Нова школа» (1917), «Єдина діяльна (трудова) школа» (1924), «Нова школа соціального виховання» (1924), «Дидактика» (1925) тощо.

Публікувала статті з різних питань освіти на сторінках багатьох періодичних видань.

'''Концепція рідної української школи'''

Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа – школа рідної мови, гуманна й демократична, у якій уся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини.

Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.

====Науково-експертна діяльність====

У 1910 р. разом з Григорієм Шестюком заснувала й редагувала єдиний в Російській імперії український педагогічний журнал «Світло». Протягом 1910-1914 рр. у цьому виданні надрукувано понад 100 статей, розвідок та рецензій Русової С. Ф. Статтями «Дитячий сад на національнім ґрунті» та «Націоналізація дошкільного виховання» започатковується відомий цикл її фундаментальних праць із дошкільної педагогіки. У статтях «Ідейні підвалини школи» та «Нова школа», педагогиня почала розробляти свою концепцію шкільного навчання.

Аналіз публікацій Софії Федорівни у журналі «Світло» демонструє широке коло її інтересів: від історії педагогіки (статті про [[Педагог::Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманова М. П.]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Лесгафт_Петро_Францович|Лесгафта П. Ф.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж.–Ж.]], розвідки з історії просвітнього руху в Україні) до опису педагогічного життя за кордоном (оповіді про початкові школи в Бельгії, дитячі літні колонії у Франції, республіку молоді в Америці).

Русова С. Ф. виступила одним із фундаторів та членів редакційної колегії часопису «Вільна українська школа» (1917–1920 рр.), що став віддзеркаленням визвольних змагань українського народу в галузі освіти. На його сторінках висвітлювались шляхи реформування шкільної системи в Україні, документи уряду та керівних освітніх установ, наукові підходи та практичний досвід, здійснювався аналіз класичної педагогічної спадщини та новітніх течій у сучасній зарубіжній педагогіці (педагогічні погляди [[Педагог::Коменський Ян Амос|Коменського Я. А.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж. Ж.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/kershenshteyner-h/|Кершенштейнера Г.]], [[Педагог::Дьюї Джон|Дьюї Дж.]] та ін.).

Видавала науково-популярні брошури, призначені для малоосвічених верств населення.

====Міжнародне співробітництво ====
Опинившись в еміграції, Русова бере найактивнішу участь у житті українського народу, зокрема у відкритті Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі, що відбулося 1923 р. за стрияння Українського Громадського Комітету.

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
[[Файл:Rus_27.jpg|альт=|праворуч|300x300пкс|]]
У 1902 р. Русови оселяються у Санкт-Петербурзі. Тут Софія Федорівна безпосереднім учасником активізації громадського руху; спричиненого подіями 1905–1906 рр. Зокрема, разом із Чарнолуським В. І., Чеховим М. В., Фальборком Г. А. та іншими російськими прогресивними освітніми діячами бере участь у створенні Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, входить до складу його Центрального бюро, а також очолює національну комісію цієї громадської організації.

Намагаючись якнайширше залучити до Всеросійської спілки педагогів з України, Русова висвітлює її діяльність у національний пресі, зокрема у часописах «Громадська думка» та «Украинский вестник». Наприклад, у травні 1906 р. на шпальтах першої української щоденної політичної, економічної і літературної газети «Громадська думка», що виходила в Києві, з’явилася стаття Софії Федорівни «До вчительської української спілки у Петербурзі» про наміри національної комісії Всеросійської спілки скликати у червні того ж року конференцію національних учительських організацій. Авторка закликала українських учителів створити свою спілку, сформулювати власні вимоги щодо націоналізації школи та надіслати на конференцію до Санкт-Петербурга делегатів для їх оприлюднення.

Завдяки ініціативі Русової С. Ф. під керівництвом [[Педагог::Грінченко Борис Дмитрович|Грінченка Б. Д.]] в умовах відсутності рівномовної школи було вперше здійснено спробу об’єднати в загальну спілку тих освітян Наддніпрянщини, котрі вболівали за розвиток національної культури та освіти українського народу. Її делегати [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенко С. Ф.]] та Крупський М. І. з успіхом виступили на конференції представників національних учительських організацій (4-5 червня 1906 р., Санкт-Петербург), а потім взяли участь у роботі Третього з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, що відбувся 7–10 червня 1906 р. у фінському містечку Юстілля.

Русова С. брала активну участь у діяльності київської та одеської українських Громад, Харківському товаристві грамотності.

8 квітня 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Русову С. Ф. обирають від просвітницьких організацій Києва членом загальноукраїнського представницького громадсько-політичного органу Української Центральної Ради. Водночас на запрошення [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/steshenko-i-m/|Стешенка І. М.]] - генерального секретаря освіти першого українського уряду - Софія Федорівна очолює департамент дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти. Крім того, виступає як організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки, входить до редакційної колегії журналу «Вільна українська школа», разом із Сірим Ю. П., [[Педагог::Чепіга (Зеленкевич) Яків Феофанович|Чепігою Я. Ф.]] та [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенком С. Ф.]] започатковує видавництво «Українська школа», викладає в кількох навчальних закладах та ін.

Русову С. Ф. завжди хвилювало жіноче питання. З молодих літ вона обстоювала ідею про важливу роль жінки в загальнокультурному житті країни та підготувала книгу про визначних українських жінок. Вона постійно проводила активну роботу серед жінок, залучаючи їх до громадських справ. У період існування Української Народної Республіки, Русова С. активно включається в роботу Української жіночої національної ради, а згодом - обирається її головою. Головною метою Ради було об’єднання всіх жіночих організацій в Україні і їх зв’язок з закордонними організаціями, утвердження авторитету і визнання України в світі. В еміграції жіноча Українська Рада продовжила свою діяльність, а Русова С. Ф. керувала роботою цієї організації до кінця свого життя. Як представниця України вона брала участь у всесвітніх жіночих конгресах в Гаазі, Женеві, Відні, Копенгагені.

Як громадсько-політичний діяч, Русова брала активну участь в житті українських демократичних організацій, що протистояли російському царизму.

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
[[Файл:Русова 3.jpg|ліворуч|230x230пкс]]

У 1924–25 рр. взяла участь у створенні притулку для дітей українців-емігрантів, який очолювала впродовж п’яти років.

Як свідчить опублікований у пресі звіт Софії Федорівни про діяльність цієї установи, метою її створення було не лише врятувати дітей від фізичного вимирання, а й допомогти їм у чужому оточенні не забути рідну мову, зберегти національну ідентичність, дати поняття про далеку Батьківіщину, якої більшість із них уже не знала.

Пізніше Софія Федорівна консультувала педагогів Української народної школи, яку було відкрито в 1936 р. при цьому дитячому притулку, а також як опікунка всіляко допомагала роботі Української реальної гімназії.

Здобутки та нагальні проблеми української педагогіки неодноразово були темами виступів Русової на різних міжнародних форумах, серед яких були, зокрема, педагогічні конгреси у Римі (1923) та Женеві (1929), з’їзд „Через школу – до миру” в Празі (1927) та ін.

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич|Сковороди Г. С.]], Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відстоювала право українського народу на навчання рідною мовою.

Найважливіші праці Русової С. Ф.:

Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.

{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_V_oboronu_kazky.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_Natsionalna_shkola.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Preschool_education.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_New_school-1917.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Out-of-school_education.Means_of_its_transfer.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
==== Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ====
<gallery widths="250" heights="250" mode="packed">
Файл:Rus 9.jpg|Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. Київ, 2004 р.
Файл:Rus 8.jpg|Русова С. Ф. Наші визначні жінки. Вінніпег, Канада, 1945 р.
Файл:Rus 7.jpg|Русова С. Ф. Нова школа. Київ, 1917 р.
Файл:Rus 6.jpg|Русова С. Ф. В дитячому садку. Полтава, 1919 р.
Файл:Rus 5.jpg|Русова С. Ф. Дошкільне виховання. Катеринослав, 1918 р.
Файл:Rus 4.jpg|Русова С. Ф. Український букварь. Санкт-Петербург, 1906 р.
</gallery>

===Досягнення===
====Визнання====
[[Файл:Rus 24.jpg|праворуч|alt=|безрамки|350x350пкс]]
[[Файл:Rus 20.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|350x350пкс|]]

Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «[[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/biohrafiya/|Софія Русова]]». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.

18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.

'''Статуетка до 150-річчя від дня народження С. Ф. Русової.'''

[[Файл:Статуетка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Статуетка запроваджена у 2006 р. Чернігівською облдержадміністрацією (у 2006 р. статуеткою нагороджені: О. Коваленко (Пшеврацька), О. Проскура, Л. Синекоп, І. Чаус та ін.).

'''Заклади та організації, що носять і виборюють ім’я Софії Русової та працюють за її педагогічною системою'''

[[Файл:Заклади 1.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Центр педагогічної спадщини С. Ф. Русової (Ріпкинська гімназія). У гімназії діє Центр русовознавства.

[[Файл:Заклади 2.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Школа–дитячий садок імені С. Ф. Русової. На базі закладу діє музей Софії Федорівни Русової, м. Київ

[[Файл:Заклади 6.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Дитячий навчальний заклад № 28 Центру С. Ф. Русової, м. Прилуки.

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Заклади 3.jpg
Файл:Заклади 4.jpg
Файл:Заклади 5.jpg
</gallery>

Учні Олешнянського ліцею ім. С. Ф. Русової.

Кімната-музей Софії Русової у Олешнянському ліцеї.

[[Файл:Заклади 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових.

[[Файл:Заклаи 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Благодійний фонд ім. С. Ф. Русової.

[[Файл:Русова світлина.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Відомі незнайомці: засновниця дошкільної педагогіки Софія Русова.

<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:Проєкт 4.jpg
Файл:Проєкт 1.png
Файл:Проєкт 2.jpg
Файл:Проєкт 3.png
</gallery>

'''Онлайн-проєкти'''

Онлайн проєкт «Педагоги України: Пам’ятаємо, шануємо», «Педагоги про українську мову», «Українські педагоги про національно-патріотичне виховання».

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Круглий стіл 1.jpg
Файл:Круглий стіл 2.jpg
Файл:Круглий стіл 3.jpg
</gallery>

У Центрі позашкільної роботи 18 лютого відбувся круглий стіл «Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта» з нагоди 165-річчя від дня її народження,
на якому вшанували пам’ять громадської діячки, етнографа, історика, письменниці, публіцистки, авторки концепції українського національного дитячого садка, української національної школи, позашкільної освіти, наукових монографій із педагогіки, психології, підручників, програм, педагога-практика, психолога, методиста, яка зробила вагомий вклад у розвиток освіти та педагогічної думки в Україні у перші десятиліття ХХ ст. – Софії Федорівни Русовї. 2021.

3 жовтня 2025 року в Посольстві Угорщини в Україні відбувся захід, присвячений 250-річчю від дня народження Терези Брунсвік та вшануванню пам’яті Софії Русової. Подія об’єднала дипломатів, науковців, педагогів, студентів і представників освітянської спільноти України та Угорщини.

<gallery mode="packed" heights="160">
Файл:250-річчя.jpg
Файл:250-річчя 1.jpg
Файл:250-річчя 2.jpg
Файл:250-річчя 3.jpg
</gallery>

[[Файл:Виставка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

На заході виступили відомі вчені Національної академії педагогічних наук України – Ольга Сухомлинська, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук.

Під час заходу діяла виставка, для якої науковці Педагогічного музею України підготували стенд «Софія Русова – фундаторка українського дошкілля» на основі музейних фондів.

====Нагороди====

====Родинні зв’язки====
[[Файл:Rus 13.jpg|праворуч|191x191px|Русов О. О.]]
[[Файл:Rus 25.jpg|праворуч|191x191px|Русов М. О.]]
[[Файл:Rus 26.jpg|ліворуч|191x191пкс|Русов Ю. О.]]

Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.

Діти:

''Русов Михайло Олександрович'' (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

''Ліндфорс Любов Олександрівна'' (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.

''Русов Юрій Олександрович'' (1895-1961) – український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.

====Додаткові відомості====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="220" heights="220">
Файл:Rus 11.jpg|Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова 1.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 19.jpg|Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
Файл:Rus 12.jpg|Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова С. Ф. 1893.jpg|Поліційна світлина 1893 р.
Файл:Русова 5.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 14.jpg|Сестри С. Русової – Марія та Софія Ліндфорси, 70-ті р. ХІХ ст.
Файл:Rus 16.jpg|Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
Файл:Русова паспорт.jpg|Паспорт Софії Русової, 1922 р.
Файл:Rus 17.jpg|Місце поховання Русової С. Ф. та її онука
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>fNEMqAP-oJY</youtube> <youtube>J_d5LgrXJmw</youtube><br \> <youtube>Tt0uCmDAY2c</youtube> <youtube>JAhRFHPo684</youtube><br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> <youtube>VIPYTx7D7Sg</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)

Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)

Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)

Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)

Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)

Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)

Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)

В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
</blockquote>

====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху]], [[Вчене звання::професор педагогіки]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].

Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).

Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::літературознавство]], [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::політика]], [[Напрями діяльності::правознавство]].

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Український буквар]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].

Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>

===Пов’язані статті УЕЕО===

===Джерела===
#Антонець Н. Б. Права людини – наскрізна ідея громадсько-просвітницької і творчої спадщини Софії Русової. ''Наук. зап. Психолого-педагогічні науки'' / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. № 8. С. 99–102.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 890-891.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
#Антонець Н. Русова Софія Федорівна. ''Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)'': енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; авт.: Л. Д. Березівська, О. В. Сухомлинська, Н. М. Коляда [та ін.]; наук. ред. Л. Д. Березівська. Вінниця: Твори, 2025. С. 324–326. URL: [[Сем_посилання:: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745951]] (дата звернення: 16.02.2026).
#Антонець Н. Б. Умови формування особистості Софії Русової: до 165-річчя з дня народження діячки. ''Наук. часоп. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова.'' Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Вип. 1 (80). С. 10–15. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726252]].
#Березівська Л. Педагогічний дискурс про реформування загальної середньої освіти в Україні (ХХ – початок ХХІ ст.): хрестоматія / НАПН України, Від-ня філософії освіти, заг. та дошк. педагогіки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Вінниця: ТВОРИ, 2024. 591 с. (''Із змісту:'' Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи. С. 54–59; Русова С. Ф. Націоналізація школи. С. 126–130).
#Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР. 2016. 216 с.
#Джус О. Софія Русова і розвиток українського позашкілля (до 20-річчя закону України «Про позашкільну освіту»). ''Пед. науки: теорія, історія, інноваційні технології'' / МОН України, Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. № 5–6 (99–100). С. 225–235.
#Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
#Джус О. В. Ціннісні імперативи творчої спадщини Софії Русової у контексті сучасних націотворчих процесів в Україні. ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 38–40.
#Джус О. Шевченкіана Софії Русової: навч. посіб. / МОН України, Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ: НАІР, 2013. 225 с.
#Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
#Куторжевська Л. І. Соціально-педагогічні погляди софії русової: важливість вчення для сьогодення та майбутнього. ''Імідж сучасного педагога.'' 2023. № 4 (211). С. 106–112. URL: [[Сем_посилання::https://isp.pano.pl.ua/article/view/284604/279478]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Міхно О. П. Проблема формування національної самосвідомості в публікаціях С. Русової в журналі «Світло» (1910–1914 рр.). ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 41–44.
#Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 р. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
#Поперечна Л. Софія Русова в українському книжковому русі та бібліотечному будівництві першої чверті ХХ ст. ''Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація'': матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Одеса, 11–12 груд. 2024 р.). Одеса, 2025. С. 107–112. URL: [[Сем_посилання::https://odnb.odessa.ua/img/novini_2024/4820/pampisemnosti.pdf]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. ''Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.)'': хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
# Русова Софія Федорівна (18.02.1856 - 05.02.1940): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Логою Т. В.; оновл. Т. С. Павленко, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/]] (дата звернення: 04.07.2025).
#Студьонова Л. Начерки до біографії С. Ф. Русової (1856–1940). ''Сіверянський літопис.'' 2024. № 3. С. 142–155. URL: [[Сем_посилання::https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199897]] (дата звернення: 15.02.2026).

===Автор===

[[Автор::Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::20| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::16| ]] [[Місяць змін::02| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=16
|Місяць змін=02
|Рік змін=2026
|Автор=Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Русова Софія Федорівна

2026-04-24T11:51:08Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Персоналія
|Прізвище=Захаренко
|Ім’я=Олександр
|По батькові=Антонович
|Name=Zakharenko Oleksandr
|Інші прізвища=
|Дефініція=український педагог, громадсько-освітній діяч, засновник і директор авторської школи, академік-засновник АПН України
|День народження=02
|Місяць народження=02
|Рік народження=1937
|День смерті=30
|Місяць смерті=04
|Рік смерті=2002
|Науковий ступінь=
|Вчене звання=дійсний член АПН України
|Місце діяльності=Сахнівка, Черкаська область
|Напрями діяльності=педагогіка, громадська діяльність, освітні інновації
|Наукова школа=гуманна педагогіка, школа-родина
|Місце народження=м. Кам’янка, Черкаська область
|Місце смерті=с. Сахнівка, Черкаська область
|Поховання=с. Сахнівка, Черкаська область
|Alma mater=Черкаський педагогічний інститут, фізико-математичний факультет
|Magnum opus=«Школа над Россю» (1977)
|Відзнаки=Заслужений учитель України (1974), Народний учитель СРСР (1983), академік-засновник АПН України (1992)
|Вебсайт=
|Стать=ч
|Портрет=i{turn0image1}
|Аудіо=
}}

{{Персоналія
|Дефініція=українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху
|Прізвище=Русова
|Ім’я=Софія
|По батькові=Федорівна
|Name=Rusova Sofiia
|Інші прізвища=Ліндфорс
|Портрет=Rus 1.jpg
|Вчене звання=професор педагогіки
|Науковий ступінь=доктор наук
|День народження=18
|Місяць народження=02
|Рік народження=1856
|Місце народження=Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія
|День смерті=05
|Місяць смерті=02
|Рік смерті=1940
|Місце смерті=Прага, Протекторат Богемії та Моравії
|Поховання=Ольшанський цвинтар
|Стать=ж
|Alma mater=Фундуклеївська гімназія
|Magnum opus=Український буквар
|Місце діяльності=Київ
|Напрями діяльності=літературознавство, педагогіка, політика, правознавство
|Наукова школа=дошкільна освіта
|Відзнаки=нагрудний знак «Софія Русова»
|Вебсайт=https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/
}}
__TOC__

===Життєпис===
Народилася 18 лютого 1856 р. у родинному маєтку в с. Олешня Чернігівської губернії в родині генерала Ліндфорса Федора Федоровича та Жерве Анни Олександрівни. Мати походила з аристократичного французького роду, батько мав шведських предків, однак був палким російським патріотом.

===Освіта===
Початкову освіту здобула вдома. У десятирічному віці вступила до третього класу [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Фундуклеївська_жіноча_гімназія#:~:text=Фундуклеївська%20жіноча%20гімназія%2C%20Києво-Фундуклеївська,Перша%20в%20Києві%20жіноча%20гімназія.|Фундуклеївської гімназії]] (м. Київ), яку у 1870 р. закінчила із золотою медаллю.

У 1908 р. захистила докторську дисертацію і отримала докторський ступінь.

===Діяльність===
====Педагогічна діяльність====
[[Файл:Rus 2.jpg|ліворуч|180пкс|Софія Русова, 1874 р.]]
Раптова смерть батька у 1871 р. змінила життя Софії. Вона осмислила своє духовне і громадське призначення і вирішила присвятити своє життя педагогічній справі.

Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний дитячий садок, вихованцями якого здебільшого були діти української інтелігенції. Протягом 1874–1876 рр. була учасницею українського земляцтва у Санкт-Петербурзі. Допомагала чоловікові в підготовці повного видання «[[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобзар_(збірка)|Кобзаря]]» Тараса Шевченка до видання у Празі (1876 р.).

Згодом працювала на хуторі біля м. Борзна акушеркою, займалася культурно-освітянською роботою.

Від 1879 р. вчителювала в Олешні.

У 1879–1883 рр. разом з чоловіком мешкала і працювала в Одесі, де складала каталоги української літератури.

З 1909 р. — викладач і професор педагогіки на Вищих жіночих курсах Аделаїди Жекуліної та у [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/frebel-fridrikh-vilhelm/ushanuvannya-pamyati/|Фребелівському педагогічному інституті]] в Києві.

З 1910 р. викладала французьку мову в Комерційному інституті, комерційній школі 1-го Учительського товариства.

Після Лютневої революції 1917 р. завзято долучилася до розбудови національної системи освіти: членкиня Української Центральної Ради, керівниця департаменту дошкільної та позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти, голова Всеукраїнської учительської спілки, викладачка кількох закладів освіти в Києві.

Брала активну участь у дерусифікації шкіл, влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників та укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, що передбачала національний характер і базувалась на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).

Викладачка французької мови у Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.

Очолила культурний сектор громадсько-політичної організації «Союз українок», заснованої у Кам'янці-Подільському в жовтні 1919 р.

Через події громадянської війни в 1920 р. переїхала до Кам’янця-Подільського, де викладала в університеті й учительській семінарії.

Наприкінці 1921 р. емігрувала.

З 1922–1923 рр. – викладала в Українській господарській академії в Подєбрадах.

З 1923–1933 рр. – професор педагогіки [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_вищий_педагогічний_інститут|Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова]] в Празі.

До 1938 р. – голова Української національної жіночої ради.

==== Наукова діяльність ====
Усе життя Русова С. Ф. присвятила практичній педагогіці, розробці нових методик дошкільного виховання та розбудові української національної школи та освіти.

Серед ключових принципів педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуровідповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання та загальнолюдські цінності.

[[Файл:Русова 2.jpg|альт=|ліворуч|250x250пкс|]]

Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, у межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші фундаментальні теоретико-методологічні проблеми – мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.

Ідея національного виховання – головна й визначальна в педагогічній концепції Русової С. Ф., де у центрі перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.

Виховний ідеал за Русовою С. Ф. – це виховання гармонійної людини на засадах любові й пошани до найкращих національних традицій.

Головне завдання виховання – забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.

Заслуговують на увагу погляди Русової С. Ф. на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового, дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи.

У своїх працях Русова С. висвітлювала питання дошкільного виховання, концепції національної школи, дидактики, позашкільної освіти, історії педагогіки, хроніку педагогічного життя в Україні та за кордоном, боронила право українського народу на навчання рідною мовою, створила низку підручників, , які неодноразово перевидавалися («Український буквар», 1906; «Початкова географія», 1911; «Перша читанка для дорослих для вечірніх та недільних шкіл», «Початковий підручник французької мови задля самонавчання і перших класів гімназії», 1918).

Праці Русової С. «Дошкільне виховання» (1918), «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924), «Нові методи дошкільного виховання» (1927) та ін. заклали основи для становлення українського дошкілля.

Думки педагогині щодо концепції національної школи відображені в творах: «Нова школа» (1917), «Єдина діяльна (трудова) школа» (1924), «Нова школа соціального виховання» (1924), «Дидактика» (1925) тощо.

Публікувала статті з різних питань освіти на сторінках багатьох періодичних видань.

'''Концепція рідної української школи'''

Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа – школа рідної мови, гуманна й демократична, у якій уся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини.

Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.

====Науково-експертна діяльність====

У 1910 р. разом з Григорієм Шестюком заснувала й редагувала єдиний в Російській імперії український педагогічний журнал «Світло». Протягом 1910-1914 рр. у цьому виданні надрукувано понад 100 статей, розвідок та рецензій Русової С. Ф. Статтями «Дитячий сад на національнім ґрунті» та «Націоналізація дошкільного виховання» започатковується відомий цикл її фундаментальних праць із дошкільної педагогіки. У статтях «Ідейні підвалини школи» та «Нова школа», педагогиня почала розробляти свою концепцію шкільного навчання.

Аналіз публікацій Софії Федорівни у журналі «Світло» демонструє широке коло її інтересів: від історії педагогіки (статті про [[Педагог::Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманова М. П.]], [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Лесгафт_Петро_Францович|Лесгафта П. Ф.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж.–Ж.]], розвідки з історії просвітнього руху в Україні) до опису педагогічного життя за кордоном (оповіді про початкові школи в Бельгії, дитячі літні колонії у Франції, республіку молоді в Америці).

Русова С. Ф. виступила одним із фундаторів та членів редакційної колегії часопису «Вільна українська школа» (1917–1920 рр.), що став віддзеркаленням визвольних змагань українського народу в галузі освіти. На його сторінках висвітлювались шляхи реформування шкільної системи в Україні, документи уряду та керівних освітніх установ, наукові підходи та практичний досвід, здійснювався аналіз класичної педагогічної спадщини та новітніх течій у сучасній зарубіжній педагогіці (педагогічні погляди [[Педагог::Коменський Ян Амос|Коменського Я. А.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/russo-zhan-zhak/|Руссо Ж. Ж.]], [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/kershenshteyner-h/|Кершенштейнера Г.]], [[Педагог::Дьюї Джон|Дьюї Дж.]] та ін.).

Видавала науково-популярні брошури, призначені для малоосвічених верств населення.

====Міжнародне співробітництво ====
Опинившись в еміграції, Русова бере найактивнішу участь у житті українського народу, зокрема у відкритті Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі, що відбулося 1923 р. за стрияння Українського Громадського Комітету.

====Політична, громадська та волонтерська діяльність====
[[Файл:Rus_27.jpg|альт=|праворуч|300x300пкс|]]
У 1902 р. Русови оселяються у Санкт-Петербурзі. Тут Софія Федорівна безпосереднім учасником активізації громадського руху; спричиненого подіями 1905–1906 рр. Зокрема, разом із Чарнолуським В. І., Чеховим М. В., Фальборком Г. А. та іншими російськими прогресивними освітніми діячами бере участь у створенні Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, входить до складу його Центрального бюро, а також очолює національну комісію цієї громадської організації.

Намагаючись якнайширше залучити до Всеросійської спілки педагогів з України, Русова висвітлює її діяльність у національний пресі, зокрема у часописах «Громадська думка» та «Украинский вестник». Наприклад, у травні 1906 р. на шпальтах першої української щоденної політичної, економічної і літературної газети «Громадська думка», що виходила в Києві, з’явилася стаття Софії Федорівни «До вчительської української спілки у Петербурзі» про наміри національної комісії Всеросійської спілки скликати у червні того ж року конференцію національних учительських організацій. Авторка закликала українських учителів створити свою спілку, сформулювати власні вимоги щодо націоналізації школи та надіслати на конференцію до Санкт-Петербурга делегатів для їх оприлюднення.

Завдяки ініціативі Русової С. Ф. під керівництвом [[Педагог::Грінченко Борис Дмитрович|Грінченка Б. Д.]] в умовах відсутності рівномовної школи було вперше здійснено спробу об’єднати в загальну спілку тих освітян Наддніпрянщини, котрі вболівали за розвиток національної культури та освіти українського народу. Її делегати [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенко С. Ф.]] та Крупський М. І. з успіхом виступили на конференції представників національних учительських організацій (4-5 червня 1906 р., Санкт-Петербург), а потім взяли участь у роботі Третього з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти, що відбувся 7–10 червня 1906 р. у фінському містечку Юстілля.

Русова С. брала активну участь у діяльності київської та одеської українських Громад, Харківському товаристві грамотності.

8 квітня 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Русову С. Ф. обирають від просвітницьких організацій Києва членом загальноукраїнського представницького громадсько-політичного органу Української Центральної Ради. Водночас на запрошення [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/steshenko-i-m/|Стешенка І. М.]] - генерального секретаря освіти першого українського уряду - Софія Федорівна очолює департамент дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти. Крім того, виступає як організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки, входить до редакційної колегії журналу «Вільна українська школа», разом із Сірим Ю. П., [[Педагог::Чепіга (Зеленкевич) Яків Феофанович|Чепігою Я. Ф.]] та [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкасенко_Спиридон_Феодосійович|Черкасенком С. Ф.]] започатковує видавництво «Українська школа», викладає в кількох навчальних закладах та ін.

Русову С. Ф. завжди хвилювало жіноче питання. З молодих літ вона обстоювала ідею про важливу роль жінки в загальнокультурному житті країни та підготувала книгу про визначних українських жінок. Вона постійно проводила активну роботу серед жінок, залучаючи їх до громадських справ. У період існування Української Народної Республіки, Русова С. активно включається в роботу Української жіночої національної ради, а згодом - обирається її головою. Головною метою Ради було об’єднання всіх жіночих організацій в Україні і їх зв’язок з закордонними організаціями, утвердження авторитету і визнання України в світі. В еміграції жіноча Українська Рада продовжила свою діяльність, а Русова С. Ф. керувала роботою цієї організації до кінця свого життя. Як представниця України вона брала участь у всесвітніх жіночих конгресах в Гаазі, Женеві, Відні, Копенгагені.

Як громадсько-політичний діяч, Русова брала активну участь в житті українських демократичних організацій, що протистояли російському царизму.

====Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю====
[[Файл:Русова 3.jpg|ліворуч|230x230пкс]]

У 1924–25 рр. взяла участь у створенні притулку для дітей українців-емігрантів, який очолювала впродовж п’яти років.

Як свідчить опублікований у пресі звіт Софії Федорівни про діяльність цієї установи, метою її створення було не лише врятувати дітей від фізичного вимирання, а й допомогти їм у чужому оточенні не забути рідну мову, зберегти національну ідентичність, дати поняття про далеку Батьківіщину, якої більшість із них уже не знала.

Пізніше Софія Федорівна консультувала педагогів Української народної школи, яку було відкрито в 1936 р. при цьому дитячому притулку, а також як опікунка всіляко допомагала роботі Української реальної гімназії.

Здобутки та нагальні проблеми української педагогіки неодноразово були темами виступів Русової на різних міжнародних форумах, серед яких були, зокрема, педагогічні конгреси у Римі (1923) та Женеві (1929), з’їзд „Через школу – до миру” в Празі (1927) та ін.

====Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)====
===Основні праці===
Русова С. Ф. входила до штату численних українських та російських наукових й популярних журналів, була авторкою праць з питань дошкільного виховання, історії педагогіки, літератури і мистецтва, статей про творчість Шевченка Т. Г., [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич|Сковороди Г. С.]], Тагора Р., хронік педагогічного життя в Україні та за кордоном. Відстоювала право українського народу на навчання рідною мовою.

Найважливіші праці Русової С. Ф.:

Український буквар (1906), Початкова географія (1911), Методика початкової географії (1918), Дошкільне виховання (1918), Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл (1918), Методика колективного читання (1918), Єдина діяльна (трудова) школа (1923), Теорія і практика дошкільного виховання (1924), Дидактика (1925, 1930), Сучасні течії в новій педагогіці (1932), Роль жінки в дошкільному вихованні (1934), Дещо про дефективних дітей (1935), Мої спомини (1937), Моральні завдання сучасної школи (1938), підручники з географії і французької мови та ін.

{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_V_oboronu_kazky.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Rusova_S_Natsionalna_shkola.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Preschool_education.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_New_school-1917.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
{{#widget:Iframe
|url=https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/02/Rusova_S_Out-of-school_education.Means_of_its_transfer.pdf
|width=230
|height=290
|border=0
}}
==== Праці Русової С. Ф. з фонду ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ====
<gallery widths="250" heights="250" mode="packed">
Файл:Rus 9.jpg|Русова С. Ф. Мемуари. Щоденник. Київ, 2004 р.
Файл:Rus 8.jpg|Русова С. Ф. Наші визначні жінки. Вінніпег, Канада, 1945 р.
Файл:Rus 7.jpg|Русова С. Ф. Нова школа. Київ, 1917 р.
Файл:Rus 6.jpg|Русова С. Ф. В дитячому садку. Полтава, 1919 р.
Файл:Rus 5.jpg|Русова С. Ф. Дошкільне виховання. Катеринослав, 1918 р.
Файл:Rus 4.jpg|Русова С. Ф. Український букварь. Санкт-Петербург, 1906 р.
</gallery>

===Досягнення===
====Визнання====
[[Файл:Rus 24.jpg|праворуч|alt=|безрамки|350x350пкс]]
[[Файл:Rus 20.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|350x350пкс|]]

Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної науки та її роль у створенні національної системи освіти, 2005 р. Міністерство освіти і науки України запровадило нагрудний знак «[[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/biohrafiya/|Софія Русова]]». Ним нагороджують наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та працівниць за значні особисті успіхи у галузі дошкільної та позашкільної освіти.

18 лютого 2016 р. Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.

'''Статуетка до 150-річчя від дня народження С. Ф. Русової.'''

[[Файл:Статуетка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Статуетка запроваджена у 2006 р. Чернігівською облдержадміністрацією (у 2006 р. статуеткою нагороджені: О. Коваленко (Пшеврацька), О. Проскура, Л. Синекоп, І. Чаус та ін.).

'''Заклади та організації, що носять і виборюють ім’я Софії Русової та працюють за її педагогічною системою'''

[[Файл:Заклади 1.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Центр педагогічної спадщини С. Ф. Русової (Ріпкинська гімназія). У гімназії діє Центр русовознавства.

[[Файл:Заклади 2.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Школа–дитячий садок імені С. Ф. Русової. На базі закладу діє музей Софії Федорівни Русової, м. Київ

[[Файл:Заклади 6.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Дитячий навчальний заклад № 28 Центру С. Ф. Русової, м. Прилуки.

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Заклади 3.jpg
Файл:Заклади 4.jpg
Файл:Заклади 5.jpg
</gallery>

Учні Олешнянського ліцею ім. С. Ф. Русової.

Кімната-музей Софії Русової у Олешнянському ліцеї.

[[Файл:Заклади 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових.

[[Файл:Заклаи 7.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Благодійний фонд ім. С. Ф. Русової.

[[Файл:Русова світлина.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

Відомі незнайомці: засновниця дошкільної педагогіки Софія Русова.

<gallery mode="packed" heights="140">
Файл:Проєкт 4.jpg
Файл:Проєкт 1.png
Файл:Проєкт 2.jpg
Файл:Проєкт 3.png
</gallery>

'''Онлайн-проєкти'''

Онлайн проєкт «Педагоги України: Пам’ятаємо, шануємо», «Педагоги про українську мову», «Українські педагоги про національно-патріотичне виховання».

<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:Круглий стіл 1.jpg
Файл:Круглий стіл 2.jpg
Файл:Круглий стіл 3.jpg
</gallery>

У Центрі позашкільної роботи 18 лютого відбувся круглий стіл «Педагогічна спадщина Софії Русової і сучасна освіта» з нагоди 165-річчя від дня її народження,
на якому вшанували пам’ять громадської діячки, етнографа, історика, письменниці, публіцистки, авторки концепції українського національного дитячого садка, української національної школи, позашкільної освіти, наукових монографій із педагогіки, психології, підручників, програм, педагога-практика, психолога, методиста, яка зробила вагомий вклад у розвиток освіти та педагогічної думки в Україні у перші десятиліття ХХ ст. – Софії Федорівни Русовї. 2021.

3 жовтня 2025 року в Посольстві Угорщини в Україні відбувся захід, присвячений 250-річчю від дня народження Терези Брунсвік та вшануванню пам’яті Софії Русової. Подія об’єднала дипломатів, науковців, педагогів, студентів і представників освітянської спільноти України та Угорщини.

<gallery mode="packed" heights="160">
Файл:250-річчя.jpg
Файл:250-річчя 1.jpg
Файл:250-річчя 2.jpg
Файл:250-річчя 3.jpg
</gallery>

[[Файл:Виставка Русова.jpg|ліворуч|alt=|безрамки|180x180пкс]]

На заході виступили відомі вчені Національної академії педагогічних наук України – Ольга Сухомлинська, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук.

Під час заходу діяла виставка, для якої науковці Педагогічного музею України підготували стенд «Софія Русова – фундаторка українського дошкілля» на основі музейних фондів.

====Нагороди====

====Родинні зв’язки====
[[Файл:Rus 13.jpg|праворуч|191x191px|Русов О. О.]]
[[Файл:Rus 25.jpg|праворуч|191x191px|Русов М. О.]]
[[Файл:Rus 26.jpg|ліворуч|191x191пкс|Русов Ю. О.]]

Чоловік (з 1874 р.) ''Русов Олександр Олександрович'' (07.02.1847 – 08.10.1915) - громадський діяч, етнограф і фольклорист.

Діти:

''Русов Михайло Олександрович'' (1876-1909) – український політичний діяч, ініціатор та один із засновників Революційної Української Партії (РУП). Відіграв значну роль у становленні та розвитку українського політичного руху у громадському і науковому житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

''Ліндфорс Любов Олександрівна'' (1879-1960) – лікар, співачка. Закінчила Московську консерваторію, гастролювала. У Чехо-Словаччині працювала лікарем в Українському громадському комітеті, викладачем співу і французької мови в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. 1945 року виїхала до Німеччини, де в таборі Берхтесгаден була професором вокалу.

''Русов Юрій Олександрович'' (1895-1961) – український біолог, іхтіолог. Представник української науки в еміграції. Випускник природничого факультету Київського університету. У 1917 року став делегатом від студентської громади до Центральної Ради. Доцент зоології та іхтіології у Кам’янець-Подільському університеті, доктор філософії Віденського університету, лектор, згодом доцент високих шкіл у Чехо-Словаччині, директор секції рибальства у Національному зоотехнічному інституті в Бухаресті (1930-1941 рр.), науковий співробітник університету в Монреалі та його дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан; дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка в діаспорі.

====Додаткові відомості====
====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="220" heights="220">
Файл:Rus 11.jpg|Русова С. Ф., 70-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова 1.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 19.jpg|Русова С. Ф., 30-ті роки ХХ ст.
Файл:Rus 12.jpg|Русова С. Ф., 80-ті роки ХІХ ст.
Файл:Русова С. Ф. 1893.jpg|Поліційна світлина 1893 р.
Файл:Русова 5.jpg|Русова С. Ф.
Файл:Rus 14.jpg|Сестри С. Русової – Марія та Софія Ліндфорси, 70-ті р. ХІХ ст.
Файл:Rus 16.jpg|Маєток Ліндфорсів в Олешні, 1906 р. ХХ ст.
Файл:Русова паспорт.jpg|Паспорт Софії Русової, 1922 р.
Файл:Rus 17.jpg|Місце поховання Русової С. Ф. та її онука
</gallery>

====Відеоматеріали====
<youtube>fNEMqAP-oJY</youtube> <youtube>J_d5LgrXJmw</youtube><br \> <youtube>Tt0uCmDAY2c</youtube> <youtube>JAhRFHPo684</youtube><br \> <youtube>v0zB8FOAXw0</youtube> <youtube>VIPYTx7D7Sg</youtube>

====Цікаві факти і висловлювання====
<blockquote>Рідна мова – це перша умова, щоб учні проходили науку свідомо. (Русова С. Ф.)

Нація народжується біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. (Русова С. Ф.)

Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. (Русова С. Ф.)

Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні. (Русова С. Ф.)

Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу. (Русова С. Ф.)

Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави. (Русова С. Ф.)

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. (Русова С. Ф.)

Велике значення в національному вихованні має обряд відзначення народних свят. (Русова С. Ф.)

В Україні повинна бути своя національна школа, на своїй державній рідній мові. (Русова С. Ф.)
</blockquote>

====Довідка====
<blockquote>'''[[Прізвище::Русова]] [[Ім’я::Софія]] [[По батькові::Федорівна]]''' (''іноз. [[Name::Rusova Sofiia]]'') - [[Дефініція::українська педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, літературознавиця, теоретикиня та практикиня у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ–початку ХХ ст., одна із організаторок жіночого руху]], [[Вчене звання::професор педагогіки]], [[Науковий ступінь::доктор наук]].

Місце народження - [[Місце народження::Олешня, Городнянський повіт, Чернігівська губернія]], [[Місце народження::Україна]] ([[День народження::18]].[[Місяць народження::02]].[[Рік народження::1856]] - [[День смерті::05]].[[Місяць смерті::02]].[[Рік смерті::1940]]).

Місце навчання - [[Alma mater::Фундуклеївська гімназія]].

Місце роботи - [[Місце діяльності::Київ]], [[Місце діяльності::Одеса]], [[Місце діяльності::Кам'янець-Подільський]], [[Місце діяльності::Україна]], [[Місце діяльності::Прага]], [[Місце діяльності::Чехія]].

Напрями діяльності - [[Напрями діяльності::літературознавство]], [[Напрями діяльності::педагогіка]], [[Напрями діяльності::політика]], [[Напрями діяльності::правознавство]].

Найвизначніші праці - [[Magnum opus::Український буквар]].

Основні нагороди - [[Відзнаки::нагрудний знак Софія Русова]].

Науковий напрям - [[Наукова школа::дошкільна освіта]].</blockquote>

===Пов’язані статті УЕЕО===

===Джерела===
#Антонець Н. Б. Права людини – наскрізна ідея громадсько-просвітницької і творчої спадщини Софії Русової. ''Наук. зап. Психолого-педагогічні науки'' / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. № 8. С. 99–102.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Енциклопедія освіти'' / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 890-891.
#Антонець Н. Б. Русова Софія Федорівна. ''Українська педагогіка в персоналіях'': навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.: у 2 -х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2. С. 136–145.
#Антонець Н. Русова Софія Федорівна. ''Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)'': енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; авт.: Л. Д. Березівська, О. В. Сухомлинська, Н. М. Коляда [та ін.]; наук. ред. Л. Д. Березівська. Вінниця: Твори, 2025. С. 324–326. URL: [[Сем_посилання:: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745951]] (дата звернення: 16.02.2026).
#Антонець Н. Б. Умови формування особистості Софії Русової: до 165-річчя з дня народження діячки. ''Наук. часоп. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова.'' Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Вип. 1 (80). С. 10–15. URL: [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726252]].
#Березівська Л. Педагогічний дискурс про реформування загальної середньої освіти в Україні (ХХ – початок ХХІ ст.): хрестоматія / НАПН України, Від-ня філософії освіти, заг. та дошк. педагогіки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Вінниця: ТВОРИ, 2024. 591 с. (''Із змісту:'' Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи. С. 54–59; Русова С. Ф. Націоналізація школи. С. 126–130).
#Джус О. В. Життя і творчість Софії Федорівни Русової (1856-1940): наук.-метод. посіб. Івано-Франківськ: НАІР. 2016. 216 с.
#Джус О. Софія Русова і розвиток українського позашкілля (до 20-річчя закону України «Про позашкільну освіту»). ''Пед. науки: теорія, історія, інноваційні технології'' / МОН України, Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. № 5–6 (99–100). С. 225–235.
#Джус О. В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ, 2002. 260 с.
#Джус О. В. Ціннісні імперативи творчої спадщини Софії Русової у контексті сучасних націотворчих процесів в Україні. ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 38–40.
#Джус О. Шевченкіана Софії Русової: навч. посіб. / МОН України, Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ: НАІР, 2013. 225 с.
#Коваленко Є. І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДПІ, 1998. 214 с.
#Куторжевська Л. І. Соціально-педагогічні погляди софії русової: важливість вчення для сьогодення та майбутнього. ''Імідж сучасного педагога.'' 2023. № 4 (211). С. 106–112. URL: [[Сем_посилання::https://isp.pano.pl.ua/article/view/284604/279478]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Міхно О. П. Проблема формування національної самосвідомості в публікаціях С. Русової в журналі «Світло» (1910–1914 рр.). ''Шлях освіти.'' 2011. № 2. С. 41–44.
#Педагогічна спадщина Софії Русової в контексті сучасності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., м. Ніжин, 24–26 берез. 2016 р. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. 150 с.
#Поперечна Л. Софія Русова в українському книжковому русі та бібліотечному будівництві першої чверті ХХ ст. ''Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація'': матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Одеса, 11–12 груд. 2024 р.). Одеса, 2025. С. 107–112. URL: [[Сем_посилання::https://odnb.odessa.ua/img/novini_2024/4820/pampisemnosti.pdf]] (дата звернення: 15.02.2026).
#Русова Софія Федорівна (1856-1940): відомий український педагог, громадський діяч, організатор жіночого руху. ''Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХIХ- ХХст.)'': хрестоматія / упоряд.: Л. Д. Березівська та ін. Київ: Наук. світ, 2003. С. 137–153.
# Русова Софія Федорівна (18.02.1856 - 05.02.1940): сторінка інформ.-бібліогр. ресурсу «Педагоги України та світу» / матеріал підгот. Логою Т. В.; оновл. Т. С. Павленко, Т. О. Золотаренко; наук. керівник Л. Д. Березівська. ''Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського'': офіц. вебпортал. Київ, 2025. URL: [[Сем_посилання::https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/rusova-s-f/]] (дата звернення: 04.07.2025).
#Студьонова Л. Начерки до біографії С. Ф. Русової (1856–1940). ''Сіверянський літопис.'' 2024. № 3. С. 142–155. URL: [[Сем_посилання::https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199897]] (дата звернення: 15.02.2026).

===Автор===

[[Автор::Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::20| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2024| ]]
[[День змін::16| ]] [[Місяць змін::02| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=20
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=16
|Місяць змін=02
|Рік змін=2026
|Автор=Антонець Н. Б., Павленко Т. С., Золотаренко Т. О.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Blog]]

Шаблон:Персоналія

2026-04-15T12:22:05Z

Юлія Рогушина:

<noinclude>Це семантичний шаблон «Персоналія». Він призначений для подання відомостей про персоналії минулого.

Шаблон повинен викликатися наступним чином (після знаку = можна вводити значення параметрів; якщо їх кілька, то розділяти комою):

<pre>
{{Персоналія
|Прізвище=
|Ім’я=
|По батькові=
|Name=
|Інші прізвища=
|Дефініція=
|День народження=
|Місяць народження=
|Рік народження=
|День смерті=
|Місяць смерті=
|Рік смерті=
|Науковий ступінь=
|Вчене звання=
|Місце діяльності=
|Напрями діяльності=
|Наукова школа=
|Місце народження=
|Місце смерті=
|Поховання=
|Alma mater=
|Magnum opus=
|Відзнаки=
|Вебсайт=
|Стать=
|Портрет=
|Аудіо=
}}
</pre>
</noinclude>
<includeonly>

'''{{{Прізвище}}} {{{Ім’я}}} {{{По батькові}}}''' - ''(іноз. {{{Name}}})'' - {{{Дефініція}}}.

{| style="width: 30em; font-size: 80%; line-height: 20px; border: 1px solid #e5ecf7; background-color: #fbfcfe; color: black; margin-bottom: 1em; margin-left: 2em; padding: 0.75em; float: right; text-align: left;"
! style="text-align: center; background-color:#e5ecf7; padding: 0.5em;" colspan="2" |<big>{{{Прізвище}}} {{{Ім’я}}} {{{По батькові}}}</big>
|-
| style="text-align: center;" colspan=2 | [[Файл:{{{Портрет}}}|360px|центр]] <br \>
|-
! style="width: 40%;" |Ім’я особи
| {{{Прізвище}}} {{{Ім’я}}} {{{По батькові}}}

''(іноз. {{{Name}}})''
|-
! Інші прізвища
| {{{Інші прізвища|}}}
|-
! Роки життя
| {{{День народження}}}.{{{Місяць народження|}}}.{{{Рік народження|}}} - {{{День смерті|}}}.{{{Місяць смерті|}}}.{{{Рік смерті|}}}
|-
! Науковий ступінь
| {{{Науковий ступінь|}}}
|-
! Вчене звання
| {{{Вчене звання}}}
|-
! Напрями діяльності
| {{{Напрями діяльності|}}}
|-
! Наукова школа
| {{{Наукова школа|}}}
|-
! Місце народження
| {{{Місце народження|}}}
|-
! Місце смерті
| {{{Місце смерті|}}}
|-
! Поховання
| {{{Поховання|}}}
|-
! Alma mater
| {{{Alma mater}}}
|-
! Magnum opus
| {{{Magnum opus|}}}
|-
! Відзнаки
| {{{Відзнаки|}}}
|-
! Вебсайт
| {{{Вебсайт|}}}
|-
! style="text-align: center;" colspan=2 | <br>
|}
[[Категорія:УЕЕО]]
[[Категорія:Blog]]
[[Тип_сторінки::Персоналія| ]]

[[Категорія:Blog]]
</includeonly>

Практичний психолог

2026-04-09T13:47:30Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=psychological practitioner
|Дефініція=професіонал в галузі практичної (прикладної) психології, який здійснює психологічну практику (практикує).
}}
__TOC__

Практичний психолог (П. п.) здійснює свої профес. функції за допомогою специфічних прийомів, методів і технологій, які побудовані на наук. знаннях механізмів функціонування психіки, законів людської поведінки й розвитку. Основними видами діяльності п. п. є психол. діагностика, психол. консультування, психол. профілактика, психол. корекція рис особистості, її настанов, уявлень, поведінки й розвитку. Практикувати у галузі психології можуть виключно професіонали, які мають спеціальну підготовку.

Практична психологія – це один з видів соціального практикування, що має на меті внесення коректив у структуру та зміст психічного буття людини, її взаємин з навколишнім матеріальним і соціальним світом, розглядаючи при цьому особистість з точки зору її індивідуальності.

Основне завдання психологічної практики – допомога людині психологічними засобами, корекція її особистісних рис і структури особистості, соціальних стосунків, розкриття творчого потенціалу, допомога людині у проектуванні її власного життєвого шляху.

Навіть короткий опис видів професійної діяльності спеціалістів, основним предметом яких є психічне життя людини, свідчить про досить широкий спектр функцій, методів і прийомів їхньої роботи. Назви посад, що вони обіймають, можуть бути різними: консультант, терапевт, соціальний працівник, радник. Разом із тим спільною основою перелічених видів професійної діяльності є практична психологія. Тому всі ці фахівці можуть бути названі практикуючими психологами.

Трапляються й інші визначення даної професії: практикуючий психолог, психолог-практик. Хоча для змісту даної професії її назва не має вирішального значення, все ж таки найбільш розповсюдженим є «практичний», оскільки цей термін був затверджений у низці нормативних документів. Термін «практичний» говорить про те, що спеціаліст має відповідну підготовку й дозвіл практикувати в галузі психології, надавати психологічні послуги іншим людям. Іншими словами можна сказати так: практикуючий психолог - це професіонал у галузі практичної психології.

Потреба у кваліфікованій психологічній допомозі відчувається зараз багатьма – від урядовців до домогосподарок. Тому існує значна кількість відомчих психологічних служб, психологічних і сімейних консультацій, психологів, що надають приватні психологічні послуги.
Найбільш розгалуженою і найбільш досвідченою у нашій країні є психологічна служба у системі освіти. ЇЇ діяльність забезпечують п. п. і соціальні педагоги.
Професія п. п. останнім часом набуває дедалі більшого поширення. Все більша кількість членів нашого суспільства починають розуміти необхідність професійного забезпечення роботи з людьми.

===Джерела===
# Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості. Харків: Фоліо, 1996. 237 с.
# Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. К.: Наукова думка, 1998. 226 с.
# Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін. Основи практичної психології: Підручник для студентів ВЗО. Видання 3-є. К.: Либідь, 2006. 536 с.
# Панок В. Г. Прикладна психологія. Теоретичні проблеми. Монографія. К.: Ніка-Центр, 2017. 202 с.
# Панок В. Г. Практичний психолог. ''Енциклопедія освіти.'' / гол. ред. В. Г. Кремень 2-ге вид.,допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 790.

===Довідка===
<blockquote>
'''[[Назва::Практичний психолог]] ''' (''англ. - [[Name::psychological practitioner]]'') - [[Дефініція::професіонал в галузі практичної (прикладної) психології, який здійснює психологічну практику (практикує)]].
</blockquote>

===Автор===
[[Автор::Панок В. Г.| ]] [[Модератор::Євтушок І. А.| ]] [[Редактор::Горленко В. М.| ]]
[[День оприлюднення:: 24| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін::24| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=24
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=24
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Панок В. Г.
|Модератор=Євтушок І. А.
|Редактор=Горленко В. М.
}}

Наукова освіта

2026-04-09T13:39:15Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Дефініція
|Name=Scientific education
|Дефініція=цілеспрямована система формування творчого наукового мислення в процесі здобуття субєктивно й обєктивно нових знань методами наукового пізнання.

}}
__TOC__
===Опис===
Поняття «Накова освіта» трактується як: 1) найвищий рівень професійної освіти (здобувається в аспірантурі, докторантурі та ін.); 2) науковий зміст освіти (дидактичний принцип науковості); 3) інноваційна педагогічна парадигма інтеграції освіти і науки, яка активно поширюється з початку ХХІ ст., має вікове методологічне підгрунтя, прагне максимально наблизити навчальну діяльність учнів до дослідницької (збір фактів, їх критичний аналіз, систематизація, синтез нових знань, їх опис і прогнозування на основі причинно-наслідкових зв’язків тощо), залучити їх до розв`язування навчальних і реальних наукових задач доступного рівня складності, що відповідає пізнавальним інтересам і можливостям сучасних здобувачів освіти та пріоритетам соціально-економічного й технологічного розвитку суспільства, а саме – реалізація потреби кожної країни в освіченості громадян з однієї сторони, а з іншої підготовка майбутнього покоління вчених, творців наукового знання. Комплексність Н.о. виражається у «наскрізному», міждисциплінарному та інтегративному характері її змісту й реалізується з акцентом на природничо-наукову галузь та її поєднанні з іншими навчальними дисциплінами, на синтез природничого, технічного та гуманітарного знання в системі формальної, неформальної, інформальної освіти, або в умовах їх комплементарної інтеграції. Навчальній процес Н.о. пов’язують з педагогічно адаптованими під різні вікові категорії проблемними, дослідницькими та проектно-орієнтованими методами навчання, динамічними навчальними програмами.

Н.о. завдяки широким і практичним цілям займає своє місце в класифікації видів освіти, поширюється в масових масштабах, охоплюючи всі рівні і компоненти освітньої системи.. Теоретичними і практичними центами впровадження парадигми Н.о. у всіх країнах регіонах світу є Міжнародна Рада з питань науки (ICSU), Міжнародні об’єднання Академій наук (IAP, ALLEA та ін), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОECD) та ін., наукові та науково-освітні заклади формальної, неформальної, інформальної освіти багатьох країн, які ініціюють освітні стандарти нового покоління, інноваційні освітні програми, міжнародні дослідницькі проекти, проведення наукових ярмарок, конференцій, розроблення ресурсів, цифрових навчальних середовищ, засобів навчання та заходів з професійної підготовки вчителів, наукових менторів (Scientix, Globallab, МАНлаб та ін.) тощо. Провідними закладами розвитку Н.о. з раннього віку в Україні є Національний центр «Мала академія наук України» та створений на її базі Центр ЮНЕСКО ІІ категорії, його регіональні відділення, центри наукової та технічної творчості, наукові ліцеї та ін.

===Джерела===
# Science education for responsible citizenship: report to the European commission of the expert group on science education, 2015. – 88 р.;
# Гоцуляк Ю. В. Наукова освіта в Україні: теоретичний та нормативно-правовий контекст / Ю. В. Гоцуляк, М. С. Гальченко // Освіта та розвиток обдарованої особистості. - 2016. - № 4. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2016_4_3. ;
# Поліхун Н. І. Наукова освіта як інновація в системі освіти України / Н. І. Поліхун, І. А. Сліпухіна, І. С. Чернецький // Наукові записки.– Вип. 168.– Сер.: Пед. науки.– Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018.– С. 186-189. Режим доступу https://www.cuspu.edu.ua/ua/2014-rik/konferentsiia-24-25-veresnia-2015-roku/sektsiia-3/356-general-information/naukovi-chasopysy-tsdpu/pedahohichni-nauky/9117-naukova-osvita-yak-innovatsiya-v-systemi-osvity-ukrayiny

===Довідка===
<blockquote>
'''[[Назва::Наукова освіта]] ''' (''англ. - [[Name::Scientific education]]'') - [[Дефініція::цілеспрямована система формування творчого наукового мислення в процесі здобуття субєктивно й обєктивно нових знань методами наукового пізнання.]].
</blockquote>

===Автор===
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=31
|Місяць оприлюднення=12
|Рік оприлюднення=2024
|День змін=05
|Місяць змін=02
|Рік змін=2026
|Автор=Поліхун Н. І.
|Модератор=Шуленок О. С.
}}

[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Психологія]]

Заклад фахової передвищої освіти

2026-04-09T13:24:51Z

Юлія Рогушина:

{{Довідка
|Name=Pre-Higher Education Institution
|Абревіатура=ЗФПО
|Дефініція=автономна юридична особа, основним видом діяльності якої є провадження освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти на підставі отриманої ліцензії
|Ілюстрація=Pre_Higher_Education.jpg
|Аудіо=
}}

=== Основні відомості ===
====Статус закладу фахової передвищої освіти ====
Заклад фахової передвищої освіти – це автономна юридична особа, основним видом діяльності якої є провадження освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти на підставі отриманої ліцензії. Заклад фахової передвищої освіти функціонує в одному з таких статусів:
* ● бюджетна установа;
* ● неприбутковий заклад освіти;
* ● прибутковий заклад освіти, що діє на основі власного статуту або положення та має окремі права фінансово-господарської самостійності.
====Типи закладів фахової передвищої освіти====
Залежно від засновника заклад фахової передвищої освіти може діяти як державний, комунальний чи приватний заклад освіти та в організаційно-правових формах відповідно до законодавства України.
В Україні діють такі типи закладів фахової передвищої освіти:
* ● фаховий коледж – заклад, що забезпечує підготовку фахівців у різних галузях;
* ● військовий коледж сержантського складу – спеціалізований заклад для підготовки військових фахівців;
* ● фаховий коледж зі специфічними умовами навчання – заклад, що враховує особливі вимоги до навчання, наприклад, для осіб з інвалідністю чи інших спеціальних категорій.

====Освітня діяльність фахових коледжів====
Фахові коледжі провадять освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям фахової передвищої освіти, дослідницьку та/або творчу мистецьку, та/або спортивну діяльність, забезпечуючи поєднання теоретичного навчання з навчанням на робочих місцях. На підставі ліцензії (ліцензій) вони забезпечують здобуття:
* ● профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування;
* ● професійної (професійно-технічної) освіти;
* ● початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти;
* ● першого (бакалаврського) рівня вищої освіти;
* ● базової загальної середньої освіти, якщо наскрізна освітньо-професійна програма передбачає підготовку фахового молодшого бакалавра на основі початкової загальної середньої освіти.

====Ліцензування та акредитація====
Заклад фахової передвищої освіти має право здійснювати за відповідними стандартами підготовку фахівців, компетентності яких відповідають 3 та 4 рівням Національної рамки кваліфікацій. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм здійснюються в загальному порядку. Заклад фахової передвищої освіти може утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об’єднання за галузевими або професійними ознаками.
<br>
====Основні завдання====
Основні завдання закладу фахової передвищої освіти є:
* ● забезпечення реалізації права громадян на фахову передвищу освіту;
* ● підготовка кадрів з фаховою передвищою освітою для потреб економіки та суспільства, забезпечення якості фахової передвищої освіти;
* ● провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами фахової передвищої освіти за обраними ними спеціальностями;
* ● участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави шляхом формування людського капіталу;
* ● виховання у здобувачів фахової передвищої освіти патріотизму, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, академічної доброчесності, формування правової та екологічної культури, моральних цінностей, здорового способу життя, здатності критично мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;
* ● забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності;
* ● створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів, збереження здоров’я учасників освітнього процесу;
* ● збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
* ● поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
* ● налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності у сфері освіти, науки, спорту, мистецтва і культури;
* ● вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників;
* ● взаємодія з роботодавцями, їхніми організаціями та об’єднаннями, іншими соціальними партнерами, професійними об’єднаннями та сприяння працевлаштуванню випускників;
* ● ефективне використання майна і коштів для провадження освітньої діяльності.

====Міжнародна співпраця та партнерство====
Заклад фахової передвищої освіти може провадити освітню діяльність спільно з українськими та іноземними закладами освіти за узгодженими освітньо-професійними програмами, а також утворювати освітні, освітньо-наукові, науково-виробничі та освітньо-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму.

==== Додаткові відомості ====

Заклади фахової передвищої освіти відіграють важливу роль у формуванні кваліфікованих кадрів для ринку праці, сприяючи працевлаштуванню випускників через співпрацю з роботодавцями та професійними об’єднаннями. Вони також можуть брати участь у міжнародних програмах обміну та наукових проєктах, що підвищує їх статус і конкурентоспроможність.

=== Джерела ===
# Закон України «Про фахову передвищу освіту» (від 06.06.2019 № 2745-VIII). Електронний ресурс. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19 (дата звернення: 12.09.2019).
# Закон України «Про освіту» (від 09.08.2019 № 38-39). Електронний ресурс. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 12.09.2019).

=== Автори ===

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=28
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=28
|Місяць змін=04
|Рік змін=2025
|Автор=Радкевич В. О.
|Модератор=Радкевич О.П.
}}

[[Категорія:Blog]]

Безпечна поведінка учнів в інтернет середовищі

2026-03-18T17:30:02Z

Юлія Рогушина: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Safe behavior of students in the online environment
|Абревіатура=БПУІС
|Дефініція=ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня - створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого - на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі.
|Ілюстрація=Safe behavior of students in the online environment.png
}}
__TOC__

===Основні відомості===
Порушення безпечної поведінки одними суб’єктами взаємодії стає джерелом небезпеки для інших. Небезпечність одних видів поведінки легше відображається психікою, а інші загрози можуть навіть не рефлексуватися. До перших відносять ризики технічного втручання, дистанційного перехоплення контролю за пристроєм; руйнування або шифрування файлів, коли втрачається доступ до інформації; викрадання паролів, для чого використовуються і створюються спеціальні шкідливі програми. Психологічне втручання - це порушення безпечної поведінки, яке знижує психол. благополуччя інших учасників Інтернет-взаемодії (відбувається, наприклад, унаслідок кібербулінгу). До слабко рефлексованих впливів відносять закономірності, виявлені в результаті досліджень статистичними методами, які оприявнюють приховані зв’язки, наприклад, між тривалістю екранних практик і зайвою вагою, погіршенням здоров’я. Безпечна повіденка потребує як усвідомлення загроз в Інтернет-середовищі, так і збалансованості Інтернет-практик та інших невіртуальних способів саморегуляції і проведення дозвілля.

Усвідомлення учнями загроз, що можуть чатувати на них у мережі Інтернет, ризиків роботи з Інтернет-ресурсами і вразливості до таких загроз е базою для формування основ безпечної поведінки. Ризик для учня під час роботи з ресурсами в Інтернеті розуміють як імовірність завдання шкоди його фізичному здоров’ю або психол. стану, формування в нього хибних або неадекватних уявлень про об’єкти і процеси навколишнього світу; зміщення моральних цінностей тощо. Серед ризиків і загроз, які порушують безпечну поведінку, значна частина перенесена з реального життя, але є й такі, що не мають відповідників у реальному житті (спам, вірус, шпигунське програмне забезпечення тощо).

===Додаткові відомості===
Сьогодні цілком очевидною стає потреба в цілеспрямованому формуванні на основі знань про сутність Інтернет-загроз та способи їх уникнення, уміння визначати й оцінювати реальність загрози та приймати своєчасні рішення щодо запобігання небезпеці. Доцільно пояснити дітям правила безпечної поведінки під час мережевої комунікації, обговорити потенційні ризики та наслідки взаємодії з незнайомими дорослими тощо. Що старша дитина, то більше її слід залучати до створення правил. З кожним віковим періодом пов’язані специфічні медіаризики, які вивчає медіапсихологія, формування безпечної поведінки має спрямовуватися на їх профілактику, зокрема засобами медіаосвіти. Учителі й батьки можуть застосовувати спеціальне програмне забезпечення для моніторингу і контролю доступу учнів до Інтернету, складати список заборонених сайтів. Проте ці технічні засоби самі по собі не усувають саму проблему, адже дитина має навчитися самостійно дбати про безпечну поведінку. Допомогти цьому можуть: 1) формалізована шкільна політика безпечної поведінки як обов’язковий документ, що включає інструкцію щодо публікації в Інтернеті особистих даних учнів, їхніх фотографій, аудіо- і відеоматеріалів тощо; і} заходи та ресурси для формування безпечної поведінки учнів: День безпечнішого Інтернету (SaferInternetDay), що відзначається у світі з 2004 р.; програма «Безпека дітей в Інтернеті (2008 р.); веб-сайт «Онляндія – безпечна веб-країна)); онлайн-курс «Основи інформаційної безпеки)) (Prometeus); посібник «Діти в Інтернеті: як навчити безпеки у віртуальному світі)), рекомендований МОН для використання школах; комплексний освітній ресурс для дітей і вчителів «Про Інтернет))(www.prointernet.in.ua), що діє з 2014 р.; мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами Інтернету (https://onlinesafety.info).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Безпечна поведінка учнів в Інтернет-середовищі]] ''' (''англ. - [[Name::Safe behavior of students in the online environment]]'') - [[Дефініція:: ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня – створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого – на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі]].
</blockquote>

===Джерела===
# Ковальчук В. Н. Забезпечення інформаційної безпеки старшокласників у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі: автореф. мис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец, ї 3.00.10. Київ, 2011.
# Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія / за ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://www.academia.edu/17356316/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 |ознайомитись]]
# Методичні рекомендації з інформаційної безпеки навчального комп’ютерного комплексу / уклад. В. М. Дем’яненко, В. Н. Ковальчук. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/107122/ |ознайомитись]]
# Назаренко В. С. Механізми створення безпечного інтернет-середовища школярів // Педагогічні науки. 2017. Т. 3. № 76. [[Сем_посилання::https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/547 |ознайомитись]]

===Автори===

[[Автор::Найдьонова Л. А.| ]] [[Автор::Яцишин А. В.| ]][[Автор::Дудко А. Ф.| ]] [[Модератор::Рогушина Ю.В.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]
[[День оприлюднення:: 16| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін:: 16| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=16
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=16
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.
|Модератор=Рогушина Ю.В.
|Редактор=Середа Х. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Безпечна поведінка учнів в інтернет середовищі

2026-03-18T17:28:42Z

Юлія Рогушина: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Safe behavior of students in the online environment
|Абревіатура=БПУІС
|Дефініція=ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня - створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого - на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі.
|Ілюстрація=Safe behavior of students in the online environment.png
}}
__TOC__

===Основні відомості===
Порушення безпечної поведінки одними суб’єктами взаємодії стає джерелом небезпеки для інших. Небезпечність одних видів поведінки легше відображається психікою, а інші загрози можуть навіть не рефлексуватися. До перших відносять ризики технічного втручання, дистанційного перехоплення контролю за пристроєм; руйнування або шифрування файлів, коли втрачається доступ до інформації; викрадання паролів, для чого використовуються і створюються спеціальні шкідливі програми. Психологічне втручання - це порушення безпечної поведінки, яке знижує психол. благополуччя інших учасників Інтернет-взаемодії (відбувається, наприклад, унаслідок кібербулінгу). До слабко рефлексованих впливів відносять закономірності, виявлені в результаті досліджень статистичними методами, які оприявнюють приховані зв’язки, наприклад, між тривалістю екранних практик і зайвою вагою, погіршенням здоров’я. Безпечна повіденка потребує як усвідомлення загроз в Інтернет-середовищі, так і збалансованості Інтернет-практик та інших невіртуальних способів саморегуляції і проведення дозвілля.

Усвідомлення учнями загроз, що можуть чатувати на них у мережі Інтернет, ризиків роботи з Інтернет-ресурсами і вразливості до таких загроз е базою для формування основ безпечної поведінки. Ризик для учня під час роботи з ресурсами в Інтернеті розуміють як імовірність завдання шкоди його фізичному здоров’ю або психол. стану, формування в нього хибних або неадекватних уявлень про об’єкти і процеси навколишнього світу; зміщення моральних цінностей тощо. Серед ризиків і загроз, які порушують безпечну поведінку, значна частина перенесена з реального життя, але є й такі, що не мають відповідників у реальному житті (спам, вірус, шпигунське програмне забезпечення тощо).

===Додаткові відомості===
Сьогодні цілком очевидною стає потреба в цілеспрямованому формуванні на основі знань про сутність Інтернет-загроз та способи їх уникнення, уміння визначати й оцінювати реальність загрози та приймати своєчасні рішення щодо запобігання небезпеці. Доцільно пояснити дітям правила безпечної поведінки під час мережевої комунікації, обговорити потенційні ризики та наслідки взаємодії з незнайомими дорослими тощо. Що старша дитина, то більше її слід залучати до створення правил. З кожним віковим періодом пов’язані специфічні медіаризики, які вивчає медіапсихологія, формування безпечної поведінки має спрямовуватися на їх профілактику, зокрема засобами медіаосвіти. Учителі й батьки можуть застосовувати спеціальне програмне забезпечення для моніторингу і контролю доступу учнів до Інтернету, складати список заборонених сайтів. Проте ці технічні засоби самі по собі не усувають саму проблему, адже дитина має навчитися самостійно дбати про безпечну поведінку. Допомогти цьому можуть: 1) формалізована шкільна політика безпечної поведінки як обов’язковий документ, що включає інструкцію щодо публікації в Інтернеті особистих даних учнів, їхніх фотографій, аудіо- і відеоматеріалів тощо; і} заходи та ресурси для формування безпечної поведінки учнів: День безпечнішого Інтернету (SaferInternetDay), що відзначається у світі з 2004 р.; програма «Безпека дітей в Інтернеті (2008 р.); веб-сайт «Онляндія – безпечна веб-країна)); онлайн-курс «Основи інформаційної безпеки)) (Prometeus); посібник «Діти в Інтернеті: як навчити безпеки у віртуальному світі)), рекомендований МОН для використання школах; комплексний освітній ресурс для дітей і вчителів «Про Інтернет))(www.prointernet.in.ua), що діє з 2014 р.; мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами Інтернету (https://onlinesafety.info).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Безпечна поведінка учнів в Інтернет-середовищі]] ''' (''англ. - [[Name::Safe behavior of students in the online environment]]'') - [[Дефініція:: ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня – створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого – на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі]].
</blockquote>

===Джерела===
# Ковальчук В. Н. Забезпечення інформаційної безпеки старшокласників у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі: автореф. мис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец, ї 3.00.10. Київ, 2011.
# Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія / за ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://www.academia.edu/17356316/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 |ознайомитись]]
# Методичні рекомендації з інформаційної безпеки навчального комп’ютерного комплексу / уклад. В. М. Дем’яненко, В. Н. Ковальчук. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/107122/ |ознайомитись]]
# Назаренко В. С. Механізми створення безпечного інтернет-середовища школярів // Педагогічні науки. 2017. Т. 3. № 76. [[Сем_посилання::https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/547 |ознайомитись]]

===Автори===

[[Автор::Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.| ]] [[Модератор::Рогушина Ю.В.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]
[[День оприлюднення:: 16| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін:: 16| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=16
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=16
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Найдьонова Л. А., Яцишиноооо А. В., Дудко А. Ф.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Середа Х. В.
}}

[[Категорія:Blog]]

Безпечна поведінка учнів в інтернет середовищі

2026-03-18T17:28:12Z

Юлія Рогушина:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Safe behavior of students in the online environment
|Абревіатура=БПУІС
|Дефініція=ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня - створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого - на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі.
|Ілюстрація=Safe behavior of students in the online environment.png
}}
__TOC__

===Основні відомості===
Порушення безпечної поведінки одними суб’єктами взаємодії стає джерелом небезпеки для інших. Небезпечність одних видів поведінки легше відображається психікою, а інші загрози можуть навіть не рефлексуватися. До перших відносять ризики технічного втручання, дистанційного перехоплення контролю за пристроєм; руйнування або шифрування файлів, коли втрачається доступ до інформації; викрадання паролів, для чого використовуються і створюються спеціальні шкідливі програми. Психологічне втручання - це порушення безпечної поведінки, яке знижує психол. благополуччя інших учасників Інтернет-взаемодії (відбувається, наприклад, унаслідок кібербулінгу). До слабко рефлексованих впливів відносять закономірності, виявлені в результаті досліджень статистичними методами, які оприявнюють приховані зв’язки, наприклад, між тривалістю екранних практик і зайвою вагою, погіршенням здоров’я. Безпечна повіденка потребує як усвідомлення загроз в Інтернет-середовищі, так і збалансованості Інтернет-практик та інших невіртуальних способів саморегуляції і проведення дозвілля.

Усвідомлення учнями загроз, що можуть чатувати на них у мережі Інтернет, ризиків роботи з Інтернет-ресурсами і вразливості до таких загроз е базою для формування основ безпечної поведінки. Ризик для учня під час роботи з ресурсами в Інтернеті розуміють як імовірність завдання шкоди його фізичному здоров’ю або психол. стану, формування в нього хибних або неадекватних уявлень про об’єкти і процеси навколишнього світу; зміщення моральних цінностей тощо. Серед ризиків і загроз, які порушують безпечну поведінку, значна частина перенесена з реального життя, але є й такі, що не мають відповідників у реальному житті (спам, вірус, шпигунське програмне забезпечення тощо).

===Додаткові відомості===
Сьогодні цілком очевидною стає потреба в цілеспрямованому формуванні на основі знань про сутність Інтернет-загроз та способи їх уникнення, уміння визначати й оцінювати реальність загрози та приймати своєчасні рішення щодо запобігання небезпеці. Доцільно пояснити дітям правила безпечної поведінки під час мережевої комунікації, обговорити потенційні ризики та наслідки взаємодії з незнайомими дорослими тощо. Що старша дитина, то більше її слід залучати до створення правил. З кожним віковим періодом пов’язані специфічні медіаризики, які вивчає медіапсихологія, формування безпечної поведінки має спрямовуватися на їх профілактику, зокрема засобами медіаосвіти. Учителі й батьки можуть застосовувати спеціальне програмне забезпечення для моніторингу і контролю доступу учнів до Інтернету, складати список заборонених сайтів. Проте ці технічні засоби самі по собі не усувають саму проблему, адже дитина має навчитися самостійно дбати про безпечну поведінку. Допомогти цьому можуть: 1) формалізована шкільна політика безпечної поведінки як обов’язковий документ, що включає інструкцію щодо публікації в Інтернеті особистих даних учнів, їхніх фотографій, аудіо- і відеоматеріалів тощо; і} заходи та ресурси для формування безпечної поведінки учнів: День безпечнішого Інтернету (SaferInternetDay), що відзначається у світі з 2004 р.; програма «Безпека дітей в Інтернеті (2008 р.); веб-сайт «Онляндія – безпечна веб-країна)); онлайн-курс «Основи інформаційної безпеки)) (Prometeus); посібник «Діти в Інтернеті: як навчити безпеки у віртуальному світі)), рекомендований МОН для використання школах; комплексний освітній ресурс для дітей і вчителів «Про Інтернет))(www.prointernet.in.ua), що діє з 2014 р.; мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами Інтернету (https://onlinesafety.info).

====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Безпечна поведінка учнів в Інтернет-середовищі]] ''' (''англ. - [[Name::Safe behavior of students in the online environment]]'') - [[Дефініція:: ґрунтується, з одного боку, на формуванні зовнішніх умов безпеки учня – створенні безпечного Інтернет-середовища, з другого – на забезпечені внутрішніх умов безпеки - набутті учнями знань щодо розпізнавання, профілактики, уникнення і подолання загроз в Інтернеті та формуванні у них відповідних умінь і навичок. Забезпечення Інтернет-безпеки учня передбачає сукупність взаємопов’язаних засобів, заходів та методів захисту, призначених для досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів учнів під час роботи в мережі]].
</blockquote>

===Джерела===
# Ковальчук В. Н. Забезпечення інформаційної безпеки старшокласників у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі: автореф. мис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: спец, ї 3.00.10. Київ, 2011.
# Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія / за ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://www.academia.edu/17356316/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 |ознайомитись]]
# Методичні рекомендації з інформаційної безпеки навчального комп’ютерного комплексу / уклад. В. М. Дем’яненко, В. Н. Ковальчук. Київ, 2014. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/107122/ |ознайомитись]]
# Назаренко В. С. Механізми створення безпечного інтернет-середовища школярів // Педагогічні науки. 2017. Т. 3. № 76. [[Сем_посилання::https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/547 |ознайомитись]]

===Автори===

[[Автор::Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.| ]] [[Модератор::Рогушина Ю.В.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]
[[День оприлюднення:: 16| ]] [[Місяць оприлюднення:: 03| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]
[[День змін:: 16| ]] [[Місяць змін:: 03| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=16
|Місяць оприлюднення=03
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=16
|Місяць змін=03
|Рік змін=2026
|Автор=Найдьонова Л. А., Яцишин А. В., Дудко А. Ф.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Середа Х. В.
}}

[[Категорія:Blog]]