Українська електронна енциклопедія освіти - Внесок користувача [uk]

Хмарні сервіси

2026-06-22T15:49:48Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Додаткові відомості */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Cloud Services
|Дефініція=вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала
можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які
можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.
|Ілюстрація=ХС.png
|Абревіатура=ХС
|Аудіо=
}}
__TOC__

===Основні відомості===

====Таксономія / Класифікація====
'''Хмарні сервіси''' – вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.

====Особливості====
До основних характерних рис використання хмарних моделей при проектуванні комп’ютерних систем належать:
# масштабованість та практично необмежені обчислювальні ресурси; розподілений характер доступу до обчислювальних ресурсів;
# зниження витрат організації за рахунок їх зміщення від капітальних в бік операційних;
# більш висока надійність функціонування і захисту даних; гнучке налаштування обчислювальної ІКТ-інфраструктури.

Завдяки запровадженню хмарних обчислень (з чим пов’язано виникнення адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж) в освітньо-науковому середовищі формуються нові моделі діяльності, що впливає на зміст, методи й організаційні форми відкритої освіти. Засоби і сервіси хмарних обчислень утворюють інформаційно-технологічну платформу сучасного освітньо-наукового середовища, постаючи мережними інструментами формування цього середовища.

Функціонування високотехнологічної інфраструктури на основі хмарних обчислень відбувається на основі ІКТ-аутсорсингу. Принциповою відмінністю хмаро орієнтованих систем різноманітного призначення є наявність реалізуючої частини, інваріантної з точки зору застосування.

Основні види хмарних сервісів відображають можливі напрями використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів.

#'''SaaS (Software as a Service)''' – «програмне забезпечення як сервіс» – може використовуватися для надання користувачам доступу до електронної пошти, операційних систем, додатків, прикладних програм та ін. Ці сервіси застосовують, зокрема з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень спеціалізованим програмним забезпеченням для реалізації процесів, що потребують опрацювання значних обсягів даних та швидкісних обчислень.
#'''PaaS (Platform as a Service)''' – «платформа як сервіс». На відміну від засобів SaaS, орієнтованих переважно на користувача, PaaS – призначений для розробника. В якості сервісу надається деякий набір програм, служб бібліотек, або ж інтегрованих платформ для створення власних web-додатків. Даний вид сервісів може бути використаний для розроблення інтегрованих програм навчального призначення, що можна використовувати «в хмарі», як для організації індивідуальної, так і колективної роботи.
#'''IaaS (Infrastructure as a Service)''' – «інфраструктура як сервіс», призначена для запуску будь-яких додатків на хмарному апаратному забезпеченні за вибором користувача. До складу IаaS можуть входити апаратні засоби (сервери, системи зберігання даних, клієнтські програми та обладнання); операційні системи та програмне забезпечення (засоби віртуалізації, управління ресурсами); програмне забезпечення зв’язку між системами (засоби мережної інтеграції, управління ресурсами, управління обладнанням), що надаються через Інтернет.

В останні роки з’явилися й інші терміни, що стосуються різних аспектів застосування хмарних сервісів. Такі як:
#'''DBaaS (DataBase as a Service)''' – «база даних як сервіс»;
#'''MWaaS (MiddleWare as a Service)''' – «проміжне програмне забезпечення як сервіс»;
#'''NaaS (Network as a Service)''' – «мережа як сервіс» та ін.

При проектуванні хмаро орієнтованих освітніх систем створюються умови для підвищення ефективності навчання та наукового співробітництва за рахунок організації спільного доступу до електронних ресурсів, зокрема, ресурсів науково-освітніх мереж і відкритих інформаційних систем – бібліотечних, відкритих журнальних систем та систем відео конференцій та ін. Відзначається рух у напрямі використання відкритих систем наукових досліджень, яким властиві такі інноваційні характеристики, як: краща адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікованість інфраструктури та інші.

<gallery mode="packed" widths="320" heights="320">
Файл:Cloud models.png|Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

===Додаткові відомості===

====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Хмарні сервіси]] ''' (''англ. - [[Name::Cloud Services]]'') - [[Дефініція::вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.]]
</blockquote>

===Джерела===

# Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 2011.
# Bykov V. Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 2018. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2609]].
# ISO/IEC 17788:2014 Information technology - Cloud computing - Overview and vocabulary, first edition, 2014-10-15.
# Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).

===Автор===

[[Автор::Шишкіна М. П.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::26| ]] [[Місяць оприлюднення::09| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Шишкіна М. П.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Цифровізація]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Хмарні сервіси

2026-06-22T15:49:19Z

Варченко-Троценко Лілія:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Cloud Services
|Дефініція=вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала
можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які
можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.
|Ілюстрація=ХС.png
|Абревіатура=ХС
|Аудіо=
}}
__TOC__

===Основні відомості===

====Таксономія / Класифікація====
'''Хмарні сервіси''' – вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.

====Особливості====
До основних характерних рис використання хмарних моделей при проектуванні комп’ютерних систем належать:
# масштабованість та практично необмежені обчислювальні ресурси; розподілений характер доступу до обчислювальних ресурсів;
# зниження витрат організації за рахунок їх зміщення від капітальних в бік операційних;
# більш висока надійність функціонування і захисту даних; гнучке налаштування обчислювальної ІКТ-інфраструктури.

Завдяки запровадженню хмарних обчислень (з чим пов’язано виникнення адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж) в освітньо-науковому середовищі формуються нові моделі діяльності, що впливає на зміст, методи й організаційні форми відкритої освіти. Засоби і сервіси хмарних обчислень утворюють інформаційно-технологічну платформу сучасного освітньо-наукового середовища, постаючи мережними інструментами формування цього середовища.

Функціонування високотехнологічної інфраструктури на основі хмарних обчислень відбувається на основі ІКТ-аутсорсингу. Принциповою відмінністю хмаро орієнтованих систем різноманітного призначення є наявність реалізуючої частини, інваріантної з точки зору застосування.

Основні види хмарних сервісів відображають можливі напрями використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів.

#'''SaaS (Software as a Service)''' – «програмне забезпечення як сервіс» – може використовуватися для надання користувачам доступу до електронної пошти, операційних систем, додатків, прикладних програм та ін. Ці сервіси застосовують, зокрема з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень спеціалізованим програмним забезпеченням для реалізації процесів, що потребують опрацювання значних обсягів даних та швидкісних обчислень.
#'''PaaS (Platform as a Service)''' – «платформа як сервіс». На відміну від засобів SaaS, орієнтованих переважно на користувача, PaaS – призначений для розробника. В якості сервісу надається деякий набір програм, служб бібліотек, або ж інтегрованих платформ для створення власних web-додатків. Даний вид сервісів може бути використаний для розроблення інтегрованих програм навчального призначення, що можна використовувати «в хмарі», як для організації індивідуальної, так і колективної роботи.
#'''IaaS (Infrastructure as a Service)''' – «інфраструктура як сервіс», призначена для запуску будь-яких додатків на хмарному апаратному забезпеченні за вибором користувача. До складу IаaS можуть входити апаратні засоби (сервери, системи зберігання даних, клієнтські програми та обладнання); операційні системи та програмне забезпечення (засоби віртуалізації, управління ресурсами); програмне забезпечення зв’язку між системами (засоби мережної інтеграції, управління ресурсами, управління обладнанням), що надаються через Інтернет.

В останні роки з’явилися й інші терміни, що стосуються різних аспектів застосування хмарних сервісів. Такі як:
#'''DBaaS (DataBase as a Service)''' – «база даних як сервіс»;
#'''MWaaS (MiddleWare as a Service)''' – «проміжне програмне забезпечення як сервіс»;
#'''NaaS (Network as a Service)''' – «мережа як сервіс» та ін.

При проектуванні хмаро орієнтованих освітніх систем створюються умови для підвищення ефективності навчання та наукового співробітництва за рахунок організації спільного доступу до електронних ресурсів, зокрема, ресурсів науково-освітніх мереж і відкритих інформаційних систем – бібліотечних, відкритих журнальних систем та систем відео конференцій та ін. Відзначається рух у напрямі використання відкритих систем наукових досліджень, яким властиві такі інноваційні характеристики, як: краща адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікованість інфраструктури та інші.

<gallery mode="packed" widths="320" heights="320">
Файл:Cloud models.png|Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

===Додаткові відомості===

====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="230" heights="230">
Файл:ХС.png|Ілюстрація створена за допомогою ChatGPT-5 (OpenAI), 2025
Файл:Cloud models.png||Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====

====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Хмарні сервіси]] ''' (''англ. - [[Name::Cloud Services]]'') - [[Дефініція::вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.]]
</blockquote>

===Джерела===

# Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 2011.
# Bykov V. Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 2018. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2609]].
# ISO/IEC 17788:2014 Information technology - Cloud computing - Overview and vocabulary, first edition, 2014-10-15.
# Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).

===Автор===

[[Автор::Шишкіна М. П.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::26| ]] [[Місяць оприлюднення::09| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Шишкіна М. П.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Цифровізація]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Хмарні сервіси

2026-06-22T15:48:25Z

Варченко-Троценко Лілія:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Cloud Services
|Дефініція=вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала
можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які
можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.
|Ілюстрація=ХС.png
|Абревіатура=ХС
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===

====Передумови виникнення / Заснування / Походження====

====Еволюція формування, становлення====

===Основні відомості===

====Таксономія / Класифікація====
'''Хмарні сервіси''' – вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.

====Особливості====
До основних характерних рис використання хмарних моделей при проектуванні комп’ютерних систем належать:
# масштабованість та практично необмежені обчислювальні ресурси; розподілений характер доступу до обчислювальних ресурсів;
# зниження витрат організації за рахунок їх зміщення від капітальних в бік операційних;
# більш висока надійність функціонування і захисту даних; гнучке налаштування обчислювальної ІКТ-інфраструктури.

Завдяки запровадженню хмарних обчислень (з чим пов’язано виникнення адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж) в освітньо-науковому середовищі формуються нові моделі діяльності, що впливає на зміст, методи й організаційні форми відкритої освіти. Засоби і сервіси хмарних обчислень утворюють інформаційно-технологічну платформу сучасного освітньо-наукового середовища, постаючи мережними інструментами формування цього середовища.

Функціонування високотехнологічної інфраструктури на основі хмарних обчислень відбувається на основі ІКТ-аутсорсингу. Принциповою відмінністю хмаро орієнтованих систем різноманітного призначення є наявність реалізуючої частини, інваріантної з точки зору застосування.

Основні види хмарних сервісів відображають можливі напрями використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів.

#'''SaaS (Software as a Service)''' – «програмне забезпечення як сервіс» – може використовуватися для надання користувачам доступу до електронної пошти, операційних систем, додатків, прикладних програм та ін. Ці сервіси застосовують, зокрема з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень спеціалізованим програмним забезпеченням для реалізації процесів, що потребують опрацювання значних обсягів даних та швидкісних обчислень.
#'''PaaS (Platform as a Service)''' – «платформа як сервіс». На відміну від засобів SaaS, орієнтованих переважно на користувача, PaaS – призначений для розробника. В якості сервісу надається деякий набір програм, служб бібліотек, або ж інтегрованих платформ для створення власних web-додатків. Даний вид сервісів може бути використаний для розроблення інтегрованих програм навчального призначення, що можна використовувати «в хмарі», як для організації індивідуальної, так і колективної роботи.
#'''IaaS (Infrastructure as a Service)''' – «інфраструктура як сервіс», призначена для запуску будь-яких додатків на хмарному апаратному забезпеченні за вибором користувача. До складу IаaS можуть входити апаратні засоби (сервери, системи зберігання даних, клієнтські програми та обладнання); операційні системи та програмне забезпечення (засоби віртуалізації, управління ресурсами); програмне забезпечення зв’язку між системами (засоби мережної інтеграції, управління ресурсами, управління обладнанням), що надаються через Інтернет.

В останні роки з’явилися й інші терміни, що стосуються різних аспектів застосування хмарних сервісів. Такі як:
#''DBaaS (DataBase as a Service)'' – «база даних як сервіс»;
#'''MWaaS (MiddleWare as a Service)''' – «проміжне програмне забезпечення як сервіс»;
#'''NaaS (Network as a Service)''' – «мережа як сервіс» та ін.

При проектуванні хмаро орієнтованих освітніх систем створюються умови для підвищення ефективності навчання та наукового співробітництва за рахунок організації спільного доступу до електронних ресурсів, зокрема, ресурсів науково-освітніх мереж і відкритих інформаційних систем – бібліотечних, відкритих журнальних систем та систем відео конференцій та ін. Відзначається рух у напрямі використання відкритих систем наукових досліджень, яким властиві такі інноваційні характеристики, як: краща адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікованість інфраструктури та інші.

<gallery mode="packed" widths="320" heights="320">
Файл:Cloud models.png|Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

===Додаткові відомості===

====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="230" heights="230">
Файл:ХС.png|Ілюстрація створена за допомогою ChatGPT-5 (OpenAI), 2025
Файл:Cloud models.png||Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====

====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Хмарні сервіси]] ''' (''англ. - [[Name::Cloud Services]]'') - [[Дефініція::вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.]]
</blockquote>

===Джерела===

# Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 2011.
# Bykov V. Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 2018. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2609]].
# ISO/IEC 17788:2014 Information technology - Cloud computing - Overview and vocabulary, first edition, 2014-10-15.
# Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).

===Автор===

[[Автор::Шишкіна М. П.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::26| ]] [[Місяць оприлюднення::09| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Шишкіна М. П.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Цифровізація]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Хмарні сервіси

2026-06-22T15:46:16Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Особливості */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Cloud Services
|Дефініція=вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала
можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які
можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.
|Ілюстрація=ХС.png
|Абревіатура=ХС
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===

====Передумови виникнення / Заснування / Походження====

====Еволюція формування, становлення====

===Основні відомості===

====Таксономія / Класифікація====
Хмарні сервіси – вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.

====Особливості====
До основних характерних рис використання хмарних моделей при проектуванні комп’ютерних систем належать:
# масштабованість та практично необмежені обчислювальні ресурси; розподілений характер доступу до обчислювальних ресурсів;
# зниження витрат організації за рахунок їх зміщення від капітальних в бік операційних;
# більш висока надійність функціонування і захисту даних; гнучке налаштування обчислювальної ІКТ-інфраструктури.

Завдяки запровадженню хмарних обчислень (з чим пов’язано виникнення адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж) в освітньо-науковому середовищі формуються нові моделі діяльності, що впливає на зміст, методи й організаційні форми відкритої освіти. Засоби і сервіси хмарних обчислень утворюють інформаційно-технологічну платформу сучасного освітньо-наукового середовища, постаючи мережними інструментами формування цього середовища.

Функціонування високотехнологічної інфраструктури на основі хмарних обчислень відбувається на основі ІКТ-аутсорсингу. Принциповою відмінністю хмаро орієнтованих систем різноманітного призначення є наявність реалізуючої частини, інваріантної з точки зору застосування.

Основні види хмарних сервісів відображають можливі напрями використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів.

SaaS (Software as a Service) – «програмне забезпечення як сервіс» – може використовуватися для надання користувачам доступу до електронної пошти, операційних систем, додатків, прикладних програм та ін. Ці сервіси застосовують, зокрема з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень спеціалізованим програмним забезпеченням для реалізації процесів, що потребують опрацювання значних обсягів даних та швидкісних обчислень.

PaaS (Platform as a Service) – «платформа як сервіс». На відміну від засобів SaaS, орієнтованих переважно на користувача, PaaS – призначений для розробника. В якості сервісу надається деякий набір програм, служб бібліотек, або ж інтегрованих платформ для створення власних web-додатків. Даний вид сервісів може бути використаний для розроблення інтегрованих програм навчального призначення, що можна використовувати «в хмарі», як для організації індивідуальної, так і колективної роботи.

IaaS (Infrastructure as a Service) – «інфраструктура як сервіс», призначена для запуску будь-яких додатків на хмарному апаратному забезпеченні за вибором користувача. До складу IаaS можуть входити апаратні засоби (сервери, системи зберігання даних, клієнтські програми та обладнання); операційні системи та програмне забезпечення (засоби віртуалізації, управління ресурсами); програмне забезпечення зв’язку між системами (засоби мережної інтеграції, управління ресурсами, управління обладнанням), що надаються через Інтернет.

В останні роки з’явилися й інші терміни, що стосуються різних аспектів застосування хмарних сервісів. Такі як: DBaaS (DataBase as a Service) – «база даних як сервіс»; MWaaS (MiddleWare as a Service) – «проміжне програмне забезпечення як сервіс»; NaaS (Network as a Service) – «мережа як сервіс» та ін.

При проектуванні хмаро орієнтованих освітніх систем створюються умови для підвищення ефективності навчання та наукового співробітництва за рахунок організації спільного доступу до електронних ресурсів, зокрема, ресурсів науково-освітніх мереж і відкритих інформаційних систем – бібліотечних, відкритих журнальних систем та систем відео конференцій та ін. Відзначається рух у напрямі використання відкритих систем наукових досліджень, яким властиві такі інноваційні характеристики, як: краща адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікованість інфраструктури та інші.

<gallery mode="packed" widths="320" heights="320">
Файл:Cloud models.png|Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

===Додаткові відомості===

====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="230" heights="230">
Файл:ХС.png|Ілюстрація створена за допомогою ChatGPT-5 (OpenAI), 2025
Файл:Cloud models.png||Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====

====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Хмарні сервіси]] ''' (''англ. - [[Name::Cloud Services]]'') - [[Дефініція::вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.]]
</blockquote>

===Джерела===

# Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 2011.
# Bykov V. Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 2018. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2609]].
# ISO/IEC 17788:2014 Information technology - Cloud computing - Overview and vocabulary, first edition, 2014-10-15.
# Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).

===Автор===

[[Автор::Шишкіна М. П.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::26| ]] [[Місяць оприлюднення::09| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Шишкіна М. П.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Цифровізація]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Хмарні сервіси

2026-06-22T15:45:12Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Особливості */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Cloud Services
|Дефініція=вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала
можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які
можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.
|Ілюстрація=ХС.png
|Абревіатура=ХС
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===

====Передумови виникнення / Заснування / Походження====

====Еволюція формування, становлення====

===Основні відомості===

====Таксономія / Класифікація====
Хмарні сервіси – вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.

====Особливості====
* До основних характерних рис використання хмарних моделей при проектуванні комп’ютерних систем належать:
* масштабованість та практично необмежені обчислювальні ресурси; розподілений характер доступу до обчислювальних ресурсів;
* зниження витрат організації за рахунок їх зміщення від капітальних в бік операційних;
* більш висока надійність функціонування і захисту даних; гнучке налаштування обчислювальної ІКТ-інфраструктури.

Завдяки запровадженню хмарних обчислень (з чим пов’язано виникнення адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж) в освітньо-науковому середовищі формуються нові моделі діяльності, що впливає на зміст, методи й організаційні форми відкритої освіти. Засоби і сервіси хмарних обчислень утворюють інформаційно-технологічну платформу сучасного освітньо-наукового середовища, постаючи мережними інструментами формування цього середовища.

Функціонування високотехнологічної інфраструктури на основі хмарних обчислень відбувається на основі ІКТ-аутсорсингу. Принциповою відмінністю хмаро орієнтованих систем різноманітного призначення є наявність реалізуючої частини, інваріантної з точки зору застосування.

Основні види хмарних сервісів відображають можливі напрями використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів.

SaaS (Software as a Service) – «програмне забезпечення як сервіс» – може використовуватися для надання користувачам доступу до електронної пошти, операційних систем, додатків, прикладних програм та ін. Ці сервіси застосовують, зокрема з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень спеціалізованим програмним забезпеченням для реалізації процесів, що потребують опрацювання значних обсягів даних та швидкісних обчислень.

PaaS (Platform as a Service) – «платформа як сервіс». На відміну від засобів SaaS, орієнтованих переважно на користувача, PaaS – призначений для розробника. В якості сервісу надається деякий набір програм, служб бібліотек, або ж інтегрованих платформ для створення власних web-додатків. Даний вид сервісів може бути використаний для розроблення інтегрованих програм навчального призначення, що можна використовувати «в хмарі», як для організації індивідуальної, так і колективної роботи.

IaaS (Infrastructure as a Service) – «інфраструктура як сервіс», призначена для запуску будь-яких додатків на хмарному апаратному забезпеченні за вибором користувача. До складу IаaS можуть входити апаратні засоби (сервери, системи зберігання даних, клієнтські програми та обладнання); операційні системи та програмне забезпечення (засоби віртуалізації, управління ресурсами); програмне забезпечення зв’язку між системами (засоби мережної інтеграції, управління ресурсами, управління обладнанням), що надаються через Інтернет.

В останні роки з’явилися й інші терміни, що стосуються різних аспектів застосування хмарних сервісів. Такі як: DBaaS (DataBase as a Service) – «база даних як сервіс»; MWaaS (MiddleWare as a Service) – «проміжне програмне забезпечення як сервіс»; NaaS (Network as a Service) – «мережа як сервіс» та ін.

При проектуванні хмаро орієнтованих освітніх систем створюються умови для підвищення ефективності навчання та наукового співробітництва за рахунок організації спільного доступу до електронних ресурсів, зокрема, ресурсів науково-освітніх мереж і відкритих інформаційних систем – бібліотечних, відкритих журнальних систем та систем відео конференцій та ін. Відзначається рух у напрямі використання відкритих систем наукових досліджень, яким властиві такі інноваційні характеристики, як: краща адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікованість інфраструктури та інші.

<gallery mode="packed" widths="320" heights="320">
Файл:Cloud models.png|Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

===Додаткові відомості===

====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="230" heights="230">
Файл:ХС.png|Ілюстрація створена за допомогою ChatGPT-5 (OpenAI), 2025
Файл:Cloud models.png||Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====

====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Хмарні сервіси]] ''' (''англ. - [[Name::Cloud Services]]'') - [[Дефініція::вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.]]
</blockquote>

===Джерела===

# Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 2011.
# Bykov V. Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 2018. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2609]].
# ISO/IEC 17788:2014 Information technology - Cloud computing - Overview and vocabulary, first edition, 2014-10-15.
# Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).

===Автор===

[[Автор::Шишкіна М. П.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::26| ]] [[Місяць оприлюднення::09| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Шишкіна М. П.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Цифровізація]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Хмарні сервіси

2026-06-22T15:44:44Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автор */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Cloud Services
|Дефініція=вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала
можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які
можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.
|Ілюстрація=ХС.png
|Абревіатура=ХС
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===

====Передумови виникнення / Заснування / Походження====

====Еволюція формування, становлення====

===Основні відомості===

====Таксономія / Класифікація====
Хмарні сервіси – вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.

====Особливості====
До основних характерних рис використання хмарних моделей при проектуванні комп’ютерних систем належать: масштабованість та практично необмежені обчислювальні ресурси; розподілений характер доступу до обчислювальних ресурсів; зниження витрат організації за рахунок їх зміщення від капітальних в бік операційних; більш висока надійність функціонування і захисту даних; гнучке налаштування обчислювальної ІКТ-інфраструктури.

Завдяки запровадженню хмарних обчислень (з чим пов’язано виникнення адаптивних інформаційно-комунікаційних мереж) в освітньо-науковому середовищі формуються нові моделі діяльності, що впливає на зміст, методи й організаційні форми відкритої освіти. Засоби і сервіси хмарних обчислень утворюють інформаційно-технологічну платформу сучасного освітньо-наукового середовища, постаючи мережними інструментами формування цього середовища.

Функціонування високотехнологічної інфраструктури на основі хмарних обчислень відбувається на основі ІКТ-аутсорсингу. Принциповою відмінністю хмаро орієнтованих систем різноманітного призначення є наявність реалізуючої частини, інваріантної з точки зору застосування.

Основні види хмарних сервісів відображають можливі напрями використання ІКТ-аутсорсингу для створення освітніх сервісів.

SaaS (Software as a Service) – «програмне забезпечення як сервіс» – може використовуватися для надання користувачам доступу до електронної пошти, операційних систем, додатків, прикладних програм та ін. Ці сервіси застосовують, зокрема з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень спеціалізованим програмним забезпеченням для реалізації процесів, що потребують опрацювання значних обсягів даних та швидкісних обчислень.

PaaS (Platform as a Service) – «платформа як сервіс». На відміну від засобів SaaS, орієнтованих переважно на користувача, PaaS – призначений для розробника. В якості сервісу надається деякий набір програм, служб бібліотек, або ж інтегрованих платформ для створення власних web-додатків. Даний вид сервісів може бути використаний для розроблення інтегрованих програм навчального призначення, що можна використовувати «в хмарі», як для організації індивідуальної, так і колективної роботи.

IaaS (Infrastructure as a Service) – «інфраструктура як сервіс», призначена для запуску будь-яких додатків на хмарному апаратному забезпеченні за вибором користувача. До складу IаaS можуть входити апаратні засоби (сервери, системи зберігання даних, клієнтські програми та обладнання); операційні системи та програмне забезпечення (засоби віртуалізації, управління ресурсами); програмне забезпечення зв’язку між системами (засоби мережної інтеграції, управління ресурсами, управління обладнанням), що надаються через Інтернет.

В останні роки з’явилися й інші терміни, що стосуються різних аспектів застосування хмарних сервісів. Такі як: DBaaS (DataBase as a Service) – «база даних як сервіс»; MWaaS (MiddleWare as a Service) – «проміжне програмне забезпечення як сервіс»; NaaS (Network as a Service) – «мережа як сервіс» та ін.

При проектуванні хмаро орієнтованих освітніх систем створюються умови для підвищення ефективності навчання та наукового співробітництва за рахунок організації спільного доступу до електронних ресурсів, зокрема, ресурсів науково-освітніх мереж і відкритих інформаційних систем – бібліотечних, відкритих журнальних систем та систем відео конференцій та ін. Відзначається рух у напрямі використання відкритих систем наукових досліджень, яким властиві такі інноваційні характеристики, як: краща адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережний доступ, уніфікованість інфраструктури та інші.

<gallery mode="packed" widths="320" heights="320">
Файл:Cloud models.png|Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

===Додаткові відомості===

====Фотогалерея====
<gallery mode="packed" widths="230" heights="230">
Файл:ХС.png|Ілюстрація створена за допомогою ChatGPT-5 (OpenAI), 2025
Файл:Cloud models.png||Ілюстрація взята з публікації: Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).
</gallery>

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====

====Довідка====
<blockquote>'''[[Назва::Хмарні сервіси]] ''' (''англ. - [[Name::Cloud Services]]'') - [[Дефініція::вид мережних послуг, що надаються користувачу інформаційно-комунікаційних мереж з віртуалізованою ІКТ інфраструктурою. Поява хмарних сервісів стала можливою у процесі розвитку технологій хмарних обчислень (англ. Cloud Computing), що реалізуються за умов динамічного масштабованого доступу до гнучко організованого пулу розподілених фізичних або віртуальних ресурсів, (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником. Надання такого доступу, як відокремлена послуга, залишається різновидом хмарного сервісу.]]
</blockquote>

===Джерела===

# Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 2011.
# Bykov V. Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 2018. DOI: [[Сем_посилання::https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2609]].
# ISO/IEC 17788:2014 Information technology - Cloud computing - Overview and vocabulary, first edition, 2014-10-15.
# Chou, David. Cloud Service Models (IaaS, PaaS, SaaS) Diagram, 28 вересня 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [[Сем_посилання::https://dachou.github.io/2018/09/28/cloud-service-models.html]] (дата звернення: 15.05.2025).

===Автор===

[[Автор::Шишкіна М. П.| ]] [[Модератор::Литовченко О. В.| ]] [[Редактор::Литовченко О. В.| ]]
[[День оприлюднення::26| ]] [[Місяць оприлюднення::09| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=26
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Шишкіна М. П.
|Модератор=Литовченко О. В.
|Редактор=Литовченко О. В.
}}
[[Категорія:Blog]]
[[Категорія:Цифровізація]]
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Хмарні технології (обчислення)

2026-06-22T15:42:52Z

Варченко-Троценко Лілія:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Cloud Computing
|Абревіатура=ХТ
|Дефініція=сервіс, що реалізує модель зручного мережного доступу до загального фонду обчислювальних ресурсів, які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником.
|Ілюстрація= Cloud_Computing_1.png
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Основні відомості===
'''ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ (ОБЧИСЛЕННЯ)''' (англ. ''Cloud Computing'') – сервіс, що реалізує модель зручного мережного доступу до загального фонду обчислювальних ресурсів (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані і вивільнені за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником (за матеріалами National Institute of Standards and Technology USA).

====Основні характеристики====
Основні характеристики хмарних технологій:

#Самообслуговування за потребою.
#Вільний мережний доступ.
#Об’єднання ресурсів у пул.
#Еластичність.
#Вимірюваність сервісу (оплата за фактом надання).

Для хмаро орієнтованої інфраструктури інформаційно-комунікаційного середовища характерна уніфікована інфраструктура зберігання даних, спрямована на комплексне зберігання даних і управління значними їх масивами. Основною визначальною рисою цієї архітектури, завдяки якій досягається можливість уніфікації і однорідності її будови, є віртуалізація додатків.

'''Віртуалізація додатків (організація доступу до програмного забезпечення)''' — технологія використання та постачання програмного забезпечення (програмних рішень) без встановлення його на персональному комп’ютері користувача. Опрацювання і зберігання даних відбувається у центрі зберігання даних, а для користувача робота з хмарними додатками нічим не відрізняється від роботи з програмним забезпеченням, встановленим на його робочому місці.

Використання хмарних технологій спрямоване на те, щоб позбутися необхідності підтримування складних інфраструктур опрацювання даних, клієнтських і мережних додатків. Зокрема, користувачі можуть отримувати в своє розпорядження повністю готове для роботи віртуалізоване робоче місце. При цьому виникає можливість надання значного обсягу навчального контенту засобами достатньо дешевого апаратного забезпечення (це може бути ноутбук, нетбук і навіть смартфон).

Існує трактування хмарних технологій із використанням поняття «віртуальний мережний майданчик». За цією концепцією завдяки спеціальному інтерфейсу користувача, що підтримується системними програмними засобами мережного налаштування, в адаптивних інформаційно-комунікаційних мережах формуються мережні віртуальні інформаційно-комунікаційно-технологічні об’єкти.

Такі об’єкти – мережні віртуальні майданчики – є ситуаційною складовою логічної мережної інфраструктури інформаційно-комунікаційних мереж із тимчасовою відкритою гнучкою архітектурою, що за своєю будовою і часом існування відповідає персоніфікованим потребам користувача (індивідуальним і груповим), а їхнє формування і використання підтримується технологіями хмарних обчислень.

===Додаткові відомості===
====Довідка====

===Джерела===

#[[Сем_посилання::https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/717|Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ-підрозділів освітніх і наукових установ]] // Інформаційні технології в освіті. 2011.
#[[Сем_посилання::https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/nistspecialpublication800-145.pdf|Mell P., Grance T. The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology, NIST Special Publication 800-145]]. NIST, Gaithersburg, MD 20899-8930, September 2011.
#[[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1111/1/Shyshkina_monografiya_2015.pdf|Шишкіна М. П. Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу]]: монографія. Київ, 2015.

===Автори===
[[Автор::Биков В. Ю.| ]] [[Автор::Шишкіна М. П.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Биков В. Ю., Шишкіна М. П.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T09:25:22Z

Варченко-Троценко Лілія:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=psychological_resources.png
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А..| ]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 22| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Файл:psychological resources.png

2026-06-22T09:24:47Z

Варченко-Троценко Лілія:

Психологічні ресурси

2026-06-22T07:14:32Z

Варченко-Троценко Лілія:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А..| ]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 22| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Імпакт-фактор

2026-06-22T07:10:24Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Передумови виникнення/Заснування/Походження */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Impact factor
|Абревіатура=ІФ
|Дефініція=кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період
|Ілюстрація=Impact_factor.png
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Імпакт-фактор розроблений у 1955 р. [[Автор ідеї::Юджин Гарфілд|Ю. Гарфілдом]] для визначення впливовості наукових видань, включених до [[Має відношення::Web of Science]] – пошукової платформи, що нині об’єднує реферативну базу даних наукових публікацій зі статистикою їх цитування та вбудованими можливостями пошуку, аналізу й управління бібліографічною інформацією.

====Еволюція формування, становлення====
Web of Science надає доступ до масштабної колекції науково-дослідної літератури високого класу, зокрема до понад 18 тис. наукових журналів, близько 180 тис. матеріалів конференцій та більш ніж 80 тис. книг з посиланнями на джерела, датованими від 1900 року по теперішній час.
===Основні відомості===
'''ІМПАКТ-ФАКТОР''' (англ. ''impact-factor'') – кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період.
Класичний (синхронний або Гарфільдівський) імпакт-фактор визначається як усереднене співвідношення кількості цитувань статей журналу, отриманих протягом поточного року, до загальної кількості статей, надрукованих у цьому журналі за попередні два роки (включаючи самоцитування та без врахування кількості посилань на статті, опубліковані в поточному році).
====Матеріали, що включаються до розрахунку====
'''До розрахунку включаються лише «придатні для цитування» матеріали (''citable items''), зокрема:'''
# Оригінальні дослідження (''original research'').
# Оглядові статті (''review articles'').
# Описи клінічних випадків (''case reports'').
# Матеріали конференцій (''proceedings papers'').
# Короткі звіти (''short reports'').

'''Не включаються:'''
# Передові статті редакторів (''editorials'').
# Листи в редакцію (''letters to the editor'').
# Новини (''news items'').
# Анотації (''abstracts'').
# Коментарі (''commentaries'').
# Рецензії (''reviews'').

==== Використання показника ====
Цей показник застосовується бібліотеками для добору наукових видань з метою передплати і формування бібліотечних фондів. Також показник враховується науковцями під час вибору видання для публікації результатів власних досліджень. Зважаючи на те, що в журналах з високим імпакт-фактором публікуються результати наукових досліджень переважно високої якості, до редакційної колегії залучені відомі вчені, а читацька авдиторія має світовий масштаб, публікація в таких виданнях вважається престижною.
=== Додаткові відомості ===
==== Web of Science та імпакт-фактор ====
[[Має відношення::Web of Science Core Collection]] складається з каталогів [[Має відношення::Emerging Sources Citation Index]] (ESCI), [[Має відношення::Arts & Humanities Citation Index]] (AHCI), [[Має відношення::Science Citation Index Expanded]] (SCIE) та [[Має відношення::Social Sciences Citation Index]] (SSCI). Проте, слід зауважити, що входження певного видання до Web of Science Core Collection не гарантує наявність у видання імпакт-фактора. Ця наукометрична метрика розраховується лише для журналів, що включені до каталогів Science Citation Index Expanded та Social Sciences Citation Index.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/essays/impact-factor/|The Clarivate Impact Factor]]
# [[Сем_посилання::https://support.clarivate.com/ScientificandAcademicResearch/s/article/Journal-Citation-Reports-Document-Types-Included-in-the-Impact-Factor-Calculation|Document Types Included in the Impact Factor Calculation]]
# [[Сем_посилання::https://garfield.library.upenn.edu/papers/science1955.pdf|Garfield E. Citation Indexes for Science]]. Science, 1955.
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/journal-citation-reports/|Journal Citation Reports]]
=== Автори ===
[[Автор::Лупаренко Л. А.| ]] [[Автор::Пінчук О. П.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::22| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Редагування| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=22
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Лупаренко Л. А., Пінчук О. П.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Імпакт-фактор

2026-06-22T07:09:36Z

Варченко-Троценко Лілія: /* {{PAGENAME}} */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Impact factor
|Абревіатура=ІФ
|Дефініція=кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період
|Ілюстрація=Impact_factor.png
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення/Заснування/Походження====
Імпакт-фактор розроблений у 1955 р. [[Автор ідеї::Юджин Гарфілд|Ю. Гарфілдом]] для визначення впливовості наукових видань, включених до [[Має відношення::Web of Science]] – пошукової платформи, що нині об’єднує реферативну базу даних наукових публікацій зі статистикою їх цитування та вбудованими можливостями пошуку, аналізу й управління бібліографічною інформацією.
====Еволюція формування, становлення====
Web of Science надає доступ до масштабної колекції науково-дослідної літератури високого класу, зокрема до понад 18 тис. наукових журналів, близько 180 тис. матеріалів конференцій та більш ніж 80 тис. книг з посиланнями на джерела, датованими від 1900 року по теперішній час.
===Основні відомості===
'''ІМПАКТ-ФАКТОР''' (англ. ''impact-factor'') – кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період.
Класичний (синхронний або Гарфільдівський) імпакт-фактор визначається як усереднене співвідношення кількості цитувань статей журналу, отриманих протягом поточного року, до загальної кількості статей, надрукованих у цьому журналі за попередні два роки (включаючи самоцитування та без врахування кількості посилань на статті, опубліковані в поточному році).
====Матеріали, що включаються до розрахунку====
'''До розрахунку включаються лише «придатні для цитування» матеріали (''citable items''), зокрема:'''
# Оригінальні дослідження (''original research'').
# Оглядові статті (''review articles'').
# Описи клінічних випадків (''case reports'').
# Матеріали конференцій (''proceedings papers'').
# Короткі звіти (''short reports'').

'''Не включаються:'''
# Передові статті редакторів (''editorials'').
# Листи в редакцію (''letters to the editor'').
# Новини (''news items'').
# Анотації (''abstracts'').
# Коментарі (''commentaries'').
# Рецензії (''reviews'').

==== Використання показника ====
Цей показник застосовується бібліотеками для добору наукових видань з метою передплати і формування бібліотечних фондів. Також показник враховується науковцями під час вибору видання для публікації результатів власних досліджень. Зважаючи на те, що в журналах з високим імпакт-фактором публікуються результати наукових досліджень переважно високої якості, до редакційної колегії залучені відомі вчені, а читацька авдиторія має світовий масштаб, публікація в таких виданнях вважається престижною.
=== Додаткові відомості ===
==== Web of Science та імпакт-фактор ====
[[Має відношення::Web of Science Core Collection]] складається з каталогів [[Має відношення::Emerging Sources Citation Index]] (ESCI), [[Має відношення::Arts & Humanities Citation Index]] (AHCI), [[Має відношення::Science Citation Index Expanded]] (SCIE) та [[Має відношення::Social Sciences Citation Index]] (SSCI). Проте, слід зауважити, що входження певного видання до Web of Science Core Collection не гарантує наявність у видання імпакт-фактора. Ця наукометрична метрика розраховується лише для журналів, що включені до каталогів Science Citation Index Expanded та Social Sciences Citation Index.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/essays/impact-factor/|The Clarivate Impact Factor]]
# [[Сем_посилання::https://support.clarivate.com/ScientificandAcademicResearch/s/article/Journal-Citation-Reports-Document-Types-Included-in-the-Impact-Factor-Calculation|Document Types Included in the Impact Factor Calculation]]
# [[Сем_посилання::https://garfield.library.upenn.edu/papers/science1955.pdf|Garfield E. Citation Indexes for Science]]. Science, 1955.
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/journal-citation-reports/|Journal Citation Reports]]
=== Автори ===
[[Автор::Лупаренко Л. А.| ]] [[Автор::Пінчук О. П.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::22| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Редагування| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=22
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Лупаренко Л. А., Пінчук О. П.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Файл:Impact factor.png

2026-06-22T07:09:27Z

Варченко-Троценко Лілія: Зобрження ілюстративного характеру ддя статті Імпакт фактор, згенеровване ШІ

== Опис файлу ==
Зобрження ілюстративного характеру ддя статті Імпакт фактор, згенеровване ШІ

Імпакт-фактор

2026-06-22T07:05:29Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Матеріали, що включаються до розрахунку */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Impact factor
|Абревіатура=ІФ
|Дефініція=кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період
|Ілюстрація=Impact_factor.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення/Заснування/Походження====
Імпакт-фактор розроблений у 1955 р. [[Автор ідеї::Юджин Гарфілд|Ю. Гарфілдом]] для визначення впливовості наукових видань, включених до [[Має відношення::Web of Science]] – пошукової платформи, що нині об’єднує реферативну базу даних наукових публікацій зі статистикою їх цитування та вбудованими можливостями пошуку, аналізу й управління бібліографічною інформацією.
====Еволюція формування, становлення====
Web of Science надає доступ до масштабної колекції науково-дослідної літератури високого класу, зокрема до понад 18 тис. наукових журналів, близько 180 тис. матеріалів конференцій та більш ніж 80 тис. книг з посиланнями на джерела, датованими від 1900 року по теперішній час.
===Основні відомості===
'''ІМПАКТ-ФАКТОР''' (англ. ''impact-factor'') – кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період.
Класичний (синхронний або Гарфільдівський) імпакт-фактор визначається як усереднене співвідношення кількості цитувань статей журналу, отриманих протягом поточного року, до загальної кількості статей, надрукованих у цьому журналі за попередні два роки (включаючи самоцитування та без врахування кількості посилань на статті, опубліковані в поточному році).
====Матеріали, що включаються до розрахунку====
'''До розрахунку включаються лише «придатні для цитування» матеріали (''citable items''), зокрема:'''
# Оригінальні дослідження (''original research'').
# Оглядові статті (''review articles'').
# Описи клінічних випадків (''case reports'').
# Матеріали конференцій (''proceedings papers'').
# Короткі звіти (''short reports'').

'''Не включаються:'''
# Передові статті редакторів (''editorials'').
# Листи в редакцію (''letters to the editor'').
# Новини (''news items'').
# Анотації (''abstracts'').
# Коментарі (''commentaries'').
# Рецензії (''reviews'').

==== Використання показника ====
Цей показник застосовується бібліотеками для добору наукових видань з метою передплати і формування бібліотечних фондів. Також показник враховується науковцями під час вибору видання для публікації результатів власних досліджень. Зважаючи на те, що в журналах з високим імпакт-фактором публікуються результати наукових досліджень переважно високої якості, до редакційної колегії залучені відомі вчені, а читацька авдиторія має світовий масштаб, публікація в таких виданнях вважається престижною.
=== Додаткові відомості ===
==== Web of Science та імпакт-фактор ====
[[Має відношення::Web of Science Core Collection]] складається з каталогів [[Має відношення::Emerging Sources Citation Index]] (ESCI), [[Має відношення::Arts & Humanities Citation Index]] (AHCI), [[Має відношення::Science Citation Index Expanded]] (SCIE) та [[Має відношення::Social Sciences Citation Index]] (SSCI). Проте, слід зауважити, що входження певного видання до Web of Science Core Collection не гарантує наявність у видання імпакт-фактора. Ця наукометрична метрика розраховується лише для журналів, що включені до каталогів Science Citation Index Expanded та Social Sciences Citation Index.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/essays/impact-factor/|The Clarivate Impact Factor]]
# [[Сем_посилання::https://support.clarivate.com/ScientificandAcademicResearch/s/article/Journal-Citation-Reports-Document-Types-Included-in-the-Impact-Factor-Calculation|Document Types Included in the Impact Factor Calculation]]
# [[Сем_посилання::https://garfield.library.upenn.edu/papers/science1955.pdf|Garfield E. Citation Indexes for Science]]. Science, 1955.
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/journal-citation-reports/|Journal Citation Reports]]
=== Автори ===
[[Автор::Лупаренко Л. А.| ]] [[Автор::Пінчук О. П.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::22| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Редагування| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=22
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Лупаренко Л. А., Пінчук О. П.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Імпакт-фактор

2026-06-22T07:03:57Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Impact factor
|Абревіатура=ІФ
|Дефініція=кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період
|Ілюстрація=Impact_factor.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення/Заснування/Походження====
Імпакт-фактор розроблений у 1955 р. [[Автор ідеї::Юджин Гарфілд|Ю. Гарфілдом]] для визначення впливовості наукових видань, включених до [[Має відношення::Web of Science]] – пошукової платформи, що нині об’єднує реферативну базу даних наукових публікацій зі статистикою їх цитування та вбудованими можливостями пошуку, аналізу й управління бібліографічною інформацією.
====Еволюція формування, становлення====
Web of Science надає доступ до масштабної колекції науково-дослідної літератури високого класу, зокрема до понад 18 тис. наукових журналів, близько 180 тис. матеріалів конференцій та більш ніж 80 тис. книг з посиланнями на джерела, датованими від 1900 року по теперішній час.
===Основні відомості===
'''ІМПАКТ-ФАКТОР''' (англ. ''impact-factor'') – кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період.
Класичний (синхронний або Гарфільдівський) імпакт-фактор визначається як усереднене співвідношення кількості цитувань статей журналу, отриманих протягом поточного року, до загальної кількості статей, надрукованих у цьому журналі за попередні два роки (включаючи самоцитування та без врахування кількості посилань на статті, опубліковані в поточному році).
====Матеріали, що включаються до розрахунку====
'''До розрахунку включаються лише «придатні для цитування» матеріали (''citable items''), зокрема:'''
# Оригінальні дослідження (''original research'').
# Оглядові статті (''review articles'').
# Описи клінічних випадків (''case reports'').
# Матеріали конференцій (''proceedings papers'').
# Короткі звіти (''short reports'').
Не включаються:
# Передові статті редакторів (''editorials'').
# Листи в редакцію (''letters to the editor'').
# Новини (''news items'').
# Анотації (''abstracts'').
# Коментарі (''commentaries'').
# Рецензії (''reviews'').
==== Використання показника ====
Цей показник застосовується бібліотеками для добору наукових видань з метою передплати і формування бібліотечних фондів. Також показник враховується науковцями під час вибору видання для публікації результатів власних досліджень. Зважаючи на те, що в журналах з високим імпакт-фактором публікуються результати наукових досліджень переважно високої якості, до редакційної колегії залучені відомі вчені, а читацька авдиторія має світовий масштаб, публікація в таких виданнях вважається престижною.
=== Додаткові відомості ===
==== Web of Science та імпакт-фактор ====
[[Має відношення::Web of Science Core Collection]] складається з каталогів [[Має відношення::Emerging Sources Citation Index]] (ESCI), [[Має відношення::Arts & Humanities Citation Index]] (AHCI), [[Має відношення::Science Citation Index Expanded]] (SCIE) та [[Має відношення::Social Sciences Citation Index]] (SSCI). Проте, слід зауважити, що входження певного видання до Web of Science Core Collection не гарантує наявність у видання імпакт-фактора. Ця наукометрична метрика розраховується лише для журналів, що включені до каталогів Science Citation Index Expanded та Social Sciences Citation Index.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/essays/impact-factor/|The Clarivate Impact Factor]]
# [[Сем_посилання::https://support.clarivate.com/ScientificandAcademicResearch/s/article/Journal-Citation-Reports-Document-Types-Included-in-the-Impact-Factor-Calculation|Document Types Included in the Impact Factor Calculation]]
# [[Сем_посилання::https://garfield.library.upenn.edu/papers/science1955.pdf|Garfield E. Citation Indexes for Science]]. Science, 1955.
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/journal-citation-reports/|Journal Citation Reports]]
=== Автори ===
[[Автор::Лупаренко Л. А.| ]] [[Автор::Пінчук О. П.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::22| ]] [[Місяць оприлюднення::06| ]] [[Рік оприлюднення::2026| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Редагування| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=22
|Місяць оприлюднення=06
|Рік оприлюднення=2026
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Лупаренко Л. А., Пінчук О. П.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Імпакт-фактор

2026-06-22T07:03:04Z

Варченко-Троценко Лілія:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Name=Impact factor
|Абревіатура=ІФ
|Дефініція=кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період
|Ілюстрація=Impact_factor.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення/Заснування/Походження====
Імпакт-фактор розроблений у 1955 р. [[Автор ідеї::Юджин Гарфілд|Ю. Гарфілдом]] для визначення впливовості наукових видань, включених до [[Має відношення::Web of Science]] – пошукової платформи, що нині об’єднує реферативну базу даних наукових публікацій зі статистикою їх цитування та вбудованими можливостями пошуку, аналізу й управління бібліографічною інформацією.
====Еволюція формування, становлення====
Web of Science надає доступ до масштабної колекції науково-дослідної літератури високого класу, зокрема до понад 18 тис. наукових журналів, близько 180 тис. матеріалів конференцій та більш ніж 80 тис. книг з посиланнями на джерела, датованими від 1900 року по теперішній час.
===Основні відомості===
'''ІМПАКТ-ФАКТОР''' (англ. ''impact-factor'') – кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період.
Класичний (синхронний або Гарфільдівський) імпакт-фактор визначається як усереднене співвідношення кількості цитувань статей журналу, отриманих протягом поточного року, до загальної кількості статей, надрукованих у цьому журналі за попередні два роки (включаючи самоцитування та без врахування кількості посилань на статті, опубліковані в поточному році).
====Матеріали, що включаються до розрахунку====
'''До розрахунку включаються лише «придатні для цитування» матеріали (''citable items''), зокрема:'''
# Оригінальні дослідження (''original research'').
# Оглядові статті (''review articles'').
# Описи клінічних випадків (''case reports'').
# Матеріали конференцій (''proceedings papers'').
# Короткі звіти (''short reports'').
Не включаються:
# Передові статті редакторів (''editorials'').
# Листи в редакцію (''letters to the editor'').
# Новини (''news items'').
# Анотації (''abstracts'').
# Коментарі (''commentaries'').
# Рецензії (''reviews'').
==== Використання показника ====
Цей показник застосовується бібліотеками для добору наукових видань з метою передплати і формування бібліотечних фондів. Також показник враховується науковцями під час вибору видання для публікації результатів власних досліджень. Зважаючи на те, що в журналах з високим імпакт-фактором публікуються результати наукових досліджень переважно високої якості, до редакційної колегії залучені відомі вчені, а читацька авдиторія має світовий масштаб, публікація в таких виданнях вважається престижною.
=== Додаткові відомості ===
==== Web of Science та імпакт-фактор ====
[[Має відношення::Web of Science Core Collection]] складається з каталогів [[Має відношення::Emerging Sources Citation Index]] (ESCI), [[Має відношення::Arts & Humanities Citation Index]] (AHCI), [[Має відношення::Science Citation Index Expanded]] (SCIE) та [[Має відношення::Social Sciences Citation Index]] (SSCI). Проте, слід зауважити, що входження певного видання до Web of Science Core Collection не гарантує наявність у видання імпакт-фактора. Ця наукометрична метрика розраховується лише для журналів, що включені до каталогів Science Citation Index Expanded та Social Sciences Citation Index.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/essays/impact-factor/|The Clarivate Impact Factor]]
# [[Сем_посилання::https://support.clarivate.com/ScientificandAcademicResearch/s/article/Journal-Citation-Reports-Document-Types-Included-in-the-Impact-Factor-Calculation|Document Types Included in the Impact Factor Calculation]]
# [[Сем_посилання::https://garfield.library.upenn.edu/papers/science1955.pdf|Garfield E. Citation Indexes for Science]]. Science, 1955.
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/journal-citation-reports/|Journal Citation Reports]]
=== Автори ===
[[Автор::Лупаренко Л. А.| ]] [[Автор::Пінчук О. П.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::00| ]] [[Місяць оприлюднення::00| ]] [[Рік оприлюднення::0000| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Редагування| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=00
|Місяць оприлюднення=00
|Рік оприлюднення=0000
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Лупаренко Л. А., Пінчук О. П.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Імпакт-фактор

2026-06-22T07:01:09Z

Варченко-Троценко Лілія:

__TOC__
===Історична довідка===
====Передумови виникнення/Заснування/Походження====
Імпакт-фактор розроблений у 1955 р. [[Автор ідеї::Юджин Гарфілд|Ю. Гарфілдом]] для визначення впливовості наукових видань, включених до [[Має відношення::Web of Science]] – пошукової платформи, що нині об’єднує реферативну базу даних наукових публікацій зі статистикою їх цитування та вбудованими можливостями пошуку, аналізу й управління бібліографічною інформацією.
====Еволюція формування, становлення====
Web of Science надає доступ до масштабної колекції науково-дослідної літератури високого класу, зокрема до понад 18 тис. наукових журналів, близько 180 тис. матеріалів конференцій та більш ніж 80 тис. книг з посиланнями на джерела, датованими від 1900 року по теперішній час.
===Основні відомості===
'''ІМПАКТ-ФАКТОР''' (англ. ''impact-factor'') – кількісний показник впливовості (важливості) наукового, зазвичай періодичного, видання, що обчислюється за трирічний період.
Класичний (синхронний або Гарфільдівський) імпакт-фактор визначається як усереднене співвідношення кількості цитувань статей журналу, отриманих протягом поточного року, до загальної кількості статей, надрукованих у цьому журналі за попередні два роки (включаючи самоцитування та без врахування кількості посилань на статті, опубліковані в поточному році).
====Матеріали, що включаються до розрахунку====
'''До розрахунку включаються лише «придатні для цитування» матеріали (''citable items''), зокрема:'''
# Оригінальні дослідження (''original research'').
# Оглядові статті (''review articles'').
# Описи клінічних випадків (''case reports'').
# Матеріали конференцій (''proceedings papers'').
# Короткі звіти (''short reports'').
Не включаються:
# Передові статті редакторів (''editorials'').
# Листи в редакцію (''letters to the editor'').
# Новини (''news items'').
# Анотації (''abstracts'').
# Коментарі (''commentaries'').
# Рецензії (''reviews'').
==== Використання показника ====
Цей показник застосовується бібліотеками для добору наукових видань з метою передплати і формування бібліотечних фондів. Також показник враховується науковцями під час вибору видання для публікації результатів власних досліджень. Зважаючи на те, що в журналах з високим імпакт-фактором публікуються результати наукових досліджень переважно високої якості, до редакційної колегії залучені відомі вчені, а читацька авдиторія має світовий масштаб, публікація в таких виданнях вважається престижною.
=== Додаткові відомості ===
==== Web of Science та імпакт-фактор ====
[[Має відношення::Web of Science Core Collection]] складається з каталогів [[Має відношення::Emerging Sources Citation Index]] (ESCI), [[Має відношення::Arts & Humanities Citation Index]] (AHCI), [[Має відношення::Science Citation Index Expanded]] (SCIE) та [[Має відношення::Social Sciences Citation Index]] (SSCI). Проте, слід зауважити, що входження певного видання до Web of Science Core Collection не гарантує наявність у видання імпакт-фактора. Ця наукометрична метрика розраховується лише для журналів, що включені до каталогів Science Citation Index Expanded та Social Sciences Citation Index.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/essays/impact-factor/|The Clarivate Impact Factor]]
# [[Сем_посилання::https://support.clarivate.com/ScientificandAcademicResearch/s/article/Journal-Citation-Reports-Document-Types-Included-in-the-Impact-Factor-Calculation|Document Types Included in the Impact Factor Calculation]]
# [[Сем_посилання::https://garfield.library.upenn.edu/papers/science1955.pdf|Garfield E. Citation Indexes for Science]]. Science, 1955.
# [[Сем_посилання::https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/journal-citation-reports/|Journal Citation Reports]]
=== Автори ===
[[Автор::Лупаренко Л. А.| ]] [[Автор::Пінчук О. П.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::00| ]] [[Місяць оприлюднення::00| ]] [[Рік оприлюднення::0000| ]]
[[День змін::22| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Редагування| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=00
|Місяць оприлюднення=00
|Рік оприлюднення=0000
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Лупаренко Л. А., Пінчук О. П.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-22T06:30:24Z

Варченко-Троценко Лілія:

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=ЦК
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

'''Цифрова компетентність''' – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:
# Комп’ютери.
# Мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої.
# Пристрої Інтернету речей.
# Навігаційні системи.
# Накопичувальні й аудіовізуальні системи.
# Програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності.
# Засоби штучного інтелекту.
# Засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
#[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
#[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
#[[Має відношення::Microsoft]];
#[[Має відношення::Intel]];
#[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
'''Розвиток цифрової компетентності підтримано:'''
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]).
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/326|Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти]] // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/334/1/standart_ikt-kompetentnostey.pdf|Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації]] / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# [[Сем_посилання::http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf|Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО]]
# [[Сем_посилання::https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC106281|Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use]], 2017.
# [[Сем_посилання::https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020/|Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020]]

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::11| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=11
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:23:17Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А..| ]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 22| ]] [[Місяць змін:: 06| ]] [[Рік змін:: 2026| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=22
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:19:07Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.| ]] [[Модератор::Вернік О. Л.| ]] [[Редактор::Бойко С. А..| ]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 25| ]] [[Місяць змін:: 09| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=25
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:18:47Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.| ]], [[Модератор::Вернік О. Л.| ]], [[Редактор::Бойко С. А..|:Бойко С. А..]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 25| ]] [[Місяць змін:: 09| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=25
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:18:25Z

Варченко-Троценко Лілія:

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.| ]], [[Модератор::Вернік О. Л.|:Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А..|:Бойко С. А..]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 25| ]] [[Місяць змін:: 09| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=25
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:16:22Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.|:Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.|:Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А..|:Бойко С. А..]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 25| ]] [[Місяць змін:: 09| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Редагування| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=25
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:14:26Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А..]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 25| ]] [[Місяць змін:: 09| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=25
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:14:09Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.|:Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А..]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 25| ]] [[Місяць змін:: 09| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=25
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Психологічні ресурси

2026-06-22T06:12:41Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

=={{PAGENAME}}==
{{Довідка
|Назва=Психологічні ресурси
|Name=personal resources (від фр. ressource, лат. resurgere – «відроджуватися, підійматися»)
|Абревіатура=ПР
|Дефініція=сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів.
|Ілюстрація=
|Аудіо=https://www.soundhelix.com/examples/mp3/SoundHelix-Song-8.mp3
}}
__TOC__

===Історична довідка===
====Передумови виникнення / Заснування / Походження====
Категорія «ресурсів» увійшла до психологічного дискурсу у другій половині ХХ ст. у контексті гуманістичної та позитивної психології. Концепція самоактуалізації А. Маслоу, ідеї К. Роджерса про особистісний потенціал, теорія почуття когерентності А. Антоновського, модель збереження ресурсів С. Гобфолла та концепція самоефективності А. Бандури стали фундаментом подальшого осмислення цього поняття.

====Еволюція формування, становлення====
Поняття психологічних ресурсів розвивалося паралельно з дослідженнями стресу (Selye, 1950) та копінг-стратегій (Lazarus, &Folkman, 1984). Такий підхід дає змогу пояснити, як особистість адаптується до стресових ситуацій та знаходить ресурси для особистісного зростання. Початкові інтерпретації психологічних ресурсів акцентували переважно на внутрішньому потенціалі людини (Maslow, 1971; Rogers, 1961). У 1970–1980-х роках розробки А. Антоновського (1979; 1987; 1997) та С. Гобфолла (1989) надали поняттю більшої цілісності, підкреслюючи його значення для стрес-досліджень. Пізніше С. Петерсон і М. Селігман (2004) в межах позитивної психології представили ресурси у вигляді «сил характеру», які формують основу для розвитку чеснот і ціннісних орієнтацій.

Нині психологічні ресурси розглядаються не лише як окремі риси чи здібності, а як інтегральна система. Ці ресурси охоплюють як когнітивні, так і емоційні, мотиваційні та соціальні аспекти функціонування особистості. Вони забезпечують не тільки можливість ефективно реагувати на стресові ситуації, а й умови для особистісного зростання та адаптації в динамічному середовищі. У вітчизняній науці активне опрацювання цієї категорії розпочалося з початку 2000-х років у контексті досліджень стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, самоефективності та копінг-стратегій.

===Основні відомості===
У психологічній літературі ресурси часто зіставляються або частково ототожнюються з близькими концептами: особистісними та внутрішніми ресурсами, адаптаційним потенціалом, резильєнтністю, життєстійкістю, стресостійкістю та копінг-ресурсами. Психологічні ресурси включають набір характеристик та потенціалів, що створюють підґрунтя для особистісного зростання та реалізації внутрішнього потенціалу. Такий інтегративний підхід відрізняє їх від інших, вужчих психологічних концепцій. Поняття набуло підвищеної значущості в дослідженнях резильєнтності та життєстійкості в умовах воєнного стану й пандемії COVID-19, коли постала потреба у збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.

====Таксономія / Класифікація====

===Додаткові відомості===
====Фотогалерея====

====Відеоматеріали====

====Цікаві факти і висловлювання====
====Довідка====
<blockquote>
'''[[Назва::Психологічні ресурси]] ''' (''англ. - [[Name::personal resources]]'') - [[Дефініція:: сукупність внутрішніх потенціалів особистості та зовнішніх соціально-психологічних чинників, що сприяють підтримці психічного здоров’я, допомагають справлятися зі стресом і кризовими ситуаціями, а також підтримують реалізацію індивідуальних життєвих орієнтирів]].
</blockquote>
===Джерела===
# Сердюк, Л. (Ред.). (2021). Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: Монографія. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
# Чиханцова, О. (2021). Психологічні основи життєстійкості особистості: Монографія.Київ: Талком.
# Kokun, O. (2025). Analysis of the Concept of Psychological Resources and Their Negative Consequences for Socially Engaged Professionals During War. Technologies of intellect development, Vol 9, No 1(37). [[DOI:10.31108/3.2025.9.4]]

===Автори===
[[Автор::Чиханцова О. А.| Автор - Чиханцова О. А.]], [[Модератор::Вернік О. Л.| модератор - Вернік О. Л.]], [[Редактор::Бойко С. А.| редактор - Бойко С. А.]]
[[День оприлюднення:: 25| ]] [[Місяць оприлюднення:: 09| ]] [[Рік оприлюднення:: 2025| ]]
[[День змін:: 25| ]] [[Місяць змін:: 09| ]] [[Рік змін:: 2025| ]] [[Статус:: Замовлено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Редагування
|День оприлюднення=25
|Місяць оприлюднення=09
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=25
|Місяць змін=09
|Рік змін=2025
|Автор=Чиханцова О. А.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Бойко С. А.
}}

[[Категорія:Blog]]

Система Гугл Академія (Google Академія, Google Scholar)

2026-06-18T08:44:48Z

Варченко-Троценко Лілія:

{{Довідка
|Name=Google Scholar
|Абревіатура=Google Scholar
|Дефініція=відкрита міжнародна бібліометрична і пошукова база даних, що індексує та містить дані про цитування розміщених у мережі Інтернет наукових публікацій з усіх галузей знань
|Ілюстрація=Google_Sch56olar.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__
=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Система Гугл Академія була створена у 2004 році компанією Google як інноваційна наукометрична база даних, що базується на нових для того часу концептуальних принципах підрахунку наукової метрики. Передумови її появи пов’язані з поширенням доступу до Інтернету в 1990-х роках та зростанням кількості наукових публікацій у цифровому форматі. Ідея створення належить засновникам Google – [[Автор ідеї::Ларрі Пейдж|Larry Page]] та [[Автор ідеї::Сергій Брін|Sergey Brin]], які прагнули систематизувати доступ до світової наукової літератури через єдину пошукову систему.
==== Еволюція формування, становлення ====
Після запуску у 2004 році Система Гугл Академія швидко набула популярності завдяки простоті пошуку та широкому охопленню джерел. У 2006 році було додано функцію профілів для дослідників, що дало змогу відстежувати цитування та наукометричні показники. З 2016 року в Україні на основі даних Системи Гугл Академія почала формуватися «Бібліометрика української науки», а також рейтинг Топ 100 «Найкращі публікації – українська», де лідирує журнал [[Має відношення::Інформаційні технології і засоби навчання]]. Система постійно розширює співпрацю з комерційними видавництвами та архівами.
=== Основні відомості ===
Система Гугл Академія – це відкрита міжнародна бібліометрична і пошукова база даних, що індексує та містить дані про цитування розміщених у мережі Інтернет наукових публікацій з усіх галузей знань. На відміну від традиційних баз, вона індексує не лише наукові видання, а й вебсегменти:
# Розділи сайтів наукових та освітніх установ.
# Особисті сайти дослідників.
# Онлайнові видавничі платформи.
# Спеціалізовані вебресурси.
Система не індексує видання без веб-аналогів, але збирає дані про цитування друкованих публікацій. Перевірити індексацію джерела можна через пошук за назвою, автором чи цитатою.
Система Гугл Академія забезпечує простий пошук наукових матеріалів:
# Статей.
# Дисертацій.
# Книг.
# Патентів.
# Рефератів.
# Наукових звітів.
Результати пошуку класифікуються з урахуванням повного тексту публікації, видання, автора, частоти та актуальності цитування. Найрелевантніші матеріали відображаються першими.
Користувач може:
# Дізнатися кількість цитувань у базі.
# Перейти до анотацій статей із цитатами.
# Отримати доступ до пов’язаних статей, поділених за схожістю та значущістю.
==== Класифікація ====
Система Гугл Академія індексує джерела за такими типами:
# ''Публічний домен'' – доступні в Інтернеті ресурси.
# ''Комерційні системи'' – наприклад, [[Має відношення::ACM]], [[Має відношення::IEEE]], [[Має відношення::Springer]].
# ''Архівні системи'' – наприклад, [[Має відношення::Blackwell]], [[Має відношення::Wiley]].
==== Функціональні можливості ====
Система надає сервіси для різних категорій користувачів:
# Створення профілів індивідуальних учених.
# Адміністрування профілів колективів (лабораторій, відділів, факультетів, установ).
# Підтримка профілів наукових періодичних видань.
У профілях відстежуються:
# Бібліографічні посилання.
# Цитування та графіки цитувань.
# Наукометричні показники (індекс Гірша, i10-індекс).
=== Додаткові відомості ===
==== Інтеграція та експорт ====
Система Гугл Академія здійснює пошук у комерційних системах ([[Має відношення::Cambridge Scientific Abstracts]], [[Має відношення::Ingenta]]) та підтримує експорт даних у формати:
# [[Має відношення::BibTeX]].
# [[Має відношення::EndNote]].
# [[Має відношення::RefMan]].
# [[Має відношення::CSV]].
==== Переваги та недоліки ====
Система поступається [[Має відношення::Web of Science]] і [[Має відношення::Scopus]] за точністю аналізу цитування через автоматичне індексування без жорстких вимог. Проте вона переважає за:
# Охопленням усіх галузей знань.
# Регіональним і мовним різноманіттям.
# Видовим і джерельним покриттям.
==== Використання в Україні ====
На основі Системи Гугл Академія створено інформаційні ресурси «Бібліометрика української науки» та рейтинг Топ 100, де лідирує журнал [[Має відношення::Інформаційні технології і засоби навчання]].
==== Цікаві факти і висловлювання ====
«Знання мають бути доступними кожному» – девіз Google Scholar.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709999/|Використання електронних відкритих систем для інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень: короткий термінологічний словник]] / упорядники: О. М. Спірін, С. М. Іванова, А. В. Яцишин, А. В. Кільченко та інші. Київ, 2017.
# [[Сем_посилання::https://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Scholar|Google Scholar]]
# [[Сем_посилання::https://scholar.google.com.ua/intl/uk/scholar/about.html|Google Scholar: About Google Scholar]]
=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::18| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=18
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Системи управління навчальним контентом

2026-06-18T05:27:08Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Джерела */

{{Довідка
|Name=Learning content management systems
|Абревіатура=СУНК
|Дефініція=інформаційні мережеві системи, призначені для створення, зберігання й управління персоналізованим навчальним контентом у вигляді навчальних об’єктів
|Ілюстрація=LMS_example.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Системи управління навчальним контентом з’явилися на початку 2000-х років у відповідь на потребу в персоналізації та модульності навчального контенту в умовах розвитку електронного навчання. Передумови їхнього створення пов’язані з поширенням Інтернету та інформаційних технологій у 1990-х роках, коли традиційні курси почали адаптувати до цифрового формату. Одним із перших кроків стало розроблення стандарту SCORM ([[Автор ідеї::Sharable Content Object Reference Model]]), запровадженого у 2001 році, який дав змогу створювати багаторазово використовувані навчальні об’єкти.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція систем управління навчальним контентом пов’язана з удосконаленням стандартів інтероперабельності. У 2011 році з’явився стандарт LTI ([[Має відношення::Learning Tools Interoperability]]), а у 2013 році – xAPI ([[Має відношення::Experience API]]), що розширив можливості фіксації навчальної діяльності та інтеграції з мобільними додатками. Це сприяло переходу від простого управління контентом до систем управління талантами, таких як TalentLMS, у 2010-х роках.

=== Основні відомості ===
Системи управління навчальним контентом – це інформаційні мережеві системи, призначені для створення, зберігання й управління персоналізованим навчальним контентом у вигляді навчальних об’єктів. Навчальний об’єкт – це ізольована частина навчального матеріалу, що включає:
# Очікувану мету навчання.
# Навчальний контент (текст, відео, анімація, зображення, структуровані слайди, демонстрації, об’єкти віртуальної чи доповненої реальності, комп’ютерні моделі тощо).
# Технології для оцінювання досягнення мети.

Навчальний об’єкт також містить метадані (теги), які описують його вміст, властивості та можливості використання, наприклад, відомості про автора, мову чи версію. Такі об’єкти зберігаються в репозитарії та доступні для створення персоналізованих курсів.

Традиційні курси часто перевантажені контентом, тоді як подрібнення на навчальні об’єкти дає змогу створювати похідні курси, орієнтовані на конкретну цільову групу чи слухача.

==== Класифікація ====
Системи управління навчальним контентом відрізняються від систем управління навчанням:
# ''Системи управління навчальним контентом'' – зосереджені на створенні та управлінні електронним контентом.
# ''Системи управління навчанням'' – охоплюють усі форми навчання в закладі освіти.

==== Ключові складники ====
Основні компоненти систем управління навчальним контентом:
# Репозитарій навчальних об’єктів.
# Програмне забезпечення для створення навчальних об’єктів (з шаблонами та зразками).
# Інтерфейс відтворення контенту.
# Засоби адміністрування (управління обліковими записами, відстеження результатів).

=== Додаткові відомості ===
==== Інтеграція та стандарти ====
Системи управління навчальним контентом інтегруються з системами управління навчанням на основі стандартів:
# SCORM ([[Має відношення::Sharable Content Object Reference Model]]).
# LTI ([[Має відношення::Learning Tools Interoperability]]).
# xAPI ([[Має відношення::Experience API]]).

==== Стандарт xAPI дає змогу ====
# Фіксувати діяльність поза системами управління навчанням.
# Використовувати мобільні додатки.
# Відстежувати складні сценарії (симуляції, ігри, змішане навчання).
# Працювати офлайн.

==== Розвиток систем ====
Завдяки xAPI системи управління навчальним контентом еволюціонують до систем управління талантами, які включають:
# Автоматизований рекрутмент.
# Управління ефективністю.
# Навчання та розвиток.

==== Приклади систем ====
Системи, що підтримують xAPI:
# [[Має відношення::Moodle]] ([[Сем_посилання::https://moodle.org|moodle.org]])
# [[Має відношення::eFront]] ([[Сем_посилання::https://www.efrontlearning.com|efrontlearning.com]])
# [[Має відношення::Blackboard]] ([[Сем_посилання::https://www.blackboard.com|blackboard.com]])
# [[Має відношення::TalentLMS]] ([[Сем_посилання::https://www.talentlms.com|talentlms.com]])

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Стандарт xAPI розроблено у 2013 році для заміни SCORM.

«Контент має бути гнучким, як вода» – принцип сучасного дизайну навчальних систем.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://www.etraincenter.com/lms-lcms-compare.aspx|Greenberg L. LMS and LCMS: What's the Difference?]]
# [[Сем_посилання::https://www.softwareadvice.com/resources/scorm-vs-aicc-vs-tin-can/|Westfall B. SCORM vs. AICC vs. Tin Can (xAPI): Why xAPI Is the Only Way Forward]]
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730766/|Спірін О. М. Системи управління навчальним контентом]] // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 919.

=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::18| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=18
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Системи управління навчальним контентом

2026-06-18T05:26:57Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Джерела */

{{Довідка
|Name=Learning content management systems
|Абревіатура=СУНК
|Дефініція=інформаційні мережеві системи, призначені для створення, зберігання й управління персоналізованим навчальним контентом у вигляді навчальних об’єктів
|Ілюстрація=LMS_example.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Системи управління навчальним контентом з’явилися на початку 2000-х років у відповідь на потребу в персоналізації та модульності навчального контенту в умовах розвитку електронного навчання. Передумови їхнього створення пов’язані з поширенням Інтернету та інформаційних технологій у 1990-х роках, коли традиційні курси почали адаптувати до цифрового формату. Одним із перших кроків стало розроблення стандарту SCORM ([[Автор ідеї::Sharable Content Object Reference Model]]), запровадженого у 2001 році, який дав змогу створювати багаторазово використовувані навчальні об’єкти.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція систем управління навчальним контентом пов’язана з удосконаленням стандартів інтероперабельності. У 2011 році з’явився стандарт LTI ([[Має відношення::Learning Tools Interoperability]]), а у 2013 році – xAPI ([[Має відношення::Experience API]]), що розширив можливості фіксації навчальної діяльності та інтеграції з мобільними додатками. Це сприяло переходу від простого управління контентом до систем управління талантами, таких як TalentLMS, у 2010-х роках.

=== Основні відомості ===
Системи управління навчальним контентом – це інформаційні мережеві системи, призначені для створення, зберігання й управління персоналізованим навчальним контентом у вигляді навчальних об’єктів. Навчальний об’єкт – це ізольована частина навчального матеріалу, що включає:
# Очікувану мету навчання.
# Навчальний контент (текст, відео, анімація, зображення, структуровані слайди, демонстрації, об’єкти віртуальної чи доповненої реальності, комп’ютерні моделі тощо).
# Технології для оцінювання досягнення мети.

Навчальний об’єкт також містить метадані (теги), які описують його вміст, властивості та можливості використання, наприклад, відомості про автора, мову чи версію. Такі об’єкти зберігаються в репозитарії та доступні для створення персоналізованих курсів.

Традиційні курси часто перевантажені контентом, тоді як подрібнення на навчальні об’єкти дає змогу створювати похідні курси, орієнтовані на конкретну цільову групу чи слухача.

==== Класифікація ====
Системи управління навчальним контентом відрізняються від систем управління навчанням:
# ''Системи управління навчальним контентом'' – зосереджені на створенні та управлінні електронним контентом.
# ''Системи управління навчанням'' – охоплюють усі форми навчання в закладі освіти.

==== Ключові складники ====
Основні компоненти систем управління навчальним контентом:
# Репозитарій навчальних об’єктів.
# Програмне забезпечення для створення навчальних об’єктів (з шаблонами та зразками).
# Інтерфейс відтворення контенту.
# Засоби адміністрування (управління обліковими записами, відстеження результатів).

=== Додаткові відомості ===
==== Інтеграція та стандарти ====
Системи управління навчальним контентом інтегруються з системами управління навчанням на основі стандартів:
# SCORM ([[Має відношення::Sharable Content Object Reference Model]]).
# LTI ([[Має відношення::Learning Tools Interoperability]]).
# xAPI ([[Має відношення::Experience API]]).

==== Стандарт xAPI дає змогу ====
# Фіксувати діяльність поза системами управління навчанням.
# Використовувати мобільні додатки.
# Відстежувати складні сценарії (симуляції, ігри, змішане навчання).
# Працювати офлайн.

==== Розвиток систем ====
Завдяки xAPI системи управління навчальним контентом еволюціонують до систем управління талантами, які включають:
# Автоматизований рекрутмент.
# Управління ефективністю.
# Навчання та розвиток.

==== Приклади систем ====
Системи, що підтримують xAPI:
# [[Має відношення::Moodle]] ([[Сем_посилання::https://moodle.org|moodle.org]])
# [[Має відношення::eFront]] ([[Сем_посилання::https://www.efrontlearning.com|efrontlearning.com]])
# [[Має відношення::Blackboard]] ([[Сем_посилання::https://www.blackboard.com|blackboard.com]])
# [[Має відношення::TalentLMS]] ([[Сем_посилання::https://www.talentlms.com|talentlms.com]])

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Стандарт xAPI розроблено у 2013 році для заміни SCORM.

«Контент має бути гнучким, як вода» – принцип сучасного дизайну навчальних систем.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://www.etraincenter.com/lms-lcms-compare.aspx|Greenberg L. LMS and LCMS: What's the Difference?]]
# [[Сем_посилання::https://www.softwareadvice.com/resources/scorm-vs-aicc-vs-tin-can/|Westfall B. SCORM vs. AICC vs. Tin Can (xAPI): Why xAPI Is the Only Way Forward]]
# # [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730766/|Спірін О. М. Системи управління навчальним контентом]] // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 919.

=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::18| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=18
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Системи управління навчальним контентом

2026-06-18T05:22:47Z

Варченко-Троценко Лілія:

{{Довідка
|Name=Learning content management systems
|Абревіатура=СУНК
|Дефініція=інформаційні мережеві системи, призначені для створення, зберігання й управління персоналізованим навчальним контентом у вигляді навчальних об’єктів
|Ілюстрація=LMS_example.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Системи управління навчальним контентом з’явилися на початку 2000-х років у відповідь на потребу в персоналізації та модульності навчального контенту в умовах розвитку електронного навчання. Передумови їхнього створення пов’язані з поширенням Інтернету та інформаційних технологій у 1990-х роках, коли традиційні курси почали адаптувати до цифрового формату. Одним із перших кроків стало розроблення стандарту SCORM ([[Автор ідеї::Sharable Content Object Reference Model]]), запровадженого у 2001 році, який дав змогу створювати багаторазово використовувані навчальні об’єкти.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція систем управління навчальним контентом пов’язана з удосконаленням стандартів інтероперабельності. У 2011 році з’явився стандарт LTI ([[Має відношення::Learning Tools Interoperability]]), а у 2013 році – xAPI ([[Має відношення::Experience API]]), що розширив можливості фіксації навчальної діяльності та інтеграції з мобільними додатками. Це сприяло переходу від простого управління контентом до систем управління талантами, таких як TalentLMS, у 2010-х роках.

=== Основні відомості ===
Системи управління навчальним контентом – це інформаційні мережеві системи, призначені для створення, зберігання й управління персоналізованим навчальним контентом у вигляді навчальних об’єктів. Навчальний об’єкт – це ізольована частина навчального матеріалу, що включає:
# Очікувану мету навчання.
# Навчальний контент (текст, відео, анімація, зображення, структуровані слайди, демонстрації, об’єкти віртуальної чи доповненої реальності, комп’ютерні моделі тощо).
# Технології для оцінювання досягнення мети.

Навчальний об’єкт також містить метадані (теги), які описують його вміст, властивості та можливості використання, наприклад, відомості про автора, мову чи версію. Такі об’єкти зберігаються в репозитарії та доступні для створення персоналізованих курсів.

Традиційні курси часто перевантажені контентом, тоді як подрібнення на навчальні об’єкти дає змогу створювати похідні курси, орієнтовані на конкретну цільову групу чи слухача.

==== Класифікація ====
Системи управління навчальним контентом відрізняються від систем управління навчанням:
# ''Системи управління навчальним контентом'' – зосереджені на створенні та управлінні електронним контентом.
# ''Системи управління навчанням'' – охоплюють усі форми навчання в закладі освіти.

==== Ключові складники ====
Основні компоненти систем управління навчальним контентом:
# Репозитарій навчальних об’єктів.
# Програмне забезпечення для створення навчальних об’єктів (з шаблонами та зразками).
# Інтерфейс відтворення контенту.
# Засоби адміністрування (управління обліковими записами, відстеження результатів).

=== Додаткові відомості ===
==== Інтеграція та стандарти ====
Системи управління навчальним контентом інтегруються з системами управління навчанням на основі стандартів:
# SCORM ([[Має відношення::Sharable Content Object Reference Model]]).
# LTI ([[Має відношення::Learning Tools Interoperability]]).
# xAPI ([[Має відношення::Experience API]]).

==== Стандарт xAPI дає змогу ====
# Фіксувати діяльність поза системами управління навчанням.
# Використовувати мобільні додатки.
# Відстежувати складні сценарії (симуляції, ігри, змішане навчання).
# Працювати офлайн.

==== Розвиток систем ====
Завдяки xAPI системи управління навчальним контентом еволюціонують до систем управління талантами, які включають:
# Автоматизований рекрутмент.
# Управління ефективністю.
# Навчання та розвиток.

==== Приклади систем ====
Системи, що підтримують xAPI:
# [[Має відношення::Moodle]] ([[Сем_посилання::https://moodle.org|moodle.org]])
# [[Має відношення::eFront]] ([[Сем_посилання::https://www.efrontlearning.com|efrontlearning.com]])
# [[Має відношення::Blackboard]] ([[Сем_посилання::https://www.blackboard.com|blackboard.com]])
# [[Має відношення::TalentLMS]] ([[Сем_посилання::https://www.talentlms.com|talentlms.com]])

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Стандарт xAPI розроблено у 2013 році для заміни SCORM.

«Контент має бути гнучким, як вода» – принцип сучасного дизайну навчальних систем.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://www.etraincenter.com/lms-lcms-compare.aspx|Greenberg L. LMS and LCMS: What's the Difference?]]
# [[Сем_посилання::https://www.softwareadvice.com/resources/scorm-vs-aicc-vs-tin-can/|Westfall B. SCORM vs. AICC vs. Tin Can (xAPI): Why xAPI Is the Only Way Forward]]
# Спірін О. М. Системи управління навчальним контентом: огляд і перспективи.

=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::18| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=18
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова освіта

2026-06-18T05:14:44Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Завдання розвитку */

{{Довідка
|Name=Digital education
|Абревіатура=ЦО
|Дефініція=процес організації взаємодії здобувачів освіти з суб’єктами педагогічної діяльності та освітньої діяльності для досягнення очікуваних результатів навчання лише засобами цифрового освітнього середовища, ключовими складниками якого є цифрові технології навчання, цифрові технології управління, цифрові технології підтримки наукових досліджень, цифрові освітні ресурси та сервіси, а також цифрові сліди як результати навчальної і професійної діяльності цифрового формату.
|Ілюстрація=Digital_education.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__
=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Цифрова освіта почала формуватися наприкінці XX століття з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій та доступу до Інтернету. Передумови її виникнення пов’язані з переходом до інформаційного суспільства у 1990-х роках, коли цифрові технології стали ключовими для навчання та професійної діяльності. У 2000-х роках в Україні почали з’являтися перші спроби впровадження електронного навчання, що є основою розвитку цифрової освіти. Важливим кроком стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки, розробленої за участі [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]] та інших науковців.
==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової освіти в Україні пов’язана з розробленням нормативних документів і стандартів. У 2012 році було затверджено Положення про електронні освітні ресурси, у 2018 році – Положення про електронний підручник та Положення про Національну освітню електронну платформу. Ці документи заклали основу для системного розвитку цифрового освітнього середовища, інтеграції дистанційного навчання та стандартизації цифрових компетентностей.
=== Основні відомості ===
'''Цифрова освіта''' – це процес організації взаємодії здобувачів освіти з суб’єктами педагогічної діяльності (педагогічними, науково-педагогічними працівниками або самозайнятими особами у формальній чи неформальній освіті) та освітньої діяльності (закладами, підприємствами, установами, організаціями або фізичними особами, які організовують, забезпечують і реалізують освітній процес) для досягнення очікуваних результатів навчання лише засобами цифрового освітнього середовища.
Ключові складники цього середовища:
# Цифрові технології навчання.
# Цифрові технології управління.
# Цифрові технології підтримки наукових досліджень.
# Цифрові освітні ресурси та сервіси.
# Цифрові сліди як результати навчальної і професійної діяльності цифрового формату.
Цифрова освіта часто ототожнюється з електронною освітою, що трактується як форма здобуття освіти з використанням виключно інформаційно-комунікаційних технологій.
==== Класифікація ====
Цифрова освіта охоплює різні форми навчання:
# ''Формальна освіта'' – у закладах освіти.
# ''Неформальна освіта'' – через курси, тренінги.
# ''Інформальна освіта'' – самостійне навчання з цифровими ресурсами.
==== Завдання розвитку ====
'''Розвиток цифрової освіти в Україні потребує:'''
# Обґрунтування засад цифрової гуманістичної педагогіки.
# Побудови відкритих, віртуальних когнітивних педагогічних систем.
# Реалізації електронного навчання у всіх формах освіти.
# Аналізу стану, тенденцій та моніторингу розвитку електронної освіти за міжнародними критеріями.
# Стандартизації вимог до електронних освітніх ресурсів.
# Стандартизації інформаційно-цифрових компетентностей.
# Проєктування навчальних середовищ для дистанційного навчання.
# Використання навчальної робототехніки та мобільних Інтернет-пристроїв.
# Формування компетентностей у використанні електронних соціальних мереж.
# Створення мережевих цифрових освітніх ресурсів (Веб 2.0, блоги тощо).
# Психологічної підтримки та курсів для дорослих і людей похилого віку.
# Забезпечення інформаційної безпеки та захисту даних.

=== Додаткові відомості ===
==== Нормативна база ====
Стандартизацію цифрових освітніх ресурсів забезпечують:
# Положення про електронні освітні ресурси (2012).
# Положення про електронний підручник (2018).
# Положення про Національну освітню електронну платформу (2018).
==== Цифрове освітнє середовище ====
Цифрове освітнє середовище підтримує дистанційне навчання, самостійну діяльність та захист від інформаційних загроз, інтегруючи цифрові технології та ресурси.
==== Цікаві факти і висловлювання ====
У 2018 році Україна приєдналася до європейських орієнтирів цифрової освіти.

«Цифрова освіта – це міст між знаннями та майбутнім» – сучасний принцип.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709274/|Биков В., Спірін О., Пінчук О. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти]] // Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України). Київ, 2017.
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80|Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні]]
=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::18| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=18
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова освіта

2026-06-18T05:14:34Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Основні відомості */

{{Довідка
|Name=Digital education
|Абревіатура=ЦО
|Дефініція=процес організації взаємодії здобувачів освіти з суб’єктами педагогічної діяльності та освітньої діяльності для досягнення очікуваних результатів навчання лише засобами цифрового освітнього середовища, ключовими складниками якого є цифрові технології навчання, цифрові технології управління, цифрові технології підтримки наукових досліджень, цифрові освітні ресурси та сервіси, а також цифрові сліди як результати навчальної і професійної діяльності цифрового формату.
|Ілюстрація=Digital_education.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__
=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Цифрова освіта почала формуватися наприкінці XX століття з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій та доступу до Інтернету. Передумови її виникнення пов’язані з переходом до інформаційного суспільства у 1990-х роках, коли цифрові технології стали ключовими для навчання та професійної діяльності. У 2000-х роках в Україні почали з’являтися перші спроби впровадження електронного навчання, що є основою розвитку цифрової освіти. Важливим кроком стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки, розробленої за участі [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]] та інших науковців.
==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової освіти в Україні пов’язана з розробленням нормативних документів і стандартів. У 2012 році було затверджено Положення про електронні освітні ресурси, у 2018 році – Положення про електронний підручник та Положення про Національну освітню електронну платформу. Ці документи заклали основу для системного розвитку цифрового освітнього середовища, інтеграції дистанційного навчання та стандартизації цифрових компетентностей.
=== Основні відомості ===
'''Цифрова освіта''' – це процес організації взаємодії здобувачів освіти з суб’єктами педагогічної діяльності (педагогічними, науково-педагогічними працівниками або самозайнятими особами у формальній чи неформальній освіті) та освітньої діяльності (закладами, підприємствами, установами, організаціями або фізичними особами, які організовують, забезпечують і реалізують освітній процес) для досягнення очікуваних результатів навчання лише засобами цифрового освітнього середовища.
Ключові складники цього середовища:
# Цифрові технології навчання.
# Цифрові технології управління.
# Цифрові технології підтримки наукових досліджень.
# Цифрові освітні ресурси та сервіси.
# Цифрові сліди як результати навчальної і професійної діяльності цифрового формату.
Цифрова освіта часто ототожнюється з електронною освітою, що трактується як форма здобуття освіти з використанням виключно інформаційно-комунікаційних технологій.
==== Класифікація ====
Цифрова освіта охоплює різні форми навчання:
# ''Формальна освіта'' – у закладах освіти.
# ''Неформальна освіта'' – через курси, тренінги.
# ''Інформальна освіта'' – самостійне навчання з цифровими ресурсами.
==== Завдання розвитку ====
Розвиток цифрової освіти в Україні потребує:
# Обґрунтування засад цифрової гуманістичної педагогіки.
# Побудови відкритих, віртуальних когнітивних педагогічних систем.
# Реалізації електронного навчання у всіх формах освіти.
# Аналізу стану, тенденцій та моніторингу розвитку електронної освіти за міжнародними критеріями.
# Стандартизації вимог до електронних освітніх ресурсів.
# Стандартизації інформаційно-цифрових компетентностей.
# Проєктування навчальних середовищ для дистанційного навчання.
# Використання навчальної робототехніки та мобільних Інтернет-пристроїв.
# Формування компетентностей у використанні електронних соціальних мереж.
# Створення мережевих цифрових освітніх ресурсів (Веб 2.0, блоги тощо).
# Психологічної підтримки та курсів для дорослих і людей похилого віку.
# Забезпечення інформаційної безпеки та захисту даних.

=== Додаткові відомості ===
==== Нормативна база ====
Стандартизацію цифрових освітніх ресурсів забезпечують:
# Положення про електронні освітні ресурси (2012).
# Положення про електронний підручник (2018).
# Положення про Національну освітню електронну платформу (2018).
==== Цифрове освітнє середовище ====
Цифрове освітнє середовище підтримує дистанційне навчання, самостійну діяльність та захист від інформаційних загроз, інтегруючи цифрові технології та ресурси.
==== Цікаві факти і висловлювання ====
У 2018 році Україна приєдналася до європейських орієнтирів цифрової освіти.

«Цифрова освіта – це міст між знаннями та майбутнім» – сучасний принцип.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709274/|Биков В., Спірін О., Пінчук О. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти]] // Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України). Київ, 2017.
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80|Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні]]
=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::18| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=18
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова освіта

2026-06-18T05:13:58Z

Варченко-Троценко Лілія:

{{Довідка
|Name=Digital education
|Абревіатура=ЦО
|Дефініція=процес організації взаємодії здобувачів освіти з суб’єктами педагогічної діяльності та освітньої діяльності для досягнення очікуваних результатів навчання лише засобами цифрового освітнього середовища, ключовими складниками якого є цифрові технології навчання, цифрові технології управління, цифрові технології підтримки наукових досліджень, цифрові освітні ресурси та сервіси, а також цифрові сліди як результати навчальної і професійної діяльності цифрового формату.
|Ілюстрація=Digital_education.jpg
|Аудіо=
}}
__TOC__
=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Цифрова освіта почала формуватися наприкінці XX століття з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій та доступу до Інтернету. Передумови її виникнення пов’язані з переходом до інформаційного суспільства у 1990-х роках, коли цифрові технології стали ключовими для навчання та професійної діяльності. У 2000-х роках в Україні почали з’являтися перші спроби впровадження електронного навчання, що є основою розвитку цифрової освіти. Важливим кроком стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки, розробленої за участі [[Автор ідеї::Валерій Биков|Биков В. Ю.]] та інших науковців.
==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової освіти в Україні пов’язана з розробленням нормативних документів і стандартів. У 2012 році було затверджено Положення про електронні освітні ресурси, у 2018 році – Положення про електронний підручник та Положення про Національну освітню електронну платформу. Ці документи заклали основу для системного розвитку цифрового освітнього середовища, інтеграції дистанційного навчання та стандартизації цифрових компетентностей.
=== Основні відомості ===
Цифрова освіта – це процес організації взаємодії здобувачів освіти з суб’єктами педагогічної діяльності (педагогічними, науково-педагогічними працівниками або самозайнятими особами у формальній чи неформальній освіті) та освітньої діяльності (закладами, підприємствами, установами, організаціями або фізичними особами, які організовують, забезпечують і реалізують освітній процес) для досягнення очікуваних результатів навчання лише засобами цифрового освітнього середовища.
Ключові складники цього середовища:
# Цифрові технології навчання.
# Цифрові технології управління.
# Цифрові технології підтримки наукових досліджень.
# Цифрові освітні ресурси та сервіси.
# Цифрові сліди як результати навчальної і професійної діяльності цифрового формату.
Цифрова освіта часто ототожнюється з електронною освітою, що трактується як форма здобуття освіти з використанням виключно інформаційно-комунікаційних технологій.
==== Класифікація ====
Цифрова освіта охоплює різні форми навчання:
# ''Формальна освіта'' – у закладах освіти.
# ''Неформальна освіта'' – через курси, тренінги.
# ''Інформальна освіта'' – самостійне навчання з цифровими ресурсами.
==== Завдання розвитку ====
Розвиток цифрової освіти в Україні потребує:
# Обґрунтування засад цифрової гуманістичної педагогіки.
# Побудови відкритих, віртуальних когнітивних педагогічних систем.
# Реалізації електронного навчання у всіх формах освіти.
# Аналізу стану, тенденцій та моніторингу розвитку електронної освіти за міжнародними критеріями.
# Стандартизації вимог до електронних освітніх ресурсів.
# Стандартизації інформаційно-цифрових компетентностей.
# Проєктування навчальних середовищ для дистанційного навчання.
# Використання навчальної робототехніки та мобільних Інтернет-пристроїв.
# Формування компетентностей у використанні електронних соціальних мереж.
# Створення мережевих цифрових освітніх ресурсів (Веб 2.0, блоги тощо).
# Психологічної підтримки та курсів для дорослих і людей похилого віку.
# Забезпечення інформаційної безпеки та захисту даних.
=== Додаткові відомості ===
==== Нормативна база ====
Стандартизацію цифрових освітніх ресурсів забезпечують:
# Положення про електронні освітні ресурси (2012).
# Положення про електронний підручник (2018).
# Положення про Національну освітню електронну платформу (2018).
==== Цифрове освітнє середовище ====
Цифрове освітнє середовище підтримує дистанційне навчання, самостійну діяльність та захист від інформаційних загроз, інтегруючи цифрові технології та ресурси.
==== Цікаві факти і висловлювання ====
У 2018 році Україна приєдналася до європейських орієнтирів цифрової освіти.

«Цифрова освіта – це міст між знаннями та майбутнім» – сучасний принцип.
=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709274/|Биков В., Спірін О., Пінчук О. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти]] // Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України). Київ, 2017.
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80|Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні]]
=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::18| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]
{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=18
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}
[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифровізація освіти, освітнього процесу

2026-06-11T09:21:45Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

{{Довідка
|Name=Digitalization of education, educational process
|Абревіатура=ЦО
|Дефініція=сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір.
|Ілюстрація=Digitalization_education.jpg
|Аудіо=
}}

__TOC__

=== Історична довідка ===

==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Цифровізація освіти як сучасний етап її інформатизації почала формуватися наприкінці XX – на початку XXI століття з поширенням цифрових технологій та Інтернету. Передумови виникнення пов’язані з переходом до інформаційного суспільства у 1990-х роках, коли комп’ютери та телекомунікаційні мережі стали доступними для освіти. У 2000-х роках в Україні почали активно впроваджуватися електронні ресурси, що заклало основу для цифровізації. Важливим поштовхом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки за участі [[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]].

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифровізації освіти в Україні пов’язана з інтеграцією передових технологій у освітній процес. У 2010-х роках з’явилися перші масові відкриті онлайн-курси та системи управління навчанням, такі як Moodle. З 2018 року, завдяки державним ініціативам, почалося створення цифрових платформ і широкосмугового доступу до Інтернету в закладах освіти, що сприяло формуванню кіберфізичного освітнього простору.

=== Основні відомості ===
Цифровізація освіти, освітнього процесу – це сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір. Цифровізація залежить від сучасних тенденцій інформаційного суспільства, серед яких:

# Штучний інтелект, машинне навчання, нейромережі.
# Блокчейн та криптовалюти.
# Великі дані.
# Телемедицина.
# Доповнена і віртуальна реальність.
# Чат-боти та віртуальні помічники.
# Мобільність і кібербезпека.
# Інтернет речей.
# Робототехніка та робототехнічні системи.
# Комп’ютерний зір.
# Хмарні та туманні обчислення.
==== Класифікація ====
'''Цифровізація освіти реалізується за такими напрямами:'''

# Доступ до цифрових технологій для здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, адміністраторів.
# Створення електронних освітніх ресурсів та цифрових платформ з інтерактивним і мультимедійним контентом.
# Розроблення інноваційних засобів навчання (мультимедійні класи, STEM-центри, віртуальні лабораторії).
# Організація широкосмугового доступу до Інтернету.
# Розвиток дистанційної освіти.
# Підвищення цифрових компетентностей суб’єктів освіти.

==== Напрями реалізації ====
'''Цифровізація середньої освіти включає:'''
# Створення цифрових платформ для управління та навчання.
# Впровадження комп’ютерно орієнтованих засобів і обладнання.
# Організацію доступу до Інтернету за моделями Fiber-to-the-Building та Wi-Fi.
# Використання когнітивних і мультимедійних технологій у дистанційній освіті.

=== Додаткові відомості ===

==== Нові методи та системи ====
'''Застосування цифрових технологій у глобальній системі освіти зумовило появу:'''
# Електронного навчання.
# Мобільного навчання.
# Хмарних технологій.
# Масових відкритих освітніх курсів.

'''Інтенсивно використовуються:'''

# Системи управління навчанням (Learning Management System).
# Системи управління навчальним контентом (Learning Content Management System).
# Системи управління талантами (Talent Management System) з автоматизованими інструментами рекрутменту, управління ефективністю, навчання і розвитку.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
У 2019 році в Україні почали впроваджувати STEM-центри у школах.

''«Цифровізація освіти – це ключ до інноваційного суспільства» – сучасний принцип.''

=== Джерела ===

# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/708701/|Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти]]. Київ, 2019.

# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]].

=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::11| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=11
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифровізація освіти, освітнього процесу

2026-06-11T09:21:24Z

Варченко-Троценко Лілія:

{{Довідка
|Name=Digitalization of education, educational process
|Абревіатура=ЦО
|Дефініція=сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір.
|Ілюстрація=Digitalization_education.jpg
|Аудіо=
}}

__TOC__

=== Історична довідка ===

==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Цифровізація освіти як сучасний етап її інформатизації почала формуватися наприкінці XX – на початку XXI століття з поширенням цифрових технологій та Інтернету. Передумови виникнення пов’язані з переходом до інформаційного суспільства у 1990-х роках, коли комп’ютери та телекомунікаційні мережі стали доступними для освіти. У 2000-х роках в Україні почали активно впроваджуватися електронні ресурси, що заклало основу для цифровізації. Важливим поштовхом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки за участі [[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]].

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифровізації освіти в Україні пов’язана з інтеграцією передових технологій у освітній процес. У 2010-х роках з’явилися перші масові відкриті онлайн-курси та системи управління навчанням, такі як Moodle. З 2018 року, завдяки державним ініціативам, почалося створення цифрових платформ і широкосмугового доступу до Інтернету в закладах освіти, що сприяло формуванню кіберфізичного освітнього простору.

=== Основні відомості ===
Цифровізація освіти, освітнього процесу – це сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір. Цифровізація залежить від сучасних тенденцій інформаційного суспільства, серед яких:

# Штучний інтелект, машинне навчання, нейромережі.
# Блокчейн та криптовалюти.
# Великі дані.
# Телемедицина.
# Доповнена і віртуальна реальність.
# Чат-боти та віртуальні помічники.
# Мобільність і кібербезпека.
# Інтернет речей.
# Робототехніка та робототехнічні системи.
# Комп’ютерний зір.
# Хмарні та туманні обчислення.
==== Класифікація ====
'''Цифровізація освіти реалізується за такими напрямами:'''

# Доступ до цифрових технологій для здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, адміністраторів.
# Створення електронних освітніх ресурсів та цифрових платформ з інтерактивним і мультимедійним контентом.
# Розроблення інноваційних засобів навчання (мультимедійні класи, STEM-центри, віртуальні лабораторії).
# Організація широкосмугового доступу до Інтернету.
# Розвиток дистанційної освіти.
# Підвищення цифрових компетентностей суб’єктів освіти.

==== Напрями реалізації ====
'''Цифровізація середньої освіти включає:'''
# Створення цифрових платформ для управління та навчання.
# Впровадження комп’ютерно орієнтованих засобів і обладнання.
# Організацію доступу до Інтернету за моделями Fiber-to-the-Building та Wi-Fi.
# Використання когнітивних і мультимедійних технологій у дистанційній освіті.

=== Додаткові відомості ===

==== Нові методи та системи ====
'''Застосування цифрових технологій у глобальній системі освіти зумовило появу:'''
# Електронного навчання.
# Мобільного навчання.
# Хмарних технологій.
# Масових відкритих освітніх курсів.

'''Інтенсивно використовуються:'''

# Системи управління навчанням (Learning Management System).
# Системи управління навчальним контентом (Learning Content Management System).
# Системи управління талантами (Talent Management System) з автоматизованими інструментами рекрутменту, управління ефективністю, навчання і розвитку.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
У 2019 році в Україні почали впроваджувати STEM-центри у школах.

''«Цифровізація освіти – це ключ до інноваційного суспільства» – сучасний принцип.''

=== Джерела ===

# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/708701/|Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти]]. Київ, 2019.

# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]].

=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:14:28Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Роль у стандартах */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

'''Цифрова компетентність''' – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:
# Комп’ютери.
# Мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої.
# Пристрої Інтернету речей.
# Навігаційні системи.
# Накопичувальні й аудіовізуальні системи.
# Програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності.
# Засоби штучного інтелекту.
# Засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
#[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
#[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
#[[Має відношення::Microsoft]];
#[[Має відношення::Intel]];
#[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
'''Розвиток цифрової компетентності підтримано:'''
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]).
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/326|Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти]] // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/334/1/standart_ikt-kompetentnostey.pdf|Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації]] / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# [[Сем_посилання::http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf|Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО]]
# [[Сем_посилання::https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC106281|Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use]], 2017.
# [[Сем_посилання::https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020/|Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020]]

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::11| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=11
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:13:51Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

'''Цифрова компетентність''' – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:
# Комп’ютери.
# Мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої.
# Пристрої Інтернету речей.
# Навігаційні системи.
# Накопичувальні й аудіовізуальні системи.
# Програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності.
# Засоби штучного інтелекту.
# Засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
'''Розвиток цифрової компетентності підтримано:'''
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]).
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/326|Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти]] // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/334/1/standart_ikt-kompetentnostey.pdf|Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації]] / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# [[Сем_посилання::http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf|Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО]]
# [[Сем_посилання::https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC106281|Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use]], 2017.
# [[Сем_посилання::https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020/|Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020]]

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::11| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=11
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:13:42Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

'''Цифрова компетентність''' – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:
# Комп’ютери.
# Мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої.
# Пристрої Інтернету речей.
# Навігаційні системи.
# Накопичувальні й аудіовізуальні системи.
# Програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності.
# Засоби штучного інтелекту.
# Засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
'''Розвиток цифрової компетентності підтримано:'''
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]).
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/326|Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти]] // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/334/1/standart_ikt-kompetentnostey.pdf|Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації]] / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# [[Сем_посилання::http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf|Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО]]
# [[Сем_посилання::https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC106281|Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use]], 2017.
# [[Сем_посилання::https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020/|Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020]]

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=11
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:12:54Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Основні відомості */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

'''Цифрова компетентність''' – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:
# Комп’ютери.
# Мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої.
# Пристрої Інтернету речей.
# Навігаційні системи.
# Накопичувальні й аудіовізуальні системи.
# Програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності.
# Засоби штучного інтелекту.
# Засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
'''Розвиток цифрової компетентності підтримано:'''
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]).
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/326|Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти]] // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/334/1/standart_ikt-kompetentnostey.pdf|Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації]] / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# [[Сем_посилання::http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf|Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО]]
# [[Сем_посилання::https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC106281|Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use]], 2017.
# [[Сем_посилання::https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020/|Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020]]

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:12:06Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Джерела */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
'''Розвиток цифрової компетентності підтримано:'''
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]).
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]]
# [[Сем_посилання::https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/326|Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти]] // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/334/1/standart_ikt-kompetentnostey.pdf|Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації]] / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# [[Сем_посилання::http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf|Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО]]
# [[Сем_посилання::https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC106281|Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use]], 2017.
# [[Сем_посилання::https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020/|Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020]]

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:07:31Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Міжнародні та національні ініціативи */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
'''Розвиток цифрової компетентності підтримано:'''
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]).
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:05:43Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Класифікація */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
'''За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:'''
# Інформація та уміння працювати з даними.
# Комунікація та співпраця.
# Створення цифрового контенту.
# Безпека.
# Розв’язання проблем.

'''Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:'''
# Базовий (прості задачі).
# Середній (чітко визначені, рутинні задачі).
# Вищий (різні задачі та проблеми).
# Експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
#Розвиток цифрової компетентності підтримано:
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]);
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:03:07Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Міжнародні та національні ініціативи */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:
* інформація та уміння працювати з даними;
* комунікація та співпраця;
* створення цифрового контенту;
* безпека;
* розв’язання проблем.
 

Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:
* базовий (прості задачі);
* середній (чітко визначені, рутинні задачі);
* вищий (різні задачі та проблеми);
* експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
#Розвиток цифрової компетентності підтримано:
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]);
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.

Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:02:55Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Міжнародні та національні ініціативи */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:
* інформація та уміння працювати з даними;
* комунікація та співпраця;
* створення цифрового контенту;
* безпека;
* розв’язання проблем.
 

Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:
* базовий (прості задачі);
* середній (чітко визначені, рутинні задачі);
* вищий (різні задачі та проблеми);
* експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
#Розвиток цифрової компетентності підтримано:
#Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]);
#Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.
#Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:02:25Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Автори */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:
* інформація та уміння працювати з даними;
* комунікація та співпраця;
* створення цифрового контенту;
* безпека;
* розв’язання проблем.
 

Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:
* базовий (прості задачі);
* середній (чітко визначені, рутинні задачі);
* вищий (різні задачі та проблеми);
* експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
Розвиток цифрової компетентності підтримано:
Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]);
Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.
Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=УЕЕО
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:01:59Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Цікаві факти і висловлювання */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:
* інформація та уміння працювати з даними;
* комунікація та співпраця;
* створення цифрового контенту;
* безпека;
* розв’язання проблем.
 

Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:
* базовий (прості задачі);
* середній (чітко визначені, рутинні задачі);
* вищий (різні задачі та проблеми);
* експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
Розвиток цифрової компетентності підтримано:
Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]);
Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.
Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.

«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Радкевич О. П.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::05| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=05
|Місяць змін=07
|Рік змін=2025
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
}}
[[Категорія:Blog]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T09:01:27Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Дослідження в Україні */

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:
* інформація та уміння працювати з даними;
* комунікація та співпраця;
* створення цифрового контенту;
* безпека;
* розв’язання проблем.
 

Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:
* базовий (прості задачі);
* середній (чітко визначені, рутинні задачі);
* вищий (різні задачі та проблеми);
* експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
Розвиток цифрової компетентності підтримано:
Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]);
Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.
Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
'''Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:'''
#[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
#[[Автор ідеї::Литвинова С.Г.|Світлана Литвинова]]
#[[Автор ідеї::Морзе Н.В.|Наталія Морзе]]
#[[Автор ідеї::Овчарук О.В.|Оксана Овчарук]]
#[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
#[[Автор ідеї::Сороко Н.В.|Наталія Сороко]]
#[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.
«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Радкевич О. П.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::05| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=05
|Місяць змін=07
|Рік змін=2025
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
}}
[[Категорія:Blog]]

Цифрова компетентність

2026-06-11T08:55:55Z

Варченко-Троценко Лілія:

{{Довідка
|Name=Digital Competence
|Абревіатура=DC
|Дефініція=здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті.
|Ілюстрація=Digital_competence.jpg
}}

=== Історична довідка ===
==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Формування поняття цифрової компетентності почалося наприкінці XX століття з поширенням цифрових технологій у повсякденному житті та в освіті. Передумови виникли у 1990-х роках, коли Інтернет і персональні комп’ютери стали доступними широкому загалу, що вимагало нових навичок для роботи з інформацією. У 2006 році Європейський парламент визначив цифрову компетентність однією з ключових для навчання впродовж життя, що стало поштовхом до її системного розвитку. У 2013 році Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії започаткував проєкт [[Автор ідеї::DigComp]], який заклав основу для стандартизації цифрової компетентності.

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифрової компетентності пов’язана з розробленням рамок і стандартів. У 2016 році було опубліковано Рамку цифрової компетентності громадян ([[Має відношення::DigComp 2.0]]), яка у 2017 році оновлена до [[Має відношення::DigComp 2.1]] з описом рівнів майстерності. В Україні ключовим етапом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки, що підкреслило важливість цифрової компетентності для освіти та економіки.

=== Основні відомості ===

Цифрова компетентність – це здатність особистості впевнено та ґрунтовно користуватися засобами цифрових технологій у таких сферах, як професійна діяльність і працевлаштування, освіта, дозвілля, громадська діяльність, що є життєво необхідними для участі у щоденному соціально-економічному житті. До засобів цифрових технологій належать:

* комп’ютери;
* мобільні телефони та інші Інтернет-пристрої;
* пристрої Інтернету речей;
* навігаційні системи;
* накопичувальні й аудіовізуальні системи;
* програмно-апаратні засоби віртуальної та доповненої реальності;
* засоби штучного інтелекту;
* засоби комп’ютерних та інших телекомунікаційних мереж.

Поняття цифрової компетентності в Україні та світі часто ототожнюється з інформаційно-комунікаційною компетентністю чи цифровими навичками через схожість характеристик.

==== Класифікація ====
За рамкою [[Має відношення::DigComp 2.1]], цифрова компетентність поділяється на п’ять сфер:
* інформація та уміння працювати з даними;
* комунікація та співпраця;
* створення цифрового контенту;
* безпека;
* розв’язання проблем.
 

Кожна сфера має 21 дескриптор і вісім рівнів майстерності:
* базовий (прості задачі);
* середній (чітко визначені, рутинні задачі);
* вищий (різні задачі та проблеми);
* експертний (складні проблеми з багатьма факторами).

==== Роль у стандартах ====
Цифрова компетентність є основою освітніх і професійних стандартів, визнаних організаціями:
[[Має відношення::Організація економічного співробітництва та розвитку]];
[[Має відношення::ЮНЕСКО]];
[[Має відношення::Microsoft]];
[[Має відношення::Intel]];
[[Має відношення::National Europass Centre]].

=== Додаткові відомості ===
==== Міжнародні та національні ініціативи ====
Розвиток цифрової компетентності підтримано:
Цифровим порядком денним для Європи 2020 ([[Має відношення::Digital Agenda for Europe]]);
Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки.
Ці документи наголошують на оновленні стандартів, розвитку навчальних матеріалів і підготовці вчителів.

==== Дослідження в Україні ====
Питання цифрової компетентності досліджують українські науковці:
[[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]]
[[Автор ідеї::Світлана Литвинова|Світлана Литвинова]]
[[Автор ідеї::Наталія Морзе|Наталія Морзе]]
[[Автор ідеї::Олена Овчарук|Олена Овчарук]]
[[Автор ідеї::Спірін О. М.|Олег Спірін]]
[[Автор ідеї::Наталія Сороко|Наталія Сороко]]
[[Автор ідеї::Олена Білоус|Олена Білоус]]

==== Оцінка цифрової компетентності ====
Перевірити рівень цифрової компетентності можна на ресурсі [[Сем_посилання::https://digital-competence.eu/]], який аналізує використання цифрових засобів і надає рекомендації.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
Рамка DigComp охоплює 21 компетенцію для громадян XXI століття.
«''Цифрова компетентність – це пропуск у майбутнє''» – теза ЮНЕСКО.

=== Джерела ===
# Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
# Морзе Н., Кочараян А. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету в контексті підвищення якості освіти // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014.
# Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: методичні рекомендації / за загальною редакцією В. Бикова, О. Спіріна, О. Овчарук. Київ, 2010.
# Структура ІКТ-компетентності учителів. Рекомендації ЮНЕСКО. URL: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf.
# Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017.
# Digital Agenda for Europe: A strategy for a digital economy by 2020. URL: https://web2learn.eu/digital-agenda-for-europe-a-strategy-for-a-digital-economy-by-2020.

=== Автори ===

[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::УЕЕО| ]] [[Редактор::Радкевич О. П.| ]]
[[День оприлюднення::05| ]] [[Місяць оприлюднення::07| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::05| ]] [[Місяць змін::07| ]] [[Рік змін::2025| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=05
|Місяць оприлюднення=07
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=05
|Місяць змін=07
|Рік змін=2025
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
}}
[[Категорія:Blog]]

Цифровізація освіти, освітнього процесу

2026-06-11T08:44:08Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Додаткові відомості */

{{Довідка
|Name=Digitalization of education, educational process
|Абревіатура=ЦО
|Дефініція=сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір.
|Ілюстрація=Digitalization_education.jpg
|Аудіо=
}}

**TOC**

=== Історична довідка ===

==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Цифровізація освіти як сучасний етап її інформатизації почала формуватися наприкінці XX – на початку XXI століття з поширенням цифрових технологій та Інтернету. Передумови виникнення пов’язані з переходом до інформаційного суспільства у 1990-х роках, коли комп’ютери та телекомунікаційні мережі стали доступними для освіти. У 2000-х роках в Україні почали активно впроваджуватися електронні ресурси, що заклало основу для цифровізації. Важливим поштовхом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки за участі [[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]].

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифровізації освіти в Україні пов’язана з інтеграцією передових технологій у освітній процес. У 2010-х роках з’явилися перші масові відкриті онлайн-курси та системи управління навчанням, такі як Moodle. З 2018 року, завдяки державним ініціативам, почалося створення цифрових платформ і широкосмугового доступу до Інтернету в закладах освіти, що сприяло формуванню кіберфізичного освітнього простору.

=== Основні відомості ===
Цифровізація освіти, освітнього процесу – це сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір. Цифровізація залежить від сучасних тенденцій інформаційного суспільства, серед яких:

# Штучний інтелект, машинне навчання, нейромережі.
# Блокчейн та криптовалюти.
# Великі дані.
# Телемедицина.
# Доповнена і віртуальна реальність.
# Чат-боти та віртуальні помічники.
# Мобільність і кібербезпека.
# Інтернет речей.
# Робототехніка та робототехнічні системи.
# Комп’ютерний зір.
# Хмарні та туманні обчислення.
==== Класифікація ====
'''Цифровізація освіти реалізується за такими напрямами:'''

# Доступ до цифрових технологій для здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, адміністраторів.
# Створення електронних освітніх ресурсів та цифрових платформ з інтерактивним і мультимедійним контентом.
# Розроблення інноваційних засобів навчання (мультимедійні класи, STEM-центри, віртуальні лабораторії).
# Організація широкосмугового доступу до Інтернету.
# Розвиток дистанційної освіти.
# Підвищення цифрових компетентностей суб’єктів освіти.

==== Напрями реалізації ====
'''Цифровізація середньої освіти включає:'''
# Створення цифрових платформ для управління та навчання.
# Впровадження комп’ютерно орієнтованих засобів і обладнання.
# Організацію доступу до Інтернету за моделями Fiber-to-the-Building та Wi-Fi.
# Використання когнітивних і мультимедійних технологій у дистанційній освіті.

=== Додаткові відомості ===

==== Нові методи та системи ====
'''Застосування цифрових технологій у глобальній системі освіти зумовило появу:'''
# Електронного навчання.
# Мобільного навчання.
# Хмарних технологій.
# Масових відкритих освітніх курсів.

'''Інтенсивно використовуються:'''

# Системи управління навчанням (Learning Management System).
# Системи управління навчальним контентом (Learning Content Management System).
# Системи управління талантами (Talent Management System) з автоматизованими інструментами рекрутменту, управління ефективністю, навчання і розвитку.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
У 2019 році в Україні почали впроваджувати STEM-центри у школах.

''«Цифровізація освіти – це ключ до інноваційного суспільства» – сучасний принцип.''

=== Джерела ===

# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/708701/|Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти]]. Київ, 2019.

# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]].

=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]

Цифровізація освіти, освітнього процесу

2026-06-11T08:43:15Z

Варченко-Троценко Лілія: /* Основні відомості */

{{Довідка
|Name=Digitalization of education, educational process
|Абревіатура=ЦО
|Дефініція=сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір.
|Ілюстрація=Digitalization_education.jpg
|Аудіо=
}}

**TOC**

=== Історична довідка ===

==== Передумови виникнення / Заснування / Походження ====
Цифровізація освіти як сучасний етап її інформатизації почала формуватися наприкінці XX – на початку XXI століття з поширенням цифрових технологій та Інтернету. Передумови виникнення пов’язані з переходом до інформаційного суспільства у 1990-х роках, коли комп’ютери та телекомунікаційні мережі стали доступними для освіти. У 2000-х роках в Україні почали активно впроваджуватися електронні ресурси, що заклало основу для цифровізації. Важливим поштовхом стало прийняття Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки за участі [[Автор ідеї::Биков В. Ю.|Валерій Биков]].

==== Еволюція формування, становлення ====
Еволюція цифровізації освіти в Україні пов’язана з інтеграцією передових технологій у освітній процес. У 2010-х роках з’явилися перші масові відкриті онлайн-курси та системи управління навчанням, такі як Moodle. З 2018 року, завдяки державним ініціативам, почалося створення цифрових платформ і широкосмугового доступу до Інтернету в закладах освіти, що сприяло формуванню кіберфізичного освітнього простору.

=== Основні відомості ===
Цифровізація освіти, освітнього процесу – це сучасний етап інформатизації освіти, що передбачає насичення інформаційно-освітнього середовища електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний освітній простір. Цифровізація залежить від сучасних тенденцій інформаційного суспільства, серед яких:

# Штучний інтелект, машинне навчання, нейромережі.
# Блокчейн та криптовалюти.
# Великі дані.
# Телемедицина.
# Доповнена і віртуальна реальність.
# Чат-боти та віртуальні помічники.
# Мобільність і кібербезпека.
# Інтернет речей.
# Робототехніка та робототехнічні системи.
# Комп’ютерний зір.
# Хмарні та туманні обчислення.
==== Класифікація ====
'''Цифровізація освіти реалізується за такими напрямами:'''

# Доступ до цифрових технологій для здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, адміністраторів.
# Створення електронних освітніх ресурсів та цифрових платформ з інтерактивним і мультимедійним контентом.
# Розроблення інноваційних засобів навчання (мультимедійні класи, STEM-центри, віртуальні лабораторії).
# Організація широкосмугового доступу до Інтернету.
# Розвиток дистанційної освіти.
# Підвищення цифрових компетентностей суб’єктів освіти.

==== Напрями реалізації ====
'''Цифровізація середньої освіти включає:'''
# Створення цифрових платформ для управління та навчання.
# Впровадження комп’ютерно орієнтованих засобів і обладнання.
# Організацію доступу до Інтернету за моделями Fiber-to-the-Building та Wi-Fi.
# Використання когнітивних і мультимедійних технологій у дистанційній освіті.

=== Додаткові відомості ===

==== Нові методи та системи ====
Застосування цифрових технологій у глобальній системі освіти зумовило появу:

# Електронного навчання.

# Мобільного навчання.

# Хмарних технологій.

# Масових відкритих освітніх курсів.

 

Інтенсивно використовуються:

# Системи управління навчанням (Learning Management System).

# Системи управління навчальним контентом (Learning Content Management System).

# Системи управління талантами (Talent Management System) з автоматизованими інструментами рекрутменту, управління ефективністю, навчання і розвитку.

==== Цікаві факти і висловлювання ====
У 2019 році в Україні почали впроваджувати STEM-центри у школах.

«Цифровізація освіти – це ключ до інноваційного суспільства» – сучасний принцип.

=== Джерела ===

# [[Сем_посилання::https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/708701/|Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти]]. Київ, 2019.

# [[Сем_посилання::https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80|Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки]].

=== Автори ===
[[Автор::Спірін О. М.| ]] [[Модератор::Радкевич О. П.| ]] [[Редактор::Варченко-Троценко Л. О.| ]]
[[День оприлюднення::10| ]] [[Місяць оприлюднення::04| ]] [[Рік оприлюднення::2025| ]]
[[День змін::10| ]] [[Місяць змін::06| ]] [[Рік змін::2026| ]] [[Статус::Оприлюднено| ]]

{{Статус гасла
|Статус=Оприлюднено
|День оприлюднення=10
|Місяць оприлюднення=04
|Рік оприлюднення=2025
|День змін=10
|Місяць змін=06
|Рік змін=2026
|Автор=Спірін О. М.
|Модератор=Радкевич О. П.
|Редактор=Варченко-Троценко Л. О.
}}

[[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:УЕЕО]]