<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0+%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0</id>
	<title>Українська електронна енциклопедія освіти - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0+%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0"/>
	<updated>2026-06-23T13:28:08Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.40.0</generator>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18711</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18711"/>
		<updated>2026-06-17T13:24:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: /* Про дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Про дослідження====&lt;br /&gt;
Стаття підготовлена в межах [[Сем_посилання::https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0126U003220/|проєкту № 2025.07/0074 «Штучний інтелект для наукових досліджень у галузі освіти: прогнозування, моделювання інтеграції та цифрові дослідницькі компетентності»]], що виконується за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України за результатами конкурсу «Передова наука в Україні 2026-2028».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::штучний інтелект]], [[keyword::генеративний штучний інтелект]], [[keyword::цифрова трансформація освіти]], [[keyword::освітні дослідження]], [[keyword::цифрова компетентність]], [[keyword::етичне використання ШІ]], [[keyword::людиноцентричність]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80]]&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. [[Сем_посилання::https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240]] &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/]] &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). [[Сем_посилання::https://rm.coe.int/1680afae3c]]&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.2766/153756]]&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. [[Сем_посилання::https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1]]&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. [[Сем_посилання::https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from [[Сем_посилання::https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Євтушок І.А.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 02| ]] [[Місяць оприлюднення:: 06| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 02| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]]  [[Статус:: Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Опубліковано&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=02&lt;br /&gt;
|Місяць змін=06&lt;br /&gt;
|Рік змін=2026&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=Євтушок І. А.&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18710</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18710"/>
		<updated>2026-06-17T13:24:09Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Про дослідження====&lt;br /&gt;
Стаття підготовлена в межах [[Сем_посилання::https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0126U003220/|проєкту № 2025.07/0074 «Штучний інтелект для наукових досліджень у галузі освіти: прогнозування, моделювання інтеграції та цифрові дослідницькі компетентності»]], що виконується за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України за результатами конкурсу «Передова наука в Україні 2026-2028»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::штучний інтелект]], [[keyword::генеративний штучний інтелект]], [[keyword::цифрова трансформація освіти]], [[keyword::освітні дослідження]], [[keyword::цифрова компетентність]], [[keyword::етичне використання ШІ]], [[keyword::людиноцентричність]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80]]&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. [[Сем_посилання::https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240]] &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/]] &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). [[Сем_посилання::https://rm.coe.int/1680afae3c]]&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.2766/153756]]&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. [[Сем_посилання::https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1]]&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. [[Сем_посилання::https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from [[Сем_посилання::https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Євтушок І.А.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 02| ]] [[Місяць оприлюднення:: 06| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 02| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]]  [[Статус:: Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Опубліковано&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=02&lt;br /&gt;
|Місяць змін=06&lt;br /&gt;
|Рік змін=2026&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=Євтушок І. А.&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18709</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18709"/>
		<updated>2026-06-17T13:23:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Про дослідження====&lt;br /&gt;
Стаття підготовлена в межах проєкту № 2025.07/0074 [[Сем_посилання::https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0126U003220/|«Штучний інтелект для наукових досліджень у галузі освіти: прогнозування, моделювання інтеграції та цифрові дослідницькі компетентності»]](https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0126U003220/), що виконується за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України за результатами конкурсу «Передова наука в Україні 2026-2028»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::штучний інтелект]], [[keyword::генеративний штучний інтелект]], [[keyword::цифрова трансформація освіти]], [[keyword::освітні дослідження]], [[keyword::цифрова компетентність]], [[keyword::етичне використання ШІ]], [[keyword::людиноцентричність]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80]]&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. [[Сем_посилання::https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240]] &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/]] &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). [[Сем_посилання::https://rm.coe.int/1680afae3c]]&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.2766/153756]]&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. [[Сем_посилання::https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1]]&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. [[Сем_посилання::https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from [[Сем_посилання::https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Євтушок І.А.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 02| ]] [[Місяць оприлюднення:: 06| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 02| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]]  [[Статус:: Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Опубліковано&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=02&lt;br /&gt;
|Місяць змін=06&lt;br /&gt;
|Рік змін=2026&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=Євтушок І. А.&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18675</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18675"/>
		<updated>2026-06-05T12:38:26Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::штучний інтелект]], [[keyword::генеративний штучний інтелект]], [[keyword::цифрова трансформація освіти]], [[keyword::освітні дослідження]], [[keyword::цифрова компетентність]], [[keyword::етичне використання ШІ]], [[keyword::людиноцентричність]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80]]&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. [[Сем_посилання::https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240]] &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/]] &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). [[Сем_посилання::https://rm.coe.int/1680afae3c]]&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.2766/153756]]&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. [[Сем_посилання::https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1]]&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. [[Сем_посилання::https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from [[Сем_посилання::https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Євтушок І.А.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 02| ]] [[Місяць оприлюднення:: 06| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 02| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]]  [[Статус:: Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Опубліковано&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=02&lt;br /&gt;
|Місяць змін=06&lt;br /&gt;
|Рік змін=2026&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=Євтушок І. А.&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18671</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18671"/>
		<updated>2026-06-02T13:25:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80]]&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. [[Сем_посилання::https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240]] &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/]] &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). [[Сем_посилання::https://rm.coe.int/1680afae3c]]&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.2766/153756]]&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. [[Сем_посилання::https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1]]&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. [[Сем_посилання::https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from [[Сем_посилання::https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Євтушок І.А.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 02| ]] [[Місяць оприлюднення:: 06| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 02| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]]  [[Статус:: Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Опубліковано&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=02&lt;br /&gt;
|Місяць змін=06&lt;br /&gt;
|Рік змін=2026&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=Євтушок І. А.&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18670</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18670"/>
		<updated>2026-06-02T13:23:22Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80]]&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. [[Сем_посилання::https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240]] &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/]] &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). [[Сем_посилання::https://rm.coe.int/1680afae3c]]&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.2766/153756]]&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. [[Сем_посилання::https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1]]&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. [[Сем_посилання::https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from [[Сем_посилання::https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Євтушок І.А.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 02| ]] [[Місяць оприлюднення:: 06| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 02| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]]  [[Статус:: Опубліковано| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Опубліковано&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=02&lt;br /&gt;
|Місяць змін=06&lt;br /&gt;
|Рік змін=2026&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=Євтушок І. А.&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18669</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18669"/>
		<updated>2026-06-02T13:21:07Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80]]&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. [[Сем_посилання::https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240]] &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221]]&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/]] &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). [[Сем_посилання::https://rm.coe.int/1680afae3c]]&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.2766/153756]]&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. [[Сем_посилання::https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104]]&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. [[Сем_посилання::https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1]]&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. [[Сем_посилання::https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. [[Сем_посилання::https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455]]&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from [[Сем_посилання::https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Євтушок І.А.| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 02| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]]  [[Статус:: Опубліковано| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Опубліковано&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=02&lt;br /&gt;
|Місяць змін=06&lt;br /&gt;
|Рік змін=2026&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=Євтушок І. А.&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18668</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18668"/>
		<updated>2026-06-02T13:12:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
*• інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
*• генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
*• системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
*• інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
*• мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
*• сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
*• інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
*• інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
*• педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
*• психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
*• соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
*• філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
*• право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
*• менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
*• непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
*• системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
*• загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
*• поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*• порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*• формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*• зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18645</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18645"/>
		<updated>2026-05-29T13:30:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18642</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18642"/>
		<updated>2026-05-29T13:28:20Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png|600 × 163px|безрамки|праворуч| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Принципи відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18605</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18605"/>
		<updated>2026-05-26T12:25:43Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Основні напрями застосування штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Принципи відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18604</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18604"/>
		<updated>2026-05-26T10:09:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Основні напрями застосування штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Принципи відповідального використання ШІ====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Принципи відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18603</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18603"/>
		<updated>2026-05-26T10:07:41Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Основні напрями застосування штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Принципи відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18602</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18602"/>
		<updated>2026-05-26T10:06:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Основні напрями застосування штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Принципи відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Основні напрями застосування штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Принципи відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18601</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18601"/>
		<updated>2026-05-26T10:04:20Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Основні напрями застосування штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Принципи відповідального використання штучного інтелекту в освіті й науці&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18600</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18600"/>
		<updated>2026-05-26T09:58:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Основні напрями застосування штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18599</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18599"/>
		<updated>2026-05-26T09:54:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
* формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
* зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18598</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18598"/>
		<updated>2026-05-26T09:53:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
+ порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
+ формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
+ зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]] [[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18597</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18597"/>
		<updated>2026-05-26T09:51:58Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: /* Обмеження й ризики */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]] [[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18596</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18596"/>
		<updated>2026-05-26T09:51:39Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: /* Обмеження й ризики */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;1. Технологічно-етичні ризики:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;2. Дидактико-когнітивні ризики:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]] [[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18595</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18595"/>
		<updated>2026-05-26T09:51:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: /* Обмеження й ризики */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1\. Технологічно-етичні ризики:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
2\. Дидактико-когнітивні ризики:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]] [[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18594</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18594"/>
		<updated>2026-05-26T09:49:36Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Технологічно-етичні ризики:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
# Дидактико-когнітивні ризики:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 26| ]] [[Місяць оприлюднення:: 05| ]] [[Рік оприлюднення:: 2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=26&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Спірін О. М.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Середа Х. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]] [[Категорія:Наука]] [[Категорія:Цифровізація]] [[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18593</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18593"/>
		<updated>2026-05-26T09:44:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Технологічно-етичні ризики:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
# Дидактико-когнітивні ризики:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80&lt;br /&gt;
# Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 15 травня). Безпечний ШІ для мільйонів українців: Україна підписала Рамкову конвенцію про штучний інтелект та права людини. https://thedigital.gov.ua/news/technologies/bezpechniy-shi-dlya-milyoniv-ukraintsiv-ukraina-pidpisala-ramkovu-konventsiyu-pro-shtuchniy-intelekt-ta-prava-lyudini&lt;br /&gt;
# Спірін, О., Коломієць, А., Громов, Є., Жовнич, О., Коломієць, Д., &amp;amp; Кушнір, О. (2025). Використання інструменту Deep Research AI в педагогічній і науково-педагогічній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 110(6), 271-293. https://doi.org/10.33407/itlt.v110i6.6240 &lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі», 21 листопада 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(2), 1–9. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221.&lt;br /&gt;
# Спірін, О. М. (2004). Початки штучного інтелекту: навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/ &lt;br /&gt;
# Council of Europe. (2024). Council of Europe Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (Council of Europe Treaty Series No. 225). https://rm.coe.int/1680afae3c&lt;br /&gt;
# European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/153756&lt;br /&gt;
# European Parliament &amp;amp; Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). Official Journal of the European Union, L, 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391104&lt;br /&gt;
# Miao, F., &amp;amp; Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:48223/pf0000386693&lt;br /&gt;
# National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial intelligence risk management framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1&lt;br /&gt;
# OECD. (2019). Recommendation of the Council on Artificial Intelligence (OECD/LEGAL/0449). OECD Legal Instruments. https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449&lt;br /&gt;
# UNESCO. (2022). Recommendation on the ethics of artificial intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000380455&lt;br /&gt;
# UNESCO. (n.d.). Artificial intelligence in education. Retrieved May 25, 2026, from https://www.unesco.org/en/digital-education/artificial-intelligence&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18592</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18592"/>
		<updated>2026-05-26T09:40:50Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: /* Обмеження й ризики */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Технологічно-етичні ризики:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
# Дидактико-когнітивні ризики:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18591</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18591"/>
		<updated>2026-05-26T09:10:30Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Технологічно-етичні ризики:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Дидактико-когнітивні ризики:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18590</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18590"/>
		<updated>2026-05-26T09:09:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# &#039;&#039;Технологічно-етичні ризики&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
# &#039;&#039;Дидактико-когнітивні ризики&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18589</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18589"/>
		<updated>2026-05-26T09:07:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# &#039;&#039;Технологічно-етичні ризики&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# &#039;&#039;Дидактико-когнітивні ризики&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18588</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18588"/>
		<updated>2026-05-26T09:05:53Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ці принципи узгоджуються з міжнародними орієнтирами ЮНЕСКО щодо людиноцентричного бачення генеративного ШІ в освіті й дослідженнях, Європейським актом про ШІ, а також Рамковою конвенцією Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, яку Україна офіційно підписала 15 травня 2025 року, зафіксувавши свій стратегічний курс на побудову безпечного, прозорого та правового цифрового освітнього середовища.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Обмеження й ризики====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри значний потенціал, інтеграція ШІ в освітньо-наукову діяльність пов’язана з низкою істотних викликів. За логікою походження та прояву ці ризики доцільно диференціювати на дві основні групи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# &#039;&#039;Технологічно-етичні ризики&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
* неточність або вигаданість результатів (зокрема фальшиві посилання, помилкові факти, неправильно інтерпретовані дані);&lt;br /&gt;
* непрозорість алгоритмів і складність інтерпретації логіки окремих рішень систем ШІ («ефект чорної скриньки»);&lt;br /&gt;
* системна упередженість моделей, зумовлена специфікою даних, на яких вони навчалися;&lt;br /&gt;
* загрози для приватності, конфіденційності й захисту персональних даних учасників освітнього процесу;&lt;br /&gt;
* поглиблення цифрової нерівності між тими, хто має доступ до передових комерційних ШІ-сервісів і відповідної підготовки, та тими, хто такого доступу позбавлений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# &#039;&#039;Дидактико-когнітивні ризики&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
*порушення норм академічної доброчесності, некоректне присвоєння авторства та приховане використання ШІ під час виконання навчальних або наукових робіт;&lt;br /&gt;
*формування надмірної залежності здобувачів освіти або дослідників від автоматизованої підтримки, що загрожує редукцією базових когнітивних навичок;&lt;br /&gt;
*зниження ролі критичного мислення в разі некритичного й сліпого прийняття згенерованих ШІ результатів&lt;br /&gt;
Тому інтеграція ШІ в освіту має супроводжуватися не лише технічним упровадженням, а й науково-методичним обґрунтуванням, підготовкою педагогів, розробленням інституційних політик, оновленням правил оцінювання, захистом даних і формуванням культури відповідального використання цифрових технологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18587</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18587"/>
		<updated>2026-05-26T09:00:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідження ШІ в освіті має міждисциплінарний характер, який проявляється в тому, що його вивчення не може бути обмежене лише інформатикою або педагогікою. У цій проблематиці поєднуються:&lt;br /&gt;
* інформатика й комп’ютерні науки – розроблення, аналіз і використання алгоритмів, моделей, даних, програмних систем;&lt;br /&gt;
* педагогіка – визначення дидактичної доцільності, методичних умов, освітніх результатів і способів інтеграції ШІ в навчання;&lt;br /&gt;
* психологія – вивчення впливу ШІ на мислення, мотивацію, саморегуляцію, когнітивне навантаження, довіру до автоматизованих рішень;&lt;br /&gt;
* соціологія освіти – аналіз цифрової нерівності, доступності, впливу ШІ на освітні практики й соціальні взаємодії;&lt;br /&gt;
* філософія й етика – осмислення меж автономії, відповідальності, людської гідності, авторства, доброчесності та ціннісних орієнтирів;&lt;br /&gt;
* право й освітня політика – визначення нормативних умов, захисту персональних даних, прозорості, підзвітності та безпечного використання;&lt;br /&gt;
* менеджмент освіти – використання ШІ для інформаційно-аналітичної підтримки управління, прогнозування, моніторингу й ухвалення рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Наукове та практичне значення====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В освіті штучний інтелект може виконувати функції інструмента підтримки, а не заміни педагогічної діяльності. Його застосування є доцільним тоді, коли воно сприяє підвищенню якості навчання, розширенню доступу до освітніх ресурсів, персоналізації освітніх траєкторій, розвитку цифрової компетентності, критичного мислення, дослідницьких умінь і творчості здобувачів освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для педагогічних працівників ШІ може бути корисним у підготовці навчальних матеріалів, адаптації змісту до потреб різних груп учнів, створенні вправ і тестів, формуванні прикладів, пояснень, сценаріїв занять, організації зворотного зв’язку, аналізі освітніх даних і плануванні професійного розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для наукових і науково-педагогічних працівників ШІ може використовуватися для попереднього пошуку й систематизації джерел, підтримки огляду літератури, перекладу, структурування тексту, формування дослідницьких питань, аналізу даних, моделювання, прогнозування, підготовки візуалізацій і наукової комунікації. Водночас результати роботи таких систем мають перевірятися дослідником, оскільки ШІ може генерувати неточні, неповні, нерелевантні або вигадані відомості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В управлінні освітою ШІ може застосовуватися для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, моніторингу освітніх процесів, прогнозування ризиків, аналізу потреб учасників освітнього процесу, підтримки комунікації й автоматизації рутинних адміністративних операцій. Проте управлінські рішення, що мають істотний вплив на права, освітні траєкторії або оцінювання людини, не повинні ухвалюватися без належного людського контролю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідальне використання ШІ в освіті й науці має ґрунтуватися на таких &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;принципах&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) людиноцентричність – ШІ має посилювати можливості людини, а не підміняти її професійну, педагогічну, дослідницьку або управлінську відповідальність;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) етичність – застосування ШІ має відповідати нормам академічної доброчесності, поваги до людської гідності, недискримінації, справедливості й інклюзивності;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) прозорість – користувачі мають розуміти, коли, як і з якою метою застосовується ШІ, які дані використовуються та які обмеження мають результати;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) відповідальність – остаточну відповідальність за використання результатів ШІ несе людина або організація, що застосовує відповідну систему;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) безпечність і надійність – застосування ШІ має передбачати перевірку результатів, захист персональних даних, мінімізацію ризиків і запобігання шкоді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) педагогічна доцільність – використання ШІ має бути підпорядковане освітнім цілям, а не технологічній моді;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7) розвиток ШІ-грамотності – учасники освітнього процесу мають набувати знань і вмінь критичного, безпечного й відповідального використання ШІ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18586</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18586"/>
		<updated>2026-05-26T08:55:01Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18585</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18585"/>
		<updated>2026-05-26T08:53:13Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18584</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18584"/>
		<updated>2026-05-26T08:52:28Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
* інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
* генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
* системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
* інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
* мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
* сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
* інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18583</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18583"/>
		<updated>2026-05-26T08:49:30Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
У практиці освіти й науки найчастіше використовуються такі групи ШІ-технологій:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
інтелектуальні навчальні системи – підтримують персоналізоване навчання, адаптують зміст, темп і складність завдань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
генеративні системи ШІ – створюють тексти, зображення, презентації, програмний код, навчальні матеріали, сценарії занять, тести, пояснення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
системи аналізу освітніх даних – допомагають виявляти навчальні труднощі, прогнозувати ризики, аналізувати динаміку результатів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
інструменти автоматизованого оцінювання – підтримують перевірку тестових завдань, письмових відповідей, формування зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
мовні асистенти й чат-боти – забезпечують діалогову підтримку учнів, студентів, педагогів, адміністрацій закладів освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сервіси підтримки наукових досліджень та автономні ШІ-агенти (зокрема інструменти класу &#039;&#039;&#039;Deep Research AI&#039;&#039;&#039;) – застосовуються для високоавтоматизованого багатокрокового пошуку джерел, глибокого семантичного аналізу й синтезу великих масивів наукових даних, попереднього аналізу літератури, структурування матеріалів, оброблення результатів, підготовки оглядів, складного моделювання й прогнозування;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
інструменти забезпечення доступності – підтримують переклад, субтитрування, озвучення, адаптацію матеріалів для осіб з особливими освітніми потребами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18582</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18582"/>
		<updated>2026-05-26T08:46:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18581</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18581"/>
		<updated>2026-05-26T08:41:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
1) моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
2) алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
3) адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
4) різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18580</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18580"/>
		<updated>2026-05-26T08:39:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До &#039;&#039;&#039;основних ознак&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Курсивний текст&#039;&#039; штучного інтелекту належать:&lt;br /&gt;
# моделювання окремих проявів інтелектуальної діяльності людини – аналіз, узагальнення, прогнозування, розпізнавання, генерування, добір або рекомендація рішень;&lt;br /&gt;
# алгоритмічність і зумовленість данними – функціонування систем ШІ ґрунтується на алгоритмах, моделях і даних, що використовуються для навчання, налаштування або роботи системи;&lt;br /&gt;
# адаптивність – здатність окремих систем змінювати свою поведінку залежно від даних, контексту використання або зворотного зв’язку;&lt;br /&gt;
# різний рівень автономності – від допоміжних інструментів, що працюють під повним контролем користувача, до складніших систем, які самостійно формують рекомендації або рішення;&lt;br /&gt;
5) ймовірнісний характер результатів – результати багатьох сучасних систем ШІ не є абсолютно детермінованими й потребують критичної перевірки;&lt;br /&gt;
6) соціотехнічний характер – ефективність і безпечність ШІ залежать не лише від технологічних характеристик, а й від цілей, умов, норм, компетентності користувачів і відповідальності організацій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18579</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18579"/>
		<updated>2026-05-26T08:37:14Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]], [[Сем_посилання::https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221|цифрової трансформації освіти]] вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18578</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18578"/>
		<updated>2026-05-26T08:34:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У попередніх авторських матеріалах із проблематики опанування основ штучного інтелекту [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf|проблематики опанування основ штучного інтелекту]] (https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/458/1/Spirin_Pochatky_shtuchnogo_intelektu.pdf), цифрової трансформації освіти ( https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7221) вже зафіксовано близьке трактування: ШІ розглядається як науковий напрямок, у рамках якого ставляться і розв&#039;язуються задачі апаратного або програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, як властивість штучних інтелектуальних систем і як сімейство комп’ютерно орієнтованих технологій, що реалізують здатність розв’язувати інтелектуальні задачі, притаманні людині. Запропоноване визначення уточнює це трактування з урахуванням освітньо-наукового контексту, принципів відповідального використання та сучасної ролі ШІ як чинника цифрової трансформації освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18577</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18577"/>
		<updated>2026-05-26T08:29:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
Наукові передумови розвитку штучного інтелекту пов’язані з формуванням математичної логіки, кібернетики, теорії алгоритмів, інформатики, когнітивної науки, лінгвістики й психології мислення. У другій половині ХХ ст. дослідження ШІ розвивалися передусім у напрямі створення формальних моделей міркування, експертних систем, систем пошуку рішень, машинного перекладу й автоматизованого доведення теорем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення / Етапи розвитку====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подальший розвиток обчислювальної техніки, мережних технологій, великих масивів даних і методів машинного навчання сприяв переходу від правилово-логічних систем до статистичних, нейромережних і гібридних моделей. На початку ХХІ ст. особливого поширення набули технології глибокого навчання, що забезпечили значний поступ у розпізнаванні мовлення, зображень, текстів, у прогнозуванні та класифікації даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новий етап суспільної уваги до ШІ пов’язаний із масовим поширенням генеративних моделей, здатних створювати текстовий, візуальний, аудіо- та програмний контент. Саме генеративний ШІ актуалізував потребу в науково-методичному осмисленні його використання в освіті, розробленні правил академічної доброчесності, формуванні ШІ-грамотності та створенні інституційних політик відповідального застосування таких інструментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
Штучний інтелект є складним міждисциплінарним поняттям, що поєднує науковий, технічний, когнітивний, соціальний, етичний і педагогічний виміри. У найзагальнішому значенні воно вказує на здатність створених людиною інтелектуальних систем здійснювати дії, які пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням закономірностей, формуванням висновків, генеруванням текстів, зображень, програмного коду, рекомендацій або рішень, прогнозуванням, плануванням і підтримкою комунікації.&lt;br /&gt;
У сучасному освітньо-науковому контексті ШІ не варто зводити лише до окремих програмних продуктів або чат-ботів. Він охоплює ширше сімейство цифрових технологій і сервісів: машинне навчання, глибоке навчання, оброблення природної мови, комп’ютерний зір, інтелектуальні тьюторські системи, адаптивні освітні платформи, генеративні моделі, рекомендаційні системи, інструменти аналізу освітніх даних, автоматизованого оцінювання, підтримки досліджень і прийняття управлінських рішень.&lt;br /&gt;
У сукупності зазначені технології та сервіси визначають перехід від фрагментарного використання окремих цифрових засобів до системної трансформації освіти. Це зумовлює модернізацію його архітектури, оновлення дидактичних моделей взаємодії та перебудову методології наукових досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18576</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18576"/>
		<updated>2026-05-26T08:07:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=artificial intelligence, AI&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ШІ&lt;br /&gt;
|Дефініція=це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності..&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перше використання терміна &amp;quot;Назва терміну&amp;quot; належить вченому ИИИ у 1999 році&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення====&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями : &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;фізична&#039;&#039; (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;нефізична&#039;&#039; (вивчає питання, не пов’язані з анатомічними, антропометричними,&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Штучний інтелект]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Artificial intelligence]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: це властивість штучних інтелектуальних систем виконувати функції, що моделюють певні прояви інтелектуальної діяльності людини й традиційно вважаються її прерогативою; водночас — це сімейство цифрових технологій, інструментів і сервісів, у яких ця властивість реалізується для розв’язування інтелектуальних задач у різних предметних галузях. В освітньо-науковому контексті ШІ доцільно розглядати як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження та науково-методичного обґрунтування його використання, засіб підтримки навчальної, викладацької, управлінської та науково-дослідної діяльності, а також як чинник цифрової трансформації освіти, застосування якого має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, етичності, прозорості й відповідальності]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18575</id>
		<title>Штучний інтелект</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82&amp;diff=18575"/>
		<updated>2026-05-26T08:04:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=Example of reference&lt;br /&gt;
|Абревіатура=АБСД&lt;br /&gt;
|Дефініція=стаття надає приклад для створення статей-довідок, що містіть ілюстрацій та аудіо.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
===Як оформляти посилання===&lt;br /&gt;
Цей фрагмент - тільки довідкова інформація для редакторів, його не треба залишати в готових статтях&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Важливо звернути увагу, що ми працюємо у семантичних вікі, і тому бажано не використовувати посилання без визначення їх змісту&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наявність таких посилань дозволить знаходити потрібні у пошукових запитах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на зовнішній інформаційний ресурс====&lt;br /&gt;
Інформацію можна отримати за посиланням ([[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
або&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис посилання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію иожна подивитися у зовнішній енциклопедії  - [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційний_простір|у Вікіпедії]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Посилання на іншу сторінку УЕЕО====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доцілно використовувати семантичні властивості, що характеризують зміст цього посилання, такі як &amp;quot;Співпраця&amp;quot;, &amp;quot;Автор ідеї&amp;quot;, &amp;quot;Має відношення&amp;quot; та &amp;quot;Використовує&amp;quot; - подібно тому, як це робиться у блоці &amp;quot;Довідка&amp;quot;. Якщо потрібно, будуть створені додаткові властивості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приклади: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо треба змінити форму опису&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це поняття стосується такого важливого поняття, яке описане у статті [[Близько::стаття УЕЕО |щось про інший приклад]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей науковець співпрацював з [[Співпраця::Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова |Національним університетом імені М. П. Драгоманова]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
якщо не потрібно змінювати форму опису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автором цієї теорії є [[Автор ідеї::Наукова школа Жалдака М. І.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посилання буде червоним, якщо такої сторінки в УЕЕО ще немає. Це не помилка, воно запрпацює автоматично після того, як сторінка буде створена.&lt;br /&gt;
====Ілюстрації====&lt;br /&gt;
Досить просто додати одну ілюстрацію уніфікованого розміру у довільному мчсці за допомогою шаблона Зображення з параметрами Назва та Підпис:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Назва=Statistic_id272014_most-used-social-networks-2024-by-number-of-users.png&lt;br /&gt;
|Підпис=Це підпис під ілюстрацією-прикладом&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історична довідка===&lt;br /&gt;
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перше використання терміна &amp;quot;Назва терміну&amp;quot; належить вченому ИИИ у 1999 році&lt;br /&gt;
====Еволюція формування, становлення====&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
====Таксономія / Класифікація====&lt;br /&gt;
Ураховуючи вимоги та тенденції цифровізації освіти, виділяють чотири напрями : &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;фізична&#039;&#039; (вивчає питання, пов’язані з анатомічними, антропометричними, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;нефізична&#039;&#039; (вивчає питання, не пов’язані з анатомічними, антропометричними,&lt;br /&gt;
===Додаткові відомості===&lt;br /&gt;
====Фотогалерея====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Відеоматеріали====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Цікаві факти і висловлювання====&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;[[Назва::Ббббббб]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Yyyyyyy]]&#039;&#039;) - [[Дефініція:: розділ .... ергономіки як науково-практичної дисципліни, що вивчає освітню діяльність, ...., а також навчальне ми]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
# Про створення Аааа&lt;br /&gt;
# Особливості Ааааа&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Автор::Аааааа В. Ю.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Ссссс Л. А.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення:: 00| ]] [[Місяць оприлюднення:: 00| ]] [[Рік оприлюднення:: 0000| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін:: 00| ]] [[Місяць змін:: 00| ]] [[Рік змін:: 0000| ]]  [[Статус:: Редагування| ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Редагування&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=00&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=0000&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Аааааа В. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
|Редактор=Ссссс Л. А.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&amp;diff=18574</id>
		<title>Файл:vidpovidalne vykorystannia shi.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:vidpovidalne_vykorystannia_shi.png&amp;diff=18574"/>
		<updated>2026-05-26T08:02:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: Зображення створене за допомогою ШІ за задумом автора.&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
Зображення створене за допомогою ШІ за задумом автора.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&amp;diff=18573</id>
		<title>Файл:osnovni napryamy zastosuvannya shi.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:osnovni_napryamy_zastosuvannya_shi.png&amp;diff=18573"/>
		<updated>2026-05-26T08:02:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: Зображення створене за допомогою ШІ за задумом автора.&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
Зображення створене за допомогою ШІ за задумом автора.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&amp;diff=18572</id>
		<title>Файл:zmistova struktura ponyattya shi.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:zmistova_struktura_ponyattya_shi.png&amp;diff=18572"/>
		<updated>2026-05-26T08:01:04Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: Зображення створене за допомогою ШІ за задумом автора.&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
Зображення створене за допомогою ШІ за задумом автора.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18541</id>
		<title>Освітні сайти і портали</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18541"/>
		<updated>2026-05-21T13:53:59Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=Educational sites and portals&lt;br /&gt;
|Дефініція=&#039;&#039;&#039;Освітній сайт&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=Educational sites and portals.png&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ОСП&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання освітніх сайтів спрямоване на інформаційно-презентаційну, консультативну, інформаційно-методичну, просвітницьку, навчальну діяльність суб’єктів взаємодії. За допомогою сайтів відбувається взаємодія з громадськістю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зокрема можливо: &lt;br /&gt;
*інтерактивно представити інформацію та дані для аудиторії незалежно від її територіального місцезнаходження; &lt;br /&gt;
*висвітлювати новини та досягнення в освітній діяльності шляхом публікації новин, оглядів, каталогів видань, і навчальних, наукових, методичних і практичних матеріалів; &lt;br /&gt;
*активізувати участь педагогічних працівників, учнів, студентів в Інтернет-олімпіадах, конкурсах, конференціях.&lt;br /&gt;
====Особливості====&lt;br /&gt;
Освітні портали акумулюють територіально розподілені дані про заклади та електронні освітні ресурси, науково-методичні ресурси, аналітичні відомості з освітніх питань, сучасні технології навчання, державні освітні стандарти і базу даних – інформацію, що підтримує індивідуальний рівень освіти та інтерес до безперервного його підвищення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначенням освітніх порталів є задоволення потреб освітян різних рівнів та широких кіл громадськості з пріоритетних питань розвитку освітньої системи. Користувачі порталів мають можливість ознайомитися з державними і нормативними документами, що наявні на урядових та інших освітніх вебсайтах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Основні ознаки порталів усіх типів:&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*здатність інтеграції та агрегації великого обсягу різнотипних даних; &lt;br /&gt;
*наявність гнучких механізмів пошуку; &lt;br /&gt;
*надання сучасного зручного сервісу; &lt;br /&gt;
*наявність засобів персоналізації змісту порталу для категорій користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітній портал є системою вертикальних (профільних) освітніх сайтів, об’єднаних інтегруючою і координуючою програмно-апаратною структурою. Спеціалізовані служби і сервіс порталу забезпечують можливість адекватного доступу до різноманітних онлайнових електронних освітніх ресурсів, таких як електронні бібліотеки, електронні навчальні курси, системи тестування знань, системи віддаленого доступу до центрів колективного користування освітніми обчислювальними та експериментальними ресурсами, а засоби персоніфікації – доступу до змісту індивідуальних і корпоративних користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливіша вимога – можливість інтеграції освітнього порталу та інших освітніх інформаційних систем і сайтів. Функціонал освітнього порталу дозволяє експортувати на зовнішні системи свої інформаційні сервіси: новини, тематичні форуми, банерну мережу, систему розсилання тощо. &lt;br /&gt;
Основне призначення сервісу – допомагати користувачам зручно й ефективно виконувати необхідні їм операції над змістом розділів порталу і використовувати його ресурси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Склад базового сервісу порталу:&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*сервіс пошуку і навігації ресурсами порталу (каталог освітніх ресурсів, метапошукову систему освітніх ресурсів, мапу порталу); &lt;br /&gt;
*інформаційний сервіс (може включати систему новин, банерну мережу); &lt;br /&gt;
*сервіс інтерактивного спілкування (може включати систему форумів, систему проведення опитувань і голосувань, сервіс розсилки) користувачів порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс персоналізації порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс моніторингу і статистики та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&#039;[[Назва::Освітні сайти і портали]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Educational sites and portals]]&#039;&#039;) - [[Дефініція::&#039;&#039;&#039;Освітній сайт&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле. &#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::освітній сайт]], [[keyword::освітній портал]], [[keyword::інформаціний ресурс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Биков В. Ю., Задорожна Н. Т., Омельченко Т. Г. Сучасні підходи та принципи побудови порталів // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору. Київ, 2004. &lt;br /&gt;
# Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. Київ, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Оприлюднено&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=21&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Биков В. Ю., Яцишин А. В.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
[[Автор::Биков В. Ю., Яцишин А. В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення::21| ]] [[Місяць оприлюднення::05| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін::00| ]] [[Місяць змін::00| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18540</id>
		<title>Освітні сайти і портали</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18540"/>
		<updated>2026-05-21T13:52:23Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=Educational sites and portals&lt;br /&gt;
|Дефініція=&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=Educational sites and portals.png&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ОСП&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання освітніх сайтів спрямоване на інформаційно-презентаційну, консультативну, інформаційно-методичну, просвітницьку, навчальну діяльність суб’єктів взаємодії. За допомогою сайтів відбувається взаємодія з громадськістю. &lt;br /&gt;
Зокрема можливо: &lt;br /&gt;
*інтерактивно представити інформацію та дані для аудиторії незалежно від її територіального місцезнаходження; &lt;br /&gt;
*висвітлювати новини та досягнення в освітній діяльності шляхом публікації новин, оглядів, каталогів видань, і навчальних, наукових, методичних і практичних матеріалів; &lt;br /&gt;
*активізувати участь педагогічних працівників, учнів, студентів в Інтернет-олімпіадах, конкурсах, конференціях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітні портали акумулюють територіально розподілені дані про заклади та електронні освітні ресурси, науково-методичні ресурси, аналітичні відомості з освітніх питань, сучасні технології навчання, державні освітні стандарти і базу даних – інформацію, що підтримує індивідуальний рівень освіти та інтерес до безперервного його підвищення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначенням освітніх порталів є задоволення потреб освітян різних рівнів та широких кіл громадськості з пріоритетних питань розвитку освітньої системи. Користувачі порталів мають можливість ознайомитися з державними і нормативними документами, що наявні на урядових та інших освітніх вебсайтах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Основні ознаки порталів усіх типів:&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*здатність інтеграції та агрегації великого обсягу різнотипних даних; &lt;br /&gt;
*наявність гнучких механізмів пошуку; &lt;br /&gt;
*надання сучасного зручного сервісу; &lt;br /&gt;
*наявність засобів персоналізації змісту порталу для категорій користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітній портал є системою вертикальних (профільних) освітніх сайтів, об’єднаних інтегруючою і координуючою програмно-апаратною структурою. Спеціалізовані служби і сервіс порталу забезпечують можливість адекватного доступу до різноманітних онлайнових електронних освітніх ресурсів, таких як електронні бібліотеки, електронні навчальні курси, системи тестування знань, системи віддаленого доступу до центрів колективного користування освітніми обчислювальними та експериментальними ресурсами, а засоби персоніфікації – доступу до змісту індивідуальних і корпоративних користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливіша вимога – можливість інтеграції освітнього порталу та інших освітніх інформаційних систем і сайтів. Функціонал освітнього порталу дозволяє експортувати на зовнішні системи свої інформаційні сервіси: новини, тематичні форуми, банерну мережу, систему розсилання тощо. &lt;br /&gt;
Основне призначення сервісу – допомагати користувачам зручно й ефективно виконувати необхідні їм операції над змістом розділів порталу і використовувати його ресурси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Склад базового сервісу порталу:&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
*сервіс пошуку і навігації ресурсами порталу (каталог освітніх ресурсів, метапошукову систему освітніх ресурсів, мапу порталу); &lt;br /&gt;
*інформаційний сервіс (може включати систему новин, банерну мережу); &lt;br /&gt;
*сервіс інтерактивного спілкування (може включати систему форумів, систему проведення опитувань і голосувань, сервіс розсилки) користувачів порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс персоналізації порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс моніторингу і статистики та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&#039;[[Назва::Освітні сайти і портали]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Educational sites and portals]]&#039;&#039;) - [[Дефініція::&#039;&#039;&#039;Освітній сайт&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле. &#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::освітній сайт]], [[keyword::освітній портал]], [[keyword::інформаціний ресурс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Биков В. Ю., Задорожна Н. Т., Омельченко Т. Г. Сучасні підходи та принципи побудови порталів // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору. Київ, 2004. &lt;br /&gt;
# Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. Київ, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Оприлюднено&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=21&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Биков В. Ю., Яцишин А. В.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
[[Автор::Биков В. Ю., Яцишин А. В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення::21| ]] [[Місяць оприлюднення::05| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін::00| ]] [[Місяць змін::00| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18539</id>
		<title>Освітні сайти і портали</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18539"/>
		<updated>2026-05-21T13:47:10Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=Educational sites and portals&lt;br /&gt;
|Дефініція=&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=Educational sites and portals.png&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ОСП&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання освітніх сайтів спрямоване на інформаційно-презентаційну, консультативну, інформаційно-методичну, просвітницьку, навчальну діяльність суб’єктів взаємодії. За допомогою сайтів відбувається взаємодія з громадськістю. Зокрема можливо: &lt;br /&gt;
*інтерактивно представити інформацію та дані для аудиторії незалежно від її територіального місцезнаходження; &lt;br /&gt;
*висвітлювати новини та досягнення в освітній діяльності шляхом публікації новин, оглядів, каталогів видань, і навчальних, наукових, методичних і практичних матеріалів; &lt;br /&gt;
*активізувати участь педагогічних працівників, учнів, студентів в Інтернет-олімпіадах, конкурсах, конференціях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітні портали акумулюють територіально розподілені дані про заклади та електронні освітні ресурси, науково-методичні ресурси, аналітичні відомості з освітніх питань, сучасні технології навчання, державні освітні стандарти і базу даних – інформацію, що підтримує індивідуальний рівень освіти та інтерес до безперервного його підвищення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначенням освітніх порталів є задоволення потреб освітян різних рівнів та широких кіл громадськості з пріоритетних питань розвитку освітньої системи. Користувачі порталів мають можливість ознайомитися з державними і нормативними документами, що наявні на урядових та інших освітніх вебсайтах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні ознаки порталів усіх типів:&lt;br /&gt;
*здатність інтеграції та агрегації великого обсягу різнотипних даних; &lt;br /&gt;
*наявність гнучких механізмів пошуку; &lt;br /&gt;
*надання сучасного зручного сервісу; &lt;br /&gt;
*наявність засобів персоналізації змісту порталу для категорій користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітній портал є системою вертикальних (профільних) освітніх сайтів, об’єднаних інтегруючою і координуючою програмно-апаратною структурою. Спеціалізовані служби і сервіс порталу забезпечують можливість адекватного доступу до різноманітних онлайнових електронних освітніх ресурсів, таких як електронні бібліотеки, електронні навчальні курси, системи тестування знань, системи віддаленого доступу до центрів колективного користування освітніми обчислювальними та експериментальними ресурсами, а засоби персоніфікації – доступу до змісту індивідуальних і корпоративних користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливіша вимога – можливість інтеграції освітнього порталу та інших освітніх інформаційних систем і сайтів. Функціонал освітнього порталу дозволяє експортувати на зовнішні системи свої інформаційні сервіси: новини, тематичні форуми, банерну мережу, систему розсилання тощо. &lt;br /&gt;
Основне призначення сервісу – допомагати користувачам зручно й ефективно виконувати необхідні їм операції над змістом розділів порталу і використовувати його ресурси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Склад базового сервісу порталу:&lt;br /&gt;
*сервіс пошуку і навігації ресурсами порталу (каталог освітніх ресурсів, метапошукову систему освітніх ресурсів, мапу порталу); &lt;br /&gt;
*інформаційний сервіс (може включати систему новин, банерну мережу); &lt;br /&gt;
*сервіс інтерактивного спілкування (може включати систему форумів, систему проведення опитувань і голосувань, сервіс розсилки) користувачів порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс персоналізації порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс моніторингу і статистики та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&#039;[[Назва::Освітні сайти і портали]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Educational sites and portals]]&#039;&#039;) - [[Дефініція::&#039;&#039;&#039;Освітній сайт&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле. &#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::освітній сайт]], [[keyword::освітній портал]], [[keyword::інформаціний ресурс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Биков В. Ю., Задорожна Н. Т., Омельченко Т. Г. Сучасні підходи та принципи побудови порталів // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору. Київ, 2004. &lt;br /&gt;
# Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. Київ, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автори=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Оприлюднено&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=21&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=05&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2026&lt;br /&gt;
|День змін=00&lt;br /&gt;
|Місяць змін=00&lt;br /&gt;
|Рік змін=0000&lt;br /&gt;
|Автор=Биков В. Ю., Яцишин А. В.&lt;br /&gt;
|Модератор=УЕЕО&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
[[Автор::Биков В. Ю., Яцишин А. В.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Середа Х. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення::21| ]] [[Місяць оприлюднення::05| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін::00| ]] [[Місяць змін::00| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Educational_sites_and_portals.png&amp;diff=18538</id>
		<title>Файл:Educational sites and portals.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Educational_sites_and_portals.png&amp;diff=18538"/>
		<updated>2026-05-21T13:41:59Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: Зображення ілюстративне.
Створене за допомогою ШІ.&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
Зображення ілюстративне.&lt;br /&gt;
Створене за допомогою ШІ.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18537</id>
		<title>Освітні сайти і портали</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18537"/>
		<updated>2026-05-21T13:24:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=Educational sites and portals&lt;br /&gt;
|Дефініція=&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=Educational sites and portals.png&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ОСП&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання освітніх сайтів спрямоване на інформаційно-презентаційну, консультативну, інформаційно-методичну, просвітницьку, навчальну діяльність суб’єктів взаємодії. За допомогою сайтів відбувається взаємодія з громадськістю. Зокрема можливо: &lt;br /&gt;
*інтерактивно представити інформацію та дані для аудиторії незалежно від її територіального місцезнаходження; &lt;br /&gt;
*висвітлювати новини та досягнення в освітній діяльності шляхом публікації новин, оглядів, каталогів видань, і навчальних, наукових, методичних і практичних матеріалів; &lt;br /&gt;
*активізувати участь педагогічних працівників, учнів, студентів в Інтернет-олімпіадах, конкурсах, конференціях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітні портали акумулюють територіально розподілені дані про заклади та електронні освітні ресурси, науково-методичні ресурси, аналітичні відомості з освітніх питань, сучасні технології навчання, державні освітні стандарти і базу даних – інформацію, що підтримує індивідуальний рівень освіти та інтерес до безперервного його підвищення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначенням освітніх порталів є задоволення потреб освітян різних рівнів та широких кіл громадськості з пріоритетних питань розвитку освітньої системи. Користувачі порталів мають можливість ознайомитися з державними і нормативними документами, що наявні на урядових та інших освітніх вебсайтах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні ознаки порталів усіх типів:&lt;br /&gt;
*здатність інтеграції та агрегації великого обсягу різнотипних даних; &lt;br /&gt;
*наявність гнучких механізмів пошуку; &lt;br /&gt;
*надання сучасного зручного сервісу; &lt;br /&gt;
*наявність засобів персоналізації змісту порталу для категорій користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітній портал є системою вертикальних (профільних) освітніх сайтів, об’єднаних інтегруючою і координуючою програмно-апаратною структурою. Спеціалізовані служби і сервіс порталу забезпечують можливість адекватного доступу до різноманітних онлайнових електронних освітніх ресурсів, таких як електронні бібліотеки, електронні навчальні курси, системи тестування знань, системи віддаленого доступу до центрів колективного користування освітніми обчислювальними та експериментальними ресурсами, а засоби персоніфікації – доступу до змісту індивідуальних і корпоративних користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливіша вимога – можливість інтеграції освітнього порталу та інших освітніх інформаційних систем і сайтів. Функціонал освітнього порталу дозволяє експортувати на зовнішні системи свої інформаційні сервіси: новини, тематичні форуми, банерну мережу, систему розсилання тощо. &lt;br /&gt;
Основне призначення сервісу – допомагати користувачам зручно й ефективно виконувати необхідні їм операції над змістом розділів порталу і використовувати його ресурси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Склад базового сервісу порталу:&lt;br /&gt;
*сервіс пошуку і навігації ресурсами порталу (каталог освітніх ресурсів, метапошукову систему освітніх ресурсів, мапу порталу); &lt;br /&gt;
*інформаційний сервіс (може включати систему новин, банерну мережу); &lt;br /&gt;
*сервіс інтерактивного спілкування (може включати систему форумів, систему проведення опитувань і голосувань, сервіс розсилки) користувачів порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс персоналізації порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс моніторингу і статистики та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&#039;[[Назва::Освітні сайти і портали]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Educational sites and portals]]&#039;&#039;) - [[Дефініція::&#039;&#039;&#039;Освітній сайт&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле. &#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::освітній сайт]], [[keyword::освітній портал]], [[keyword::інформаціний ресурс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення. Держстандарт України. 1999. 33 c. &lt;br /&gt;
# Pinchuk O., Burov O., Lytvynova S. Learning as a Systemic Activity. &#039;&#039;Advances in Intelligent Systems and Computing&#039;&#039; / Karwowski W., Ahram T., Nazir S. (eds). 2019. Vol 963. P.335-342. Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-20135-7_33. &lt;br /&gt;
# Burov O. Human Factors/Ergonomics in eWorld: Methodology, Techniques and Applications. &#039;&#039;Advances in Intelligent Systems and Computing&#039;&#039;. AHFE 2020 / Karwowski, W., Trzcielinski, S., Mrugalska, B. (eds). Vol. 971. Cham: Springer. [https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494.&amp;amp;#x20;P.5-43 &amp;lt;nowiki&amp;gt;https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494&amp;lt;/nowiki&amp;gt;. P.5-43].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автор=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Оприлюднено&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=23&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=12&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2024&lt;br /&gt;
|День змін=19&lt;br /&gt;
|Місяць змін=12&lt;br /&gt;
|Рік змін=2024&lt;br /&gt;
|Автор=Буров О. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=Литовченко О. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
[[Автор::Буров О. Ю.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення::30| ]] [[Місяць оприлюднення::03| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін::30| ]] [[Місяць змін::03| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18536</id>
		<title>Освітні сайти і портали</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://eduglos.iitta.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;diff=18536"/>
		<updated>2026-05-21T13:22:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Середа Христина: /* Довідка */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;=={{PAGENAME}}==&lt;br /&gt;
{{Довідка&lt;br /&gt;
|Name=Educational sites and portals&lt;br /&gt;
|Дефініція=1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів.&lt;br /&gt;
|Ілюстрація=Educational sites and portals.png&lt;br /&gt;
|Абревіатура=ОСП&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
__TOC__&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Основні відомості===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання освітніх сайтів спрямоване на інформаційно-презентаційну, консультативну, інформаційно-методичну, просвітницьку, навчальну діяльність суб’єктів взаємодії. За допомогою сайтів відбувається взаємодія з громадськістю. Зокрема можливо: &lt;br /&gt;
*інтерактивно представити інформацію та дані для аудиторії незалежно від її територіального місцезнаходження; &lt;br /&gt;
*висвітлювати новини та досягнення в освітній діяльності шляхом публікації новин, оглядів, каталогів видань, і навчальних, наукових, методичних і практичних матеріалів; &lt;br /&gt;
*активізувати участь педагогічних працівників, учнів, студентів в Інтернет-олімпіадах, конкурсах, конференціях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітні портали акумулюють територіально розподілені дані про заклади та електронні освітні ресурси, науково-методичні ресурси, аналітичні відомості з освітніх питань, сучасні технології навчання, державні освітні стандарти і базу даних – інформацію, що підтримує індивідуальний рівень освіти та інтерес до безперервного його підвищення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначенням освітніх порталів є задоволення потреб освітян різних рівнів та широких кіл громадськості з пріоритетних питань розвитку освітньої системи. Користувачі порталів мають можливість ознайомитися з державними і нормативними документами, що наявні на урядових та інших освітніх вебсайтах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні ознаки порталів усіх типів:&lt;br /&gt;
*здатність інтеграції та агрегації великого обсягу різнотипних даних; &lt;br /&gt;
*наявність гнучких механізмів пошуку; &lt;br /&gt;
*надання сучасного зручного сервісу; &lt;br /&gt;
*наявність засобів персоналізації змісту порталу для категорій користувачів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Освітній портал є системою вертикальних (профільних) освітніх сайтів, об’єднаних інтегруючою і координуючою програмно-апаратною структурою. Спеціалізовані служби і сервіс порталу забезпечують можливість адекватного доступу до різноманітних онлайнових електронних освітніх ресурсів, таких як електронні бібліотеки, електронні навчальні курси, системи тестування знань, системи віддаленого доступу до центрів колективного користування освітніми обчислювальними та експериментальними ресурсами, а засоби персоніфікації – доступу до змісту індивідуальних і корпоративних користувачів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найважливіша вимога – можливість інтеграції освітнього порталу та інших освітніх інформаційних систем і сайтів. Функціонал освітнього порталу дозволяє експортувати на зовнішні системи свої інформаційні сервіси: новини, тематичні форуми, банерну мережу, систему розсилання тощо. &lt;br /&gt;
Основне призначення сервісу – допомагати користувачам зручно й ефективно виконувати необхідні їм операції над змістом розділів порталу і використовувати його ресурси. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Склад базового сервісу порталу:&lt;br /&gt;
*сервіс пошуку і навігації ресурсами порталу (каталог освітніх ресурсів, метапошукову систему освітніх ресурсів, мапу порталу); &lt;br /&gt;
*інформаційний сервіс (може включати систему новин, банерну мережу); &lt;br /&gt;
*сервіс інтерактивного спілкування (може включати систему форумів, систему проведення опитувань і голосувань, сервіс розсилки) користувачів порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс персоналізації порталу; &lt;br /&gt;
*сервіс моніторингу і статистики та інші. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Довідка====&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&#039;[[Назва::Освітні сайти і портали]] &#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;англ. - [[Name::Educational sites and portals]]&#039;&#039;) - [[Дефініція::&#039;&#039;&#039;Освітній сайт&#039;&#039;&#039; 1) інформаційний ресурс, що визначений своєю адресою, має власника і складається з вебсторінок, які об’єднані за змістом відомостей освітнього характеру; 2) вебвузол, що ідентифікується своєю адресою і складається з вебдокументів, які сприймаються як єдине ціле. &#039;&#039;&#039;Освітній портал&#039;&#039;&#039; – вебсайт, призначений для широкого кола освітян (менеджерів освіти, науковців, спеціалістів, вчителів, викладачів та інших) та громадян (батьки, учні, студенти), на якому виконується аналіз, опрацювання та подання інформації і доступу до сервісів і застосувань на основі персоналізації користувачів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ключові слова: [[keyword::освітній сайт]], [[keyword::освітній портал]], [[keyword::інформаціний ресурс]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Джерела===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення. Держстандарт України. 1999. 33 c. &lt;br /&gt;
# Pinchuk O., Burov O., Lytvynova S. Learning as a Systemic Activity. &#039;&#039;Advances in Intelligent Systems and Computing&#039;&#039; / Karwowski W., Ahram T., Nazir S. (eds). 2019. Vol 963. P.335-342. Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-20135-7_33. &lt;br /&gt;
# Burov O. Human Factors/Ergonomics in eWorld: Methodology, Techniques and Applications. &#039;&#039;Advances in Intelligent Systems and Computing&#039;&#039;. AHFE 2020 / Karwowski, W., Trzcielinski, S., Mrugalska, B. (eds). Vol. 971. Cham: Springer. [https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494.&amp;amp;#x20;P.5-43 &amp;lt;nowiki&amp;gt;https://doi.org/10.1007/978-3-030-20494&amp;lt;/nowiki&amp;gt;. P.5-43].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Автор=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Статус гасла&lt;br /&gt;
|Статус=Оприлюднено&lt;br /&gt;
|День оприлюднення=23&lt;br /&gt;
|Місяць оприлюднення=12&lt;br /&gt;
|Рік оприлюднення=2024&lt;br /&gt;
|День змін=19&lt;br /&gt;
|Місяць змін=12&lt;br /&gt;
|Рік змін=2024&lt;br /&gt;
|Автор=Буров О. Ю.&lt;br /&gt;
|Модератор=Литовченко О. В.&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
[[Автор::Буров О. Ю.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]&lt;br /&gt;
[[День оприлюднення::30| ]] [[Місяць оприлюднення::03| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]&lt;br /&gt;
[[День змін::30| ]] [[Місяць змін::03| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Blog]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Освіта]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Середа Христина</name></author>
	</entry>
</feed>